Удосконалення системи управління якістю продукції

ВСТУП

        Сучасні складні економічні та політичні процеси в Україні не дозволяють вітчизняним підприємствам у повній мірі боротися за розширення внутрішнього та зовнішнього ринку збуту і одною з причин такого становища є недостатньо висока якість продукції.

        Основою конкурентоспроможності підприємств в Україні в умовах переходу до ринкових відносин все більше виступає якість продукції, тому правильно обрана стратегія управління якістю продукції дозволить забезпечити ефективний розвиток підприємства і підвищення його конкурентоспроможності.

         Мета роботи - вдосконалення системи управління якістю продукції на підприємстві і на цій базі підвищення його конкурентоспроможності. А також розробка рекомендацій з удосконалення питань управління якістю продукції, огляд наукових даних з управлінню якістю продукції з наступним аналізом системи якості конкретного підприємства.

         Об’єкт дослідження – управління якістю на ПАТ „Харцизький трубний завод”.

Предметом дослідження  є теоретичні і практичні аспекти управління якістю продукції.

Завдання роботи:

• вивчити теоретичні основи управління якістю продукції;
• провести оцінку організації системи управління якістю продукції на підприємстві;
• провести на прикладі підприємства контроль і аналіз процесу управління якістю продукції;
• розробити рекомендації з удосконалення системи управління якістю продукції.

         Підвищення якості — одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін. Саме в умовах відкритої ринкової економіки немислимої без гострої конкуренції, проявляються фактори, які роблять якість продукції 

            Як удосконалення системи управління якістю продукції пропонуються такі методи як запровадження плану підвищення якості, проведення конкурсів профмайстерності, метод Lean Management.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ  ЯКІСТЮ

1.1 Основні категорії і поняття управління якістю

           Якість є однією з основних категорій, що визначають спосіб життя, соціальну і економічну основу для успішного розвитку людини і суспільства.

Також якість – це ступінь  відповідності властивих характеристик  вимогам. Якість можна визначити і як – сукупність характеристик об'єкта, що ставляться до його здатності задовольняти обумовлені або передбачувані потреби.

Під об'єктом у цьому визначенні розуміється все, що може бути індивідуально описане і розглянуте, тобто товар, послуга, процес, система, організація або окрема особа. Кожна потреба виражається рядом вимог (рис. 1.1), які беруть участь у формуванні відносин придатності об'єкта для цілей споживача, служать для оцінки відповідності об'єкта його призначенню, а отже, окреслюють границю якості об'єкта.

Рис. 1.1 Основні узагальнені вимоги

Вимоги до якості можна визначити як вираження певних потреб або їхній переклад у набір кількісно або якісно встановлених вимог до характеристик об'єкта з метою їхнього майбутнього втілення в об'єкті.

При проведенні технічних  оцінок термін «якість» застосовується в наступних ситуаціях:

• при порівнянні об'єктів з метою виявлення ступеня переваги тобто відносна якість;
• при кількісній статистичній оцінці – рівень якості;
• при проведенні точної технічної оцінки – міра якості.

Термін «об'єкт» звичайно можна замінити терміном «продукція».

Продукція являє собою  результат процесу або якої-небудь діяльності. Вона може бути як матеріальною – вироби, так і нематеріальною – послуги.

Послуги виробничого  характеру називають роботами.

На кожному етапі  розвитку суспільного виробництва  існують специфічні вимоги до якості продукції. На ранніх стадіях становлення промисловості основними вимогами до якості були точність і міцність. Масштаби виробництва дозволяли проводити перевірку кожного виробу.

У міру розвитку промислового виробництва продукція ставала усе більше складною, тобто вимога до якості постійно росла. Почала складатися система контролю якості продукції, суть якої полягала у виявленні дефектної продукції і вилученні її з виробничого процесу.

Ріст ступеня насичення  ринку товарами і послугами, посилення конкуренції викликали до життя поняття конкурентноздатності.

Конкурентноздатність  – це здатність продукції відповідати:

• у певний період часу сформованим або передбачуваним вимогам ринку;
• бути успішно реалізованої при наявності пропозиції інших аналогічних товарів.

Для перемоги в конкурентній боротьбі однієї системи контролю якості було недостатньо. З'явилася необхідність у виявленні і аналізі причин дефектів, а також розробці заходів  щодо запобігання браку в майбутньому. Утворилася нова концепція – управління якістю. Увага при цьому приділялася кожному етапу створення продукту, а не зосереджувалася лише на загальному результаті виробничої діяльності.

Контроль відіграє істотну  роль і  розглядається в одному ряді з такими процесами, як аналіз, планування і прогнозування якості. Головною метою системи є забезпечення і удосконалення якості протягом усього процесу створення продукції як засобу задоволення конкретних потреб.

Забезпечення якості – складова управління якістю, зосереджена на створенні упевненості в тому, що вимоги щодо якості буде виконано.     

Існують два різновиди  забезпечення якості: внутрішнє і  зовнішнє. Внутрішнє забезпечення якості створює впевненість у належній якості продукції у керівництва організації, зовнішнє — у споживачів.

Процес «створення якості»  можна розглядати як здійснення наступних  етапів:

1. Усвідомлення потреби.
2. Інтерпретація потреби, виявлення вимог до якості.
3. Втілення вимог до якості в зразку продукції.
4. Реалізація вимоги до якості продукції підприємства тощо.
5. Реалізація вимог до якості в товарі.
6. Задоволення потреб (оцінка якості споживачем).

Сертифікацією продукції  називається відповідність продукції  встановленим вимогам (стандартам).

До дій з забезпечення якості належать:

• аналіз актуальних і потенційних усвідомлених споживачами потреб; при наявності на ринку товарів-аналогів – аналіз рівня якості цих товарів;
• прогнозування;
• проектування якості в процесі розробки нової продукції;
• планування якості;
• розробка стандартів;
• контроль якості сировини/матеріалів і комплектуючих;
• контроль у процесі виробництва;
• контроль готової продукції;
• контроль реалізації;
• після продажний контроль (в умовах експлуатації);
• зворотний зв'язок зі споживачами (аналіз відкликань, побажань і рекламацій).

При цьому всі перераховані вище дії є складними і являють собою сукупність більш простих операцій, кожна з яких має власну мету, критерії контролю і методи корекції якості у випадку невідповідності рівня якості стандартам.

Поняття якості можна  поширити також на категорії діяльності організації в цілому. Концепція загального управління якістю (TQM) вважається сьогодні найбільш прогресивною і має на увазі активну участь кожного співробітника в удосконаленні якості продукції і процесу її виробництва.

Побудова спеціальної  системи для управління якістю називається системою якості (системою управління якістю) і являє собою сукупність організаційної структури, розподілу повноважень і відповідальності, методів, процедур і ресурсів, необхідних для встановлення, підтримки і удосконалення якості продукції.

Система якості реалізує політику організації в області якості. Політика в галузі якості офіційно визначає основні цілі і завдання організації в галузі якості. Вона є важливим елементом загальної політики фірми і затверджується її керівництвом.

В організації формується ієрархія якості. Ієрархія якості є підставою так званої піраміди якості, що відображає вплив якості на суспільство в цілому (рис. 1.2).

Для ефективного управління процесами забезпечення і підвищення якості продукції і продуктивності праці існує система управління якістю.

Управління якістю охоплює  частину функцій управління, спрямованих  на досягнення цілей в області  якості. Цілі в області якості припускають  створення на підприємстві умов, у  яких можливо контролювати, регулювати якість, забезпечувати відповідність прийнятим вимогам і гнучко змінювати встановлені вимоги.

Управління якістю — аспекти виконання функції управління, які визначають політику, цілі і відповідальність в області якості, а також здійснюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості і поліпшення якості в рамках системи якості.

У поняття "управління якістю" входять наступні аспекти:

1. Загальні аспекти:

• планування на рівні вищого керівництва;
• систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів, інструкцій тощо;
• залучення всіх виробничих ресурсів і всього персоналу;
• широке використання стандартизації, у тому числі і міжнародних стандартів з управління якістю;
• регулярні перевірки, вивчення зворотного зв'язку і корегування дій;
• безперервне навчання персоналу прийомам і методам управління якістю.

2. Технічні аспекти:

• використання у виробництві останніх світових стандартів або стандартів, що перевищують рівень світових;
• контроль продукції на кожному етапі процесу виробництва з використанням необхідних засобів контролю;
• діагностика устаткування;
• забезпечення керованості всіма процесами і простежування кожної одиниці продукції;
• регулярний перегляд технологій.

3. Економічні аспекти:

• управління економікою якості;
• планування капіталовкладень у якість (витрати на функціонування системи якості, навчання персоналу, вивчення ринку, контроль, діагностику, переоснащення виробництва, залучення незалежних експертів, особисті премії персоналу).

4. Управлінські аспекти:

• визначення політики в області якості і конкретний розподіл обов'язків і повноважень кожного співробітника;
• розробка формалізованої методології управління якістю з використанням різних методів і прийомів управління якістю і контроль виконання методик;
• планування необхідного кошторису капіталовкладень у якість у річному бюджетному плані;
• орієнтація виробництва на використання останніх науково-технічних розробок і вимог;
• контроль за виконанням норм екології і безпеки праці.

При побудові системи управління якістю переслідується мета організаційного об'єднання всіх управлінських функцій, від реалізації яких залежать забезпечення і підвищення якості. Також це дозволяє створювати організаційні умови для об'єднання зусиль усього персоналу, спрямованих на підвищення економічних і виробничих показників діяльності всієї компанії.

Система якості – сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Система якості за формою — це система документації, у якій установлені загальні принципи забезпечення якості, вимоги до діяльності і відповідальності кожного співробітника в області якості; умови дотримання заданих параметрів кожного процесу і характеристик кожного об'єкта; методики контролю, обробки і аналізу інформації про якість; програми навчання персоналу в області якості тощо.

Система якості містить  у собі також систематичну діяльність відповідно до встановлених вимог, виявлення  недоліків і постійний пошук  шляхів поліпшення.

Система якості в організації призначена, насамперед, для задоволення внутрішніх потреб управління організацією.

Призначення системи  якості:

• організація діяльності в області якості у формі системи з функціями координації, регулювання, аналітичного вироблення рішень;
• регламентація і упорядкування всієї діяльності організації відповідно до поставленої мети в області якості;
• визначення ролі і відповідальності кожного співробітника відповідно до поставленої мети в області якості;
• приведення всіх процесів на підприємстві в керовані умови;
• забезпечення контролю та нормованості продукції і ресурсів;
• постійне підвищення кваліфікації персоналу;
• організація системи ведення, нагромадження і обробки інформації з метою мінімізації витрат, викликаних низькою якістю.

Цілі, сформульовані керівництвом підприємства, визначають напрямок діяльності підприємства протягом його існування. Цілі не можна часто змінювати. Вони змінюються тоді, коли організація ухвалює рішення щодо повної переорієнтації своєї діяльності.

Мету підприємства визначає керівник до початку господарської діяльності і вона  може бути відкорегована в міру активізації діяльності підприємства, спрямованої на задоволення вимог ринку.

Мета в області якості є вершиною піраміди планування і  установлює завдання бізнесу, обумовлені вищим керівництвом, а також тактикою і стратегією, сформованими керівництвом середньої ланки.

Політика підприємства – це сформульовані напрямки і цілі, які визначаються керівництвом: загальна політика, політика в області якості, збуту, інвестицій і т.д.

Політика в області якості є офіційним документом організації, частиною загальної політики, основою функціонування всієї системи якості. Вона містить стратегічні цілі в області якості, сформульовані для досягнення цілей завдання підприємства і зобов'язання (особливо з боку керівництва).

Після утвердження політики вся діяльність підприємства направляється  на її реалізацію.

Фактори, що впливають  на політику в області якості:

• гарантії підприємства щодо виробленої або реалізованої продукції;
• вимоги законодавства;
• вимоги споживачів щодо якості продукції і систем забезпечення якості;
• умови конкурентної боротьби;
• економічні розрахунки;
• технологічні умови.

Обов'язковою умовою функціонування системи якості є регулярний аналіз з боку вищого керівництва системи  якості і її відповідностей політиці в області якості, тобто офіційна оцінка вищим керівництвом стану системи якості і її відповідностей політиці в області якості і цілям.

1.2 Показники якості і методи їхньої оцінки

Рішення завдань кількісної оцінки якості необхідні для об'єктивного вибору і прийняття управлінських рішень при стандартизації і сертифікації продукції, плануванні підвищення її якості і т.д. Оцінка якості розглядається як основа формування всього механізму управління якістю продукції на всіх стадіях життєвого циклу підприємства.

При оцінюванні якості використовуються наступні терміни:

• рівень якості (відносна характеристика, що є результатом порівняння сукупності значень показників якості продукції з відповідною сукупністю базових значень цих показників) – при кількісній статистичній оцінці;
• градація якості – категорія, або розряд, привласнені об'єктам однакового функціонального призначення, але з різними вимогами до якості;
• міра якості – при виконанні точних технічних оцінок;
• відносна якість – при порівнянні об'єктів.

Вимоги до якості –  вираження певних потреб або їхній  переклад у набір кількісно або  якісно встановлених вимог до характеристик  об'єкта, щоб дати можливість їхньої реалізації і перевірки. Показники якості – кількісно або якісно встановлені конкретні вимоги до характеристик об'єкта, що дають можливість їхньої реалізації і перевірки.

Основні різновиди показників якості наступні:

1. По відношенню до властивостей продукції – це показники: призначення, надійності, технологічності, ергономічності, естетичності, стандартизації,  патентно-правові,  економічні.
2. За кількості властивостей, що характеризуються – це одиничні, комплексні, інтегральні.
3. Методи визначення – проектні, виробничі, експлуатаційні, прогнозовані.
4. Розмірності відображених величин – абсолютні, наведені, безрозмірні.
5. Значимість при оцінюванні якості – основні, додаткові.

Теоретичні і прикладні  проблеми оцінки якості об'єктів (виробів, послуг, процесів, систем) вивчаються наукою, яка зветься кваліметрією. Кваліметрія ставить перед собою три основні практичні завдання:

• розробку методів визначення чисельних значень показників якості продукції, збору і обробки даних для встановлення вимог до точності показників;
• розробку єдиних методів виміру і оцінки показників якості;
• розробку одиничних, комплексних і інтегральних показників якості продукції.

З погляду кількості  відображених властивостей показники  якості можуть бути одиничними (стосовними до однієї властивості) або комплексними (стосовними до декількох властивостей одночасно).

Номенклатура показників якості продукції – сукупність показників її якості за характерними тільки їй властивостями, нормативно прийнята для оцінки рівня якості цієї продукції.

На продукцію розробляють:

• стандарти загальних технічних умов, які повинні містити загальні вимоги до груп однорідної продукції;
• стандарти технічних умов, які повинні містити вимоги до конкретної продукції.

Номенклатуру, склад, зміст  і найменування розділів (підрозділів) визначають відповідно до особливостей стандартизованої продукції і характером пропонованих до неї вимог. При доцільності стандартизації окремих вимог до груп продукції можуть розроблятися стандарти, що встановлюють:

• класифікацію продукції;
• основні параметри і (або) розміри;
• загальні технічні вимоги;
• вимоги безпеки;
• вимоги охорони навколишнього середовища;
• методи випробувань;
• типи, асортименту, марки;
• правила приймання;
• маркування, упакування;
• правила зберігання і транспортування;
• правила експлуатації, ремонту і утилізації.

Розділ «Загальні технічні вимоги» у загальному випадку  містить наступні підрозділи:

• характеристики (показники) якості;
• вимоги до сировини, матеріалам, покупним виробам;
• комплектність;
• маркування;
• упакування.

Стандарт технічних  умов встановлюється для однієї або  декількох марок, моделей продукції.

1.3 Організаційно-методичні принципи забезпечення якості і управління якістю

         В основі всіх систем якості лежить «петля якості». Вона включає 11 етапів, або стадій, життя продукту, на кожному з яких повинна вироблятися оцінка якості (рис. 1.3).

Рис. 1.3. «Петля якості» у системі  менеджменту якості

Забезпечення якості продукції складається із процедур забезпечення якості на кожній стадії життєвого циклу продукції.

Забезпечення якості маркетингу ґрунтується на тому, що маркетинг повинен:

1. Створити систему пошуку, обробки і аналізу інформації про вимоги, запропоновані зовнішнім середовищем (споживачами, суспільством) до продукції і організації. Основними показниками якості маркетингової інформації при цьому повинні виступати її повнота, вірогідність і актуальність.
2. Установити наявність поточної або перспективної потреби, засобом якої може стати конкретний товар (послуга), і сформулювати вимоги споживачів.

Основою для виконання  наступного етапу життєвого циклу  продукції може служити загальний  опис продукції, що включає наступні аспекти:

• параметри експлуатації (умови використання, надійність і т.д.);
• споживчі переваги відносно дизайну і органо-лептичних характеристик продукції;
• вимоги до упакування;
• процедури забезпечення якості продукції в процесі експлуатації;
• існуючі законодавчі обмеження і стандарти.

Рівень якості робіт  забезпечується за допомогою: розробки системи документованих процедур зі збору, обробки і аналізу даних; планування робіт з періодичним  переглядом планів і їхнім коректуванням (якщо буде потреба); доручення виконання робіт кваліфікованому персоналу, що має у своєму розпорядженні необхідні засоби.

Якість проектування забезпечується шляхом: розробки і  реалізації програми проектування, що включає контрольні точки оцінки проекту на кожному етапі програми. Результати оцінки і аналізу підлягають реєстрації і відображенні в технічних умовах і кресленнях; залучення до аналізу проекту представників різних підрозділів організації; затвердження всієї документації, що становить основу проекту, на відповідних рівнях керівництва, що несуть відповідальність за виробництво продукції.

Покупні сировина, матеріали  і комплектуючі вироби безпосередньо  впливають на якість продукції.

Якість постачання забезпечується наступними заходами:

1. Розробкою і реалізацією програми поставок.
2. Процедурами врегулювання спірних питань, що ставляться до якості поставок.
3. Організацією робіт із прийому, зберіганню, видачі, а також із забезпечення схоронності матеріалів.