Управління аудиторською діяльністю в Україні

32

ЗМІСТ

ВСТУП

З переходом економіки до ринкових відносин.в Україні виникла необхідність виникла в аудиті.

Процес роздержавлення і приватизації власності разом зі станов­ленням і розвитком інших елементів ринкової економіки тісно пов'язаний із необхідністю вдосконалення фінансово-економічного механізму країни. Особливе місце в цьому механізмі належить фінансовому конт­ролю. Відсутність ефективного контрольного механізму - одна з причин обвального падіння економіки, інтенсивного зростання неплатежів, тіньової економіки, а також малорезультативної діяльності інституту державної служби контролю. Тому організація і функціонування чіткої системи фінансового контролю - обов'язковий і неодмінний елемент фінансової політики, ланка в загальній системі заходів перебудови фінан­сового механізму.

У перехідний період до ринкової економіки нові законодавчі і правові акти значно обмежили державний контроль за господарсько-фінансовою діяльністю підприємств, організацій і закладів, а в певній сфері взагалі виключили можливість його застосування.

Особливістю становлення аудиту в Україні є й те, що перехід до рин­кових відносин сприяє розпаду колишньої системи організації обліку і контролю. Так, поряд із ліквідацією багатьох міністерств та відомств і зруйнуванням системи розробки галузевих методичних вказівок із ведення бухгалтерського обліку на підвідомчих підприємствах, перестала існувати і система офіційних пояснень нормативних актів, зворотний зв'язок з підприємствами органів, відповідальних за розробку норма­тивних документів.

Появі і розвитку аудиту в Україні також сприяла недосконалість струк­тури фінансового контролю командно-адміністративної системи управ­ління. Зростали розміри крадіжок, приписок, збитків та інших зловжи­вань; незадовільний стан обліку і внутрішнього контролю на рівні суб'єк­тів господарської діяльності, незадовільна діяльність власних ревізійних комісій - все це вимагало необхідності реорганізації системи фінансового контролю в країні.

Крім того, розвиток ринкових відносин супроводжувався появою таких економічних суб'єктів як акціонерні товариства, орендні підпри­ємства, комерційні банки, страхові компанії, які не є власністю держави. Виникла необхідність у такій формі контролю, яка б відповідала недер­жавній формі власності.

Такою формою контролю є визначений незалежний аудит.

В країні відзначається розширення самостійності підприємств і, перш за все, перехід на прямі зв'язки між собою. Це вимагає повної і правдивої інформації про фінансовий стан партнерів.

Щоб висловити користувачам інформації неупереджену думку фахівця щодо достовірності представлених звітів, знадобилися послуги незалежних експертів, які мають спеціальну підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання таких послуг. Такими експертами мали стати аудитори.

Поява перших аудиторських фірм в Україні була викликана необхідністю контролю за діяльністю спільних підприємств, для яких аудит став обов'язковим згідно з інструкцією Мінфіну "Про оподаткування спільних підприємств". У зв'язку з цим ще у 1989 році в Україні з'являються перші аудиторські фірми. Але юридичної, законодавчої бази вони не мали. Тому в 1991 році кращі інтелектуальні сили вітчизняного аудиту об'єдналися в Союз аудиторів України. Його метою був захист законних прав та інтересів аудиторів.

З метою сприяння розвитку, вдосконаленню та уніфікації аудиторської діяльності в країні в 1993 році було створено Аудиторську палату України. Офіційною датою становлення аудиту в Україні вважається 22 квітня 1993 року, коли був прийнятий Закон України "Про аудиторську діяль­ність", згідно з яким всі господарські суб'єкти, незалежно від форм влас­ності та видів діяльності, а також органи державної виконавчої влади, повинні підлягати аудиторській перевірці (за деяким винятком).

Основна проблема, яка заважала розвитку аудиту, - це відсутність нормативної бази. Тому в 1995-1996 роках були прийняті тимчасові нормативи аудиту. З цього часу аудит в Україні почав розвиватися дуже швидкими темпами. Але в 1997 році законодавчо було обмежене коло об'єктів обов'язкового аудиту, що призвело до зниження темпів його розвитку [9].

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади аудиту.

Предметом дослідження є управління аудиторською діяльністю в Україні.

Метою курсової роботи є дослідження управління аудиторською діяльністю в Україні.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

-         охарактеризувати сутність управління аудиторською діяльністю;

-         дослідити організацію управління аудиторською діяльністю в Україні;

-         виявити напрямки вдосконалення системи організації аудиторської діяльності в Україні.

Розділ 1. Сутність управління аудиторської діяльності в Україні

1.1 Загальна характеристика управління аудиторської діяльності в Україні

Управління – свідома цілеспрямована дія з боку суб’єктів, органів на людей та економічні об’єкти, що здійснюються з метою спрямування їх дій і отримання бажаних результатів.

Під управлінням аудиторською діяльністю розуміють процес  регулювання роботи аудиторських фірм, окремих підприємств-аудиторів та всієї аудиторської спільноти в державі з метою дотримання єдиних методологічних вимог.

Існує два підходи до створення нормативно-правової бази регулювання аудиторської діяльності (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Підходи щодо регулювання аудиторської діяльності

В Україні регулювання аудиторської діяльності здійснюється відповідно до англо-американського підходу. З ініціативи Спілки аудиторів України був підготовлений Закон України «Про аудиторську діяльність», який прийнято Верховною Радою 22 квітня 1993 року. На основі цього закону було створено Аудиторську палату України [7].

Основне завдання цього Закону - створення системи громадського фінансового контролю з метою захисту інтересів власників.

Отже, аудиторська діяльність в Україні є саморегулюючою, держава лише встановлює вимогу здійснення аудиту, а методику і техніку його проведення визначають Аудиторська палата України, Спілка аудиторів України та їх територіальні відділення у стандартах, нормах, положеннях інструкціях, роз’ясненнях.

1.2 Нормативно-правове регулювання аудиторської діяльності в Україні

Суб'єктами регулювання аудиторської діяльності в Україні є держава та професійні організації аудиторів.

Держава здійснює правове регулювання аудиторської діяльності. Основи правового регулювання викладені в Законі України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року зі змінами і допов­неннями.

Згідно з даним Законом аудиторська діяльність в Україні регулюється цим Законом, іншими законодавчими і нормативними актами України.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудитор­ськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарської діяльності і іа його проведення. Аудит проводиться на основі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. За результатами проведення аудиту складається аудиторський висновок, який містить висновки аудитора стосовно достовірності, повноти і відповідності діючому зако­нодавству та встановленим нормативам бухгатгерського обліку фінан­сово-господарської діяльності.

Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його представленні господарюючому суб'єкту України підлягає підтверд­женню аудиторами України, якщо інше не встановлено законом. Вико­нання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом ирийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

Отже, держава встановлює лише правові основи здійснення аудиту, діяльність аудиторських фірм державному регулюванню не підлягає через уникнення порушення основного принципу аудиту - незалежності. Аудиторська професія є саморегульованою. Організаційне та методичне регулювання аудиторської діяльності в Україні здійснюють професійні організації аудиторів України - Аудиторська Палата України (АПУ) та Спілка Аудиторів України (САУ). Вони вирішують питання, пов'язані з підготовкою, роботою і захистом аудиторів.

Основні положення функціонування професійних організацій ауди­торів визначені в Законі "Про аудиторську діяльність". Подальший розвиток вони отримали в Статутах цих організацій. Обидві організації були створені в 1993 році в місті Києві. Вони мають регіональні відді­лення на території України.

Професійний захист аудиторів здійснює Спілка Аудиторів України.

Повноваження САУ визначаються Законом України "Про аудиторську діяльність", Законом "Про об'єднання громадян" та Статутом САУ.

САУ є громадською організацією, що об'єднує на добровільних заса­дах громадян України, які займаються аудиторською діяльністю (рис. 1.1).

Спілка є юридичною особою, яка має самостійний банане, печатку, штамп та емблему, а також рахунки в банках.

Основу Спілки складають територіальні відділення, які реєструють місцеві органи державної виконавчої влади і надають їм силу юридичних осіб.

Вищим керівним органом Спілки є з'їзд делегатів Спілки, який склика­ють один раз на два роки. Рішення приймаються за наявності 2/3 делегатів від їх загальної чисельності.

САУ формується на принципах:

-          самоуправління,

-          добровільності,

-          рівноправності,

-          гласності,

-         законності.

Членство у Спілці індивідуальне. Членами Спілки можуть бути грома­дяни України, іноземні громадяни, які займаються аудиторською діяль­ністю і визнають Статут САУ, виконують взяті на себе обов'язки, спла­чують членські внески. Прийом здійснюється згідно з письмовою заявою, яка розглядається в місячний термін від дня її подачі.

Рис. 1.1. Основні напрямки діяльності Спілки аудиторів України

У період між з'їздами вищим керівним органом Спілки є Правління ми чолі з Головою. Виконавчі функції покладені на Дирекцію Спілки на чолі з виконавчим директором. Контроль за господарською діяльністю Спілки покладається на ревізійну комісію.

Діловодство, бухгалтерський облік та інші види робіт із забезпечення діяльності Спілки можуть виконувати окремі особи на договірних умовах з дирекцією Спілки.

Аудиторська Палата України (АПУ) є незалежним самостійним органом, мета якого - сприяти розвитку, вдосконаленню та уніфікації аудиторської діяльності в Україні.

АПУ функціонує на принципах самоуправління, є юридичною осо­бою, має власну печатку, емблему, рахунки в банках, веде бухгалтерський облік і складає звітність у встановленому порядку.

Повноваження АПУ визначаються Законом України "Про аудитор­ську діяльність" та Статутом АПУ. АПУ отримує повноваження юри­дичної особи з дня реєстрації в Міністерстві юстиції України на основі заяви та Статуту, затвердженого 2/3 голосів від загальної чисельності членів Палати.

Загальна кількість членів АПУ складає 20 чоловік. АПУ створюється шляхом делегування до її складу:

- п 'яти представників від професійної суспільної організації аудиторів України;

- по одному представнику від Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України, Міністерства юстиції України;

- представника Державноїкомісії з цінних паперів та фондового ринку;

- представників від наукових та інших організацій в кількості 9 чоловік.

Члени АПУ підлягають сертифікації у встановленому порядку. Строк повноважень членів АПУ не може бути більше п'яти років, а першого скликання - трьох років. Всі рішення АПУ приймаються на її засіданні простою більшістю голосів за наявності 2/3 членів Палати.

У випадку рівності голосів перевага надається рішенню, за яке голосу­вав головуючий, функції' якого виконують по черзі всі члени АПУ в алфавітному порядку.

Ведення поточних справ в АПУ здійснюється Секретаріатом, який очо­лює завідувач. Діловодство, бухгалтерський облік та інші види робіт із забезпечення діяльності АПУ можуть виконувати окремі особи на договір­них умовах. Контроль за діяльністю Секретаріату виконує Наглядова Рада АПУ, яка складається з трьох чоловік, членів АПУ. Регіональні відділення АПУ створюються на території України за рішенням АПУ.

Рис. 1.2. Основні функції АПУ

Члени АПУ виконують свої обов'язки на громадських засадах. Витрати на службові відрядження покриваються за рахунок коштів АПУ, чк і формуються шляхом надходжень від сертифікації; добровільних внес­ти або відрахувань САУ та інших громадських організацій; інших надходжень, не заборонених законодавством. Майно АПУ формується їй рахунок власних коштів і становить її власність.

Характеристику функцій Аудиторської Палати України наведено на рис. 1.2.

АПУ не може безпосередньо отримувати майно та кошти від аудиторів і її аудиторських фірм, крім плати за сертифікацію.

Аудиторська діяльність суворо регламентована законодавчими актами, нормами та стандартами.

Аудиторські стандарти - це єдині базові принципи, яких повинні додержуватись усі аудитори в процесі своєї професійної діяльності.

Дотримання аудиторських стандартів в процесі аудиторської діяль­ності гарантує певний рівень якості аудиту та надійності його результатів. Аудитор, який припустив у своїй практиці відступ від якого-небудь і: гандарту, повинен пояснити причину цього.

Аудиторська Палата України на засіданні протоколом № 122 від 18.04.03 р. прийняла стандарти аудиту та етики Міжнародної Федерації бухгалтерів як національні стандарти аудиту. Прийняті стандарти (дода­ток 1) є обов'язковими для застосування до фінансової звітності суб'єк-і ами аудиторської діяльності, починаючи з 2003 року.

У міжнародній практиці аудиторські регламенти називають між­народними нормативами аудиту і супутніх робіт (МНА/СР).

МНА/СР розробляються на основі вивчення та узагальнення норма-іивних документів, опублікованих у різних країнах їх професійними організаціями. Випуск і використання таких нормативних документів і прияє забезпеченню однакової аудиторської практики в усьому світі.

Комітет міжнародної аудиторської практики, створений при Міжнародній федерації бухгалтерів, стимулює добровільне застосування МНА/СР в аудиторській практиці всіх країн [9].

Розділ 2. Організація управління аудиторською діяльністю в Україні

2.1 Сертифікація аудиторської діяльності

Винятковими функціями АПУ є сертифікація громадян, які бажають пійматися аудиторською діяльністю, та затвердження норм і стандартів аудиту.

Загальні положення щодо сертифікації викладені в Законі України "Про аудиторську діяльність"

Сертифікація - це визначення кваліфікаційної придатності. Сертифікацію проводить АПУ на основі "Положення про порядок сертифікації громадян України, які виявили бажання займатися аудиторською діяльністю", затвердженого АПУ 11 листопада 1993 року. Це Положення розроблене на основі Закону України "Про аудиторську діяльність" і Статуту АПУ.

Згідно з Положенням право на отримання сертифіката мають грома­дяни України, які отримали вищу освіту, мають певні знання з аудиту і досвід роботи не менше трьох років підряд за спеціальністю-аудитора, ревізора, юриста, фінансиста або економіста і склали кваліфікаційний іспит [7].

Для отримання сертифіката претендент подає до АПУ та її регіональ­них відділень клопотання, копію диплома, виписку з трудової книжки, документ щодо сплати грошей за сертифікацію і паспорт. Якщо клопо­тання подається до територіального відділення АПУ, то всі документи додаються в двох екземплярах. Клопотання з доданими документами реєструється Секретаріатом АПУ в спеціальному журналі з видачею заці­кавленій особі письмової розписки. Клопотання розглядається протягом 10 днів, після чого дається письмовий висновок щодо допуску до іспиту або щодо відхилення клопотання. Іспит складається в індивідуальному порядку на основі відповідей на питання білету, які затверджуються рішенням АПУ згідно з програмою сертифікації. Іспит проводить екзаменаційна комісія. Рішення комісії повідомляється зацікавленій особі в день складання іспиту. Особи, які не склали іспит, мають право повторно складати його не раніше, ніж через рік після прийняття рішення АПУ. Видача сертифіката проводиться в централізованому порядку Секрета­ріатом АПУ не пізніше п'яти днів після складання іспиту. АПУ проводить сертифікацію стосовно сертифіката серії "А", "Б", "АБ", регіональні відділення - лише стосоеіно сертифіката серії "А". Сертифікат серії "А" дає право проводити аудит підприємств і господарюючих суб'єкгів, серії "Б" - банків, серії "АБ" - підприємств, господарюючих суб'єктів і банків.

Бланк сертифіката є бланком суворої звітності, на якому в обов'язко­вому порядку зазначаються номер і серія. Аудитори, строк дії сертифіката яких закінчується, не раніше трьох і не пізніше одного місяця до закін­чення строку повинні подати Секретаріату АПУ такі документи: клопо­тання, виписку з трудової книжки, сертифікат, строк дії якого закінчу­ється, реферат про аудиторську діяльність і підвищення кваліфікації за період володіння сертифікатом, документ про сплату за продовження дії сертифіката. Аудитори проходять співбесіду в постійних комісіях з прийому іспитів. Після успішного проходження співбесіди прізвище аудитора вноситься до Протоколу осіб, дію сертифіката яким продовжено па п'ять років. Якщо аудитори не прийшли на співбесіду без поважних причин, то для продовження строку дії сертифіката вони складають іспит на загальних засадах.

2.2 Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності

Відповідно до рішення Аудиторської палати України від 31 жовтня 2000 р. (протокол № 95) затверджено Положення про Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності (далі - Реєстр) - офіційний загальнодержавний реєстр аудиторських фірм (юридичних осіб) і аудиторів-підприємців (фізичних осіб) - суб'єктів підприємницької діяльності, які зареєстрували свою аудиторську діяльність згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність". Причому, визначення аудиту, аудиторської діяльності чи аудиторських послуг та суб'єктів аудиторської діяльності регламентується Законом України "Про аудиторську діяльність", Національними нормативами аудиту та Кодексом професійної етики аудиторів України.

За Законом України "Про аудиторську діяльність" ведення Реєстру покладене на Аудиторську палату України. При включенні до Реєстру суб'єкта аудиторської діяльності видається свідоцтво встановленого Аудиторською палатою України зразка [6].

До Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності записуються такі дані:

      ідентифікаційний код/номер суб'єкта аудиторської діяльності (аудиторської фірми чи аудитора-підприємця);

      дата початку аудиторської діяльності (дата отримання першої ліцензії або свідоцтва);

      назва аудиторської фірми (прізвище, ім'я, по батькові (ПІБ) для аудитора - суб'єкта підприємницької діяльності);

      адреса фактичного місцерозташування, номери контактних телефонів, факсу, електронної пошти;

      організаційно-правова форма;

      форма власності;

      інформація про державну реєстрацію;

      інформація про засновників (для аудиторів - ПІБ, номери сертифікатів та дати їх отримання, ідентифікаційний номер, адреса; для юридичних осіб - назва, ідентифікаційний код, частка у статутному капіталі);

      ПІБ керівника аудиторської фірми, номер та дата видачі сертифіката;

      кількість працівників, у тому числі сертифікованих аудиторів;

      наявність та місцерозташування філій або представництв чи відділень дочірніх підприємств.

Технічна сторона ведення Реєстру покладається на секретаріат Аудиторської палати України та регіональні відділення АПУ (САУ). Він також несе відповідальність за збереження даних Реєстру,- підтримання його в робочому стані та за достовірність оприлюднених у пресі даних.
Слід зауважити, що Реєстр ведеться стосовно легалізованих суб'єктів аудиторської діяльності з деталізацією за адміністративно-територіальними одиницями України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь).

Аудиторська палата України щорічно, станом на 1 січня поточного року, оприлюднює у засобах масової інформації Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, які завчасно подали звіт та підтвердили свою аудиторську діяльність за звітний рік. Зміни, внесені до Реєстру, оприлюднюються щомісяця. Відповідальність за достовірність наданих для внесення до Реєстру даних несуть виключно керівники суб'єктів аудиторської діяльності.
Регіональні відділення АПУ і САУ контролюють і підтверджують подану до Реєстру інформацію, що стосується аудиторських фірм (аудиторів) їхніх регіонів.

До Реєстру вносяться такі суб'єкти аудиторської діяльності:

а) аудиторські фірми, що зареєстрували свою діяльність згідно з чинним законодавством України і відповідають вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність", а саме:

      організація пройшла державну реєстрацію як аудиторська фірма;

      установчими документами передбачено виключно аудиторську діяльність;

      загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не перевищує 30 %;

      директором фірми є сертифікований аудитор;

б) аудитори, зареєстровані відповідно до Закону України "Про підприємництво" як суб'єкти підприємництва - фізичні особи і які мають чинний сертифікат аудитора.

Витрати на ведення Реєстру та його легалізацію компенсуються за рахунок суб'єктів аудиторської діяльності, що подають документи на внесення їх до Реєстру, в розмірах, які визначає АПУ.

Для підтвердження даних, необхідних для включення до Реєстру, суб'єкти аудиторської діяльності подають до секретаріату АПУ такі документи:

      попередньо легалізовані суб'єкти аудиторської діяльності, які мають чинну за терміном дії ліцензію:

-         заяву;

-         реєстраційну картку;

-         ксерокопію чинної ліцензії АПУ на аудиторську діяльність в Україні;

-         звіт про аудиторську діяльність за 9 місяців 2000 р. за затвердженою АПУ формою;

-         відгук РВ АПУ (РВ САУ) на подані документи;

-         документ про оплату за включення до Реєстру.

      новостворені суб'єкти аудиторської діяльності - аудиторські фірми:

-         заяву;

-         реєстраційну картку;

-         нотаріально посвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію;

-         нотаріально посвідчені копії установчих документів;

-         копії сертифікатів аудиторів - співзасновників фірми та директора фірми;

-         копію довідки органів статистики;

-         витяг із наказу про призначення керівником фірми сертифі-кованого аудитора, завірений власною печаткою;

-         відгук РВ АПУ (РВ САУ) на подані документи;

-         документ про оплату за включення до Реєстру.

Документи щодо внесення до Реєстру подаються до секретаріату АПУ, де їх перевіряють на відповідність вимогам чинного законодавства та Положення про Реєстр. Перевірку поданих документів секретаріат АПУ здійснює у десятиденний термін від дати їх отримання. Відтак секретаріат передає документи на розгляд до контрольно-реєстраційної комісії АПУ з висновком про відповідність та комплектність поданих документів.

Рішення контрольно-реєстраційної комісії затверджує АПУ.
Дата прийняття позитивного рішення є фактичною датою занесення суб'єкта аудиторської діяльності до Реєстру з одночасною видачею йому відповідного свідоцтва терміном на п'ять років, підписаного головою Спостережної ради та завідувачем секретаріату АПУ і скріпленого печаткою АПУ.
Продовження терміну дії свідоцтва здійснює контрольно-реєстраційна комісія, рішення якої затверджує АПУ на підставі заяви суб'єкта аудиторської діяльності.

Суб'єкти аудиторської діяльності, включені до Реєстру, зобов'язані:

      дотримуватися вимог чинного законодавства України, рішень АПУ, положень Національних нормативів аудиту і Кодексу професійної етики аудиторів України;

      подавати до АПУ звіт про аудиторську діяльність у встановлений строк;

      у місячний термін повідомляти АПУ про зміни в документах щодо внесення до Реєстру.

До аудиторських фірм та аудиторів як суб'єктів підприємницької діяльності, котрі не включені до Реєстру, застосовуються стягнення, передбачені статтями 26, 27 Закону України "Про аудиторську діяльність".
Зокрема, цими статтями передбачено, що за неналежне виконання професійних обов'язків Аудиторська палата України може застосувати до аудитора стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката.