Управління доходами підприємства на прикладі ПАТ «Дніпроспецсталь»

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

«_________________________________________________________»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «___________________»

на тему: «Управління доходами підприємства на прикладі ПАТ «Дніпроспецсталь»»

Роботу виконав:      _____________________

_____________________

Роботу перевірила:     _____________________

_____________________

Запоріжжя, 2014

ЗМІСТ

ТЕЗИ

Актуальність даної теми полягає в тому, що в сучасних умовах господарювання метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку.

Предмет дослідження курсової роботи є оцінка ефективності управління доходами на підприємстві.

Метою даної роботи є самостійне вивчення матеріалів для оцінки ефективності управління доходами на підприємстві.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1) Розглянути теоретичні аспекти  аналізу фінансових результатів  діяльності підприємства, а саме, викласти завдання, послідовність  і методику аналізу;

2) Проаналізувати формування, динаміку  і виконання плану прибутку, а  також практики розподілу прибутку  на даному підприємстві на  підставі бухгалтерської звітності  та Статуту ПАО «ДСС»

3) На основі проведеного аналізу  виявити існуючі резерви збільшення  прибутку, розробити і запропонувати  комплекс заходів, спрямованих на  використання виявлених резервів

Структура курсової роботи побудована на поділі на 3 глави, кожна з яких присвячена вирішенню однієї з поставлених вище завдань.

Об'єктом курсової роботи є ПАО «ДСС»

Предметом дослідження є методика аналізу результатів фінансової діяльності підприємства і практика застосування її в управлінській діяльності.

ВСТУП

Умови формування ринкових відносин в Україні, що пов’язані з динамічністю зовнішнього середовища, зниженням купівельної спроможності населення, загостренням конкурентної боротьби, потребують пошуку засобів виживання підприємств та забезпечення їх ефективного функціонування. При цьому найбільш гостро відчувають на собі труднощі становища торговельні підприємства, результати діяльності яких безпосередньо залежать від розробки стратегічних орієнтирів в забезпеченні виходу з кризи, стабілізації і розвитку торгівлі.

Згідно чинного законодавства в умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою діяльність з метою отримання відповідного доходу (прибутку).

Отримання доходів створює основу для самофінансування підприємства, за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат підприємства з реалізації товарів та інших видів діяльності, виконання зобов’язань перед бюджетом та утворення чистого прибутку.

Доходи  підприємства мають свої особливості щодо структури, джерел формування, напрямків використання і таке інше, тому потребують окремої уваги при визначенні політики щодо їх управління.

Розмір отримання доходів визначає економічну стратегію підприємства з питань управління матеріальними ресурсами та витратами, персоналом підприємства і оплатою його праці, податковою, інвестиційною, дивідендною політикою підприємства.

Ефективність управління процесом утворення доходів значною мірою залежить від якості аналізу, реальності виявлених резервів збільшення доходів, економічного обґрунтування планів ( прогнозів) формування доходів на майбутній період.

Тому тема розробки управлінських рішень щодо напрямів зростання доходів  підприємства є досить актуальною для практики господарювання. Обґрунтування цих рішень допоможуть підприємцям краще орієнтуватися в умовах невизначеності, будуть основою для визначення чинників та обсягів торговельної діяльності з метою забезпечення не тільки виживання та стабілізації, але й розвитку суб’єктів господарювання.

Фінансово-господарська діяльність ПАТ «Дніпроспецсталь» у 2012 році характеризувалася такими показниками: обсяг доходу від реалізації готової продукції – 145822,6 тис. грн., обсяг доходу від операційної діяльності - 162057,6 тис грн., обсяг чистого прибутку – 54525,2 тис. грн.

Інформаційна база. Теоретичну основу дослідження складають наукові праці українських та зарубіжних учених з проблематики управління доходами  підприємства, законодавчі та нормативні акти України, що регулюють діяльність підприємств, матеріали спеціалізованих видань та наукових конференцій. У практичній частині дослідження використовувались дані бухгалтерського обліку та звітності ПАТ «Дніпроспецсталь» - ф.№1 «Баланс», ф.№2 «Звіт про фінансові результати», примітки до річної фінансової звітності тощо.

Методи дослідження. При проведенні аналітичних розрахунків у дипломній роботі були використані: для аналізу зміни обсягів та структури показників у динаміці - методи горизонтального та вертикального (структурного) аналізу, для оцінки ефективності управління доходами підприємства – метод фінансових коефіцієнтів, для оцінки кількісного впливу факторів на результативний показник - метод абсолютних різниць. Планові розрахунки здійснені за допомогою економіко – статистичного методу та методу техніко-економічних розрахунків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що обґрунтування напрямків зростання обсягу доходів від операційної діяльності та управлінських рішень відповідно його досягнення буде прийняте для впровадження на підприємствах торгівлі.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність доходів підприємства від операційної діяльності

Функціонування будь - якого підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину прибутку. Тому аналіз доходів займає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки за ним оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства.

Загальний дохід підприємства - це сума грошових коштів, отриманих фірмою від продажу певної кількості продукції, котра виступає спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства [7].

У відповідності з поточним законодавством України (а саме, положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід"), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

З практичного погляду показник "дохід" є виручкою підприємства від реалізації продукції, надання послуг та виконання робіт без врахування податку на додану вартість та акцизного збору.

Отже, дохід - це загальна сума коштів, що надходить на підприємство за певний період, за вирахуванням податків, яка призводить до збільшення активу або зменшення зобов'язання та може бути використана на споживання та інвестування.

У процесі управління доходами  підприємства головна роль відводиться формуванню доходу від операційної діяльності. Основу операційної діяльності  підприємства становить торгівельна діяльність, яка в свою чергу доповнюється інвестиційною та фінансовою діяльністю.

Операційна діяльність — це основний вид діяльності підприємства, з метою здійснення якої воно створено. Характер операційної діяльності підприємства визначається насамперед специфікою галузі економіки, до якої воно належить. Основу операційної діяльності торговельних підприємств складає торговельна діяльність, що доповнюється здійснюваною ними інвестиційною й фінансовою діяльністю. Разом із тим, інвестиційна діяльність є основною для інвестиційних компаній, інвестиційних фондів і інших інвестиційних інститутів, а фінансова діяльність є основною для банків і інших фінансових інститутів.

Операційна діяльність  підприємства характеризується наступними основними особливостями, що визначають характер формування доходу [16]:

1. Вона є головним компонентом  усієї господарської діяльності  підприємства, основною метою його  функціонування. Основний обсяг  сформованих активів, основна чисельність  персоналу підприємства обслуговують  цю діяльність. Відповідно дохід  від операційної діяльності при  нормальних умовах функціонування  підприємства займає найбільшу  питому вагу в загальному обсязі  доходу підприємства.

2. Операційна діяльність носить  пріоритетний характер по відношенню  до інвестиційного, фінансового  й іншого видів діяльності. Тому  розвиток будь-яких інших видів  діяльності не повинний вступати  в протиріччя з розвитком операційної  діяльності, а тільки підтримувати  її. Відповідно і дохід від  інвестиційного, фінансового й іншого  видів діяльності не повинен  формуватися на шкоду формуванню  доходу від операційної діяльності [2, c.23].

3. Інтенсивність розвитку операційної  діяльності є основним параметром  оцінки окремих стадій життєвого  циклу підприємства. Відповідно  можливості формування операційного  доходу на різних стадіях життєвого  циклу підприємства визначають  мету й задачі не тільки  політики управління доходом, але  і спрямованість загальної стратегії  розвитку підприємства.

4. Господарські операції, що входять  до складу операційної діяльності  підприємства, носять регулярний  характер. У порівнянні з операціями  інших видів діяльності частота  операцій по ній найвища. Це  визначає регулярність формування  операційного доходу в нормальних  умовах господарювання підприємства.

5. Операційна діяльність підприємства  орієнтована в основному на  товарний ринок, у той час як  фінансова й інвестиційна його  діяльність здійснюються переважно  на фінансовому ринку. При цьому, операційна діяльність зв'язана  з різними видами і сегментами  товарного ринку, обумовленими специфікою  використовуваної сировини й  матеріалів, складом використовуваного  устаткування, характером готової  продукції. Відповідно й умови  формування операційного прибутку  в значній мірі зв'язані зі  станом кон'юнктури відповідних  видів і сегментів товарного  ринку.

6. Здійснення операційної діяльності  пов'язане з капіталом, вже інвестованим  у неї, у той час як майбутнє  інвестування капіталу є предметом  інвестиційної та фінансової  діяльності підприємства. Інвестований  в операційну діяльність капітал  приймає форму операційних активів  підприємства. Від складу цих  активів, їхньої збалансованості, швидкості  обертання й інших характеристик  значною мірою залежить здатність  підприємства генерувати операційний  прибуток. Тому одним із важливих  факторів успішного формування  операційного прибутку є ефективне  управління операційними активами  підприємства.

7. У процесі операційної діяльності  споживається значний обсяг живої  праці, на відміну від інвестиційної  й фінансової діяльності, де витрати  цієї праці несуттєві. Відповідно  і здатність підприємства генерувати  операційний прибуток у значній  мірі залежить від достатності  використовуваних трудових ресурсів, професійного й кваліфікаційного  складу персоналу і т.п. Використання  живої праці значною мірою  визначає специфіку операційних  витрат, пов'язаних із стимулюванням  персоналу, забезпеченням належних  умов праці, формуванням особливих  видів податкових платежів підприємства і т.п., що відбивається і на умовах формування його операційного прибутку.

8. Операційній діяльності властиві, поряд із загальними, і специфічні  види ризиків, що поєднуються  поняттям операційний ризик. Тому  рівень операційного прибутку, одержуваний  підприємством при різних альтернативних  варіантах господарювання, повинний  у першу чергу, співвідноситися  з рівнем операційного ризику.

Операційну діяльність підприємства поділяють на основну операційну діяльність та іншу операційну.

Основна операційна діяльність - це операції, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є профілюючою метою функціонування підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Інші види операційної діяльності передбачені статутом підприємства і зумовлені необхідністю раціонального використання виробничих ресурсів чи капіталу.

Сума отриманих доходів є фінансовою основою розвитку операційної діяльності підприємства, що забезпечує вирішення наступних трьох важливих задач [23]:

1. Основна частина операційних  доходів підприємства є джерелом  відшкодування усіх поточних  витрат, пов’язаних зі здійсненням  його операційної діяльності. Реалізація  цієї задачі забезпечує самоокупність  діяльності підприємства.

2. Частина доходів підприємства  є джерелом виплат податкових  платежів, пов’язаних зі здійсненням  цієї діяльності. За рахунок цієї  частини доходів забезпечується  формування коштів державного  та місцевих бюджетів, позабюджетних  фондів. Реалізація цієї задачі  забезпечує виконання фінансових  зобов’язань підприємства пере  державою.

3. Певна частина доходів підприємства  є джерелом формування його  чистого прибутку. За рахунок  цієї частини доходів підприємство  формує фонди виробничого розвитку, резервний, додаткового матеріального  стимулювання персоналу, соціальних виплат, виплат власникам підприємства і т.п. Реалізація цієї задачі забезпечує самофінансування розвитку підприємства на розширеній основі у майбутньому.

Підприємства, в тому числі і торгівельні, можуть отримувати доходи від багатьох видів діяльності. Згідно із П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” види діяльності, і відповідно отримані доходи (витрати) можуть поділятись на наступні (рис. 1.1).

Отже, доходи від операційної діяльності підприємства включають дві складові: дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) та інші операційні доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" - являє собою загальний доход (виручку) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

До іншої операційної діяльності належить процес вибуття будь-якого активу (основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, матеріальних цінностей, куплених для переробки у виробництві, але не використаних з різних причин , цінних паперів невласної емісії, нематеріальних активів тощо).

Таким чином, розглянувши економічну сутність операційних доходів  підприємства, їх класифікацію, місце в системі управління показниками економічного розвитку, слід підкреслити, що це важливий фінансовий показник, адже він є джерелом покриття поточних витрат, сплати податку на додану вартість та формування прибутку підприємства. Від розміру доходу від операційної діяльності підприємства залежать його можливості щодо оплати праці і формування чисельності та складу працівників, можливості розвитку матеріально-технічної бази, виплати дивідендів тощо.

1.2 Основні етапи процесу управління доходами підприємства

Управління доходами - це частина економічної стратегії  підприємства.

Управління доходами спрямовано на створення економічних умов, які забезпечують відшкодування постійних витрат  підприємства, покриття змінних операційних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної та своєчасної сплати всіх видів податків та обов’язкових платежів та забезпечення отримання цільового чистого прибутку.

Управління доходами, як і іншими економічними показниками, передбачає:

- створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень;

- проведення аналізу обсягу, складу отриманих доходів; чинників, які визначають їх розмір та рівень; ступеню достатності отримання доходів для забезпечення самофінансування розвитку підприємства;

- формування політики отримання доходів та вибір інструментів та важелів її реалізації;

- розробка прогнозу різних можливих варіантів отримання доходів за видами діяльності та їх експертиза з оцінкою доцільності реалізації;

- формування оптимального варіанту плану доходів підприємства.

Розробка стратегії управління доходами  підприємства передбачає попереднє дослідження процесу формування доходів, визначення основних тенденцій та закономірностей, які притаманні; виявлення та кількісну оцінку факторів, що обумовлюють обсяг та рівень доходів.

Інформаційною основою аналізу доходів  підприємства є матеріали бухгалтерської звітності - Ф №2 “Звіт про фінансові результати діяльності”, Ф №1 “Баланс”, оборотна відомість по рахунках, на яких ведеться аналітичний облік отриманих доходівФ №1 - кр. “Звіт про дохід від реалізації готової продукції", матеріали оперативного та управлінського обліку, що пов’язані з цінами закупівлі та продажу товарів, договору оренди торговельних приміщень та обладнання, договору фінансових інвестицій тощо.

Аналіз доходів промислового підприємства передбачає проведення наступної аналітичної роботи (рис.1.3).

Рис. 1.1 – Зміст управлінського аналізу та його зв’язок з фінансовим[7]

Оцінка достатності формування операційних доходів дозволяє зробити висновок стосовно вимог самоокупності та самофінансування розвитку  підприємства.

На практиці в залежності від використовуваних методів розрізняють такі основні системи проведення аналізу на підприємстві як горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, порівняльний аналіз, аналіз коефіцієнтів.

І. Горизонтальний (або трендовий) аналіз доходів базується на вивченні динаміки окремих його показників у часі. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи росту (приросту) загального обсягу доходу та його складових, визначаються загальні тенденції його зміни (або тренда). На практиці найбільше поширення одержали такі види горизонтального (трендового) аналізу:

1. Порівняння показників доходу  звітного періоду з показниками  попереднього періоду (наприклад, із  показниками попереднього місяця, кварталу, року).

2. Порівняння показників доходу  звітного періоду з показниками  аналогічного періоду минулого  року (наприклад, показників третього  кварталу звітного року з аналогічними  показниками третього кварталу  попереднього року). Цей вид аналізу  застосовується на підприємствах  із яскраво вираженими сезонними  особливостями господарської діяльності [1, c.23].

3. Порівняння показників за ряд  попередніх періодів. Ціллю цього  виду аналізу є виявлення тенденцій  зміни окремих досліджуваних  показників в динаміці [3, c.342].

Всі види горизонтального (трендового) аналізу доповнюються звичайно дослідженням впливу окремих факторів на зміну відповідних результативних показників. Використовуючи результати таких досліджень, можна побудувати відповідні факторні моделі, які потім можна застосувати в процесі планування окремих показників.

Вертикальний (або структурний) аналіз доходу базується на його структурному розкладанні на складові. У процесі застосування цієї системи аналізу розраховуються питомі ваги окремих структурних складових доходу.

Порівняльний аналіз доходу базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних його показників між собою. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних і відносних відхилень порівнюваних показників. У практиці управління найбільше поширення одержали такі види порівняльного аналізу:

1. Порівняльний аналіз показників  даного підприємства і середньогалузевих  підприємств-аналогів.

2. Порівняльний аналіз показників  даного підприємства і підприємств - конкурентів.

3. Порівняльний аналіз показників  окремих центрів відповідальності (структурних підрозділів підприємства).

4. Порівняльний аналіз звітних  і планових (нормативних) показників.

Важливою складовою політики управління доходами підприємства є розробка плану доходів підприємства, який забезпечується комплексом заходів щодо проведення розрахунків окремих видів доходів на майбутній період.

Основними вихідними передумовами планування доходів підприємства є: розроблений план реалізації, що визначає обсяги та склад торговельної продукції на майбутній період; цільова сума прибутку, що забезпечує умови ефективного розвитку підприємства в плановому періоді; розроблена цінова політика підприємства.

Обґрунтування та розрахунок показників плану господарсько-фінансової діяльності підприємства здійснюється шляхом використання різних методів планування.

Дохід від реалізації товарів планується в залежності від наявності (на момент розробки плану) необхідної інформації за допомогою методу прямих техніко-економічних розрахунків або факторно-аналітичного методу.

При застосуванні факторно-аналітичного методу визначення планового розміру доходів відбувається наступним чином:

Проводиться оцінка тенденції зміни рівня комерційного доходу за низку попередніх плановому періодів на основі побудови та аналізу динамічного ряду.

Здійснюється прогнозування рівня комерційного доходу на плановий період, виходячи з базового рівня валового доходу, темпу його зміни, який склався в проаналізованому періоді чи на основі формування трендової економіко-математичної моделі. Прогнозований таким чином рівень комерційного доходу відображає умови здійснення торговельної діяльності (зміни в асортиментній структурі товарообігу, їх складі, джерелах отримання товарів і т.і.), який склався у ретроспективному періоді [4, c.23].

Визначається сума комерційного доходу при плановому обсязі товарообігу (Тпл) та прогнозованому рівні комерційного доходу (РКДпл).

4. Оцінюються можливі резерви  збільшення комерційного доходу  за рахунок управління окремими  чинниками, які визначають його  розмір.

У першому випадку розрахунок планового розміру комерційного доходу здійснюється за наступною формулою:

Плановий рівень комерційного доходу за товарними групами визначається, виходячи з розрахункового розміру торговельної надбавки у % до ціни закупівлі:

Ркд=

Під час використання інформації про комерційні угоди розрахунок планового розміру комерційного доходу роблять за наступною формулою:

КДпл=

Дохід від реалізації виробленої продукції (роботи, послуги) планується, виходячи з обсягів виробничої програми підприємства та прийнятих цін реалізації з урахуванням базових цін та наданих цінових знижок.

Для проведення розрахунку використовується наступна формула:

Дп= ,

Запланований дохід від продажу матеріальних цінностей і майна розраховується як різниця між вартістю їх придбання (за балансовою оцінкою) та продажною ціною їх реалізації, яка передбачається, з урахуванням нормального зносу основних фондів і витрат підприємства, пов’язаних з їх демонтажем, передпродажною підготовкою та реалізацією. Розрахунок здійснюється за наступною формулою:

Аналогічно визначається дохід від продажу брокерських місць, якщо їх має підприємство, а також його нематеріальних активів.

Доходи від посередницької діяльності підприємства планують, виходячи з обсягів цієї діяльності і прийнятої форми оплати за послуги підприємства (розміру та порядку визначення винагороди):

Доходи від перепродажу матеріальних цінностей (продукції, товарів, послуг) не власного виробництва, які також відносяться до посередницької діяльності, плануються як правило, виходячи з обсягів завершення таких операцій і запланованої маржі (різниці в цінах).

Дохід підприємства, який отримано від пайової участі в спільних підприємствах та у створенні інших підприємств, планується на основі інформації про рентабельність їх діяльності, обсяг отримання чистого прибутку, а також закріпленого в засновницьких документах принципу (пропорції) його розподілу. Для проведення розрахунку може використовуватися наступна формула: