Управління фінансовими ресурсами туристичних підприємств та шляхи його вдосконалення

Міністерство  освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний  університет 

Факультет ресторанно-готельного та туристичного бізнесу 
 

               Кафедра 

готельно-рестораного

         та туристичного бізнесу 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота 

                       з дисципліни “ Економіка підприємств туризму ” 

“Управління фінансовими ресурсами туристичних підприємств та шляхи його вдосконалення ” 
 
 

          Студентки

   4 курси 12 групи ФРГТБ

           денної форми навчання 

           Руденко Анни Олександрівни

Науковий  керівник: асистент                   Дупляк Тетяна Петрівна 
 
 
 
 
 
 
 

                                               КИЇВ 2011 

План

СТ.

ВСТУП…………………………………………………………………………………………3 

Розділ 1. Теоретичні засади управляння фінансовими ресурсами туристичних підприємств……………………...…5

1. Економічна сутність та склад фінансових ресурсів……….….5
2. Джерела формування і напрями використання фінансових

ресурсів на туристичному підприємстві…………………………………..…...10

3. Теоретичні основи ефективності управління фінансовими

ресурсами туристичних  підприємств…………………………………………..14 

Розділ 2. Досліджування ефективності управління фінансовими ресурсами туристичного підприємства ТОВ “Артекс-94”., м. Київ………………………………………………17

     2.1. Організаційно-економічна характеристика  підприємства ТОВ “Артекс-94”………………………………………………………………………17

     2.2. Оцінка ефективності управління фінансовими ресурсами туристичного  підприємства……………………………………………………26

     2.3. Дослідження впливу факторів на ефективність управління фінансовими ресурсами агентства ТОВ “Артекс-94”……………………….39 

Розділ 3. Шляхи вдосконалення  ефективності управління фінансовими ресурсами  на туристичному підприємстві ТОВ “Артекс-94”, м. Київ…………………………44

     3.1. Напрями удосконалення ефективності  управління фінансовими ресурсами  туристичного підприємства ТОВ  “Артекс-94”.…………..………44

     3.2. Обґрунтування пропозицій щодо  підвищення ефективності управління  фінансовими ресурсами на підприємстві “Артекс-94”.……..…47

Висновки  та пропозиції ….................................................................49

Список  використаних джерел ………………………...………….51

Додатки…………………………………………………………..…………..53

ВСТУП 

     У умовах перехідної економіки значно зростають роль і значення своєчасного і якісного аналізу фінансово-економічної діяльності господарюючих суб’єктів і вишукування шляхів його зміцнення, підвищення конкурентноздатності підприємства.

     Фінансово-економічний  стан підприємства повинен систематично і всебічно оцінюватися з використанням наявних видів і методів аналізу, комплексу різноманітних показників. Це дозволить:

     - критично оцінити фінансові результати  діяльності підприємства і його

фінансовий  стан як у статиці за аналізований період, так і в динаміці за ряд періодів;

     - визначити "болючі" точки у  фінансовій діяльності підприємства;

     - знайти шляхи більш ефективного  використання фінансових ресурсів,

раціонального їх розміщення.

     Для нормального розвитку будь-якого  підприємства необхідно уважно

стежити за наявністю та використання фінансових ресурсів, проводити заходи для їх зміцнення і покращення стану.

     Актуальність  вибраної  мною теми курсової роботи "Управління 
фінансовими ресурсами  туристичних підприємств та шляхи його вдосконаленя" визначається тим, що управління фінансовими ресурсами має 
важливе значення, особливо в даний час, коли в економіці спостерігається 
найгостріша недостача оборотних коштів. Щоб туристичне підприємство могло 
успішно функціонувати в таких умовах, його оборотний капітал повинен бути 
максимапьно ліквідним, у будь-який момент фірма повинна мати досить готівки 
для оплати рахунків.

     Предметом курсової роботи є: управління  фінансовими ресурсами  туристичних підприємств та шляхи його вдосконаленя.

     Мета  моєї роботи  полягає в дослідженні механізму ефективного управління фінансовими ресурсами туристичної фірми.

     Для досягненя теоретичних і практичних аспектів управління фінансовими ресурсами  для доставлення мети потрібно виконати такі завдання:

1. Проаналізувати управляння фінансовими ресурсами туристичних підприємств.
2. Дослідити ефективності управління фінансовими ресурсами туристичного підприємства ТОВ “Артекс-94”., м. Київ.
3. Надати шляхи вдосконалення ефективності управління фінансовими ресурсами  на туристичному підприємстві ТОВ “Артекс-94”, м. Київ.

          Об'єктом дослідження виступає туристична фірма “Артекс-94”.

Структура роботи складається з трьох частин. В першій частині дається 
визначення сутності фінансів підприємств туристичної фірми, висвітлюються основні питання, щодо організації фінансів підприємств. Особливе місце приділяється питанням планування фінансових ресурсів. В другій частині на практиці розгпядаються методи планування та управління фінансовими 
ресурсами туристичної фірми “Артекс-94”.

     В третій частині досліджуються питання, пов'язані з використанням 
фінансових результатів в туристичних організаціях. В цій частині приводяться деякі методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості туристичного продукту.

          Під час проведення дослідження використовуються методичні матеріали щодо ресурсного потенціалу підприємства, нормативно-законодавчі документи, підручники, довідники, періодичні видання (журнали, газети та інше). 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Теоретичні засади управляння фінансовими  ресурсами  туристичних підприємств 

1. Економічна  сутність та склад  фінансових ресурсів

     Комерційна  спрямованість туристичних фірм приводить до появи туристичного і сервісного бізнесу, а також до створення спеціалізованої гапузі промисловості з виробництва сувенірів і товарів туристичного призначення

     Це  дозволяє виділити туризм і сервіс у самоспйнии комплекс туристично-сервісних  підприємств і дати йому назву туристичної індустрії.

     ТУРИСТИЧНА  ІНДУСТРІЯ являє собою сукупність засобів розміщення, транспортних засобів, об'єктів суспільного харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного й іншого призначення, організацій, що здійснюють туроператорську і турагентску діяльність, а також організацій, що надають екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів.

     Туристична  індустрія володіє солідною матеріально-технічною  базою, забезпечує зайнятість великого числа людей і взаємодіє майже з усіма галузями народногосподарського комплексу.

     У більш широкому плані туристичну індустрію можна визначити як народногосподарський комплекс, що включає  пасажирський транспорт (повітряний, водяний, автомобільний, залізничний) з його розгалуженою мережею технічних  служб; різні спеціалізовані підприємства і підприємства, що не мають яскраво  вираженого туристського характеру, «вторинні» для туризму галузі (зокрема, транспортне  машинобудування й автомобілебудування, паливна промисловість, капітальне і дорожнє будівництво, промисловість, сувенірів, харчової промисловості, а також широкою сферу послуг якого користується турист [3].

    ТУРИСТИЧНІ  РЕСУРСИ - природні, історичні, соціально-культурні об'єкти, що включають об'єкти туристичного показу, а також інші об'єкти, здатні задовольнити духовні потреби туристів, сприяти відновленню і розвитку їхньої фізичної і духовної сили.

            З економічної точки зору туристична індустрія є єдиний виробничо-майновий комплекс, що поєднує матеріальну базу, сировину  і робочу силу.

     Фінансова база туризму - функціонування туризму, як і будь-якої іншої галузі народногосподарського комплексу, зв'язано з розвитком 
фінансових відносин і організацією фінансового механізму.

     Фінанси - це система грошових відносин, пов’язаних з утворенням та використанням грошових коштів підприємства в процесі його виробничо-експлуатаційної діяльності.

     Фінансові відносини - відносини, що виникають при грошовому потоці, тобто при обороті грошей, що протікає безупинно в часі.

Сутність  фінансів виражається  в наступних функціях:

1.Формування грошових фондів, тобто доходів (капіталу) .

2.Використання грошових фондів, тобто доходів (капіталу).

3.  Контрольна функція

     Перші дві функції зв'язані зі створенням і використанням капіталу [5].

     Капітал - це гроші, призначені для витягу прибутку.

     Джерелом  капіталу є доходи від підприємницької діяльності, що формуються в грошові фонди і наявні кошти. Грошові фонди являють собою частину грошей, що відокремилася, що мають цільове призначення, і відносну самостійність функціонування.

     Кошти - це гроші, який можна вільно розпоряджатися за своїм розсудом.

     Зміст першої функції фінансів складається  в розподілі валового внутрішнього продукту (ВВП) на різні грошові фонди . ВВП - це ринкова вартість продукції (робіт, послуг), зробленої у всіх галузях економіки і призначеної для  кінцевого споживання, нагромадження й експорту.

     Під впливом праці, капіталу (засобів виробництва), землі (природного фактора) і організаційних здібностей підприємця формується вартість, що потім  
розпадається на окремі грошові фонди (доходи).

     Цей розподіл виявляється у формі  одержання грошового виторгу  від реалізації товару (послуг, робіт) і розподілу її на грошові фонди: відшкодування витрачених засобів виробництва, оплати праці, амортизаційний фонд, 
регіональний фонд, податки, фонд споживання, нагромадження, резервний 
фонд [25].

     У своїй першій функції фінанси  обслуговують процеси подальшого розподілу вартості між виробничою і невиробничою сферами, а також адміністративно - територіальними організаціями і т.п.

     Функція використання грошових фондів полягає в конкретній витраті 
грошових фондів і наявних коштів на визначені цілі В основі такої витрати 
лежить двосторонній рух вартості в товарній і грошовій формах. У результаті 
цих процесів відбувається розподіл сукупного суспільного продукту в  
натурально-речовинній формі і за вартістю.

     Отже, критерієм віднесення фінансових відносин до тієї чи іншої функції є рух вартості - чи однобічне в грошовій формі, чи двосторонніми, опосередкованими актами обміну.

     Контрольна  функція фінансів попягає в створенні  і використанні системи 
фінансового контролю за дотриманням варлсних пропорцій у процесі 
формування і витрати грошових фондів і наявних коштів.

     Контрольна  функція органічно властива фінансам, як і будь-якої економічної категорії. В основі її лежать фінансові (грошові) відносини, що виникають між економічними суб'єктами фінансового ринку і, що приводять до  створення фінансового механізму [4].

     Фінансовий  контроль виникає внаслідок того, що фінансові відносини можна  планувати і регулювати, тому що мають конкретні суб’єкти фінансових відносин, норми, нормативи і мета використання фінансових ресурсів, обсяги і терміни здійснення фінансових операцій, правові умови, встановлені в законодавчому порядку.

     Прояв фінансового контролю найрізноманітніший.

     Він діє при русі грошей і капіталу через системи і форми розрахунків, кредиту, оподатковування, застави і т.п.

Фінанси туристичної фірми - це фінанси суб'єкта, що хазяйнує.

     Завданням фінансів підприємств туристичної індустрії є- формування грошових фондів і ефективне їх використання з метою господарського-експлуатаційної та фінансової діяльності підприємства, одержання прибутку та забезпечення фінансової стійкості.

     У ході виробничо-обслуговуючого процесу туристичних фірм виникають 
фінансові відносини (рис.1.1.).

     Рис.1.1. Система фінансових відносин туристичного підприємства.

     Ці відносини в туризмі мають свої особливості, що обумовлені організацією фінансів туризму [6].

     Для туризму характерна особлива схема кругообігу оборотних коштів. Вона обумовлена тим, що, по-перше, об'єктом діяльності туризму є людина (турист), що купує туристичні враження виходячи зі свого інтересу, по-друге, у туризмі процеси виробництва, реалізації й організації споживання туристичного продукту з'єднані разом у єдиний виробничо-обслуговуючий процес. Ці фактори визначають своєрідність кругообігу оборотних коштів у туризмі, що значно відрізняється від кругообігу засобів у промисловості, торгівлі, суспільному харчуванні.

Кругообіг оборотних коштів у туризмі можна представити формулою: 
Д-Т-Д1, В

 де Д - кошти, авансовані туристичною фірмою на організацію туру, тобто на 
створення туристичного продукту;

 Т - матеріальні і нематеріапьні послуги туризму, а також товари туристично- 
сувенірного призначення; 
В - туристичні враження;

Д1, - кошти, отримані від реапізаціі послуг, товарів, туристичних вражень і 
поєднуючи додану вартість.

     Приведена формула показує, що турист платить гроші за те що він бачить і що його вражає (цікаві явища природи, пам'ятники історії і культури, архітектурні пам'ятники і т п). У створення об'єктів туристичного показу туристична фірма свій капітал не вкладає, але вже саме їхнє існування приносить туристичній фірмі грошовий прибуток Фірма оплачує лише послуги, зв'язані з показом туристам цих об'єктів.

     Для туристичної фірми при одержанні  доходу важливе значення мають вид  і якість туристичних вражень, що повинні відповідати туристичним інтересам.  Зміна чи зникнення (частково чи цілком) об'єктів туристичного інтересу приводить до різкого уповільнення оборотності коштів і зменшенню грошових надходжень у туристичну фірму [1].

     Своєрідність  кругообігу оборотних коштів у туризмі позначається на 
швидкості їхнього обороту Оборотність оборотних коштів - це тривалість 
проходження оборотними коштами окремої стадіі виробництва і обертання. Час, 
протягом якого оборотні кошти знаходяться в обороті, тобто послідовно 
переходять з однієї стадії в іншу, складає період обороту оборотних кошлв 
обчислюється тривалістю одного обороту в днях (оборотність оборотних коштів

звітний період (коефіцієнт оборотності).

       Тривалість одного обороту в днях являє собою відношення суми середнього залишку оборотних коштів до суми одноденного виторгу від реалізації туристичного продукту за звітний період.

     Коефіцієнт  оборотності засобів характеризує об'єм розміру виручки від реалізації туристичного продукту на одну гривню оборотних коштів. Він визначається як відношення суми виторгу від реалізації продукції до середнього залишку оборотних коштів.

       Коефіцієнт оборотності засобів - це фондовіддача оборотних коштів. Ріст його свідчить про більш ефективне використання оборотних коштів. Одночасно даний коефіцієнт показує число оборотів оборотних коштів за звітний період.

     Важливим  показником ефективності використання оборотних коштів є коефіцієнт завантаження засобів в обороті [7].

     Він характеризує суму оборотних коштів. Що авансуються на одну гривню виторгу від реалізації туристичного продукту. Іншими словами, він являє собою оборотну фондоэмкість, тобто витрати оборотних коштів для одержання однієї гривні реалізованого туристичного продукту. Коефіцієнт завантаження засобів в обороті є величина, зворотна коефіцієнту оборотності засобів, і визначається як відношення середнього залишку оборотних засобів до суми виторгу від реалізації туристичного продукту. Зниження цього коефіцієнта свідчить про підвищення ефективносп використання оборотних коштів.

     Для кожної туристичної фірми, так само як і для кожного іншого суб'єкта, що хазяює, (завод, магазин, ресторан і т.п.), характерна своя швидкість 
оборотності засобів. Ця швидкість визначається багатьма факторами (постійними чи випадковими), у першу чергу асортиментом зробленого і реалізованого товару, типом підприємства і т.п. 

 1.2. Джерела формування і напрями використання фінансових ресурсів на туристичному підприємстві.

 Джерела формування фінансових ресурсів підприємств  туристичної індустрії поділяються  на: внутрішні та завнішні джерела формування фінансових ресурсів (рис. 1.2.).

     Внутрішні джерела формування фінансових ресурсів передбачають формування фінансових ресурсів у межах підприємства за рахунок власних і прирівняних до них коштів.

     Зовнішні  джерела формування фінансових ресурсів передбачають формування ресурсів за рахунок позикових і залучених коштів.

     Рис.1.2. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств туристичної  індустрії.                                                                                   Для туристичних фірм характерні особливий склад і структура фінансових ресурсів. Цей склад визначається наявністю турагентів і туроператорів на туристичному ринку.

     На  туристичному ринку переважають  турагенти .Так, у складі туристських фірм України турагенти займають близько 90%, а туролератори 10% від загальної кількості турфірм. Хоча слід зазначити, що фактично важко провести грань між туроператорами і турагентами [8].

     Це  викликано тим, що туристична фірма одержує загальну ліцензію на туристичну діяльність (як туроператори і турагенти). Тому для  фірм України турагенти займають близько 90%, а туроператори 10% від загально» кількості тур фірм. Хоча слід зазначити, що фактично важко провести грань між туроператорами і турагентами Це викликано тим, що туристична фірма одержує загальну ліцензію на туристичну діяльність (як туроператори і турагенти) Тому для підвищення якості туристичного обслуговування населення було б доцільно ввести окреме ліцензування туролераторськоп турагентськоі діяльності При цьому слід зазначити, що в літню пору, на яку приходиться пік туристичного сезону, частка дебіторської заборгованості в складі фінансових ресурсів у туроператорів збільшується до 70%, а частка коштів знижується до 15%, та дебіторська заборгованість у туроператорів- 62-70 %, у турогентів до 18 %.

     Особливість складу і структури фінансових засобів, а також їхніх джерел обумовлена своєрідністю потоку грошей і заборгованості між суб'єктами туристичного ринку, що визначається насамперед тим, що між  моментом продажу туристичного продукту й актом його споживання мається  значний розрив у часі Тури складаються і продаються звичайно за кілька місяців до початку відпочинку, тому одночасно виникає кредиторська і дебіторська заборгованість у турагентів і туроператорів Для туристських фірм характерні особливий склад і структура джерел фінансових ресурсів.

     Фінансування  туристичної діяльності виробляється в основному за рахунок притягнутих  засобів (більш 2/3) і частково за рахунок  власних коштів Позикових засобів  немає Це зв'язано з тим, що туристична фірма одержує гроші за продані  путівки раніш, ніж надає туристичну послугу за цією путівкою. Серед притягнули засобів основна частка (50% і більш) приходиться на кредиторську заборгованість.

 Таблиця 1.1

Склад і структура джерел фінансових ресурсів туристських фірм,

 що  не мають готелів ( % до підсумку)

     Туристичні  фірми не користаються кредитуванням  під оборотні кошти. Це пов'язано з тим, що джерелом фінансових ресурсів туристичної фірми є власні і притягнуті засоби.

     Притягнуті  засоби є власністю інших економічних  суб'єктів, але вони постійно знаходяться  в розпорядженні туристичної  фірми, що користається ними безкоштовно  і на довгостроковій основі. Тому всі притягнуті засоби можна назвати засобами, прирівняними до власних засобів.

     Потреба в позичкових засобах у турфірми виникає при кредитуванні інвестицій, необхідних для будівництва готелів, придбання туристських автобусів і т.п.

     Своєрідність  організації фінансових відносин у  туризмі в значній мірі обумовлюються  також особливостями ціноутворення на продукцію цієї галузі.

     Ціна  туристичного продукту чи окремої послуги  є дуже динамічною і залежить від  багатьох факторів: вартості послуг, що входять у турпакет, числа туроднів, виду туру (груповий, індивідуальний), кількості туристів у групі, їхнього  вікового складу, сезонності й ін. [9].