Управління формуванням прибутку підприємства» (на прикладі Володарськ – Волинського житлово-комунального підприємства

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Житомирський державний  технологічний університет

Інститут обліку і фінансів 

Кафедра фінансів

Курсова робота з курсу: «Фінансовий  менеджмент»

на тему: «Управління формуванням прибутку підприємства» (на прикладі Володарськ – Волинського житлово-комунального підприємства)

                                                                       Виконав студент:

                                                                        V курсу, групи ФКМ-2, Інституту обліку і фінансів

                                                                        денної форми навчання,

                                                                       Мінаєва А.І.

Перевірила:

                                             Доцент, кандидат економічних наук

Дячек С.М.

Житомир,2012 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Теоретичні основи управління формуванням прибутку підприємства..5

1.1. Сутність та значення  прибутку підприємства………………………………...5

1.2. Класифікація прибутку  для потреб управління……………………………...13

1.3. Політика управління  формуванням прибутку підприємства: мета, етапи, завдання……………………………………………………………………………..17

Розділ 2. Управління формуванням  прибутку Володарськ – Волинського житлово-комунального підприємства…………………………………………….22

2.1. Аналіз прибутку Володарськ  – Волинського житлово-комунального  підприємства………………………………………………………………………..22

2.2. Планування прибутку  Володарськ – Волинського житлово-комунального  підприємства………………………………………………………………………..31

2.3. Шляхи удосконалення  системи управління формуванням  прибутку підприємства………………………………………………………………………..41

ВИСНОВОКИ………………………………………………………………………45

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..47

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..53

ВСТУП

В сучасних ринкових умовах господарювання в Україні почала формуватися зміна форм та методів  управління економікою підприємств. У  господарській діяльності підприємств  вплив ринкових законів , реформ не завжди носить позитивний характер , тому більша частина господарюючих підприємств  знаходиться в стані ризику. Суб’єкти господарювання відчувають дефіцит  обігових коштів , не завжди вчасно можуть розрахуватися з своїми борговими зобов’язаннями , а це в першу чергу веде до збитків.

Одним з важливих напрямків  оздоровлення фінансового стану  підприємства є удосконалення напрямків  формування прибутку , аналіз методів  його максимілізації , оптимізація  витрат та розробка стратегії управління прибутком . Крім того , кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток . Прибуток – це грошовий дохід , утворений  в результаті виробничо-господарської  діяльності. Прибуток виконує такі основні функції :

• оцінка підсумків діяльності підприємства
• розподіл доходу між підприємством і державою , підприємством і його робітниками , між сферою виробництва і невиробничою сферою
• джерела утворення фондів економічного стимулювання і соціальних фондів.

Отже , у зростанні прибутку зацікавлені як підприємство , так і держава. На підприємствах приріст прибутку досягається не лише завдяки збільшення трудового внеску колективу підприємства , а і за рахунок інших факторів. Саме тому , на кожному підприємстві необхідно систематично проводити аналіз формування , розподілу та використання прибутку.

Головними завданнями , які  стоять перед підприємством  з  метою управління формуванням та використанням прибутку є :

• систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку
• виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу
• вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку
• виявлення резервів збільшення прибутку
• розробка заходів для використання виявлених резервів

Метою курсової роботи є  розробка методичних і практичних рекомендацій щодо розвитку системи управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств. Відповідно сформульованій меті дослідження передбачається виконання наступних завдань:

• розкрити економічний зміст та функції прибутку,
• досліджено теоретичні основи управління формуванням прибутку в процесі господарської діяльності підприємств;
• проведено аналіз стану управління формуванням прибутку на прикладі В-В ЖК підприємства;
• здійснена оцінка впливу системи управління формуванням прибутку на господарську діяльність підприємства;
• удосконалено методи розрахунку параметрів беззбитковості та самоокупності підприємств;
• розроблено модель планування прибутку на основі взаємозв’язку показників ефективності господарської діяльності підприємства;

Об'єктом дослідження є процес управління формуванням прибутку підприємства.

Предметом дослідження є методичні основи і практичні аспекти підвищення ефективності системи управління формуванням прибутку підприємства.

Курсова робота виконується на матеріалах Володарськ – Волинському житлово – комунальному підприємстві.

Розділ 1.

Теоретичні основи управління формуванням прибутку підприємства

1.1. Сутність та  значення прибутку підприємства

Чітке визначення сутності та змісту понять є запорукою запобігання  помилок при прийнятті важливих управлінських рішень. Особливо це стосується такої важливої і водночас складної категорії ринкової економіки  як прибуток. Виходячи з цього, дослідження  теоретичних засад категорії  прибутку є досить актуальним і постійно перебуває у полі зору економічної  теорії, наукових шкіл вітчизняних  і зарубіжних вчених-економістів.

В умовах ринкової економіки  прибуток є найважливішим показником виробничої діяльності підприємства. Він створює фінансову основу для її розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового  колективу, а тому вивчається в усіх економічних дисциплінах і постійно привертає увагу практиків.

Переходячи безпосередньо  до висвітлення проблем, пов’язаних із формуванням поняття, слід зазначити, що одне з головних визначень призначень прибутку, як економічної категорії полягає в такому. Прибуток – головна мета підприємницької діяльності, основний узагальнювальний показник фінансових результатів господарської діяльності підприємств усіх видів,незалежно від їх організаційно-правової форми [51, с. 174]. З огляду на важливу роль прибутку в економічному житті, необхідна повна ясність щодо його суті. Розглянемо думки різних авторів щодо цього визначення в табл.1.1

Таблиця 1.1

Визначення прибутку з  точки зору різних авторів

Продовження табл. 1.1.

Продовження табл. 1.1.

Продовження табл. 1.1.

Розглянувши таблицю можна  зробити висновок про неоднозначне трактування поняття прибутку та запропонувати власне визначення поняття: прибуток – головна мета підприємницької діяльності, основний узагальнювальний показник фінансових результатів господарської діяльності підприємств усіх видів,незалежно від їх організаційно-правової форми.

Проблема виникнення прибутку тривалий час перебуває в полі зору дослідників, проте все ще залишається дискусійною. Тож не дивно, що серед численних публікацій, присвячених прибутку, значне місце займали ті, які спрямовані на визначення його суті та розмірів . Серед них вважаємо за необхідне вказати на праці А. Сміта [50], Д. Рікардо [47], К. Маркса та ін.. Протягом декількох століть економістами-класиками досліджувалась сутність поняття «прибуток» та висловлювались різні концепції його формування. Деякі (основні) з них наведені на рис. 1.1

Таким чином, дослідження історичних концепцій прибутку відомих теоретиків-економістів показує, що кожен з них розглядав сутність прибутку зі своєї точки зору. Аналіз літератури впевнив нас у тому, що сучасними дослідниками внесено дещо нове в ці теорії.

Сучасні дослідники здебільшого розвивають теорії прибутку економістів XIX – початку XX ст., пристосовуючи їх до нових умов. З певною мірою узагальнення розмаїття методичних підходів до визначення сутності прибутку, на нашу думку, можна виділити основні концепції прибутку, що наведені у табл. 1.2. 

Рис. 1.1 Основні концепції економічної сутності прибутку

Не вдаючись до дискусії стосовно того, яка ж із теорій є  правильною, слід зазначити, що на нашу думку, відповідно до теорії чинників виробництва, доцільно розглядати всі чинники, які залучаються до виробничого процесу – працю, землю, капітал, підприємницькі здібності та інформацію.

Таблиця 1.2

Альтернативні теорії прибутку [35,37]

В умовах ринкової економіки  прибуток є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської  діяльності підприємств, метою їхньої діяльності.

Серед найбільш важливих цілей  підприємництва виробництво товарів та послуг, дохід, престиж, розвиток бізнесу. Як показано в рис 1.2, всі вони взаємопов’язані.

Рис. 1.2. Цілі підприємства

Прибуток завжди належить власнику засобів виробництва, оскільки привласнення прибутку є однією з основних форм економічної реалізації власності. Це стосується будь-якої форми власності. Власник має беззаперечне право розпоряджатися прибутком на свій розсуд.

Отриманий підприємством прибуток є результатом кругообігу засобів, вкладених у підприємство, і належить до власних фінансових ресурсів підприємства. Але отриманий прибуток не залишається  повністю в розпорядженні підприємства, його значна частина у вигляді  відповідних податків вилучається  державою до бюджету. Причому вилучення  такої частини прибутку до бюджету  здійснюється першочергово, відповідно до чинних законодавчих актів. Уразі  порушення наступає адміністративна  відповідальність. (стаття 163-2; ст 163-4 Кодексу  України про адміністративні  порушення).

Прибуток підприємства являється найважливішою економічною категорією і основною метою діяльності будь-якої комерційної організації. Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва, і виконує низку функцій. Відображені на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Функції прибутку

1. Оціночна функція. Прибуток  підприємства використовується  як оціночний показник, що характеризує  ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною  мірою можливе тільки в умовах  ринкової економіки, яка передбачає  свободу встановлення цін, свободу  вибору постачальника і покупця.  Отримання прибутку на підприємстві означає, що отримані доходи перевищують всі витрати, пов'язані з його діяльністю.

2. Розподільча функція. Її зміст  полягає в тому, що прибуток  використовується як інструмент  розподілу чистого доходу суспільства  на частину, що акумулюється  в бюджетах різний рівнів та  залишається в розпорядженні  підприємства. Тому підприємство  зацікавлено в отриманні максимального  прибутку, оскільки це є основою  для розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального  розвитку підприємства, матеріального  заохочення працівників.

3. Стимулююча функція.  Виконання цієї функції визначається  тим, що прибуток є джерелом  формування різних фондів стимулювання, фонд виробничого та соціального  розвитку, фонд виплати дивідендів  абощо.

Отримана підприємством  виручка (дохід) спрямовується в  першу чергу на відшкодування  спожитих у процесі виробництва  засобів виробництва (сировини, матеріалів, а також вартість зносу основних виробничих фондів, які брали участь у виробництві продукції), а частка, що залишається, складає знову створену живою працею вартість, тобто валовий  дохід підприємства, який складається  з фонду оплати праці робітників сфери матеріального виробництва.

Отже економічна роль прибутку в  умовах ринку виявляється в таких  рисах:

• прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності;
• прагнення отримати прибуток сприяє ефективному розподілу та використанню ресурсів, упровадженню досягнень науково – технічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;
• прибуток є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення потреб суспільства, що зростають.

1.2. Класифікація  прибутку для потреб управління

Прибуток в сучасних умовах є основним фінансовим показником діяльності підприємства, мірилом її ефективності та успішності. Він є тим орієнтиром, який регулює рух капіталів в  економіці, обумовлює ціноутворення  та рівень витрат на виробництво продукту, визначає поведінку економічних агентів та активує їх діяльність, забезпечує соціальну справедливість в суспільстві та рівень його економічного добробуту. В практичному аспекті прибуток є суб’єктивним показником, оскільки його розрахунок залежить від великої кількості припущень та обмежень, які встановлюються зацікавленими користувачами з метою прийняття рішень, що породжує різноманіття його видів.[59]

В залежностіі  від виду діяльності, в рамках якої отримано прибуток, він поділяється на види. Оформлені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Види доходу в залежності від  діяльності

Основна діяльність – «операції, пов’язані  з реалізацією продукції, товарів (робіт, послуг), які є головною метою  створення підприємства і забезпечують основну частину його прибутку»[ 46. с.273].

Звичайна діяльність – «будь-яка  основна діяльність підприємства, а  також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок її проведення»  Операційна діяльність – основна  діяльність підприємства, а також  інші види діяльності, які не є інвестиційною  або фінансовою діяльністю.»[ 46. с.279].

Надзвичайна подія – «це подія  або операція, яка чітко відрізняється  від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона буде повторюватися  періодично або в кожному майбутньому  звітному періоді.»[ 46. с.279]. Виходячи з наведеного визначення можна сказати, що надзвичайна подія – це по – перше випадкова, а по – друге не характерна подія для підприємницької діяльності.

В залежності від порядку визначення прибуток буває таких видів:

Економічний підхід

- балансовий прибуток — кінцевий результат всіх видів діяльності;

- прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства — різниця між балансовим прибутком і податком на прибуток;

- чистий прибуток — різниця між прибутком, що залишається в розпорядженні підприємства та штрафними санкціями щодо підприємства;

Бухгалтерський підхід

• прибуток від звичайної діяльності до оподаткування — різниця між валовими доходами і валовими витратами (разом з амортизаційними відрахування);
• прибуток від звичайної діяльності — різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і податком на прибуток;
• чистий прибуток — сума прибутку від звичайної діяльності і надзвичайних доходів (витрат).

Від методики оцінки:

• номінальний прибуток — той що фактично отримано;
• реальний прибуток — номінальний прибуток з урахуванням впливу інфляції.

В залежності від цілі визначення:

• бухгалтерський (балансовий);
• економічний прибуток — визначається як виручка від реалізації – валові витрати – альтернативні вигоди (витрати).

В залежності від розміру:

• Мінімальний прибуток — прибуток, розмір якого після сплати податків задовільняє уяву власників про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал. Як правило, цей рівень дорівнює середній процентній ставці на депозитному ринку.
• Нормальний прибуток — прибуток, який відповідає нормі прибутковості на вкладений капітал у галузі.
• Цільовий (необхідний) прибуток — прибуток, що відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий і соціальний розвиток і утворюється за рахунок чистого прибутку.
• Максимальний прибуток — прибуток, що пов'язаний з реалізацією мети поведінки підприємства на ринку на максимізацію прибутку. Отримується в тому випадку, коли граничні витрати дорівнюють граничним доходам.[23]

Згідно з чинним законодавством розрізняють обліковий і податковий прибутки підприємства.

Податковий прибуток – це сума прибутку підприємства, визначена за податковим законодавством, який є об’єктом оподаткування за звітній період.

Обліковий прибуток – це сума прибутку до оподаткування, визначена в бухгалтерському (фінансовому) обліку, яку записують  у звіті про фінансові результати підприємства за звітній період. Сума облікового прибутку відрізняється  від суми податкового прибутку підприємства через відмінності в методиках  їх обчислення.

Можна виділити такі види облікового прибутку:

• валовий прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг;
• прибуток від операційної діяльності;
• прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
• прибуток від надзвичайних подій;

Залежно від формування та розподілу  виокремлюють кілька видів прибутку. Насамперед розрізняють загальний  прибуток і прибуток після оподаткування.

Загальний прибуток — це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування  та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим.

Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має  поширену у вітчизняній літературі та практиці назву — чистий прибуток.

Із  введенням в дію Податкового  кодексу України перелік видів  прибутку розширено до 35 з урахуванням  різних сфер діяльності  суб’єктів  господарювання (банківська сфера, страхова сфера, енергетична галузь та ін.), крім того визначені види прибутку залежно  від ставок податку. Слід зазначити, що на відміну від довідкової літератури, в якій визначаються види прибутку, притаманні всім сферам, напрямам діяльності, стану економіки, у законодавстві, зокрема у Податковому Кодексі, перелік визначених видів прибутку є притаманними лише Україні (прибуток Чорнобильської АЕС;  прибуток підприємств енергетичної галузі в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, схваленими Національною комісією регулювання електроенергетики України; прибуток, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та деякі інші види, що визначені відповідно до положень Податкового Кодексу).

При розгляді підходів до класифікації прибутку встановлено, що на сьогодні в довідковій, науковій літературі та законодавчих актах відсутній  єдиний підхід до класифікації прибутку. При розгляді літературних джерел наукового  та довідкового характеру виявлено, що найпоширенішими є наступні види прибутку: бухгалтерський, балансовий, валовий, операційний, чистий прибуток. Саме ці види вважаються основними  і використовуються у вжитку найчастіше.[38]