Управління процесами технічного розвитку підприємства

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП………………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ

ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ…………………………………………………………....6

1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва …………...6
2. Сутність, характеристика та класифікація напрямків

технічного розвитку підприємств……………………………………….9

3. Управління процесом технічного переозброєння в контексті інноваційного розвитку підприємства………………………………...14

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЗОТ»……………………………………………………………...20

1. Загальна характеристика ПАТ «Азот»…………………………………..20
1. Основні види продукції, що виробляє підприємство………...21
2. Технологія виробництва азотних добрив……………………..22
3. Організаційна структура ПАТ «Азот»………………………....25
4. Характеристика основних конкурентів ПАТ «Азот»………....27
5. Аналіз динаміки техніко-економічних

показників ПАТ «Азот» за останні п’ять років……………….29

2. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства……………36
1. Аналіз майнового стану ПАТ «Азот»………………………….36
2. Аналіз фінансової стійкості ПАТ «Азот»……………………...38
3. Аналіз ділової активності ПАТ «Азот»………………………..40
4. Аналіз рентабельності ПАТ «Азот»…………………………....43

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………………...46

стор.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….51

ВСТУП

Сучасні тенденції світової економіки показують, що рівень розвитку країни та добробуту населення багато в чому визначаються здатністю економіки  адаптуватися до стрімких темпів науково-технологічного розвитку. Результативність же науково-технологічного прогресу в значній мірі визначається ефективністю нововведень, тобто ефективністю інновацій у формі впровадження нових продуктів і технологій на підприємстві. Головною причиною, яка змушує промислові підприємства вкладати в освоєння досягнень науково-технологічного прогресу мільйони коштів, є гостра конкуренція. З цією метою воно відстежує і прогнозує ситуацію на ринку, лінію поведінки основних і потенційних конкурентів, появу нових наукових і технологічних проривів. На цей процес впливають зовнішні і внутрішні фактори. Він містить в собі певний спектр проблем, вирішенням яких, здебільшого, і займається інноваційний менеджмент.

Варто зазначити, що на даний  момент статистичні дані свідчать про невисокий рівень залучення результатів науково-технічної та інноваційної діяльності на вітчизняні підприємства. Так протягом останніх десяти років валове виробництво продукції в українській промисловості скоротилося більше ніж на 50%, збільшилися диспропорції в структурі виробництва, скоротилася частка продукції кінцевого споживання, промислове обладнання більшості підприємств є застарілим, зокрема, в чорній металургії, хімічній, нафтохімічній та харчовій промисловості зношення обладнання перевищило 70% [1]. Саме тому вітчизняні промислові підприємства потребують технічного переозброєння.

Об’єктом дослідження  курсової роботи є Публічне акціонерне товариство «Азот» (далі ПАТ «Азот») - підприємство хімічної промисловості, яке займається виробництвом мінеральних добрив.

Предмет дослідження - система  управління технічним розвитком підприємства.

Метою курсової роботи є  визначення напрямків удосконалення  системи управління технічним розвитком підприємства на основі узагальнення теоретичних підходів до управління техніко-технологічною базою виробництва та результатів аналізу практичного досвіду підприємств.

Для досягнення поставленої  мети в комплексному курсовому проекті  вирішені наступні завдання:

• розкрити основні теоретичні аспекти управління процесами технічного розвитку підприємства;
• представити організаційно-економічну характеристику підприємства, як суб’єкта господарювання;
• проаналізувати господарську діяльність ПАТ «Азот»;
• провести оцінку фінансової стійкості та ефективності використання основних засобів підприємства;
• визначити основні напрямки покращення якості управління технічним розвитком підприємства з метою нейтралізації факторів, що негативно впливають на діяльність  підприємства.

Інформаційною базою дипломної  роботи слугували наукові праці  вітчизняних і закордонних вчених-економістів, нормативно-правові акти державних  органів України, а також фінансова  звітність ПАТ «Азот».

Комплексний курсовий проект складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, викладених на 58 сторінках комп’ютерного тексту. Вона містить 14 рисунків, 12 таблиць, список використаних джерел з 21 найменування на 2 сторінках та 3 додатків».

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСАМИ ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ

1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва

Можливості випуску продукції (надання послуг) за обсягом та якістю вирішальною мірою залежать від  рівня розвитку техніко-технологічної  бази підприємства.

Техніко-технологічна база (ТТБ) підприємства виробничої сфери  — системна сукупність найбільш активних елементів виробництва, яка визначає технологічний спосіб одержання  продукції (виконання робіт, надання  послуг), здійснюваний за допомогою  машинної техніки (устаткування, приладів, апаратів), різноманітних транспортних, передавальних, діагностичних та інформаційних  засобів, організованих у технологічні системи виробничих підрозділів  і підприємства в цілому.

ТТБ кількісно та якісно відрізняється від основних виробничих фондів (виробничого апарату) підприємства. До складу технічної компоненти бази входять лише ті види знарядь і  засобів праці, які беруть безпосередню участь у реалізації виробничих технологій. Це дає можливість:

• по-перше, виокремлювати особливі сукупні характеристики, що випливають з об’єктивно необхідного техніко-технологічного розвитку виробництва;
• по-друге, виявляти взаємозв’язки, пріоритети, чинники і способи оновлення та підвищення ефективності системного функціонування технологічних процесів і відповідної таким виробничої техніки [1].

Загальна характеристика ТТБ підприємства, окрім формулювання її дефініції, передбачає виокремлення складників її елементної структури, що показано на рис. 1.1.

На сучасному етапі  трансформації суспільного виробництва  об’єктивно існують певні тенденції  поступального розвитку ТТБ підприємств  виробничої сфери.

Рис. 1.1. Структурна характеристика техніко-технологічної бази підприємства

Визначальними з них є:

1. Підвищення наукомісткості засобів праці, рівня фундаментальності втілюваних у них знань;
2. Зростання масштабів і розширення спектра застосування сучасного мікроелектронного устаткування;
3. Перетворення засобів праці на технічну цілісність більш високого порядку;
4. Трансформація техніко-технологічних засобів у все більш універсальні системи;
5. Поглиблення інтеграції окремих елементів ТТБ та організаційно-управлінських компонентів виробництва;
6. Підвищення ступеня автоматизації техніки й технічних систем, поступовий перехід до гнучкої автоматизації виробництва, зумовленої його кількісним урізноманітненням і зменшенням серійності [6].

Ці тенденції якісної  зміни ТТБ виробництва визначають ті основні вимоги, які треба враховувати за формування технічного базису підприємств та обґрунтування стратегії його оновлення. Детальнішу характеристику переваг, зв’язаних із переходом до інноваційного типу виробництва, подано у табл. 1.1 [9].

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика традиційного та інноваційного типів  виробництва

2. Сутність, характеристика та класифікація напрямків технічного розвитку підприємства

В умовах переходу до ринкової економіки орієнтація технічного й  організаційного розвитку підприємства на кінцеві результати діяльності є  однієї з найбільш важливих задач  управління.

Однією з головних умов успішного функціонування будь-якого  підприємства в умовах конкурентного  ринку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу (НТП), тобто його матеріалізація у новітні види продукції, сучасні методи організації виробництва і менеджменту, застосування нової техніки та технологій.

Технічний розвиток підприємства представляє  собою процес удосконалення  техніки, технології, продукції і  послуг, що виробляються, й професіональних  можливостей кадрів з метою інтенсифікації виробництва, підвищення його ефективності й якості продукції [17, с. 3].

Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення  техніко-технологічної бази підприємства, що має бути постійно зорієнтованим  на кінцеві результати його виробнича-господарської, комерційної чи іншої діяльності [5, с. 229].

Необхідність технічного розвитку підприємства (ТРП) є наслідком  дій багатьох чинників, основними  з них є:

• зростання складності виробів і їх номенклатури;
• необхідність підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності;
• моральне старіння техніки й технології;
• необхідність рішення задач соціального розвитку колективу;
• потреба у заощадженні всіх видів ресурсів;
• необхідність охорони навколишнього середовища;
• зміни в організації виробництва, й в першу чергу тих, що є наслідком процесів спеціалізації й концентрації [11].

Технічний розвиток як об’єкт організаційно-економічного управління охоплює різноманітні форми, які  мають відображати відповідні стадії процесу розвитку виробничого потенціалу і забезпечувати просте та розширене відтворення основних засобів підприємства. Із сукупності форм технічного розвитку доцільно виокремлювати такі, що характеризують, з одного боку, підтримування техніко-технологічної бази підприємства, а з іншого – її безпосередній розвиток через удосконалення й нарощування виробництва (рис. 1.2). [5, с. 230]

Рис. 1.2. Форми технічного розвитку підприємства

Плануючи технічний розвиток, в сучасних умовах не можна залишати осторонь вимогу комплексного рішення  задач створення й використання нової техніки, так як оснащення нею якоїсь однієї ланки або навіть технологічної операції не призведе до бажаного ефекту, якщо не супроводжуватиметься відповідними заходами на паралельних процесах й виробництвах.

Особливу увагу при  підготовці плану технічного розвитку необхідно приділяти новій техніці, яка забезпечує скорочення ручної праці, упровадження сучасної прогресивної технології, наприклад порошкової, плазмових  й лазерних методів обробки, біотехнології  й т.д.

Застосування нової прогресивної технології — це напрям технічного розвитку, заснований перш за все на використанні нової техніки як знарядь й предметів праці.

В умовах стабільної номенклатури продукції, що випускається застосування нової прогресивної технології покликане  забезпечити зниження собівартості виробів за рахунок економії трудових й матеріальних витрат. Крім того, можливе  зростання прибутку завдяки підвищенню якості продукції.

Заходи щодо використання нової прогресивної технології здійснюються практично одночасно з переходом  на нову техніку, що необхідно враховувати при плануванні технічного розвитку виробництва.

Задачі плану технічного розвитку можуть бити згруповані в  розділи відносно до об’єктів:

1. Розвиток промислово-виробничих засобів з виділенням активної й пасивної частин основного і допоміжного виробництва.
2. Вдосконалення виробів й підвищення технологічності й якості продукції.
3. Вдосконалення технології виробництва.
4. Вдосконалення технічної бази системи управління.
5. Розвиток кадрової складової потенціалу підприємства [13].

З метою інтенсифікації використання матеріально-технічних і трудових ресурсів, постійного підвищення технічного рівня виробництва, оновлення продукції  та забезпечення її конкурентоздатності на ринку, на підприємствах розробляють систему планів науково-технічного розвитку та планів удосконалення організації виробництва і управління.

Вихідними даними для розробки планів науково-технічного розвитку підприємства є:

• маркетингові дослідження на ринку товарів і послуг;
• державні замовлення і господарські угоди на продукцію, що випускається;
• результати завершених науково-технічних робіт та інформація про
• досягнення науково-технічного прогресу у світі;
• відгуки споживачів та аналіз якості продукції, що випускається;
• ліцензії, патенти, пропозиції раціоналізаторів та винахідників;
• інформація про диспропорції виробничих потужностей, результати атестації робочих місць та аналізу організації виробництва,
• праці і управління;
• пропозиції виробничих підрозділів, філій, дочірніх підприємств,
• функціональних служб, робітників і службовців.

Розроблення планів науково-технічного розвитку проводиться, як правило, у  два етапи. На першому етапі детально аналізується існуючий організаційно-технічний  рівень виробництва і продукції, що випускається, проводиться збір пропозицій від підрозділів і  робітників підприємства щодо удосконалення  техніки, технологій виготовлення продукції, організації її виробництва. На другому  етапі результати проведеного аналізу  та зібрані пропозиції техніко-економічно обґрунтовуються, визначається економічна ефективність заходів, призначених  до включення у план, джерела фінансування та виконавці [14].

Для планування технічного та організаційного розвитку підприємства важливе значення має оцінка досягнутого  рівня організації виробництва  та продукції, яка випускається. Оцінка здійснюється на основі системи показників, які в комплексі характеризують продукцію, обладнання, технологію, технічну та енергетичну оснащеність праці, механізацію й автоматизацію, організацію  виробництва і праці, управління підприємством. [21, с. 139]

Найбільш важливі й  типові для всіх підприємств показники  наведено в табл. 1.2. Об’єктивність такої оцінки можна забезпечити лише за умови не тільки методично правильного обчислення відповідних показників, а й порівняння їхньої динаміки на даному підприємстві за кілька років, а також порівняння з досягнутим рівнем на інших споріднених підприємствах [19].

Таблиця 1.2

Основні показники технічного рівня підприємства

Для поглибленої аналітичної  оцінки рівня технічного розвитку підприємства, необхідність у проведенні котрої, як правило, виникає за розробки спеціальної  перспективної програми, треба застосовувати також інші показники, включаючи ті з них, що характеризують галузеві особливості виробництва, а саме:

• Механоозброєність праці;
• Коефіцієнт фізичного спрацювання устаткування;
• Коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва;
• Рівень утилізації відходів виробництва;

• Рівень забруднення навколишнього середовища;

Показники технічного та організаційного  рівня виробництва повинні знайти своє відображення в узагальнюючих  економічних показниках і, в першу  чергу, у збільшенні прибутку, зниженні собівартості та зростанні продуктивності праці.

3. Управління процесом технічного переозброєння в контексті інноваційного розвитку підприємства

В умовах становлення інноваційної моделі розвитку економіки орієнтація технічного й організаційного розвитку підприємства на кінцеві результати діяльності є одним з найбільш важливих завдань управління. Впровадження інновацій можна назвати необхідною умовою розвитку виробництва, підвищення якості продукції та зростання виробничих можливостей підприємства. Тому постійне покращення якості з використанням інноваційних технологій повинно стати пріоритетним напрямом розвитку підприємств.

Розвиток інноваційної бази підприємства здійснюється завдяки  модернізації устаткування, технічного переозброєння, реконструкції і  розширення, нового будівництва; вибір  конкретного напряму інноваційного  розвитку підприємства проводиться  на основі результатів діагностичного аналізу і оцінки техніко-організаційного  рівня виробництва [12].

Під технічним переозброєння  розуміють комплекс заходів з  підвищення техніко-організаційного  рівня виробництва, його механізації  й автоматизації, з модернізації та заміни застарілого і фізично  зношеного обладнання новим, більш  продуктивним [16]. Відмінна його особливість полягає в тому, що при даній формі відтворення основних виробничих фондів оновлюється лише їх активна частина. У процесі технічного переозброєння можливе часткове перевлаштування побутових, складських і виробничих приміщень. Залежно від масштабів оновлення активної частини основних виробничих фондів можуть бути виділені три види технічного переозброєння виробництва [15]:

1. Мале технічне переозброєння  – модернізація діючої техніки,  заміна невеликої частини застарілого  обладнання, у виробництво впроваджується  невелика кількість нового обладнання.

2. Середнє технічне переозброєння  – механізація й автоматизація  процесу виробництва, впроваджується  прогресивне обладнання, замінюються  групи фізично і морально застарілого  обладнання.

3. Повне технічне переозброєння  – комплексне оновлення переважної  частини парку обладнання, що, звичайно, зумовлюється високою фізичною  і моральною зношеністю обладнання  або переходом на принципово  нову технологію виготовлення  продукції.

Якщо ремонт обладнання, який дозволяє відновити його техніко-економічні характеристики, є економічно недоцільним, то виникає необхідність заміни його новим. Устаткування потребує заміни, якщо витрати, пов’язані з його ремонтом і модернізацією, знаходяться на рівні витрат на придбання, транспортування  та монтаж нового [20].

Програма оновлення виробництва  на підприємстві – це синтез певних рішень. До неї включають всі нововведення (новації) за їх видами на всіх етапах нововведень  із зазначенням виконавців цих змін. Ця програма є комплексним процесом прийняття рішень щодо освоєння нових  виробів, оновлення парку машин  і обладнання, технологічних, конструкторських, організаційних, соціологічних та інших  змін [7].

Організація заходів з  технічного переозброєння повинна  виходити з принципів, визначених у  праці [2]. Вони згруповані за двома ознаками, як наведено в табл. 1.3.

Механізм управління процесом технічного переозброєння можна  представити в ракурсі основних функцій управління (планування, організація, мотивація, регулювання та контроль), окресливши для кожної з них певні  завдання, як зазначається в праці [17]. Структуру такого механізму наведено на рис.1.3

Розглянемо складові запропонованого  механізму детальніше.

Планування. За цією функцією механізм управління процесом технічного переозброєння має, насамперед, базуватись на стратегії інноваційного оновлення виробництва, оскільки така діяльність повинна бути поступальною, взаємозалежною та взаємодоповнюючою. Мається на увазі те, що разове оновлення матеріально-технічної бази підприємства обмежує його можливості. Підприємство повинно здійснювати постійний пошук нових стратегічних можливостей, які б узгоджувались з програмою інноваційних змін і викликати ланцюгову реакцію. Тобто модифікація обладнання, виробничих ліній має відповідати НТП, супроводжуватись навчанням і підвищенням інтелектуального потенціалу основного і допоміжного персоналу підприємства.

Таблиця 1.3

Класифікація принципів  організації заходів з технічного переозброєння

Технічне переозброєння  – це високовартісний процес, тому для нього конче необхідно  заздалегідь формувати бюджет, до якого доцільно долучати як власні кошти підприємства, так і інвестиційні вкладення.

Повертаючись до стратегії  інноваційного оновлення виробництва  слід врахувати і необхідність передпроектних досліджень щодо аналізу потрібного обладнання та можливості його адаптації до умов підприємства. Встановлення нового обладнання має відповідати часовим та економічним нормам.

Доцільно також на попередніх етапах реалізації проекту технічного переозброєння прогнозувати перспективність запровадження інноваційного оновлення, враховуючи при цьому стан технічного озброєння конкурентів, відслідковувати наявність інноваційних пропозицій обладнання та передбачати можливість появи більш досконалого.