Управління судноплавною компанією
Міністерство внутрішніх справ України
Одеський державний університет внутрішніх справ України
Кафедра транспортного права
«Управління судноплавною компанією»
Виконала:
Студентка 1 гр. 6 к.
Проданець. Н.М.
Перевірив:
доцент кафедри
Продайко С. В.
Одеса - 2014
План
Вступ.
Розділ Ι. Загальна характеристика засновників та учасників господарських товариств.
1.1 Поняття засновників господарських товариств.
1.2. Особливості учасників господарських товариств.
Розділ ΙΙ. Юридичні особи – засновники та учасники господарських товариств.
2.1. Підприємства, установи, та організації як засновники та учасники акціонерного товариства.
2.2. Підприємства, установи, організації як засновники інших господарських товариств.
Розділ ΙΙΙ. Фізична особа – засновник та учасник господарських товариств.
Висновок.
Список використаної літератури.
Вступ
Тема моєї курсової роботи «Засновники та учасники господарських товариств».
Актуальність теми полягає в розмежуванні таких понять як «засновник» та «учасник». Дані поняття в окремих джерелах застосовуються як синоніми, в інших ці поняття є різними за своїм значенням. Тому виникає необхідність з’ясувати співвідношення даних понять. Сьогодні законодавством України передбачена значна кількість господарських товариств, до яких і входять засновники і учасники, тому визначення їх співвідношення дозволить визначити їх правове станове в сфері господарювання.
Засновник – це особа (фізична або юридична), що прийняла рішення про створення (заснування) відповідного господарського товариства і про затвердження його установчих документів, разом іншими засновниками передала певне майно (майнові права) до його статутного фонду і натомість отримала корпоративні права на це товариство.
Учасник – це особа (фізична або юридична), що є власником корпоративних прав на це господарське товариство, включаючи право на відповідну частку в його статутному фонді і відповідно включена у такому статусі до установчих документів товариства.
Мета даної роботи полягає у висвітленні таких понять як «засновник» та «учасник» через їх роль у створенні та функціонуванні господарських товариств.
Згідно з поставленою метою зроблено спробу виконати такі завдання:
- визначити суть понять «засновник» та «учасник» господарського товариства;
- визначити хто може бути засновником, а хто учасником господарського товариства;
- визначити їх права та обов’язки;
- визначити їх відповідальність перед товариством;
- визначити проблеми при застосуванні понять «засновник» та «учасник».
Предметом вивчення є учасники і засновники господарських товариств.
Об’єктом дослідження є законодавство про господарські товариства, яке відображає правовий статус учасників та засновників господарських товариств.
Методологічною основою курсової роботи є системний метод дослідження, за допомогою якого здійснюється вивчення законодавства про господарські товариства, з метою визначити різницю між учасниками та засновниками господарських товариств. Діалектичний метод допомагає об’єктивно, всебічно і конкретно розглянути дані явища. Також використовувалися методи формально-юридичний (догматичний) та порівняльно-правовий.
Джерельну базу курсової роботи становлять Конституція України, Господарський Кодекс України, Закон України «Про господарські товариства» та інші нормативно-правові акти. Суттєве значення для розробки теоретичних положень курсової роботи мають праці таких українських вчених: Вінник О. М., Крупка Ю. М., Несинова С. В., та інші.
Структури роботи. Дана курсова робота складається з трьох розділів. Кожен з яких повно і чітко розкриває питання, що стосують положення учасників та засновників у господарських товариствах. В першому розділі йдеться про загальні положення, які стосуються засновників та учасників господарських товариств, їх права та обов’язки, правовий статус. В другому розділі йдеться про підприємства, установи та організації як учасників та засновників господарських товариств. В третьому розділі звертається увага на фізичну особу як засновника та учасника господарських товариств.
Розділ Ι. Загальна характеристика засновників та учасників господарських товариств.
1.1 Поняття засновників господарських товариств.
Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Товариства створюються і діють на основі Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 p. ¹, який визначає поняття, види, порядок утворення і діяльності товариств, а також права та обов'язки 'їх засновників і учасників.
Господарськими товариствами відповідно до Закону України «Про господарські товариства» визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Всі вони згідно зі ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" є юридичними особами, одноособовими власниками майна, переданого їм учасниками, а також майна, отриманого в результаті господарської діяльності і на інших законних підставах.
Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.²
Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи,
.
¹ Про господарські товариства : Закон України від 19 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – Ст. 682 .
² Господарське право України: Навчальний посібник / За заг. ред. проф. Н. О. Саніахметової, - Х. : “Одіссей”, 2005. – С. 243.
а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками
господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України. Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» засновниками та учасниками господарського товариства можуть бути фізичні і юридичні особи. Відповідне положення передбачене і в ст. 114 Цивільного Кодексу України¹ (далі – ЦК України). Згідно з ч. 2 ст. 79 Господарського кодексу України² (далі – ГК України) засновниками та учасниками товариства можуть бути суб’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені в ст. 2 ГК України, а також громадяни, які не є суб’єктами господарювання. Адже відповідно до Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.³
На практиці досить часто постає питання щодо співвідношення таких понять, як «засновник» та « учасник» господарського товариства. Дехто навіть розглядає їх як синоніми. Слушною видається думка про те, що ці поняття не є тотожними. Засновник – це особа (фізична або юридична), що прийняла рішення про створення (заснування) відповідного господарського товариства і про затвердження його установчих документів, разом іншими засновниками передала певне майно (майнові права) до його статутного фонду і натомість отримала корпоративні права на це товариство.
¹ Цивільний кодекс України : закон України від 16 січня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №40-44. – Ст. 356.
² Господарський кодекс України : закон України від 16 січня 2003 р. № 436 – ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.
³ Конституція України : закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
Відповідно до п. 8 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" ¹
корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера – власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Засновниками акціонерного товариства можуть бути фізичні та юридичні особи. Вони укладають договір, у якому визначають основні дані, що характеризують майбутнє акціонерне товариство, порядок здійснення спільної діяльності по його створенню, відповідальність перед особами, які підписалися на акції, та інше. Засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, скликати і провести установчі збори та зареєструвати акціонерне товариство. Договір про створення товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами,догові підлягає нотаріальному посвідченню.
Засновники можуть укладати угоди від імені товариства до моменту його державної реєстрації. При цьому закон встановлює, що ці угоди визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством.²
Відповідно до ч.1 ст. 79 ГК України господарські товариства створюються шляхом «об’єднання» майна і участі з метою отримання прибутку. Частина 5 ст. 63 Кодексу відносить господарські товариства до корпоративних підприємств, що «утворюються, як правило, двома і більше засновниками…» На підставі викладеного вище може скластися враження, що Кодекс виключає можливу наявність одного засновника, якому буде
.
¹ Про акціонерні товариства : Закон України вiд 17. 09. 2008 р. № 514-VI // // Відомості Верховної Ради України – 2008. - № 50 – 51. – Ст. 384 .
² Акціонерне право: Навчальний посібник / За ред. проф. Щербини В. С. – К.: Атіка, 2000. – С. 342.
просто нічого і ні з ким об’єднувати під час створення товариства.
Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.
Зазначені зобов’язання виникають у зв’язку із створенням товариства, виконання засновниками своїх обов’язків, передбачених установчим договором.¹
Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни.
Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.
Виходячи з положень ст. 3 Закону України «Про господарські товариства» та ч. 2 ст. 114 ЦК України акціонерне товариство може бути створене однією особою, яка стає його засновником і єдиним учасником. Згідно з ч. 4 ст. 153 ЦК України акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання
одним акціонером всіх.акцій товариства.
Засновники (засновник) товариства можуть самостійно змінювати
установчий документ. Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації
товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
.
¹ Ю. М. Крупка Науково-практичний коментар Закону України «Про господарські товариства». – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 136.
Слід розглянути питання, пов'язане з діяльністю товариств, учасниками яких є дві особи, частка кожної з яких складає п'ятдесят відсотків статутного (складеного) капіталу. Прийнявши рішення про створення такого товариства, засновники (учасники) найчастіше впевнені у тому, що товариство буде здійснювати діяльність без перешкод. Таку оптимістичну позицію засновники підтверджують укладенням низки усних угод щодо діяльності товариства.¹
Однак виникнення першого протиріччя між учасниками зазначеного .товариства розвіює сподівання засновників. У такій ситуації один учасник може блокувати прийняття загальними зборами учасників товариства будь-якого рішення, починаючи від затвердження результатів діяльності товариства та закінчуючи призначенням (звільненням) виконавчого органу і внесення змін до установчих документів. З огляду на наведене, треба уникати створення товариств, учасниками яких є дві особи, частка кожної з яких складає п'ятдесят відсотків статутного (складеного) капіталу. А у разі створення такого товариства в установчих документах детально врегулювати всі процедури.
У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного
розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.¹
Не можуть бути засновниками господарських товариств громадяни, яким законом заборонено здійснювати підприємницьку діяльність. А саме:
а) фізичні особи, визнані у встановленому порядку недієздатними (внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу) або обмежено дієздатним (внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами);
. .
¹ Ю. М. Крупка Науково-практичний коментар Закону України «Про господарські товариства». – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 134.
б) державні службовці та інші особи, уповноважені на виконання функцій держави;
в) іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства;
г) державні підприємства;
д) юридичні особи, які мають намір бути учасниками банку, якщо банк має у них істотну участь.¹
¹ Несинова С. В., Воронко В. С., Чебикіна Т. С. Господарське право України. Навч. посіб. / за заг. ред. С. В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С. 234.
1.2. Особливості учасників господарських товариств
Учасник – це особа (фізична або юридична), що є власником корпоративних прав на це господарське товариство, включаючи право на відповідну частку в його статутному фонді і відповідно включена у такому статусі до установчих документів товариства. Зрозуміло, що учасник може і не бути засновником, а отримати корпоративні права внаслідок різноманітних угод. Відповідно до ч. 1 ст.79 ГК України у випадках передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. У випадках передбачених Господарським Кодексом і на підставі відповідних цивільно-правових угод з корпоративними правами, у господарському товаристві може залишитись один учасник.
Залежно від господарсько-правового статусу суб’єкта різними є форми та межі його участі у сфері господарювання.
Участь у господарському обороті можлива у таких формах, як: 1) здійснення господарської діяльності; 2)здійснення окремих господарських операцій поза межами господарської діяльності (фізичними особами у вигляді промислу, юридичними особами у вигляді господарського забезпечення); 3) реалізація представницьких повноважень (структурними підрозділами, що представляють інтереси господарської організації, до складу якої належать, комерційні представники, повноваження яких засновані на договорі); 4) реалізація організаційно-господарських повноважень у сфері управління господарською діяльністю (такі повноваження можуть бути засновані як на законі – повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування, так і на господарських договорах (простого товариства; засновницького договору про створення об’єднання підприємств) – повноваження інших учасників господарських відносин);
- споживання (побутове, виробниче) результатів господарювання.
Таким чином, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство можуть бути створені однією особою як фізичною, так і юридичною. Цивільний кодекс передбачає неможливість створення повного або командитного товариства одним засновником.
Норми які регулюють інститут господарського товариства з одним учасником, фактично передбачають лише право створення таких господарських товариств. Жодних особливостей щодо їх органів та діяльності, які зумовлені наявністю одного учасника, чинне законодавство України не передбачає. Це означає, що на господарські товариства з одним учасником поширюються всі норми щодо органів управління, які передбачені для юридичних осіб взагалі та господарських товариств зокрема. Такий стан законодавства призводить до практичних проблем у діяльності господарських товариств з одним учасником. У літературі звертається увага на те, що відсутність належної законодавчої бази призводить до абсурдних ситуацій, коли для того, щоб виконати вимоги Закону України «Про господарські товариства» і ЦК України, складається протокол загальних зборів акціонерного товариства, на яких присутня лише одна особа.
На практиці товариства діють здебільшого у складі двох і більше учасників. ¹
Обмежений рух учасників товариства з обмеженою відповідальністю: зміна складу учасників відбувається шляхом:
а) виключення учасника з TOB;
б) відступлення частки іншому учаснику (учасникам) або третій особі за згодою решти учасників, якщо інше не передбачено TOB;
в) спадкування частки учасника-фізичної особи або правонаступництва
учасника - юридичної особи з дотриманням передбаченого статутом.
¹ Ю. М. Крупка Науково-практичний коментар Закону України «Про господарські товариства». – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 134.
товариства порядку;
г) звернення стягнення на всю частку учасника-боржника на вимогу його кредиторів.
Припинення участі в товаристві відбувається внаслідок:
а) смерті учасника-фізичної особи або реорганізації чи ліквідації учасника-юридичної особи;
б) відступлення частки іншому учаснику (учасникам) або третій особі; в) виключення учасника з TOB;
г) добровільного виходу учасника з TOB з викупом його частки самим товариством;
д) виділення частки учасника, якщо для покриття його боргів не вистачає його власного майна;
е) ліквідації товариства.¹
Основним майновим правом учасника товариства є право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
Водночас міноритарні учасники (учасники, які володіють незначною часткою статутного (складеного) капіталу) не мають змоги вплинути на прийняття загальними зборами рішення щодо виплати учасникам частини прибутку (дивідендів). Прийняття загальними зборами рішення щодо майнових прав учасників всупереч інтересам міноритарних учасників призводить до виникнення конфліктних ситуацій.
Згідно із ч. 1 ст. 114 ЦК України обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом. Такі обмеження насамперед передбачають, що:
не може бути учасником повного товариства особа, яка є учасником іншого повного товариства (ч.2 ст.119 ЦК України);
не може бути повним учасником командитного товариства особа, яка є
.
¹ Булгакова І. В. Господарське право України: Навч. посіб. - К.: Прецедент, 2006. – С. 183.
повним учасником іншого командитного товариства (абз.1 ч.2 ст.135 ЦК України);
не може бути учасником повного товариства особа, яка є повним учасником командитного товариства (абз.2 ч.2 ст.135 ЦКУкраїни);
не може бути вкладником командитного товариства особа, яка є повним учасником цього товариства (абз. З ч.2 ст.135 ЦК України). ¹
Учасники товариства мають право:
1. Брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Право на участь в управлінні справами товариства учасник може реалізувати як безпосередньо (Особисто брати участь в роботі загальних зборів, входити до складу виборних органів товариства), так і через представників, вибраних ним до органів управління товариства. Обмеження стосовно права учасників управляти його справами не може бути встановлено засновницькими договорами. Діюче законодавство позбавляє деяких учасників окремих видів господарських товариств права приймати участь в управлінні справами товариства. Так, згідно Закону України «Про господарські товариства» в командитному товаристві вкладники позбавлені права приймати участь в управлінні справами товариства , а управління здійснюють тільки повні учасники. В акціонерному товаристві власники привілейованих акцій не мають права брати участі в управлінні товариством, якщо інше не передбачено його статутом.²
.
¹ Ю. М. Крупка Науково-практичний коментар Закону України «Про господарські товариства». – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 129.
² Мілаш В. С. Господарське право : курс лекцій : у 2 ч.. – Харків : Право, 2008. – С.122.
2. Брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його
частку (дивіденди).
3. Вийти в установленому порядку з товариства.
4. Одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Законом України «Про господарські товариства» врегульовано право учасників товариства на своєчасне сповіщення про проведення загальних зборів, ознайомлення з інформацією, необхідною, для прийняття рішення на загальних зборах, порядок сповіщення про додаткові емісії акцій.
5. Здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.¹
Відповідно до ч. 2 ст. 88 ГК України перелік прав учасників господарського товариства не є вичерпним – інші права можуть бути передбачені як на законодавчому рівні – спеціальними законами, так і на локальному – в установчих документах товариства. Стосовно окремих видів господарських товариств ГК України, спеціальними законами і установчими документами можуть бути передбачені і інші права учасників (наприклад, право на частину майна в разі ліквідації товариства, яке залишилося після розрахунку з кредиторами, або його вартість). Обмеження прав передбачених ч. 1 ст. 88 ГК України в установчих документах не допускається.
Права учасників товариств реалізуються не завжди однаково. Так, товариства з невеликою кількістю учасників мають більш «прозорі» для всіх учасників умови функціонування, товариства з великою кількістю учасників – певні проблеми. В умовах такої кількості акціонерів, серед яких
.
¹ Несинова С. В., Воронко В. С., Чебикіна Т. С. Господарське право України. Навч. посіб. / за заг. ред. С. В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С. 213.
розпорошено досить багато акцій, провести загальні збори з абсолютним дотриманням прав акціонерів практично неможливо: по-перше, потрібно мати таке приміщення, по-друге, навіть якщо кожен з акціонерів хотів би висловити власну думку на зборах і зайняв на це одну хвилину, то потрібні були б місяці засідань. Тому в таких ситуаціях використовують можливості передачі прав голосування, письмові опитування та інші варіанти дотримання прав акціонерів.
В ч. 3 ст. 88 ГК України перераховані обов’язки учасників товариства. Виконання обов’язку дотримуватися вимог установчих документів товариства і виконувати рішення його органів управління означає дотримання норм, закріплених в локальних нормативно-правових актах товариства і рішень його органів управління. Обов’язок вносити вклади (оплачувати акції) є майновим обов’язком, обсяг якого залежить від виду господарського товариства.¹
Учасники товариства зобов'язані:
1. Дотримуватись установчих
3. Не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
4. Нести інші зобов'язання, у
випадках передбачених
Перелік обов’язків учасників господарського товариства, як і перелік прав не є вичерпним.
Щодо організаційно-правової бази в Україні, то слід зазначити, що
.
¹ Господарський кодекс України. Коментар / за заг. ред. Н.О. Саніахме-тової. - Х.: Одіссей, 2004. – С. 329.
деякі обов'язки учасників товариств (особливо щодо дотримання установчих та внутрішньо корпоративних документів, нерозголошення таємниці та ін.) мають дещо декларативний характер, оскільки практично ніде не визначено санкції за їх невиконання. Іноді такі санкції вписуються в установчі документи, але вони можуть діяти тільки за умови їх відповідності чинному законодавству. Більш чітко прописані лише санкції щодо майнової участі.¹
¹ Несинова С. В., Воронко В. С., Чебикіна Т. С. Господарське право України. Навч. посіб. / за заг. ред. С. В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С. 214.
Розділ ΙΙ. Юридичні особи – засновники та учасники господарських товариств.
2.1. Підприємства, установи,
та організації як засновники
та учасники акціонерного
Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи, які можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності. Стосовно акціонерних товариств, то їх коло визначено статтями 3 і 26 Закону України "Про господарські товариства". Стаття 26 спеціально встановлює функції засновників і тим самим відмежовує цих осіб від учасників.