Управління закупівлею меблів

43

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВІННИЦЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА ТА МАРКЕТИНГУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Логістика”

на тему: “Управління закупівлею меблів”.

Роботу виконано за матеріалами ТОВ  “Гайтер”

Студент V курсу групи ТКЛ-51м

денної форми навчання

факультету товарознавства,

маркетингу та туризму

Марценюк Т. О.

Науковий керівник

Доцент Тернова А. С.

Вінниця 2009

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….4

1. Сутність та завдання закупівельної логістики…………………………………..6

2. Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства…………..15

3. Управління закупівельною діяльністю досліджуваного підприємства……...23

4. Шляхи удосконалення управління закупівлею меблів………………………..37

Висновки та пропозиції…………………………………………………………….38

Перелік використаних літературних джерел……………………………………..39

ВСТУП

              В умовах перехідної економіки організація і технологія закупівельної роботи в Україні докорінно змінюються. На зміну фондовому розподілу товарів при плановій централізованій системі управління економікою, системі централізованого прикріплення покупців до постачальників, твердих державних цін, нерівності суб’єктів, що господарюють, жорсткої регламентації постачання товарів, відсутності самостійності, ініціативи, завзятості комерційних працівників прийшла епоха вільних ринкових відносин між постачальниками і споживачами. З’явилася воля вибору у встановленні господарських зв’язків і разом з нею матеріальна відповідальність за помилки і прорахунки в ході ринкової діяльності.

              Зараз у сфері закупівель відбуваються революційні процеси. Кинуто виклик традиційному пошуку товару за мінімальною ціною й усе більше уваги приділяється зниженню загальних витрат, під якими розуміється закупівельна ціна плюс усі витрати підприємства, необхідні для перетворення конкретного товару або послуги в кінцевий продукт. За цих умов підвищується актуальність управляння закупівельною діяльністю.

              Практично нове ставлення до функції постачання реалізується через формування політики закупівель. Політика закупівель виробляється на підставі аналізу двох аспектів: важливості передбачуваної закупівлі для діяльності підприємства й особливостей ринку постачань. Керівництво постачанням, спираючись на вищезгадані фактори, оцінює позицію свого підприємства стосовно постачальників шляхом систематичного аналізу можливостей потенційних постачальників і вимог з боку свого підприємства. На підставі аналізу створюється набір варіантів поведінки фірми стосовно постачальників у конкретних ринкових зонах. Відділ постачань за тієї чи іншої стратегії виконує свою постійну задачу і виявляє нові джерела постачань.

              Під поняттям “закупівельна логістика” стосовно до підприємства торгівлі слід розуміти сукупність заходів, що включає розробку програми закупівель, планування умов постачання, встановлення контактів з постачальниками, планування доставки товарів, що спрямована на реалізацію стратегії розвитку зв’язків підприємства з ринками постачальників і досягнення цілей і задач закупівельної діяльності підприємства.

              Основними задачами закупівельної логістики торговельного підприємства є забезпечення безупинного, стабільного і ритмічного потоку товарів і надання послуг, необхідних для роботи підприємства; пошук і розвиток відносин з компетентними постачальниками; забезпечення необхідної ефективності комерційних угод із закупівлі товарів; забезпечення відповідного обсягу закупівель товарів в структурі споживчого попиту.  

              Сутність управління закупівельною діяльністю підприємства торгівлі охоплює широку сферу – від управління діяльністю на ринку закупівель і укладання договорів з постачальниками до створення і збереження запасів безпосередньо на підприємстві.

              Предметом дослідження курсової роботи є управління закупівлею меблів. Об’єкт дослідження – ТОВ “Гайтер” (магазин “Галерея меблів”).

В курсовій роботі будуть розглянуті наступні питання: сутність та завдання закупівельної логістики, коротка організаційно-економічна характеристика ТОВ “Гайтер”, управління закупівельною діяльністю досліджуваного підприємства, шляхи удосконалення управління закупівлею меблів.

Курсова робота висвітлюється на 45 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, 4 питань, висновків та пропозицій, списку літератури з 21 назви, містить 6 таблиць, 3 рисунки, 3 додатки.

1.      СУТНІСТЬ ТА ЗАВДАННЯ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ ЛОГІСТИКИ

Як будь-яка економічна система, логістична система має свою структуру і зміст, що особливо яскраво виявляються на рівні мік­рологістики. Незважаючи на комплексність та єдину цілісність множини різнорідних складових, логістична система, проте, може бути умовно розділена на певні функціональні області: закупіве­льну, виробничу, розподільчу, транспортну та інформаційну. При цьому транспортна логістика, власне кажучи, є скла­довою частиною перших трьох, однак іноді фахівці, щоб підкреслити важливість і складність процесів транспортування матеріальних ресурсів, поєднують ці процеси та їх вивчення в особливий розділ.

Оскільки завдання логістики полягає в комплексному управ­лінні наскрізним матеріальним потоком, аналіз формування та по­дальшого переміщення потоку матеріальних ресурсів почнемо зі сфери постачання.

Підсистема закупівель організує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупіве­льною, однак у літературі часто можна зустріти й інші назви – заго­тівельна логістика або логістика постачання.

Закупівельна логістика – це управління матеріальними по­токами в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресур­сами.

Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задово­лення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

Для використання концепції логістики на заготівельному етапі необхідно бути готовим до зміни самої філософії організації виро­бництва кінцевої продукції, яка повинна відповідати всім характе­ристикам діючого і потенційного попиту.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємст­ві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розра­хунки всіх параметрів виробничо-господарської діяльності потріб­но вести ніби в зворотному напрямку. В цілому закупівельна логіс­тика є неначе похідною від моделі виробничої логістики.

Таким чином, розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Як­що на вхід виробничого процесу подаються вихідні матеріали або інші продукти, які протягом процесу переробляються і на виході перетворюються в готову продукцію, то потік інформації та потре­би виступає протипотоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції до постачання матеріалів та інших придбаних то­варів виробничого споживання.

Однак принцип інформаційного протипотоку не означає, що збут і виробництво пасивно диктують свої умови постачанню. По­стачання істотно впливає на конкурентоздатність продукції під­приємства не тільки шляхом скорочення витрат обігу і своєчасності виконання замовлень виробництва. Прямий вплив постачання здій­снює на якість продукції, а також на формування асортименту, оскільки є безпосереднім джерелом інформації про ринок конку­руючих матеріалів і можливості постачальників.

Процес управління матеріальними потоками в закупівельній логістиці складається з двох основних частин:

- управління диспозицією матеріально-технічних ресурсів, тобто управління запасами;

- регулярний аналіз, вибір і організація постачань матеріально­-технічних ресурсів на підприємство, тобто управління постачан­нями.

Існує такий типовий набір логістичних активностей, пов'язаних з управлінням закупівлями:

1. Ідентифікація і переоцінка потреб. Менеджмент закупівель починається з визначення тих постачальницьких трансакцій, які потрібно встановити між відділом закупівель і конкретними споживачами матеріальних ресурсів (підрозділами) фірми. У деяких випадках, наприклад, якщо змінюється асортимент ви­готовленої продукції, то може бути переглянутий склад внутрішньофірмових споживачів і (або) номенклатура матеріальних ресурсів.

              2. Визначення й оцінка вимог споживачів. Як тільки внутрішньофірмові споживачі та номенкла­тура матеріальних ресурсів визначені, потрібно встано­вити вимоги до розмірів, параметрів постачань, плани і специфікацію на кожну позицію номенклатури та певну номенклатурну групу матеріальних ресурсів. Крім того, потрібно встановити вимоги користувачів, які визнача­ють сервіс постачань.

3. Рішення “зробити або купити”. Перш ніж визначати можливих постачальників, необ­хідно вирішити питання: чи не вигідніше самій фірмі виробляти певні види матеріальних ресурсів (напри­клад, компоненти для комплектації складних товарів: автомобілів, комп'ютерів і т.д.), ніж купувати в інших. У цьому випадку для прийняття остаточного рішення зазвичай оцінюються відповідні витрати і можливий рі­вень якості.

4. Визначення типів закупівель. На сьогодні існують три основних типи організації за­купівель матеріальних ресурсів залежно від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри заку­повуваних матеріальних ресурсів), нові закупівлі, ви­кликані потребами нового внутрішньофірмового корис­тувача.

5. Аналіз поведінки на ринку. Джерело матеріальних ресурсів для фірми (постачаль­ник) може функціонувати у різному ринковому середо­вищі і типові ринку: монополістичному, олігополістич­ному, висококонкурентному. Знання й аналіз ринку по­стачальників допомагають логістичному персоналу фі­рми визначити кількість можливих постачальників, по­зицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що до­зволяють правильно  організувати закупівлі.

6. Ідентифікація всіх можливих постачальників. Включає визначення всіх можливих постачальників пе­вного виду (номенклатури) матеріальних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги внутрішньофірмових ко­ристувачів. Важливим моментом є включення у цей список тих фірм-постачальників, послугами яких товаровиробник раніше не користувався.

7. Попередня оцінка всіх можливих джерел. Попередня оцінка можливих джерел закуповуваних ма­теріальних ресурсів полягає у порівнянні пропонованої постачальниками якості матеріальних ресурсів і сервісу з необхідними внутрішньофірмовим користувачам.

8. Остаточна оцінка і вибір постачальника. Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі попереднього відбору ті, що залишилися, оці­нюються з погляду найкращого вдоволення потреб фі­рми в матеріальних ресурсах конкретного виду. Для ос­таточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритеріальна оцінка.

9. Доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс. Включає ряд логістичних активностей, пов'язаних з ре­алізацією процесу постачань конкретної номенклатури матеріальних ресурсів від постачальника фірмі-­виробнику: оформлення договірних відносин, передача прав власності на матеріальні ресурси, процедури замо­влень, транспортування, переробка вантажу, зберігання, складування і т.п. За певних обставин включає рішення з організаційної структури власних логістичних каналів просування матеріальних ресурсів від обраного поста­чальника.

10. Контроль і оцінка виконання закупівель. Після завершення процесу доставки потрібно організувати вхідний контроль якості матеріальних ресурсів (дана процедура для надійних постачальників може бути відсутньою). Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу.

Перераховані логістичні активності в управлінні закупівлями повинні бути об'єднані єдиною політикою відносин з основними постачальниками матеріальних ресурсів. Основними критеріями розробки логістичної політики здійснення закупівель і формування загальної системи закупівельної логістики є:

- оптимальна періодичність (час) постачань;

- оптимальна структура матеріальних потоків;

              - мінімальні сукупні логістичні постачальницькі витрати.

Закупівельна логістика – це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Будь-яке підприємство, як виробниче, так і торгове, має службу здійснюючу закупівлю, доставку і тимчасове зберігання сировини, напівфабрикатів і товарів споживання. Матеріально-технічне забезпечення – ланка у виробничо-комерційній, потоково-процесної діяльності в промисловому виробництві і/або експлуатації виробничих або невиробничих об'єктів, зміст якої направлений на постачання відповідних об'єктів необхідними засобами (матеріалами, енергією, комплектуючими, запасними частинами і т. п.).

Закупівельна логістика є однією з основних логістичних підсистем і вивчає процес руху сировини, матеріалів, комплектуючих і запасних частин з ринку закупівель до складів підприємства.

Поява терміну “закупівельна логістика” не випадково.        

              За кордоном сфера діяльності по забезпеченню компанії (фірми-виробника або торгової компанії) необхідними видами матеріальних ресурсів і готової продукції традиційно називається purchasing/procurement – закупки/управління закупівлями (постачанням). Ця ж область виробничої діяльності у вітчизняній практиці до цих пір називається матеріально-технічним постачанням (забезпеченням), на підприємствах оптової торгівлі – товаропостачанням. Проте останніми роками цю область стали визначати як закупівельну логістику. Це пов'язано з тим, що в даний час змінився характер матеріально-технічного забезпечення підприємств: від жорстко централізованого постачання, що фондується, до вільної оптової торгівлі ресурсами. Багатьом виробничим підприємствам доводиться працювати на ресурсно-товарних ринках в умовах нестабільного конкурентного середовища, для якого характерні: нерівномірна насиченість ринку товарами унаслідок промислового спаду, перепрофілювання багатьох виробничих підприємств, традиційної для окремих галузей російської економіки високого ступеня монополізації виробництва; обмеженість інформації про ресурсно-товарний ринок; низька контрактна дисципліна виробників і постачальників товарів виробничого призначення і ін. У зарубіжній логістичній науці і практиці також немає єдиного підходу до термінології досліджуваної області.

              Зокрема, Д. Дж. Бауерсокс і Д. Дж. Клосс указують: постачання включає закупівлі і організацію зовнішніх постачань матеріалів, виробничих компонентів і/або готових продуктів від постачальника на виробничі або складальні підприємства, склади промислових і торгових підприємств або в роздрібні магазини. Процес придбання матеріальних ресурсів (товарів) у виробничій діяльності зазвичай називають закупівлями, в державному секторі – постачанням, в роздрібній торгівлі і складською господарстві – покупками. Часто цей же процес визначають як “логістика на вході” або “внутрішня логістика”. Стандартне визначення загальних цілей функції закупівель таке, що компанія повинна отримувати необхідне за якістю і кількості сировина в потрібний час, в потрібному місці, від надійного постачальника, що своєчасно відповідає по свої зобов'язанням, з хорошим сервісом (як до здійснення продажу, так і після неї) і за вигідною ціною.

              Відповідно до цього можна виділити:

              1. Необхідність забезпечення безперервного потоку сировини, постачань тих, що комплектують і надання послуг необхідних для роботи компанії. Дефіцит сировини і що комплектують може привести до зупинки виробництва і відповідно до великих накладних витрат – зростання експлуатаційних витрат у зв'язку з постійними витратами і нездатністю задовольняти вимоги клієнтів до термінів доставки продукції.

              2. Зведення інвестицій, пов'язаних із запасами, і витрат до мінімуму. Одним з шляхів забезпечення безперервного потоку матеріальних ресурсів і готової продукції є створення і зберігання крупних запасів цих ресурсів і продукції. Запаси припускають використання капіталу, який не можна ще куди-небудь інвестувати. Щорічно вартість поточного запасу може складати 20-50 % загальній вартості активів.

              3. Підтримка і підвищення якості. Виробництво продукції або надання послуг повинні відповідати прийнятим вимогам, що веде до зростання виробничих витрат до значного рівня.

              4. Пошук компетентних і надійних постачальників. Успіх функції закупівель залежить від здатності знаходити постачальників і розвивати відносини з ними, аналізувати їх можливості, вибирати відповідного постачальника, а потім працювати з ним, постійно удосконалюючи спільну діяльність.

              5. Придбання по можливості багатофункціональних товарів. Якщо в процесі закупівлі можна придбати один виріб, який виконає функцію, що раніше виконується двома-трьома виробами, компанія отримає перевагу за рахунок: первинній низькій вартості, що утворюється із знижки на вироби; нижчій вартості інвестицій в запас без погіршення обслуговування; нижчій вартості навчання персоналу і витрат, пов'язаних із змістом устаткування в ході його експлуатації, а також підвищення конкуренції серед постачальників.

              6. Дотримання принципу "ціна-якість" в процесі закупівлі. Діяльність по закупівлі припускає використання великого об'єму оборотних коштів, тому необхідні товари і послуги з найменшою загальною вартістю із збереженням належного рівня якості, кількості, умов доставки і сервісу.

              7.Підвищення конкурентоспроможності. Компанія буде конкурентоздатною, якщо зможе контролювати всі витрати, пов'язані із закупівлями, і тимчасові параметри з тим, щоб уникнути неприбуткової діяльності, або діяльності, що вимагає додаткового часу, і т.д. Для цього необхідна оптимізація розмірів витрат, зміни в програмі дистрибуції, впровадження досягнень технічного прогресу і т.п.

              8. Досягнення гармонійних відносин, ефективної співпраці з іншими функціональними підрозділами компанії. Закупівельна діяльність не може бути ефективною без співпраці з іншими відділами і співробітниками компанії: відділом технічного контролю (ОТК), виробничим відділом, бухгалтерією, відділами маркетингу, дизайну, інженерної розробки і т.д.

              9. Зниження адміністративних витрат. Якщо діяльність по закупівлях нераціональна, адміністративні витрати відділу закупівель будуть дуже високими. Склад цілей закупівельної логістики залежить від спеціалізації компанії (промислова, торгова, сервісна), ступеня розвитку і/або складності виробництва, галузі економіки, в якій функціонує компанія, конкурентоспроможності. Досягнення цієї мети в області управління закупівлями (закупівельної логістики) вимагає виконання різних стандартних операцій, для чого слід розглянути найбільш характерні завдання, сприяючі раціоналізації системи закупівель.

Закупівельна логістика – задоволення потреб торговельного підприємства в необхідних товарах із максимально можливою еконо­мічною ефективністю.

Основою економічної ефективності закупівельної логістики є пошук та закупівля необхідних товарів відповідної якості за опти­мальними цінами.

Розрахунок потреби торговельного підприємства у товарах здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевого споживача до виробника.

У логістичному ланцюзі комерційні зв'язки торговельних під­приємств формуються з метою найбільш повного задоволення попиту покупців на товари та сервісні послуги, одержання на цій основі максимально можливого чистого прибутку при найменших витратах часу, трудових, фінансових і матеріальних ресурсів. Ці зв'язки формуються і здійснюються шляхом укладання та виконання угод купівлі-продажу товарів, основними елементами яких є: товар, оптова ціна товару, цінові дисконти, товарні кредити та умови їх надання, обсяг закупівлі товару, обсяг та періодичність поставки товару, базисні умови поставки товару, форми розрахунків за товар, комер­ційний ризик та його страхування, відповідальність сторін та інше.

Отже, підприємства логістичного ланцюга вступають у відпо­відні економічні відносини щодо купівлі й продажу товарів, реалізації своїх економічних інтересів через задоволення попиту покупців на товари. На підставі викладеного доходимо висновку, що завданнями закупівельної логістики є:

- визначення потреби у товарах;

- розрахунок кількості замовлених товарів;

- визначення методу закупівлі;

- вибір оптимального постачальника;

- погодженість ціни та укладання договору;

- встановлення спостереження за кількістю, якістю товарів та термінами поставок.

2. КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

              Товариство з обмеженою відповідальністю “Гайтер” створено його учасниками на базі майна фірми “Гайтер” колективного багатопрофільного малого підприємства шляхом його реорганізації у відповідності до чинного законодавства України.

              Місцезнаходження товариства “Гайтер”: м. Вінниця, вул. Київська, 14б.

              Дане товариство здійснює свою діяльність на основі Статуту, який наведено в Додатку А. Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інший рахунки в банках, печатку і штамп зі своїм найменуванням, бланки, інші необхідні реквізити.

              ТОВ “Гайтер” є самостійною організаційною формою, що діє на принципах самофінансування та повного господарського розрахунку з використанням власних розроблених принципів організації своєї діяльності. 

Товариство створено з метою формування цивілізованого ринку товарів та послуг, ведення торговельної та виробничої діяльності, впровадження нових технологій та форм організації торгівлі.

Основним завданням підприємства є здійснення статутної діяльності з метою отримання прибутку.

Предмет діяльності ТОВ “Гайтер” складають такі основні види діяльності:

- оптова та роздрібна торгівля непродовольчими товарами, продукцією матеріально-технічного призначення за готівковий та безготівковий рахунок;

- розробка та реалізація комп’ютерних програм та технологій;

- організація і надання послуг по обслуговуванню, ремонту, оренді засобів зв’язку, комп’ютерної та оргтехніки, обчислювальної техніки;

- надання копіювально-розмножувальних та типографських послуг;

- здійснення торгових, комерційних, торгово-посередницьких операцій з товарами і продукцією, як власного виробництва, так і придбаних підприємством;

- відкриття та експлуатація магазинів, торгівельних точок тощо.

              Товариство діє у відповідності з чинними законодавством, установчими документами, Статутом та рішенням зборів учасників. ТОВ “Гайтер” є юридичною особою і має право від свого імені укладати договори, набувати майнових та інших немайнових прав, нести обов’язки, представляти свої інтереси в суді, арбітражному та третейському суді.

              ТОВ “Гайтер” має дочірнє підприємство “Гайтер-Сервіс”, а також три магазини: “Галерея меблів”, “Все для офісу”, “Канцлер”. Характеристика магазинів, що входять до складу підприємства, наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Характеристика магазинів, що входять до складу ТОВ “Гайтер”

              Підприємство має в своєму володінні приміщення магазину “Галерея меблів” і трьохповерхову будівлю, в якій розташовані центральний склад, адміністративні приміщення, приміщення магазину “Все для офісу” і дочірнє підприємство “Гайтер-Сервіс”, а також орендує приміщення магазину “Канцлер”.

Загальна кількість працюючих на підприємстві “Гайтер” становить 28, а в магазині “Галерея меблів”- 8 працівників. При оцінюванні організаційно-технологічної діяльності слід проаналізувати склад персоналу і якість розстановки кадрів. Основним джерелом інформації при оцінюванні чисельності та складу працівників був штатний розклад ТОВ “Гайтер” за        2006 р. Кадровий склад підприємства проаналізовано в табл. 2.

Таблиця 2

Кадровий склад ТОВ “Гайтер”