Управління запасами матеріалів на підприємстві

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ  ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ» 
 

Факультет менеджменту та маркетингу

  Кафедра менеджменту 
 
 
 
 
 

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА

РОБОТА 

з дисципліни «ЛОГІСТИКА» 

на тему “ Управління запасами матеріалів на підприємстві ” 
 
 
 

студента  IV курсу, групи УІ-71 

Дубового  Сергія Вадимовича  

Залікова  книжка № 7106  

ВИКЛАДАЧ Мінкін О. Ю.   
 
 
 
 
 
 

КИЇВ  – 2009 

Зміст

     1. Розрахунок обсягу закупівель матеріалів…………………………………...3

     1.1. Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних витрат на створення запасів матеріалів……………………………………………….4

     1.2. Вибір цін та обсягів замовлень  матеріалів………………………………...5

     2. АВС-класифікація матеріалів………………………………………………...9

     3. Аналіз руху запасів матеріалів та розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів………………………………………………………………………………12

     3.1. Розрахунок загальних показників руху запасів………………………….12

     3.2. Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення……………………………………………………………………………..13

     3.3. Періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення…………………………………………………………………………….15

     3.4. Безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення……………………………………………………………………………..16

     3.5. Безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення……………………………………………………………………………..18

     3.6. Розрахунок обігових коштів та порівняння систем поповнення запасів………………………………………………………………………………….20

     Висновки………………………………………………………………………..22

     Список  використаної літератури……………………………………………...23 

1. Розрахунок обсягу закупівель (замовлень) матеріалів

Таблиця 1

Розрахунок  загальних витрат на створення запасів  матеріалів

1.1. Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних витрат на створення запасів матеріалів

     Для визначення розміру (обсягу) замовлення Q_зі матеріалу i-го найменування, яке забезпечує найменші витрати на створення запасів, спочатку розраховуюємо оптимальні розміри замовлень Q_opt.і , Q_opt1і , Q_opt2і  для всіх наведених в завданні цін Р_і , Р_1і , Р_2і з усіх дванадцяти позицій матеріалів згідно з формулою Харріса: 

Приклад розрахунку Q_opt.і , Q_opt1і , Q_opt2і  для матеріалу за шифром  MТ56 (літера «Д»):

     Оптимальний розмір замовлень Q_opt   становить  

     те  ж саме для цін Р₁ , Р₂: 
 

     Після обчислення оптимальних розмірів замовлень  для всього ансамблю існуючих цін {Р_і, Р_1і, Р_2і}, виходячи з усіх можливих розмірів замовлень {Q_opt.і, Q_opt1і, Q_opt2і, Q_1і, Q_2і}, розрахуємо загальні річні витрати на створення запасів матеріалів {F_ств.opt.i, F_ств.opt1i, F_{ств.opt2і}, F_ств1i, F_ств2i} згідно з формулою: 

     де  — річні витрати на оформлення замовлень матеріалу  i-го найменування; —  річні витрати на утримання запасу тари i-го найменування; — річні витрати на закупівлю матеріалу  i-го найменування.

     Приклад розрахунку F_ств.opt.i, F_ств.opt1i, F_{ств.opt2і}, F_ств1i, F_ств2i для матеріалу за шифром  MТ56 (літера «Д»): 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Для матеріалу за штрихом ДМ3в (літера И) необхідно розрахувати , оскільки  перевищує річну потребу матеріалу . 

     1.2. Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів

     Розрахуємо  обсяг замовлень та загальні річні  витрати на створення запасу матеріалу  за шифром  MТ56 (літера «Д»): Обсяг замовлень на закупівлю матеріалів Q_з.і визначається за мінімальними загальними річними витратами на створення запасів матеріалів {F_{ств.opt.і}, F_{ств.opt1і}, F_{ств.opt2і}, F_ств1і, F_ств2і, F_ствDі}, які розраховані в попередньому розділі. Але під час вибору найменших значень загальних річних витрат необхідно враховувати деякі особливості  ансамблів {Q_opt.і, Q_opt1і, Q_opt2і, Q_1і, Q_2і} та {F_{ств.opt.і}, F_{ств.opt1і}, F_{ств.opt2і}, F_ств1і, F_ств2і, F_ствDі}, а саме:

1. Якщо співвідношення Q_opt.і та D_і таке, що Q_opt.і ³ D_і то, приймається Q_з.і = D_і оскільки всі інші значення Q_з.і менші за D_і завжди зумовлюють збільшення витрат на створення запасу F_ств., що випливає з властивостей функції F_ств(Q).
2. Якщо Q_opt.і менше за D_і, при цьому можливі три варіанти попадання оптимального розміру замовлення в зони, які обмежені величинами Q_1і та  Q_2і: 

• Q_opt.і < Q_1і, а значить менше і за Q_2і – обсяг замовлення Q_з.і обирається тільки з величин {Q_opt.і, Q_1і, Q_2і} тому, що величини Q_opt1і, Q_opt2і не мають сенсу (розраховані по цінам зі знижками, а знаходяться в зоні дії ціни без знижки).

• Q_1і ≤ Q_opt1і < Q_2і - обсяг замовлення Q_з.і обирається тільки з величин {Q_opt1і, Q_2і} тому, що величини Q_opt.і, Q_opt2і не мають сенсу, а для Q_1і значення F_ств1і апріорі більше за F_{ств.opt1і}.
• Q_2і ≤ Q_opt2і, а значить більше і за Q_1і – замовлення Q_з.і має бути тільки Q_opt2і, тому, що величини Q_opt.і, Q_opt1і не мають сенсу, а для Q_1і, Q_2і відповідні значення F_ств1і, F_ств1і апріорі більші за F_{ств.opt2і}.

Матеріал за шифром  MТ56 має наступний ансамбль значення:

     {Q_opt.і=8402, Q_opt1і=8515, Q_opt2і=8544, Q_1і=10000, Q_2і=20000} та {F_{ств.opt.і}=33142,63, F_{ств.opt1і}=29927,40, F_{ств.opt2і}=29123,57, F_ств1і=29942,00, F_ств2і=29555,00, F_ствDі=33320,00}.

З даного ансамблю значень матеріал за шифром  MТ56 підпадає під варіант коли Q_opt.і< D_і і при цьому Q_opt.і < Q_1і, отже F_ств.і= F_ств2і=29555,00.

Розбразимо  це графічно на рискнку 1:

       Рис. 1. Графіки функцій витрат на замовлення, утримання, закупівлю та створення запасів матеріалу MТ56

     Обрані  показники Р_зі, Q_зі, F_зі за всіма 12 позиціями матеріалів представлені в табл. 2

Таблиця 2

Показники обсягу замовлень матеріалів

2. АВС-класифікація матеріалів

АВС-класифікація матеріалів здійснемо в такій послідовності:

     виходячи з річної потреби D_і та обраної ціни P_зі по кожній позиції матеріалів обчислимо вартість річної потреби матеріалів (добуток D_і та P_зі) і отримані результати занесем у колонку 5 “Вартість” табл. 6.

     Приймаючи загальну суму вартості річної потреби  по 12 позиціях матеріалів у колонці 5 “Вартість” за 100% розраховують питому вагу кожної позиції матеріалів і результати заносять у колонку 6 “Питома вага”  табл. 3

     Таблиця 3

     Питома  вага позицій матеріалів

     Надалі, отримані в табл. 3 дані пересортуємо по позиціям матеріалів таким чином, щоб їх питома вага зменшувалась. Результати пересортування матеріалів представимо  у вигляді табл. 4. Водночас в цій табл. 4 розрахуємо відносну вартість у відсотках зростаючим підсумком (колонка 5 табл. 7). За заданими межам груп А та В (межа групи А для АВС-класифікації матеріалів складає 70%, межа сукупності груп А і В складає 90%) за зростаючим підсумком виділемо групи матеріалів А, В та С (колонка 6 табл. 7), після чого для кожного матеріалу оберемо необхідну систему поповнення запасу . 
 

Таблиця 4

АВС-класифікація позицій матеріалів

     За  даними в колонках 4 та 5 табл. 4 побудуємо  графіки розподілу за ранжиром вартості 12 позицій матеріалів та  їх гістограму і проведемо графічний АВС-аналіз номенклатури матеріалів.

Рис. 2. Розподіл позицій матеріалів за ранжиром (а) та гістограма вартості матеріалів (б)

3. Аналіз руху запасів матеріалів та розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів

3.1. Розрахунок загальних показників руху запасів

     В цьому розділі проаналізуємо  рух запасів матеріалів для таких 4-х систем поповнення запасів:

• ПСФЗ — періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;
• ПСЗЗ — періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення;
• БСФЗ — безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;
• БСЗЗ — безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення.

     Для аналізу руху запасів використаємо матеріал за шрифтом М354

     Загальними  для всіх систем поповнення запасів  показниками руху запасу є такі: 
 

     Денне споживання матеріалу на першому  циклі постачання 

     Нормативний рівень поточного запасу на початку  циклу постачання S_н приймається рівним обсягу замовлення S_н = Q_з = 4000 од.

     Рівень  запасу на початку першого циклу приймається рівним обсягу замовлення, тобто S_п^І = Q_з = 4000 од.

     Рівень  запасу у точці замовлення становить S_з = d_с t_з= 55 × 6 = 330 од.

     Споживання  матеріалу  за перший цикл D^І = d^І Т^І_п = 55 × 72,7 = 4000 од.

     Рівень  запасу в кінці першого циклу S_к^I = S_п^I – D^I = 4 000 – 4 000 = 0 од.

     Обсяг замовлення матеріалу  на першому  циклі Q_з^І = Q_з = 4 000 од.

     Рівень  запасу на початку другого циклу дорівнює S_п^ІІ = S_к^I + Q_з^І  = 0 + 4 000= = 4 000 од.

     Інтервал  часу від початку циклу до точки  нуль-перетину поточного запасу становитиме t_о^І = 73,3 дн. (нуль-перетину немає).

     На  трьох подальших циклах постачання приймемо такі середні денні споживання матеріалу: II цикл: d^IІ =55+(55*0,6)=87 од./день; III цикл: d^IІІ =55- (55*0,6)= 33 од./день; IV цикл: d^IV =55-(55*0,2)= 11 од./день, V цикл: d^V = 55+ (55*0,5)=83 од./день.

3.2. Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення

     Функціонування  періодичної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом  замовлення (ПСФЗ) характеризується наступним:

     Тривалість  j-го циклу постачання є незмінним Т^J_п = Т_п.с = const (в нашому прикладі Т^І_п = Т^ІI_п = Т^ІII_п = Т^ІV_п = Т_п.с = 73,3 дн.).

     День  точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Т_з ^j = Т^j₂ = Т^j_п – t_з = const (для нашого прикладу маємо Т_з ^j = 73,3 – 6 = 67,3 дн.).

     Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Q_з^j = Q_з = const

     (в  нашому прикладі Q_з = 4 000 од.).

           Рис. 3. Рух запасу матеріалу у періодичній системі поповнення запасу  з фіксованим обсягом замовлення (ПСФЗ); Q_з = 4000 одиниць,   Т_п = 72,7

     Таблиця 5

       Рівні поточного запасу матеріалу   в системі ПСФЗ 

3.3. Періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення

     Функціонування  періодичної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (ПСЗЗ) характеризується наступним:

     Тривалість  j-го циклу постачання є незмінним Т^j_з = Т_з.с = const (в нашому прикладі Т^І_з = Т^ІI_з = Т^ІII_з = Т^ІV_з = Т_з.с = 72,7 дн.).

     День  точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним T_з ^j = Т^j₂ = Т^j_п – t_з = const (для прикладу — T_з ^j = 72,7 – 6 = 67,3 дн.).

     На  відміну від системи ПСФЗ обсяг  замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Q_з^j = varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним S_н= const (в нашому прикладі це S_н= Q_з = 4 000 од.), і споживання матеріалу за j-й цикл D^j, тобто Q_з^j = S_н – S_к^j.

     Рис. 4. Рух запасу матеріалу у періодичній системі поповнення запасу із змінним обсягом замовлення (ПСЗЗ); Qз = varia,  Тп = 72,7 днів 
 
 

Таблиця 6

     Рівні поточного запасу матеріалу  в  системі ПСЗЗ