Управління запасами підприємства на прикладі П.П «Медіан»

  Міністерство  освіти і науки України

  Національний  транспортний університет

  Кафедра транспортного права, системного аналізу  і логістики 
 
 
 
 
 

Курсова робота

на тему:

Управління  запасами підприємства на прикладі П.П  «Медіан» 
 
 
 

            

Перевірила:

  Карпенко О. А

  Виконав:

  Ст. гр. ЛГ – IV - I

  Мякушко В. Л. 
 
 
 
 

Київ - 2009 

      ЗМІСТ 
 

      Вступ.

        1. Теоретичні аспекти управління запасами

          1.1 Поняття «запасу».

         1.2 Система з фіксованою величиною запасу.

         1.3 Система з фіксованим інтервалом часу між поставками.

         1.4 Висновки з теоретичного аспекту поняття запасів.

     2. Господарська діяльність підприємства П.П «Модіан»

         2.1 Загальна характеристика діяльності  підприємства 

         2.2 Аналіз господарської діяльності та фінансових показників

          2.3 Управління запасами на підприємстві

         2.4 Недоліки в управлінні запасами на підприємстві.

     3. Недоліки та пропозиції покращення  господарської діяльності підприємства

        3.1 Недоліки в управлінні товарними запасами на підприємстві «Медіан».

        3.2 Пропозиції щодо покращення діяльності управління запасами. Концепція JIT.

        3.3 Економічне обґрунтування запропонованих заходів.

      Висновки.

      Використана література.

      Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ 

     Матеріальні запаси – це продукція виробничо-технічного призначення, вироби народного споживання і інші товари, що знаходяться на різних стадіях виробництва і які очікують поступлення в процес виробничого або особистого споживання. На рівні підприємства, запаси відносяться до числа об’єктів, які вимагають великих капіталовкладень, і тому представляють собою один із факторів, що визначають політику підприємства і які впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. Запаси як економічна категорія відіграють важливу роль у сфері виробництва і обігу продукції.

       Дослідженню економічної суті запасів присвячена велика кількість праць вітчизняних і закордонних авторів. В закордонних літературних джерелах по логістиці і логістичному менеджменту визначення запасу дається стосовно конкретного його виду, загальне ж визначення (як економічної категорії) відсутнє. Запаси відіграють як позитивну, так і негативну роль в економіці в цілому і в окремих організаціях бізнесу. Позитивна роль запасів полягає в тому, що вони забезпечують безперервність процесу виробництва і збуту, являючись своєрідним буфером, що згладжує непередбачені коливання попиту, збої в поставках і виробничому процесі, підвищують надійність логістичного менеджменту. В багатьох випадках запаси є необхідним елементом реалізації певної логістичної концепції. Негативною стороною запасів є те, що в них заморожуються (іммобілізуються) значні фінансові ресурси і обсяги товарно-матеріальних цінностей, які могли б бути використані суб’єктами підприємництва на інші цілі, наприклад, інвестиції в нові технології, маркетинг, підвищення продуктивності праці і т.п. Окрім того, великі рівні запасів ГП гальмують покращення її якості, так як підприємства, фірми перш за все зацікавлені в їх реалізації до інновацій в якість. І, нарешті, наявність значних запасів в постачанні, виробництві і збуті є перепоною для впровадження інтегральної парадигми логістики і концепції загальних витрат, так як ізолює групи ЛЛС і стадії бізнесу один від одного. Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення

     Актуальність  теми полягає у тому, що добре побудована, належним чином організованаа система управління  запасами, тобто якісна поінформованість про їх наявність та рух мають суттєве значення в управлінні господарською діяльністю кожного підприємства. Тому сьогодні об'єктивно виникли умови для перегляду існуючої практики організації управління та контролю запасів

     Метою курсової роботи є виявлення передумов, теоретичне й практичне обґрунтування вдосконалення організації та методики управління і контролю запасів в умовах переходу до ринкових відносин.

     Досягнення  поставленої мети передбачило формування і виконання наступних завдань:

  • уточнити зміст запасів, їх склад, класифікацію на підприємстві;
  • визначити роль, завдання і основні напрямки розвитку управління запасів з метою приведення їх у відповідність вимогам ринкових відносин;
  • проаналізувати діючу організацію та методику управління товарними запасами на підприємстві.
  • визначення рівня використання засобів і факторів, які впливають на них;
  • розрахувати різні види запасів, які необхідні для господарської діяльності підприємства.
  • запропонувати заходи щодо покращення діяльності підприємства зв’язаної з управлінням товарними запасами.

     Предметом дослідження визначено теоретичні аспекти управління та контролю за запасами в умовах ринкових відносин з урахуванням галузевої специфіки. Дане підприємство відноситься до оптових посередників з продажу канцелярських виробів, яке в останні роки характеризується значним розширенням асортименту продукції.

     Об'єктом  дослідження вибрано «Модіан», в якому є наявні можливості для висвітлення досліджувальних у роботі питань, щодо організації управління запасами.

     У курсовій роботі міститься: 6 рисунків, 12 таблиць.

     Практичне значення одержаних результатів, полягає в тому, що реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності господарської діяльності у сфері управління запасами.

     Курсова робота складається з таких частин: вступ; три розділи; висновки; список використаних джерел; додатки.

     У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми, сформульовано задачі, предмет і об'єкт дослідження, приведено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення.

     В першому розділі – "Теоретичні аспекти управління запасами" - розкривається економічна сутність запасів, їх роль у виробництві; подається класифікація та їх оцінка.

     В другому розділі – "Господарська діяльність підприємства" - розглянуто характеристику діяльності підприємства, техніко-економічний аналіз та аналіз існуючої системи управління запасами.

     В третьому розділі – "Недоліки та пропозиції покращення господарської діяльності підприємства" - розглянуто проблеми функціонування існуючої системи управління запасами, заходи щодо покращення ефективності функціонування системи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       1. Теоретичні аспекти управління запасами

        1.1 Поняття «запасу»

      Найважливішою умовою забезпечення розширеного відтворення, безперервності надання транспортних послуг з метою задоволення попиту населення є створення та підтримка  на оптимальному рівні певного обсягу запасів. Теоретичне осмислення поняття «запаси», визначення особливостей їх формування має суттєве значення для забезпечення ефективного управління ними. На основі критичного огляду наукової літератури та визначення сутнісних характеристик запасів на підприємствах транспортної галузі обґрунтовано ї визначення як елементу ресурсного потенціалу, який орієнтований на споживача та необхідний для забезпечення надійності процесу відтворення, задоволення попиту та який приносить прибуток на онові прискорення оборотності послуг.

      Запаси  в тому чи іншому вигляді присутні по всій довжині логістичного ланцюга, як у сфері виробництва, так і  в сфері обігу продукції.

      Поняття запасу пронизує всі сфери матеріального  виробництва, тому що матеріальний потік  на шляху переміщення від первинного джерела сировини до кінцевого споживача може накопичуватися у вигляді запасу на будь-якій ділянці. Причому, управління запасами на кожній з ділянок має свою специфіку. У теорії управління запасами виділяють такі їх види:

      1. За місцем продукції в логістичному ланцюзі:

      - запаси матеріальних ресурсів;

      - запаси незавершеного виробництва;

      - запаси готової продукції;

      - запаси тари;

      - запаси зворотних відходів.

      2. По відношенню до базисних  логістичних активностей:

      - запаси в постачанні, матеріальні  ресурси, які знаходяться в логістичних ланцюгах від постачальників до складів матеріальних ресурсів товаровиробника, призначені для забезпечення виробництва готової продукції;

      - виробничі запаси, запаси матеріальних  ресурсів і незавершеного виробництва,  які надійшли до споживачів і не були перероблені, знаходяться на підприємствах усіх галузей сфери матеріального виробництва, призначені для виробничого споживання і дозволяють забезпечити безперервність виробничого процесу;

      - товарні (збутові) запаси, запаси  готової продукції, транспортні запаси, які знаходяться на складах готової продукції фірми-виробника та у дистрибутивній мережі, призначені для задоволення попиту споживачів (продажу);

      - сукупні матеріальні запаси є  об’єктом оптимізації логістичного  управління з позиції загальних витрат і містять у собі всі перераховані вище види запасів: запаси у постачанні, виробничі запаси і товарні запаси.

      3. По відношенню до комплексних  логістичних активностей:

      - складські запаси, запаси готової  продукції, яка знаходиться на  складах різного типу і рівня певних ланок логістичної системи, як внутрішньофірмових, так і логістичних посередників;

      - транспортні запаси (запаси в  дорозі, транзитні запаси), запаси  матеріальних ресурсів, незавершеного  виробництва або готової продукції,  які знаходяться в процесі транспортування від однієї ланки логістичної системи до іншої або в межах однієї ланки логістичної системи;

      - запаси вантажопереробки, специфічний  складський запас, який формується  без логістичної операції зберігання (наприклад, перевантаження в одному транспортному вузлі з одного виду транспорту на інший, консолідація, сортування і т.д.).

      4. За функціональним призначенням (стосується виробничих і товарних  запасів):

      - поточні (регулярні) запаси - це  основна частина виробничих і  товарних запасів, які призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями, утворюються за умов нерівномірного і регулярного постачання через невідповідність обсягів постачання і разового споживання;

      - страхові (гарантійні) запаси призначені для безперервного постачання споживача за непередбачених обставин: відхилення в періодичності й у величині партій постачань від запланованих, зміна інтенсивності споживання, затримки постачань у дорозі, збої у виробничо-технологічних циклах і т.д.;

      - підготовчі (буферні)запаси – це  частина виробничого ( товарного)  запасу, призначена для підготовки  матеріальних ресурсів і готової  продукції до виробничого або  особистого споживання, їх наявність  зумовлена необхідністю виконання  певних логістичних операцій з приймання, оформлення, завантаження-розвантаження, додаткової підготовки до споживання;

      - сезонні запаси - це запаси матеріальних  ресурсів і готової продукції,  створювані і підтримувані за  очевидних сезонних коливань  попиту або характеру виробництва, транспортування;

      - запаси просування готової продукції  формуються і підтримуються в  дистрибутивних каналах для швидкої  реакції на здійснювану фірмою  маркетингову політику просування  товару на ринок, зазвичай супроводжувану  широкомасштабною рекламою в засобах масової інформації, покликані задовольняти можливе різке збільшення попиту на готову продукцію фірми;

      - спекулятивні запаси зазвичай  створюються фірмами для матеріальних  ресурсів з метою захисту від  можливого підвищення цін на  них або введення протекційних квот і тарифів;

      - застарілі (неліквідні) запаси утворюються  внаслідок розбіжності логістичних  циклів у виробництві і дистрибуції  з життєвим циклом товарів,  а також через погіршення якості  товарів під час зберігання.

      4. По відношенню до ланки логістичного ланцюга або логістичних посередників:

      - запаси у постачальників;

      - запаси у споживачів;

      - запаси у торгових посередників;

      - запаси у посередників фізичного  розподілу.

      Класифікація  запасів підприємства за вищевказаними  ознаками досить умовна і призначена в основному для їх контролю та поповнення.

      Матеріальні запаси - це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і  обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ  у процес виробничого або особистого споживання.

      Незважаючи  на те, що утримання запасів пов’язане  з певними витратами, підприємці змушені створювати їх. Основні мотиви створення матеріальних запасів: імовірність  порушення встановленого графіка  постачань; можливість коливання попиту; сезонні коливання виробництва деяких видів товарів; знижки за покупку великої партії товарів також можуть стати причиною створення запасів; спекуляція; витрати, пов’язані з оформленням замовлення; можливість рівномірного здійснення операцій виробництва і розподілу; можливість негайного обслуговування покупців.

      До  основних чинників, які впливають  на оборотність і величину запасів, відносяться наступні.

  1. Співвідношення між попитом і пропозицією товарів. В умовах, коли попит населення перевищує пропозицію товарів, різко прискорюється їхня оборотність, товарообіг здійснюється з меншими товарними запасами. По мірі збільшення пропозиції товарів, насичення ринку, спостерігається деяке уповільнення швидкості обігу товарів. Вивчення попиту населення – одне з умов, що сприяють нормалізації товарних запасів.

      2. Складність асортименту товарів. Час обігу товарів складного асортименту, як правив, набагато перевищує час обігу товарів простого асортименту.

      3. Організація і частота завозу товарів. Чим  частіше завозяться товари в крамниці, тим з меншими товарними запасами можна виконати план товарообігу. В свою чергу частота завозу залежить від місцезнаходження торгових підприємств, умов транспортування, розміщення виробничих підприємств. Чим ближче розміщені промислові підприємства або оптові бази до районів споживання, тих частіше виробляється завіз товарів, тим менш часу витрачається на їхню доставку. Висока частота завозу характерна для товарів,  що швидко псуються.

  1. Споживчі властивості товарів. Вони або обмежують, або подовжують час обороту.
  2. Ритмічність надходження товарів в течію кварталу і місяця, порядок завозу товарів.

      На  обіг товарів впливає і безліч інших чинників: організація реклами  і продажу товарів, транспортні  умови, стан матеріально-технічної бази, особливості фасування товарів тощо. Важливе значення мають кваліфікація кадрів і рівень керівництва складним торговим процесом, організація праці і тощо.

      Оптимізація управління запасами.

      В розвинених країнах управління товарними  запасами базується на використанні потужних інформаційних технологій, що дозволяють практично щодня спостерігати їхній стан і динаміку, автоматично здійснювати розміщення замовлень через комп'ютерну мережу і поповнювати запаси до оптимального рівня. Найбільш розповсюджені системи управління запасами, що засновані на використанні моделі EOQ, засобу червоної лінії, двох секторного засобу. В останній час отримав розповсюдження метод управління запасами по принципу Just-In-Time. При цьому повнота і вірогідність інформаційної бази забезпечується за рахунок автоматизації обліку і використання міжнародної системи кодування товарів.

      Загальний принцип, на якому засновані всі  системи управління запасами - це взаємозв'язок вхідних і вихідних параметрів, що зазначені на на рис. 1.1

                   

     Рис 1.1 Система управління запасами

     Такі  системи створюються для найбільш ефективного рішення наступних  проблем:

  • Реальної оцінки поточного стану запасів;
  • Встановлення необхідних термінів розміщення замовлень;
  • Визначення доцільного обсягу партії товарів, що замовляється;
  • Визначення необхідного обсягу страхових запасів;
  • Оцінка витрат управління запасами і засобів їх мінімізації.

     Перша проблема вирішується шляхом використання систем контролю рівня запасів, що забезпечують управлінські потреби оперативною  інформацією про динаміку їхньої реалізації і поточного стану.

     Системи контролю рівня запасів

     Існуючі системи контролю рівня запасів  варіюють від найбільш простих до достатньо складних в залежності від розміру підприємства, політики і технології менеджменту, обсягу, видів і інших особливостей запасів.

     Однім з розповсюджених виглядів систем контролю рівня запасів є системи, засновані  на застосуванні засобу червоної лінії. Суть засобу полягає в фіксації граничного кордону, нижче якого рівень запасів  не повинен опускатися. При досягненні цього кордону відбувається автоматичне розміщення нового замовлення.

     Другий  тип систем контролю заснований на використанні двохсекторного засобу, в відповідності з яким запаси для зберігання містяться в двох секторах – робітничому і резервному. Коли запаси робітничого сектора вичерпані, включаються два процесу – поповнюється робітничий сектор за рахунок резервного, і розміщається нове замовлення.

     Широке  розповсюдження в розвинених країнах  отримав класифікаційний підхід до управління запасами (ABC system). Його ідея полягає в використанні класифікації запасів і виділенні трьох груп – А, В, і С, в залежності від ступеня впливу даного виду запасів на зростання товарообороту підприємства. До групи А відносять запаси, реалізація яких вносить найбільший вклад в обсяг товарообороту в грошовому вираженні. До цієї групи відносяться запаси, що забезпечують 70% обсягу реалізації. Як правило, це найбільш дорогі товари, і їхня питома вага в обсязі запасів в натуральному вираженні не перевищує 10%. Запаси цього вигляду вимагають особливої уваги менеджерів і використання кількісних засобів і моделей для оптимізації прийняття рішень. До групи В відносять запаси середнього рівня важливості, що забезпечують 20% обсягу реалізації підприємства. Їхня питома вага в натуральному вираженні, як правило, складає біля 20%. Вибір засобів управління запасами групи В повинен бути заснований на зіставленні витрат на управління і економічного ефекту від їхнього використання. Товарні запаси, реалізація яких має незначний вклад в обсяг товарообороту, порядку 10%, відносять до групи С. Достатньо часто вони складають значну частину в обсязі запасів в натуральному вираженні, – біля 70%. До управління запасами групи С недоцільно застосовувати складні кількісні методи управління, бо при цьому, витрати на управління можуть бути більше економічного ефекту від їхнього використання. Принцип класифікації запасів на групи за їх важливістю для підприємства наведений в таблиці 1.1

                      

     Таблиця 1.1

     Класифікація запасів (АВС system).
Групи запасів      Доля  в об'ємі товарообороту в грошовому  вимірі      Доля  в об'ємі запасів в натуральному вимірі      Чи  варто використовувати складні  кількісні методи управління
1. Група А      70%      10%      Так.
2. Група В      20%      20%      В деяких випадках.
3. Група С      10%      70%      Не  варто.

     Відносно  новим підходом до управління запасами, є принцип управління Just-In-Time ("просто вчасно"). Цей підхід вперше був  використаний японськими корпораціями, а після цього знайшов розповсюдження в всьому мирі. Основна ідея полягає  в тому, що запаси практичні не створюються, а процес доставки товарів постачальниками жорстко погоджений з технологічним процесом на підприємстві. В нинішній час такий підхід ефективно використовується компаніями Toyota, General Motors і багатьма іншими. Замовлення містяться з інтервалом 3-4 години і негайно реалізуються постачальниками. Ця система дозволяє отримати значний економічний ефект за рахунок доведення витрат зберігання до нуля. Однак, високий рівень вимог до точності функціонування системи постачань і ризик можливих помилок, що призведуть до порушенню технології,  не  дозволяє  використати цей підхід в країнах з нерозвинутою інформаційною і комунікаційною інфраструктурою.

     Управління  більшістю торговельних компаній розвинених країн засноване на використанні комп'ютерної технології. Системи управління включають автоматизовану систему обліку запасів і розміщення замовлень у постачальників. Рух кожної одиниці товарів, з допомогою магнітного штрихового кодування, відбивається в базі даних, що охоплює інформацію по всій торговій мережі компанії. Система управління базами даних дозволяє постійно оновлювати інформацію про стан запасів, при досягненні крапки замовлення, автоматичні розміщувати замовлення через комп'ютерну мережу і враховувати інформацію про поповнення запасів. При цьому, інформація про реалізацію товарів надходить в систему управління товарними запасами, дебіторською заборгованістю і грошовими засобами і обробляється на основі вбудованого в систему модельного інструментарію.

     У теорії управління запасами розроблені дві основні системи управління: система управління з фіксованою величиною запасу та система управління з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

     1.2 Система з фіксованою величиною запасу.

     Основним  параметром цієї системи є величина замовлення.

     У вітчизняній практиці часто виникає  ситуація, коли величина замовлення визначається організаційними міркуваннями. Наприклад, зручністю транспортування або  можливістю завантаження складських приміщень.

     Однак у системі з фіксованою величиною  замовлення обсяг закупівлі має бути не тільки раціональним, а й оптимальним. Критерієм оптимізації є мінімум сукупних (загальних) витрат на зберігання запасів і повторення замовлення. Цей критерій ураховує три фактори, які впливають на величину загальних витрат, а саме: площу складських приміщень, витрати на зберігання запасів, вартість оформлення замовлення. Ці фактори тісно пов’язані між собою. Бажання максимально зменшити витрати на зберігання запасів зумовлює збільшення витрат на оформлення та поставку замовлення. Економія витрат на повторення замовлення призводить до збитків, пов’язаних з утриманням надлишкових складських приміщень, та знижує рівень якості обслуговування споживача. При максимальному завантаженні складських приміщень значно збільшуються витрати на зберігання запасів, підвищується ризик виникнення неліквідних запасів.

     Таким чином, величина запасів матеріалів істотно впливає на ефективність роботи підприємства, і вплив цей  не однозначний. З одного боку, збільшення запасів унаслідок постачання великими партіями потребує більших оборотних коштів, додаткових витрат на зберігання матеріалів, компенсацію можливого псування та втрат. Ці втрати й витрати можна вважати пропорційними величині запасу, тобто партії поставки.

     З іншого боку, постачання великими партіями зменшує кількість поставок і транспортно-заготівельні витрати, бо останні відносно мало залежать від величини партії поставки, а більшою мірою обумовлені кількістю цих партій (витрати на оформлення, пересилання документів, роз’їзди агентів, транспортування тощо). Зменшення величини партії поставок зумовлює зворотний ефект: втрати й витрати, пов’язані зі зберіганням запасів, зменшуються, а транспортно-заготівельні витрати зростають (рис. 1.2). 

     

     Рис. 1.2 Графік залежності річних витрат на придбання і зберігання матеріалів від величини партії поставки: Сm.c – cумарні витрати на придбання і зберігання запасів; Cm.z – витрати на зберігання матеріалів; Cm.p – витрати на придбання матеріалів

     Використання  критерію мінімізації сукупних витрат на зберігання запасів і повторне замовлення не мають сенсу, якщо термін виконання замовлення досить тривалий, попит і ціни на елементи виробничих запасів істотно коливаються. У такому разі недоцільно економити на зберіганні запасів. Це може призвести до порушення безперервного обслуговування споживача. В інших випадках визначення оптимальної величини запасу забезпечує зменшення витрат на їх зберігання без втрати якості обслуговування.

     Оптимальна  величина запасу за критерієм мінімізації  сукупних витрат на зберігання та повторення запасів розраховується за формулою Вільсона: 

      ,                                                                    (1.1) 

     де  - річна потреба у матеріалах

      - транспортно-заготівельні витрати  на одну партію поставки

      - ціна одиниці матеріалу без  урахування транспортно-заготівельних  витрат

      - коефіцієнт, що враховує витрати,  пов’язані з відволіканням коштів у запаси і витрати на зберігання матеріалів.

     Порядок розрахунку всіх параметрів системи  управління запасами з фіксованою величиною  запасу наведено в табл. 1.2