Узагальнення результатів аудиту
ПЛАН
ВСТУП…………………………………………………………………
1. Поняття аудиторського звіту
й аудиторського висновку………………
2. Види аудиторських
висновків та їх зміст………………………
3. Основні елементи
4. Формування висновку незалежного
аудитора щодо фінансової звітності на
прикладі ТОВ «Інвестиційна компанія«Гранд-Інвест»……………………
5.Особливості формування висновку
(звіту) незалежного аудитора в зарубіжних
країнах……………………………………………………………
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….37
ДОДАТКИ……………………………………………………………
ВСТУП
Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників.
Аудиторські перевірки необхідні державним органам, судам, прокурорам і слідчим для підтвердження вірогідності цікавлячої їхньої фінансової звітності .
Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з наступними обставинами:
- можливість необ'єктивної інформації з боку адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);
- залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже значні) від якості інформації;
- необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;
- часта відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.
Усі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби в послугах незалежних експертів, що мають відповідні підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг. Аудиторські послуги - це послуги посередників, що установлюють вірогідність фінансової інформації .
Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідку різних економічних рішень.
В даній курсовій роботі розглядаються узагальнення результатів аудиту та формування висновку незалежного аудитора. Основні зусилля докладено для розгляду саме аудиторського висновку, його видів та основних елементів аудиторського висновку. Аудиторський висновок є єдиним комунікаційним каналом між аудитором, зовнішніми користувачами та власниками підприємства, фінансова звітність якого була перевірена аудитором. Аудиторський висновок, по суті, є тим містком, завдяки якому аудитор, що володіє значним обсягом інформації, передає її користувачам у стислому виді.
Метою курсової роботи є вивчення сутності аудиторського висновку, його формування та узагальнення результатів аудиту.
Завдання курсової роботи:
- охарактеризувати поняття аудиторського висновку;
- висвітлити види аудиторських висновків відповідно до Міжнародних стандартів аудиту;
- складання аудиторського висновку за визначеними елементами аудиторського висновку;
- визначити порядок надання аудиторського висновку.
Об’єктом дослідження є аудиторський висновок незалежного аудитора.
Предметом дослідження є методика формування висновку незалежного аудитора на підприємстві ТОВ «Інвестиційна компанія«Гранд-Інвест».
Інформаційною базою написання курсової роботи є законодавчі документи України, спеціалізовані періодичні видання та Міжнародні стандарти аудиту.
Структура написання курсової роботи:
Вступ, в якому відображається інформація про аудиторський висновок, об'єкт, предмет, мета роботи, завдання та структура написання курсової роботи.
Основна частина, в якій розглядається поняття аудиторського висновку і звіту, види аудиторського висновку, основні елементи, формування висновку незалежного аудитора щодо фінансової звітності на прикладі ТОВ «Інвестиційна компанія«Гранд-Інвест» та особливості формування висновку в зарубіжних країнах.
Висновки, в яких підводиться підсумок щодо формування аудиторського висновку на підприємстві, його особливого значення та необхідність складання та подання його аудитором.
Також до курсової роботи входять: список використаної літератури, який складається з 25 джерел, додатки у кількості 2. У курсовій роботі наведено таблиць - 2 , рисунків - 1.
- Поняття аудиторського звіту й аудиторського висновку
Згідно статті 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності [2].
Основною нормативно-законодавчою базою формування аудиторського висновку є:
- Закон України "Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року №3125-ХІІ (в редакції Закону від 19.01.2007 року за №140-V);
- Міжнародний стандарт аудиту 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності»;
- Міжнародний стандарт аудиту 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора»;
- Міжнародний стандарт аудиту 705 «Модифікація думки у звіті незалежного аудитора»;
- Міжнародний стандарт аудиту 706 «Пояснювальні параграфи та параграфи з інших питань у звіті незалежного аудитора»;
- Міжнародний стандарт аудиту 800 «Звіт аудитора за спеціальним аудиторським завданням» [5].
Аудиторський висновок є єдиним комунікаційним каналом між аудитором, зовнішніми користувачами та власниками підприємства.
Він необхідний зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності підприємства: інвесторам, кредиторам, партнерам для прийняття вірного рішення. Крім того, керівництво організації теж несе відповідальність перед засновниками і державою за деякі аспекти своєї діяльності, в тому числі за ведення податкового та бухгалтерського обліку.
Аудит є одним із інструментів контролю за діяльністю різних служб і підрозділів підприємства. Аудиторський висновок дозволяє виявити недоліки в їх роботі та провести заходи по усуненню.
Складання аудиторського висновку є одним із найвідповідальніших моментів аудиту, оскільки підбиваються підсумки виконаних аудиторських процедур, узагальнюються виявлені помилки, визначається їх сукупний вплив на фінансову звітність i висловлюється думка аудитора щодо її достовірності, повноти відповідності чинному законодавству [1]. Аудиторський звіт не являється аудиторським документом. Він призначений виключно для замовника і може бути опублікований лише за його згодою. Аудиторський звіт i висновок - це «продукт» праці аудитора [8].
Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому, так і в деталях відповідає діючому законодавству, методології ведення бухгалтерського звіту і є достовірним. Саме тому звіт - це об'ємний по змісту документ, а висновок - короткий, стислий.
Залежно від мети складання аудиторський висновок може мати декілька призначень (рис. 1.1) [10].
Рис.1.1. Призначення аудиторського висновку залежно від мети складання.
Аудитори (аудиторські фірми) після завершення аудиторської перевірки одночасно зі складанням аудиторського висновку готують і подають замовникові (власникам, акціонерам, керівництву підприємства) звіт у письмовій формі [16, c.248].
Дані, які містяться в звіті аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва економічного суб'єкта, що перевіряється, свідчень про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок у бухгалтерський звітності і в порядку внесення конструктивних пропозицій по вдосконаленню систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта [21].
Аудитор зобов'язаний вказати в звіті на всі помилки і перекручення в системі бухгалтерського обліку клієнта, які суттєво впливають на достовірність його бухгалтерської звітності. Аудитор може наводити в звіті будь-яку інформацію, яка стосується проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб'єкта і яку він буде вважати доцільною.
Письмова інформація аудитора не може розглядатись як повний звіт про всі наявні недоліки. Вона охоплює лише ті з них, які були виявлені в процесі аудиторської перевірки [11,c.230].
Практика, пов'язана з наданням послуг з аудиту фінансової звітності, говорить про виключну важливість попереднього звітування про наслідки аудиту перед клієнтом у формі аудиторського звіту.
За наслідками проведених аудиторських процедур аудитор збирає докази щодо тверджень, які містить фінансова звітність, представлена клієнтом для перевірки. Отримані докази можуть свідчити про існування викривлень у фінансовій звітності, які за своїм характером можуть бути як суттєвими, так і несуттєвими [15].
Тому, до того моменту, коли буде сформована кінцева форма аудиторського висновку керівництво підприємства повинно прийняти рішення або залишати фінансову звітність без змін, або внести відповідні зміни. Це рішення керівництво підприємства викладає у листі-відповіді [14].
Терміни подачі аудиторського звіту керівництву та терміни розгляду такого звіту керівництвом обговорюються під час укладання договору на аудит і мають своє відображення у відповідних пунктах договору на аудит.
Після завершення аудиту один примірник підсумкової документації (аудиторський висновок та додаткова документація) залишається в аудитора (аудиторській фірмі). З урахуванням забезпечення зберігання та конфіденційності аудиторська фірма (аудитор) встановлює порядок зберігання підсумкової документації. Заборонено її вимагати або вилучати в аудитора (аудиторської фірми), за винятком випадків, передбачених законодавством [17].
Види аудиторських висновків та їх зміст
Згідно з МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність" аудиторські висновки бувають чотирьох видів:
- безумовний;
- умовний (із застереженням);
- негативний висновок;
- відмова від надання висновку [6].
Безумовний (позитивний) - складається, коли аудитори отримали всю необхідну інформацію для перевірки фінансової звітності і ця інформація відображає реальний стан речей, а фінансова звітність складена з дотриманням бухгалтерських принципів та облікової політики і не містить в собі суперечностей щодо змісту, а також складена за встановленою формою;
Умовний (із застереженням) - складається, коли в аудитора є непевність через обмеження в його роботі, недостатність інформації чи коли наслідки якихось ситуаційних обставин неможливо точно спрогнозувати або незгода аудитора з певними діями клієнта в галузі облікової політики (недотримання чинного законодавства, неприйняття застосування систем бухобліку і фінзвітності та ін.) У даному випадку аудиторський висновок буде умовно-позитивним, якщо непевність або незгода аудитора є не суттєвою (не фундаментальною);
Негативний висновок - представляється у випадках, коли аудитор вважає, що у цілому фінансова звітність настільки суттєво викривлена чи може ввести в оману, що її не можна вважати такою, що об'єктивно відображає фінансовий стан підприємства, результати його діяльності і рух грошових коштів відповідно до прийнятих принципів обліку (національних стандартів обліку) [8].
Відмова від надання висновку оформляється документом у разі неможливості на підставі отриманої інформації (доказів) сформулювати думку про фінансову звітність підприємства [18].
МСА 700 «Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності» передбачено, що висновок може містити додаткові пояснення, певні модифікації, які суттєво не впливають на його зміст [3]. Модифікація передбачає:
- проблеми невизначеності або невпевненості у безперервній діяльності підприємства;
- зміни облікових принципів протягом періоду перевірки;
- виправлення, які слід внести до обліку підприємства за результатами перевірки;
- викладення принципів обліку (у позитивному висновку), що відрізняються від тих, які діють в Україні;
- роз'яснення з приводу використання звітів інших аудиторів;
- пояснення попередніх аудиторських висновків [10].
З урахуванням цього аудиторський висновок вважатиметься модифікованим.
Аудитор висловлює немодифіковану думку, якщо фінансова звітність складена при наступних умовах:
- фінансова звітність відповідає концептуальним умовам;
- аудитор отримав всю інформацію і пояснення необхідне для цілей аудита;
- надана інформація достатня для відображення реального стану;
- є адекватні і і достовірні дані з усіх суттєвих питань;
- фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку;
- фінансова звітність складена на основі реальних облікових даних і не містить суттєвих відхилень [12, c.495].
Якщо фінансова звітність містить суттєві викривлення або достатні і незалежні аудиторські докази, які мають належний вигляд і форму, тоді аудитор висловлює модифіковану думку в аудиторському звіті відповідно до МСА 705 «Модифікації думки у звіті незалежного аудитора» [6].
В аудиторському висновку розмежовується відповідальність управлінського персоналу та аудитора шляхом подання в окремому параграфі інформації про те, що відповідальністю аудитора являється висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки.
В аудиторському висновку необхідно вказати, що аудит проводився відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, пояснити, що ці стандарти потребують від аудитора дотримання етичних вимог та відповідного планування і виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.
У висновку аудитор описує виконання аудиторських процедур, порядок їхнього вибору, судження аудитора щодо отримання відповідних аудиторських доказів, чи є вони достатніми та відповідними для висловлення аудиторської думки.
Аудитор висловлює свою думку щодо ефективності внутрішнього контролю, включає оцінку відповідності використаної облікової політики, коректності облікових оцінок управлінського персоналу та детального представлення фінансової інформації [9].
На сьогодні в Україні державними регулюючими органами, які регулюють виконання обов’язків аудитора є:
- Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДК ЦПФР),
- Національний банк України (НБУ);
- Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (ДК РРФП) встановлюють спеціальні вимоги щодо обов'язків аудитора стосовно конкретних додаткових питань під час надання висновку [13].
- Основні елементи аудиторського висновку
Зміст аудиторського висновку залежить від конкретних обставин та результатів перевірки. Структура аудиторського звіту регламентована нормами міжнародних стандартів аудиту та законодавством України, відповідно до яких в ньому обов'язково мають бути такі розділи:
1) заголовок;
2) розділ, в якому йдеться про
замовника аудиторської
3) вступ;
4) масштаб перевірки;
5) зміст виконаної роботи;
6) висновок аудитора стосовно питання, яке перевіряється;
7) дата аудиторського висновку;
8) адреса аудиторської фірми;
9) підпис під аудиторським
У заголовку аудиторського висновку обов'язковим має бути запис про здійснення аудиту незалежними аудиторами (аудитором), вказано назву аудиторської фірми чи прізвище аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту принцип незалежності перевірки порушено не було. При порушенні даної умови аудитор не має права робити висновок про перевірений об'єкт, а зібрана інформація не вважається достатньою та доказовою.
Конкретизується адресат аудиторського висновку (рада директорів, акціонери акціонерного товариства тощо). Аудиторський висновок має бути належним чином адресований згідно з умовами договору на проведення аудиту [7]. Після цього вказується замовник аудиту, тобто його назва, юридична адреса, код за ЄДРПОУ тощо.
У вступі аудиторського висновку обов'язково вказують інформацію про склад фінансової звітності, що підлягала аудиту, дату її складання, межі відповідальності керівництва підприємства, яке перевірялось, за правильність складання звітності, аудитора - за обґрунтованість аудиторського висновку.
У розділі Масштаб перевірки надають інформацію про вимоги нормативів законодавства України та міжнародних стандартів аудиту, які було враховано під час проведення аудиту. Також роблять зауваження щодо планування аудиту та безпосередньо перевірки, місця в них оцінки помилок у системах обліку, їх суттєвого впливу на фінансову звітність. Вказують на обсяги перевіреної інформації. Аудиторський висновок повинен містити інформацію про те, що аудитор виконав усі необхідні процедури, а аудиторську перевірку було сплановано і проведено з метою забезпечення достатньої впевненості про те, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень [24].
Описуючи зміст виконаної роботи, указують напрями перевірки, які були виконані аудитором, а саме:
- визначення відповідності фінансової звітності основним принципам обліку;
- аналіз аудиторських доказів, які дають змогу підтвердити зазначені у звітності суми і показники та пояснення до них;
- оцінка надійності системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, можливості виникнення помилок та їх суттєвого впливу на звітність;
- здійснення вибіркового контролю .
У кінці даного параграфу аудитор має підтвердити те, що ним зібрано достатньо якісних доказів, які є підставою для висловлення ним об'єктивної думки.
У Висновку аудитора про перевірену фінансову звітність оцінюється перевірена фінансова звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах вимогам до складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні. Аудитор чітко формулює свою думку щодо того, чи є фінансова звітність достовірною, повною, об'єктивною за всіма суттєвими аспектами. Якщо користувачі звітності перебувають за межами країни, до якої належить підприємство чи аудиторська фірма, то доцільно конкретно назвати країну, принципи ведення бухгалтерського обліку і підготовки звітності якої було використано.
Дата аудиторського висновку проставляється на день завершення аудиту, коли аудитор зобов'язаний доповісти керівництву підприємства про результати перевірки, а керівництво, у свою чергу, підписує звіти, що додаються до аудиторського висновку. Після цього у висновок не може бути внесено жодних змін, не узгоджених з підприємством.
Перед оприлюдненням звітності можуть бути виявлені події, які існували на дату складання висновку, про які аудитора не було проінформовано і які суттєво впливають на звітність. У такому випадку аудитор може доповнити свій висновок спеціальним додатком. При цьому можливе подвійне датування висновку.
Згідно з п. 26 МСА 700 аудиторський висновок має бути підписаний від імені аудиторської фірми чи аудитора або, у разі необхідності, завірений обома підписами. В Україні, як правило, висновок підписує керівник аудиторської фірми й аудитор із зазначенням номерів їх аудиторських сертифікатів, а також закріплюється печатками аудиторської фірми або особистою печаткою аудитора [5].
У розділі Адреса аудиторської фірми зазначають адресу фірми, її місцезнаходження (юридичну адресу), а також номер та серію свідоцтва про реєстрацію [10].
- Формування висновку незалежного аудитора щодо фінансової звітності на прикладі ТОВ «Інвестиційна компанія«Гранд-Інвест»
Аудиторською фірмою «Добсон-консалтинг» була проведена аудиторська перевірка річних фінансових звітів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Гранд-Інвест», крім статей цих звітів, що стосуються нарахування та сплати податкових платежів та зборів і їх похідних статей, а саме: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до річної фінансової звітності складених за результатами господарювання за період що перевірявся, з метою висловлення незалежної думки стосовно:
- фінансової звітності Товариства в цілому;
- розкриття інформації Товариства в фінансовій звітності за видами активів у відповідності з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні;
- розкриття інформації Товариства в фінансовій звітності про зобов'язання у відповідності з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні;
- розкриття інформації Товариства в фінансовій звітності про власний капітал у відповідності з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні;
- розкриття інформації Товариства в фінансовій звітності про Статутний капітал (фонд) у відповідності з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні;
- розкриття інформації Товариства в фінансовій звітності щодо обсягу чистого прибутку у відповідності з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні, (див.Додаток 1). [4]