Міністерство  освіти і науки  України

Київський національний лінгвістичний  університет

Економіко-правовий інститут

Кафедра менеджменту 
 
 
 

Курсова робота

із дисципліни “Економіка підприємства” на тему:  „Якість продукції. Показники якості”

                   Виконала:

студентка  206 групи

спеціальність “Менеджмент організацій”

Зобова  Анастасія Миколаївна

Науковий  керівник:

доц. Мізрухіна А.С. 
 
 
 
 
 

Київ-2010

Зміст 

Вступ …………………………………………………………………………..…….3

Розділ  I. Теоретичне обґрунтування оцінки якості продукції …………..…..5

1.1Сутність якості продукції, показники її виміру та методи

визначення  рівня якості продукції ……………………………………...……5

1.2.  Методи забезпечення якості ……………………………………………14

1.3. Результативність і шляхи підвищення якості продукції ……………21

II. Аналіз якості продукції на прикладі підприємства ВАТ

«Прилуцький завод «Білкозин» ………..…………………………………….25

    2.1. Загальна характеристика підприємства ………………………….…..25

    2.1. Визначення якості продукції  ВАТ „Білкозин” ………………………27

Висновки ……………………………………………………………………….…33

Summary ………………………………………………………………………..…34

Cписок використаної літератури …………………………………………….…35

Додатки  
 

Вступ

     Секрет  успіху будь-якого підприємства - у максимальному задоволенні потреб споживача. Останній, в свою чергу, хоче отримати якісний, а значить безпечний товар. Сучасна насиченість ринків сприяла тому, що споживач одержав можливість вибору і тепер він не просто бажає, а вимагає якості. Забезпечення високої якості продукції перетворилося на першочерговий напрямок соціально-економічного розвитку більшості підприємств і, загалом, країн світу. ХХІ століття поступово стає століттям якості в усіх її проявах: якості продукції і послуг, якості праці, якості навколишнього середовища і, в цілому, якості життя.

      Важливим  це є і для України, економіка якої лише розпочала свій розвиток у ринковому напрямкові. Прагнення нашої держави інтегруватися в європейські і світові економічні структури, завоювати свою частку міжнародного споживчого ринку вимагає від українських підприємств досягнення високих показників якості їхньої продукції, яка б змогла достойно конкурувати з продукцією іноземних виробників. Тільки продукція належної якості може бути конкурентоздатною.

      Масове  виробництво продукції високої  якості є одним з критеріїв  розвитку суспільства, показником рівня економічного розвитку держави; підвищення якості є основою підвищення ефективності економіки країни, продуктивності суспільної праці, збільшення прибутку організацій, зниження матеріаломісткості й енергомісткості продукції. Крім того, підвищення якості, що тісно пов’язане із зростанням темпів науково-технічного прогресу, неможливе без удосконалення менеджменту підприємств, в тому числі удосконалення системи якості, стандартизації, метрологічного забезпечення, маркетингової діяльності тощо.

      З огляду на актуальність даної проблеми для економіки України я вирішила дослідити її у своїй курсовій роботі на тему „Якість продукції. Показники якості”.

 Мета  роботи - розкрити сутність якості продукції та її показників, висвітлити особливості визначення рівня якості продукції, її забезпечення і контролю.

      Завданнями  дослідження є:

• дати загальну характеристику та проаналізувати якість продукції конкретного підприємства;
• показати значення високої якості продукції підприємства для забезпечення його конкурентоздатності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

      Об’єктом  дослідження є ВАТ «Прилуцький завод «Білкозин».

Користуючись  такими методами дослідження як індукція, дедукція, порівняння, синтез, історичного і логічного, я намагалася розкрити основну сутність проблеми, відповідно до мети та завдань дослідження. Методологічну базу дослідження становили вітчизняна та зарубіжна література, періодичні видання з теорії і практики кваліметрії, економіки підприємства, менеджменту, маркетингу, інформація Інтернету. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ I. Теоретичне обґрунтування  оцінки якості продукції.

    1.1. Сутність якості продукції, показники її виміру та методи визначення рівня якості продукції.

    У Міжнародному стандарті ІСО 8402 наводиться таке визначення якості: "Якість - сукупність характеристик об'єкту, що стосуються його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби". У визначенні "якість" містяться два терміни, що вимагають пояснення. Це терміни "потреба"  і "об'єкт". Оскільки існує безліч визначень цих термінів, то обрано було ті визначення, які ми вважаємо найбільш інформативними і логічно обґрунтованими.

    Потреби виникають із незадоволеності вимог будь-якого споживача (в тому числі суспільства), необхідних для його нормальної життєдіяльності, і спрямовані на усунення цієї незадоволеності.

    Ринок орієнтований не просто на задоволення потреб споживачів, а на задоволення платоспроможного попиту, що випливає з його потреб.У визначенні якості поняття потреб є вихідним. Їхні характеристики повинні відповідати характеристикам якості об'єкта і бути не гірше характеристик, визначених стандартами.

    Об'єкт − те, що може бути індивідуально описане і розглянуте. Об'єктом може бути, наприклад, діяльність чи процес, продукція, організація, система чи окрема особа, а також будь-яка комбінація з них.

    Якість  продукції оцінюється на основі кількісного  виміру визначальних її властивостей. Сучасна наука і практика виробили систему кількісної оцінки властивостей продукції, що і дають показники  якості. Широко поширена класифікація властивостей предметів (товарів) за наступними групами, що дають відповідні показники якості:

• показники призначення товару;
• показники надійності;
• показники технологічності;
• показники стандартизації й уніфікації;
• ергономічні показники;
• естетичні показники;
• показники транспортабельності;
• патентно-правові показники;
• екологічні показники;
• показники безпеки.

    Показники призначення характеризують корисний ефект від використання продукції за призначенням й обумовлюють область застосування продукції. Для продукції виробничо-технічного призначення основним може служити показник продуктивності. Даний показник дозволяє визначити, який обсяг продукції може бути випущений за допомогою оцінюваної продукції чи який обсяг виробничих послуг може бути зроблений за визначений проміжок часу.

          Надійність  товару − складна властивість якості, що залежить від безвідмовності, ремонтопригодності, зберігаємості, властивостей і довговічності товару. В залежності від особливостей оцінюваної продукції для характеристики надійності можуть використовуватися як усі чотири, так і деякі з цих показників.

          Безвідмовність − властивість надійності товару зберігати працездатність у плині деякого наробітку в годинах без вимушених перерв. До показників безвідмовності відносяться імовірність безвідмовної роботи, середній наробіток до першого відмовлення, наробіток на відмовлення, гарантійний наробіток. Безвідмовність − властивість об'єкта безупинно зберігати працездатний стан у плині деякого часу чи деякого наробітку. Безвідмовність властива об'єкту в кожному з режимів його експлуатації. Саме ця властивість складає головний зміст поняття надійності.

          Ремонтопригодність − властивість об'єкта, що полягає в пристосуванні до попередження причин виникнення відмовлень, ушкоджень і підтримці і відновленню працездатного стану шляхом проведення технічного обслуговування і ремонтів.  

    Ремонтопригодність  об'єкта оцінюється коефіцієнтом готовності (технічного використання), що визначається за формулою:

    Кт=То/(То+Тв),

    де  То − середній наробіток на відмовлення відновлюваного об'єкта, в годинах, Тв − середній час відновлення об'єкта після відмовлення, в годинах.

          Довговічність − властивість об'єкта зберігати працездатний стан до настання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонту. Довговічність характеризує властивість надійності з позиції граничної тривалості збереження працездатності об'єкта з урахуванням перерв у роботі. Збереження працездатності об'єкта в межах терміну служби чи терміну до першого капітального ремонту залежить не тільки від режиму й організаційно-технічних умов роботи, заходів відбудовного характеру, проведених у цей час, але також здатності зберігати ці властивості в часі.

          До показників довговічності  об'єкта відносять нормативний термін служби (термін збереження), термін служби до першого капітального ремонту, гама- процентний ресурс, тобто наробіток, у плині якої об'єкт не досягне граничного стану з заданою імовірністю, а також інші показники.

    Показники технологічності характеризують ефективність конструкторсько-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці при виготовленні і ремонті продукції саме за допомогою технологічності забезпечується масовість випуску продукції, раціональний розподіл витрат матеріалів, засобів праці і часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні й експлуатації продукції.

          До основних показників технологічності конструкцій відносяться  наступні: коефіцієнт меж проектної  уніфікації (запозичення) компонентів  конструкцій; коефіцієнт уніфікації компонентів технологічних процесів; питома вага деталей з механічною обробкою; коефіцієнт прогресивності технологічних процесів. 

    Ці  показники безпосередньо впливають  на масу виробу, коефіцієнт використання матеріалів, трудомісткість технологічної  підготовки виробництва, власного виробництва, підготовки до функціонування, технічного обслуговування і відновлення об'єкта, витрати по стадіях життєвого циклу.

Показники стандартизації й  уніфікації − це насиченість продукції стандартними, уніфікованими й оригінальними складовими частинами, а також рівень уніфікації

    У порівнянні з іншими виробами. Усі  деталі виробу поділяються на стандартні, уніфіковані й оригінальні. Чим  вище відсоток стандартних і уніфікованих деталей, тим краще як для виготовлювача  продукції, так і для споживача.

    До  показників стандартизації й уніфікації відносяться наступні:

• коефіцієнт стандартизації об'єкта:

Кст.=Нст /Н,

де Нст- кількість типорозмірів, що випускаються за стандартами,

Н - загальна кількість типорозмірів складових  частин об'єкта.

• коефіцієнт повторюваності складових частин об'єкта:

    Кп.=п /Н,

    де  п- загальна кількість складових  частин об'єкта.

    Також розраховуються й аналізуються коефіцієнти  повторюваності й уніфікації по конструктивним елементам: розміри, радіуси, діаметри, різьблення, фаски, матеріали, покриття, термообробка, фарбування, потужність і інші елементи.

    Ергономічні показники відбивають взаємодію людини з виробом, його відповідність гігієнічним, фізіологічним, антропометричним, і психологічним властивостям людини, що виявляється при користуванні виробом. До таких показників можна віднести, наприклад, зусилля, необхідні для керування трактором, розташування ручки в холодильника, кондиціонер у кабіні баштового крана чи розташування керма у велосипеда, освітленість, температура, вологість, шум, вібрація, концентрація чадного газу і водяних пар у продуктах згоряння.

    Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виконання, стабільність товарного виду виробу.

    Конструювання сучасних виробів повинне вестися  з дотриманням ряду естетичних вимог, що пред'являються до них у зв'язку зі зростаючими запитами споживачів, що бажають принести у свій побут  красу навколишніх  виробів, жити і працювати в красивих, світлих, чистих приміщеннях, користатися зручним устаткуванням, що має приємний зовнішній вигляд.

    В основі естетичних вимог лежать умови  раціональної композиції виробу, найважливішими з який є відповідність форм проектованої конструкції її службовому призначенню  й умовам її майбутньої експлуатації, гармонійне сполучення форми виробу і технологічного змісту виконуваної ним роботи, вираження характерної для виробу основної властивості (ваговитість, потужність, легкість, динамічність), дотримання гармонійності, розмірних пропорцій.

    Показники транспортабельності  виражають пристосованість продукції для транспортування.

    Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції і є істотним чинником при визначенні конкурентноздатності. При визначенні патентно-правових показників варто враховувати у виробах нові технічні рішення, а також рішення, захищені патентами в країні, наявність реєстрації промислового зразка і товарного знаку, як у країні-виробнику, так і в країнах передбачуваного експорту.

    Екологічні  показники - це рівень шкідливих впливів на навколишнє середовище, що виникають при експлуатації чи споживанні продукції. Показники екологічності товару − одні з найважливіших властивостей, що визначають рівень його якості.

Показники безпеки характеризують особливості використання продукції з погляду безпеки для покупця й обслуговуючого персоналу при монтажі, обслуговуванні, ремонті, збереженні, транспортуванні, споживанні продукції.

     Індексом  якості продукції називається комплексний показник якості різнорідної продукції, виготовленої за певний період, який дорівнює середньому зваженому відносних показників якості [10; 303].

     Отже, уся промислова продукція, відповідно до її властивостей, ділиться на групи, для яких характерні певні показники  якості. Дані показники, в свою чергу, класифікуються залежно від тих властивостей продукції, оцінку яким вони дають, а також залежно від типу задачі, де вони застосовуються. Кожний промисловий виріб має свою систему показників якості, опосередковану його особливостями та умовами виготовлення.

     Основні методи визначення рівня якості продукції. Показники якості продукції відіграють таку ж роль, як і фізичні величини у вимірюваннях. Але знання цих показників ще нічого не говорить про якість самої продукції. Тільки вимірювання (порівняння) може дати відповідь на питання щодо якості продукції.

     Розрізняють два способи вимірювання якості продукції - за шкалою інтервалів, який дає змогу встановити, якість якої продукції є вищою чи нижчою за певну величину, або за шкалою відношень, що дає змогу встановити у скільки разів. В обох способах спочатку знаходять значення показників якості продукції, а потім їх порівнюють.

      Розроблено  багато методів визначення якості продукції  та її рівня. Згідно ДСТУ 2925-94 передбачені  такі методи оцінки рівня якості продукції:

1. Диференційний.
2. Вимірювальний.
3. Експертний.
4. Органолептичний.
5. Комплексний.
6. Соціологічний [3; 45].

      Диференційний метод визначення рівня якості продукції полягає у знаходженні окремих одиничних показників її якості, розрахунковий - у визначенні їх за допомогою аналітичних і теоретичних розрахунків.

    Якщо  показники якості продукції знаходять  не аналітичним розрахунком, а експериментальним, то такий метод називають вимірювальним чи інструментальним. Цим методом визначають геометричні розміри виробів, їх масу, час напрацювання на відмову у роботі тощо. Вимірювання здійснюють за допомогою обох вище вказаних шкал, але частіше користуються шкалою відношень. Інструментальний метод дуже поширений в машинобудуванні через його об’єктивність, високу точність і можливість автоматизації.

          Експертний  метод вимірювання  показників якості, що полягає у визначенні показників якості продукції експертами, використовують тільки у разі неможливості, значної складності чи економічної недоцільності здійснення інструментального методу. Його використовують, наприклад, для вимірювання ергономічних та естетичних показників якості продукції. Експертами використовуються всі вимірювальні шкали, але частіше - так звані шкали порядків чи інтервалів [3; 46].

      В органолептичному методі вимірювання показників якості замість вимірювальних засобів використовують органи чуттів експертів. Широке розповсюдження цей метод отримав у харчовій, парфумерній промисловості та медицині [30; 328].

      Комплексний метод полягає у визначенні рівня якості продукції за допомогою декількох показників якості продукції одночасно, а змішаний метод може поєднувати в собі й декілька методів разом.

      Соціологічний метод вимірювання  показників якості продукції полягає у використанні масових опитувань споживачів чи користувачів продукції та оброблення їх результатів експертами. Опитування проводять за допомогою анкетування, голосування, збирання інтерв’ю тощо. Вказаний метод використовують переважно для визначення показників якості товарів широкого вжитку, а також для визначення величини попиту на окремі види товарів, вияснення громадської думки щодо певних виробів тощо [3; 46].

      Вимірюють звичайно окремі одиничні показники  якості. Показники стандартизації, уніфікації, патентоспроможності, безпечності, економічні, однорідності продукції тощо визначають за допомогою розрахунків. Аналогічно знаходять значення комплексних показників якості продукції, але визначають для цього коефіцієнти вагомості інструментальним чи експертним методом.

      Оскільки  результати всіх вимірювань є випадковими величинами, то всякі математичні дії з ними здійснюють відповідно з правилами оброблення випадкової інформації. Проте, яким би шляхом не отримували значення показників якості продукції, їх порівняння здійснюють завжди за шкалою інтервалів чи за шкалою відношень [3; 46-47].

      Очевидно, що результати вимірювань якості продукції  залежать від вдалого добору зразків  для порівняння. Інакше абсолютне  значення показників якості продукції  може бути невисоким. Стандартні зразки для порівняння, які ще називають еталонами якості, поділяють на три групи:

• еталони, що відображають досягнутий рівень якості продукції (в галузі, в Україні, у світі), основним призначенням яких є сертифікація серійної продукції;
• еталони, що відображають перспективний рівень якості, які сприяють стимулюванню конкурентоспроможності продукції;
• спеціальні еталони, що сприяють вирішенню певних задач.

      Показники якості еталону і є базовими. Порівняння здійснюють тільки за відносними показниками якості зразків продукції з еталонами та тільки за всіма показниками якості, не допускаючи порівняння лише окремих показників якості зразків продукції зі значенням показників, що відносяться до різних еталонів якості [3; 51].

      Визначаючи  рівень якості виробів, за оптимальний приймають такий рівень якості виробів, при якому найближчі до базових показники їх якості отримують з найменшими витратами на виробництво виробів.

Такий рівень якості виробів зумовлюється рівнем технології та наявної виробничої бази, доступністю та дешевизною матеріальних ресурсів, кваліфікацією кадрів, своєчасним використанням нових досягнень науки та техніки. Строки використання та зберігання виробів встановлюють відповідно до строків їх морального старіння та рівня попиту на них [20; 25].

      Отже, існує безліч способів вимірювання якості продукції. Проте, обрання того чи іншого способу обумовлюється конкретними властивостями продукції, економічною доцільністю використання цього способу, залежить від затрат часу, людських ресурсів тощо. Кожного разу основою вимірювання є еталон якості, а порівняння здійснюється за шкалою інтервалів чи за шкалою відношень.    

1.2.  Методи забезпечення якості

      Сучасні умови господарювання вимагають  від кожного підприємства запровадження  і дотримання належного (дійового) комплексного механізму управління якістю продукції. Визначальними елементами цього специфічного менеджменту, що справляють найбільш істотний вплив на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентноспроможної продукції, є: стандартизація і сертифікація виробів; внутрішніх систем якості; державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил і відповідальність за їх порушення; внутрішньовиробничий технічний контроль якості[6, 78].

• Стандартизація продукції 

   Жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та технічних документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров’я і майна людей та навколишнього середовища. Стандартизація якраз і є тим видом діяльності, який виконує ці функції [8, 90].

      Стандартизація  не є вольовим актом, який нав’язується технічному прогресу ззовні, а випливає як неминучий наслідок відбору засобів, методів і матеріалів, що забезпечують високу якість продукції на даному етапі розвитку науки і техніки. З роками з’являються нові методи виробництва і матеріали., що призводить до заміни старих стандартів новими. В цьому безперервному процесі головна мета полягає в тому, щоб на якому завгодно етапі розвитку суспільства створювати якісні вироби при масовому їх виготовленні.

      Таким чином, об’єктивні закони розвитку техніки  і промисловості неминуче ведуть до стандартизації, яка є запорукою  самої високої якості продукції, що може бути досягнута на даному історичному  етапі. Завдяки стандартизації суспільство має можливість свідомо керувати своєю економічною і технічною політикою, домагаючись випуску виробів високої якості.

      Результати  стандартизації знаходять відображення у спеціально-технічній документації. Основними її видами є стандарти і технічні умови – документи, що містять обов’язкові для продуцентів норми якості виробу і засоби їх досягнення (набір показників якості, рівень кожного з них, методи і засоби вимірювання, випробування, маркеровки, упаковки, транспортування і зберігання продукції). Застосовувана на підприємствах нормативно-технічна документація охоплює певні категорії стандартів, які відрізняються ступенем жорсткості вимог до виробів і сукупністю об’єктів стандартизації.

      Сукупність  нормативно-технічної  документації для проектування і виготовлення продукції.

     Закон України від 12.05.1991  № 1023-XII ”Про захист прав споживачів” ( Редакція від 01.12.2005)

     Закон України; від 11.02.1998  № 113/98-ВР ”Про метрологію та метрологічну діяльність”(Редакція від 15.06.2004)

     Закон України від 03.07.1996  № 270/96-ВР ”Про рекламу” (Редакція від 12.05.2006)

     Закон України від 17.05.2001  № 2408-III ”Про стандартизацію” (Редакція від 01.12.2005)