Антропогенне навантаження на теріторії Одеської області
Міністерство освіти та науки України
Одеський державний
Реферат
з курсу екологічний менеджмент
на тему:
«Антропогенне навантаження на теріторії Одеської області»
Мозгалева Валентина Марківна
- Одесса - 2010
Зміст
І. Скорочена характеристика екологічного становища території Одеській області
Одеська область розташована в південно-західній частині України, займає територію північно-західного Причорномор’я від гирла Дунаю до Тилігульського лиману і простягається від моря на північ, у глибину суші на 200-250 км. Займає значну територію (33,3 тис. км2) – найбільшу серед інших областей України. Розміщена в лісостеповій (північна третина краю) та степовій ландшафтних зонах. Головна особливість економіко-географічного положення області – її приморське і прикордонне положення.
Загальна площа земельного фонду області становить 3,3 млн. га. Сільськогосподарські угіддя складають майже 80% всієї земельної площі, рілля – понад 62% території або 78% від сільськогосподарських угідь. Показники на душу землезабезпеченості в області помітно вищі середніх у країні. На одного мешканця області пересічно припадає 0,97 га сільськогосподарських угідь, з них 0,8 га ріллі. Це відповідно, на 17% та на 19% вище показників середньої землезабезпеченості в Україні.
Одещина виділяється значним поширенням сучасних фізико-географічних процесів, які погіршують якісну оцінку земель та ускладнюють їх використання. В межах області розміщено понад 1100 ярів, майже 3,5 тис. зсувонебезпечних ділянок, майже 20% території області уражено карстом.
Площа земель лісового фонду в області становить 242 тис. га., з яких покрита лісом – 180 тис. га. Лісистість становить близько 9% .
Залишається незмінною протягом останнього
десятиріччя площа лісових
У межах області розташовані ділянки басейнів трьох великих річок – Дунаю, Дністра та Південного Бугу. До водного фонду області відносяться також 1140 малих річок та струмків загальною довжиною 7632 км, 55 водосховищ, 15 лиманів, більш як 800 ставків. За останні роки половина малих річок області припинила своє існування.
Одеська область характеризується слабкою і надто нерівномірною забезпеченістю підземними водними ресурсами, придатними для господарсько-питного водопостачання. На одного мешканця Одеської області припадає 0,29 м3/добу прогнозних ресурсів, в середньому по Україні – 1,1 м3/добу. Загальний водовідбір із прогнозних ресурсів складає 432 тис. м3/добу.
Одеська область володіє значними ресурсами мінеральних вод. Розвідані і експлуатуються Куяльницьке, Одеське, Сергієвське та інші родовища. Балансові запаси мінеральних вод на 6 родовищах складають 6,5 тис. м3/добу, водовідбір не перевищує 10%.
Територія області характеризується наявністю різноманітних видів корисних копалин. Найбільше розповсюдження мають тверді нерудні корисні копалини – піски, суглинки, гравій, галька, граніти, які використовуються як будівельні матеріали. В області розвідано 155 родовищ твердих корисних копалин, основна частина яких знаходиться на орних землях.
Одещина виділяється своєрідною територіальною організацією господарства та розселення населення. Головні економічні центри, портово-промислові комплекси та вузли, основні осередки рекреації розміщенні вздовж морського узбережжя та по нижній течії Дунаю. Таке розміщення населення і господарства називають приморсько-фасадним типом територіальної організації продуктивних сил. З ним пов’язана величезна нерівномірність антропогенного й техногенного навантаження на довкілля.
Одеська область характеризується особливими природними умовами, які спричинені її приморським розташуванням. Наявність бризових циркуляцій сприяє накопиченню забруднюючих речовин в атмосферному повітрі; значна кількість днів з туманами, інверсією в осінньо-зимовий період також призводять до інтенсивного забруднення великих територій.
Останніми роками спостерігається зменшення обсягу викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення у зв’язку із загальним спадом промислової діяльності.
Проте у 2007 р. викиди від великих
промислових підприємств
Не дивлячись на тенденцію загального зниження обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферу, промислові викиди підприємств різних галузей характеризуються чисельними специфічними речовинами, значна частина яких становить серйозну небезпеку в гігієнічному відношенні. Певний вплив на рівень забруднення атмосферного повітря мають викиди від автотранспорту. Причиною цього є значне зростання кількості приватного автотранспорту в області. Причому, зазначена різниця між викидами стаціонарних та пересувних джерел в останні роки збільшується.
У середньому на одного мешканця області за 2008 р. від стаціонарних і пересувних джерел припадає 45,3 кг шкідливих речовин (проти 50,8 кг за 2007 рік).
Надходження небезпечних речовин у атмосферу, залежить, насамперед, від надійної роботи очисного обладнання, де вони уловлюються і знешкоджуються та впровадження ефективних технологій виробництва.
Для покращання стану атмосферного повітря необхідно:
• вжити заходи щодо забезпечення автотранспорту неетильованим бензином, малосірчистим дизельним паливом;
• керівникам підприємств виконувати всі природоохоронні заходи, які є в узгоджених проектах ГДВ;
• місцевим органам влади забороняти будівництво нових екологічно небезпечних об’єктів;
• вдосконалювати проведення державного і виробничого контролю за дотриманням технологічних регламентів на промислових об’єктах незалежно від форми власності та видів господарювання;
• впроваджувати чисті технології, проводити переведення котельних на газ;
• створити постійно діючий моніторинг за станом атмосферного повітря та проводити інші заходи.
У 2008 р. обсяги забору води із природних водних об’єктів склали 2531 млн.м3, що на 351 млн.м3 більше ніж у попередньому році. Кількість спожитої води складає 401,7 млн.м3, у тому числі із підземних вод 38,21 млн.м3. Протее у 2007 р. обсяг використання води зменшився на 62,1 млн.м3, у тому числі із підземних джерел на 4,0 млн.м3. Це обумовлено зменшенням використання води на господарсько-питні, промислові потреби та сільськогосподарське водопостачання. Таке становище пов’язане із загальним зниженням виробництва у галузях народного господарства, лімітованою подачею електроенергії до водозабірних споруд та споживачів.
Великою проблемою, з точки зору погіршення якості води у водоймах області, є скидання забруднених стічних вод у водні об’єкти
На території Одеської області систематично підтоплюються 72 сільські населені пункти в Біляївському, Ізмаїльському, Роздільнянському, Татарбунарському та інших районах.
Актуальною для області
Спрямлення річищ річок, розорювання земель до урізу води, знищення лісів і заплавних лугів, неправильне застосування та використання міндобрив, отрутохімікатів привели до знищення джерел життя малих річок, що вносять істотну частку у формування водних ресурсів області. Крім того, надмірне антропогенне навантаження на басейн малих річок призводить до їх деградації.
Річка Дністер, як джерело водопостачання Одеського регіону знаходиться у складній екологічній ситуації. Територія, по якій вона протікає, густо населена, має розвинену промисловість і сільське господарство, діяльність яких негативно впливає на показники хімічного та бактеріологічного природного стану річкової води, в результаті чого її якість за останні роки значно погіршилась. Тому басейн Дністра потребує термінового екологічного захисту.
Існуюча технологія очищення та знезаражування води, технологічне та енергетичне обладнання, резервуари і водопровідні мережі в умовах недостатнього фінансування опинились у стані технічного занепаду, застаріли, амортизовані і неспроможні забезпечити достатню кількість і якість питної води та стабілізувати санітарно-епідемічне становище в регіоні.
Катастрофічний стан вод Чорного моря є наслідком значного перевищення обсягу забруднень, що надходять до них, над асиміляційною здатністю морських екосистем. Основними джерелами забруднення є стоки річок, стічні води з точкових та дифузних берегових джерел, морські транспортні засоби.
З метою запобігання забрудненню водних джерел та поліпшення екологічної обстановки в області, необхідно здійснити ряд організаційно-технічних, технічних та науково-технічних заходів, зокрема:
• будівництво нових та реконструкція існуючих очисних
каналізаційних споруд;
• впровадження нових технологій очищення стічних вод;
• створення прибережних смуг та водоохоронних зон річок та водойм, зон санітарної охорони об’єктів питного водопостачання;
• розвиток та реалізація існуючої нормативно-правової бази та ін.
В області склалася незадовільна ситуація з накопиченням, зберіганням, знешкодженням, утилізацією промислових та побутових відходів. Так у 2008 р. накопичено на підприємствах 1281,8 тис.т промислових токсичних відходів, що на 1,5 тис.т менше ніж у 2007 р.. Крім того, на території області розташовано майже 550 сміттєзвалищ. Щорічний загальний обсяг відходів, що вивозиться на них, досягає близько 4 млн. т. Існуючі звалища не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, що є одним із факторів інтенсивного забруднення поверхневих та підземних вод, ґрунту, атмосферного повітря.
Значний обсяг накопичення в Одеському регіоні відходів обумовлений дією низки факторів як соціально-економічного, так і техніко-технологічного та організаційного характеру.
В останні два роки в регіоні спостерігається тенденція до економічного зростання. Однак ці позитивні зміни сприяли зростанню забруднення навколишнього середовища відходами у зв’язку зі збільшенням частки відходоутворюючих галузей промисловості – метало- та енергомістких виробництв (судноремонт, машинобуддування), чорної та кольорової металургії, нафтопереробної промисловості, разом з високотоксичними і через це екологічно небезпечними галузями – хімічною та нафтохімічною, зростанням випуску продукції у галузях, що пов’язані з рекреаційним профілем Причорномор¢я (легка, харчова, медична та фармацевтична).
Спектр екологічних проблем у сфері поводження з відходами останнім часом розширився за рахунок нових видів і джерел шкідливого впливу на довкілля. Додаткову напругу в екологічну ситуацію вносить зростаючий потік автотранспорту, імпорт екологонебезпечних товарів, обладнання, технологій.
Основними причинами промислового забруднення області є низький технологічний рівень промислового обладнання та недосконалість екотехніки; старіння основних фондів виробничого та невиробничого призначення; відсутність замкнутих циклів господарської діяльності, які дозволяють здійснювати рециклінг відходів і вторинних ресурсів; недосконалість ринкового механізму щодо вирішення екологічних завдань і методів економічного стимулювання розв’язання природоохоронних завдань; недооцінка екологічних проблем, їх соціальних та економічних наслідків.
Здійснення комплексу заходів щодо покращання екологічної ситуації в регіоні потребує не тільки надійного фінансового підкріплення, а й подальшого удосконалення природоохоронного законодавства України та нормативно-правової бази в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.
Основні екологічні проблеми області такі:
• Низька забезпеченість області прісними водними ресурсами та підземними водами створює напруженість у водопостачанні населення. Низька якість питної води спричиняє погіршенню стану здоров’я населення. Будівництво водопровідної мережі проводиться низькими темпами.
• Основними джерелами питної води в області є річки Дунай та Дністер. Оскільки на території області розташовані тільки пониззя цих річок, господарська діяльність в їх басейнах призводить до погіршення якості води, ускладнює водопостачання населення. Вода Дністра вміщує високі концентрації нітритів, фосфатів, заліза, міді, хрому, нафтопродуктів, кальцію. В той же час очисні споруди водозабірної станції “Дністер” реконструюються повільно через відсутність коштів, а населення регіону споживає воду низької якості.
• Спостерігається забруднення підземних вод пестицидами, нітратами та нітритами, що потребує додаткових коштів на доочистку води
• В області майже 80% очисних споруд в незадовільному технічному стані. Через фінансові труднощі не здійснюється або здійснюється частково будівництво та реконструкція каналізаційних мереж і очисних споруд в населених пунктах області, зокрема в Ширяєво, Фрунзівці, Болграді, Рені, Кілії, Вилкове, Кодимі, Балті, Ананьїві, Саврані, Любашівці, Теплодарі та ін. Проблема забруднення водних ресурсів під впливом скиду неочищених та недостатньо очищених стічних вод в області загострюється.
• Деградують цінні в лікувальному відношенні причорноморські лимани: Куяльницький, Хаджибейський, Будакський. Особливу тривогу викликає Куяльницький лиман, в якому лікувальні грязі визнані еталонними за їх лікувальними властивостями, а на березі лиману розташований курортний комплекс міжнародного значення..
• Значної деградації зазнали приморські рекреаційні зони, перш за все - унікальні пляжі, де здійснюється несанкціонована забудова базами відпочинку (селища Затока, Кароліно-Бугаз, Санжейка, Приморське, інші) та приватними будинками.
• Спостерігається деградація тваринного світу. В області існує тенденція скорочення аборигенної іхтіофауни та поступового її заміщення рослиноїдними видами риб, якими штучно зариблюють водойми. Особливо це характерно для придунайських озер, перш за все, для озера Катлабух, яке з 1983 року переведене на режим спеціального рибного господарства. Таке положення становить загрозу підтриманню біорізноманіття в природних екосистемах. Як наслідок, це призводить до втрати їх стійкості.
• Викликає занепокоєння прогресуюче підтоплення територій, яке спостерігається у 392 населених пунктах (33% загальної кількості).
• В області дуже низька забезпеченість заповідними територіями (в 2-2,5 рази нижче норми).
• В області відсутні потужності із знешкодження та поховання токсичних відходів ( в тому числі непридатних для використання пестицидів), з утилізації побутових відходів. В області накопичено близько 1,3 млн т промислових токсичних відходів, зокрема I-III класів небезпечності
• На території Одеської області розташовано 158 об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, з яких 98% хімічно-небезпечних.
• Незадовільна якість для життєдіяльності населення природних ресурсів (вода, повітря) негативно впливає на здоров’я населення. В останні роки спостерігається чітка тенденція погіршення здоров’я серед усіх вікових категорій населення. Демографічна ситуація в області характеризується низькою народжуваністю, зниженням питомої ваги молоді та збільшенням частки громадян пенсійного віку.
• В Одеській області дуже розповсюджені зсувні процеси. За даними Причорномор ГРГП всього зафіксовано 5431 зсув. З них у весняний період активізації підлягають 20-25%. Зсувні процеси характерні, перш за все, для прибережної зони Чорного моря (Санжейка, Фонтанка, Крижанівка, Лебедівка), Хаджибейського лиману (Чеботарівка, Черевичне, Берегове, Нова Еметовка, Мариновка, Алтестове, Холодна балка, Усатове), Куяльницького лиману (Ільїнка, Котовка).
• У м. Одесі несприятлива екологічна ситуація склалася в мікрорайоні Лузанівка, що обумовлена недостатньою потужністю каналізаційних мереж та насосних станцій. Крім того, велику проблему створюють небезпечні відходи нафтопродуктів у ставках-накопичувачах колишньої промивно-пропарювальної станції Одеської залізниці.
• Забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих речовин від стаціонарних джерел та автотранспорту залишається на високому рівні.
ІІ. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
2.1. Атмосферне повітря
Рівень забруднення
Останніми роками спостерігається зменшення обсягу викидів стаціонарними джерелами. Так за період 2007 та 2008 рр. спостерігалось подальше скорочення обсягів викидів стаціонарними джерелами, яке склало 19% та 28% у порівнянні із 2006 р. або 36,6% у порівнянні із 2003р.
Тенденція зменшення інтенсивності забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами від стаціонарних джерел спостерігається через загальний спад промислової діяльності.
У той же час інтенсивність забруднення
атмосфери автомобільним
Основна частина забруднюючих речовин як в області взагалі, так і в м. Одесі відноситься до викидів транспортних засобів. Вони складають 77-80 відсотків від загальної кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря.
Основними шкідливими речовинами, що надходять в атмосферне повітря від джерел забруднення, є сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, оксиди азоту, пил, викиди яких складають у 2008 році 79% від усіх викидів по області. В значно менших кількостях в атмосферу викидаються специфічні речовини: аміак, бенз(а)пірен, формальдегід, фтористий водень і деякі інші.
Значний внесок забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять підприємства Мінпромислової політики, Міненерго, та ін.
Основні забруднювачі атмосферного повітря розташовані в м. Одесі. Значний внесок у викиди від стаціонарних джерел вносять підприємства , нафто- і газопереробної промисловості - 1,51 тис. т/рік, Мінпромполітики - 1,9 тис. т/рік, Мінпалива та енергетики - 0,64 тис. т/рік, Укрхарчопрома - 0,57 тис. т/рік.
На більшості великих підприємств області валовий викид забруднюючих речовин в останні роки значно зменшився. Але причиною цього є не збільшення уваги до природоохоронних заходів, а зменшення обсягів виробництва.
2.2. Водні ресурси
Запаси поверхневих вод на території області розподіляються нерівномірно. Північна та центральна частини території характеризуються обмеженими запасами, а крайній південний захід, який тяготить до річок Дністер і Дунаю, має великі запаси води. Майже всю прісну воду Одещини дають річки: Дунай – 40%, Дністер – 47%. На території області налічується 1140 малих річок та струмків, з них довжиною більше 10 км – 217 річок, загальною протяжністю 5454 км, довжиною менше 10 км – 923 річок та струмків, загальною протяжністю 2178 км.
У 2008 році в області використано 401,7 млн. м3 води, у тому числі із підземних джерел 38,21 млн. м3, за наступним розподілом:
– на госппобутові потреби – 199,9 млн. м3
– на виробничі потреби – 59,72 млн. м3
– зрошення – 91,11 млн. м3
– сільськогосподарське водопостачання – 21,93 млн. м3
– рибне господарство – 24,1 млн. м3
– та галузі – 5,013 млн. м3.
За 2007-2008 рр зменшився обсяг використання води на 62,1млн.м3, у тому числі із підземних джерел на 4 млн. м3. Зменшення обсягу використання води по всім галузям пояснюється загальним зниженням виробництва, лімітованою подачею електроенергії до водозабірних споруд та споживачів, а також тяжким економічним становищем. Скид забруднюючих вод складає 150,44 млн. м3, у тому числі, недостатньоочищених – 110,6 млн. м3, без очищення 39,84 млн. м3 . У порівнянні з 2007 р. скид недостатньо очищених стічних вод зменшився на 59,9 млн. м3, без очищення – на 26,78млн.м3. Збільшився скид нормативно біологічно очищених стічних вод на 49,89 млн. м3, що пояснюється переводом стічних вод СБО "Північна" з недостатньо очищених в нормативно біологічно очищені. Спостерігається зменшення маси забруднюючих речовин, які відводяться із стічними водами у водні об’єкти з 248309,6 т в 2007 р. до 192711,26 т. в 2008 р. , що поясняється спадом виробництва.
В області налічується 98 підприємств,
що скидають стічні води поверхневі водойми,
48 з яких мають затверджені проекти
норм ГДС забруднюючих речовин, у 50
підприємств – проекти
Очисні споруди м. Котовськ розташовані в зоні зсувів, знаходяться в незадовільному стані. Здійснюються проектні роботи по будівництву каналізаційної насосної станції, яка буде подавати стічні води центральної частини міста на очисні споруди військової частини.
На 1.01.2009 р. в області налічується близько 5693 артсвердловин та шахтних колодязів. Майже 10% наявних свердловин знаходяться в незадовільному стані, підлягають ремонту або тампонажу. Однак виконання робот затримується у зв’язку зі спадом виробництва, а також скрутним економічним станом підприємств.
2.3. Земельні ресурси та ґрунти
Земельний фонд Одеської області складає 3331,3 тис.га. Територія області певною мірою являє собою зону суцільної розораності та сільськогосподарської освоєності. За станом на 01.01.2009 р. площа сільськогосподарських угідь по всім категоріям землекористувачів становить 2661,5 тис.га ( на 0,8 тис.га більше, ніж у 2000 році), що складає майже 80% всієї земельної площі. Площа ріллі – 2073,4 тис.га ( на 4,2 тис.га менше ніж у 2000 році) – тобто 62,2% території або 77,9% від сільськогосподарських угідь . Показники землезабезпеченості в області помітно вищі середніх у країні. На мешканця області пересічно припадає 0,97 га сільськогосподарських угідь, з них 0,8 га ріллі. Це, відповідно, на 17% та на 19% вище показників середньої землезабезпеченості в Україні.
В області склалася стійка тенденція поступового і невпинного скорочення багаторічних насаджень
Залишається незмінною протягом останнього
десятиріччя площа лісових
.
Поряд з цим збільшилась площа земель, вкритих лісовою рослинністю. Всі ліси області віднесені до першої групи і представлені переважно ґрунтозахисними і (протиерозійними) байрачними лісами, зеленими зонами, лісосмугами вздовж транспортних магістралей. До природно-заповідного фонду віднесені 98,9 тис.га земель.
Площа земель, зайнятих поверхневими водами, складає 213,1 тис.га.
Площа прибережних смуг річок і водойм суші за даними інституту “Укрземпроект” складає 21 тис.га. Помітної деградації зазнали протягом останніх років полезахисні лісосмуги, які займають 47,3 тис.га, що становить менше 40% від науково обґрунтованих норм .
Ґрунтовий шар області сформувався
на лесових породах, ґрунти представлені
в основному чорноземами. В північній
лісостеповій частині Одеської області
ґрунтовий шар досить різноманітний, але
більшу частину цієї території покривають
опідзолені чорноземи та їх реградовані
різновиди. В багатьох місцях зустрічаються
сірі лесові ґрунти. В степовій зоні поширені
чорноземи звичайні, які простягаються
на південь до лінії Болград-Тарутино-Роздільна-
За механічним складом грунти області переважно важко та середньосуглинкові. Сільськогосподарські угіддя (в т.ч. рілля) представлені в основному чорноземами глибокими малогумусними та лучно-чорноземними ґрунтами.
В області порівняно небагато порушених земель, площа яких на даний час дещо перевищує 2,3 тис.га. У кризових умовах майже призупинились роботи з рекультивації земель, хоча до останнього часу на Одещині рекультивувалося 200-400 га щороку. Станом на 01.01.2009 р. відпрацьовано 1,16 тис.га, рекультивовано у 2008 році 30 га .
У складі земельного фонду області
малопродуктивних і на даний час
непридатних для
Одещина виділяється значним поширенням сучасних фізико-географічних процесів, які порушують якісну оцінку земель та ускладнюють їх використання. Половина земель області (48%) еродована, з них 35% - середньо й сильно змиті. За даними спеціалістів Укрземпроекту” протягом останніх 30 років запаси гумусу в ґрунтах Одещини зменшилися більш ніж на 10%. На схилових землях, починаючи з 3 – 6 градусів, втрати поживних речовин у ґрунті внаслідок водної ерозії в 2-3 рази перевищують їх надходження з добривами.
Незважаючи на те, що більша частина
сільськогосподарських угідь
Площа зрошуваних земель області становить 246 тис.га. Їх частка у складі сільськогосподарських угідь та орних земель становить відповідно 9,5% та 11,3%. Більша частина зрошуваних земель (близько 93%) розміщена на півдні та південному заході області – у Біляївському, Овідіопольському, Білгород-Дністровському, Татарбунарському, Саратському, Кілійському, Ізмаїльському, Ренійському та Болградському районах. Зрошувані землі Одещини завдяки їх географічному положенню, природі формування ґрунтового шару вразливі щодо змін гідрохімічного режиму і мають загальну тенденцію до заболочування та вторинного засолення. Ці процеси посилюються низькою якістю води, що використовується для зрошення, і надзвичайно низькою технологією зрошення. Більше 30 тис.га зрошуваних земель зазнали вторинного засолення й осолонцювання, понад 52 тис.га ділянок перезволожені. 29 населених пунктів у зоні впливу меліоративних систем знаходяться у підтопленому стані.
Площа осушених земель в області становить 6721 га. Це 3606 га у заплаві річки Когільник та 3115 га у заплаві річки Великий Куяльник.
- Антропогенний вплив на атмосферу та охорона атмосферного повітря
- Антропогенний вплив на атмосферу та охорона атмосферного повітря
- Антропогенний вплив на біосферу
- Антропогенний вплив на біосферу
- Антропогенний вплив на гідросферу
- Антропогенний вплив на навколишнє середовище і основні принципи нормування допустимих рівнів впливу
- Антропогенний вплив на природу Азії
- Антропогенез: эволюционная теория происхождения человека
- Антропогенез: эволюционная теория происхождения человека
- Антропогенез – эволюция человека
- Антропогенная деятельность человека
- Антропогенная токсикация планеты Земля: причины, последствия, способы преодоления
- Антропогенная экосистема. Человек и экосистемы
- Антропогенне забруднення атмосфери
