Автономная республика Крым

 

 

 

Державний вищий навчальний заклад

Запорізький національний університет

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

 

 

 

 

 

 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Регіональна економіка»

Варіант 1

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка гр. 3599-1

Березкіна Анна

Перевірив:

Лєпьохін А.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Автономна Республіка Крим розташована на півдні Україні.

 Постановою ВР УРСР  від 12.02.1991p. відновлена Кримська  Автономна Радянська Соціалістична  Республіка в межах території  Кримської області в складі  України. Рішенням 7-ої сесії Верховної Ради Криму № 19-1 від 26.02.1992p. прийнятий закон Кримської АРСР про Автономну Республіку Крим.

 Територія  - 26,1 тис.кв.км.

 Чисельність населення  на 01.01.2012р.  - 1963 , 0 тис. осіб, з яких міське складає - 1232,2 тис.осіб, а сільське - 730,8 тис.осіб.

Рис. 1Карта АР Крим

1. Аналіз параметрів регіону через розрахунок індексу конфігурації (S)

S=1.27*площа території

                          L2

 

S=1.27*26100   =0.256

      129600

Індекс конфігурації Автономної Республіки Крим становить 0,256. Якщо порівнювати отриманий індекс з площею кола, то можна зробити висновок, що даний індекс менше площі кола на 0,744, а відносно площі шестикутника – на 0,574. Індекс конфігурації України становить 0,443, що перевищує індекс АР Крим на 0,187.

Територія АР Крим має досить порізану берегову лінію, а отже є не досить компактною, східний берег АР Крим виступає далеко в море.

 

2. Аналіз фізико-географічного  положення регіону

 Кримський півострів омивається Чорним і Азовським морями й озером Сиваш, що відокремлюється від Азовського піщаною косою – Арабатською стрілкою. Довжина берегової смуги Кримського півострова 1500 км.

 

Ландшафтна різноманітність  Криму є наслідком унікального  розташування півострова – на стику  помірного й субтропічного поясів, на межі ареалів багатьох флор і фаун. Північний Крим - низинна рівнина, на півдні лежать Кримські гори. Для трьох гірських гряд характерні круті південні схили і відносно положисті північні. Головна Кримська гряда має найвищу вершину – гору Роман-Кош (1545 м). До півночі від Головної гряди розташоване передгір'я: Внутрішня і Зовнішня Кримські гряди і міжгрядові подовжні  південне й північне зниження.

 

Клімат Криму визначається його географічним положенням, рельєфом і впливом навколишніх морів. На півночі він помірно континентальний з короткою малосніжною зимою і помірно жарким посушливим літом. Клімат гірського півдня перехідний від степового континентального до середземноморського, із м'якою зимою, в передгір'ях до помірно-холодного на Головній гряді. Улітку спостерігаються сильні зливи, що утворюють селеві потоки. Південному берегу Криму притаманнй середземноморський, близький до субтропічного, клімат із дуже м'якою зимою. Тут можливе зростання субтропічних рослин.

 

На території Кримського півострова знаходяться 1657 річок, струмків і балок загальною довжиною 5996 км. Залежно від водозбірної площі річки Криму розподіляються  на   середні  і малі.  Річок, що мають  площу водозбірного басейну до 2 тыс.км², які вважаються  малими,  у Криму 1655. До середніх  відносяться  дві  - Салгір і Чатирлик.

 

Мережа гідрографії Криму розвинена  дуже нерівномірно. Найгустіше мережа розташована у гірській частині  басейнів річок Салгір, Альма, Кача, Біюк-Карасу. Майже всі річки витікають  із гір  і відрізняються повноводністю  в зимово-весняний період  під час паводків. Практично всі річки Криму зарегульовані  водосховищами і використовуються для потреб водопостачання і зрошування. Для водопостачання міст Сімферополя і Ялти у верхів'ях річок Аян, Альма, Узен-Баш споруджено Щасливе, Аянське і Партизанське водосховища. Уздовж узбережжя знаходяться понад 50 соляних озер, які використовуються для здобичі солей і лікувальних грязей.

 У рівнинній частині півострова  переважають різновиди південних  і карбонатних чорноземів, рідко  зустрічаються темно-каштанові і лучно-каштанові ґрунти сухих лісів і чагарників. У гірському Криму відзначаються бурі гірсько-лісові й гірсько-лугні ґрунти.

Схили Кримських гір  зайнято дубовими, буковими, грабовими  і сосновими лісами. На Південному березі ростуть реліктові ялівцеві ліси,   вічнозелені чагарники. Флора Криму дуже різноманітна та налічує понад 2400 видів вищих рослин. Особливість флори – її ендемізм, який налічує 10 % видів, серед них чимало лікарських видів. Велика частка Криму серед видів флори, занесених до Червоної книги України: рускус під'язиковий, сосна Станкевича, Цикламен Кузнєцова, пролісок складчастий та інші. Тваринний світ Криму також має велику кількість представників: біля 12 тис. видів комах, 6 видів амфібій, 14 видів рептилій, понад 300 видів птахів та 61 вид ссавців. З 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджені в Криму, серед яких: орлан - білохвіст, чорний гриф, білоголовий сіп, середземноморський гекон, леопардовий полоз, кучерявий пелікан і інші. Багато представників фауни також мають велике споживче значення, наприклад, мисливські види (качки, гуси, копитні ссавці, зайцеподібні).

 

Особливу цінність має  заповідний фонд Криму, що відіграє істотну  роль в охороні природи і стабілізує екологічний стан регіону. На територію об’єктів ПЗФ припадає 4,9% площі півострова (без м. Севастополя).

 

 

 

3. Аналіз економіко-географічного  положення АР Крим

Автоно́мна Республі́ка  Крим  — адміністративна одиниця  на півдні України, розташована на Кримському півострові між 44°23’ і 46°15’ північної широти та між 32°29’ і 36°39’ східної довготи.

На заході і півдні омивається водами Чорного, на сході  — Азовського морів, що належать до басейну Атлантичного океану.

Півострів приблизно  однаково віддалений від екватора і Північного полюсу.

Його західний берег  утворений Тарханкутським півостровом, східний — Керченським.

На півночі Крим з'єднаний 7-кілометровим Перекопським перешийком із сусідньою Херсонською областю, на південному заході межує із містом державного значення Севастополь, морем на сході — із Краснодарським краєм Російської Федерації.

Територією республіки проходить державний кордон України  довжиною 821 км.

Промисловість

У структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу мають харчова, хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудування та металообробка, паливна промисловість. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 60%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебуває 291 промислове підприємство, функціонує 1002 малих промислових підприємства.

Промислове виробництво  займає одне з найважливіших місць  в економіці Автономної Республіки Крим. В наш час[Коли?] у галузях  економіки Автономної Республіки Крим промисловість відіграє основну  роль при тому, що в її галузях зайнято тільки 17% працюючих. Вартість промислових підприємств становить 23,1% вартості всіх основних фондів.

Промисловість Автономної Республіки Крим має широкий спектр видів економічної діяльності, причому  частка видобувної промисловості – 7,6% загального обсягу виробництва, обробної – 76,0%, виробництва та розподілу електроенергії, тепла, газу та води – 15,8%. Головне місце належить таким видам економічної діяльності обробної промисловості, як харчова промисловість (32,1%), хімічна (20,6%) та машинобудування з металургією (17,3%), на які приходиться 70% загального обсягу виробництва.

Підприємства харчової промисловості виробляють м'ясні продукти, ковбасні вироби, масло тваринне, молочні  продукти, сири, олію, консерви, кондитерські вироби, крупи та борошно, лікеро-горілчані вироби, хліб та хлібобулочні вироби, мінеральні води і прохолодні напої, тютюнові вироби та інше.

Легка промисловість  Автономної Республіки Крим представлена 15 підприємствами, що випускають бавовняні  тканини, панчішно-шкарпеткові, шкіргалантерейні, трикотажні, швейні вироби, шкіряне взуття, фурнітуру.

Питома вага хімічної галузі становить 20,6% від загального обсягу промислового виробництва республіки. У Криму розташовані найбільші  хімічні підприємства, які виступають монополістами в Україні й у країнах СНД та виробляють унікальну конкурентноздатну на європейському та світовому ринках продукцію. Ключовими підприємствами галузі (93,7%) та північно-кримського регіону є ДАК "Титан" та ВАТ "Кримський содовий завод". Перспективами для хімічної промисловості є впровадження енергозберігаючих та екологічних технологій, збільшення обсягу виробництва соди кальцинованої, синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, полімерних труб для газопроводів підземної прокладки, організація виробництва продуктів на основі йоду. Особлива увага приділяється використанню вторинних ресурсів, оскільки на території Автономної Республіки Крим (місто Красноперекопськ) розташовано ВАТ "Полівтор" – єдине підприємство на півдні України, яке володіє технологією з переробки відходів полімерів, що дозволяє організувати систему збору та утилізації вторинних полімерних матеріалів.

Перспективним напрямком  у розвитку скляної промисловості  залишається забезпечення потреб кримської  харчової промисловості склотарою, відновлення виробництва художнього скла та сувенірів зі скла. Планується комплексна робота з переходу виробників міцних алкогольних напоїв на використання продукції кримської скляної промисловості.

Машинобудівна галузь представлена 12 науковими установами та 67 підприємствами.

Сільське господарство

Основними галузями рослинництва є вирощування зернових, овочівництво, садівництво, виноградарство; тваринництва - молочне скотарство, птахівництво, вівчарство.

Кліматичні умови та ресурси Кримського півострова визначають індустріально-аграрний розвиток регіону. Сільськогосподарську діяльність здійснюють 370 сільськогосподарських підприємств, у тому числі 335 – недержавні, з них 121 – сільськогосподарські виробничі кооперативи, 107 – товариства з обмеженою відповідальністю, 50 – приватні підприємства, 27 – відкриті акціонерні товариства, 16 – закриті акціонерні товариства, 14 – інші недержавні підприємства.

В агропромисловому комплексі  Автономної Республіки Крим в результаті реформування 220 колективних сільськогосподарських підприємств створено 611 нових агроформувань.

Транспорт

Автономна Республіка Крим володіє розвиненою транспортною інфраструктурою.

Автомобільне  сполучення

Вантажні та пасажирські  автомобільні перевезення автопідприємствами республіки здійснюються в міському, приміському, міжміському та міжнародному напрямку.

Автобусне сполучення організоване в  усіх містах та районах Криму. Воно охоплює 800 населених пунктів або 93% від загальної кількості.

Автомобільні шляхи

Довжина автомобільних  шляхів республіки становить 6260,5 км, (усі  з твердим покриттям)у тому числі (на 01.01.08):

• автошляхи загальнодержавного значення – 1183,5 км;
• автошляхи місцевого значення - 5077,0 км;
• автошляхи районного значення - 4257,8 км.

Крім того, на балансі підприємств АР Крим знаходяться автошляхи довжиною 6247,2 км. Показник щільності автодоріг загального користування в автономії дорівнює 240 км на 1000 кв.км території.

Міста, районні центри та центральні садиби сільськогосподарських  підприємств, а також 993 сільських населених пункти зв'язані з автошляхами загального користування під'їздами з твердим типом покриття.

Повітряне сполучення

Державний міжнародний  аеропорт "Сімферополь" може приймати повітряні судна будь-якого класу  в будь-який час доби. За своєю потужністю аеропорт може обслужити 14-15 тисяч літако-вилетів. Аеропорт зв'язаний із Сімферополем та курортними містами Криму тролейбусним та автобусним сполученням, а також маршрутними таксомоторними перевезеннями. Аеропорт має зал VIP, бізнес-зал, торгову мережу, готель. Крім цього, у Криму пасажирськими перевезеннями займається аеропорт "Керч", вантажними – аеропорт "Джанкой".

Залізничне  сполучення

Експлуатаційна довжина  залізниць загального користування становить 645,3 км, з них електрифікованих – 262,1 км (40,6%), що обслуговуються тепловою тягою – 383,2 км (59,4).

Сімферополь має залізничне сполучення з великими вузловими  станціями України і Росії, у  тому числі із містами Київ, Львів, Одеса, Харків, Донецьк, Москва, Санкт-Петербург  та іншими.

На 40 залізничних станціях Криму здійснюється вантажна робота. Три залізничні станції (Сімферополь, Євпаторія – курорт та Феодосія) займаються тільки пасажирськими перевезеннями. Основні залізничні вузли – Сімферополь, Севастополь, Джанкой, Красноперекопськ, Феодосія, Керч, Чонгар.

Морський зв’язок

Морськими воротами Криму  є чотири морських торгівельних порти (без міста Севастополя) – Євпаторійський, Керченський, Феодосійський, Ялтинський морський торговельний порт та Державна судноплавна компанія «Керченська поромна переправа», що базується в порту «Крим».

Порти є сучасними  високомеханізованими підприємствами по перевалці генеральних, навалювальних  та наливних вантажів.

Маючи достатній причальний фронт, сучасну перевантажувальну  техніку, засоби, що забезпечують безпеку мореплавання, вони можуть приймати вантажні судна вагою (дедвейтом) 10 тисяч тонн. Річна потужність переробки вантажів кримськими портами становить 10930 тисяч тонн.

Ялтинський морський торговельний порт приймає круїзні  судна як під українським прапором, так і під прапорами інших країн.

Керченська поромна  переправа з'єднує через Керченську протоку морськими лініями Крим з Краснодарським краєм Російської Федерації, через яку за допомогою  поромів перевозять пасажирів, легкові  та вантажні автомобілі.

Зовнішньоекономічна діяльність

У Криму створені умови  для стабільного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки цьому автономія  досягла певного нарощування  обсягів експорту, зниження обсягів  імпорту та обсягів товарообмінних (бартерних) операцій. Протягом багатьох років автономія за обсягами зовнішньоторгівельних операцій має позитивне сальдо.

Із 1999 року в Криму  спостерігається тенденція збільшення обсягів зовнішньоторгівельного обороту  товарів та послуг.

Сьогодні Крим входить  до десятки регіонів України, де найбільш активно залучаються іноземні інвестиції. Частка прямих іноземних інвестицій республіки в загальному обсязі по Україні становить 3,8 %.

У товарній структурі  експорту за останні роки переважали барвники та пігменти, продукти неорганічної хімії, вироби з чорних металів, чорні метали, мідь та вироби з неї, електричні машини, механічні машини та устаткування.

У товарній структурі  імпорту товарів основна частина  — це машини та устаткування, засоби наземного транспорту, плавучі засоби, пластмаси та вироби з них, вироби з чорних металів, прилади та апарати.

Крим залишається (у  межах держави) вагомим експортером  продукції хімічної промисловості  — барвників, продуктів неорганічної хімії, а також постачальником риби та рибопродуктів, електричних машин.

Найзначнішими експортерами на сьогодні залишаються:

• ВАТ «Кримський содовий завод»
• ДАК «Титан»
• ВАТ «Бром»
• ВАТ "Фірма «СЕЛМА»
• Фірма «Союз-ВІКТАН» ЛТД
• ВАО «Масандра».

Експорт товарів здійснювали  понад 270 підприємств Криму, по імпорту  одержали товари понад 410 підприємств.

Найбільші обсяги експортних постачань здійснюються в Російську  Федерацію, США, Туреччину, Австрію.

Значне місце в зовнішньоторгівельному обороті республіки займає експорт  послуг. Основними підприємствами-експортерами послуг, як і раніше, залишаються Керченський, Ялтинський та Феодосійський морські порти, установи курортно-туристичної сфери. Слід відзначити, що транспортні послуги значно перевищують експорт послуг індустрії туризму і відпочинку.

Зовнішню торгівлю послугами  здійснювали 267 підприємств Криму з партнерами зі 132 країн світу. Основним торговим партнером, як і раніше, залишається Російська Федерація, на долю якої приходиться близько 40 % усього зовнішньоторгівельного обороту послуг Автономної Республіки Крим.

 

 

4. Характеристика системи розселення

Таблиця 1 Форми розселення в АР Крим

Форми розселення	Кількість населених  пунктів	Чисельність населення  тис. чол	Основні функції
Міста	11	1217062	Міста відносяться до малих і середніх, які виконують  курортне призначення, тобто лікування відпочинок, туризм, а також слугують місцем роботи населення.
Села	944	1953996	Переважна більшість  сіл відноситься до дрібних, які  є осередком життя переважної більшості жителів Криму.
Смт	56

 

Адміністративно-територіальний поділ АР Крим

 

В адміністративному  відношенні Автономна Республіка Крим складається з 25 регіонів: 14 районів (з переважно сільським населенням); 11 територій, підпорядкованих міським радам міст республіканського підпорядкування (з переважно міським населенням). Деякі з цих 11 територій займають велику площу і включають в себе багато населених пунктів крім міста-центру. 18 територій (14 районів і 4 найбільш обширних міськради) прийнято називати регіонами Криму. Регіони, в свою чергу, складаються з міських, селищних і сільських громад. Територія, підпорядкована міській раді Севастополя, а також відноситься до Херсонської області північна частина Арбатській стрільці розташовані на Кримському півострові, але не входять до складу республіки. У Криму 1 місто загальнодержавного підпорядкування (Севастополь). 11 міст республіканського підпорядкування АРК, 4 міста районного підпорядкування, 2 міста особливого типу підпорядкування (Алупка - підпорядкована міськраді Ялти, Інкерман - Балаклавського району міста Севастополя). В АРК 56 селищ міського типу, з них 8 - райцентри. 38 смт є центрами сільських рад (серед них все смт-райцентри). У Севастополі - 1 смт Кача (центр селищної ради). У Криму 37 селищ, де населення ставиться до сільського (35 в АРК, 1 у Севастополі, і 1 на краю Арабатської стрілки). В АРК 913 сіл, в Севастополі - 28, на краю Арабатської стрілки (Генічеський район Херсонської області) - 3 села. Зустрічаються й інші топоніми, такі як хутір (Хутір П'ятницького - частина Севастополя). Таким чином, в Криму 18 міст, 57 селищ міського типу, 37 селищ «сільського типу» і 944 села. Керівники місцевих державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України, погодженим з Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, постійним представником Президента України в Автономній Республіці Крим, а міські голови обираються територіальними громадами. Міськради мають наступні переваги перед районами (які можуть існувати на їх місці, як і було раніше): міський голова обирається територіальною громадою; міський голова стає головою міської ради; обраний міський голова зазвичай призначається головою міської державної адміністрації; міська рада має додаткові важелі впливу на підлеглі селищні та сільські ради, яких немає у районної ради - в цілому це не дає селищним радам займатися місництвом, і ігнорувати інтереси всього міста-регіону. Все це разом дає можливість міськрадам бути менш залежними, ніж райони, від влади України і АРК, що зазвичай є сприятливим чинником їх розвитку. Автономна Республіка Крим унікальна щодо моделі адміністративно-територіального поділу. На міськради республіканського підпорядкування припадає 9% площі і 54% населення АРК, по першому показнику республіка поступається лише Донецькій області (з 15% території, зайнятої міськрадами міст обласного підпорядкування) і випереджає гірничо-курортну Івано-Франківську область (8%), по другому АРК поступається 5 промисловим областям сходу України. У той же час, частка населення, що проживає в міськрадах, виключаючи столичний (або міськрада облцентру), дозволяє автономній республіці знаходиться на 4-му місці в Україні: Донецька область - 63% населення у міськрадах (виключаючи Донецький), Луганська - 51%, Дніпропетровська - 44%, Автономна республіка Крим - 37%.

Таблиця 2 Розрахункова та фактична чисельність АР Крим

Ранг міста	Назва міста	Фактична чисельність	Розрахункова чисельність	Відхилення розрахункової  від фактичної
1	Сімферополь (міськрада)	354617	354617	0
2	м.Керч	146899	177308	30409
3	Ялта (міськрада)	136542	118205	-18337
4	Євпаторія (міськрада)	120380	88654	-31726
5	Феодосія (міськрада)	105499	70923	-34576
6	Алушта (міськрада)	50824	59102	8278

 

Аналіз міст АР Крим показав, що лише шість з них задовольняють розрахунок за Правилом Ципфа. В результаті були виявлені розбіжності між фактичними і розрахунковими показниками, найбільше відхилення спостерігається по місту з п’ятим  рангом -34576, а найменше – з шостим.

 

 

http://crimea.ukrgold.net/page/4199/

 

http://www.sf.ukrstat.gov.ua/2010/operativ/arhukodem2-032012.htm

http://govuadocs.com.ua/docs/457/index-153737.html?page=8

http://pk.napks.edu.ua/library/compilations_vak/eiu/2008/1/p_7_13.pdf