Чехія як суб’єкт міжнародної економіки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І  МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра менеджменту і  міжнародного підприємництва

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання

З дисципліни «Міжнародні  економічні відносини (ч.1)»

На тему:

«Чехія як суб’єкт міжнародної економіки»

 

 

 

 

ВАРІАНТ № 1

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: студентка групи  МВ-21

Андрущак  Ю.Р.

Прийняла: доц.каф. менеджменту  і міжнародного підприємництва

Романишин С.Б.

 

 

 

 

 

 

Львів – 2012

 

Анотація

В роботі розглядається Чехія як суб¢єкт міжнародної економіки. Наведено основні дані про географічну характеристику, а також стан політичної та економічної ситуації.  Подано основні макроекономічні показники за останні роки, забезпеченість факторами виробництва, зокрема капіталом, трудовими ресурсами, технологіями та земельними угіддями. Розкрито відносини з Україною, головні напрями їх розвитку.

.

 

Annotation

 

This paper considers the Czech Republic as object for International Economics. The basic data on geographical characteristics, and state political and economic situation. The basic macroeconomic indicators in recent years, availability of production factors including capital, manpower, technology and land land. Solved relations with Ukraine, the main directions of their development.

 

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………..…………………………..4-5

1. Місце країни у міжнародному розподілі праці:

1.1.Історична довідка;………………………………………………………………..………….6

1.2.Основні макроекономічні показники;……………………………………………………7-9

1.3.Галузева структура економіки;………………………………….………………………9-14

2. Забезпеченість факторами виробництва:

2.1.Капітал;…………………………………………………………………………………15-16

2.2.Трудові ресурси;……………………………………………….……………………….16-18

2.3.Технології;………………………………………………………………………………18-20

2.4.Земельні ресурси…………………………………………………………….…………20-21

3. Стосунки з Україною:

Висновки…………………………………………………………………………………………......26

Список використаних джерел……………………………………………………………………….27

 

ВСТУП

Офіційна назва— Гре́цька Респу́бліка — європейська держава на півдніБалканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході — зТуреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем, західні — Іонічним, східні — Егейським. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос.

Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світовоїдемократії^[6], західної філософії^[7], основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру^[8] та Олімпійських ігор сучасності.Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду^[9]. На основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця.

Багата культурна спадщина, географічне положення роблять  Грецію однією з найбільш відвідуваних країн світу^[10]. Вона приваблює туристів одночасно рекреаційними курортами, різнобічним історико-культурним туризмом та паломництвом до святинь всьогохристиянського світу. [1]

Загальна інформація

Країна знаходиться на півдні Європи. До складу Греції входить  понад 2000 островів на Іонічному та Егейському морях. Ці острови займають майже 20% площі країни. Найбільші з них: Кріт, Евбея, Лесбос, Родос. На північному сході країна межує з Македонією (246 км), та Албанією (282 км), а на сході – з Болгарією (494 км) та Туреччиною (206 км). На сході Грецію омиває Егейське море, з півдня – Середземне, а з заходу – Іонічне море. Це єдина країн-член ЄС, яка не має кордону з жодною іншою країною-членом ЄС. Греція ділиться на 52 округи та 13 регіонів: Західна Македонія, Середня Македонія, Східна Македонія і Трація, Епірс, Тесалія, Пелопонес, Північний Егей, Кріт та Іонічні острови. 
Столиця – Афіни (3,3 млн. мешканців), інші важливі міста: Салоніки (407 тис.), Пірей (197 тис.), Порта (142 тис.) та Іракліон (102 тис.). 
 
Грошова одиниця: 1 євро = 100 євроцентів. 
Державна мова: грецька. 
Національне свято: 25.03 – річниця проголошення незалежності (1821). 
Конституція: 11.04.1975 (модифікована в 1986). 
 
Структура суспільства 
Кількість населення: 10 760 136 (2011). 
Густота населення:  81.5 осіб/км2 (2011) 
Природний приріст: 0,1 % (2011) 
 
Вікова структура населення: 
0-14 років – 14,8% 
15-64 років – 67,1% 
65 років та більше – 18,1% 
 
Етнічний склад: греки (96%), македонці (2%), турки (1%), а також албанці та болгари. 
Віросповідання: греко-католики (98%), мусульмани (1,3%), католики та протестанти (0,5%). 
Неписьменність: 3%. 
Політичний устрій: Греція є республікою. 
Законодавчу гілку влади представляє однопалатний парламент (Палата Депутатів), до складу якого входить 300 депутатів, котрих обирають на 4 роки на загальних виборах. 
Виконавча гілка влади – це, насамперед, уряд, на чолі якого стоїть прем’єр-міністр, призначений президентом. Сьогодні прем’єром Греції є Константинос Семітіс (від 19 січня 1996 року). 
Главою держави є президент, якого обирає парламент на 5 років. Від 10 березня 1995 року президентом Греції є Константінос Стефанопулос.  [2]

   

Общая информация
Площадь		131 960  км2
Столица		Афины
Статус  ООН		Член ООН с 25 октября 1945 года
Валюта		Евро
Код валюты		EUR
Домен верхнего уровня		GR
Национальная  статистическая служба		Национальная  статистическая служба Греции
Естественное движение населения Греции
Коэффициент прироста населения	2011 est.		0.1	% в год
Коэффициент рождаемости	2011 est.		9.21	рождений /1,000 человек
Коэффициент  рождаемости, мальчики	2011 est.		4.75	рождений /1000 человек
Коэффициент  рождаемости, девочки	2011 est.		4.46	рождений /1000 человек
Коэффициент смертности	2011 est.		10.7	смертей /1,000 человек
Коэффициент миграции	2011 est.		2.3	мигрантов на 1000 человек
Суммарный коэффициент рождаемости	2011 est.		1.38	детей на женщину
Коэффициент младенческой смертности	2011 est.		5.00	смертей/1000 родившихся живыми

(3) http://ru.worldstat.info/Asia/Greece/Vital_statistics

 

 

Географічне розташування - держава розташована у Центральній Європі. Межує з Німеччиною, Польщею, Австрією і Словаччиною. Довжина кордону - 2303 км.

Площа країни - 78864 тис.км².

Чисельність населення - 10,211 млн. осіб.

Столиця - м. Прага (1,165 млн. мешканців).

Рис.1. Географічна  карта Чехії [1]

 

Найбільші міста: Брно (377 800 мешканців), Острава (318 500),

Пльзень (165 600), Оломоуц (103 100).

Адміністративно-територіальний розподіл- 14 областей і столичне місто Прага.

Офіційна мова - чеська.

Релігія–переважають римо-католики (39,2%), без віросповідання (39,7%).

Грошова одиниця - чеська крона = 100 геллерів

1 CZK = 0.417 UAH

1 CZK = 1.5  RUR

1 CZK = 0.052  USD

Національне свято - 28 жовтня - день заснування самостійної чеської держави (1918 р.).

 

Державний прапор - прямокутне полотнище, що складається з двох рівних горизонтальних смуг білого (зверху) та червоного (знизу) кольорів з синім клином з правого боку.

 

 

Рис.2. Державний прапор Чехії [1]

 

Державний герб - Перше свідчення про наявність герба чеського правителя датується 1192 роком. На печатці ПржемислаОтакара І зображений вершник, що несе щит з орлом. Вирішальний поворот з точки зору подальшого розвитку принесло правління короля ПржемислаОтакара II (1253-1278), що характеризується експансією влади, включаючи думки про завоювання імператорського титулу, чому відповідала також відпрацьована система дворянської символіки. Гербом чеського короля став срібний лев з двома хвостами і золотою короною на червоному полі, у повному варіанті доповнений шоломом з чорними орлиними крилами, обсипаними золотим липовим листям.

Рис.3. Державний  герб Чехії [1]

 

У 1490 р. на довгий час встановилася персональна унія між чеським  і угорським королівствами. Королівський герб набув форму розділеного на чотири частини щита, на полях якого чергуються угорські смуги з двохвостим левом, а в центрі - поміщений герб правлячої династії. Після вступу на престол Габсбургів у 1526 році герб змінився. Якщо король отримував також титул римського імператора, чотиричастковий щит поміщали на грудях двоголового імператорського орла. Самостійний розвиток чеської королівської символіки завершилося у 1752 р. уведенням уніфікованого імператорського герба, загального для австрійських і чеських земель. У 1766 - 1866 рр. поєднання чеських геральдичних символів з двохвостим левом у центрі поміщалося у верхньому кутку головного щита на великому гербі австрійських правителів.

 

Антиавстрійський опір під  час першої світової війни завершилося  утворенням Чехословацької Республіки. У 1919-1920 рр. нова держава тимчасово  користувалася гербом з двохвостим левом, який у подальшому був замінений трьома державними гербами, дійсними до 1960 року. Великий герб зі щитоносцями включав у себе також неофіційний державний девіз "Правда перемагає", у центрі середнього герба знаходився двохвостий лев, а на окремих полях четверочасткового щита зображувались земельні знаки Словаччини, Закарпатської України, Моравії і Сілезії, малий герб зображував чеського лева з малим словацьким щитом на грудях.

На полях нового четверочасткового  великого герба чергується двохвостий лев з моравським орлом (на синьому  полі) і сілезьким орлом (на золотому полі).

Малий герб - білий лев  у золотій короні на червоному  щиті, що стоїть на задніх лапах і повернутий на захід - нагадує про середньовічне чеське королівство.

 

 

 

Рис.4. Малий герб [1]

Президентський  штандарт - у центрі білого квадратного полотнища зображений великий державний герб. Його доповнюють липові гілки обабіч, девіз "Правда перемагає", а на каймі - язики полум'я державних кольорів.

Державний гімн - пісня "Де моя батьківщина". Вона нагадує чехам про чеське Відродження 1-ої половини 19 століття.

Членство у  міжнародних організаціях - Чеська Республіка є членом Організації Об'єднаних Націй, НАТО(1999), Всесвітньої торгової організації, Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, ЄС (2004),РЄ (1993), ОЕСР (1995), ЗЄС (АЧ).

Чехія - парламентська республіка з президентською формою правління. діє конституція від 16 грудня 1992 р., набрала чинності з 1 січня 1993 р., з поправкою від 23 жовтня 1997 р.

Глава держави - президент, що обирається обома палатами парламенту на  5 років. Президент Чеської Республіки  - Вацлав Клаус, обраний 15 лютого 2008 р.

Законодавчий  орган - двопалатний парламент, що складається з палати  депутатів (PoslaneckaSnemovna) - 200  депутатів, обрана 28 - 29 травня  2010 р. і Сенату (Senat) - 81 сенатор.  Голова Палати депутатів - Мирослава Немцова (MiroslavaNemcova, жін.). Голова Сенату – Мілан Штех (MilanStech). Обраний 24 листопада 2010 р.

Найвищим виконавчим органом влади є уряд на чолі з головою, який підзвітний Палаті депутатів. Уряд сформовано 13 липня 2010 р.  В уряд ввійшли представники Громадянської демократичної партії (ГДП), Справи громадські (СГ), "Традиції, відповідальність і процвітання 09" (ТОП 09). 

Прем’єр-міністр Чеської Республіки – Петр Нечас (PetrNecas). [1]

 

 

 

 

1.Місце країни у міжнародному розподілі праці

1.1. Історична довідка

Чехія — індустріально-аграрна  країна, яка має обмежену паливно-енергетичну  і мінерально-сировинну базу. Найбільш значні запаси вугілля. Провідні галузі промисловості: паливно-енергетична, чорна  металургія, машинобудівна, вугільна, хімічна, легка і харчова промисловість. Транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, повітряний.

Після "оксамитової революції" 1989 року у країні відбулися широкомасштабні  економічні реформи, в основі яких лежала ваучерна приватизація підприємств, залучення іноземних інвесторів, лібералізація цін та зовнішньої торгівлі, девальвація чеської крони. У результаті проведення реформ зросло промислове виробництво, збільшилися темпи інвестицій.

Починаючи з середини ХIХ  століття, Чехія стала однією з  найбільш економічно розвинених країн  Європи. Провідними галузями промисловості  були текстильна, харчова, гірничодобувна, металургійна, машинобудівна.

ВВП на душу населення в  Чехії з початку 1990-х років  знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У  той же час спостерігалося постійне зростання рівня життя за рахунок  реструктуризації споживання і посилення  позицій крони. У 1998 ця тенденція  була перервана передусім внаслідок  проблем, що посилюються в ході трансформації  економіки, високого дефіциту зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а  також згортання різних видів  послуг, зокрема, в сфері туризму  і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6% і становив лише 52% від відповідного показника для країн Європейського Союзу. Частка переробної промисловості складала у 1997 р. 83%, в тому числі частка харчової промисловості — 15,3%, виробництво металів і металопродукції — 14,2%, вироблення і розподіл електроенергії, газу і води — 13,8%, транспортне машинобудування — 9,9% і виробництво машин і обладнання для подальшого виробництва — 7,5%.

Велика частина підприємств  обробної промисловості була приватизована  до 1996 (майже 5400 підприємств, що становили 85% державної власності), в 1997 р частка приватного сектора у виробництві  ВВП досягла 75%, у 2001 р — 76%. Передбачалося, що приватизація викличе важливі  структурні зміни в чеській промисловості, зокрема в тих її галузях, які  привабливі для іноземних інвестицій, таких, як автомобільна, хімічна, скляна і виробництво будівельних конструкцій.

Сільськогосподарське виробництво  на початку 1990-х років скоротилося  як через зменшення попиту на цю продукцію за кордоном, так і внаслідок  збільшення імпорту продуктів споживання. Проведена приватизація сільськогосподарських земель. До 1997 р. 3/4 сільськогосподарських кооперативів за рішенням їх членів були перетворені в кооперативи землевласників; фермерство не набуло масових масштабів. Орна земля складала в кінці 1990-х років 39,2%.У середині 1998 р. в сільському господарстві було зайнято 198 тис. чоловік.

Чехія - одна з не багатьох країн, яка за короткий час зуміла збудувати досить сильну і стабільну економіку. Серед посткомуністичних держав ця країна входить до низки лідерів за рівнем життя.

Економіка Чехії базується  на принципах відкритого вільного ринку. За оцінками спеціалістів легальна державна система, що приваблює іноземних  інвесторів надійними гарантіями цілісності їх вкладень, розвинена інфраструктура, кваліфікована і дешева (за європейськими мірками) робоча сила а також низка інших критеріїв створюють передумови швидкого розвитку економіки Чехії.[12]

 

1.2. Макроекономічні показники

 

Чеська Республіка займає 48-е місце у світовій економіці, будучи членом більш ніж 60 міжнародних економічних і чотирьох фінансових організацій.

 
Промисловість Чеської Республіки забезпечує випуск близько 0,3% світового  валового продукції. Більше 70% великих підприємств Чеської Республіки належить повністю або частково транснаціональним і іноземним фірмам. 
 
В цілому положення економіки Чехії в значній мірі визначається станом і розвитком її зовнішньоекономічних відносин. Традиційно чеська економіка орієнтована на зовнішні ринки, де реалізується велика частина виробленого в країні ВВП. Чехію відносять до країн з ринковою економікою, тісно пов'язаної з економіками основних країн ЄС. В результаті проведених за останні 15 років структурних реформ та значного припливу іноземних інвестицій, чеська промисловість значно модернізувалася, а економіка в цілому стала менш матеріало і енергоємною.

Основними факторами, які  вплинули в 2007-2010 рр.. на економічну ситуацію в Чехії, стали: світова фінансова  та економічна криза, зниження темпів економічного зростання, а потім  його послідовне відновлення в країнах  ЄС, основних торговельно-економічних  партнерів Чехії; значна амплітуда  коливань курсу чеської крони  по відношенню до євро і долара. [2]

 

Табл.1. Основні макроекономічні показники розвитку Чехії за період 2007-2010рр. [6]

 

Чехія — індустріально-аграрна країна, яка має обмежену паливно-енергетичну і мінерально-сировинну базу. Найбільш значні запаси вугілля.

ВВП на душу населення в Чехії з початку 1990-х років знижувався і лише в 1997 досяг рівня, порівнянного з показниками 1990. У той же час спостерігалося постійне зростання рівня життя за рахунок реструктуризації споживання і посилення позицій крони. У 1998 ця тенденція була перервана передусім внаслідок проблем, що посилюються в ході трансформації економіки, високого дефіциту зовнішньоторгівельного балансу, стагнації промисловості, спаду будівельної індустрії, а також згортання різних видів послуг, зокрема, в сфері туризму і транспорту. У 1998 ВВП скоротився на 2,6% і становив лише 52% від відповідного показника для країн Європейського Союзу. Частка переробної промисловості складала у 1997 р. 83%, в тому числі частка харчової промисловості — 15,3%, виробництво металів і металопродукції — 14,2%, вироблення і розподіл електроенергії, газу і води — 13,8%, транспортне машинобудування — 9,9% і виробництво машин і обладнання для подальшого виробництва — 7,5%.[12]

                                                                                  

 

Рік	ВВП в поточних цінах, млрд. доларів	ВВП на душу населення, доларів	Ріст ВВП, %
2000	58,8	5740,8	4,2
2001	64,4	6295,5	3,1
2002	78,4	7681,6	2,1
2003	95,3	9343	3,8
2004	114	11172,4	4,7
2005	130,1	12725,9	6,8
2006	148,4	14463,1	7
2007	180,5	17499,2	5,7
2008	225,4	21722,9	3,1
2009	196,2	18788,9	-4,7
2010	197,7	18838,8	2,7

 

Табл.2. Динаміка ВВП чехії за період 2000-2010рр.[9]

 

 

                                                                                                                                   

Рис.5. Динаміка ВВП Чехії за 1990-2010рр, млрд. дол. [11]

 

Рис.6. Динаміка ВВП  Чехії за період 1990-2010рр., дол.. на душу населення[11]

 

1.3. Галузева структура економіки

Основні сектори економіки  країни:

• Промисловість
• Сільське господарство
• Транспорт
• Торгівля
• Будівництво

Промисловість є найрозвиненішим  і найважливішим сектором економіки  Чехії. Вона становить 32 відсотки національного прибутку.  Стабільно працюють підприємства харчової промисловості, електротехнічної, лакофарбової, побутової хімії, авіаційної, автомобільної промисловості. 
Провідна роль в економіці Чехії належить обробній промисловості та машинобудуванню, зокрема, виробництву автомобілів, сільськогосподарських машин, верстатів і т. д..  
Металообробка, електротехнічна, хімічна, текстильна і швейна промисловість досить розвинені в Чехії. Чеська промисловість оснащена сучасним обладнанням і кваліфікованою робочою силою. Чехія має традиційно розвинену гірничу промисловість . На 1-му місці – видобуток вугілля, на 2-му – нерудних буд. матеріалів, на 3-му – індустріальної сировини (вапняки, каоліни, магнезити і скляні піски). Частка гірничої промисловості у ВВП складає 2,1 % (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 75 тис. чол. (у 1980-х роках - бл. 190 тис. чол.).

Нафта та газ. Видобуток та споживання природного газу в Ч.Р. в 1999 відповідно складали: 0,1 та 8,6 млрдм³. Більшу частину (86% в 2000 р) газу Ч.Р. імпортує з Росії, Норвегії і Німеччини. З травня 1997 р. Країна отримує 3 млрд куб.м/рік норвезького газу (за контрактом з Statoil); постачання газу в Чехію здійснює і німецький Ruhrgas. Чехія має довгостроковий контракт з Росією на транзит до 30 млрд. куб.м природного газу щорічно.

Вугілля. Видобуток кам’яного вугілля (млн т): 1990 – 22; 1994 – 17,4; 1998 – 16; 1999 –14; 2000 – 14,3; 2001 – 14,85 (Локер С., 2000, Лондон). У 2001 р. за видобутком кам’яного вугілля країна займала 16-е місце в світі. На 1999 р. діяло 2 вуглевидобувні компанії, 8 шахт з видобутку кам’яного  вугілля.

Видобуток бурого вугілля у 1999 р. – 50,6 млн т.. Працює 2 шахти та 11 розрізів.

Уран. Видобуток уранових руд після вичерпання запасів родів. Яхимов перенесено в Західну Чехію, в область міста Пршибрам — Пршибрам (гірничорудний район), в Західну Моравію і в Чеський крейдовий басейн (родов. Гамр-на-Езере), де корисні компоненти витягуються шляхом вилуговування.

Поліметали. Видобуток поліметалічних руд здійснюється на Кутна-Гора, розробляються також відвали родов. Пршибрам. У горах Есенікі розробляються родов. цинково-свинцевих руд Горні-Бенешов і Злато-Гори (з переважаючим видобутком мідних руд). Ґрейзеновіродов. руд олова і вольфраму в Рудних горах (Красново, Циновец) розробляються в обмежених розмірах.

Видобуток нерудної сировини. Розробляються родов. кристалічного (у Півд. Чехії) і аморфного (в Півн. Моравії) графіту, а також флюориту на 4-х гірничодоб. підприємствах в Рудних горах. Каолін добувають в околицях м. Карлові-Вари та у Півд. Моравії. Крім того, видобувають бентоніт в околицях м. Мост. Великі родов. відомі по периферії Північно-Чеського бас. Видобуток скляних пісків ведеться в Чеському крейдовому бас. Видобувають також формівні піски, вапняки, полевошпатову сировину, базальти для кам. лиття, кам. сіль, азбест, тальк, діатоміт, перліт, облицювальні і виробні камені. У Чеському Середньогір’ї добувають також піропоносну породу що містить чеські ґранати; у Півд. Чехії – молдавіти (тектити), що використовуються для ювелірних прикрас. Видобуток природних буд. м-лів ведеться на всій тер. Ч.

Видобуток нерудних матеріалів у Чехії  в 1999 р (тис.т): бентоніт – 160, діатоміт – 37, графіт – 22, каолін – 879.[6]

                                                                                                                                            

Мінеральна сировина	1999	2000	2001
Залізні руди	23	21	20
Поліметалічні руди	62	58	63
Сталь	6 107	6 216	6 316
Залізо в болванках	4 427	4 621	4 677
Залізо (прокат)	5 185	5 319	5 755
Шлак	5 989	5 852	6 022
Заготовки	4 220	5 417	6 202
Труби	802	631	688
Кокс	2 458	2 084	2 195
Кам'яне вугілля	25 150	25 320	25 970
Буре вугілля	48 352	46 280	50 407
Вапняк	14 080	14 250	14 600
Каолін	3 048	3 220	3 800
Глина	1 070	1 120	1 350
Бентоніт	96	108	110
Польовий шпат	340	380	410
Скляний пісок	870	984	960
Декоративне каміння, тис. м³	190	240	280
Будівельний матеріал, тис. м³	26 200	24 900	25 200

Табл.3. Динаміка авидобутку основних видів мінеральної сировини та металургійного виробництва в Чеській Республіці за 1999-2001 рр. тис.т.  [6]

 

Сільське господарство. Сьогодні Чехія вважається найбагатшою в Центральній Європі, найбільш промислово розвиненою країною з найменшою долею сільського господарства у валовому внутрішньому продукті.

Частка сільсько-господарського  продукту у ВВП країни менше 2%. Клімат Чехії, її географічне положення  надає сприятливу дію на вирощування  різних фруктових, овочевих, зернових культур, а також для розведення домашньої худоби та птиці. Основні зернові культури - пшениця, жито, ячмінь, овес. Також тут отримують хороші врожаї картоплі, цукрових буряків. У Південній Моравії розташовуються величезні виноградники, з яких роблять вина, популярні далеко за межами Чехії. Не можна не згадати, що чеське пиво вважається одним з кращих у світі. 
Традиційно розвинене молочне і м'ясне тваринництво, рослинництво, рибальство, виноробство і пивоварна галузь. Сільське господарство Чехії має достатньо високий рівень автоматизації та механізації, повністю забезпечує основні потреби країни в продукції землеробства і тваринництва а також експорт в країни ЄС , Словаччину та СНД.

Сільське господарство добре автоматизовано. Раніше, Чехія  не тільки забезпечувала себе основними  сільськогосподарськими продуктами, але  також частина її відправляла  на експорт. Проте останнім часом  сільське господарство переживає не найкращі часи і вважається найбільш ризикованою галуззю підприємництва Чехії.

Зарплати тут невеликі, політика щодо виходу з кризи привела  до зниження цін на сільгосппродукцію, боротьба за екологію також вдарила по цій галузі, не кажучи вже про різні захворювання, такі, як пташиний і свинячий грип. Зменшують посівні площі, скорочується розведення домашньої худоби, що звільнилися поля планують віддати під збільшення лісових угідь, сільські жителі починають перебиратися в міста. У разі неприйняття заходів з підтримки сільгоспвиробника з боку уряду, Чехія може залишитися без своєї сільськогосподарської бази, і опинитися у повній залежності від імпортерів.

                                                                         

Рис.7. Структура економіки Чехії за період 2000-2010рр. [11]

 

Серед усіх посткомуністичних держав Чехія має одну з найбільш стабільних та успішних економічних систем. Її основою як вже зазначалось є промисловість ( машинобудування, електротехніка та електроніка, хімія, харчова промисловість, чорна металургія) і сфера послуг. Частка сільського та лісового господарства, а також гірничодобувної промисловості незначна і продовжує зменшуватися.