Економічна природа, переваги та недоліки толінгових операцій
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БІОРЕСУРСІВ І
Кафедра світового сільського господарства та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
Реферат
на тему:
«Економічна природа, переваги та недоліки толінгових операцій»
Виконав:
студент 4 курсу 4 групи ФАМ
Комінар Ю.М.
Перевірила: Чан-хі О.С.
Київ - 2013
Зміст
Вступ
1. Сутність толінгових операцій (операцій
з давальницькою сировиною).
2. Договір на переробку та документальне
оформлення операцій з давальницькою
сировиною.
3. Переваги та недоліки толінгових операцій
Висновки
Список літератури
Вступ
На сьогоднішній день, у світовий і вітчизняний комерційний оборот міцно ввійшло поняття “толінгові операції”, що від англійського слова “tolling”, дослівно означаючого оплату за послуги з переробки давальницької сировини цією же сировиною. У широкому ж змісті слова під толінговими операціями розуміють порядок організації виробництва з переробки давальницької сировини, способи реалізації готової продукції, виготовленої із цієї сировини, умови й форма розрахунків за послуги з переробки.
Операції з давальницькою сировиною, або толінг, набули поширення в Україні у другій половині дев'яностих років, коли більшість підприємств країни відчувала гостру недостачу оборотних коштів через глибоку економічну кризу. Толінг одержав широке поширення у світовій економічній практиці й узаконений Всесвітньою торговельною організацією (ВТО) як одна з форм міжнародного поділу праці. Передумовами тому послужили супутні толінгу економічно привабливі фактори, включаючи гнучкість варіантів розрахунків при переробці давальницької сировини.
Давальницькі, або толінгові, схеми дозволяють підприємствам приймати і переробляти сировину, яка належить іншим власникам, за що компанія-переробник отримує частину виробленої з сировини продукції як оплату. Використання толінгових схем дозволяє компаніям, власникам сировини і компаніям-переробникам уникати значних податкових платежів.
За даними економічної статистики, застосування толінгових схем найбільш поширене в харчовій, текстильній, швейній, фармацевтичній, хімічній галузях промисловості, у кольоровій і чорній металургії. Прикладом можуть служити толінгові операції на ринку цукру. Тільки в Європі існує кілька десятків заводів по переробці цукру-сирцю в білий цукор (наприклад, у Франції, Португалії, Фінляндії, Великобританії).
Отже, толінгові операції
сьогодні досить поширене явище в
міжнародній торгівлі.
1. Сутність
толінгових операцій (операцій з
давальницькою сировиною).
Операції з давальницькою сировиною, що здійснюються за межами України, регулюються Законом України “про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах”.
Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої виготовлена ця продукція, ввезена іноземним замовником на територію України або закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.
Давальницькою сировиною можуть бути: сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії.
Давальницька сировина в зовнішньоекономічній діяльності - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україну) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробництві готової продукції з наступним поверненням продукції повністю або частково в країну власника (реалізації в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем), або вивезенням в третю країну.
Операція з давальницькою
сировиною у
Якщо питома вага сировини, що надається, в загальній вартості готової продукції складає менше 20%, то така операція буде належати до бартерних операцій. Операція з переробки давальницької сировини може проводитися незалежно від кількості виконавців та замовників, а також етапів її переробки, але при цьому строк здійснення такої операції повинен бути не більше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації на давальницьку сировину (за виключенням випадків, передбачених законодавством).
Отже, в операціях з давальницькою сировиною беруть участь замовник (власник) сировини та виконавець, який з такої сировини виготовляє продукцію.
Законодавством передбачену операції з переробки давальницької сировини в різних митних режимах:
- ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України з метою отримання готової продукції;
- придбання за іноземну валюту іноземним замовником давальницької сировини на території України з метою виробництв готової продукції;
- вивезення українським замовником давальницької сировини за межі України з метою отримання готової продукції.
При експорті давальницької сировини готова продукція, в залежності від умов зовнішньоекономічного контракту, може бути:
- ввезена на митну територію України в повному обсязі;
- ввезена на митну територію України, крім тієї її частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником;
- реалізована за межами митної території України.
При імпорті давальницької сировини готова продукція, в залежності від умов зовнішньоекономічного контракту, може бути:
- вивезена за межі митної території України у повному обсязі;
- вивезена на митну територію України, крім тієї її частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником;
- реалізована в межах митної території України.
Таким чином, застосовуючи давальницьку схему при ввезенні давальницької сировини, а також при отриманні давальницької сировини, закупленої за іноземну валюту на території України, підприємство може використовувати наявні виробничі потужності для отримання готової продукції. За виконану роботу підприємство може отримати кошти, сировину, готову продукцію або, залежно від умов зовнішньоекономічного контракту, оплату в комбінованій формі.
Українським замовникам дозволяється вивозити давальницьку сировину за межі митної території України для виготовлення готової продукції. При цьому система оподаткування імпортних товарів побудована таким чином, що готова продукція у випадку її ввезення на митну територію України не оподатковується митом.
2. Договір на переробку та документальне оформлення операцій з давальницькою сировиною.
Зовнішньоекономічний контракт є основним документом, що визначає прав і обов’язки замовників при переробці давальницької сировини в готову продукцію. З метою захисту українських учасників зовнішньоекономічної діяльності, проведення контролю за зовнішньоекономічними операціями державними органами, законодавством регламентовані обов’язкові вимоги до зовнішньоекономічних контрактів на переробку давальницької сировини.
При виконанні операцій з переробки давальницької сировини зовнішньоекономічна операція ставиться на облік в державних органах, уповноважених законодавством здійснювати контроль за операціями з давальницькою сировиною.
Умови поставок визначають основні права і обов’язки сторін щодо транспортування, страхування сировини і готової продукції, оформлення супровідної документації, а також визначають місце і час передачі результату переробки і ризику його випадкового пошкодження або втрати.
Зовнішньоекономічний контракт на
переробку давальницької
- конкретні обов’язки сторін контракту;
- якщо передбачається декілька виконавців – взаємозв’язок між ними та визначення підприємства, що буде відвантажувати готову продукцію;
- порядок взаєморозрахунків за проведену операцію з переробки та подальшої дії виконавця з виробленою готовою продукцією;
- заставна вартість давальницької сировини;
- контрактну вартість готової продукції, яка має бути не меншою за митну вартість давальницької сировини, що вивозиться за межі митної території України;
- розрахунок виходу готової продукції в результаті переробки давальницької сировини;
- марку та сорт готової продукції, що виробляється;
- умови повернення готової продукції або коштів за її реалізацію;
- обов’язкова наявність технологічної схеми переробки.
Необхідність надання технологічної схеми пов’язана з необхідністю визначення повного технологічного процесу переробки сировини з наступним визначенням вартості одиниці готової продукції і проведення калькуляції затрат.
На виникнення зобов’язань з ПДВ будуть впливати форма розрахунків між учасниками, а також частка готової продукції, виробленої з давальницької сировини, з врахуванням умов поставок, передбачених у договорі.
При укладанні зовнішньоекономічних
угод, включаючи угоди з
Оприбуткування, зберігання та витрачання давальницької сировини здійснюється на підставі супровідних документів, до яких належать:
- транспортні (морський коносамент, залізнична накладна, автомобільна накладна, поштова квитанція тощо);
- сертифікат якості;
- специфікація;
- страховий поліс (якщо вантаж страхує постачальник);
- технічна документація на продукцію технічного призначення (техпаспорт, креслення, інструкція по збиранню, монтажу, налагодженню та експлуатації);
- інші документи, передбачені контрактом (сертифікат ваги, походження товару, пакувальні листи тощо);
- картки складського обліку матеріалів (М-12);
- акт про витрачання давальницьких матеріалів (М-23).
Оскільки митні органи не уповноважені законодавством України визначати зовнішньоекономічну операцію як операцію з переробки давальницької сировини, перед постановкою на контроль зовнішньоекономічної операції до митного органу необхідно подати висновок Торгово-промислової палати. Висновок приймається митними органами за умови, що аналіз даної операції базується на конкретних технологічних схемах переробки давальницької сировини, наданих до митного оформлення контрактів, і реальних витратах при виробництві готової продукції.
У разі необхідності, на запит митних органів або державних податкових адміністрацій, визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною, здійснює Міністерство економіки України на підставі акту експертизи, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, які мають право зробити такий висновок.
Давальницька сировина (крім тварин) вивозиться з України на підставі письмового зобов’язання про повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або поверення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції не пізніше 90 днів з моменту оформлення вивізної вонтажної митної декларації). При цьому контрактна вартість готової продукції, що підлягає ввозу на територію України, повинна бути не менше митної вартості давальницької сировини.
3. Переваги
та недоліки толінгових
На сьогодні питання толінгу досить гостро постало для української економіки. Здобуття Україною статусу країни з ринковою економікою відкрило широкі можливості для її інтеграційного розвитку та участі в міжнародному поділі праці. Через кризову ситуацію в економічній сфері пострадянського простору внаслідок руйнування єдиної загальнодержавної системи суспільного виробництва та суспільного розподілу праці і її результатів операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності набули широкого застосування.
У світі виробництво із залученням давальницької сировини вже давно себе виправдало, а толінг одержав широке розповсюдження у світовій економічні практиці та узаконений СОТ як одна із форм міжнародного поділу праці. Адже така діяльність збільшує обсяги промислового виробництва, експорту, податкових надходжень та вирішуються проблеми зайнятості населення. У світі підприємства, що працюють за давальницькою схемою, є основною ланкою в новій моделі ведення бізнесу, яка створює потенціал для оптимізації міжнародного поділу праці та пропонує унікальні можливості для інтеграції та розвитку підприємств малого та середнього бізнесу. Передумовами цьому послужили супутні толінгу економічно привабливі фактори, включаючи гнучкість варіантів розрахунків під час перероблення давальницької сировини.
Дослідження такого явища як толінг здійснювалося як вітчизняними так і зарубіжними науковцями, зокрема М. Ю. Барна, Н. М. Гарбар, Ю. В. Гончаров, А. О. Дворецикий, Г. О. Партин, О.А. Горбач, П. А. Фісуненко, В. В. Розенталь, Шацька З. Я. Проте дана тема, все ж таки, залишається недостатньо вивченою.
Економічна криза 90-х років ХХ ст. змусила багато підприємств шукати вихід із становища за якого були відсутні зв’язки з постачальниками сировини, відсутнє виробництво устаткування для підприємств, здійснювався великий конкурентний тиск з боку іноземних фірм, вітчизняний ринок товарів широкого вжитку значно скоротився через зменшення доходів населення. З метою завантаження виробничих потужностей, збереження кадрів та платоспроможності, значна частина підприємств, особливо легкої промисловості, почала працювати на умовах толінгу.
На сьогодні в Україні толінг досить активно використовують в таких галузях як металургія, енергетика, нафтопереробна та легка й харчова промисловість.
Так як і будь яке явище
толінг має свої переваги та недоліки.
Переваги використання операцій з давальницькою сировиною :
1) підприємство-виробник
має можливість перенести на
вартість продукції,
2) робота на давальницькій
сировині зменшує потребу
3) використання толінгових
схем дає можливість
4) здійснення толінгових
операцій може позитивно
В Україні толінг, на сьогодні, є невигідним та законодавчо незахищеним. Толінгова схема тягне має низку негативних наслідків:
– толінг виступає як досить агресивний інструмент руйнування господарства країни, що розвивається;
- організатори толінгу ніяк не зацікавлені в науково-технічному прогресі та розвитку виробництва;
- такий вид діяльності вважається наслідком непродуманої маркетингової політики;
- вітчизняні підприємства-переробники давальницької сировини використовують виробничі потужності та залучають робочу силу як при повноцінному виробництві, а відшкодування при цьому часто отримують тільки за проведені технологічні операції;
- втрачається прибуток, основну частину якого після реалізації продукції одержує власник сировини;
- рентабельність підприємств, які використовують стратегію давальницької сировини, складає лише 5-7%, згідно з підрахунками , якби ці підприємства реалізували продукцію навіть за найнижчими цінами на вітчизняному ринку, то їх рентабельність склала б не менше 20%.
Тобто робота за толінговими схемами в сучасних умовах є вкрай шкідливою для промисловості та економіки України в цілому. Вона передбачає використання виробничих потужностей підприємства та залучення робочої сили як при повноцінному виробництві, а відшкодування відбувається лише за проведення технологічних операцій, тоді яка іноземний партнер, реалізуючи готову продукцію, отримує прибутки з готової продукції. Отже відбувається експлуатація ресурсу вітчизняних підприємств легкої промисловості із звуженням можливостей до модернізації виробництва .
Проте не варто відкидати,
що розвиток толінгу, як внутрішнього,
так і зовнішнього, можна вважати
ефективним засобом призупинення катастрофічного спаду
промислового виробництва у регіонах
і у державі загалом. Однак практикувати
його надалі в широких масштабах з державних
позицій не вигідно, тому що більшу частину
доходів одержує власник сировини, одночасно
зменшуючи обсяги доходів до бюджетів
різних рівнів, а зовнішній толінг, крім
того, «паразитує» на низькій ціні кваліфікованої
робочої сили.
Висновки
Таким чином, толінгові операції набули широкого поширення у міжнародній торгівлі.
До об’єктивних причин поширення й використання толінгу на пострадянському економічному просторі можна віднести: дефіцит власної сировини за наявності потужного комплексу переробних підприємств; відсутність в останніх оборотних коштів, достатніх для придбання необхідної кількості сировини; соціальний тиск із боку не завантаженого роботою виробничого персоналу переробних підприємств; реальна загроза згортання й припинення виробництва в деяких галузях промисловості.
В даному рефераті було відзначено багато позитивних аспектів операцій з давальницькою сировиною, але є і негативні. Застосовуючи його, підприємство менше контролює процес виробництва, що може мати наслідком втрату частини потенційних прибутків. Однак підрядне виробництво дає підприємству можливість розгорнути свою діяльність на зовнішньому ринку швидше, зі меншим ризиком і з перспективою вступу в партнерство з місцевим виробником або купівлі його підприємства.
Але не дивлячись на недоліки, толінгові операції відіграють важливу роль в міжнародній торгівлі та зовнішньоекономічних операціях.
Список використаної літератури:
- Закон України «Про операцiї з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах» вiд 15.09.95р №327/95-ВР.
- Лист Державної митної служби України «Щодо оподаткування операцій з давальницькою сировиною (Із змінами, внесеними згідно з Листом Державної митної служби N 11/2-3763 ( v3763342-99 ) від 05.04.99).
- Гура И.О. Облік видів економічної діяльності: Навч. посіб. — К.: Знання, 2004. — 541 с.
- Зовнішньоекономічна діяльність підприємств., під ред.проф. Л.Е.Стровського.-М.: Закон та право, ЮНІТІ,2001.-408 с.
- Бровкова Є.Г., Продіус І.П. Зовнішньоекономічна діяльність: - К.: Сірін, 2000. - 196 с.
- Е.Оркуш, Ю.Смєян, О.Холощак. Давальницька сировина // Галицькі контракти. – 1998. - №42.
- http://www.pravda.com.ua/news/
2001/10/26/19107.htm

- Економічна програма Ф Лассаля
- Економічна рівновага у довгостроковому періоді
- Економічна система західноєвропейського феодалізму
- «Економічна система» Михайла Балудянського
- Економічна система. Способи і типи суспільного виробництва
- Економічна система суспільства
- Економічна система суспільства
- Економічна політика держави
- Економічна політика держави
- Економічна політика України у другій половині 90-х років
- Економічна політика Ф.Д. Рузвельта
- Економічна природа й призначення міжнародних фінансів
- Економічна природа корисності і вартості товарів
- Економічна природа лізингового кредиту