Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Електронні гроші та форми їх використання

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний технічний університет України “КПІ”

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра міжнародної економіки

Реферат

з дисципліни ‘Економічна теорія”

на тему: “Електронні гроші та форми їх використання”

Виконала: Манзенко Софія

Сергіївна

студентка 1 курсу

групи УС-31

План

Введення.....................................................................................4

1. Виникнення і етапи розвитку eлeктронних грошей........5

2. Сyтність і нeобхідність використання eлeктронних грошей.......................................................................................9

3.Форми використання електронних грошей в РТ………..18

Виснoвок……………………………………………………...24

Викoристана літерaтура……………………………………..25

Ввeдення

Грoші на сьогоднішній день є невідьємною частиною повноцінного життя кожної людини. Вони набули первинного значення для суспільства в цілому. Без цих цінних паперів не можуть обходитися навіть діти. І справді, складно уявіті наше життя без них. В дaний чaс дoсягнeння нaуково-тeхнічнoго прoгрeсy дoзвoляють робити пoкупки, не зaлишаючи свoєї квaртири. Cтало цe мoжливим зaвдяки такoму дoсягненню в області інформаційних технологій як всесвітні комп'ютерні мережі. В Інтернеті є вже майже всe, щo може знадобитися для людини: товари, послуги, спілкування, мoжливість сaмoвираження, ігри і т.д. Звичайно, за деякі послуги треба платити і чим швидше і простіше система платежів, тим краще. Потреба в подібній платіжній системі почали відчувати і продавці, і покупці. І тому були придумані електронні гроші . Завдання будь-яких видів електронних грошей - створення універсальної платіжної середовища, що об'єднує покупців і продавців товарів і послуг. Мета електронних грошей - підвищення економічної ефективності Інтернету як галузі в цілому. Механізм електронних грошей такий, що дозволяє, не відходячи від комп'ютера оплачувати товари, укладати угоди, вести комерційну діяльність незалежно від місцезнаходження. Багато хто вважає, що електронні гроші це пластікові картки (дебетові чи кредитні), що дозволяють замість готівки розплачуватися ними в магазинах та інших

установах. Однак, пластікові карти на зразок широко поширених Visa, MasterCard, Cirrus не є електронними грошима як такими. Це всього лише швидкий засіб доступу до рахунку, відкритому в банку, що емітував дану карту і що є учасником будь-якої з названих однойменних систем.

Електронні гроші - це платіжні засоби на пластикових

носіях, в яких використовуються електронні схеми.

Вони означають переказ грошей з рахунку на рахунок, нарахування відсотків та інші операції за допомогою передачі електронних сигналів без участі паперових носіїв грошей. Безсумнівно, це технологія ХХI століття, яка буде розвиватися і в майбутньому стане широко поширеним способом платежу.

Особливістю платіжних систем, що використовують електронні гроші, є те, що еквівалент грошової вартості, заздалегідь оплачений їх емітенту, зберігається в цифровому вигляді на мікропроцесорі картки, на жорсткому диску комп'ютера або на іншому пристрої, яким розпоряджається їх власник, і може використовуватися як засіб платежу без безпосередньої участі при трансакції банку. Це є їх основною відмінністю від платіжним систем, що використовують карти з магнітною смугою, де потрібен зв'язок з банком у режимі ONLINE для проведення операцій по рахунку, а також від різних систем віддаленого доступу.

1. Виникнення і етапи розвитку електронних грошей

У західній науковій літературі ідея так званих «електронних грошей», або «електронної готівки», була вперше висловлена Девідом Чоумом ще наприкінці 1970-х років на хвилі ейфорії навколо перших систем цифрового підпису та цифрових конвертів на основі систем захисту інформації з двома ключами- відкритим (загальнодоступним) та індивідуальним і в даний час відносно зазначеної дефініції не викликає розбіжностей серед дослідників і провідних банкірів зарубіжних країн. Найбільш детальна дефініція «електронних грошей» була запропонована О. Іссінгом - членом Правління Європейського центрального банку:

«електронне зберігання грошової вартості за допомогою технічного пристрою, для здійснення платежів не тільки на адресу емітента, але і на адресу інших учасників». Однак дане визначення не є задовільною, оскільки не виділяє істотні ознаки характеризується поняття і не розкриває його юридичну природу.

Історія електронних грошей, як і на верху, говорилася, бере свій початок з середини 20-го століття. Проте вже з цього моменту електронні гроші постійно розвиваються і виявляються в нових формах і видах. Термін «електронних грошей» довгий час використовувався як метафора для позначення різних технологічних змін у балансовому справі і системі платежів, що відбуваються у розвинених країнах протягом 1970 - 1990 - х. рр.. Ці зміни виявлялися в електронізації трансфертів на рівні оптових платежів, а також автоматизації міжбанківських операцій.

Дані зміни дозволили раціоналізувати систему управління платежами, знизити кредитні та розрахункові ризики, стимулювати появу нових фінансових продуктів, урізноманітнити засоби доступу до них.

Оптимізувати банківські послуги спробували в кінці 1970 року, але ця спроба була невдалою - були потрібні величезні капітальні витрати для створення широкомасштабних систем передачі інформації. Технічні можливості залишалися на досить високому рівні, а юридичні та адміністративні органи, що регулюють банківську сферу, були пов'язані з існувала тоді «паперової системою» управління.

Важливу роль у розвитку «електронних грошей» зіграв експеримент компанії DigiCrash. Електронний банк DigiCrash був запущений у жовтні 1984 року з капіталізацією в 1 мільйон незабезпечених кібергденег.

Експеримент виявився успішним. До 1996 року проектами зацікавилися такі великі компанії як: Visa, MasterCard, Microsoft. У середині 1997 року в усьому світі здійснювалось понад 150 проектів на основі «електронних грошей».

У XIII в., Коли покупець хотів заплатити продавцю шляхом депозитного трансферту, він повинен був один (або разом з продавцем) зустрітися особисто з банкіром, щоб усно санкціонувати переказ коштів. Паперові чеки, забезпечені письмовим наказом (підписом), з'явилися в XIV ст. і набули широкого поширення лише в XVII ст. телеграфні накази про негайне переведення грошових коштів з одного рахунку на інший, тобто накази, що віддаються дистанційно без використання паперових документів, з'явилися і набули широкого поширення в другій половині XX ст., перетворившись згодом у «електронний телеграф». Електронні перекази грошових коштів, широко розповсюдилися в 70-ті роки, дозволили індивідуальним користувачам отримувати доступ до платіжної системи для того, щоб за допомогою дебетової картки або персонального комп'ютера здійснювати платежі. Вони є не чим іншим, як використанням телеграфних переказів на рівні роздрібних транзакцій. Електронні гроші проходили наступні етапи розвитку як засобу платежу. Першим етапом розвитку електронних грошей (1960-1980-і роки) стало впровадження в обіг магнітних кредитних дебетових карток, а також широке використання електронної системи платежів.

Другим етапом (1990-2000-і роки) стало впровадження в обіг смарт-карт або «карт з збереженої сумою». В даний час більшість західних дослідників розглядає смарт-карти в якості одного з елементів електронних грошей. У той же час смарт-карти є одним з

інструментів електронних грошей, так званим «продуктом-ключем». За ці роки магнітні картки та смарт-карти не замінили готівку, а лише дали їх власникам можливість більш ефективно розпоряджатися своїми рахунками в банках. Незважаючи на те, що сучасні системи безготівкових розрахунків за допомогою карт мають масу очевидних переваг (зниження витрат звернення, безпека, зручність використання, додаткові пільги і т.д.), готівка остаточно не зникають з обігу і, більше того, в останні роки не спостерігається тенденції до скорочення їх частки у світовому обігу (на частку готівкових грошей зараз припадає близько 10-20% від загальної грошової маси). Це відбувається тому, що готівкові розрахунки, зі свого боку, мають ряд позитивних, з точки зору платника, властивостей: по-перше, можливістю безумовного і необмеженого розпорядження своїми засобами, по-друге, більшої, в порівнянні з системами електронних розрахунків, оперативністю, по-третє, що особливо важливо, анонімністю. Тому основний сенс запровадження в обіг електронних грошей полягає в поєднанні переваг готівкового та електронного обігу грошової маси. Третій етап розвитку електронної грошової форми (2000-2010-ті роки) характеризується появою нових видів електронних грошей - «мережевих грошей», які дозволяють здійснювати платежі в режимі реального часу або «он-лайн» у комп'ютерних мережах. Ці платежі можливі завдяки спеціально розробленому програмному забезпеченню.

2. Сутність і необхідність використання електронних грошей

Гроші ХХI століття, це гроші електронні - у цьому вже немає ні найменших сумнівів. Паперові гроші вичерпали себе повністю, як вичерпав себе і століття паперових

грошей - ХХ століття.

Сьогоднішній світова криза - є криза переходу з одних грошей на інші. Що ж таке електронні гроші?

Електронні гроші повністю моделюють реальні гроші. При цьому, емісійна організація - емітент - випускає їх електронні аналоги, звані в різних системах по-різному (наприклад, купони). Далі, вони купуються користувачами, які з їхньою допомогою оплачують покупки, а потім продавець погашає їх у емітента. При емісії кожна грошова одиниця завіряється електронним друком, яка перевіряється випускаючою структурою перед погашенням.

Одна з особливостей фізичних грошей - їх анонімність, тобто на них не зазначено, хто і коли їх використовував. Деякі системи, за аналогією, дозволяють покупцеві отримувати електронну готівку так, щоб не можна було визначити зв'язок між ним і грошима. Це здійснюється за допомогою схеми сліпих підписів.

Нижче наведена схема платежу за допомогою цифрових грошей.

Покупець заздалегідь обмінює реальні гроші на електронні. Зберігання готівки у клієнта може здійснюватися двома способами, що визначається використовуваною системою:

-На жорсткому диску комп'ютера.

-На смарт-картах.

Різні системи пропонують різні схеми обміну. Деякі відкривають спеціальні рахунки, на які перераховуються кошти з рахунку покупця в обмін на електронні купюри. Деякі банки можуть самі емітувати електронну готівку. При цьому вона емітується тільки по запиту клієнта з подальшим її перерахуванням на комп'ютер або карту цього клієнта і зняттям грошового еквівалента з його рахунку. При реалізації ж сліпого підпису покупець сам створює

електронні купюри, пересилає їх в банк, де при вступі реальних грошей на рахунок вони завіряються печаткою і відправляються назад клієнтові.

Поряд зі зручностями такого зберігання, у нього є і недоліки. Псування диска або смарт-карти обертається невозвратимой втратою електронних грошей. Покупець перераховує на сервер продавця електронні гроші за покупку. Гроші пред'являються емітенту, який перевіряє їх достовірність. У разі достовірності електронних купюр рахунок продавця збільшується на суму покупки, а покупцеві надають товар або виявляється послуга.

Однією з важливих відмінних рис електронних грошей є можливість здійснювати мікроплатежі. Це пов'язано з тим, що номінал купюр може не відповідати реальним монетам (наприклад, 18 дірамов). Емітувати електронні готівку можуть як банки, так і небанківські організації. Проте до цих пір не вироблена єдина система конвертації різних видів електронних грошей. Тому тільки самі емітенти можуть гасити випущену ними електронну готівку. Крім того, використання подібних грошей від нефінансових структур не забезпечене гарантіями з боку держави. Однак мала вартість угоди робить електронну готівку привабливим інструментом платежів в Інтернеті.

Кредитні системи.

Інтернет кредитні системи є аналогами звичайних систем, що працюють з кредитними картами. Відмінність полягає в проведенні всіх операцій через Інтернет, і як наслідок, в необхідності додаткових засобів безпеки і аутентифікації. Загальна схема платежів в такій системі наведена нижче.

У проведенні платежів через Інтернет за допомогою кредитних карт беруть участь:

Покупець. Клієнт, що має комп'ютер з Web-браузером і доступом в Інтернет.

Банк-емітент. Тут знаходиться розрахунковий рахунок покупця. Банк-емітент випускає картки і є гарантом виконання фінансових зобов'язань клієнта.

Продавці. Під продавцями розуміються сервера Електронної Комерції, на яких ведуться каталоги товарів і послуг і приймаються замовлення клієнтів на купівлю.

Банки-еквайєри. Банки, що обслуговують продавців. Кожен продавець має єдиний банк, в якому він тримає свій розрахунковий рахунок.

Платіжна система Інтернет. Електронні компоненти, що є посередниками між іншими учасниками.

Традиційна платіжна система. Комплекс фінансових і технологічних засобів для обслуговування карт даного типу. Серед основних завдань, що вирішуються платіжною системою, - забезпечення використання карт як засобу платежу за товари та послуги, користування банківськими послугами, проведення взаємозаліків і т.д. Учасниками платіжної системи є фізичні та юридичні особи, об'єднані відносинами по використанню кредитних карт.

Процесинговий центр платіжної системи.

Організація, що забезпечує інформаційну і технологічну взаємодію між учасниками традиційної платіжної системи.

Розрахунковий банк платіжної системи. Кредитна організація, що здійснює взаєморозрахунки між учасниками платіжної системи за дорученням процесингового центру.

Покупець в електронному магазині формує кошик товарів і вибирає спосіб оплати "кредитна карта". Далі, параметри кредитної карти (номер, ім'я власника, дата закінчення дії) повинні бути передані платіжній системі Інтернет для подальшої авторизації.

Це може бути зроблено двома способами:

- Через магазин, тобто параметри картки вводяться безпосередньо на сайті магазина, після чого вони передаються платіжній системі Інтернет

- На сервері платіжної системи

Очевидні переваги другого шляху. У цьому випадку відомості про карти не залишаються в магазині, і, відповідно, знижується ризик отримання їх третіми особами або обману продавцем. І в тому, і в іншому випадку при передачі інформації про кредитну картку, все ж таки існує можливість їх перехоплення зловмисниками в мережі. Для запобігання цьому дані при передачі шифруються.

Шифрування, природно, знижує можливості перехоплення даних у мережі, тому зв'язки покупець / продавець, продавець / платіжна система Інтернет, покупець / платіжна система Інтернет бажано здійснювати за допомогою захищених протоколів. Найбільш поширеним з них на сьогоднішній день є протокол SSL (Secure Sockets Layer). У його основі лежить схема асиметричного шифрування з відкритим ключем, а в якості шифрувальної

схеми використовується алгоритм RSA. Зважаючи на технічні та ліцензійних особливостей цього алгоритму він вважається менш надійним, тому зараз поступово вводиться стандарт захищених електронних угод SET (Secure Electronic Transaction), покликаний з часом замінити SSL при обробці угод, пов'язаних з розрахунками за покупки по кредитних картах в Інтернет. Серед плюсів нового стандарту можна відзначити посилення безпеки, включаючи можливості аутентифікації всіх учасників угод. Його мінусами є технологічні складнощі і висока вартість. Платіжна система Інтернет передає запит на авторизацію традиційній платіжній системі.

Наступний крок залежить від того, чи веде банк-емітент онлайнову базу даних (БД) рахунків. При наявності БД процесинговий центр передає банку-емітенту запит на авторизацію карти і потім, отримує її результат. Якщо ж такої бази немає, то процесинговий центр сам зберігає відомості про стан рахунків власників карток, стоп - листи і виконує запити на авторизацію. Ці відомості регулярно оновлюються банками-емітентами. Результат авторизації передається платіжній системі Інтернет. Магазин отримує результат авторизації. Покупець отримує результат авторизації через магазин або безпосередньо від платіжної системи Інтернет. При позитивному результаті авторизації магазин надає послугу, або відвантажує товар. Процесинговий центр передає в розрахунковий банк відомості про укладання угоди. Гроші з рахунку покупця в банку-емітенті перераховуються через розрахунковий банк на рахунок магазина в банк-еквайєр. Для проведення подібних платежів в більшості випадків необхідне спеціальне програмне забеспечення. Воно може поставлятися покупцеві, (зване електронним гаманцем), продавцеві та його обслуговуючому банку.

Види електронних грошей.

Класифікація електронних грошей здійснюється по різних способів. Найбільш об'єктивно розрізняють:

· Електронні гаманці (WebMoney).

· Цифрові сертифікати.

· Цифрові чеки.

· Smart-картки.

Електронні гаманці (WebMoney).

WebMoney - Система електронних гаманців, що дозволяє здійснювати миттєвий розрахунок віртуальними грошам, які в свою чергу можуть стати цілком реальними

після зняття готівки у відповідних сервіс центрах. Зручність системи полягає у швидкості здійснення грошових операцій. Система вважається дуже захищеною і надійно заблокованої від вторгнення ззовні.

При реєстрації системи ви встановлюєте на свій комп'ютер спеціально розроблену програму, так званий Інтернет гаманець.

Програма надійно захищена паролем і рядом додаткових функцій захисту. Поповнити гаманець можна за допомогою попередньо купленої карти. Наприклад купивши картку на 5 WMZ (доларів) ви поповнюєте свій гаманець 5 доларами за тією ж схемою як якщо б ви поповнювали рахунок вашого мобільного телефону. При здійсненні платежів і переведенні в готівку коштів з вас знімається комісія.

Опис системи WebMoney Transfer.

Облікова система Transfer забезпечує проведення розрахунків у реальному часі за допомогою облікових одиниць - титульних знаків WebMoney (WM). Управління рухом титульних знаків здійснюється користувачами за допомогою клієнтської програми WM Keeper. Системою підтримується декілька типів титульних

знаків, забезпечених різними активами і що зберігаються на відповідних електронних гаманцях:

WMR - еквівалент RUR на R-гаманцях,

WME - еквівалент EUR на Е-гаманцях,

WMZ - еквівалент USD на Z-гаманцях,

WMU - еквівалент UAH на U-гаманцях,

WMY - еквівалент UZS на Y-гаманцях,

WM-C і WM-D - еквівалент WMZ для кредитних операцій на С-і D-гаманцях.

При переказі коштів використовуються однотипні гаманці, а обмін різних титульних знаків проводиться в обмінних сервісах.

Для того щоб стати учасником системи WebMoney Transfer досить установити на своєму комп'ютері клієнтську програму WM Keeper і зареєструватися в системі, отримавши при цьому WM-ідентифікатор і прийнявши угоди системи. Процес реєстрації також передбачає введення персональних даних і підтвердження їх достовірності за допомогою клієнтської програми WM Keeper. У системі реалізована програма WM-атестації. Кожен користувач має WM-атестат - цифрове свідоцтво, складене на підставі наданих їм персональних даних.

Кожен учасник системи має певний бізнес-рівень (BUSINESS LEVEL). BL - це публічна інтегральна характеристика рівня ділової активності власника WM-ідентифікатора, обчислюється на основі даних про тривалість активного використання WebMoney Transfer; кількості кореспондентів, з якими у користувача були трансакції; обсязі проведених трансакцій, наявності претензій або позитивних відгуків на адресу користувача. Значення BL можна побачити в діалозі програми WM Keeper при роботі з конкретним контрагентом, а також на сторінках сервісів системи. Так як в нашій країні працює система електронних платежів WebMoney Transfer і тому я буду розповідати про цю систему побільше, але в наступним питанні.

Цифровий сертифікат - свого роду електронний паспорт. Цифровий сертифікат містить інформацію про клієнта (ім'я, ідентифікатор клієнта), інформацію про відкритий ключі клієнта, про засвідчувальний центр, що виготовило сертифікат, серійний номер сертифіката, термін дії і т.д. У вигляді файлу цифровий сертифікат записується

на дискету і використовується клієнтом при кожному вході в Систему. Цифрові сертифікати видають Розрахункові банки при підключенні клієнтів до Системи. Таким чином, доступ до Системи мають тільки сертифіковані користувачі - які пройшли в банку перевірку даних (при видачі сертифіката банком проводиться перевірка документів, рівнозначних тим, що перевіряються при відкритті рахунку в банку) і мають банківські рахунки.

Цифрові чеки мають два атрибути; номер і код, кількість символів в яких призначається самим власником чеків. Цифрова цінність чеків забезпечена активами, зарезервованими до моменту їх випуску на рахунках емітентів; грошима, товарами, послугами тощо Для передачі чека від одного власника іншому використовується електронна пошта, факс або звичайний телефон. Власник електронного еквівалента випускає чек на суму цього еквівалента з унікальним номером та кодом. Повідомивши партнеру номер і код вашого чека, здійснюється розрахункова операція, яка супроводжується передачею чека його новому власникові. Чеками можна розраховуватися і за послуги поза Мережею. Повідомивши стільниковому операторові реквізити вашого чека, ви можете отримати натомість цифровий код для поповнення балансу особового рахунку.

Smart-карта - кредитна картка з вбудованим мікропроцесором, що володіє високим рівнем захисту та можливістю проводити багатовалютні розрахунки. Розрізняють: карти з незахищеною, повнодоступна пам'яттю, для яких відсутні обмеження на читання і запис даних; карти з захищеною пам'яттю, що використовують спеціальний механізм дозволів на читання / запис і видалення інформації. Зазвичай карти з захищеною пам'яттю містять неизменяемую область ідентифікаційних

даних. Також Smart-картки бувають:

· Карта-лічильник - smart-карта, яка застосовується тільки в таких розрахунках, коли потрібно віднімати фіксовану суму за кожну платіжну операцію: оплата телефонних розмов і т.п.

· Карти з попередньо оплаченої сумою - смарт-карта, в якій зберігаються електронні гроші, заздалегідь оплачені власником картки.

· Electronic Purse - смарт-карта, у якій зберігається цифрова готівку. Така карта дозволяє витрачати електронну готівку, створює запис про кожен платіж та дозволяє перевести в цифрову готівку гроші з банківського рахунку.

· Supersmart-карта - smart-карта з автономної клавіатурою для набору цифр і міні дисплеєм, що забезпечують реалізацію функцій, закладених у картці.

· Електронний гаманець - пристрій для роботи зі смарт-картами. Електронний гаманець може блокувати картку, прочитати її баланс, показує кілька останніх операцій і т.п.

Не всяка смарт-карта може бути "електронним гаманцем". Розглянемо типологію смарт-карт. У залежності від внутрішнього пристрою і виконуваних функцій смарт-карти можна розділити на три типи: карти-лічильники; карти з пам'яттю; мікропроцессорні картки.

Карти-лічильники застосовується для такого типу розрахунків, коли потрібно віднімання фіксованої суми за кожну платіжну операцію. Прикладом таких розрахунків може бути плата за телефонну розмову. Таким чином, карта заміняє монети або жетони.

Мікропроцесорні карти. Ці карти являють собою останні досягнення в області смарт-карт. Їх застосування досить велике.

Мікропроцесори, встановлені на цих картах, володіють наступними основними характеристиками:

карту вбудовується спеціалізована операційна система, що забезпечує великий набір сервісних операцій і засобів безпеки. Операційна система карти підтримує файлову систему, що передбачає розмежування доступу до інформації. Карти забезпечують різний спектр сервісних команд. Для банківських цілей найбільш цікаві з них - засоби ведення електронних платежів. До спеціальних засобів належать можливість блокування роботи з карткою.

3. Форми використання електронних грошей в РТ

Активний розвиток Глобальної Мережі, природно, спричинило за собою і активний розвиток електронної комерції. Можливість робити покупки прямо біля монітора комп'ютера багато користувачів Інтернету оцінили як простий, зручний і оперативний спосіб придбань товарів і послуг. Наші громадяни теж можуть користуватися цієї так званої послугою Інтернету. В Інтернеті є наші таджицькі сайти, тобто провідники електронних грошей і, наприклад, візьмемо сайт www. Money. tj або www. WM. tj. Вони є путівником по світу електронних платіжних систем та експерти у сфері цифрової готівки. Вони пропонують цілий комплекс послуг з проведення операцій з електронними грошима. Вони працюють з найбільшими платіжними системами: WebMoney, Яндекс.Деньги, PayPal, Fethard та ін

Компанії MONEY.TJ і WM. TJ розпочала свою діяльність у 2006 році. За час роботи компанії зайняла стабільне положення на ринку фінансових послуг Таджикистану, і продовжують динамічно розвиватися. Сьогодні ці компанії знаходяться і працюють в м. Душанбе, однак у недалекому майбутньому планується відкриття філій і в інших великих містах країни.

Сьогодні кількість клієнтів цих компанії перевищує 1000 чоловік, для яких вони справила більше 20 000 операцій з електронними грошима. Лише цей факт є доказом високого рівня довіри, заслуженого цими компаніями серед вдячних клієнтів.

Величезна увага фахівцями цих компанії приділяється питанням безпеки, як самих компанії, так і її клієнтів. У роботі з електронною валютою вони використовують цілий ряд інструментів інформаційного захисту, що дозволяють приховувати від третіх осіб дані про угоди з клієнтами. Важливим показником професіоналізму співробітників компанії є також оперативність проведення фінансових операцій і точність всіх необхідних розрахунків.

Основа діяльності компаній це досконале знання валютного інтернет - ринку і його постійний моніторинг. Творці цих компанії мають багаторічний досвід роботи в банківській сфері і краще за інших знайомі з особливостями ринку фінансових послуг.

Платіжна система Transfer є ще одним прикладом цієї сфери, які допомагають мільйоном людям, у тому числі і нашим громадянам, провести безпечні транзакції. Платіжна система WebMoney Transfer є одним з важливим партнером MONEY.TJ і WM. TJ. Для прикладу робіт цих платіжних систем розглянемо систему електронних платежів WebMoney Transfer.

WebMoney Transfer - глобальна інформаційна система трансферу майнових прав, відкрита для вільного використання всіма бажаючими. Система WebMoney Transfer створювалася спеціально для мережі Інтернет, вона має універсальну гнучку структуру, що забезпечує роботу з будь-якими товарами. Вона надає можливість будь-якому користувачеві мережі Інтернет здійснювати безпечні готівкові розрахунки в реальному часі.

Клієнтами системи є Продавці і Покупці товарів і послуг. З одного боку, це WEB-магазини, з іншого - будь-який користувач Інтернету, який не має можливості або не бажає використовувати традиційні методи рахунків через тривалість транзакцій, низьку безпеку, або з інших причин. За допомогою WebMoney Transfer можна здійснювати миттєві транзакції, пов'язані з передачею майнових прав на будь-які online-товари та послуги, створювати власні web-сервіси і мережеві підприємства, проводити операції з іншими учасниками, випускати та обслуговувати власні інструменти.

Електронні гроші та форми їх використання 📙 Реферат → 🆔 85028