Фармацевтична фірма

Зміст:

Вступ: 3

Розділ 1:Вивчення характеристики підприємства. 4

Розділ 2: Ознайомлення з базою практики підприємства: 7

Розділ 3: Вивчення і аналіз організації структури  управління підприємством. 10

Розділ 4:Дослідження  систем менеджменту підприємства 12

Розділ 5: Аналіз робочого дня керівника 14

Розділ 6: Складення  схем комунікаційних зв’язків підрозділів  підприємства. 15

Розділ 7:Участь  у засіданнях керівництва або  зборах колективу 17

Розділ 8: Характеристика інформаційного забезпечення діяльності керівника. 21

Розділ 9:Ознайомлення з правовим забезпеченням  управління діяльності підприємства. 23

Індивідуальне завдання: Конкуренція на фармацевтичному  ринку. 26

Висновок: 28

Список використаної літератури: 29

  
                     Вступ: 

Перехід до ринкової економіки  зумовив необхідність підвищення якості підготовки фахівців з менеджменту  організацій. В умовах ,що характеризуються безперервними змінами соціально - економічного середовища , потрібна швидка адаптація молодих фахівців до виробничих ситуацій. У своїй діяльності вони вирішують широке коло завдань, пов’язаних з дослідженням маркетингового середовища бізнесу, підвищенням ефективності роботи підприємства. Технологічна практика студентів з менеджменту є  невіддільною складовою навчального  процесу, виконується на підприємствах, в організаціях торгівлі, рекламних  компаніях та інших установах  будь-якої форми власності.

  У процесі проходження практики увага студента повинна акцентуватися на розвитку своїх творчих здібностей, самостійності, умінні приймати рішення та працювати в колективі. У період проходження практики закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь і навичок, професійних якостей особистості майбутнього фахівця.

 Технологічна практика  є важливою складовою підготовки  фахівців спеціальності організація  виробництва напряму менеджмент. Технологічна практика з менеджменту  повинна забезпечити :

- закріплення та розширення  отриманих студентами теоретичних  знань: з видів підприємств  за формою власності, структури  бізнес-плану, організаційної структури  управління підприємства, видів  і рівнів менеджменту,з управління  кадрами ,управління фінансами  на підприємстві,з основних законодавчих  та нормативних актів з організації  діяльності управління підприємством;

- придбання практичних  навиків і уміння працювати  за фахом в різних областях  виробництва;

- оволодіння навичками  приймати управлінські рішення  в реальних ситуаціях,які виникають  у поточній діяльності підприємства.

 Під час проходження  практики студенти повинні вивчити  організаційну структуру підприємства; ознайомитись зі звітними та  іншими інформаційними документами  про діяльність підприємства; навчитись  приймати управлінські рішення  в реальних ситуаціях , які  виникають у поточній діяльності  підприємства. Практичне ознайомлення  студентів з характером , змістом  та умовами безпосередньої праці  за фахом молодшого спеціаліста  з організації виробництва сприятиме  формуванню професійних навичок  з обраної спеціальності.

Розділ 1:Вивчення характеристики підприємства.

Закрите акціонерне товариство «Фармацевтична фірма «Апофарм», розташована  в місті Києві по вулиці Бориспільській, 13. Поблизу підприємства немає житлових приміщень і медичних закладів, це свідчить про те, що навколо фірми  створена санітарна зона. Займає одне з провідних місць за об’ємами виробництва та реалізації готових  лікарських засобів серед українських  фармацевтичних підприємств України  і може бути прикладом вдалого  проведення ринкових реформ в нашій  країні.

Компанія «Апофарм» представлена на фармацевтичному ринку України з 1994 р. На протязі цього часу співпрацює з відомими іноземними виробниками лікарських засобів,такими як «Organon» (Нідерланди), «Medac GmbH» (Німеччина), «Bayer Schering Pharma» (Німеччина), «Bionorica» (Німеччина), «Orion Corporation» (Фінляндія), «Meiji Seika Kaisha LTD» (Японія), «Фрезеніус Кабі» (Німеччина) та ін.

Основним напрямком діяльності компанії є імпорт та дистрибуція,а також вироблення високоякісних лікарських засобів за доступними цінами для вітчизняного споживача. На сьогоднішній день клієнтам МП «Апофарм» у формі ТОВ є понад 500 установ-вітчизняних фармацевтичних компаній та лікувальних закладів України. Компанія  МП «Апофарм» у формі ТОВ здійснює імпортні та експортні операції в сфері опотової,та роздрібної торгівлі лікарськими засобами,харчовими добавками,надання послуг маркетингу та аналізу фармацевтичного ринку.

До основних відділів підприємства відносяться: виробничі приміщення, складські зони, зони контролю якості (лабораторія контролю якості та центральна заводська лабораторія). До виробничих зон належать відділи підприємства у яких здійснюються основні процеси  підготовки та власне саме виробництво  цільового продукту.

Відділ контролю якості. Цей підрозділ несе відповідальність за контроль всіх матеріалів і продуктів  у фармацевтичному виробництві.

Опис основних видів діяльності цього підрозділу:

• Відбір проб:

- вихідних матеріалів (АРІ,  допоміжних) виконується персоналом  ВКЯ;

- зона відбору проб  знаходиться в будівлі складу;

- зразки тестуються в  мікробіологічній лабораторії, а  потім в хімічні лабораторії;

- пакувальні матеріали  відбираються персоналом ВКЯ  тільки для першої серії в  постачанні;

- проміжна продукція  відбирається виробничим персоналом  та зразки тестуються у виробничих  зонах (внутрішньопроцесний контроль) або в лабораторіях ВКЯ;

- готова продукція відбирається  виробничим персоналом та зразки  тестуються в лабораторіях ВКЯ;

• Приготування розчинів та реагентів:

- використовуються тільки офіційні інструкції (фармакопеї) або внутрішні інструкції для приготування;

- приготування повністю документується;

- стандарти зберігаються відповідним чином, існують задовільні записи;

Ÿ Аналітичні пристрої та обладнання:

- перевірка здійснюється державними органами;

- ведуться журнали експлуатації;

Ÿ Тестування та реєстрація даних та результатів:

- аналітичні методи застосовуються згідно АНД;

- тестування дійсності (SST) виконується перед виконанням аналізу продукції з використанням HPLC;

- є протоколи тестування для запису результатів тесту;

- результати, що виходять за межі специфікацій;

- лабораторна комп'ютеризована система LIMS використовується для запису результатів;

Ÿ Мікробіологічна лабораторія:

- виконуються тести стерильності, мікробіологічної чистоти, діагностичної ідентифікації мікроорганізмів та моніторинг.

В складських приміщеннях  зберігається вхідна сировина, яка  пройшла відповідний контроль за всіма необхідними показниками  і дозволена до використання у  виробничому процесі, напівпродукти  та допоміжні матеріали. Температурний  режим у складських приміщеннях  підтримується на рівні 20 + 2 0С, відносна вологість від 35 до 60 %.

Зберігання відбракованих, відкликаних або повернутих матеріалів, вихідної сировини або продукції  проводиться в ізольованій зоні, яка спеціально промаркірована відповідними ідентифікаційними картками.

Зона, де зберігається продукція  із статусом “Карантин” також ясно маркірована, а доступ туди дозволений тільки уповноваженому на це персоналу.

Лабораторії по контролю якості відокремленні від виробничих зон. Це особливо важливо для лабораторій  по контролю біологічних та мікробіологічних препаратів, які також відокремлені одна від одної. Ці лабораторії здійснюють міжопераційний контроль якості сировини, напівпродуктів та готової продукції.

Центральна заводська  лабораторія розробляє та впроваджує найбільш функціональний режим технологічного процесу виробництва і найбільш сприятливі заходи, що ведуть до підвищення якості продукції.

З цією метою лабораторія:

- на основі плану виробництва  розробляє технологічний план  і режим процесу для кожного  виду продукції, який затверджується  головним інженером заводу;

- здійснює технологічний  контроль основної і допоміжної  сировини і готової продукції;

- контролює правильність  виконання технологічного режиму  на виробництві;

- вивчає режими окремих  недоліків у якості продукції  і розробляє заходи по їх  запобіганню;

- розробляє і впроваджує:

а) нові види продукції;

б) нові технологічні схеми, що забезпечують покращення якості продукції:

- приймає участь у запровадженні  нового технологічного обладнання  і організації виробництва;

- запроваджує нові методи  контролю технологічного процесу,  сировини і готової продукції.

До допоміжних зон підприємства відносяться: кімнати відпочинку та їдальні, душові та туалетні кімнати, майстерні, адміністративні приміщення, які  відокремлені від виробничих або  складських зон і безпосередньо  не з’єднані з ними.

Майстерні, по можливості відокремлені від виробничих зон. Якщо запасні  частини й інструменти зберігаються у виробничій зоні, то вони утримуються  в передбачених для цього кімнатах або місцях і забезпечуються відповідними ідентифікаційними картками.

Таким чином, сукупність основних і допоміжних відділень становлять структуру підприємства, без якої неможливий технологічний процес вцілому.

Розділ 2: Ознайомлення з  базою практики підприємства:

Після прибуття на базу практики, в перший день виробничої переддипломної практики, я ознайомилася із структурою бази практики. Разом із безпосереднім  загальним керівником склала та затвердила календарний план проходження практики на даному підприємстві згідно з вимогами програми практики.

Прочитала інструктаж про  дотримання правил внутрішнього розпорядку, діючого на підприємстві, та дотримання правил пожежної безпеки.

Ознайомилася із структурою підприємства, його операційною та фінансовою діяльністю. Вивчила документи, на основі яких діє підприємство, його права та обов'язки. Структурні підрозділи, управлінський та виробничий персонал.

Ознайомилася із специфікою роботи контори підприємства, її планового, облікового відділу; основами ведення  діловодства, складання і оформлення документів на підприємстві. розпочала  роботу над оформленням текстової  частини звіту про проходження  виробничої переддипломної практики.

Використання та розподіл трудових ресурсів.

Загальна чисельність  працівників – 220 чоловік, в тому числі працюють по контракту 75 чоловік.

Оптова торгівля лікарськими  засобами - діяльність з придбання  лікарських засобів  у  виробників  лікарських  засобів  або  інших  суб'єктів господарювання, що мають  відповідну ліцензію, зберігання та продажу  лікарських  засобів  з  аптечних  складів  (баз)  іншим суб'єктам  оптової  або  роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які  отримали  на  це  відповідні   ліцензії,   та   безпосередньо лікувально-профілактичним   закладам   і   виробникам   лікарських засобів;

Аптечні склади  (бази)  -  заклади охорони здоров'я,  основне завдання яких полягає в  забезпеченні  лікарськими  засобами  інших суб'єктів   оптової  або  роздрібної  торгівлі,  закладів  охорони здоров'я та виробників лікарських засобів шляхом  здійснення  ними оптової торгівлі.

Діяльність  з  оптової  торговлі лікарськими засобами регулюється   Законами   України   "Про   захист    прав споживачів", "Про   ліцензування   певних   видів господарської  діяльності", "Про   забезпечення санітарного та  епідемічного  благополуччя населення", "Про лікарські засоби" .

Оптова  торгівля   лікарськими  засобами здійснюється   на   підставі   ліцензій,   одержаних    суб'єктами господарювання. Оптова     торгівля   лікарськими  засобами  без наявності ліцензії забороняється.  

Для здійснення оптової реалізації ЛЗ строюються аптечні бази (склади).

Основні завдання та функції оптових фармацевтичних фірм.

Оптовою торгiвлею займаються фармацевтичнi пiдприємства - аптечнi склади (бази), аптеки iншi суб’єкти господарювання. Основне завдання оптового фармацевтичного  пiдприємства - реалiзацiя лiкарських засобiв та виробiв медичного призначення  аптекам та ЛПЗ.

Дистрибуція - будь-яка діяльність, пов’язана із закупівлею, зберіганням, поставками, транспортуванням та імпортом/експортом  лікарських засобів, за винятком їх продажу  безпосередньо громадянам для їх особистого споживання.

 Дистриб’ютор - суб’єкт  господарювання, який здійснює відповідну  діяльність щодо дистрибуції  лікарських засобів;

Оптова торгівля лікарськими  засобами здійснюється через аптечні  склади (бази).      Виробники  лікарських засобів провадять реалізацію продукції власного виробництва  на підставі ліцензії на виробництво  лікарських засобів.

В оптовій реалізації   ЛЗ   ліцензіат виконує наступні функції, для чого повинен забезпечити:

  * торгівлю лише лікарськими  засобами, які зареєстровані згідно  із законодавством України;

  * додержання визначених  виробником умов зберігання лікарських  засобів (в тому числі під  час транспортування);

* унеможливлення контамінації  та переплутування лікарських  засобів;

* функціонування системи  виявлення будь-якої продукції,  що не відповідає встановленим  вимогам (нормативним (аналітичним,  технічним, технологічним) документам, МКЯ, чинним стандартам якості), та ефективної процедури відкликання;

* впровадження системи  якості;

   * асортимент лікарських  засобів у ліцензіата повинен  бути достатнім для необхідного  медикаментозного забезпечення  населення та лікувально-профілактичних  закладів, та товарний залишок  лікарських засобів на складах  (базах) ліцензіата повинен складати  не менше десятиденного середньомісячного  обсягу реалізації лікарських  засобів в грошовому виразі.

  Ця вимога не поширюється  на суб’єктів господарювання, які  відповідають принаймні одній  із вказаних ознак:

* займаються виключно  експортом лікарських засобів;

  * мають ліцензію на  провадження господарської діяльності  з обігу наркотичних засобів,  психотропних речовин і прекурсорів;

   * мають ліцензію  на виробництво лікарських засобів;

   * є офіційними  та/або ексклюзивними представниками  виробників лікарських засобів  та/або є власниками реєстраційних  посвідчень лікарських засобів  та здійснюють реалізацією лікарських  засобів тільки таких виробників;

  *  забезпечують лікарськими  засобами власну мережу аптечних  закладів, до складу якої входить:  аптека з правом виробництва  (виготовлення) лікарських засобів  та аптечний заклад, який розташований  в сільській місцевості, при цьому  обсяг оптової торгівлі становить  менше 10% від щомісячного обсягу  товарообігу в грошовому виразі;

   * здійснюють оптову  торгівлю виключно лікарськими  засобами у вигляді субстанції;

   * Здійснюють оптову  торгівлю виключно медичними  газами.

Вимоги до приміщень  аптечних складів (баз). Основні вимоги до ліцензування оптової реалізації.

Вимоги до лiцензування оптової  реалiзацiї лiкарських засобiв регламентуються   наказом  МОЗ  України від 31.10.2011 р. № 723 «Про затвердження ліцензійних  умов провадження господарської  діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами».    

Аптечні склади (бази) розміщуються за умови влаштування вантажно-розвантажувальної  площадки для під’їзду машин (рампа  з навісом тощо) поза фронтом вікон  приміщень з постійним перебуванням людей на будь-якому поверсі в  ізольованих приміщеннях з окремим  самостійним виходом назовні  в окремо розташованих спеціально облаштованих капітальних будівлях, а також  в допоміжних будівлях промислових  підприємств. Ця вимога не поширюється  на ліцензіатів, які займаються оптовою  торгівлею виключно медичними газами.

Розміщення аптечного  складу (бази) в житлових будинках і  будинках громадського призначення (спортивних спорудах, закладах освіти (школах, учбових  і дитячих дошкільних закладах), закладах культури, спорту та соціального  забезпечення, лікувально-профілактичних закладах, підприємствах торгівлі тощо) допускається за умови експлуатації відповідних відокремлених будівель не за призначенням. Ця вимога не поширюється  на суб’єктів господарювання, які  займаються оптовою торгівлею виключно медичними газами.

Аптечні склади (бази) ліцензіатів, які займаються оптовою торгівлею  виключно медичними газами, розміщуються в ізольованих приміщеннях (з  окремим самостійним виходом  назовні) в окремо розташованих спеціально облаштованих одноповерхових будівлях та площадках тільки на перших поверхах відповідно до чинного законодавства  та настанов з належної дистрибуторської практики та належної практики зберігання, які розташовані не ближче ніж 60 м від житлових та ближче ніж 80 м  від будинків громадського призначення(залежно  від потужності) та не ближче ніж 30 метрів від виробничих будівель медичних газів (залежно від їх ступеня вогнетривкості). Розташування таких аптечних складів (баз) у підвальних та цокольних поверхах не дозволяється.

Розділ 3: Вивчення і аналіз організації структури управління підприємством.

Управління діяльністю ФФ „Апофарм ”

Головною умовою досягнення успіху і стратегічним напрямком  розвитку "Фармацевтичної фірми "Апофарм" є впровадження системи забезпечення якості, як основного "інструменту" управління якістю. В основі системи забезпечення якості лежать принципи і правила GMP, а також міжнародні стандарти ISO серії 9000. При розробці системи якості фірма орієнтується на стандарти ISO 9000 версії 2000 року. Ця версія стандартів по управлінню якістю вимагає від організації не тільки постійного удосконалення системи якості, посилення орієнтації на споживача, але і проведення комплексу заходів щодо підвищення конкурентноздатності продукції.

Для досягнення високого рівня  ділового удосконалення фірма "Апофарм" використовує філософію загального управління якістю TQM (Total Quality Management). Основною метою діяльності підприємства відповідно до принципів TQM є збалансоване задоволення всіх зацікавлених сторін: споживачів, постачальників, працівників, власників та суспільства в цілому. Високий рівень задоволення зацікавлених сторін може бути досягнутий тільки завдяки постійному удосконаленню всіх аспектів діяльності підприємства. Тому, відповідно до концепції TQM під якістю мається на увазі не стільки якість зробленої продукції чи створених послуг, скільки якість роботи підприємства в цілому.

"Фармацевтична фірма  "Апофарм" - перша з українських фірм, яка почала технічне переозброєння виробництва відповідно до вимог належної виробничої практики, так званих правил GMP (Good Manufacturing Practice) - необхідних і обов'язкових вимог до фармацевтичного виробництва. Для цього була розроблена концепція послідовної реконструкції і технічного переоснащення виробництва фірми, реалізація якої дозволить забезпечити відповідність вимогам GMP. Для її розробки була притягнута одна з ведучих інжинірингових фірм Європи. В останні роки "Фармацевтична фірма "Дарниця" здійснює поетапну реалізацію розробленої концепції. Відповідно до неї в 2000 році була завершена реконструкція виробничої інфраструктури.

Введення правил GMP припускає  одночасне здійснення заходів різних рівнів витрат:

1) з нульовими витратами, 

2) з низькими витратами, 

3) з високими витратами. 

До заходів з нульовими  витратами відносяться:

- створення організаційних структур, необхідних для вирішення нових стратегічних задач:

- створення документації, що відповідає вимогам GMP

- створення системи по  роботі зі скаргами і рекламаціями 

- створення системи відкликання  продукції 

- створення системи самоінспекції  на підприємстві 

- створення процедур для  здійснення виробництва і контролю  за контрактом.

До заходів з низькими витратами відносяться:

- створення системи навчання  персоналу для вирішення нових  задач 

- створення системи контролю  якості відповідно до вимог  GMP

- організація технологічного  процесу, збирання приміщень,  очищення устаткування 

 - розробка системи забезпечення якості

До заходів з високими витратами відносяться:

- будівництво чи реконструкція  виробничих приміщень. 

- технічне переоснащення. 

- реалізація плану валідації  фармацевтичного виробництва.

Динамічний розвиток Фармацевтичної фірми «Апофарм» стимулювало удосконалювання усіх виробничих процесів в організації, і зокрема, діяльності по управлінню кадрами. На порядок денний вийшла необхідність використання в кадровій роботі наукових досягнень, методів і засобів для того щоб гарантувати максимальну віддачу від кожного працівника. Керівництвом фірми була зроблена радикальна перебудова, яка торкнулося зміни функцій, структури і складу даної служби, яка дозволила розробити взаємозалежну скоординовану між різними ланками політику по управлінню персоналом.

Розділ 4:Дослідження систем менеджменту підприємства

Характерна риса сучасного  фармринку - постійне поява нових  конкурентів, жорсткість конкурентної боротьби, зростання цін постачальників й прагнення споживачів тримати  ціни на всі прийнятному рівні. Постає запитання: як, з одного боку, виконати соціальну місію, що стоїть перед  аптекою і вимагає великих  витрат, з другого - не прогаяти комерційний  зиск? Одне з відповідей - так званаСМК, а її сьогодні дуже міцно пов'язана  з визначенням “сертифікат ISO”.

З світового досвіду, показником і доказом добропорядності ведення  бізнесу, в т. год. фармацевтичного, є підтвердження правильності виконання  виробничих процесів - наявність сертифіката ISO. В усьому світі саме стандарти ISO регламентують вимоги, визначають основні тези й поняття у сферіСМК. Можливо, у деяких аптеках усе  й так робиться у відповідності  до стандартів ISO. І тут впровадженняСМК  дозволить систематизувати всі, подивитися, чи вони ресурсами і  документами.

У етичному кодексі російського  фармацевта є дуже ємне і з надзвичайно  правильне визначення цілей діяльності фармацевта: "головна мета професійної  діяльності фармацевта - завжди пам'ятати  про обов'язок зберігати людське  життя".

Але реалізувати цієї мети можливо, лише надаючи людям якісну фармацевтичну допомогу, що включає  фармацевтичні послуги, фармацевтичні  товари, фармацевтичну інформацію. У цьому якість залежить тільки від  фармацевтів, а й від усіх фахівців і нефахівців, зайнятих у системі  лікарського звернення, зокрема  в товаропровідної мережі. У зв'язку з цим ми в змозі зробити  висновок у тому, збереження людського  життя - ця мета діяльності всіх що працюють у фармацевтичних організаціях, надають  послуги у просуванні та її реалізації лікарських засобів та інших товарів, доведення їх до споживача у необхідному  обсязі й відповідного якості, які  відповідають запитам споживача (пацієнта чи лікаря). Такий їхній підхід, безумовно, вимагає розв'язання всього комплексу  стратегічних завдань із управлінню фармацевтичної допомогою, які умовно можна розділити на виборах 4 групи:

1 група - надання фармацевтичної  допомоги високої якості шляхом  пошуку миру і аналізу недоліків,  проведення порівнянь із кращими  досягненнями, проведення консультацій  із експертами відповідного рівня,  підвищення їх конкурентоздатності  послуг;

2 група - підтримка сталого  розвитку системи якості фармацевтичної  допомоги, що дозволяє забезпечити  її велику привабливість, можливість  прогнозувати тривалі наслідки  прийнятих рішень, баланс рішень  між соціальними і економічними  змінами;

3 група - забезпечення  партнерського взаємодії з споживачами  фармацевтичних послуг, що можна  через вивчення відгуків, побажань, скарг, і заяв споживачів, організацію  зустрічах із споживачами, гарячих  телефонних ліній їм;

4 група - запровадження  корпоративного підходи до підвищення  ефективності витрат за фармацевтичну  допомогу. Якість фармацевтичної  допомоги забезпечується при  системний підхід і за об'єктивного оцінювання кожного елемента, складових неї: політика якості; відповідальність керівника, персоналу, уповноважених за якістю; накопичений досвід; рівень економічного розвитку; документування процесів; управління документообігом; управління інформацією за якістю; фахове зростання кадрів; внутрішній аудит та інших. Виняток хоча самого з елементів руйнує комплекс не дозволяє системно ним управляти і лишає її життєвості. Управління якістю (менеджмент якості) фармацевтичних товарів та послуг залежить від трьох складових:

виробничо-технологічного;

організаційної;

соціальної.

Впровадження менеджменту  якості в фармацевтичних організаціях вимагає певних намірів, цілеспрямованості, трудовитрат, економічних витрат, психофізичних  витрат і витрат за усвідомлення цілей  менеджменту якості, розвиток що вимагає  певної послідовності і етапності.

1. Огляд нормативної бази створенню системи менеджменту якості (>СМК) у створенні
2. Досвід роботи з впровадження СКМ у діяльність аптечних організацій
3. Виробничі процеси аптеки
4. Організаційна структура і функції служби якості
5. Посадові обов'язки уповноваженого за якістю
6. Документація служби якості
7. Фундаментальна обізнаність із персоналом аптеки

Розділ 5: Аналіз робочого дня  керівника