География туризма. Киевско-днепровский район
ЕКОНОМІКО ПРАВНИЧИЙ
КОЛЕДЖ
ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА
СПОРТУ УКРАЇНИ
Індивідуальне завдання
З теми: Київсько-Дніпровський рекреаційний район
Виконала студентка 3 курсу
Групи К 14-10
Причина Таісія
Перевірила: Вітчинкіна Яніна Станіславівна
Запоріжжя 2012
Зміст:
- Географічне положення області України
- Природні туристичні ресурси
- Кліматичні особливості
- Рельєф, ландшафтна структура
- Бальнеологічні ресурси
- Водні ресурси
- Біотичні ресурси
- Охоронні природні території та пам’ятки природи
- Історико-культурна спадщина
- Природні та історико-культурні об’єкти всесвітнього значення
- Розвиток стаціонарних закладів туризму
- Розвиток транспортної інфраструктури
- Види рекреації і туризму, що розвинуті у регіоні
- Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної діяльності Київсько-Дніпровського району
- Висновки
- Список використаної літератури
- Географічне положення області України.
У
1997 році О.О.Бейдиком та Д.О.
До Київсько-Дніпровський рекреаційного району входили такі області як Київська, Черкаська, Чернігівська, Полтавська і Сумська. Ці області мають достатню кількість рекреаційних ресурсів.
Площа району становить 110,5 тис. км2. Район має внутрішньоматерикове прирічкове розташування, яке ще характеризують як столичне та середньодніпровське. За особливостями рельєфу поділяється на три частини: північна частина – у межах Поліської низовини, південно-західна та центральна – Придніпровської височини, східна – у межах Придніпровської низовини. Середня частка рекреаційно-туристичних територій становить 39%.
- Природні туристичні ресурси
- Київська область як рекреаційний ресурс характеризується помірною комфортністю. Тривалість періоду з температурою понад +10°С коливається від 155 днів у Чернігівській області до 175 у Полтавській. Клімат Київсько-Дніпровського рекреаційного району помірно-континентальний, з задовільними температурами та достатньою кількістю опадів. Клімат є сприятливим для проведення рекреації, адже взимку є стійкий сніговий покрив, а влітку повітря і вода добре прогріваються.
- Ландшафтними ресурсами Київсько-Дніпровський рекреаційний район не може хизуватись, адже гір він не має. Район лежить крім Придніпровської низовини, на Полтавській рівнині, а також на Придніпровській височині. В основному рельєф рівнинний і більша частина поверхні області – хвиляста рівнина, розчленована річковими долинами, ярами й балками. В Черкаській області є підвищення – Канівські гори. В м. Києві є гори-останці, зокрема, Печерська (її висота найбільша - 196 м над рівнем моря), Старокиївська, Щекавиця, Хоревиця, Замкова, Звіринецька, Чорна, Черепанова, Лиса, Батиєва, а також яри - Бабин, Смородинський, Кмитів, Протасів, Цимбалів та ін.
- Одним з найважливіших факторів лікувальної рекреації є наявність природних мінеральних вод. Мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей вивчені та використовуються на курортах Миргорода (Полтавська обл.). Запаси радонових (радіоактивних) вод є в Миронівці, Білій Церкві (Київська область). Черкаська область має значні запаси мінеральних вод з лікувальними властивостями. Зокрема, Звенигородська мінеральна вода (відкрита в 1962 р.) багата на радон, залізо, сірковуглець. Радон містять також мінеральні води в Кам'янському районі. Мінеральні води, що залягають біля Безбородьок Драбівського району, за дією подібні до “Миргородської”, а води поблизу Коробівки Золотоніського району мають гастроентерологічну дію. Добре відомі гідро-карбонатні натрієво-магнієво-кальцієві води Тальнівського району. Також є на Черкащині і мінеральні води “Мошногірська”, “Славутич” (Мошногір'я). В Сумській області одержали визнання столові мінеральні води - Тростянецька, Конотопська, Іволжанська. А на Чернігівщині розвіданно лише 2 родовища мінеральних вод. В Україні є значні запаси лікувальних грязей. Вони відомі з давніх часів. Торфові грязі використовують на курорті Миргород (Полтавська обл.).
- Поверхневих вод в Київсько-Дніпровському рекреаційному районі достатньо. Є річки, ставки, водосховища, штучні водойми, озера і болота. Головна водна артерія району - це Дніпро. В Черкаській області найбільшими штучними водосховищами є Канівське і Кременчуцьке, утворені греблями гідроелектростанцій. Крім того споруджено 37 невеликих водосховищ і понад 2,3 тис. ставків. А також по області протікає 1037 річок, найбільші з них: Дніпро, Гірський Тікич, Тясмин, Рось. На Черкащині більш ніж 2,3 тисяч озер, ставків та водоймищ. По Київській області крім Дніпра, протікають - Рось, Десна, Ірпінь, Трубіж, Прип'ять та інших. В Києві по берегах Дніпра простягаються піщані пляжі. Ріка утворює численні протоки (Русанівська, Десенка), затоки (Матвіївська, Гавань, Старик), заплавні озера (Радунка, Тельбин). По території Києва протікають також річки Либідь, Сирець, Віта, Горенка, Нивка. Площа водного дзеркала озер не перевищує 3-5 га. Територією Чернігівської області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис.км. Найбільші річки - Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов , Убідь, на півдні – Удай. По території Сумщини протікають 165 річок, знаходиться 33 крупних озера і більше 1600 ставків і водоймищ. Полтавська область має 146 річок загальною довжиною 5101 км.
- Рослинність Київсько-Дніпровського рекреаційного району різноманітна. Рослинність Черкащини характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Площа лісів становить близько 16 % від площі території області. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен, черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбиве різнотрав'я. Лісистість Київської області становить 20.4 % її площі. Рослинний світ Київщини - це соснові ліси, дубово-соснові ліси, грабово-сосново - дубові ліси з домішкою берези, липи, клена з підліском ліщини і бруслини; широколистяно-грабові ліси; вільхові ліси; чагарники; різнотравяно-злакові луки; дубові ліси; дубово-грабові ліси; в’язові ліси; осикові ліси; осокорові ліси; вербові ліси; вільхові ліси з домішкою ільми, клена, берези; ділянки луків, степів (кострець, ковила, шавлія). Лікарські рослини: підбіл звичайний (мати-й-мачуха), валеріана, ромашка, конвалія, материнка, дурман, цикорій, наперстянка пурпурова, калина, алтея, чорниця, звіробій, брусниця, барвінок. Загальна площа лісів лісового фонду Сумської області складає 448,5 тис. га. На території області росте понад 150 видів лікарських рослин, в тому числі звіробій, лепеха, конвалія, валеріана, безсмертник, материнка, підбіл, пижма, чебрець, глід, сушениця, чистотіл та інші. Ліси Полтавщини вкривають лише 8,5% території. А загальна площа земель лісового фонду в Чернігівській області станом на 1 січня 2009 року становить 734 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю – 659,3 тис. га. Це становить 20,7 % від загальної площі області. Породний склад лісів складають: сосна – 57,8 %, дуб – 15,3 %, береза – 11,6 %, інші деревні породи та чагарники – 15,3 %. В лісах можна відпочивати, збирати гриби, ягоди, полювати. В загальному області, що входять до Київсько-Дніпровського рекреаційного району мають достатню кількість лікувальних ресурсів лісів, хоча частина з них не підлягає використанню через аварію на Чорнобильській АЕС.
- Об'єкти природно-заповідного фонду Київсько-Дніпровського рекреаційного району представлені заповідниками, парками, заказниками. Загальна площа території об’єктів природно-заповідного фонду Київщини становить близько 80 тис. га, а їх кількість наближається до 90. До їх складу входять: Дніпровсько-Тетерівське заповідно-мисливське господарство, Заліське лісомисливське господарство, Дзвінківський та Жуків хутір – лісові заказники, Ржищівський та Дніпровсько-Деснянський – ландшафтні заказники, Жорнівський орнітологічний заказник, Іллінський та Усівський гідрологічні заказники. Крім цього, об’єктами природно-заповідного фонду є урочище Бабка, дендрологічний парк “Олександрія“, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – Згурівський та Кагарлицький, регіональний ландшафтний парк Трахтемирів і багато інших об’єктів. В Києві слід відзначити пам'ятку природи "Романівське болото", Ботанічний сад ім. акад. О.В.Фоміна, Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України, Сирецький дендропарк, Київський зоопарк. На території Черкаської області розташовано 440 територій та об’єктів природно-заповідного фонду на площі 39843,43 га, що становить 1,9 % від загальної площі. Можна виділити природний заповідник Канівський, регіональний ландшафтний парк Трахтемирів, дендрологічний парк Софіївка. Природно-заповідний фонд Полтавської області налічує 353 території та об’єктів. Можна відзначити Диканський ландшафтний парк тощо. А ПЗФ Чернігівської області нараховує 655 територій та об’єктів, загальна площа яких понад 252 тис. га., що становить 7,6 % від площі області. Природно-заповiдний фонд Сумської областi представлений унiкальними та найкраще збереженими природними територiями та об'єктами майже всiх типiв та категорій. Їх кiлькiсть становить 184,5 тис. га або 7,26% вiд загальної територiї областi. Це один з найкращих показників на Україні. Тут є природний заповідник Михайлівська цілина, Деснянсько-Старогутський національний природний парк тощо.
- Історико-культурна спадщина
Крім природних рекреаційних ресурсів, також важливі історико культурні - культурна спадщина, створена людиною, яка має суспільно виховне значення, являє собою пізнавальний інтерес і може бути використана для задоволення духовних потреб населення. Історико-культурний рекреаційний потенціал Київсько-Дніпровського району досить високий. На її території народилися і діяли багато видатних людей, архітектура належить до різноманітних стилістичних напрямків, існує багато музеїв, пам’яток археології, історії, садово-паркового мистецтва, історичних міст тощо. Багату культурно-історичну спадщину залишила пособі Київська Русь.
У
формуванні галузевої і
- Природні та історико-культурні об’єкти всесвітнього значення
Серед найвизначніших архітектурно-містобудівних споруд, яких налічується понад 12 тис, переважає громадська архітектура (52 %). У районі достатня кількість національних і державних історико-культурних заповідників. З-поміж них виділяються Національний заповідник "Софія Київська", Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Державний історико-архітектурний заповідник "Стародавній Київ", Державний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", Національний музей-заповідник українського гончарства (смт. Опішня); Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" (м. Полтава), Національний історико-культурний заповідник "Чигирин", Шевченківський національний заповідник "Тарасова гора" (м. Канів), Державний історико-культурний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" (Звенигородський район, с. Шевченкове), Державний історико-культурний заповідник "Трахтемирів" (Канівський район, смт. Григорівка), Державний історико-культурний заповідник "Корсунь-Шевченківський", Державний історико-культурний заповідник "Кам'янка", Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній", Національний історико-культурний заповідник "Качанівка", Державний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" (смт. Батурин), Державний історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім" (м. Новгород-Сіверський).
- Розвиток стаціонарних закладів туризму
Район не виділяється значною кількістю курортів, але на його території є достатньо баз відпочинку, є і санаторії-профілакторії, і дитячі табори тощо.
Полтащина відома такими курортами: Гадяч - кліматичний курорт лісової зони, розташований у мальовничій місцевості на березі р. Псьол; Ліщинівка - лісовий кліматичний курорт, розташований на березі р. Ворскла; Миргород - рівнинний бальнеологічний і грязьовий курорт лісостепової зони. Також Пансіонати, бази відпочинку, санаторії діють в Гадячі, Глобино, Градижску, в Деймановці, Диканьці, Кобиляках, Лубнах, Михайлівці, Оболоні, Плехові, Повстині, Погребняках, Пирятині.
Туристично-рекреаційна
зона Сумської області
Київ
відомий санаторіями Пущі
На Черкащині діє гірськолижний курорт (с.Водяники Звенигородського району). Протягом зимового періоду можна кататися на лижах, а в літку займатися активним відпочинком, наприклад катанням на велосипедах. Також можна відпочити і оздоровитися в Буках, Григорівці, Жаботині, Каменці, Каневі, Полянецькому, Суботові, Умані та Чигирині.
Чернігівщина
через Чорнобильську аварію
Як бачимо всі заклади відпочинку та оздоровлення знаходяться в пригороді великих міст, поєднують в собі кліматичні, лісові та водні ресурси. Важливим є Миргородський бальнеологічний курорт.
Київсько-Дніпровський
рекреаційний район має
- Розвиток транспортної інфраструктури
Розвинена мережа транспортних комунікацій є потужною базою для участі України в глобальних та регіональних інтеграційних процесах.
- Для забезпечення розвитку транспортної системи повинні бути здійснені такі заходи:
- у транспортно-дорожньому комплексі:
- забезпечення зростання обсягів зовнішньоторговельних перевезень, зокрема транзитних контейнерних, сполученням Європа – Азія, насамперед в напрямку країн Південно-Східної Азії та Китаю;
- розвиток та інтеграція української транспортної інфраструктури в європейську транспортну систему та створення мережі контейнерних терміналів, логістичних центрів та “сухих портів”;
- оновлення зношених основних фондів усіх галузей транспорту;
- технологічна модернізація обладнання та процесів проходження кордону та інформаційного забезпечення;
- активізація та послідовність процесу реформування усіх сегментів транспортної системи відповідно до міжнародних вимог якості транзитних послуг;
- посилення взаємодії видів транспорту шляхом розвитку мультимодальних перевезень і міжнародних транспортних коридорів;
- в авіаційному транспорті:
- гармонізація вітчизняної нормативно-правової бази у сфері цивільної авіації відповідно до вимог міжнародного права;
- активізація процесу модернізації авіаційного парку;
- збільшення пропускної та транзитної спроможності існуючих авіатранспортних вузлів України;
- збільшення частки авіаційного транспорту в системі транзитних перевезень;
- в автомобільному транспорті та дорожньому господарстві:
- збільшення обсягу фінансування дорожнього господарства;
- використання передових технологій, машин, механізмів, матеріалів і конструкцій при модернізації існуючої системи автомобільних доріг для підвищення швидкості руху автотранспорту, економії пального та забезпечення безпеки руху;
- приведення існуючої сервісної інфраструктури автомобільних доріг у відповідність із сучасними міжнародними вимогами щодо архітектурно-будівельних характеристик, оснащення, переліку і якості послуг;
- забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного автомобільного транспорту на національному та міжнародному ринку транспортних послуг;
- створення ефективної системи допуску перевізників і транспортних засобів до надання послуг з перевезення вантажів, включаючи питання тарифів і фінансового навантаження для суб’єктів малого і середнього бізнесу;
- підвищення дорожньої безпеки;
- у залізничному транспорті:
- оновлення колійного господарства та рухомого складу залізниці, упровадження сучасних інформаційних, цифрових, телеметричних технологій з метою вирішення завдання транспортного забезпечення як внутрішніх потреб, так і транзитних перевезень;
- поліпшення якості послуг залізничного транспорту відповідно до зростаючих споживчих вимог та міжнародних стандартів;
- у морському та річковому транспорті:
- закупівля нових суден, реконструкція та модернізація існуючої інфраструктури морських і річкових портів України з метою забезпечення прийому, перевантаження, зберігання та подальшого транспортування всієї номенклатури експортно-імпортних, транзитних і каботажних вантажів з огляду на проголошений курс української держави на інтеграцію в систему світових морських перевезень;
- збільшення частки вантажів, які перевозяться суднами під Державним Прапором України, що дасть змогу зменшити додаткові транспортні витрати, розширити ринки збуту, підвищити показники міжнародної конкурентоспроможності країни та збільшити валютні надходження.
- Види рекреації і туризму, що розвинуті у регіоні
У Київсько-Дніпровському рекреаційному районі, як і в решті, розвивається багатопрофільна рекреація: пізнавально-лікувальна, культурно-розважальна, ділова, релігійна, навчально-освітня, спортивна, зокрема повітроплавальний, лижний, пішохідний, водний, зелений туризм. Переважає сезонний цикл туристичної діяльності. Перспективними турами є "Гетьманські столиці", "Шляхами гетьманів України", "Релігійні святині Європи", "Шляхами видатних вчених і винахідників", "Шляхами українських меценатів і промисловців", "Шляхами великих емігрантів", "Славетні мандрівники і першопрохідці", "Славетні острови" (о. Труханів), а також педагогічні тури і ярмарковий та екологічний туризм.
Основні проблеми експлуатації
природних рекреаційно-
- Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної діяльності Київсько-Дніпровського району
В
Україні рекреаційне
Україна
з її унікальними природними
ресурсами та рекреаційними
На
даному етапі розвитку
Для
ефективної діяльності
- Підвищити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг.
- Удосконалити систему управління рекреаційною сферою на рівні держави, а далі областей, адміністративних районів та міст.
- Створити сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в розвиток рекреаційної сфери.
- Забезпечити раціональне та ефективне використання природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів.
- Здійснити реконструкцію та модернізацію санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів, створити матеріально-технічну базу для розвитку різних видів рекреації.
- Створити нові курортно-санаторні і оздоровчі комплекси.
- Піднести на якісно вищий рівень стан інфраструктури і сервісної мережі в курортно-туристичних центрах.
- Створити сприятливі економіко-правові та організаційні умови для залучення приватного сектора в сферу рекреаційного обслуговування.
- Розробити гнучку систему оподаткування, з пільгами підприємствам, що розвиватимуть матеріально-технічну базу району.
- Здійснити систему заходів щодо науково-організаційного забезпечення розвитку рекреаційного комплексу Київсько-Днапровського району.
- Створити інформаційну базу даних щодо наявних рекреаційних ресурсів: природно-рекреаційних, історико-культурних та соціально-економічних.
- Провести реконструкцію існуючих і будівництво нових автомобільних доріг до рекреаційно-туристичних центрів, створити інфраструктуру розвитку автотуризму (зокрема, об'єктів автосервісу), яка б за рівнем функціонування наближалася до міжнародних стандартів.
- Впровадити стандартизацію і сертифікацію основних видів рекреаційних послуг.
- Провести сертифікацію рекреаційних закладів розміщення та діючих в них об'єктів харчування.
- Налагодити систему підготовки висококваліфікованих кадрів для рекреаційної сфери, забезпечити систематичну перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників сфери рекреації та туризму (тренінги, курси, семінари, стажування тощо).
- Зробити рекреаційну діяльність району економічно прибутковою галуззю місцевого і народного господарства.
- Привести у відповідність ціни на послуги і якість відпочинку.
- Розвивати профспілкову рекреацію.
- Зробити популярною рекреацію в Київсько-Дніпровському рекреаційному районі.
- Створити штучні рекреаційні об’єкти, наприклад пляжі, водойми.
- Провести системний підхід і комплексний аналіз економічного і соціального значення курортно-рекреаційної сфери даного району.
- Провести маркетингові дослідженя з метою вивчення попиту на туристично-рекреаційний продукт на внутрішньому ринку.
- Розвивати і фінансувати дитячу рекреацію.
Перспективним не даному етапі є відпочинок у сільській місцевості. Можна згадати незабутні дитячі спогади про літні канікули у бабусі на селі і поринути у світ традиційної української культури, відчути простоту та спокій життя у селі, відволіктися від щоденних клопотів міських жителів. Це можна поєднати з прогулянками околицями, збиранням грибів, ягід у лісах, купанням та риболовлею в річках. Для міських жителів, яких в Київсько-Дніпровському районі надзвичайно багато, це буде можливість відпочити, і оздоровитися.
Також перспективними є створення нових рекреаційних закладів.
Отже,
Київсько-Дніпровський
- Висновки
В Україні рекреаційна сфера залишається поза сферою здорових фінансово-економічних відносин, що досить негативно впливає на лікування і оздоровлення населення. Україна з її унікальними природними ресурсами та рекреаційними умовами, а також наявними трудовими ресурсами повинна розвиватися в єдиному рекреаційному комплексі за чітко розробленою, протестованою і затвердженою програмою.
Для вирішення проблем досліджуваного району слід виконати наступне:
• Створити сприятливі умови
для залучення вітчизняних та
іноземних інвестицій в
• Створити нові курортно-
• Підвищити якість та
• Здійснити систему заходів
щодо науково-організаційного
• Провести реконструкцію
• Налагодити систему
Слід
зауважити, що важливою
І
насамкінець, варто додати, що
дана тема потребує свого
Список використаної літератури:
1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія.-К.: Видавничо-поліграфічний центр «київський університет»,2001-395с.
2. Бейдик
О.О. Українсько-російський
3. Мацола В.І.
Рекреаційно-туристичний
4. Москаленко В.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець С.М., Бабаєв К.Д. Курортна галузь та перспективи її розвитку. // Укр. бальнеол. журнал. – 2001.-№4. – С.5-14.
5. Николаенко Д.В. Рекреационная география: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2001. - 288 с.
6. Руденко В.П.
Географія природно-ресурсного
7. Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині. За ред. К.К. Карпенко. – Суми: Сумський пед. Інститут, 1996. – 69 с
8. Статистичний щорічник України. 2003. — К.: 2003.
9. Стафійчук
В.І. Рекреологія. Навчальний
10. Туристично-краєзнавчі
дослідження. Випуск 1. Матеріали
ІІІ Всеукраїнської науково-
11. Туристично-краєзнавчі
дослідження. Випуск 1. Матеріали
ІІІ Всеукраїнської науково-
12. http://tourlib.net/
13. http://www.ukrainainkognita.
14. http://who-is-who.com.ua/
15. http://www.tour.sumy.ua/selo.

- География туризма с целью отдыха и развлечений
- География туризма США и Канады
- География туристических центров РФ
- География туристского спроса
- География угольной промышленности
- География угольной промышленности России
- География Франции
- География транспорта Кыргызской Республики География Кыргызстана
- География туризма
- География туризма
- География туризма
- География туризма
- География туризма в мире
- География туризма в Швеции