Готель "Коломия"

Готель  «Коломия»

Зміст

Вступ……………………………………………………………………3

Розділ І. Розвиток готельного господарства в Україні та світі 5

1.1. Сучасні тенденції розвитку  індустрії гостинності в Україні… 5

1.2. Розвиток готельного  господарства в світі……………………  .9

1.3. Сутність та економічне  значення ресторанного господарства  при готелях……………………………………………………………12

Розділ ІІ. Готель «Коломия»  в системі готельного господарства України……………………………………………………………… 14

2.1. Загальна характеристика  підприємства……………………… .14

2.2. Технологія готельних  послуг……………………………………20

2.3.Якість обслуговування  клієнтів у ресторані готелю  «Коломия»…………………………………………………………….26

Розділ ІІІ. Шляхи поліпшення та удосконалення діяльності готелю «Коломия» в контексті розвитку готельного бізнесу………………30

Висновок………………………………………………………………37

Перелік використаних джерел……………………………………….39

Додаток……………………………………………………………… 40

Вступ

Готельне господарство є  однією з складових туристської  індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає  одне з перших місць при формуванні туристичної інфраструктури, бо якість проживання та відповідне обслуговування рішуче впливають на рівень туристичного сервісу. А отже, готельна індустрія  стає швидко зростаючим бізнесом, що приносить  значні грошові надходження, в тому числі валютні. Вітчизняна готельна галузь стає невід’ємною складовою  світового готельного господарства.

Гостинність - сфера готельного й ресторанного бізнесу є провідним  чинником і базою величезної індустрії  туризму.

Готель - це щось більше, ніж  просто місце для ночівлі, він  багато в чому визначає спосіб життя - на той час, поки триває подорож, доки гість проживає у готельному номері.

Індустрія гостинності - це індустрія, що працює на благо людей. Це – потужний механізм, що активно функціонує та розвивається, вимагаючи при цьому  максимальної підтримки з боку держави  та більших інвестицій.

Індустрія гостинності є  найважливішим елементом соціальної сфери. Вона відіграє важливу роль у  підвищенні ефективності громадського виробництва, та відповідно, росту життєвого  рівня населення.

Слово « гостинність»(фр.hospice) – притулок подорожніх, благодійний  дім.

Гостинність як науковий термін визначає систему заходів та порядок  їх здійснення з метою задоволення  найрізноманітніших побутових, господарських  і культурних запитів гостей туристських  підприємств, їх запобігливого обслуговування, надання низки послуг.

Термін «гостинність»  введений в 1982 р. на конференції національних асоціацій готелів і ресторанів ЄЕС.

Івано-Франківськ є центром  реалізації Програми Європейського  Союзу по розвитку туризму в Карпатському регіоні, який здійснюється за підтримки  Європейських фінансових інституцій. Місто має належний рівень розвитку транспортних терміналів (аеропорт, вокзал). Сприятливу екологію, велику кількість  пам’яток архітектури різних епох і стилів, заповідну історичну  зону в місті, збережені культурні  міри контексту Європейського міста, потужні мистецькі осередки і  мистецько-фестивальний імідж.

Метою дослідження курсової роботи є аналіз надання технології туристичних послуг готелем «Коломия», ознайомлення з роботою туристичного підприємства, основними напрямами  діяльності, визначення рівня та якості надання послуг.

Методи дослідження –  описовий, порівняльний, структурний.

Структура роботи – робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури та додатку.

Розділ І. Розвиток готельного господарства в Україні та світі

1.1.Сучасні тенденції розвитку  індустрії гостинності в Україні

Розвиток готельного господарства в Україні сьогодні стримується  низкою чинників [12,с.80]:

Ø економічна криза;

Ø недоліки в роботі фінансово-банківської  системи;

Ø обмежена платоспроможність  населення;

Ø недосконала податкова  система.

Законодавчо-правова база не відповідає вимогам сьогодення, немає інструкцій та інших нормативних  документів, які були б логічно  взаємопов’язані і не суперечили один одному.

Слід відзначити відсутність  необхідної інфраструктури, відповідних  сервісних умов, що, в свою чергу ,позначається на рівні якості обслуговування туристів. Стан сфери послуг не відповідає потенційним можливостям держави, яка має все для розвитку туристичної  інфраструктури:

Ø природні умови;

Ø історико-культурні ресурси;

Ø трудові та матеріальні  ресурси.

Програмою розвитку туризму  передбачено будівництво 78 нових  готелів та інших об’єктів на 15.7тис.місць, а також проведення реконструкції 61 об’єкта на 21.5тис.місць.

Готельний бізнес України  сприятиме презентаціям регіональних інвестиційних ідей та проектів, пропозиціям  готелів, ресторанів для потенційних  інвесторів, розвитку франчайзних мереж, інвестуванню в рекреаційний і санаторно-курортний  сектор, формуванню маркетингових систем, рекламно-інформаційному забезпеченню, а саме [1,с.121]:

Ø владні структури, представників  державних організацій, асоціації, які безпосередньо приймають  участь у створенні стратегії  розвитку галузі;

Ø органи, які сприяють розвитку індустрії гостинності;

Ø керівників засобів розміщення, підприємств харчування;

Ø керівників туристичних  організацій;

Ø відомих фахівців та професіоналів  галузі;

Ø осіб та організації, які  сприяють забезпеченню готелів та ресторанів товарами та послугами.

Готельне господарство є  однією з основних складових туристської  індустрії України.

За формами власності  їх кількість розподіляється так: 40 % перебувають у загальнодержавній та комунальній, 57 - у колективній і 3 % - у приватній власності

Середньорічний коефіцієнт завантаження готелів в середньому по Україні становив 0,24. При цьому  мінімальне використання місткості  готелів - 9 %- було в Луганській та Миколаївській  областях, а максимальне - 78 % - у Севастополі. У Києві цей показник дорівнював 40 %.

Якщо відкинути максимальне  й мінімальне значення показників завантаженості, то використання місткості українських  готелів у 2006 р. становило 0,20. Це значення є більш об'єктивним для характеристики стану готельного бізнесу в Україні. Винятком з цього незадовільного становища є Київ, де завантаженість у 1995 р. дорівнювала 0,52, в 1998 р. - 0,35, в 1999 р. - 0,37, у 2006 - 0,40.

У більшості регіонів України  рівень завантаженості готелів коливався  від 0,17 до 0,22.

Чисельність готелів в  Україні скоротилась з 1995 р. по 2006 р. на 88 одиниць, або на б %, їх місткість  зменшилась на 27 963 місця, або на 21 %.

Найбільше скорочення спостерігалось у Києві - на 4287 місць, областях Хмельницькій (2953), Донецькій (2709), Львівській (1719),

Усього готелями України  надано послуг 358 446 іноземним громадянам, що становить 10,9 % загального числа осіб, яким надано послуги.

Найбільшій кількості  іноземних туристів надано готельних  послуг у таких регіонах України: Київ (36,1 %), АР Крим (10,4%), областях Львівській (9,1 %), Одеській (5,3 %), Дніпропетровській (5,3 %), Київській (4,2 %), Донецькій (4,0 %).

Середня тривалість перебування  однієї особи в готелях становить  для громадян України 2,7 доби, для  іноземців -2,6 доби.

Середня місткість номера по Україні дорівнює 2,02, у Києві -1,9, а в областях, зокрема Рівненській  і Донецькій, - 1,8, в Одеській -2,2, у  Чернігівській і Херсонській - 2,3, у Сумській - 2,6.

Кількість готелів в Україні  порівняно з туристськими країнами світу незначна. У Великій Британії, наприклад, функціонує близько 260 тис. готелів. У країнах Європи число  великих готелів становить 15 -25 % загальної кількості готельних  господарств, 75 -85 % - мотелі та готелі сімейного  типу. За даними аналізу структури  готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, надзвичайно  поширені в інших країнах, в Україні  практично не розвинуті.

Як свідчить міжнародний  досвід, саме такі підприємства могли  б дати істотний поштовх розвитку галузі та створенню додаткової кількості  робочих місць.

Чинне законодавство України  нечітко визначає готельне господарство, його належність до сфери туристських  послуг та відомче підпорядкування. Тому для розвитку готельного господарства України, підвищення попиту на ринку  споживання готельних послуг, створення  і входження на ринок малих  готельних підприємств доцільним  є розробка проекту Закону України  про розвиток готельного господарства. Положення Закону мають визначити  правові, економічні та організаційні  засади створення і подальшого розвитку конкурентних відносин на цьому ринку.

Завантаженість по Українi 25%, в Києвi - 44%

Забезпеченість готельними місцями - 2,4, в Києві - 7.

В Україні класифiкацiя  готелiв є основою для їх сертифiкацiї.

Сертифiкацiя - це дiяльнiсть  з пiдтвердження вiдповiдностi якостi товару чи послуг взiрцю (або стандарту). З сiчня 1997 року дiють державнi стандарти  в галузi туризму, готельного i ресторанного господарства. Базою є мiждержавнi стандарти СНД: "ГОСТ 28681.4-95 класификация гостиниц".

4 жовтня 1999 року - правила  сертифiкацiї були затвердженi Мін’юстом  - введена обов’язкова сертифiкацiя.

Сертифiкацiю проводить  незалежний аудиторський орган акредитований  держстандартом УкрСЕПРО.

Сучасна стратегія надання  готельних послуг дає змогу розширити  їхній асортимент і є засобом  як виживання, так і пошук нових  шляхів [12,с.90].

1.2. Розвиток готельного  господарства в світі

Визначальною тенденцією розвитку світового готельного господарства залишалася централізація управління. Практично всі готельні ланцюги  світу, незалежно від їхнього  рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потенціалу. У 1992-1996 pp. лідером  рейтингу був Hospitality Franchise System (HFS). У  цей період йому вдалося поглинути  такі великі компанії, як Ramada Inns і Howard Johnson. Але у 1997 p. настала черга HFS: його поглинув ланцюг, що динамічно розвивається.

Наприкінці століття явно набирав темпи процес централізації  управління Cendant Corp., що очолив рейтинг  готельних ланцюгів. Якщо за 1970 -1991 pp. Holiday Inns збільшив контроль у готельному господарстві тільки на 106 тис. номерів, то в 90-х контроль лідера зріс уже до 214,8 тис. номерів. Правда, це були вже зовсім інші компанії. Збільшення спостерігалося в усіх рангових позиціях рейтингу. У 1970 р.перша десятка рейтингу об'єднала 4987 готелів на 502,4 тис. номерів, у 1991 р.- вже 13813 готелів на 1847 тис. номерів, у 1999 р. — 25827 готелів на 3083,9 тис. номерів. Тільки в 90-х роках число контрольованих номерів виросло майже в 1,7 раза, або на 1236,7 тис. [3,с.32].

Централізація управління в  дрібних готельних ланцюгах відбувається інтенсивніше, ніж у великих. До централізації  менш схильні так звані управлінські компанії (consortia). Тут лідером донедавна  була Utell International, що у 1992 р. контролювала 1360 тис. номерів, у 1997 -1998 pp. її змінила REZ Solutions Inc. (1560 тис. номерів), а у 1999 p.-Pegasus Solutions (1803 тис. номерів).

Процес укрупнення готельних  ланцюгів грунтується насамперед на розвитку системи франчайзингу (нині приблизно 80 % готелів входять у  ланцюги на правах франчайзингу). У 1999 р. із 6315 готелів, керованих Cendant Corp., 6258 входили в цю компанію на умовах франчайзингу. Bass Hotels & Resorts (2-ге місце  в рейтингу) керує усіма своїми 2886 готелями тільки на таких умовах. З 1880 готелів більш відомої компанії Marriott Int. (3-тє місце в рейтингу) 998 також мають франчайзингові угоди. А з 716 готелів Starwood Hotels (8-ме місце в рейтингу) за даною системою працюють 299. З 10 готельних ланцюгів, що займали перші місця в рейтингу 1970 p., 9 зміцнили своє становище в 1999 р.

Якщо порівняти списки готельних ланцюгів першої двадцятки  рейтингу у 1991 та у 1999 pp., то багатьох уже  немає. Вийшли з гри торгові марки Holiday Inns (1-ше місце в 1991р.), HFS (2-ге місце), ITT Sheraton (7-ме місце), Promus (12-те місце), Intercontinental Hotels (16-те місце), Ramada Inter (18-те місце), Westin Hotels (19-те місце).

Нинішні лідери Cedant Corp., Bass Hotels, Starwood Hotels y 1991 p. були нікому не відомі. Більше того, у 1999 р. про себе заявили порівнянно недавно утворені готельні ланцюги, що відразу потрапили в рейтинг. Серед перших 100 фірм десять готельних  ланцюгів уперше згадуються тільки в 1999 р. З них слід відзначити такі: TUI Group (17-те місце) включає 172 готелі на 43,4 тис. номерів, Millennium (23-тє місце) — 117 готелів  на 30,3 тис. номерів, Interstate Hotels Corp. (24-те місце) — 158 готелів на 29,4 тис. номерів.

Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що оперують у багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів однієї країни. На початку 90-х років лідерами з міжнародної діяльності були Ассог, представлені у 66 країнах; ITT Sheraton - у 61 країні; Holiday Inns -у 55 країнах; Hilton Int., Inter-Continental, Best Western Hotels - у 47 країнах. У лідерів 1999 p. міжнародна операційна діяльність значно розширилася. Bass Hotels має готелі в 98 країнах, Best Western Int. - у 84 країнах, Ассог -у 81 країні, Starwood Hotels - у 80 країнах, Carlson Hospitality Worldwide - у 57 країнах, Marriott Int.- у 56 країнах, Hilton Int. - у 53 країнах, Forte Hotel Group - y 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіально розширити свою діяльність.

Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством  характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні  готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, - все більше країн  створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних  ланцюгів, що потрапили в рейтинг  журналу Hotels за 1999 p., розташовані в 39 країнах. Причому понад 60 % із них  припадає на США, 17 штаб-квартир -у Великій  Британії, 14 -у Японії, 11 -у Німеччині, 8-у Гонконгу, по 6- у Франції і  Сінгапурі [1,с.199].

Таким чином, готельні ланцюги  мають в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче положення  зберігають США, на частку яких припадає 62,5 % від усіх номерів, а на частку головних європейських країн -усього 27,1 %. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. У табл. 1.3 наведено кількість готельних номерів  у ланцюгах у різних країнах світу  за 1999 р. Нині готельні ланцюги об'єднують  приблизно половину всіх існуючих у  світі готелів.

Крім готельних ланцюгів, на світовому туристському ринку  активно функціонують специфічні об'єднання, основна мета яких - виявляти кращих представників готельного бізнесу. Наприклад, з 1928 р. проводить роботу з визначення найкращих готелів  світу міжнародна корпорація "Ведучі готелі світу". Вона щорічно поміщає  дані про кращі підприємства у своєму спеціальному каталозі. Міжнародна організація "Привілейовані готелі і курорти світу" проводить таку роботу близько 30 років. З 1968 р. функціонує міжнародна готельна асоціація "Найтихіші готелі світу", штаб-квартира якої знаходиться в Парижі. При вступі в цю асоціацію оцінюються три критерії: природне і приємне навколишнє середовище; затишна будівля та інтер'єр готелю з характерним виглядом; гостинність, що відповідає всім сучасним вимогам, у тому числі і чудовій кухні.

1.3. Сутність та економічне  значення ресторанного господарства  при готелях

У процесі обслуговування туристів ресторанне господарство відіграє особливо важливу роль і набуває  специфічних рис, що дозволяє вважати  ресторанне господарство в курортно-туристичних  центрах складовою індустрії  туризму. Характерною особливістю  обслуговування туристів в готелях  є надання їм повного комплексу  послуг (сніданок, обід, вечеря).

Підприємства ресторанного господарства в готелях сприяють залученню до обігу частки доходів  туристів із різних регіонів. Таким  чином, відбувається переливання купівельних  фондів з одних районів до інших, з однієї країни до іншої. Крім того, задоволення потреб за межами постійного місця проживання трансформує витрати  купівельних фондів населення, зокрема, витрати на купівлю товарів заміняються  витратами на послуги. А це сприяє мобілізації вільних грошових коштів населення [5,с.123].

Ресторанне господарство створює умови для досягнення суспільних цілей розвитку туризму. У ресторанах зустрічаються та знайомляться люди з різних країн, тут створюється  сприятливе оточення для взаєморозуміння, корисних, ділових контактів, розвитку громадського та культурного життя.

Ресторанне господарство отримує значну частку доходів як від внутрішнього, так і міжнародного туризму, активізує валютні надходження, створює умови для «експорту» послуг і входження їх до міжнародного ринку. До того ж, «експорт» послуг здійснюється на досить вигідних умовах тому, що він  не пов'язаний з транспортними витратами.

У ресторанному господарстві зосереджена значна частина матеріально-технічної  бази туристичної індустрії. Від  якості будівництва, рівня устаткування й обладнання, різноманітності її типів істотно залежить ступінь  комплексного обслуговування та задоволення  потреб туристів у різних туристичних  районах країни.

Діяльність підприємств  ресторанного господарства, що задовольняють  потреби туристів, значною мірою  пов'язана зі зміною потоку відпочиваючих  у курортних і туристичних  центрах. У залежності від режиму ( підприємства ресторанного господарства поділяються на цілорічні -зонні, а  за організацією слід розрізняти закриті, відкриті та змішані [10,с.77].

Закрита форма організації  ресторанного господарства характеру  підприємств організованого відпочинку (санаторії, будинки відпочинку, турбази  та ін.), де відпочиваючі одержують повний комплекс (чотирьохразове чи триразове) харчування.

Однією з форм підприємств  ресторанного господарства, що сприяє кращому пізнанню традицій і культури країни перебування, є етнографічні ресторани та кафе, тобто такі, де національні особливості проявляються в інтер'єрі, одязі офіціантів, репертуарі оркестру і, саме головне, в асортименті страв і напоїв. Такі ресторани, як правило, відвідує більший контингент туристів.

Створюючи в Україні індустрію  туризму, намагаючись гідно увійти до міжнародного ринку туристичних  послуг, необхідно реконструювати діючі, будувати нові сучасні підприємства ресторанного господарства, здатні конкурувати  з кращими ресторанами світу, завоювати авторитет і популярність [1,с.299].

На сьогодні в Україні  немало ресторанів такого рівня. Прикладом  можуть слугувати ресторани готельного комплексу «Київська Русь» (м. Київ), що за європейською класифікацією відповідає вимогам, що становляться до готелів  «****». Тільки в готелі «Київський»  працює три ресторани («Європейський», «Польський», «Український») з відповідною  кухнею.

Розділ ІІ. Готель «Коломия»  в системі готельного господарства України

2.1 Загальна характеристика  підприємства

Коломия - важливий культурний і духовний осередок краю. Скарбницею народних промислів є Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Є.Кобринського, унікальний музей "Писанка".

Основні туристичні маршрути з Заходу на Схід проходять через  Коломию - культурно-мистецький центр  краю з багатою iсторiєю. Археологiчнi знахiдки разом з пiсенними  джерелами засвiдчують, що Коломия  належить до найдавнiших галицьких  мiст. Перша лiтописна згадка про  неї є в Галицько-Волинському  лiтописi вiд 1241 р. Вузол залiзничних  і автомобiльних шляхiв Коломиї  рiвновiддалений вiд таких перлин Карпатського краю, як Шешори, Косiв, Яремча, Верховина, Ворохта, Чернiвцi, Манява, від  найбiльшого в Украiнi гiрськолижного курорту - "Буковель", та г. Говерла - найвищої в Украiнi [14].

Готель «Коломия» відкрився  в 2006 році.

Готель "Коломия" - розташований в самому центрі міста Коломия, біля славнозвісного музею "Писанка". В готелі на відпочиваючих чекають  одно і двокiмнатнi номери з комфортабельними меблями, в кожному номері є простора ванна кімната. Затишний інтер'єр, національна  кухня, багатомовний сервіс (англійська, німецька, французька, польська, російська) надають можливість приємно відпочити [14].

Для бажаючих провести час  в Карпатах готель «Коломия» пропонує групові та iндивiдуальнi тури у супроводі  квалiфiкованого гіда (на сьогодні - це біля 20 рiзноманiтних программ для активного, культурно-пiзнавального, оздоровчого i iнших видiв вiдпочинку). Вас зачарують  звуки цимбалів i трембіт серед  величі гір, цiлющi джерельні води, справжні гуцульські страви, зустрічі з пастухами, шум швидкоплинних річок i вічнозелених лiсiв, печери, підйоми i спуски по скелях, переправи через гiрськi ріки…  Адреса готелю «Коломия»:

м.Коломия, Івaно-Франківська  обл.

проспект Чорновола 26

+38(03433)50343

+38(03433)25733

[email protected]

Наказом Держстандарту Украïни  №99 вiд 4 березня 1996 р. ГОСТ 28681.4-95. “Туристсько-екскурсiйно  обслуговування. Класифiкацiï готелей  “ був введений в дiю в Украïнi з 1 сiчня 1997р. ГОСТ встановлює класифiкацiю  готелей рiзних органiзацiйно правових форм мiсткiстю не менше 10 номерiв. Класифiкацiя  не розповсюджується на будинки i примiщення, якi здаються в найм для проживання.

На території готелю розташована  відкрита автостоянка з цілодобовою  охороною. Навколишня територія і  сам готель освітлюється цілодобово. Особливо яскравим є освітлення в  період новорічних та Різдвяних свят.

Готель має власну систему  водопостачання, автономне опалення, що забезпечує наявність гарячої  води цілодобово. Цілодобове кондиціювання  повітря в усіх приміщеннях. Внутрішнє  радіоповідомлення в кожному  номері.

Готель забезпечує своїх  клієнтам внутрішній телефонний зв'язок, міський та наявність міжнародного обслуговування зв'язку фірмою "Утел", а також мобільний зв'язок [14].

До послуг туристів та гостей міста в готелі є інформаційно-туристична агенція, де пропонують організацію  групових та індивідуальних поїздок  по Карпатському регіону і за кордон. Можна замовити екскурсійне обслуговування, послуги гіда.

З транспортних послуг слід відмітити наявність транспорту, обслуговування екскурсійним автобусом, замовлення квитків на транспорт.

Банківські послуги: наявність  банкомату, пункту обміну валюти.

За наявності такої  матеріально—технічної бази та сервісного обслуговування готель "Коломия" поки що надає своїм клієнтам послуги  середнього рівня комфорту [14].

Всі приміщення готелю "Коломия" можна розділити на чотири основні  групи: житлові, адміністративні, обслуговуючі, підсобні.

До першої групи відносяться  номери всіх категорій і безпосередньо  зв'язані з ними побутові приміщення.

До другої групи - вестибюль  і прилеглі до нього приміщення та комунікації, контора дирекції і  інші адміністративні приміщення.

До третьої групи входять: приміщення загального призначення  і загального користування (конференц-зал, вітальні), приміщення підприємств, які  надають послуги (перукарня, обмін  валют, ресторани, бар, торгові точки).

До четвертої групи  відносяться: господарські і складські  приміщення (білизняні і пральні, кладові, склади, машинні відділення, бойлерна та ін.).

Адміністративні, житлові  приміщення і приміщення загального призначення знаходяться в різних рівнях і однакових об'ємах.

Організаційна складність правильного  взаємозв'язку між різними типами приміщень заключається в тому, що проживаючий на поверсі не повинен  бачити роботу обслуговуючого персоналу, а тільки користуватися результатами цієї роботи.

Основною частиною готелю являється група житлових приміщень (номерів), а також безпосередньо  зв'язані з ними допоміжні і  службові приміщення.

До допоміжних приміщень  житлової групи готелю відносяться  коридори, поверхові холли і вітальні.

Чим вищий рівень комфорту готелю, більша вмістимість, тим більше різних приміщень входить в склад  готелю і тим більш складну  функціональну структуру має  даний готель.

Функціональні схеми є  різноманітні. Вони враховують різні  складні технологічні процеси, які  проходять при експлуатації будівлі, дотримання яких необхідне для правильної експлуатації будівлі.

Найпростіша функціональна  схема готелю включає в себе розміщення основних технологічних зв'язків.

В готелі "Коломия" існує  два функціональні зв'язки: одинарний  і зворотній.

Одинарні зв'язки існують  між приміщеннями, які не зв'язані  між собою, а зворотні - між приміщеннями, які зв'язані між собою.

Знайомство з спорудою готелю починається з вестибюлю, в якому знаходяться різні  приміщення громадського призначення  по обслуговуванню проживаючих.

Вестибюль є центром, який зв'язує всі основні групи готельних  приміщень. Головний вхід в вестибюль  має двійний дамбур. Вестибюль  готелю "Коломия" є просторим  та добре освітленим. Вхід до ресторану - справа, до бару ресторану - зліва. Зліва  від входу знаходиться стійка портьє, оснащена комп'ютером та зв'язком "Утел" 3 протилежного від входу  боку знаходиться гардероб. Поки що в гардеробі відсутня гардеробна стійка. Враховуючи те, що на даний момент в вестибюльній групі приміщень  проводиться повна реконструкція, структура приміщень вестибюльної групи не може бути показана в повному  об'ємі.

Приміщення вестибюльної групи є монопростором основного  технологічного процесу виробництва  готельних послуг, їх планувальна  організація визначається наявністю  одного великого планувального елемента і кількох малих планувальних елементів.

Монопростір приміщень вестибюльної групи визначається двома робочими зонами: контактною і неконтактною.

Контактна зона визначає умови "зустріч - проводи", що впливають  на настрій гостя. Саме ця зона створює  перше враження про умови гостинності, в цю зону звертається гість, коли в нього виникають проблеми.

Функції контактної зони включають  функції касира (рахунки, обмін валют), портьє (реєстрацію і виписка гостей), інформаційної служби (видача ключів, пошта, інформація).

Функціями неконтактної служби є служби резервування, комутатора, менеджера.

Рівень комфорту характеризується правильною функціональною організацією приміщень вестибюльної групи і  оцінюється такими умовами: взаємним розміщенням  вертикальних комунікацій і входу; взаємним розміщенням основних зон  вестибюля і входу в готель; функціональним зв'язком між зонами і приміщеннями вестибюльної групи, що має виключати перетинання  людських потоків.

Планувальна організація  зони роботи відбувається за такими схемами: фронтальна, поздовжня, концентрична.

В готелі "Коломия" планувальна  організація зони роботи в вестибюлі  відбувається за концентричною схемою. Це схема характеризується тристороннім розміщенням функціональних зон, компактністю, що забезпечує зручності в орієнтації [14].

Архітектурно-планувальне  рішення житлових поверхів залежить від архітектури самої будівлі, від конфігурації будівлі, поверховості і об'ємно-планувального рішення  житлових поверхів.

Житловий поверх є основним монопростором і ядром просторової  структури, що відповідає основному  технологічному процесу споживання готельних послуг - технологічному процесу приймання і розміщення, що забезпечує додаткові умови комфорту в просторах споживання і виробництва. Допоміжним монопростором є простір  технічного поверху і споживання готельних послуг [14].

2.2. Технологія готельних  послуг

Основними технологічними складовими є технологічні процеси, що включають  технологічні цикли, технологічні операції та технологічні елементи.

Усі технологічні процеси  готелю "Коломия" поділяють на основні, допоміжні і обслуговуючі [14].

Основний технологічний  процес відповідає основній функції  досліджуваного виробництва: готельне підприємство надає "дах".

Допоміжні технологічні процеси  забезпечують умови, необхідні для  здійснення основних процесів: контроль за технологічним і естетичним станом устаткування і помешкань, їхнє обслуговування і ремонт.