Клімат. Води . Життя та екологічні проблеми тихого океану

Міністерство освіти і  науки , молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

«Ужгородський національний університет»

Географічний факультет

Кафедра фізичної географії  та раціонального природокористування

Реферат на тему :

«КЛІМАТ. ВОДИ . ЖИТТЯ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТИХОГО ОКЕАНУ »

Виконала :

Студентка ІV курсу

Спеціальності «Географія»

Зрінка І.В.

Ужгород – 2013

План

Вступ

1.Географічне положення.

2.Рельєф дна.

3.Клімат.

4.Течії.

5.Властивості вод.

6.Органічний світ.

7.Природні комплекси.

8.Господарське використання.

9. Мінеральні ресурси.

10. Еколгічні проблеми.

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Світовий океан — безперервна водна оболонка земної кори (океаносфера), що оточує материки. Він становить 70,8 % (361 мли км²) земної поверхні, у ньому зосереджено 96,5 % (1370 млн.км³) усіх вод планети. Залежно від будови дна, обрисів материкових берегів, руху вод структура Світового океану складається з океанів, морів, заток і проток.

Океан — найбільша частина  Світового океану, обмежена материками. Світовий океан поділяють на 4 океани: Тихий (площа 178,7 млн. км², об'єм води 710 млн.км³, пересічна глибина 3984 м). Атлантичний (91,6; 330; 3602), Індійський (76,2; 283; 3736), Північний Льодовитий (14,7; 18; 1220). Межі океанів проводять по материках та островах, а у водних просторах — по меридіанах мисів: мис Горн (о. Вогняна Земля) між Тихим і Атлантичним, мис Голковий між Атлантичним та Індійським, мис Південний (о. Тасманія) між Індійським і Тихим. Межі Північного Льодовитого океану з Атлантичним — підводні підвищення північніше Північного полярного кола, Тихого — Берингова протока. Окремі дослідники називають п'ятий — Південний океан, до якого включають води Південної півкулі між Антарктидою і південними закінченнями материків Південної Америки, Африки та Австралії. Але на міжнародному гідрографічному конгресі в Монако в 1952 р. було прийнято рішення не виділяти Південний океан у самостійний. Одночасно там же був "ліквідований" Північний Льодовитий океан, який приєднали до Атлантичного океану як внутрішнє Полярне море. Та не всі вчені світу погодилися з цим рішенням, і тому на багатьох картах Північний Льодовитий океан фігурує як самостійний, а також на деяких картах відновлено назву Південного океану.

1.Географічне положення.

Тихий океан за розмірами  й особливостями природи –  унікальний природний об’єкт нашої  планети. Океан розташований у всіх півкулях Землі, між материками Євразією і Австралією на заході, Північною і Південною Америкою на сході й Антарктидою на півдні.

Тихий океан займає понад 1/3 поверхні планети і майже половину Світового океану. Він має овальні контури, витягнутий з північного-заходу на південний схід й найширший між тропіками. Берегова лінія відносно прямолінійна біля берегів Північної і Південної Америки і сильно розчленована біля берегів Євразії. До складу Тихого океану входить цілий ряд окраїнних морів Східної й Південно-Східної Азії. В океані велика кількість архіпелагів і окремих островів, які входять до складу Океанії.

2.Рельєф дна.

Тихий океан найглибший. Рельєф його дна складний. Шельф займає відносно невелику площу. Біля берегів Північної і Південної Америки його площа не перевищує десятків кілометрів, а біля берегів Євразії шельф вимірюється сотнями кілометрів. В окраїнних частинах океану розташовані глибоководні жолоби, причому в Тихому океані знаходиться основна частина глибоководних жолобів всього Світового океану: 25 з 35 мають глибину понад 5 км; і всі жолоба, глибиною понад 10 км, – таких 4. Великі підняття дна, окремі гори й хребти розділяють ложе океану на котловини. На південному сході океану розташоване Східно-Тихоокеанське підняття, яке входить в глобальну систему серединно-океанічних хребтів.

З системою глибоководних жолобів й гірських споруд на материках і островах, що прилягають до океану, пов’язаний майже безперервний ланцюг діючих вулканів, які утворюють Тихоокеанське „вогняне кільце”. В цій зоні часто також відбуваються наземні й підводні землетруси, які викликають гігантські хвилі – цунамі.

3.Клімат.

Величезні розміри Тихого океану спричинили значні відмінності  в його кліматі. Це зумовило наявність  у ньому майже всіх типів водних мас. 
У центральних областях температура води океану цілий рік висока — від +25°С до +29°С, а на півночі — становить всього +5°С – +8°С. Дуже холодними є води біля узбережжя Антарктиди, де температура води нижча 0°С. Подібні відмінності спостерігаються також у температурі повітря над океаном.Температура води і повітря навіть у межах одного географічного поясу буває неоднаковою. Наприклад, на півночі Тихого океану, біля берегів Євразії, температура повітря взимку становить -20°С – -22°С, а біля берегів Північної Америки — близько 0°С.

Причинами таких явищ є  особливості атмосферної та водної циркуляції. На заході помірного поясу, в межах якого панує область зниженого тиску (Алеутський мінімум, або циклон), над Тихим океаном переважають північні вітри. Вони, а також народжена ними Курило-Камчатська течія зумовлюють різке зниження температури повітря і вод біля берегів Євразії. Особливо холодно тут узимку, коли з глибин материка в бік океану дмуть ще й холодні мусони. Водночас на сході повітряні маси, а також води Аляскинської течії рухаються, навпаки, з півдня. Тому океан тут значно тепліший.

  Тихий океан простягнувся від субарктичних до субантарктичних широт, тобто розташований майже у всіх кліматичних поясах Землі. Основна його частина знаходиться в екваторіальному, субекваторіальному і тропічних поясах обох півкуль. Температура повітря над акваторією цих широт цілий рік від +16оС до +24оС. Але на півночі океану вона опускається нижче 0оС. Біля узбережжя Антарктиди така температура тримається і в літні місяці.

Для циркуляції атмосфери  над океаном характерні зональні ознаки: в помірних широтах переважають  західні вітри, в тропічних широтах  переважають пасати, в субекваторіальних  широтах біля берегів Євразії яскраво виражені мусони. Над Тихим океаном часто утворюються сильні вітри штормової сили й тропічні циклони – тайфуни. Максимальна кількість опадів випадає в західних частинах екваторіального поясу (близько 3000 мм), мінімальна – в східних районах океану між екватором й південним тропіком (близько 100 мм).

Порушення зонального розподілу  температур спостерігається також  у тропічних широтах Тихого океану. Проте, на відміну від помірного поясу, на сході океану на 5°С — 8°С холодніше, ніж на заході. Причиною цього явища є постійно існуюча тут область підвищеного тиску — Північнотихоокеанський максимум, або антициклон.

Повітряні й водні маси рухаються в ньому за годинниковою стрілкою. Тому на заході тропічного поясу, біля берегів Євразії, повітря та водні маси тепліші, ніж на сході. Адже надходять вони сюди з екваторіальних широт. Велике значення має потужна тепла течія Куросіо. На сході тропічного поясу в Тихому океані маси повітря й вод виносяться з півночі, а тому порівняно холодні.

Подібні відміни температур спостерігаються у тропіках і  в Південній півкулі, де також є замкнута область високого тиску — Південнотихоокеанський максимум. Тут повітря і води обертаються проти годинникової стрілки, утворюючи велетенський кругообіг морських течій, однією з яких є течія Західних Вітрів.

Течія Західних Вітрів — найпотужніша у Світовому океані. Щороку вона переносить води в 200разів більше, ніж усі річки земної кулі. Це єдина течія, що огинає всю нашу планету. Довжина її становить близько 30 000 км, ширина — приблизно 1000 км. У багатьох місцях цей потужний потік охоплює всю товщу вод. Утворення такої течії пояснюється тим, що материки не перешкоджають її рухові. З цієї самої причини вітри, які породжують течію, набувають незвичайної сили, особливо південніше від 40-ї паралелі. Тому ці широти Світового океану ще називають "ревучими сороковими ".

Над Тихим океаном загалом  випадає більше опадів, ніж будь-де на Землі. Це пояснюється його величезними просторами, проходячи над якими, повітряні маси насичуються вологою. Розподіл опадів підпорядкований закону географічної зональності.  Водночас є помітні відмінності між західною та східною частинами океану. Так, на сході тропіків, в областях переважання антициклонів, повітря посушливіше. Навпаки, вологі пасати з океану приносять на захід тропіків значну кількість опадів.

4.Течії.

 Тихий океан доволі  сильно витягнутий з заходу  на схід і тому в ньому  переважають широтні потоки вод.  В океані утворюються два величезних  кільця руху вод: північне і південне. Північне кільце включає Північну пасатну течію, течію Куросіо, Північно тихоокеанську течію й Каліфорнійську течію (вона єдина з перелічених холодна). Південне кільце складають Південна Пасатна, Східноавстралійська течії (теплі), течія Західних вітрів і  Перуанська течія (холодні).

5.Властивості вод.

В Тихому океані утворюються  всі типи поверхневих водних мас, крім арктичних. Найтепліші води знаходяться в тропічних широтах. Середньорічна температура вод між тропіками складає +19оС, в екваторіальних широтах – від +25оС до +29оС, біля берегів Антарктиди – знижується до -1оС. Опади, що випадають над океаном, в цілому переважають над випаровуванням. Солоність поверхневих вод Тихого океану трохи нижча, ніж в Атлантичному, оскільки західна частина океану отримує багато прісних річних вод (Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг та інші).

Льодові явища в північній частині океану і в субарктичному поясі носять сезонний характер. Біля узбережжя Антарктиди морські льоди тримаються цілий рік. Антарктичні айсберги з поверхневими течіями досягають 40о пд.ш.

6.Органічний світ.

Розташування Тихого океану майже  в усіх географічних поясах Землі  забезпечує виняткове різноманіття його живих організмів. Тільки тваринний світ налічує тут близько 100 тис. видів. Він у 3-4 рази багатший, ніж в інших океанах. Особливо багатий органічний світ в екваторіальних і тропічних широтах. Лише водоростей тут кілька тисяч видів.

У водах океану біля узбережжя Північної Америки є велетенські водорості, які щодня виростають на 30-60 см. Тут росте й найдовша у світі водорость, довжина якої становить близько 60 м, окремі її екземпляри досягають 150 м. На півночі та півдні Тихого океану бурі та червоні водорості часто утворюють справжні зарості — "підводні ліси", де росте ламінарія, яку в побуті називають "морською капустою ".

У водах океану відомо понад 2000 видів  риб, головними промисловими видами яких є: тунці, скумбрія, акули , тріска, кета, камбала, палтус тощо. Налічується більш як 6 000 видів молюсків — устриці ,мідії, гребінці, а також кальмари, каракатиці та восьминоги тощо. Трапляється тут і найбільший двостулковий молюск тридакна масою близько 300 кг. Численні морські ссавці — дельфіни та тюлені, моржі, морські слони та котики. Велика кількість планктону приваблює найбільших тварин на Землі — китів .

Найбагатший органічний світ океану — біля берегів материків. Це пояснюється насиченістю прибережних вод поживними речовинами, які виносяться в океан річками із суходолу. Особливо бурхливо розвивається життя біля узбережжя, де на поверхню піднімаються глибинні води. З ними надходять органічні рештки, якими всіяне дно океану. Одне з таких місць — узбережжя Південної Америки.

Органічні речовини, що піднімаються з дна Тихого океану, зумовлюють бурхливий розвиток планктону. Планктон, у свою чергу, приваблює невеличку рибу анчоус. її тут так багато, що створюється враження, ніби можна йти просто по рибі. Па неї полюють численні пташині зграї, які населяють прибережні скелі — баклани, пелікани тощо. Рибою живиться і найбільший морський птах — альбатрос, розмах крил якого досягає понад 4 м.

Життя в Тихому океані розподіляється нерівномірно також за глибиною. Найактивніше воно у приповерхневих водах.

Тихий океан дуже багатий на біологічні ресурси. Він посідає перше місце в світі за виловом риби (45%) та інших морепродуктів — кальмарів, креветок, крабів , устриць, крилю тощо. На спеціальних морських фермах вирощують морські водорості. З бурих і червоних водоростей добувають йод, бром, солі калію, одержують добрива. Водорості використовують у медицині як кормові речовини і сировину для одержання газу та інших видів палива. На морських фермах вирощують перлівниць — двостулкових молюсків, здатних утворювати перли, з яких виготовляють прикраси.

 По біомасі й числу  видів органічний світ Тихого океану багатший, ніж в інших океанах. Це пояснюється його тривалою геологічною історією, величезними розмірами, різноманіттям екологічних умов. Особливо багата органічний світ в екваторіально-тропічних широтах, в районах розвитку коралових рифів. В північній частині океану багато різноманітних видів лососевих риб.

Вилов риби в Тихому океані складає понад 45% світового. Головні райони промислу – це область взаємодії теплих і холодних вод; шельфові райони на заході океану і райони підйому глибинних вод біля берегів Північної, й особливо Південної, Америки.

7.Природні комплекси.

В Тихому океані є всі природні пояси, крім арктичного.

Північний полярний (субарктичний) пояс займає невелику частину Берингового й Охотського морів. В цьому поясі відбувається інтенсивна циркуляція вод, тому вони багаті на рибу.

Північний помірний пояс займає широкі акваторії. Для нього характерна взаємодія теплих і холодних водних мас. Це сприяє розвиткові органічного світу. На заході поясу формується унікальний природний комплекс Японського моря, який відзначається великим видовим різноманіттям.

Північний субтропічний пояс в Тихому океані виражений не так чітко, як помірний. Західна частина поясу тепла, східна – відносно холодна. Води сині, прозорі, перемішуються слабо. Кількість планктону (дрібних риб) невелика.

Північний тропічний пояс формується під впливом потужної Північної пасатної течії. В цьому поясі багато окремих островів і архіпелагів. Продуктивність вод поясу невелика. Але біля підводних підвищень й островів з'являються скупчення рию та інших морських організмів.

В екваторіальному поясі  спостерігається складна взаємодія  вітрів і різних течій. Найбагатші органічним світом комплекси біля Зондських островів і Північно-Східних берегів Австралії, а також комплекси коралових рифів.

В південній півкулі в Тихому океані формуються аналогічні природні пояси, але вони дещо відрізняються властивостями повітряних мас і складом організмів.

8.Господарське використання.

Тихий океан і його моря омивають узбережжя континентів, на яких розташовано понад 30 прибережних держав з загальною чисельністю населення 2,5 млрд. осіб. До основних видів природних багатств океану належать його біологічні ресурси. Тихий океан займає перше в світі місце за  видобутком риби й морепродуктів.

На шельфі океану почався  видобуток корисних копалин: родовища нафти й газу, руд олова й  інших кольорових металів; з морської води отримують кухонну й калійну  сіль, магній, бром. Через Тихий океан  проходять шляхи міжнародного й  регіонального судноплавства, на берегах  океану розташована велика кількість портів.

Господарська діяльність людини призвела до сильного забруднення деяких акваторій Тихого океану. Особливо це проявилось біля берегів Японії й Північної Америки. Виснажились запаси китів та інших цінних видів риб. Деякі з них втратили своє промислове значення.   

 Таким чином природні  ресурси Тихого океану надзвичайно  багаті і різноманітні, але вони вимагають їх раціонального використання.

9. Мінеральні ресурси.

На дні океану, зокрема  на шельфі, виявлені значні поклади  мінеральних ресурсів. Із давніх-давен  з морської води добувають кухонну  сіль. Під час розмивання хвилями берегів та винесення уламків гірських порід річками утворюються так звані розсипні родовища корисних копалин. Своєрідним видом мінеральної сировини є залізо-марганцеві конкреції.

Уперше ці дивовижні утворення, що за формою і розмірами нагадують  картоплини, були підняті на борт корабля ще в минулому столітті. Хімічний аналіз засвідчив, що найбільше в них заліза і марганцю, хоча багато й інших металів. Це своєрідні металеві концентрати, які залягають на дні океану. Нині розробляються способи їх видобутку.

На шельфі Тихого океану виявлено багато родовищ нафти і газу. Більшість із них нині розробляється.

Активна господарська діяльність людини призвела до значного забруднення океану, зокрема нафтопродуктами. Вони утворюють на його поверхні нафтову плівку, що заважає проникненню в океанічні товщі сонячних променів і порушує газообмін між океаном і атмосферою. Внаслідок цього зменшився вилов риби, а окремі представники органічного світу океану зникли назавжди.

10. Еколгічні проблеми.

Людина - дитя Природи, все його життя проходить за її законами і правилами, але при цьому не можна не відзначити що все збільшується, негативний вплив господарської діяльності на навколишнє середовище. Океанічні води забруднюються в результаті поховання різних відходів, викиду сміття і нечистот з кораблів, на жаль, частих аварій. У Тихий океан щорічно скидається близько 9 млн. т відходів.

Ступінь забруднення постійно росте. Здібності води до самоочищення часом виявляється недостатньої, щоб упоратися з постійно зростаючою кількістю відходів. Під впливом течій забруднення перемішуються й дуже швидко поширюються, впливаючи на зони, багаті тваринами й рослинністю, наносячи серйозний збиток стану морських екосистем. Людство губить саме себе.

До числа найбільш шкідливих  хімічних забруднень відносяться нафту  та нафтопродукти. Щорічно в океан  потрапляє понад 10 млн. т нафти. Забруднюють  поверхню танкери, витік сировини при бурінні.

Господарська діяльність людини в Тихому океані призвела до забруднення його вод , до виснаження біологічних багатств. Так, до кінця XVIII століття були повністю винищені морські  корови в Беринговому морі. На початку XX століття на межі зникнення перебували північні морські котики і деякі  види китів , зараз їх промисел обмежений. Велику небезпеку в океані становить  забруднення вод нафтою і нафтопродуктами (основними забруднювачами ) , деякими  важкими металами та відходами атомної  промисловості . Шкідливі речовини розносяться  течіями по всьому океану. Навіть біля берегів Антарктиди у складі морських організмів виявлені ці речовини. Десять штатів США постійно скидають свої відходи в море.

У 1980 -му році подібним способом було знищено більше 160 000 тонн відходів , з тих пір дана цифра зменшилася.

У північній частині Тихого океану утворилося Велика тихоокеанська  сміттєва пляма з пластику та інших  відходів , сформований океанічними  течіями , поступово концентрується в одній області викинутий  в океан сміття завдяки Північно- Тихоокеанської системі течій. Це пляма  тягнеться через північну частину  Тихого океану від точки приблизно  в 500 морських милях від узбережжя  Каліфорнії повз Гаваї і ледве  не досягає Японії. У 2001 році маса сміттєвого острова становила більше 3,5 мільйонів  тонн , а площа - понад 1 млн км ² , що за масою перевищувало масу зоопланктону в шість разів. Кожні 10 років площа  звалища на порядок збільшується.

6 і 9 серпня 1945 Збройними  силами США були здійснені  атомні бомбардування японських  міст Хіросіма і Нагасакі - єдині  в історії людства два приклади  бойового використання ядерної  зброї. Загальна кількість загиблих  склала від 90 до 166 тисяч чоловік  в Хіросімі і від 60 до 80 тисяч осіб - в Нагасакі.

З 1946 по 1958 року на атолах Бікіні та Еніветок (Маршаллові Острови) Сполучені Штати Америки виробляли ядерні випробування. Всього було вироблено 67 вибухів атомних і водневих бомб.

1 березня 1954 під час  надводного випробування водневої  бомби потужністю 15 мегатонн від  вибуху вийшов кратер 2 км в  діаметрі і глибиною 75 м , грибоподібне  хмару заввишки 15 км і діаметром  20 км . В результаті атол Бікіні  був зруйнований , а територія  піддалася найбільшому в історії  США радіоактивному зараженню  і опроміненню місцевих жителів. 

У 1957-1958 роки Великобританія справила 9 атмосферних ядерних випробувань  на атолах Різдва і Молден (Острови  Лайн ) в Полінезії.

У 1966-1996 роки Франція справила 193 ядерних випробування (у тому числі 46 в атмосфері , 147 під землею) на атолах Муруроа і Фангатауфа (архіпелаг  Туамоту ) у Французькій Полінезії.

23 березня 1989 біля берегів  Аляски сталася аварія танкера  «Ексон Вальдез», що належав компанії ExxonMobil (США). В результаті катастрофи  близько 260 тисяч барелів нафти  вилилося в море, утворивши пляму  в 28 тисяч км ². Було забруднено  нафтою близько двох тисяч кілометрів берегової лінії . Ця аварія вважалася найбільшою екологічною катастрофою, яка коли-небудь відбувалася на море (аж до аварії бурової установки DH в Мексиканській затоці 20 квітня 2010).

Висновки

Тихий океан за розмірами  й особливостями природи –  унікальний природний об’єкт нашої  планети. Океан розташований у всіх півкулях Землі, між материками Євразією і Австралією на заході, Північною і Південною Америкою на сході й Антарктидою на півдні.

Клімат Тихого океану через  розташування його майже в усіх географічних поясах Землі надзвичайно різноманітний.Клімат океану завдяки циркуляції повітряних і водних мас в західній частині помірного поясу холодніший і сухіший, ніж у східній частині; у тропічному поясі — навпаки.

Найкраще органічний світ розвинений біля узбережжя материків  і в приповерхневих водах.

Тихий океан багатий на біологічні і мінеральні ресурси. Активна господарська діяльність людини призвела до забруднення океану.

В Тихому океані є всі природні пояси, крім арктичного.

На шельфі Тихого океану виявлено багато родовищ нафти і газу. Більшість із них нині розробляється.

Список використаних джерел :

1. Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. 
2. «Глобальні проблеми людства» І. А. Родіонова АТ Аспект Пресс, Москва, 1994
3. Степанов В. Н. «Світовий океан» ,- В-цтво «Знання», Москва, 1974
4. Тихий океан. (АН СССР. Институт океанологии). В 13 томах. — М.: Наука, 1966—1974.
5. Ушаков С. А., Ясаманов Н. А. Дрейф материков и климаты Земли. — М.: Мысль, 1984. — С. 142—191.
6. Физическая география материков и океанов / Под общей ред. А. М. Рябчикова. — М.: Высшая школа, 1988.