Комерційна діяльність

  УКООПСПІЛКА

  Львівська Комерційна Академія

  Інститут  економіки та фінансів 
 
 
 
 
 
 

  Організація торгівлі на непродовольчих

  ринках 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Виконав

  Студент 332 групи

  Напрямку  підготовки

  Економіка підприємства

  Роміх Олексій

  Перевірив

  К.е.н.,доц. Хом’як Ю.М. 

  Львів 2011 

  Зміст

  Вступ

  1.Суть, завдання  розвику торгівлі на ринку

  2.Улаштування  непродовольчих ринків

  3.Організація  продажу товарів на непродовольчих  ринках

  Висновки  та пропозиції

  Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Вступ

  Події останніх років в Україні, зміни  в економіці, пов'язані з переходом  до ринкових відносин, призвели до значного збільшення об'єму ринку споживчих  товарів, розширення їх асортименту, особливо за рахунок різкого збільшення на вітчизняному споживчому ринку частки імпортних товарів. У зв'язку із зміною форм власності істотно змінилася  подоба торгівельних підприємств і  характер їх діяльності.

  Торгівля  в Україні є одним з видів  економічної діяльності, які найшвидше  зростають. Обсяг роздрібного товарообігу  України, за даними Державного комітету статистики, в 2007 році склав 91,9 млрд. грн., що в порівняльних цінах на 23% більше обсягу минулого року. Питома вага оптової  та роздрібної торгівлі у ВВП протягом 2003-2007 рр. коливається в межах 11-12%, що є другим результатом після  промисловості. Однак, цей показник є дещо нижчим, ніж у таких країн, як Російська Федерація (19-20%), Польща (18-19%), США (15-16%) та Великобританія (14%).

  Це  свідчить про порівняну нерозвиненість цього виду економічної діяльності в нашій країні. Особливо ненасиченим  є ринок роздрібної торгівлі. За оцінками консалтингової компанії AT Kearney, яка щорічно складає Global Retail Development Index, на сьогодні найперспективнішими з позиції потенційного розвитку торгівельних мереж є ринки країн, що розвиваються, зокрема, у трійку найпривабливіших країн увійшли Індія (1), Росія (2) і Україна (3).

  Основним  фактором розвитку сфери торгівлі в  Україні є зростання доходів  населення, яке визначається темпами  росту реальної заробітної плати  та зниженням рівня безробіття. Проте, зростання доходів населення  в 2007 р. не супроводжувалося адекватним розширенням товарної пропозиції. Це пов'язано зі зміною системи перерозподілу  доходів, яка виражена у підвищенні заробітної плати при падінні  темпів росту економіки в цілому. Рівень доходів ще не є достатнім  для забезпечення всіх першочергових  потреб, а ринок роздрібної торгівлі є недосить насиченим.

  Тому, незалежно від тенденцій розвитку економіки, попит на непродовольчі, побутові та продовольчі товари зростає  випереджальними темпами.

  Саме  тому, обираючи сегмент ринку роздрібної торгівлі для здійснення наступного аналізу та досліджень, зупинимося саме на ринку роздрібної торгівлі непродовольчими товарами.

  Роздрібна торгівля непродовольчими товарами здійснюється в торгових підприємствах: спеціалізованих, в тому числі фірмових, з універсальним асортиментом непродовольчих товарів і в значній мірі регулюється  правилами продажу непродовольчих товарів, затверджених наказом МЗЕЗ і торгівлі України №294 від 27.05.96 р [1]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  1.Суть, завдання розвитку торгівлі на  ринку

  Торгівля  на ринках як форма організації торговельно-сервісного обслуговування являє собою сукупність одиничних актів купівлі-продажу, що здійснюється в мережі ринків (ринковому  господарстві) всіма категоріями  ринкових торговців і включає  специфічну систему торговельних, побутових  та інших послуг продавцям і покупцям на ринках.

  Складність  і специфічність торгівлі на ринках випливає з її сутності і виявляється  в такому:

  > характер більшості одиничних  актів купівлі-продажу, що відбуваються  в мережі ринків, є тотожним  аналогічним оборудкам у мережі  роздрібних торговельних підприємств,  тобто є в основній частині  роздрібною торгівлею;

  > поступово диверсифікується від  суто роздрібного до роздрібно-гуртового  характер одиничних актів купівлі-продажу  в торгівлі на ринках;

  5> переважно інфраструктурний характер  ринкового господарства закладений  у специфіці його основної  діяльності, адже підприємство ринків  скеровує свої матеріальні, фінансові  і людські резерви передусім  на створення умов для ведення  ринкового торгу будь-ким із  суб'єктів господарської діяльності  — товаровиробників чи торговельних  посередників;

  > інфраструктурний характер діяльності  підприємств ринків є основою  для широкої диверсифікації торгівлі  на ринках з іншими видами  господарської діяльності;

  > особливість торгівлі на ринках  виявляється в структурі об'єктів  і складі суб'єктів даної форми  торгівлі: через ринки реалізується  широкий асортимент продовольчих  і непродовольчих товарів, який  мало чим відрізняється від  асортиментного набору роздрібної  торговельної мережі;

  > торгівлю на ринках можна характеризувати  як частково організовану форму  торгівлі, адже в ній можуть  брати участь будь-хто із членів  суспільства (фізична особа) або  група людей (юридична особа), у господарському плані відособлені  від підприємства ринків і  які будують свої відносини  з ним на договірних засадах;

  >•  специфіка торгівлі на ринках  закладена в її природі, найтісніше  пов'язаній з класичними категоріями ринку — оцінкою вартості товару на основі співвідношення попиту і пропозиції.

  Активний  розвиток торгівлі на ринках у сучасних умовах спричинила низка факторів, внутрішньо притаманних вітчизняній  економіці, зокрема:

  • орієнтація на суто ринкові закони, методи і принципи в економічному механізмі суспільства;

  • реформування форм власності в усіх сферах господарської діяльності;

  • проведення кардинальних змін у структурі  аграрного і промислового секторів виробництва;

  • розширення за рахунок зростання  реального і прихованого безробіття кількості учасників комерційної  діяльності.

    Торгівля на ринках сьогодні відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні населення як продовольчими, так і непродовольчими товарами.

  В економічному плані роль торгівлі на ринках зводиться до того, що вона є  ефективним механізмом товарно-грошового  обміну товарів і реалізації комплексу  послуг, сферою створення великих  обсягів товарообігу і перерозподілу  грошових коштів. Реальний обіг товарів  і грошей на ринках оцінити складно, адже єдиний бухгалтерський і статистичний облік обсягів ринкової реалізації не ведеться, однак за окремими товарними  позиціями товарообіг на ринках становить  більше половини сукупного товарообігу  галузі торгівлі.

  Торгівля  на ринках в умовах трансформації  економіки має неабияке соціально-економічне значення.

  Економічне  значення торгівлі на ринках полягає  в тому, що вона є невід'ємною складовою  системи товаропросування матеріальних благ із різних секторів виробництва до споживачів, яка рівноправно конкурує з іншими товаропровідними системами. Вільний доступ до даної форми торгівлі безпосередніх товаровиробників і відсутність у більшості випадків посередника дає продавцям на ринках основну конкурентну перевагу — у ціні реалізації. Ціни на основні види товарів і продуктів у торгівлі на ринках є відносно нижчими як порівняти з цінами на аналогічні товари в роздрібній і дрібногуртовій мережі.

  У сучасних умовах торгівля на ринках має  також надзвичайно важливе соціальне  значення. Воно полягає в реальній участі даної форми торгівлі в  опосередкованому соціальному захисті  багатьох категорій населення і  формується в кількох аспектах. В  умовах реального і прихованого  безробіття, скорочення соціальних виплат, неритмічності у виплаті допомог  і пенсій торгівля на ринках стала  фактичним місцем праці великої  кількості як пенсіонерів, так і  працездатного населення, суттєвим джерелом додаткових стабільних доходів  мешканців міст і сіл, місцем перетину інтересів селян й городян. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  2.Улаштування  непродовольчих ринків

  Улаштування та утримання території ринків повинно  відповідати вимогам Санітарних правил утримання територій населених місць (СанПіН N 4690-88) та Ветеринарно-санітарних правил для ринків, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.96 N 23 та зареєстрованих у Мін'юсті України 19.06.96 за N 314/1339.

    На вході до ринку розміщується вивіска із зазначенням повної назви ринку і його власника, спеціалізації ринку, режиму роботи, а також графічно виконаний план території з позначенням усіх стаціонарних об'єктів ринку (обов'язково лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи), пішохідних і транспортних маршрутів, аварійних виходів.

  На  видному, доступному для огляду місці  встановлюється оформлений стенд з  розміщенням на ньому копії свідоцтва  про реєстрацію ринку як суб'єкта підприємницької діяльності, цих  Правил, витягів із Закону України "Про  захист прав споживачів", нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та відповідальності за несплату ринкового збору, а також  ставок ринкового збору, тарифів  на послуги та правил їх надання, Ветеринарно-санітарних правил для ринків, інформації про  адресу і номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, місцезнаходження і телефон  суб'єкта господарювання, інформації про  місцезнаходження Книги відгуків і  пропозицій тощо.

    У разі планового закриття  ринку, окремих його приміщень  або частин території (для проведення  санітарних заходів, ремонту,  технічного переобладнання) суб'єкт  господарювання повинен не пізніше  як за п'ять днів повідомити  про це громадян, розмістивши  біля входу до ринку інформацію  про порядок роботи ринку, дату  та період закриття й оповістити  про це через радіовузол ринку,  засоби масової інформації.

  Для потреб і зручностей продавців і  покупців на території ринку або  поруч можуть відкриватися магазини, підприємства громадського харчування, побутового обслуговування, телефонного  зв'язку, каси продажу квитків на транспорт, готелі.

  Реалізація  сільгосппродуктів, продовольчих, непродовольчих товарів, живої худоби, птиці, кормів, домашніх тварин, декоративних птахів, акваріумних риб, посадкового матеріалу плодово-ягідних культур, овочевої і квіткової розсади, живих садових квітів, насіння овочевих культур і квітів проводиться на спеціалізованих ринках чи на спеціально виділених рядах (секціях) змішаних ринків з обов'язковим дотриманням санітарно-епідеміологічних вимог.

  На  території відкритого ринку, у критих ринках та павільйонах, де реалізуються продукти рослинного і тваринного походження, повинні бути обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих видів  продукції: овочів і фруктів, м'яса  і забитої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії тощо.

  Спеціалізовані  зони створюються відповідно до вимог  Ветеринарно-санітарних правил для  ринків.

  Розташування  торговельних місць на ринку, торговельно-технологічного обладнання має бути зручним для  здійснення торгівлі, відповідати вимогам  санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забезпечувати  вільний прохід покупців та належну  культуру обслуговування.

  Робоче  місце продавця повинно бути належним чином обладнане (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для  викладки і зберігання запасів товарів  тощо.

  При продажу продукції (товарів) юридичними і фізичними особами з прилавків  одне торговельне місце на ринку  обмежене одним метром погонним.

  При продажу продукції (товарів) юридичними і фізичними особами з магазинів, контейнерів, кіосків, трейлерів, причепів, площадок, наметів, павільйонів, боксів, ролетів тощо розмір торговельного місця визначається площею зайнятих квадратних метрів, а саме:

  - при площі торговельного місця  до 6-ти кв. м - 1 торговельне місце;

  - при площі торговельного місця  від 6-ти до 20-ти кв. м - 2 торговельних  місця;

  - при площі торговельного місця  від 20-ти до 30-ти кв. м - 3 торговельних  місця;

  - при площі торговельного місця  від 30-ти до 50-ти кв. м - 4 торговельних  місця;

  - при площі торговельного місця  понад 50 кв. м - 5 торговельних місць. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  3.Організація  продажу товарів на непродовольчих ринків

  Торгівлю  на непродовольчих ринках можуть здійснювати  громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також підприємства та організації незалежно від форм власності.

  Продаж  товарів широкого вжитку промислового, кооперативного і кустарного виробництва  може проводитися в накритих приміщеннях  і павільйонах, на відкритих майданчиках  у спеціалізованих ринкових торгових місцях. Торгові місця для продажу  непродовольчих товарів помітно  відрізняються від місць для  продажу продовольства за конструктивним виконанням.

  Ринкове торгове місце для продажу  непродовольчих товарів виконується  не в площинних, а в об'ємних  вирішеннях. Через це вони набувають  форми капітальних і легко  конструкційних, виконаних з цегли, металу, пластику, тентів споруд, —  яток, павільйонів, бутиків тощо. Зразки товарів у цих місцях експонуються не просто на прилавках, але й викладаються (вивішуються) на гірках, вішаках по всьому периметру ринкового торгового місця — імпровізованої міні-крамниці;

  Громадяни, які реалізують товари широкого вжитку не систематично, мають право брати  участь у торгівлі на ринках без  відповідної реєстрації й отримання  дозволів. Однак у даний час  непродовольчі ринки стали основним місцем діяльності громадян-підприємців; Громадяни-підприємці, що проводять  систематичну (більше чотирьох разів  у рік) реалізацію непродовольчих товарів, повинні пройти державну реєстрацію, отримати за необхідності потрібні дозволи  й ліцензії і стати на облік  у податковій інспекції. Підприємці самостійно ведуть облік обігу товарів  і коштів, проводять розрахунки, нараховують і сплачують податки: Підприємство ринку не несе відповідальності за зобов'язання ринкових торговців  перед споживачами.

  У межах непродовольчих ринків улаштовуються  спеціалізовані й універсальні магазини з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, заклади громадського харчування і сервісні одиниці.

  Для короткострокового зберігання товарів  широкого вжитку підприємство ринку  організовує і надає на еквівалентних  засадах ринковим торговцям не охолоджувані склади (камери зберігання).

  Ринкові торговці можуть реалізовувати на непродовольчих і змішаних ринках наступні товари широкого вжитку:

  • одяг, взуття, білизну, головні убори, тканини, предмети культурно-побутового призначення, товари господарського вжитку;

  • ювелірні вироби (крім виробів з  дорогоцінних металів і таких, що містять дорогоцінне каміння), іграшки (крім піротехнічних виробів), годинники;

  • предмети гігієни, санітарії, косметично-парфумерні вироби, товари побутової хімії —  за наявності сертифіката якості або сертифіката відповідності  встановленого зразка;

  • газові плити — за наявності документа  про придатність до дальшої експлуатації, що видається відповідними службами газового господарства;

  • транспортні засоби (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів і моделей, самохідні машини, причепи, напівпричепи, мотоколяски і номерні агрегати до них) згідно з Правилами торгівлі транспортними засобами і номерними  агрегатами на спеціально виділеному для них місці території ринку  або на спеціальному ринку;

  • непродовольчі товари, що були в  ужитку (секонд-хенд), книги.

  Забороняється продаж на ринках таких непродовольчих товарів:

  - вогнепальної, газової, холодної  зброї;

  - готового армійського спорядження,  а також тканин, які використовуються  для його виробництва, інших  товарів військового асортименту,  форменого обмундирування;

  - білизни зі штампом організацій  і підприємств;

  - товарів дитячого асортименту  (для дітей віком до 3 років);

  - дорогоцінних металів і коштовного  каміння, а також виробів з  них;

  - шкурок цінних порід звірів  без відповідного маркування  підприємства-виготовлювача;

  - ліків, лікарських рослин, наркотичних  засобів;

  - паливних матеріалів;

  - балонів з побутовим газом;

  - піротехнічних та вибухових засобів;

  Адміністрація непродовольчого ринку повинна  забезпечувати на території ринку  додержання санітарних, протипожежних  правил, контроль за додержанням порядку  торгівлі непродовольчими товарами 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Висновки  та пропозиції

  Висновки  і пропозиції Торгівля на ринках сьогодні відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні населення як продовольчими, так і непродовольчими товарами.В економічному плані роль торгівлі на ринках зводиться до того, що вона є ефективним механізмом товарно-грошового обміну і реалізації комплексу послуг, сферою створення великих обсягів товарообігу і перерозподілу грошових коштів. Яскравим прикладом серед підприємств непродовольчого ринку стало За досліджуваний період воно показало себе як процвітаюче лідируючи підприємство на ринку непродовольчих товарів в даному регіоні. Свідченням цього стали економічні показники. Так рентабельність за останні 3 роки варіювала на рівні 50-60%, що є досить високим показником торгівельної діяльності. Найбільшу питому вагу в структурі елементів непродовольчого ринку склали роздрібні торгівельні підприємства (80%), решту – підрозділи обслуговування та господарсько-будівельні підрозділи.Потенційна потужність даного підприємства складає близько 650 торгових місць серед наявних 700. Це є досить непоганим свідченням того, що ринкове підприємство створює всі необхідні умови для ведення торгівлі Склад структурних елементи підприємства непродовольчого ринку СП «Укртехносинтез», представлений підрозділами обслуговування, торгівельними і господарсько-допоміжними підрозділами. Окрім цього у формуванні структури підприємства ринку беруть участь залучені структурні елементи – улаштовані ринком самостійно і передані в довгострокову оренду роздрібні і дрібногуртові торгівці.Широкий спектр послуг, які надає підприємство створює сприятливий клімат для ведення торгівельного бізнесу. Так, серед послуг зайняли місце на ринку наступні: – послуги оренди, що передбачає надання в прокат торгівельного обладнання та оснащення торговцям;– послуги побутового та сервісного характеру;– послуги пов'язані із купівлею товарів, з наданням допомоги покупцям щодо використання придбаних товарів, створення сприятливої обстановки для відвідування магазину;– послуги виробничого характеру;– транспортні і вантажно-розвантажувальні послуги;– інші послуги.Для легітимності ведення торгівлі, ринок керується у своїй діяльності законодавством України. Окрім цього, він активно співпрацює з місцевим органами влади щодо узгодження режиму роботи ринку, з санітарно-епідеміологічною службою, пожежним наглядом, архітектурно-будівельною комісією. Улаштування та утримання території ринку відповідає вимогам Санітарних правил утримання територій населених місць.Але як і будь-яке підприємство, потребує удосконалення та розвитку своєї діяльності. Серед основних напрямків, які в подальшому забезпечать більш ефективне функціонування на непродовольчому ринку є:розширення функцій ринку, зокрема: надання послуг. Сюди можуть входити послуги з надання для тимчасового проживання тих ринкових продавців, які прибули з віддалених місцевостей та інших регіонів;запровадження мережі роздрібних торговельних підприємств і роздрібних одиниць зі спеціалізацією продовольчого напрямку. Така наявність елементів ринку на непродовольчому ринку сприятиме доповненню асортименту ринкової реалізації, і дозволить залучити більше торгових одиниць, що відповідно збільшить потенційну потужність самого ринкового підприємства, а отже, і товарообіг.спрямування діяльності стихійних ринків, що функціонують поблизу ринку у цивілізоване русло шляхом вжиття передбачених законодавством контрольно-наглядових заходів, що призведе до посилення процесу легшої деталізації товарно-грошового обігу, істотного зменшення надходження в продаж неякісних товарів:удосконалення нормативно-правової бази у сфері землекористування, взаємовідносин ринку із місцевими органами виконавчої влади суб’єктами підприємницької діяльності, товаровиробниками, 
 
 
 
 
 
 
 

  Список  використаної літератури

  1. Закон України „Про захист прав споживачів” (зі змінами і доповненнями відповідно до Закону №82/95-ВР від 02.03.95, Закону №230/95-ВР від 20.06.95).

  2. Постанова Кабінету Міністрів  України „Порядок заняття торговельного обслуговування населення” від 08.02.95 №108.

  3. Наказ МЗЕЗТ України „Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі” від 08.07.96 №369

  4. Наказ МЗЕЗТ України „Правила торгівлі на ринках” від 12.03.96 №157.

  5. Апопій В.В., Рудницький С.І., Хом’як Ю.М. Торгівля на ринках: соціально-економічні проблеми розвитку // Там само.-1999.-Вип.5.-С.294

  6. Омелянович С.І. Стан і потреби торгівлі в Україні // Економіка України. – 1995. - №7

  7. Апопій В.В., Бабенко С.Г., Гончарук Я.А., Антонюк Я.М., Балабан П.Ю., Дудла А.А., Рудницький С.І., Хом’як Ю.М. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. Київ – 2002.

  8. http://studbase.com/books

  9.http://pidruchniki.ws/13900720/marketing/osoblivosti_organizatsiyi_roboti_neprodovolchih_rinkiv