Країнознавча характеристика Індії
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Навчально-науковий інститут економіки і права
Кафедра туризму і готельно-
КРАЇНОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДІЇ
Індивідуальне завдання
з дисципліни «Країнознавство»
Виконала:
студентка 1 курсу групи 1-Т
денної форми навчання
Викладач:
доцент кафедри туризму і
готельно-ресторанної справи,
к.геогр.н. , доцент
Черкаси – 2013
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. Загальні відомості
РОЗДІЛ 2. Географічне положення
РОЗДІЛ 3. Історія та політична ситуація
РОЗДІЛ 4. Природа
РОЗДІЛ 5. Народонаселення
РОЗДІЛ 6. Господарство
РОЗДІЛ 7. Культура
РОЗДІЛ 8. Проблеми та перспективи розвитку
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Офіційна назва країни, Індія, походить від древньоперського слова хінду, яке у свою чергу походить від санскритського Сіндгу— історичної назви річки Інд. Давні греки називали індійців Індо— «люди Інду». Конституція Індії визнає та вживає у офіційному користуванні також другу (власне, історично — першу) назву, Бгарат , яка походить від санскритського імені давньоіндійського царя Бгарати, історія якого була описана в «Магабгараті». Третя назву, Гіндустан (з перської — «країна індійців»), використовується з часів Імперії Великих Моголів, однак офіційного статусу не має.
Прапор
Державний прапор Державний прапор Індії (затверджений конституційною асамблеєю 22 липня 1947 р.) — горизонтальний, триколірний: шафрановий зверху, білий посередині і темно-зелений знизу — у рівних пропорціях. Співвідношення ширини і довжини прапора — один до трьох; у центрі білої смуги — колесо «чакра» темно-синього кольору. Його діаметр приблизно відповідає ширині білої смуги і має 24 спиці. Чакра — колесо закону Дхарми (Доброчинності), що символізує поступальний рух країни.
Державний герб Державний герб Індії представляє собою копію Левової капітелі з м. Сарнатха (поблизу м. Варанасі), спорудженої у ІІІ ст. до н. е. імператором Ашокою на місці, де Будда проголосив своє послання про мир і визволення до чотирьох країн світу. Державний герб символізує прихильність сучасної Індії її стародавнім принципам миру і доброї волі. На капітелі — чотири лева, які сидять спиною один до одного. По окружності капітелі розташовані зображення чотирьох звірів-хранителів чотирьох країн світу: лев — на півночі, слон — на сході, кінь — на півдні, бик — на заході. Абака покоїться на розпущеній квітці лотоса, яка символізує джерело життя і творчої наснаги. Під гербом на санскриті написане гасло «Сатьямева Джайяте» («Нехай запанує Істина!»).
Державний гімн Державний гімн Індії — національна пісня «Джанаганамана» («Душа народу»), слова і музику до якої написав Рабіндранат Тагор. Вперше був виконаний 29 грудня 1911 р.
Територія — 3 166 829 км² (є 7-ю країною у світі за географічною площею). Довжина з півночі на південь — понад 3000 км; з заходу на схід — близько 2000 км.
1 млрд. 027 млн. осіб (березень 2001 р.; у 1990 р. - 844 млн.) Це друга за величиною населення, – після Китаю, – держава на планеті Земля.
Нью-Делі (понад 13 млн. жителів). Місто фактично є районом Делі та було сплановано Едвіном Лаченсом, відомим британським архітектором 20-го століття. Місто є місцем розташування уряду Індії і уряду Національної території Делі, що робить його центром індійської політики. Нью-Делі відоме своїми широкими, усадженими деревами бульварами і численними державними установами та культурними пам'ятниками.
Нью-Делі знаходиться у Північній Індії. Воно розташоване в зоні сейсмічної активности-IV, що робить можливими потужні землетруси в місті. Площа- 42,7 км².
За формою правління Індія - парламентська федеративна республіка у складі Співдружності. У своїй діяльності республіка керується Конституцією, яку було прийнято у 1949 р. Глава держави - президент Пратіба Де-вісінгх Патіл (з 25 липня 2007 р.). Офіційними мовами є хінді і англійська.
В адміністративному відношенні республіка поділяється 27 рівноправних штатів та 7 союзних територій. Адміністративний поділ країни враховує етнічну приналежність людей: штати створені за етнічною ознакою, місцеві мови в них також є офіційними. Кожним штатом керує губернатор, якого призначає президент. Штати Індії: Андхра-Прадеш; Аруначал-Прадеш; Ассам; Біхар; Гоа; Гуджарат; Джарханд; Джамму і Кашмір; Західна Бенгалія; Карнатака; Керала; Мадхья-Прадеш; Маніпур; Махараштра; Мегхалая; Мизорам; Нагаланд; Пенджаб; Раджастан; Сикким; Тамилнад; Трипура; Уттаранчал; Уттаракханд; Орисса; Чхаттисгарх; Уттар-Прадеш; Харьяна; Химачал-Прадеш. Союзні території (невеликі адміністративні одиниці, які керуються центральним урядом): Андаман-ські і Нікобарські острови, Дадра і Нагар Хавелі; колишні португальські колонії Даман і Діу, Лакшадвип, Національний столичний округ Делі, Пондишери (Путтуччери), Чандигарх.
Законодавча влада належить президенту і парламенту, що складається з двох палат: Ради штатів та Народної палати. Термін повноважень парламенту - п'ять років. Виконавча влада в Індії належить президенту і уряду, що формується парламентською більшістю, і несе відповідальність перед Народною палатою.
Індійське суспільство ще й досі поділяється на касти, що зумовлює статус і заняття людини з дня її народження. Кастова система засуджена і заборонена державою, але освячена релігією індуїзму, яка регулює сімейне життя і суспільні відносини. Понад 4/5 населення - індуїсти, мусульман тільки 11 %. Незважаючи на всі відмінності, загальні культурні риси і усвідомлення спільності історичної спадщини об'єднують мешканців Індії в одне ціле. Індійська цивілізація нараховує понад 5 тис. років, її матеріальні пам'ятки - храми, мавзолеї, мечеті, палаци, форти, зустрічаються повсюди, багато з них відомі в усьому світі.
Індія є членом Організації Об'єднаних Націй, Міжнародного Валютного Фонду, Британської Співдружності націй.
Офіційна мова хінді та (тимчасово) англійська, також 21 регіональних мов.
Грошова одиниця - індійська рупія = 100 пайсам (46 інд. рупій = 1 долару США).
Індія розташована на півдні Євразійського континенту, на півострові Індостан у басейні Індійського океану. Зі сходу омивається водами Бенгальської затоки, з заходу - Аравійського моря. До складу Індії входять Лаккадівські та Аміндівські острови в Аравійському морі, Андаманські та Нікобарські острови, що відділяють Бенгальську затоку від Андаманського моря. На північному заході межує з Пакистаном та Афганістаном (частина індійського штату Джамму й Кашмір, що межує з Афганістаном, перебуває під контролем Пакистану); на півночі - з КНР, Непалом і Бутаном; на сході - з М'янмою і Бангладеш. На півдні вузька Полкська протока і Манарська затока відділяють її від Шрі-Ланки. Протокою Грейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією. Сучасні сусіди Індії мають з нею багато спільного в природному, етнічному, історико-культурному і економічному відношеннях. Складні взаємини між ними зумовлені значною мірою релігійною ворожнечею. Протяжність суходольних кордонів - 15 тис. км.
Індія має сприятливе географічне положення завдяки важливим морським і повітряним шляхам, що зв'язують країни Південно-Східної та Південної Азії з Європою та Африкою.
Загальна площа - 3,287 млн.км².
Протяжність кордонів - Сухопутних,загальна – 14,2 тис.км: з Бангладеш – 4 тис.км, з Китаєм – 3,4 тис.км, з Пакистаном – 3 тис.км, з Непалом – 1,7 тис.км, М’янмою – 1,5 тис.км, з Бутаном – 600 км. Індія має також морські кордони зі Шрі-Ланкою, Мальдівами, Бангладеш, Пакистаном та М’янмою, більшість з яких неделімітовані.
Найвища точка - г. Чогорі на півночі (на кордоні з Китаєм) - 8611 м.
На території сучасної Індії виникла одна з найдавніших людських цивілізацій. З середини 3 тис. до н. е. там почала свій розвиток Хараппська цивілізація. У 6 ст. до н. е. північний захід сучасної Індії потрапив під панування Персидської імперії. Мусульманське завоювання (6 ст.), нашестя Тамерлана (14 ст.), утворення імперії Великих Моголів (1526 рік), яка досягла свого розквіту у 18 ст. Саме тоді на її територію стали претендувати ряд європейських країн. У кінці 18 ст. країна стала колонією Британії. І тільки 1947 рік приніс незалежність цій англійській колонії, яка розділилася на дві країни — Індію і мусульманський Пакистан.
Перша індійська цивілізація знаходилася в долині Інду 2500–1600 до н. е.; можливо, була створена дравідами, предками більшості народів південної Індії. Вторгнення арійських народів з північно-заходу почалися в 1500 до н. е. Субконтинент, крім крайнього півдня, був вперше об'єднаний імператорами Мауріан 321–184 до н. е. і при династії Гупта 300–500 н. е. Мусульманські торговці освоювали Індію з 12 століття, європейські — з 16. Ісламська імперія Моголів у 1527–1857 займала майже весь субконтинент, але з 1707 почався її занепад. Британська Східно-індійська компанія стала правити в Індії з середини 18 століття до повстання сипаїв 1857, коли влада перейшла до британської корони.
У 1885 році засновано партію Індійський національний конгрес, що з часом стала на чолі національно визвольного руху. З 1915 року одним з лідерів Конгресу став Могандас Карамчанд Ганді, популярний серед простого народу. У 1947 Британська Індія була розділена на дві суверенні держави: переважно населену індусами Індію і мусульманський Пакистан, між якими відразу ж почалася війна за князівство Кашмір. Конфронтація між двома країнами призвела до декількох серйозних військових конфліктів впродовж другої половини ХХ століття, політичне напруження між двома країнами зберігається до сьогодні.
Першим прем'єром-міністром незалежної Індії став представник Індійського національного конгресу Джавахарлал Неру, політичні погляди якого характеризувалися нахилом у бік соціалізму та симпатією до Радянського Союзу.
Наступного прем'єр-міністра,
доньку Джавахарлала Неру Індіру Ганді
у 1984 році було вбито власним охоронцем-
Центральне правління введене в Джамму й Кашмір через виступи ісламських сепаратистів у 1990 р., в Тамілнаду — в 1991 р.
Раджив Ганді, лідер партії Національний конгрес (І), убитий під час виборів 1991 року тамільськими націоналістами через його рішення направити війська до Шрі-Ланки для допомоги шрі-ланкійській владі у придушенні повстання тамілів.
Внутрішня політика
В ході боротьби за незалежність, був утворений Національний конгрес, який поклав би край колоніальному пануванню англійців. Після здобуття незалежності в 1947 році, партія «Індійський національний конгрес» перетворилася в найбільшу партію із своїм лідером Джавахарлалом Неру, першим керівником Уряду Індії. До середини 1990-х років в політиці Індії домінувала ця партія, яку очолювали представники сім'ї Неру-Ганді.
Лише після конфлікту, який розрісся після руйнування мечеті Бабрі в Айодге в країні почали розпалюватися серйозні міжетнічні та міжконфесійні конфлікти. В такій ситуації індійське суспільство почало різко радикалізуватися, як наслідок ставали популярними крайні націоналістичні партії та рухи. Саме тоді Бхаратія джаната парті (БДП) вийшла на перші ролі й її керівникам вдалося зорганізувати частину крайньо-правих партій й з гаслами індуізації країни перехопити владу у розгублених консерваторів (яких ще й гризли внутрішні корупційні конфлікти). Й з 1998 року по 2004 рік, БДП очолили уряд та більшість в палатах парламенту Індії, а керівником уряду був вибраний більш поміркований їх представник — Атал Біхарі Ваджпаї.
Але після нападу на потяг з паломниками в 2002 році почалася різанина в місті Гуджарат, на яку доволі м'яко реагували державні структури (подекуди своїми діями ще більше провокуючи конфлікт), в суспільстві індійців почали відбуватися зміни в сторону пом'якшення крайньо-правих ідей. Тому в 2004 році на парламентських виборах, опозиційна тоді партія Національного Конгресу досягнула гучної перемоги, під керівництвом Соні Ганді. Але створивши коаліцію, та маючи більшість в парламенті Соня Ганді відмовилася від поста прем'єр-міністра (видно пам'ятаючи сумний кінець всіх владоможців-попередників в її родині). Тому 22 травня 2004 року Манмохан Сінґх — став головою уряду Індії. А в 2009 році на чергових парламентських виборах Коаліція Об'єднаного прогресивного альянсу на чолі з керівництвом Індійського Національного Конгресу ще більше розширили свою підтримку в парламенті, а Манмохан Сінґх був переобраний прем'єр-міністром.
Загалом оприлюднені 16 травня 2009 року результати 15-х за історію Індії виборів до парламенту:
- Правляча коаліція — Об'єднаний прогресивний альянс — здобула 262 із 543 мандатів, із них 206 — в Індійського національного конгресу.
- Опозиційний Національний демократичний фронт, у якому головну роль відіграє індуїстська Партія Бхаратія Джаната, на думку багатьох, націоналістична, здобула 158 голосів.
- 76 голосів у блоку «Третя сила» — комуністів із партіями регіональної та кастової орієнтації, котрі кинули партіям-важковаговикам виклик, але зазнали невдачі.
Зовнішня політика
Членство у міжнародних організаціях: ООН, Рух неприєднання, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Міжнародна організація космічного зв'язку «Інтерсупутник», Всесвітня продовольча програма, МОП, SAARC, МБРР, МАР
Будова поверхні
Індія розташована в
межах трьох великих
Півострів Індостан
Між Індо-гангськой рівниною
і власне плоскогір'ям Декан простежується
складна мозаїка плато і
Клімат
В Індії, що займає велику площу і відрізняється значною вертикальної диференціацією рельєфу і різною віддаленістю від океану, яскраво виражені контрасти в розподілі тепла і вологи. В цілому на клімат країни велике вплив мають мусони. Висотний чинник зумовив холодний клімат високих гір на півночі Індії, тоді як на низьких схилах цих гір і на плато переважає помірний клімат. Курорти Північної Індії розташовані у висотному поясі від 1500 до 2300 м. Наприклад, в Дарджілінге і Срінагаре кліматичні умови комфортні протягом всього року. Середні місячні температури в Дарджілінге коливаються від 4 ° С взимку до +17 ° С в середині літа, коли переважає помірно тепла погода. У багатьох районах Індостану середні температури повітря самого холодного місяця - січня 18-24 ° C, а літніх місяців - 24-29 ° С. Однак часто температура вдень підвищується до 32 ° С. На північних рівнинах, від Західної Бенгалії до кордону з Пакистаном, літом дуже жарко, і середні температури в Бенгалії досягають 29 ° С; вони поступово підвищуються у міру руху на північний захід і в травні в Делі досягають 33 ° С. Середня річна температура в Амрітсарі (шт. Пенджаб) 34 ° С, у пустелі Тар (шт. Раджастхан) - 32 ° -38 ° С, середні зимові температури там 7-16 ° С. Річна сума опадів коливається від менш 100 мм в пустелі Тар до 10 770 мм на станції Черапунджі в горах Кхасі, одному із самих вологих місць на Землі. Для Західної Індії середні річні показники опадів наступні: Пенджаб 400-500 мм, пустеля Тар 50-130 мм, саураштра (п-ів Катхіявар) 650-1000 мм, західне узбережжя Індостану більше 2000 мм і східне узбережжя біля підніжжя Східних Гат 1300-2050 мм. Центральна Індія отримує в середньому 650-1300 мм опадів у рік. На північному сході півострівної Індії та на рівнинній півночі країни випадає 1300-2050 мм, а в східних Гімалаях і більшості районів Бенгалії і Ассама -- більше 2000 мм. Дощі в Індії приносить проникає з боку Індійського океану річний мусон, який посилюється на початку червня на західному узбережжі і приблизно в середині червня на східному узбережжі - в Бенгалії. При проходженні над Аравійським морем і Бенгальською затокою мусони насищаються вологою і рухаються над Індією у північно-західному напрямку. Піднімаючись над Західними Гатамі і горами Ассама, мусони, що переміщаються зі швидкістю 16-24 км/год, викликають випадання рясних опадів. Грози, особливо сильні в червні, буквально обрушуються на схили гір, але пізніше їх частота і сила слабшають, а в період з кінця вересня по середину жовтня зливи взагалі пркращаются. З листопада по березень з боку суші дме сухий північно-східний мусон. З ним пов'язана прохолодна ясна погода; тільки в південно-східній прибережній смузі до часу отступанія вологого мусону приурочене випадання опадів: їх максимум припадає на жовтень - грудень. На основі врахування даних про термічний режим, опадах і вітрах календарний рік в Індії можна розділити на три основних і два проміжних кліматичні сезони. У листопаді -- лютому, коли панує північно-східний мусон, прохолодно, сонячно і сухо. У березні температура поступово підвищується. З кінця березня по червень триває жаркий сухий сезон. До кінця червня вологість зростає, і на великих рівнинах Індії погода стає нестерпно спекотної і дощовою. З липня по середину Вересень тримається волога спекотна погода; спека трохи спадає, коли небо суцільно затягнуте хмарами і ллють проливні дощі, проте в цілому південно-західні вітри поєднуються з високими температурами. Жовтень - перехідний час; вологість повітря висока через випаровування з поверхні полів, але дощі припиняються.
Рослинність
Територія Індії розкинулася майже на 30 ° з півночі на південь і охоплює висотний діапазон ок. 9100 м, крім того, в її межах середня річна сума опадів у різних районах коливається від менш 100 до понад 10 000 мм. Тому не дивно, що рослинність країни дуже різноманітна. Флора Індії налічує понад 20 тис. видів, багато ендеміків. Ліси Індії підрозділяються на дві групи - тропічні ліси в межах Індостану і ліси помірного типу, що покривають схили Гімалаїв на висотах понад 1500 м над рівнем моря
Тропічні ліси
Вічнозелені вологі тропічні
ліси простягаються вузькою смугою
вздовж Західних Гат і займають більш
великий ареал в Ассамо-
Листопадні тропічні, або «мусонні», ліси займають значно більшу площу і утворюють природний рослинний покрив на території Індійського субконтиненту на південь від Гімалаїв і на схід від пустелі Тар. Склад і структура деревостанів сильно варіюють в залежності від кількості опадів і вологості грунту. Хоча більшість дерев у сухий сезон скидає листя на шість-вісім тижнів, безлисті періоди у різних порід не обов'язково збігаються, тому ліс цілком оголюється лише в окремих випадках. Подпологовий ярус часто вічнозелений і набагато більш густий, ніж в «джунглях». Тут зустрічається дуже багато цінних деревних порід, з них найбільше значення мають шорея велетенська, або салове дерево (Shorea robusta), зі своєю рідкісною в тропіках здатністю формувати чисті деревостани, Дальберга широколистні, або Сіссе (Dalbergia latifolia), і тик, або джатове дерево (Tectona grandis), що зустрічається у Західних Гатах. З салового дерева найчастіше будують будинки і інші споруди, виготовляють залізничні шпали і т.п. Мусонні ліси дають і багато інших продуктів: бамбук для будівництва, плетіння кошиків та виготовлення домашнього начиння, різноманітне фарбувальну, дубильну, лікарську сировину, плоди, ефірні масла і т.д.
Ліси помірного поясу і гірських областей
До висоти 2000 м над рівнем моря в передгір'ях Гімалаїв розвинений широкий пояс субтропічних лісів, що займає проміжне положення між мусонними лісами і типовими лісами помірного поясу. У його східної, більш вологою частини (приблизно на схід від Дарджилінг) зростають вічнозелені дуби і каштани, обвиті численними ліанами і епіфітом. У західній частині цього поясу поширені чисті деревостани сосни, що дає деревину і товарну смолу. Вище на всьому протязі Гімалаїв представлений пояс вологих помірних лісів, переважно хвойних, з домішкою дуба на краще прогріваються південних схилах. Це високостовбурні, хоча і порівняно рідколистяні спільноти із сосни, кедра, ялиці білої. На заході, у Кашмірі, основна порода - кедр гімалайський, або деодар. Вище цього поясу, який в залежності від кількості опадів, експозиції схилу і характеру грунтів досягає висоти 2750-3350 м над рівнем моря, ліс стає густішим, більш розвинений чагарниковий ярус. Сосна, як і раніше переважає, але зростає роль ялівцю, берези і рододендрона. Нарешті, на більш сухому тибетському макросхилі гір цей нізкоствольний ліс зріджуються і поступово переходить у лісостеп і чагарниково-злакову степ.
Тваринний світ
Сучасна дика фауна Індії нараховує бл. 350 видів ссавців, понад 1200 видів і підвидів птахів і понад 20 тис. видів комах. В останні десятиліття чисельність багатьох видів тварин, особливо великих, сильно скоротилася. З великих хижаків азіатський лев зберігся тільки в національному парку «Гірський ліс» на п-ові Катхіявар (штат Гуджарат), тигри і леопарди водяться в джунглях тера, в Ассамо-Бирманского прикордонній зоні та на півночі Індії. Гієни, гепарди і шакали численні в північній частині країни.
Індійський слон все ще зустрічається в дикому стані в джунглях. Як робочу тварину його використовують для трелювання лісу та інших важких робіт. Серед одомашнених тварин виділяються верблюди, які використовуються як транспортний засіб у посушливих умовах Північно-Західній Індії, воли - основна тяглова сила в сільському господарстві, і буйволи, що використовуються для обробки затоплюваних рисових полів. Існує багато порід типового для Індії зебу, які цінуються за свою витривалість і стійкість до спеки і тропічним паразитів. До диким травоїдним відноситься індійський однорогий носоріг - найбільший азіатський носоріг, який зустрічається в декількох національних парках і резерватах Ассама і Західній Бенгалії, причому навіть в цих важкодоступних районах його чисельність продовжує скорочуватися. В Індії, зокрема в штаті Ассам, водиться кілька видів оленів: замбар (з довжиною рогів до 100 см), аксис, болотний олень, барасінга (його роги мають більше 14 відростків), мунтжак.
Найбільш різноманітна фауна Гімалаїв. У верхній межі гірських лісів мешкає кабарга. У національному парку Дачігам (Джамму і Кашмір) водяться чорний гімалайський ведмідь, Хангул (кашмірський благородний олень), леопард. У горах на північному сході країни (штати Маніпур, Мізорам, Мегхалая і Нагаленд) зустрічається малайський ведмідь. У високогір'ях Гімалаїв найбільш пристосовані до суворих умов яки і кулани, зрідка зустрічається сніговий барс. Найменший з гірських баранів - шапу, мешкає вище межі лісу на крутих, зарослих травою схилах Ладакх, найбільший з гірських баранів - наян, зустрічається від північного Ладакх на заході до північного Сіккіму на сході, а з рідкісних - баран Марко-Поло і куку-Яман, або блакитний козел. Альпійський, або гірський, козел поширений на заході Гімалаїв - в Кашмірі та Ладакх. У горах живуть також мархур (або винторогий козел), тар, чіру (або оронго), Дзера, Такін, гора.
Серед більше дрібних ссавців виділяються мавпи. У лісах Ассама водиться єдиний в Індії представник людиноподібних мавп - гібон хулок, або Белоброва гібон. Найбільш широко поширена мавпа лангур, або тонкотел. Мавпи і більшість інших невеликих тварин, особливо гризунів, завдають істотної шкоди сільському господарству. Виняток становлять мангусти, які контролюють чисельність популяцій змій, дуже численних в Індії.
У саванах плато Декан мешкають газелі, четирехрогіе антилопи, зайці, дрібні гризуни, бенгальські кішки, звичайні лисиці, мангусти, гієни, вовки, шакали, леопарди. Для вологих тропічних лісів Декана характерні олені (замбар, аксис, мунтжакі), бики гаур, напівмавпи лорі (на південь від р.Годварі), тигри, червоні вовки, а для найбільш вологих місць існування - болотні олені, дикі буйволи і слони. У вузьких, заліснених ущелинах відрогів Західних Гат зустрічаються слони, гаур і такі ендеміки, як мавпа нілгірскій лангур, макак-сильний, коричневий мангуст, Малабарський цівета. У джунглях Декана водяться тигри і ведмідь-губач, гієни, шакали. З дрібних тварин Декана примітні білки - смугаста, або пальмова, і гігантська Малабарський, з гризунів - соня і мускусна землерийка.
Орнітофауна дуже багата, багато видів птахів славляться барвистим пір'ям (розовокрилие папуги Крамера, червоноголова Ткачик, чорні Дронго, лисиці, плодоягідної голуби, чорно-червоні лічінкоеди, рожевощокі бюльбюлі, золотолобие листівки). Вражають видове різноманіття і чисельність Журавлеподібні (рідкісний чорношийна журавель, індійський журавель Антігона, чаплі єгипетська та ін), лелекоподібних (індійський марабу та ін), папуг, медоносів, водоплавних птахів (пеліканів, чирков, качок). Банківський півень є предками домашніх курей, а дикі павичі, що часто зустрічаються в Центральній Індії, - в основному нащадки птахів, розлучення в садах могольському правителів. Індійський шпак, або майна, поширився по багатьом тропічним регіонах. Зустрічаються грифи, шуліки і ворони. Взимку поголів'я птахів збільшується майже вдвічі - прилітають на зимівлю птахи з Європи та Північної Азії.
У Індії різноманітна фауна плазунів. Водяться кобри, у тому числі найбільша в Індії отруйна змія - королівська кобра, пітони та багато інших змії (стрічковий Крайт, або бунгар, коралові змії, гадюка Рассела, гримуча, або ямкоголовая, змія, щітохвостие змії, слепозмейка, яєчні змії, ок. 25 видів вужів), гекони, хамелеони, в естуаріях Бенгальської затоки - крокодили. У водах Гангу і Брахмапутри водяться прісноводний, або Гангська, дельфін сусук довжиною від 1,8 м до 2,5 м і крокодил Гангська гавіал довжиною до 6,6 м.
З комах численні багатоніжки і скорпіони, але основний шкоду приносять дрібні комахи, перш за все терміти.
- Країнознавча характеристика Італії
- Крайневысокочастотная (КВЧ) терапия
- Крайняя необходимость и ее признаки
- Краковское восстание
- Кралевич Марко
- Кран асты арқалықтар
- Краниометрия
- Країни близького Сходу після другої світової війни
- Країни Латинської Америки
- Країни Північної Америки
- Країни після розпаду СРСР
- Країни Центральної та Східної Європи
- Країни Центральної та Східної Європи 1945 - 1994рр
- Країнознавча характеристика Австрії
