Малий бізнес в Україні

План

Вступ.

Розділ1. Характерні риси малого бізнесу в Україні.

Розділ2. Розвиток і сучасний стан малого бізнесу: зарубіжний досвід.

Розділ3. Проблеми становлення  малого бізнесу в Україні.

Висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….4

Розділ1. Харктерні риси малого бізнесу…………………………………………6

Розділ2. Розвиток і сучасний стан малого бізнесу: заруіжний досвід…………9

Розділ3. Проблеми становлення  малого бізнесу в Україні…………………….13

Висновки…………………………………………………………………………..16

Список використаної літератури………………………………………………...18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність даної теми визначена в першу чергу об`єктивно важливою роллю малого бізнесу у сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці, перехід до якої є головним вектором реформ в Україні. Малий бізнес – це істотна складова ринкового господарства, невід`ємний елемент конкурентного механізму. Малий бізнес дає ринковій економіці гнучкість, мобілізує фінансові і виробничі ресурси населення, несе в собі могутній антимонопольний потенціал, слугує серйозним фактором структурної перебудови і забезпечення проривів науково-технічного прогресу, вирішує проблему зайнятості та інші соціальні проблеми ринкового господарства. Ось чому становлення та розвиток малого підприємництва (звичайно, в єдності з великим) являє собою стратегічну задачу реформаційної економічної політики.                                                                                                               Значення вивчення проблем розвитку малого підприємництва підсилюється тим, що малому бізнесу менш за все пощастило у відношенні державної та іншої підтримки. Недооцінка малого бізнесу, ігнорування його економічних і соціальних можливостей можуть бути кваліфіковані як великий, стратегічний прорахунок, який може призвести до багатьох народногосподарських негативів. Без підтримки держави і без власної внутрішньо-групової взаємодії малий бізнес не завжди може протистояти у конкурентній боротьбі великому капіталу, відстоювати свої економічні, політичні і соціальні інтереси. Потенціал малих підприємств залишається нереалізований. Існують серйозні економічні і адміністративні бар`єри для виходу нових підприємств на ринок і розвитку їх діяльності. Все більша кількість малих підприємств змушена перебувати "в тіні" завдяки нестійкому законодавству. Положення, що склалося, відкриває безмежні можливості для корупції, найбільш масовою жертвою на місцевому рівні є представник малого бізнесу. Мале підприємництво не має яких-небудь істотних переваг в кредитно-фінансовій системі, в митному захисті, відчуває значні перешкоди в розвитку бізнесу, діє в неймовірно складних умовах для існування. Для представника малого бізнесу невигідна будь-яка підприємницька діяльність в сфері виробництва, і він намагається затвердитися в торгівлі і посередництві. В той самий час в малий бізнес вступає все більша кількість громадян. Заняття власною справою як природня форма прояву здібностей людини і реалізація його громадянських прав формують умови створення самостійного суспільного прошарку підприємців, які складають соціально політичну базу демократичних перетворень суспільства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ1.Характерні риси малого бізнесу

Суть малого підприємства завжди була предметом суперечок  у розвинутих країнах. Використовуються наступні визначення малого підприємства (фірми): Мала фірма – це фірма, якою керує власник і яка не має  складної організації управління. Мала фірма – це та фірма, у якої доступ до ринку капіталу обмежений і  яка має незначну частку свого  товару на ринку. Мале підприємство –  це фірма, якою керує незалежний власник, яка не посідає у своїй галузі домінуючого становища і відповідає певним критеріям за кількістю зайнятих і щорічним критеріям продажів. Малий  бізнес – це невелике виробництво. Малий бізнес – це підприємство з невеликою кількістю штатних  працівників. Отже, при визначенні малого підприємства можуть використовуватись  кількісні та якісні критерії. До якісних  критеріїв відносять: висока організаційно-функціональна  гнучкість, високий рівень конкуренції, простота організації на основі безцехової структури, поєднання в одній  особі кількох виробничо-управлінських  функцій, переважна орієнтація на місцеві  джерела сировини і ринки збуту  продукції, обмеженість грошових і  матеріальних ресурсів, потреба у  розумній підтримці державою і великим  бізнесом. До кількісних критеріїв  відносять: кількість працівників, оборот (обсяг) продаж, величину активів, кількість філій або підрозділів, частку фірми на ринку, сукупний капітал  фірми. В Україні діють підприємства таких видів:

• приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;
• колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;
• господарське товариство;
• підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян;
• комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;
• державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

 Відповідно до обсягів  господарського обороту і чисельності  працівників (незалежно від форм  власності) підприємство може  бути віднесено до категорії  малого бізнесу. До малого бізнесу  належать новостворювані та діючі  підприємства:

• у промисловості та будівництві - з чисельністю працюючих до 200 чоловік;
• в інших галузях виробничої сфери - з чисельністю працюючих до 50 чоловік;
• у науці і науковому обслуговуванні - з чисельністю працюючих до 100 чоловік;
• у галузях невиробничої сфери - з чисельністю працюючих до 25 чоловік;
• роздрібній торгівлі - з чисельністю працюючих до 15 чоловік.

У малому бізнесі в Україні  понад 2 млн. чоловік, що становить 10% зайнятого  населення , понад 9%  ВВП.

Особливості створення і  діяльності малого бізнесу регламентуються  законодавством України. З врахуванням  вищесказаного можна дати наступне визначення малому бізнесу: це іманентний елемент системи економічних  відносин в економіці ринкового  типу, який забезпечує її інноваційну  активність і підтримує конкурентне  середовище. Роль і місце малих  підприємств в національній економіці  найкраще виявляється в виконуваних  ними функціях.

1. Вагомий внесок у  формування конкурентного середовища. Малий бізнес сприяє становленню  конкурентних відносин, оскільки  є антимонопольним за своєю  природою. Здатність малого бізнесу  швидко реагувати на тенденції  ринку й розробляти нові товари  для задоволення потреб споживачів  визнана великими компаніями.

2. Надає ринковій економіці  гнучкості, оперативно реагуючи  на зміни кон’юнктури ринку,  особливо, в умовах швидкої індивідуалізації  та диференціації споживчого  попиту, зростання номенклатури  товарів та послуг. Невеликий  обсяг виробництва і обмежені  ресурси змушують МП швидко  пристосовуватись до нових умов, а великі компанії є менш  повороткими в плані пристосування власної стратегії до нових тенденцій в економіці.

3. Прискорення реалізації  новітніх технічних та комерційних  ідей, наукоємкої продукції. Понад  60% новизни XX ст. створено незалежними  винахідниками й невеликими компаніями. Основою таких досягнень є  більш вільні організаційні умови  на малих підприємствах, більше  індивідуального підходу в розробках. 

4. Створення нових робочих  місць і поглинання надлишкової  робочої сили під час циклічних  спадів та циклічних зрушень  економіки (вирішення проблеми  зайнятості).

5. Пом’якшення соціальної  напруги, демократизація ринкових  відносин, передумова створення  середнього класу. Малий бізнес  виконує функцію послаблення  притаманній ринковій економіці  тенденції до соціальної диференціації  та розширення соціальної бази  реформ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ2. Розвиток і сучасний стан малого бізнесу: зарубіжний досвід

  Аналіз зарубіжного  досвіду дозволяє по-новому подивитись  на розвиток економіки і уявити  процес незвичайного росту малого  бызнесу, використати позитивні  аспекти цього досвіду. В кінці  90-х років у всіх індустріально  розвинених країнах частка малого  бізнесу стала доволі значною. Так, в США, Японії, Франції до малих підприємств відносилось 99% з числа всіх підприємств. За статистичними даними в США нараховується 13 млн. малих підприємств, в Англії – 2,37 млн., в Японії – 6,5 млн. Показник щорічного приросту нових малих підприємств за останнє десятиліття складав: у Великобританії 1,1%, у Франції – 1,5%, В США – 8%. Нині у багатьох країнах з розвинутою економікою в малому бізнесі зайнято від 5 до 15% населення. У США в малому бізнесі працює 63% зайнятих у приватному секторі і на нього припадає 47% загального обсягу продажу товарів у країні, а також 50% валового внутрішнього продукту. Частка малого бізнесу за обсягами продукції в США в окремих галузях господарства відображена в таблиці1.2.

 

 

Таблиця 1.2

Частка МБ в окремих галузях  господарства США

Сфера	Частка, %
Машинобудування Металургія Взуттєва промисловість Швейна промисловість Гумова і пластмассова	21 10 23 40 23

 

   Революцією в галузі  малого бізнесу стала концепція  франчайзингу. У США лише протягом  кількох десятиліть обсяг продажу  франчайзингових компаній склав  40% від загального обсягу роздрібної  торгівлі, загальний валовий продаж  перевищив 800 млн. доларів. Основною  причиною такого успіху є структура  франчайзингу, яка поєднує в собі ефект масштабу із можливістю надання персоніфікованих послуг. Кінець 90-х років став бумом малого бізнесу у Великобританії. У 1994 році було зареєстровано 42 тис. малих підприємств, в 1996 році – 87 тис., в 1998 році – 409 тис., в 2000 – 2,37 млн. Орієнтовна зміна частки малого бізнесу в різних сферах економіки Великобританії за 1999-2001 роки відображена  таблиці 1.3. У Франції в 1998 році малих підприємств становили 94% від усієї чисельності. В них зайнято 33% працездатного населення, що, в значній мірі, вирішує проблему зайнятості. За галузевою ознакою МБ найбільш поширений в сфері послуг, торгівлі, будівництва (80% зайнятих), в меншій мірі – в промисловості (54%), транспорті (28,6%). Частка МБ в економіці Японії за обсягами реалізованої продукції становить 58% в промисловості, вона складає 64% торгового обігу і 79% роздрібного товарообігу. В Японії функціонує більше 6,5 млн. малих підприємств, на яких зайнято 82% працюючих. Роль МБ в економіці Японії відображена в таблиці 1.4 .

 

Таблиця 1.3

Приріст МБ у Великобританії

Сфера	Частка приросту, %
Сільське господарство Промислове виробництво Будівництво Транспорт Гуртова торгівля Роздрібна торгівля Фінансування Постачання Послуги	0,2 28,8 46,1 30,4 27,3 -2,2 86,4 9,2 100,5

   Найбільше малих  підприємств з країн ЄС мають  Італія, Англія, Німеччина, Франція,  Іспанія. При середній кількості  малих підприємств на 1000 жителів  – 45 одиниць, Греція, Іспанія,  Італія, Португалія мають 65 одиниць,  Нідерланди, Данія, Франція –  30.

 

 

Таблиця 1.4

Місце МБ в економіці Японії

Галузь	Частка МП, %
За кількістю, всього, в  т.ч. в обробній промисловості в оптовій і роздрібній торгівлі За чисельністю зайнятих, всього, в т.ч. в обробній промисловості в оптовій і роздрібній торгівлі За обсягом продаж, всього, трлн. єн, в т.ч. в обробній промисловості в оптовій і роздрібній торгівлі	99,2 99,5 99,4 82,0 74,4 87,0 51,6 80,4

   До кінця 90-х  років вважалося, що більшість  нових робочих місць створюється  на великих підприємствах. Але  дослідження виявили, що протягом 1989-1996р. у США, завдяки малим  підприємствам з двадцятьма й  менше працівниками, було створено 66% усіх нових робочих місць  у країні. Отже, менші корпорації  активніше шукають нових можливостей.  Це підтверджується статистичними  даними з інших розвинутих  країн. Скажімо, в Італії в  малому бізнесі працює 80% загальної  кількості зайнятих, у Данії 92% виробничих підприємств є малими, на яких зайнято 43% трудових  ресурсів. Порівняємо структуру  підприємств в Європі та США  (див. таблицю 1.5).

                                                                                                                    Таблиця 1.5

 

Розмірна структура підприємств  в ЄС та США*, %

Кількість працівників, чол.	США	ЄС
До 100 100-499 500 і більше Всього	47/20 18/15 35/65 100	55/42 16/20 29/38 100

* У чисельнику наведено всі  сектори економіки, у знаменнику  – виробництво.

 

   Як бачимо, в МБ  ЄС зайнято більше населення,  ніж у США, тобто в країнах  ЄС мале підприємництво є важливішим  щодо зайнятості, особливо у виробництві.  Незалежно від критерію визначення  МБ, він становить в ЄС 95% усіх  підприємств. Зі статистичних  даних можна зробити висновок, що найбільша питома вага МБ  на світовому рівні припадає  на сільське господарство, торгівлю, сферу послуг, будівництво, промисловість  (особливо легка та харчова). Останнім  часом МБ ефективно функціонує  в сфері точного машинобудування, приладобудування, оптики, електроніки, електротехніки. Кількісний ріст МБ у промисловості обумовлюється, в основному, спеціалізацією та диференціацією суспільного виробництва, відмовою від крупномасштабного масового виробництва на користь дрібносерійного, індивідуального випуску товарів, що вимагає сучасний ринок. Варто також зазначити, що такий розквіт малого підприємництва в економічно розвинених країнах вдалось досягти завдяки існування ефективної державної політики підтримки сприяння розвитку даної сфери.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ3. Проблеми стновлення малого бізнесу в Україні

Аналіз стану малого бізнесу в Україні свідчить про те, що суттєвих зрушень у розвитку цього сектора ринкової економіки не відбулося. Основними причинами гальмування розвитку малого бізнесу в Україні та її регіонах є:

– відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підримки малого бізнесу. Це питання ще не посіло належного місця і в діяльності місцевих органів виконавчої влади;                          

– неймовірно важкий тягар  оподаткування, що примушує багатьох суб'єктів малого бізнесу перейти в тіньову економіку;      

– низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності;

– відсутність належного  нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу, як підприємництва в цілому;

– обмеженість або повна  відсутність матеріальних фінансових ресурсів. Багато малих підприємств  розпочали свою діяльність через  відсутність достатньої суми стартового капіталу, власних виробничих площ та устаткування;

– недосконалість системи  обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення, недосконалість системи навчання та перепідготовки персоналу для підприємницької  діяльності тощо.

На тенденції розвитку малого бізнесу в Україні безпосередньо впливає негативна динаміка основних макроекономічних показників. Зокрема, спад ВВП призвів до зменшення внутрішніх фінансових ресурсів держави, обігових коштів у суб'єктів підприємницької діяльності, зниження купівельної спроможності населення тощо.

До основних макроекономічних чинників, які впливають на розвиток малого бізнесу, слід віднести, передусім, обмеженість внутрішнього попиту та наявність кризи збуту на внутрішньому ринку у зв'язку з браком вільних фінансових коштів підприємств, зниженням реальних доходів населення, незначну інвестиційну активність, відсутність переливу коштів з фінансового в реальний сектор економіки, обмеженість кредитів. З огляду на проведене опитування та аналіз спеціалісти Міжнародної фінансової корпорації (МФК) вважають, що ключовими проблемами на шляху подальшого розвитку та росту малого бізнесу в Україні є труднощі при виході на ринок для новостворюваних підприємств та надмірні регулятивні вимоги і податки для діючих підприємств. Сьогодні процес реєстрації є дуже трудомістким і потребує значних фінансових витрат для нових підприємств. Ліцензування вимагає адекватного визначення та переконливого обґрунтування. У майбутньому право давати ліцензії повинно бути уніфіковано та централізовано, на відміну від теперішньої ситуації. Підприємства, особливо малі, фінансують свій подальший ріст із прибутку. Якби підприємства могли залишати більшу частину а доходів у себе, загальний рівень інвестицій значно збільшився б. Цей захід також сприяв би тому, що нові підприємці були б готові ризикувати і вкладати свої кошти та сили або у новостворювані фірми, або в існуючі компанії. Зниження рівня податків допомогло б зробити рівень українських капіталовкладень менш залежним від вливань іноземного капіталу. Малі підприємства менше залежали б від урядових кредитних ліній. Велика кількість різноманітних податків та нестабільність оподаткуваня створюють суттєві труднощі для підприємців, тому варто спростити систему оподаткування. У порівнянні з іншими країнами перехідного періоду підприємства та підприємці в Україні витрачають багато часу на вирішення питань регулятивного характеру. Сьогодні надмірні регулятивні вимоги, а також часті зміни в цих вимогах призводять до величезних витрат з боку українського приватного підприємництва. Спрощення регулятивних актів дозволило б знизити рівень корупції. Українські та іноземні інвестори вважають, що фінансові звіти, які існують зараз, дають чітке уявлення про фінансовий стан підприємства. Така невизначеність утримує інвесторів від вкладань капіталу, які б за інших обставин були доцільними і прибутковими. В Україні треба запровадити загальновживані бухгалтерські засади, які б дозволили підприємствам одержати доступ і вільно використовувати засоби від амортизації основних засобі підприємств. Економіка України має великий потенціал економічного росту. Аби вивільнити його, дуже важливо, щоб ресурси, ризик та ініціатива були тісніше пов'язані між собою. Такого росту можна набути, перш за все, надавши більше свободи підприємцям і надавши їм можливість отримувати адекватну винагороду за їх зусилля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Малий бізнес – це іманентний елемент системи економічних відносин в економіці ринкового типу, який забезпечує її інноваційну активність і підтримує конкурентне середовище.

 При визначенні малого  підприємства можуть використовуватись  кількісні та якісні критерії. До якісних критеріїв відносять:  висока організаційно-функціональна  гнучкість, високий рівень конкуренції,  простота організації на основі  безцехової структури, поєднання  в одній особі кількох виробничо-управлінських  функцій, переважна орієнтація  на місцеві джерела сировини  і ринки збуту продукції, обмеженість  грошових і матеріальних ресурсів, потреба у розумній підтримці  державою і великим бізнесом. До кількісних критеріїв відносять:  кількість працівників, оборот (обсяг)  продаж, величину активів, кількість  філій або підрозділів, частку  фірми на ринку, сукупний капітал  фірми.  Роль і місце малих підприємств в національній економіці виявляється в виконуваних ними функціях: формування конкурентного середовища; надання ринковій економіці гнучкості, оперативності реагування на потреби ринку, мобільності; прискорення реалізації новітніх технічних та комерційних ідей, наукоємкої продукції; створення нових робочих місць і вирішення проблеми зайнятості; пом’якшення соціальної напруги, демократизація ринкових відносин, створення середнього класу. Головними причинами гальмування розвитку малого підприємництва в Україні є: відсутність дійового механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва; неймовірно важкий тягар оподаткування; низькі темпи та перекоси в процесі реформування власності; відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого бізнесу; обмеженість або повна відсутність матеріальних фінансових ресурсів; недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультативного забезпечення.

 

Основними макроекономічними  чинниками, які впливають на розвиток малого підприємництва, є: обмеженість  внутрішнього попиту та наявність кризи  збуту на внутрішньому ринку; вкрай  незначна інвестиційна активність, обмеженості  кредитів. Ключовими проблемами на шляху подальшого розвитку та росту малого бізнесу в Україні є труднощі при виході на ринок для новостворюваних підприємств та надмірні регулятивні вимоги і податки для діючи підприємств. Подальший розвиток ситуації без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання (в основному через подальшу тінізацію) цього сектора економіки з відповідним загостренням економічних проблем та посиленням соціальної напруги. Через це і виникає необхідність дієвої державної політики підтримки малого бізнесу. Формування державної політики розвитку малого підприємництва полягає у створенні цілісної системи його державної та громадської підтримки. Одним з дієвих механізмів розвитку підприємництва є прийняття, відповідно з положенням Концепції державної політики розвитку малого підприємництва, однойменної Програми та регіональних програм, які враховують специфіку кожної території і визначають пріоритети розвитку підприємництва. Реалізація Програм створить умови для збільшення кількості діючих малих підприємств, приріст нових робочих місць, росту частки малих підприємств у валовому внутрішньому продукті, додаткових надходжень до бюджету, отримання додаткових товарних ресурсів, підвищення рівня конкуренції серед вітчизняних товаровиробників; допоможе вирішенню соціально-політичних завдань; формуванню широкого прошарку дрібних власників, який є основою соціально-економічних реформ, гарантом політичної стабільності та демократичного розвитку суспільства, і, відповідно, послаблення тенденції до соціальної диференціації населення.

 

 

Список використаної літератури

1. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємництва: діагностика, стратегія,  ефективність. – К.: Вища школа, 1995. -267с.

2. Реверчук С.К. Малий  бізнес: методологія, теорія і  практика. – К.: ІЗМН, 1996. С.160-192.

3. www.ukrstat.gov.ua

4. www.ukrbusiness.com.ua – офіційний сайт Всеукраїнської молодіжної організації Ради молодих підприємців України (РМПУ).