Нормативно-законодавча база охорони праці
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Реферат
з курсу: «Охорона праці в органах ДПС та основи режимної роботи»
на тему: «Нормативно-законодавча база охорони праці»
Виконала
студентка групи ФМАЗ – 51
Ірпінь - 2012
Зміст
1. Кодування нормативних актів з охорони праці……………………..3
2. Класифікація нормативних актів з охорони праці…………………..5
3. Характеристика Закону України «Про охорону праці»…………..…8
4. Основні джерела
законодавства з охорони праці, їх характеристика…………………………………………
Список використаної літератури………………………………….......
1. Кодування нормативних актів з охорони праці
Після виходу Закону України «Про охорону праці» введена система кодування законодавчих актів з охорони праці з метою їх машинної обробки.
До нормативних актів, які входять до законодавства, відносяться:
- Міждержавні нормативні акти - ГОСТи системи стандартів безпеки праці (ССБТ),
- Державні міжгалузеві (ДНАОП) і галузеві (НАОП) нормативні акти з охорони праці,
- Нормативні акти з охорони праці відомств, міністерств, інших державних органів.
ГОСТ ХХ. Х. ХХХ - ХХ - міждержавний нормативний акт.
I II III IV
де I - шифр у державній системі стандартів (для ССБТ - 12; для охорони природи - 17);
ССБТ - це комплекс взаємопов'язаних стандартів, які націлені на забезпечення безпеки праці.
ІІ - шифр групи стандартів ССБП;
ІІІ - номер у порядкової підсистемі;
IV - рік реєстрації стандарту.
ССБТ складається з 10 підсистем, які мають шифри від 0 до 9:
Шифр 0 означає організаційно-
Шифр 1 означає стандарти
вимог і норм для видів небезпечних
і шкідливих виробничих факторів.
Наприклад: ГОСТ 12.1.009-76 ССБТ. Електробезпека;
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Загальнісанітарно-гігієнічні в
Шифр 2 - стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання. Наприклад: ГОСТ 12.2.009-80 ССБТ. Верстати металообробні. Загальні вимоги безпеки.
Шифр 3 - стандарти вимог безпеки до виробничих процесів. Наприклад: ГОСТ 12.3.025-80 ССБТ. Обробка металів різанням. Вимоги безпеки; ГОСТ 12.3.026-81 ССБТ. Роботи ковальсько-пресові. Вимоги безпеки.
Шифр 4 - стандарти вимог до засобів захисту працівників. Наприклад: ГОСТ 12.4.003-76 ССБТ. Засоби захисту обличчя. Захисні щитки; ГОСТ 12.4.001-80 ССБТ. Окуляри захисні. Терміни та визначення.
Шифр 5 - стандарти вимог безпеки до будівель, споруд і будівельних об'єктах.
Шифри 6 ... 9 - резервні.
Зазначені стандарти діють на території України тимчасово до прийняття нових стандартів.
Державні нормативні акти - міжгалузеві та галузеві законодавчі акти з охорони праці - ДНАОП і НАОП.
Їх кодування наступне: ДНАОП - Х. ХХ - Х.ХХ-ХХ - міжгалузевий нормативний акт, I II III IY
де ДНАОП - державний нормативний акт про охорону праці;
I - група нормативного акту (визначається організацією, яка затвердила і видала нормативний акт): 0.00 - Держнагляд з охорони праці (ДНОП), 0.01 - МВС, пожежна безпека, 0.03 - МОЗ, 0.04 - Держатомнагляд, 0.05 - Міністерство праці та соціальної політики;
II - вигляд нормативу: 1 - правила, 2 - ОСТи, 3 - норми, 4 - положення, 5 - інструкції, 6 - керівництва, вказівки, рекомендації, вимоги, 7 - технічні умови безпеки, 8 - переліки, інші;
III - порядковий номер;
IY - рік видання.
Приклад: ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови і безпечної експлуатації
посудин, що працюють під тиском.
НАОП Х. Х. ХХ - Х. ХХ - ХХ
- галузевий нормативний акт, I II III IY
де НАОП - нормативний акт про охорону
праці;
I - група нормативних актів (по галузі): 1.1.10 - енергетика, 1.0.00 - промисловість, 1.2.00 - металургія, 1.2.10 - чорна металургія, 1.2.20 - кольорова металургія, 1.4.00 - машинобудування і металообробка, 1.4.10 - машинобудування, хімічна і нефтемашіностроеніе, 1.4.17 - електротехнічна промисловість, 1.4.20 - верстатоінструментальної та інструментальна промисловість, 1.4.90 - ремонт машин і устаткування, 9.0.24 - пожежна охорона тощо;
II, III, IY - ті ж, що і до ДНАОП.
Приклади: НАОП 1.1.10-1.01-85. Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок; НАОП 1.2.10-1.02-70. Правила безпеки в доменному виробництві; НАОП 1.4.10-1.02-83. Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів.
- Класифікація нормативних актів з охорони праці
Державні нормативні акти - це правила, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових до виконання. Вони обов'язкові, але прямої дії не мають, на їх основі розробляються нормативні акти для підприємств з урахуванням специфіки і затверджуються керівником (Положення про розробку інструкції з охорони праці, затверджене Наказом Держнагляду № 9 від 21.09.98).
Розробка та прийняття нових, перегляд
і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці ведуться спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої
влади з нагляду за охороною праці за участю
професійних спілок і Фонду соціального
страхування від нещасних випадків та
за погодженням з органами державного
нагляду за охороною праці.
Санітарні правила та норми затверджуються
спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади в галузі охорони
здоров'я.
Нормативно-правові акти з охорони праці
переглядаються в міру впровадження досягнень
науки і техніки, що сприяють поліпшенню
безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища, але не рідше одного разу на
десять років.
Стандарти, технічні умови та інші документи
на засоби праці та технологічні процеси
повинні включати вимоги щодо охорони
праці і погоджуватися з органами державного
нагляду за охороною праці.
У разі неможливості повного усунення
небезпечних і шкідливих для здоров'я
умов праці роботодавець зобов'язаний
повідомити про це до відповідного органу
державного нагляду за охороною праці.
Він може звернутися до зазначеного органу
з клопотанням про встановлення необхідного
строку для виконання заходів щодо приведення
умов праці на конкретному виробництві
чи робочому місці до нормативних вимог.
Відповідний орган державного нагляду
за охороною праці розглядає клопотання
роботодавця, проводить у разі потреби
експертизу запланованих заходів, визначає
їх достатність і за наявності підстав
може, як виняток, прийняти рішення про
встановлення іншого строку застосування
вимог нормативних актів з охорони праці.
Роботодавець зобов'язаний невідкладно
повідомити зацікавленим працівників
про рішення зазначеного органу державного
нагляду за охороною праці.
Нормативно-правові акти з охорони праці
є обов'язковими для виконання у виробничих
майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях
та в інших місцях трудового і професійного
навчання, обладнаних у будь-яких навчальних
закладах.
Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки за погодженням з відповідним профспілковим органом.
До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охорону праці в такому ж порядку, що й до працівників підприємства.
Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії нормативні акти можуть бути міждержавними, міжгалузевими і галузевими.
Міждержавні нормативні акти - стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього СРСР, застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативними актами, якщо вони не суперечать чинному законодавству України.
Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону
праці (ДНАОП) - це нормативний акт загальнодержавного
користування, дія якого поширюється на
всі підприємства, установи, організації
народного господарства України, незалежно
від їх відомчої належності і форм власності.
Державний галузевий нормативний акт
про охорону праці (НАОП) - це нормативний
акт, дія якого поширюється на підприємства,
установи та організації, незалежно від
форм власності, які належать до певної
галузі.
Порядок розробки і прийняття нових,
перегляду та скасування чинних державних
нормативних актів про охорону праці встановлено
Положенням про опрацювання, прийняття,
перегляду та скасування державних міжгалузевих
і галузевих нормативних актів про охорону
праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці
від 16.03.94 № 19.
Вимоги з охорони праці регламентуються
також державними стандартами України
з питань безпеки праці, будівельними
та санітарними нормами і правилами, правилами
влаштування електроустановок (ПУЕ), нормами
технічного проектування та іншими нормативними
актами виходячи з галузі їх дії. Держнагляд
охорон праці підготував і видав окремою
книгою державний реєстр нормативних
актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП),
який містить перелік правил, норм, стандартів
та інших документів з питань охорони
праці.
Всі інструкції з охорони праці можна
розділити на 3 групи:
- Інструкції, пов'язані з міжгалузевим
нормативним актам, розробляються, приймаються
та переглядаються Держнаглядом, приклади:
правила для персоналу, що проводить вибухові
роботи, обслуговуючого ЕУ, вантажопідйомні
крани та ліфти, посудини під тиском та
ін
- Примірні інструкції (типові інструкції),
розробляються і затверджуються міністерствами,
іншими органами виконавчої влади, науковими,
виробничими об'єднаннями, яким надано
таке право, узгоджуються з Держнаглядом. Присвоюється
державний реєстраційний номер, включаються
до реєстру.
- Інструкції, які діють на підприємстві,
розробляються на основі примірних інструкцій
(при цьому необхідний перелік професій
на підприємстві у відповідності з державним
класифікатором) керівниками структурних
підрозділів і служб, узгоджуються зі
службою охорони праці, технічним відділом
і юристом і затверджуються наказом керівника
(з профспілками не узгоджуються). Реєструються
в журналі підприємства, називаються вже
не приблизна інструкція, а інструкція
№ ... Їх розмножують, видають на руки, вивішують
або зберігають у легкодоступних місцях.
Розробляються зазвичай інструкції за
професіями або за видами робіт.
3. Характеристика Закону України «Про охорону праці»
21 листопада 2002 Верховна
Рада України затвердила Закон «Про внесення змін до Закону України«
Про охорону праці ». Цей закон розроблено з метою вдосконалення
механізму реалізації конституційних
прав громадян на належні безпечні і здорові
умови праці, посилення профілактичної
роботи щодо збереження життя і здоров'я
людей під час їх трудової діяльності
і встановлює єдиний порядок організації
охорони праці в України.
Закон, прийнятий Верховною Радою, приведено
у відповідність з Конституцією України,
чинним законодавством (Законами України
«Про загальнообов'язкове державне с
Необхідно відзначити, що введена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» єдина система соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, забезпечення державної політики щодо соціального захисту працюючих знайшли відображення у даному Законі.
Динамічні перетворення в економічній
сфері вимагали також вдосконалення і
в сфері законодавства. Саме тому в новій
редакції Закону «Про охорону праці» були
враховані також умови ринкових взаємовідносин.
Сьогодні держава не є єдиним роботодавцем,
як це було раніше. Постійно зростає питома
вага приватного сектору економіки. Дія
Закону поширюється на всіх, хто використовує
найману працю, і не має значення, юридична
це чи фізична особа.
Крім того, відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом, безпеку праці визнана пріоритетним напрямком. Тому всі нормативні акти розробляються з урахуванням вимог європейських директив. Можна стверджувати, що новий Закон на сьогодні є одним з прогресивних передових законів, максимально наближених до вимог міжнародного законодавства.
У новій редакції Закону розширена сфера його дії, визначені поняття «роботодавець» і «працівник», а також підвищені вимоги до цих основних суб'єктів трудових відносин. Закон зобов'язує дбати про особисту безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі будь-яких робіт. А роботодавець несе персональну відповідальність за порушення вимог, визначених законодавством про охорону праці. При цьому створення на підприємстві в достатній кількості служб охорони праці не знімає персональної відповідальності з роботодавця за створення безпечних умов праці на робочому місці. Працівник зобов'язаний не тільки знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, а й дбати про особисту безпеку, безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі будь-яких робіт.
Досить суттєвою проблемою залишається
незадовільне функціонування системи управління охороною праці на рівні підприємств,
галузей, регіонів. З переходом до ринкової
економіки, появою різних форм власності
система жорсткого адміністрування, яка
працювала раніше, виявила свої слабкі
сторони. Саме тому введена вимога про
проведення аудиту охорони праці. Процедура
буде включати самостійне проведення
роботодавцем внутрішнього аудиту. Якщо
за результатами перевірки охорона праці та безпека виробництва не будуть відповідати
встановленим вимогам, підприємству буде
запропоновано проведення зовнішнього
аудиту. Саме в дотриманні цієї норми закладена
суттєва можливість поліпшення ситуації
з охорони праці на виробництві.
Завершено формування вертикалі управління
охороною праці на регіональному рівні,
а саме - визначено повноваження органів
місцевого самоврядування. Для виконання
покладених функцій у складі своїх виконавчих
органів вони створюють відповідні структури.
Істотно змінена система видачі дозволів на початок роботи підприємств та об'єктів, що поширюється лише на об'єкти підвищеної небезпеки, тобто ті, які створюють загрозу для життя і здоров'я працюючих. Перелік цих об'єктів, видів робіт, машин, механізмів, устаткування буде затверджений Кабінетом Міністрів України. Щодо підприємств малого та середнього бізнесу готується введення заявочного принципу безпеки під повну особисту відповідальність роботодавців. Цим питанням займається Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва.
Розглянемо загальні положення Закону про охорону праці.
У 1-й статті дається визначення понять
і термінів
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних
і лікувально-профілактичних заходів
та засобів, спрямованих на збереження
життя, здоров'я і працездатності людини
в процесі трудової діяльності.
Роботодавець - власник підприємства,
установи, організації або уповноважений
ним орган, незалежно від форм власності,
виду діяльності, господарювання, і фізична
особа, яка використовує найману працю.
Працівник - особа, яка працює на підприємстві,
в організації, установі та виконує обов'язки
або функції згідно з трудовим договором
(контрактом).
Сфера дії Закону визначається статтею
2. Дія цього Закону поширюється на всіх
юридичних і фізичних осіб, які відповідно
до законодавства використовують найману
працю, та на всіх працюючих.
Якщо міжнародним договором, згода на
обов'язковість виконання якого надана
Верховною Радою України, встановлено
інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством
України про охорону праці, застосовуються
норми міжнародного договору.
Основні принципи державної політики в галузі охорони праці сформульовані в статті 4 Закону.
Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасних випадків та професійних захворювань.
Державна політика в галузі охорони праці
базується на принципах:
- Пріоритет життя і здоров'я працівників,
повної відповідальності роботодавця
за створення належних безпечних і здорових
умов праці;
- Підвищення рівня промислової безпеки
шляхом забезпечення суцільного технічного
контролю за станом виробництв, технологій
та продукції, а також сприяння підприємствам
у створенні безпечних і нешкідливих умов
праці;
- Комплексне вирішення завдань охорони
праці на основі загальнодержавної, галузевих,
регіональних програм з цього питання
та з урахуванням інших напрямів економічної
і соціальної політики, досягнень в галузі
науки і техніки та охорони навколишнього
середовища;
- Соціальний захист працівників, повного відшкодування
шкоди особам, потерпілим від нещасних
випадків на виробництві та професійних
захворювань;
- Встановлення єдиних вимог до охорони
праці для всіх підприємств та суб'єктів
підприємницької діяльності, незалежно
від форм власності та видів діяльності;
- Адаптація трудових процесів до можливостей
працівника з урахуванням його здоров'я
та психологічного стану;
- Використання економічних
методів управління охороною
праці, участі держави у
- Інформування населення, проведення
навчання, професійної підготовки та підвищення
кваліфікації працівників з питань охорони
праці;
- Забезпечення координації діяльності
органів державної влади, установ, організацій,
об'єднань громадян, що розв'язують проблеми
охорони здоров'я, гігієни і безпеки праці,
а також співробітництва і проведення
консультацій між роботодавцями та працівниками
(їх представниками), між усіма соціальними
групами при прийнятті рішень з охорони
праці на місцевому та державному рівнях;
- Використання світового досвіду організації
роботи щодо поліпшення умов і підвищення
безпеки праці на основі міжнародного
співробітництва.
- Основні джерела законодавства з охорон
и праці, їх характеристика
Декларований в Україні пріоритет життя
і здоров'я працівників, а також повна відповідальність роботод
Охорона праці працівників регламентована законодавством України. Основоположним документом є Конституція України, а саме ст.43, яка гарантує право на належні умови праці, і ст.46 - право на соціальний захист. Основним документом, який забезпечує реалізацію цих прав, є Закон України «Про охорону праці» (скорочено ЗУОТ або Закон).
Законодавство України з охорони праці має на меті забезпечити працівникам безпечні та здорові умови праці, захистити життя і здоров'я працівників від впливу шкідливих виробництва і нещасних випадків.
Закон України «Про охорону праці» прийнятий
Верховною Радою України 21ноября 2002 року.
Він складається з 8 розділів і 49 статей.
Цей Закон визначає основні положення
щодо реалізації конституційного права
працівників на охорону їх життя і здоров'я
в процесі трудової діяльності, на належні
безпечні і здорові умови праці, регулює
за участю відповідних органів державної
влади відносини між роботодавцем і працівником
з питань безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища і встановлює єдиний порядок
організації охорони праці в України.
У 1 розділі ст.3 Закону зазначено: Законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу
законів про працю України, Закону України
"Про загальнообов'язкове державне с
Друге джерело законодавства
- Закон України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Закон набув чинності 1 квітня 2001 року
і визначає правові основи і економічний
механізм соціального страхування працівників.
Третє джерело законодавства - Кодекс законів про працю (КЗпП) Україна, 1971 р., додатки 1975-1992 рр.., Зміни 1993 - 1998 рр. КЗпП повністю спирається на ЗУОТ і виходить із нього. Кодекс законів про працю визначає правові відносини і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями для продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, організацій, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності. Правове регулювання охорони праці здійснюється наступними главами КЗпП: «Охорона праці», «Трудовий договір», «Робочий час», «Час відпочинку», «Праця жінок», «Праця молоді», «Професійні спілки», «Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю ».
Четверте джерело законодавства - підзаконні нормативні акти (НА), до яких відносяться міждержавні НА, державні (міжгалузеві та галузеві) НА та нормативні акти підприємств.
Список використаної літератури
- Конституція України. – К: Видання Верховної Ради України, 1996.- 120с.
- Кодекс Законів про працю України.
- Закон України «Про внесення змін до Закону України про охорону праці». № 229-ІV від 21.11.02р.
- Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» із змінами № 2180-111 від 21.12.00р., № 2272-111 від 22.02.01р., № 660- ІV від 03.04.03р., ПКМ № 985 від 27.06.03р.
- Охорона праці в органах державної податкової служби України : Навчальний посібник / За ред. д.х.н. Желібо Є.П. – Ірпінь.: Університет ДПС України, 2007 – 320с.

- Нормативно-методическая база для проведения экспертизы ценности документов
- Нормативно-методическое и правовое обеспечение системы управления персоналом
- Нормативно-методическое и правовое обеспечение системы управления персоналом
- Нормативно-методическое и правовое обеспечение системы управления персоналом
- Нормативно-методологическая база современного делопроизводства
- Нормативно – параметрические методы ценообразования
- Нормативно-параметрические методы ценообразования
- Нормативное регулирование применения Единой ТНВЭД ТС
- Нормативное регулирование проведения судебно - бухгалтерской экспертизы
- Нормативное регулирование проведения судебно-бухгалтерской экспертизы
- Нормативное регулирование рассмотрения сообщения о преступлениях в российском и зарубежном уголовном процессе
- Нормативное регулирование финансовой отчетности
- Нормативное регулирование форм бухгалтерской (финансовой) отчетности
- Нормативное регулирование экспортных операций в РФ