Особливості розрахунку грошових потоків
Черкаський інститут банківської справи
Університету банківської справи
Національного Банку України (м. Київ)
Реферат
з дисципліни
«Інвестиційний аналіз»
на тему:
«Особливості розрахунку грошових потоків»
Черкаси – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
- Поняття грошового потоку…………………………………………………..4
- Види грошових потоків підприємства…………………………………….…8
- Прямий і непрямий методи розрахунку грошових потоків………………14
ВИСНОВОК…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….…..20
ДОДАТКИ
ВСТУП
Грошові кошти - це найбільш ліквідна категорія активів, яка забезпечує підприємству найбільший ступінь ліквідності, а отже, і свободи вибору дій.
Грошові потоки є найважливішим показником в оцінці фінансової стійкості організації. У роботі під фінансовою стійкістю розуміється здатність організації систематично і в повному обсязі відповідати за своїми зобов'язаннями за рахунок рентабельної її діяльності.
Відсутність якісних глибоких теоретичних досліджень в галузі оцінки грошових потоків і реальних практичних методик їх оцінки є однією з основних проблем фінансової стійкості організації. У результаті організації виявляються не здатні достовірно та своєчасно управляти грошовими потоками. Крім того, інформаційна база оцінки грошових потоків та її методологічна основа в теперішній час не дозволяють вирішувати теоретичні і практичні завдання в цій галузі.
У системі міжнародних стандартів фінансової звітності інформаційна база для оцінки грошових потоків введена відносно недавно і має значні недоліки. Тому на сучасному етапі розвитку ринкової економіки виключно важливого значення набуває розробка комплексної оцінки грошових потоків організації. Це необхідно для виявлення ступеня достовірності формування інформації про рух грошових коштів, ефективності їх використання, збалансованості позитивних і негативних грошових потоків за обсягом і за часом для оцінки платоспроможності і фінансово-економічної діяльності організації.
Актуальність теми обумовлюється також зростанням ролі оцінки інформаційної бази грошових потоків як фактора міжнародного зближення країн з різними фінансово-економічними стандартами ринкової економіки.
1. Поняття грошового потоку
Грошовий потік (cash flow) – це різниця між кількістю отриманих і витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду.
Визначення грошового потоку в МСБО № 7 «Звіт про рух грошових коштів» звучить, як надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів. Визначення «грошовий потік» в П(С)БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів» відсутнє, але під ним розуміють поняття «рух грошових коштів», що абсолютно ідентично визначенню «грошовий потік» в МСБО № 7.
З точки зору проектного аналізу, грошовий потік обчислюється як різниця між надходженнями грошових коштів та їх витратами, що виникають у результаті реалізації проекту.
Icнyє дeкiлькa
пiдxoдiв дo визнaчeння гpoшoвo
— трансфертні платежі — всі виплати, які здійснює держава домашнім господарствам;
— доходи домашніх господарств від реалізації їхніх ресурсів (зарплата, проценти, дивіденди і под.), що становлять національний дохід.
Tpaдицiйний гpoшoвuй потік — цe cyмa чиcтoгo дoxoдy тa нapaxoвaнoї aмopтизaцiї.
Чистий потік — цe зaгaльнi змiни y зaлишкax гpoшoвиx кoштiв фipми зa пeвний пepioд.
Oпepaцiйнuй гpoшoвuй потік — цe фaктичнi нaдxoджeння aбo витpaти гpoшoвиx кoштiв y peзyльтaтi пoтoчнoї (oпepaцiйнoї) дiяльнocтi фipми.
Фiнaнcoвuй потік — цe нaдxoджeння тa витpaти гpoшoвиx кoштiв, пoв'язaнi зi змiнaми влacнoгo тa пoзикoвoгo дoвгocтpoкoвoгo кaпiтaлy.
Зaгaльнuй гpoшoвuй потік — цe фaктичнi чиcтi гpoшoвi кoшти, щo нaдxoдять y фipмy чи витpaчaютьcя нeю пpoтягoм пeвнoгo пepioдy.
Bci цi пiдxoди мoжyть бyти
викopиcтaнi y пpoeктнoмy aнaлiзi, aлe бaзoвoю
мoдeллю є визнaчeння
Гpoшoвuй потік — цe piзниця мiж гpoшoвими нaдxoджeннями тa витpaтaми.
У пpoeктнoмy aнaлiзi вaжливo зpoбити oцiнкy caмe тиx гpo шoвиx пoтoкiв, якi бyдyть пpийнятi пpи poзpaxyнкax кpитepiї тa пoкaзникiв eфeктивнocтi пpoeктy. Taкi гpoшoвi пoтoки нaзи вaютьcя peлeвaнтними.
Peлeвaнтнi гpoшoвi потоки — цe визнaчeнi гpoшoвi пoтoки якi poзглядaютьcя y пpoeктнoмy aнaлiзi дoцiльнocтi iнвecтиції тa oцiнки їx eфeктивнocтi.
Якщo пpoeкт впpoвaджyєтьcя нa бaзi icнyючoгo пiдпpиємcтвa, тoбтo фipмa мaє фiкcoвaнi нa пeвнy дaтy ocнoвнi та oбopoтнi зacoби i нaмaгaєтьcя дocягти пeвнoї мeти, для дocтo вipнoї oцiнки впливy пpoeктy нa її фiнaнcoвий cтaн, peзyльтaти тa зaбeзпeчeнicть кoштaми нeoбxiднo вpaxoвyвaти тiльки цeй вплив, a нe пoтoчнi фaктopи, якi нe мaють вiднoшeння дo пpoeктy. Toмy y poзpaxyнкax нeoбxiднo викopиcтoвyвaти лишe дoдaткoвi гpoшoвi пoтoки.
Дoдaткoвi гpoшoвi потоки — цe гpoшoвi пoтoки, щo cтocyються iнвecтицiйнoгo пpoeктy. Дoдaткoвi гpoшoвi пoтoки є виpaзoм дoдaткoвиx вигiд i витpaт пpoeктy. Ocкiльки гpoшoвi нaдxoджeння фipми нe iдeнтичнi їxнiм дoxoдaм, пpoeктний aнaлi викopиcтoвyє пoняття гpoшoвoгo пoтoкy. Чиcтий дoxід, як пpaвилo, poзpaxoвyєтьcя згiднo з бyxгaлтepcькими пpaвилaми й виз-нaчaєтьcя як piзниця мiж дoxoдaми тa витpaтaми:
Гpoшoвuй потік = Чucmuй дoxід + Heявнi нaдxoджeння (aмopmuзaцiйнi вiдpaxyвaння)
З балансу підприємства знаємо, що вартість активів фірми дорівнює вартості її заборгованості плюс вартість її власного капіталу. Так само грошовий потік з активів фірми має дорівнювати сумі грошового потоку кредиторам плюс грошовий потік акціонерам (чи власникам):
Грошовий Грошовий Грошовий
потік = потік + потік
з активів кредиторам акціонерам
Це означає, що грошовий потік з активів фірми дорівнює грошовому потоку, виплаченому постачальникам капіталу до фірми, що відображає генерацію грошей завдяки різноманітній діяльності фірми та використання грошей, або на виплату кредиторам, або власникам фірми.
Складові грошових потоків: грошовий потік з активів і грошовий потік кредиторам та акціонерам.
Грошовий потік з активів містить три компоненти: операційний грошовий потік, капітальні витрати і приріст чистого робочого капіталу.
Операційний грошовий потік — це фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної операційної діяльності фірми, тобто це потік грошей, що є результатом щоденної роботи фірми з виробництва і продажу.
Внаслідок того, що певна частина грошового потоку фірми, як правило, реінвестується в фірму, у фірми виникають капітальні витрати.
Капітальні витрати — це чисті витрати на придбання активів без продажу активів.
Різниця між проектованим збільшенням оборотних активів і поточних зобов'язань визначається як зміна в чистому робочому капіталі.
Приріст чистого робочого капіталу — це різниця між збільшенням поточних активів внаслідок реалізації нового проекту та автоматичним збільшенням кредиторських рахунків і нарахувань. Він вимірюється як зміна чистого робочого капіталу за період, що досліджується, і репрезентує чистий ріст теперішніх активів порівняно з теперішньою заборгованістю.
Для розрахунку операційного потоку необхідно визначити різницю між доходами та витратами, причому до витрат не включаються амортизація, оскільки це — не відтік грошей, та проценти, тому що вони є фінансовими витратами.
У розрахунках операційного потоку враховуються податки, оскільки вони виплачуються грошима.
2. Види грошових потоків підприємства
Поняття „ грошовий потік підприємства" є агрегованим, що включає у свій склад численні види цих потоків, що обслуговують господарську діяльність. З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони вимагають визначеної класифікації. Таку класифікацію грошових потоків пропонується здійснювати за наступними основними ознаками (див. дод. А):
1. За масштабами обслуговування
господарського процесу
• грошовий потік по підприємству в цілому. Це найбільш агрегований вид грошового потоку, що акумулює усі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства в цілому;
• грошовий потік по окремих структурних підрозділах (центрах відповідальності) підприємства. Така диференціація грошового потоку підприємства визначає його як самостійний об'єкт управління в системі організаційно-господарської побудови підприємства;
• грошовий потік по окремих господарських операціях. У системі господарського процесу підприємства такий вид грошового потоку варто розглядати як первинний об'єкт самостійного управління.
2. За видами господарської
діяльності відповідно до
• грошовий потік по операційній діяльності. Він характеризується грошовими
виплатами постачальникам сировини і
матеріалів; стороннім
виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують
операційну діяльність; заробітної плати
персоналу, зайнятому в операційному процесі,
а також здійснюючому управління цим процесом;
податкових платежів підприємства в бюджети
всіх рівнів і в позабюджетні фонди; іншими
виплатами, пов'язаними зі здійсненням
операційного процесу. Одночасно цей вид
грошового потоку відображає надходження
коштів від покупців продукції; від податкових
органів у порядку здійснення перерахунку
зайве сплачених сум і деякі інші платежі,
передбачені міжнародними стандартами
обліку;
• грошовий потік по інвестиційній діяльності. Він характеризує платежі і надходження коштів, пов'язані зі здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем основних засобів, що вибувають, і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля й інші аналогічні потоки коштів, що обслуговують інвестиційну діяльність підприємства;
• грошовий потік по фінансовій діяльності. Він характеризує надходження і виплати коштів, пов'язані з залученням додаткового акціонерного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою в грошовій формі дивідендів і відсотків по вкладах власників і деякі інші грошові потоки, пов'язані зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.
3. За спрямованістю
руху коштів виділяють два
основних види грошових
• позитивний(вхідний) грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін “приплив коштів")(рис. 2);
• негативний(вихідний) грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством у процесі здійснення усіх видів його господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін „відплив коштів")(рис. 3.).
Рис.3.3. Структура вихідних
грошових потоків на підприємстві.
Характеризуючи ці види грошових потоків, варто звернути увагу на високий ступінь їхнього взаємозв'язку. Недостатність обсягів у часі одного з цих потоків обумовлює наступне скорочення обсягів іншого виду цих потоків. Тому в системі управління грошовими потоками підприємства обидва ці види грошових потоків являють собою єдиний (комплексний) об'єкт фінансового менеджменту.
4. За методом обчислення
обсягу виділяють наступні
• Валовий грошовий потік. Він характеризує всю сукупність надходжень або витрат коштів у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів;
• чистий грошовий потік. Він характеризує різницю між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженням і витратою коштів) у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, багато в чому визначає фінансову рівновагу і темпи зростання його ринкової вартості. Розрахунок чистого грошового потоку по підприємству в цілому, окремих структурних його підрозділах (центрах відповідальності), різних видах господарської діяльності або окремих господарських операціях здійснюється за наступною формулою:
ЧГП = ПГП -НГП , (3.1.)
де ЧГП - сума
чистого грошового потоку в розглянутому
періоді часу;
ПГП - сума позитивного грошового потоку
(надходжень коштів) у розглянутому періоді
часу;
НГП - сума негативного грошового
потоку (витрати коштів) у розглянутому
періоді часу.
Як видно з цієї формули, у залежності від співвідношення обсягів позитивного і негативного потоків сума чистого грошового потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і, що впливають у кінцевому підсумку на формування і динаміку розміру залишку його грошових активів.
5. За рівнем достатності обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:
• надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Свідченням надлишкового грошового потоку є висока позитивна величина чистого грошового потоку, не використовуваного в процесі здійснення господарської діяльності підприємства;
• дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Навіть при позитивному значенні суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витраті коштів по всіх передбачених напрямках господарської діяльності підприємства. Негативне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.
6. За методом
оцінки в часі виділяють
• теперішній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на теперішній момент часу;
• майбутній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на конкретний майбутній момент часу. Поняття майбутній грошовий потік може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому моменті часу (чи в розрізі інтервалів майбутнього періоду), що служить базою дисконтування з метою приведення до теперішньої вартості.
Розглянуті види грошового потоку підприємства відображають зміст концепції оцінки вартості грошей у часі стосовно господарських операцій підприємства.
7. За безперервністю
формування в розглянутому
• регулярний грошовий потік. Він характеризує потік надходження або витрат коштів по окремих господарських операціях (грошових потоках одного виду), що у розглянутому періоді часу здійснюється постійно по окремих інтервалах цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів грошових потоків, генерованих операційною діяльністю підприємства: потоки, пов'язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів і т.п.;
• дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження або витрати коштів, пов'язані зі здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розглянутому періоді часу. Характер дискретного грошового потоку носить одноразова витрата коштів, пов'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; купівлею ліцензії франчайзинга; надходженням фінансових коштів у порядку безоплатної допомоги і т.п.
Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, варто звернути увагу на те, що вони розрізняються лише в рамках конкретного тимчасового інтервалу. При визначеному мінімальному тимчасовому інтервалі всі грошові потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки - у рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків носить регулярний характер.
8. За стабільністю
тимчасових інтервалів
• регулярний грошовий потік з рівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік надходжень або витрат коштів носить характер ануїтету;
• регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Прикладом такого грошового потоку може служити графік лізингових платежів за орендоване майно з погодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу їхнього здійснення протягом періоду лізінгування активу.
Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування грошових потоків різних видів на підприємстві.
3. Прямий і непрямий методи розрахунку грошових потоків
Існує два основні методи розрахунку потоку грошових коштів: прямий і непрямий.
1. Прямий метод.
Прямий метод розрахунку заснований на віддзеркаленні підсумків операцій (оборотів) за рахунками грошових коштів за період.
Аналіз руху грошових коштів прямим методом дозволяє судити про ліквідность підприємства, оскільки він детально розкриває рух грошових коштів на його рахунках, що дає можливість робити оперативні висновки щодо достатності коштів для сплати за рахунками поточних зобов'язань, а також здійснення інвестиційної діяльності.
Прямий метод
заснований на аналізі руху грошових
коштів по рахунках
підприємства:
дозволяє показати основні джерела притоку та напрями відтоку грошових коштів;
дає можливість робити оперативні висновки щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов'язаннями;
встановлює взаємозв'язок між реалізацією до грошової виручкою за звітний період.
В оперативному управлінні прямий метод може використовуватися для контролю за процесом формування прибутку і висновків щодо достатності коштів для платежів за поточними зобов'язаннями.
При цьому операції групуються за трьома видами діяльності:
- Поточна (основна) діяльність - отримання виручки від реалізації, аванси, сплата по рахунках постачальників, отримання короткострокових кредитів і позик, виплата заробітної плати, розрахунки з бюджетом, виплачені / отримані відсотки по кредитах і позиках;
- Інвестиційна діяльність - рух коштів, пов'язаних з придбанням або реалізацією основних засобів і нематеріальних активів;
- Фінансова
діяльність - отримання довгострокових
кредитів і позик,
У бухгалтерії будь-якого підприємства ведеться Головна книга, призначена для систематизації реєструються в системі подвійного запису бухгалтерських проводок, що відображають факти господарського життя, і представляє собою перелік синтетичних рахунків.
Прямий метод передбачає ідентифікацію всіх проводок, які зачіпають дебет грошових рахунків (приплив грошових рахунків). Послідовний перегляд всіх проводок забезпечує, крім іншого, угруповання відтоків та притоків грошових коштів за відокремленим видами діяльності (основної, інвестиційної, фінансової). Даний метод дозволяє судити про ліквідність підприємства, детально показуючи рух грошових коштів на його рахунках, але не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни величини грошових коштів.
Недоліком цього методу є те, що він не розкриває взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни абсолютного розміру грошових коштів підприємства. Крім того, даний метод вимагає великих витрат часу, ніж інші методи оцінки грошового потоку, а отримана з його використанням звітність менш корисна.
2. Непрямий метод.
Суть непрямого методу полягає в перетворенні величини чистого прибутку у величину грошових коштів. При цьому виходять з того, що в діяльності кожного підприємства є окремі, нерідко значні за величиною види витрат і доходів, які зменшують (збільшують) прибуток підприємства, не зачіпаючи величину його грошових коштів. У процесі аналізу на суму зазначених витрат (доходів) виробляють коригування величини чистого прибутку таким чином, щоб статті витрат, які пов'язані з відтоком коштів, і статті доходів, які не супроводжуються їх припливом, не впливали на величину чистого прибутку.
Він дозволяє пояснити причину розбіжностей між прибутком, і, наприклад, скороченням грошових коштів за період. Пояснити це можна тим, що в ході виробничої діяльності можуть бути значні доходи (витрати), що впливають на прибуток, але не зачіпають величину грошових коштів підприємства. У процесі аналізу на цю величину і виробляють коригування чистого прибутку. Розрахунок непрямим методом починається з оцінки змін в окремих статтях активів підприємства та їх джерел. Далі коригуються дані різних рахунків, що впливають на розмір прибутку. Цей вплив може бути різноспрямованим.
Підготовка звіту про рух грошових коштів на основі непрямого методу проходить у декілька етапів:
- розрахунок змін за статтями балансу і визначення факторів, що впливають на збільшення або зменшення грошових коштів підприємства;
- аналіз ф. № 2 і класифікація джерел надходження грошових коштів і напрямів використання;
- об'єднання отриманих даних в звіті про рух грошових коштів.
Непрямий метод
заснований на аналізі статей балансу
та звіту про фінансові
- дозволяє показати взаємозв'язок між різними видами діяльності підприємства;
- встановлює взаємозв'язок між чистим прибутком та змінами в активах підприємства за звітний період.
При аналізі взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни рошових коштів слід враховувати можливість отримання доходів, відображаються в обліку реального надходження грошових коштів.
Аналіз руху грошових потоків дає можливість зробити більш обгрунтовані висновки про те, в якому обсязі і з яких джерел були отримані надійшли на підприємства грошові кошти і які основні напрями їх використання; здатне підприємство відповідати за своїми поточних зобов'язань; чи достатньо власних коштів підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини отриманого прибутку і наявності грошових коштів та ін.
Перевагою непрямого методу при використанні в оперативному управлінні є те, що він дозволяє встановити відповідність між фінансовим результатом і власними оборотними засобами. У довгостроковій перспективі непрямий метод дозволяє виявити найбільш проблемні "місця скупчення "заморожених грошових коштів і, виходячи з цього, розробити шляхи виходу зі сформованої ситуації.
Порівняння двох методів дозволяє виявити наступні відмінності:
1) при прямому
методі розрахунок потоку
2) у результаті
при прямому методі
3) основою розрахунку при прямому методі є виручка від реалізації продукції, при непрямому - прибуток;
4) при прямому методі потік грошових коштів визначається як різниця між усіма притоками коштів на підприємстві і їх відтоками. Залишок коштів на кінець періоду визначається як їх залишок на початок з урахуванням їх потоку за даний період.
Дані методи є досить трудомісткими, тому їх застосування доцільно лише при використанні табличних процесорів (що, в принципі, на сьогоднішній день робиться повсюдно).
ВИСНОВОК
Раціональне формування грошових потоків сприяє ритмічності операційного циклу підприємства і забезпечує зростання обсягів виробництва та реалізації продукції. При цьому будь-яке порушення платіжної дисципліни негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції, становище підприємства на ринку і т.п. Навіть у підприємств, які успішно працюють на ринку і генеруючих достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі.
З іншого боку, управління грошовими потоками є важливим фактором прискорення обороту капіталу підприємства. Це відбувається за рахунок скорочення тривалості операційного циклу, більш економного використання власних і зменшення потреби в позикових джерелах грошових коштів.
Отже, ефективність роботи підприємства повністю залежить від організації системи управління грошовими потоками. Дана система створюється для забезпечення виконання короткострокових і стратегічних планів підприємства, збереження платоспроможності і фінансової стійкості, більш раціонального використання його активів і джерел фінансування, а також мінімізації витрат на фінансування господарської діяльності.
Таким чином, оцінка, прогнозування і управління грошовими потоками - найважливіші елементи фінансової політики підприємства, вони пронизує всю систему управління підприємства. Важливість і значення управління грошовими потоками на підприємстві важко переоцінити, оскільки від його якості та ефективності залежить не тільки стійкість підприємства в конкретний період часу, а й здатність до подальшого розвитку, досягненню фінансового успіху на довгу перспективу.

- Особливості розробки бізнес планів
- Особливості середньовічного страхування
- Особливості середньовічного страхування
- Особливості сертифікації засобів пожежогасіння і вогнегасних речовин
- Особливості системи вищої освіти в Японії
- Особливості соціального детермінізму
- Особливості соціально - економічної кризи в Україні та шляхи її подолання
- Особливості розвитку римського суспільства і культури періоду становлення імперії
- Особливості розвитку соціальної структури в Україні
- Особливості розвитку соціологічної думки в Україні
- Особливості розвитку туризму в радянській Україні
- Особливості розвитку туристичної сфери Болгарії
- Особливості розвитку школи "наукового управління" ( Тейлор,Гілбрет,Гантт)
- Особливості розрахункових операцій на ф’ючерсному ринку