Оздоровче значення плавання

    ОЗДОРОВЧЕ ЗНАЧЕННЯ ПЛАВАННЯ

    Загалом купання, ігри на воді, а особливо плавання - одні з найбільш корисних видів фізичних вправ, які сприяють фізичному розвитку, оздоровленню й загартовуванню дітей, зміцнюють їх нервову систему.

    Перш  за все, варто зазначити, що м'язова  система дитини дошкільного віку погано розвинена, її маса становить 22-24% маси тіла (у дорослого - 40%). За своєю будовою, складом та функціями м'язи дітей відрізняються від м'язів дорослої людини. М'язи дитини містять більше води, ніж білкових та органічних речовин, їх механічна стійкість нижча, м'язові пучки ще погано сформовані, недостатньо розвинений шийний апарат м'язової системи.

    У дитини м'язи скорочуються повільніше, ніж у дорослого, але скорочення відбувається через менші проміжки часу. Вони еластичні і при скороченні більше скорочуються, а при розтягуванні - видовжуються. Цими особливостями м'язової системи пояснюється той факт, що діти швидко втомлюються, але фізична втома проходить швидко. Звідси стає зрозумілою і непристосованість дитини до тривалих м'язових та одноманітних статичних навантажень.

    Плавальні рухи вона виконує за допомогою великих  груп м'язів рук, ніг, тулуба, які вже досить добре розвинені в три-п'яти-річному віці. На фоні інтенсивної діяльності в рух втягуються і слаборозвинені малі групи м'язів, а тому для усестороннього розвитку м'язової системи дітей заняття плаванням особливо корисні.

    Рухи  при плаванні характеризуються великими амплітудами, простотою, динамічністю. В циклі плавальних рухів напруження і розслаблення м'язових груп послідовно чергуються і м'язи дитини знаходяться, відповідно, в сприятливих умовах. Короткочасні м'язові напруження чергуються з моментами розслаблення, відпочинку, тож не втомлюють дитячий організм, дозволяють йому справлятися зі значним фізичним навантаженням упродовж тривалого часу. Серцево-судинна система дитини добре пристосована до потреб організму, який росте, розвивається. Об'єм крові у дитини (на 1 кг маси) відносно більший, ніж у дорослого, але шляхи проходження її по судинах коротші і швидкість кровообігу вища. Судини широкі, і потік крові по них від серця не ускладнений. Потік крові в напрямку до серця полегшується великою рухливістю дитини: м'язи під час руху проштовхують венозну кров по судинах. Треба мати на увазі, що серце дитини швидко втомлюється при напруженні, легко збуджується і не відразу пристосовується до змінного навантаження, ритмічність його скорочення легко порушується, тому дитячому організмові необхідно частіше давати відпочинок. Ці особливості серцево-судинної системи дитини потрібно обов'язково враховувати, підбираючи для неї фізичні вправи.

    Органи  кровообігу дитини під час плавання знаходяться в полегшених умовах діяльності завдяки положенню тіла плавця, близькому до горизонтального, роботі великих м'язових груп по великих дугах, механічній дії тиску води на поверхню тіла, що допомагає відтоку крові від периферії і полегшує її рух до серця. Правильний ритм роботи м'язів і дихальних органів також допомагає позитивно впливати на діяльність серцево-судинної системи.

    Отже, фізичне навантаження на серце під  час плавання можна легко дозувати, тому плавання є одним з ефективних видів лікувальної фізичної культури. Воно допомагає розвитку і зміцненню здоров'я тих, у кого послаблена серцева діяльність.

    Органи  дихання дітей мають свої особливості: вузькі дихальні шляхи, можливість легко ушкодити слизові оболонки, велика кількість кровоносних та лімфатичних судин в слизових оболонках і стінках дихальних шляхів. Усе це зумовлює полегшене проникнення інфекцій в органи дихання, виникнення запальних процесів дихальних шляхів і подразнення від надмірно сухого повітря.

    У дітей, які систематично займаються плаванням, добре розвинена дихальна мускулатура й органи дихання,  спостерігається чітка узгодженість рухів.

    Під час плавання людина дихає чистим, без пилюки, достатньо вологим повітрям. Дихальні м'язи при вдиху надають додаткове навантаження в зв'язку з необхідністю долати опір води, необхідне зусилля прикладається й при видиху у воду. Внаслідок посиленої діяльності дихальні м'язи зміцнюються й розвиваються, покращується рухливість грудної клітки, збільшується життєва ємність легень. У плавців вона становить 5000-7300 см³ і більше.

    Систематичні  заняття плаванням добре впливають  на розвиток органів дихання дошкільнят. Життєва ємність легень у них досягає 1800-2200 см³.

    Опорно-руховий  апарат дитини знаходиться в стадії формування, тому хребет у неї м'який, еластичний, його природні вигини ще не закріплені і в лежачому положенні випрямляються. У зв'язку з цим хребет легко піддається неправильним вигинам, які можуть потім закріпитися, утворивши деформацію. Під час плавання підйомна сила води підтримує дитину на поверхні, так би мовити, полегшує тіло, а отже зменшується тиск на опорний апарат скелета, особливо на хребет, тому плавання є ефективним засобом зміцнення скелета й активно використовується як корегуючий засіб.

    У дітей дошкільного віку також  недостатньо розвинений тазовий пояс, тільки починається окостеніння хрящової тканини. Надмірні різкі навантаження на нижні кінцівки дітям протипоказані; не рекомендується стрибати у воду з висоти більше ніж 40-50 см. М'які ритмічні рухи ногами під час плавання забезпечують різностороннє, сильне навантаження на нижні кінцівки, що створює сприятливі умови для постійного формування і зміцнення твердої опори нижніх кінцівок - тазового пояса.

    У зв'язку з віковим послабленням зв'язково-м'язового  апарату і незавершеним процесом окостеніння стопа дитини легко піддається деформації, внаслідок чого нерідко розвивається плоскостопість. Це може бути викликано надмірним навантаженням на стопи або неправильним розподілом його на внутрішнє і зовнішнє склепіння стоп. Велика динамічна робота ніг в безопорному положенні під час плавання справляє зміцнюючи вплив на формування дитячої стопи, допомагає запобігти плоскостопості.

    В лікувальній гімнастиці плавання знаходить  широке застосування як засіб для профілактики й лікування різних порушень постави дітей - наприклад, сколіозів, кіфозів (зміни нормальної форми хребта), а також поганої рухливості суглобів та різних наслідків дитячого паралічу - поліомієліту.

    Плавання - джерело здоров'я та фізичної краси  людини Про плавання можна говорити як про вид спорту, та не менше значення воно має і як оздоровчий засіб. Давно відомо, що плавання і фізична краса людини - нероздільні речі.

    Коли  людина перебуває у воді, з'являється  відчуття, схоже на стан невагомості, оскільки щільність води в 769 разів  більша за щільність повітря. Ця обставина дозволяє людині знаходитися в розслабленому стані, причому в своєрідному горизонтальному положенні. Щоб утриматися на поверхні води і проплисти якусь відстань, потрібно виконати специфічні рухи, подібних яким немає ні в якому іншому виді спорту. Відомо, що вода має високу теплопровідність (у ЗО разів більшу, ніж повітря), а це потребує від організму підвищених затрат енергії при виконанні навіть неважких фізичних навантажень.

    Плавання, безперечно, є одним з найефективніших  в оздоровчому відношенні видів спорту, дієвим засобом попередження і навіть виправлення початкових порушень будови тіла. Корегуючи дію плавання зумовлюють розслаблення м'язів, положення тіла і симетричність виконання вправ.

    Давно всім відомо, що правильна й гарна  постава позитивно впливає на психіку людини, її самопочуття. При правильній будові тіла складаються сприятливіші умови для усестороннього розвитку організму, діяльності внутрішніх органів, забезпечується кращий і економніший перебіг процесів життєдіяльності.

    Сонячна радіація діє на людину у відкритому басейні більше семи місяців на рік, стимулює утворення вітаміну Б, під впливом якого посилюються процеси кальцієвого і фосфорного обмінів, які допомагають правильному росту кісток. Плавання закріплює хребет у природному прямому положенні. У плавця чудово розвиваються всі групи м'язів, бо навантаження припадає рівномірно на м'язи спини, рук і ніг. Плавання усуває початкові порушення постави, захищає склепіння стопи від плоскостопії. Заняття людини плаванням у старшому віці зберігають високу рухливість в суглобах, стрункість, позбавляють болю, що з'являється з віковими змінами в хребті.

    Цілий день і цілу ніч працює серце, штовхає  по артеріях кров, розносить з нею поживні речовини й кисень до органів тіла. Здорова людина не відчуває роботи свого серця, тому багато відхилень від норми в серцево-судинній системі супроводжуються хвилею негативних емоцій. Порівняно недавно, ще чверть століття тому, хвороби серця не так сильно впливали на статистику смертності, нині ж вони посіли перше місце серед захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько половини смертності населення планети викликано серцево-судинними захворюваннями.

    Названі захворювання тягнуть за собою порушення  роботи практично всіх систем організму  людини, включаючи дихальну, нервову, м'язову системи, органи травлення. Це відбувається тому, що хворі судини і серце не в змозі забезпечити достатню кількість кисню й поживних речовин для всього організму. Вчені встановили, що 65-70% кисню, що надходить із кров'ю, використовує саме серце, а головний мозок - 25%, м'язи - близько 5%. Стає зрозумілим, наскільки важливо для збереження здоров'я підтримувати в доброму стані серцево-судинну систему. Для цього потрібно постійно давати навантаження організмові, адже серце - це м'яз, а сильними можуть бути тільки треновані м'язи. Плавання є найкращим помічником у такому тренуванні.

    Заняття цим видом спорту створюють сприятливі умови для роботи серцево-судинної системи, оскільки у воді фізичні навантаження здійснюються в антигравітаційних умовах, при горизонтальному положенні тіла. Позитивно впливає на роботу серця й судин також відсутність статичного напруження. Ритмічні скорочення м'язів у поєднанні з глибоким диханням посилюють притік венозної крові до серця. В цих умовах воно виштовхує кров через артеріальну систему до периферії по горизонталі, а не по вертикалі, як звичайно, тобто працює в полегшених умовах. М'язи, скорочуючись, діють, як насос, допомагають виштовхувати кров по венозній системі до серця.

    У людей, які займаються плаванням, серце  витриваліше. В спокої воно скорочується не швидше 60-65 разів за 1 хв. При такому ритмі саме серце більше відпочиває, встигає максимально омитись кров'ю через сітку кровоносних судин і зберегтися в доброму робочому стані. Треноване серце плавця витрачає менше зусиль на перекачування крові, тож економиться значна частина енергії серцевих скорочень. Економія роботи серцево-судинної системи проявляється не тільки в спокої. При виконанні однакової м'язової роботи у людей, які займаються плаванням, порівняно з нетренованими, менше зростають ЧСС, хвилинний об'єм крові, систолічний тиск.

    Вчені довели, що систематичні заняття плаванням  позитивно впливають на стан кровоносних судин: підвищуються їх скоротлива здатність, еластичність і міцність, поліпшується енергетичний обмін речовин у стінках судин, оновлюється їхня тканина, завдяки чому попереджається відкладання на стінках судин холестерину. Встановлено також, що у плавця діаметр артерій, в тому числі й венозних, збільшується в 1,5-2 рази та нормалізується артеріальний тиск. Плавання сприяє активізації периферичного кровообігу, примушує діяти разом з основними судинами й допоміжні, розширюючи капілярне русло в працюючих органах.

    Плавання - чудовий засіб для зміцнення  легень

    Систематичні  заняття плаванням добре впливають  на систему дихання, помітно поліпшують її діяльність. Це пов'язано з тим, що плавець дихає в нестандартних умовах. Він виконує вдих і видих, переборюючи опір води, що сприяє розвитку дихальних м'язів, збільшенню життєвої ємності легень (ЖЄЛ), удосконаленню дихального ритму.

    В результаті занять плаванням виробляється вдосконалений тип дихання: воно стає глибоким, повним і рідшим. Доросла людина в стані спокою виконує 14-16 дихальних циклів, а плавець -7-8. При такій частоті дихання легені встигають добре відпочити. У плавців підвищується еластичність легень, тренуються бронхи й альвеоли, кількість альвеол зростає і збільшуються розміри грудної клітки, відповідно зростають об'єм легенів, ЖЄЛ. У людей, які займаються плаванням, резервні можливості системи дихання вдвоє-втроє вищі, ніж у нетренованих. Плавні набирають у легені 5-7 л повітря, а нетреновані люди при фізичній роботі - 2-3 л.

    Важливим  показником здатності організму  забезпечити себе киснем під час плавання є максимальне споживання кисню (МСК) - найбільша кількість кисню, яку Організм може спожити при напруженій м'язовій роботі. У плавців МСК досягає 5-6 л, тоді як у нетренованих людей - 2-2,5 л:

    Діафрагма - один з основних дихальних м'язів організму під час плавання. Наукові спостереження показали, що при глибокому диханні, яке відбувається у плавця в воді, діафрагма опускається в крайнє нижнє положення, і щоразу тисне на печінку, а через неї - на інші органи, масажує їх і сприяє повноцінній діяльності.

    Спеціалісти відзначають, що при глибокому диханні  під час плавання здійснюється ефективний масаж серця. Систематичні заняття плаванням розвивають глибоке повне дихання, сильні дихальні м'язи й рухливість грудної клітки, а також дозволяють запобігти багатьом захворюванням і передчасному старінню.

    Загартовуюча  дія плавання

    Реакції нервової системи під впливом  водних процедур набагато більші від реакцій, що виникають у звичайних умовах, на повітрі. При цьому нова якість нервових зв'язків зумовлюється кількістю й силою температурних, рухових та багатьох інших факторів впливу водного середовища, сонячної радіації і повітря.

    Вода  діє на шкірні рецептори, підвищує електричну активність біострумів, їхню напругу, примушує нервові клітини працювати на повну силу. Під впливом води і повітря від периферії до центру з усіх ділянок тіла йде потік сильних імпульсів до 15 млрд. нервових клітин центральної нервової системи.

    Водне середовище тонізуюче впливає на нервову систему людини. Нервові закінчення, що знаходяться в шкірі, здатні диференційовано сприймати температурні подразнення, а також тиск водного середовища. Через сприйнятливу нервову структуру шкіри здійснюється багато рефлексів автономної нервової системи, яка регулює діяльність внутрішніх органів. Плавання врівноважуючи впливає на автономну нервову систему, рівномірно знижуючи тонус симпатичного її відділу й підвищуючи активність парасимпатичного. В результаті нормалізується діяльність серцево-судинної (зменшується периферичний опір судин, стає нормальним серцевий ритм, знижується артеріальний тиск) і дихальної (підвищується активність дихального центру, що приводить до/поглибленого дихання, покращення кровопостачання тканин легень, значного збагачення крові киснем) систем.

    Загалом, систематичні заняття плаванням  дисциплінують людину, що, в свою чергу, допомагає їй легше переносити різні стресові ситуації. Плавання сприяє продовженню активного життя і є сильним джерелом позитивних емоцій.

    Підвищення  працездатності й активне довголіття Людина в 20, в 30 років ніколи не думає  про старість з її нездужанням, хворобами. Бо вона, енергійна, повна сил, ще легко справляється з великими навантаженнями. Наш організм напружується, долаючи труднощі, і здається, що так буде завжди, але тим часом на внутрішніх органах накопичуються так звані ''рубці", які проявляться тоді, коли організм почне старіти і слабшати. Однак черговий наступний десяток років проходить швидко, і в житті людини наступає важливий рубіж - їй виповнюється 40.

    Треба ще в молоді роки серйозно подумати про себе, про те, який вести спосіб життя, аби не допустити передчасної  старості. Але ми почуваємо себе молодими, дужими, перспективними, старість про себе не нагадує, тож чимало часу витрачаємо ні на що, а про своє здоров'я подумати ніколи. Ми ще впевнені, що проживемо довго, що наш організм усе витримає, що нас обминуть старечі недуги. Якщо до цього додати, що ми навантажили себе різними обов'язками і турботами, звели до мінімуму фізичну активність, то й виходить, що самі прискорюємо прихід старості. Геронтологи вважають, що процес старіння розвивається, як правило, між 40 і 60 роками. Ознаки його відомі: шкіра втрачає еластичність і стає сухішою, збирається в зморшки і складки, кількість яких безперервно збільшується. М'язи обличчя й шиї втрачають пружність, робляться в'ялими. Змінюється постава з'являються надмірна чутливість, біль у попереку, труднощі при ходьбі, присіданні, нахилах.

    У старіючої людини м'язи, не отримуючи  необхідного навантаження, зморщуються, зменшуються в об'ємі, робляться в'ялими, амплітуда рухів у суглобах різко скорочується. При старінні вдвоє зменшується вироблення гормонів. Ослаблений організм дедалі більше страждає від захворювань.

    Більш серйозний процес старіння відбувається всередині організму. У людей, які не займаються фізкультурою, не дістають навантажень, серце працює в пониженому режимі і все слабше перекачує кров. Відповідно кровоносні судини - внаслідок того, що по них протікає невелика кількість крові, - поступово звужуються, втрачають еластичність. Дихання стає поверховим, тканини легень втрачають здатність скорочуватися.

    Найнеприємні зміни відбуваються з віком у головному мозку людини. Механізм його старіння науковці пояснюють тим, що через погіршення роботи серця й кровоносних судин до мозку надходить дедалі менше й менше крові, а отже - кисню і поживних речовин, що веде до ослаблення, а потім до поступового відмирання клітин. Особливо чутлива до нестачі кисню та ділянка головного мозку, що пов'язана із запам'ятовуванням. Нерідко в людей середнього віку погіршується пам'ять.

    У результаті багатьох спостережень лікарі дійшли висновку, що порушення вікового характеру в організмі людини дуже подібні до порушень, які є наслідком малої фізичної активності. Як і в старих людей, у тих, хто веде малорухливий спосіб життя, відбуваються аналогічні зміни в організмі. Лише рухливий спосіб життя, систематичні заняття фізичними вправами можуть призупинити процес старіння, зробити його менш відчутним.

    Усе частіше ми зустрічаємо серед  своїх колег і знайомих людей, котрі виглядають на 10-20 років молодшими свого віку їх працездатність і гострота мислення набагато вищі, ніж у розповнілих молодих чоловіків та жінок. Більшості людей середнього і зрілого віку це вдається завдяки посиленій руховій активності й заняттям спортом.

    Серед різноманітних тренувальних занять особливу популярність здобуло плавання. Бо воно, передусім, більшою мірою, ніж інші фізичні вправи, сприяє різносторонньому розвитку організму. Це пов'язано з тим, що в роботу включається багато м'язових груп. Навантаження діє не тільки на великі м'язи ніг, рук, тулуба і шиї, айва велику кількість малих м'язів, що, в свою чергу, стимулюють діяльність внутрішніх органів.

    Однією  з особливостей плавання є поперемінне включення в роботу різних м'язових груп, яке відбувається в певному ритмі і у визначеній час давності. Таке переключення діяльності м'язових груп забезпечує швидкий відпочинок одних м'язів під час роботи інших. Таким чином, включення додаткової їх діяльності (наприклад, роботи рук) не збільшує, а, навпаки, значно знижує енергетичні затрати, напруження функціональної діяльності систем кровообігу й дихання.

    Третьою важливою перевагою плавання є можливість правильно дозувати навантаження. Діапазон впливу плавання на організм великий - від поступового зростання споживання кисню і збільшення активності серцево-судинної системи до реакції, що перевищує звичайний рівень діяльності органів дихання і кровообігу у 8-10 разів. Сучасна медицина робить спроби боротися з багатьма фізичними симптомами старіння, зводить до мінімуму викликані цим незручності. До найдієвіших засобів тут слід віднести плавання. Особливою популярністю користується цей вид спорту в жінок, які переступили рубіж 50 років. Окрім чисто фізичного оздоровчого ефекту, який приносить їм плавання, важливе значення має і особливий, піднесений психологічний стан від систематичних занять. Часто жінки цього віку відчувають меланхолію й душевні спади, впадають в депресію, дратівливість або байдужість. У результаті систематичних занять оздоровчим плаванням значно покращуються їх настрій і самопочуття.

    Отже, досконалість біомеханічної структури  плавання, доступність оволодіння його методикою, можливість легко дозувати навантаження, сприятливий психологічний ефект роблять плавання особливо цінним для людей  

    МЕТОДИКА  ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ ПЛАВАННЯ

    Загальна  схема навчання плаванню має такий вигляд:

1. Пояснюють початківцям мету курсу навчання і те, як здійснюватимуть його. Демонструють техніку плавання тими способами, які належить вивчити. Знайомлять зі значенням підготовчих вправ, правилами поведінки на тренуванні тощо. Запевняють новачків, що вони неодмінно навчаться плавати.
2. Початківці виконують різні вправи, що допомагають їм подолати страх перед водою та викликають впевненість у своїх силах.
3. Навчають окремим плавальним рухам, використовуючи підвідні вправи на суші й на воді, а також різні підтримуючі засоби.
4. Навчають поєднувати окремі плавальні рухи між собою та здиханням.
5. Закріплюють і вдосконалюють плавальні навики.

    Послідовно  переходячи від легких і доступних  вправ до складніших і важчих, новачок засвоює техніку плавання. Однак слід пам'ятати, що захоплюватись підготовчими та підвідними вправами не варто. Коли ми вивчаємо окремі елементи техніки плавання (наприклад, роботу лише ногами), то їх завжди виконують трохи не так, як при плаванні з повною координацією всіх рухів. Чітко засвоювати ці рухи не потрібно. Коли новачки роблять їх задовільно, можна переходити до наступної вправи. Можна також періодично повертатися до вивчених раніше підготовчих вправ, наприклад, коли необхідно виправити якісь помилки в техніці плавання новачка. Те саме можна сказати і про підтримуючі засоби. Вони допомагають новачкові триматися на поверхні води, виконувати рухи не поспішаючи, не боячись зануритись у воду. Та зловживати цими засобами не слід: плавець звикає до підтримки і не вчиться робити гребки так, щоб утримати себе самому біля поверхні води. При спробах пливти без плавального пояса виникає невпевненість у своїх силах. Вправи з підтримуючими засобами чергують із вправами без них.

    До  підвідних належать і вправи на суші, при яких новачок імітує плавальні рухи. Вони допомагають йому усвідомити форму плавальних рухів, а викладачеві - з'ясувати, чи зрозуміли учні його вказівки та роз'яснення. Однак рухи на суші лише за формою можуть бути схожі на рухи у воді, де їх структура буде зовсім іншою. На суші по-іншому діє сила тяжіння і немає опору води. Навчитися плавати за допомогою вправ на суші не можна, для цього треба зануритись у воду.

    Послідовність навчання

    Залежно від завдань навчання, тривалості, умов занять, віку та підготовленості учнів обирають систему й визначають послідовність навчання різним способам плавання. Для відмінного

    опанування  техніки плавання найкраще застосовувати  паралельно-послідовний метод. Новачків навчають елементам плавання кролем на грудях і на спині, брасом та батерфляєм. Спочатку деяку перевагу надають стилеві кроль (на грудях та на спині), поступово вводячи вправи з плавання брасом, а потім дельфіном. Відтак паралельно вдосконалюють техніку в усіх способах плавання і лише тоді, коли учні добре засвоять її, спеціалізуються у вибраному способі.

    Якщо  потрібно за короткий строк підготувати  людину до виконання якогось практичного завдання, її навчають тому способу плавання, який вона зможе освоїти найшвидше. Його визначають так: новачок пропливає кілька коротких відрізків дистанції так, як уміє. Тренер уважно слідкує за рухами ніг. Коли новачок широко розводить в боки ноги й під час гребка відштовхується внутрішньою поверхнею стопи, краще навчати його брасу. Якщо новачок розводить ноги широко, але при гребку повертає носок однієї з ніг усередину й відштовхується від води підйомом цієї ноги, його можна вчити плаванню на боці. Тих, що виконують ногами дрібні й часті рухи вгору-вниз, треба вчити плаванню кролем на грудях або на спині.

    Додатковим  показником при виборі способу плавання слугує те, як новачок виконує вправи з видихом у воду та з ковзанням на спині. Якщо він важко видихає у воду, але добре ковзає на спині, його слід вчити плаванню на спині. Тим, кому важко ковзати на спині, краще вчитися кролю на грудях.

    Якщо  новачки зовсім не вміють плавати, то на перших 2-4 уроках їх навчають рухам ногами кролем на грудях і на спині та брасом (дорослих можна вчити і рухам ногами на боці), видихам у воду та вправа^ з ковзанням на грудях і на спині. З того, як той чи інший новачок засвоює ці вправи, і визначають, якому способу його слід навчати.

    Застосовують  так  і змішану систему: новачків вчать одному способу, а потім, починаючи з 4-8-го уроку, вводять елементи плавання іншими способами або паралельно навчають плаванню кролем на грудях і на спині.

    Комплектування  груп

    Плавати навчають переважно груповим методом  з індивідуальним підходом до кожного учня. Колективні заняття дають змогу новачкам легше переборювати страх перед водою, не так гостро переживаються невдачі. Проте в групі мають бути люди приблизно однакового рівня підготовки й віку.

    За  рівнем підготовки людей поділяють на такі групи:

    а) новачки, які зовсім не вміють плавати;