Парниковий ефект. 2

    План

    Вступ

    1. Сутність парникового ефекту

    2. Наслідки парникового ефекту

    3. Екологічне прогнозування

    4. Шляхи зниження впливу парникового ефекту на стан клімату

    Землі

    Висновок

    Словник

    Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів - одна з актуальних глобальних проблем сучасності. Її рішення нерозривно пов'язане з боротьбою за мир на Землі, зазапобігання ядерної катастрофи, роззброєння, мирне співіснування і взаємовигідне співробітництво держав.

    Всі ми в останні десятиліття спостерігаємо  різке підвищення температури, коли взимку в місце негативних температур, ми місяцями спостерігаємо відлиги до 5 - 8 градусів тепла, а в літні місяці - посухи та суховії, сухі землі в свою чергу ведуть до ерозії грунтів. Чому цевідбувається?

    Вчені стверджують, що причиною, перш за все, є згубна діяльність людства, що призводить до глобальної зміни клімату  
Землі.

    Спалювання  палива на електростанціях, різке збільшення кількості відходів від виробничої діяльності людини, збільшення автомобільного транспорту і як наслідок збільшення викидів вуглекислого газу в атмосферу Землі при різкому скороченні лісопаркової зони, призвело до виникнення так званого парникового ефекту Землі. 

    Сутність  парникового ефекту

    Що, ж відбувається з кліматом Землі?

    Людська діяльність може призвести до нагрівання земної кулі вище допустимих можливостей.

    Є протилежні думки, що клімат Землі змінюється, навпаки, в бік похолодання. І, взагалі, в останні роки метеорологи різних країн приходять до висновку, що у всеосяжній системі погоди на земній кулі щось порушилось. На їхню думку, клімат на землі починає мінятися не на кращу сторону. Деякі метеорологи вважають, що наближається загальна стихійна катастрофа, яку буде важко запобігти. Чого побоюватися нам: посухи, не-врожаю, голоду або, навпаки, розраховувати на поступове поліпшення погоди і повернення до кліматичних умов першої половини 20-го століття, що вважаються найкращими у світовій історії.

    Більшість вчених сходяться на думці, що атмосфера  тим не менше скоріше не охолоджується, а нагрівається. Причиною тому – грандіозні зміни, зроблені людиною. Зараз, як стверджують метеорологи, людська діяльність стає все більш важливим фактором, що впливає на кліматичний баланс Землі. Причиною тому можуть бути різні фактори, проте, багато вчених пов'язують це з парниковим ефектом.

    Парниковий ефект.

    Багаторічні спостереження показують, що в результаті господарської діяльності змінюється газовий склад і запиленість нижніх шарів атмосфери. З орних земель під час пилових бурь піднімаються в повітря мільйони тонн частинок грунту. При розробці корисних копалин, при виробництві цементу, при внесенні добрив і терті автомобільних шин об дорогу, при спалюванні палива і викиді відходів промислових виробництв в атмосферу потрапляє велика кількість зважених часток різноманітних газів. Визначення складу повітря показують, що зараз в атмосфері Землі вуглекислого газу стало на 25% більше, ніж 200 років тому. Це, безумовно, результат господарської діяльності людини, а також вирубки лісів, зелене листя яких поглинають вуглекислий газ.

    З підвищенням концентрації вуглекислого газу в повітрі пов'язаний парниковий ефект, який проявляється в нагріванні внутрішніх шарів атмосфери Землі. Це відбувається тому, що атмосфера пропускає основну частину випромінювання Сонця. Частина променів поглинається і нагріває земну поверхню, а від неї нагрівається атмосфера. Інша частина променів відбивається від поверхні планети і це випромінювання поглинається молекулами вуглекислого газу, що сприяє підвищенню середньої температури планети.

    Дія парникового ефекту анaлогічно дії скла в оранжереї або парнику (від цього виникла назва "парниковий ефект ").

    Парникові гази.

    Розглянемо, що відбувається з тілами у скляній  оранжереї. Випромінювання високої енергії проникає в оранжерею через скло. Воно поглинається тілами у середині оранжереї. Потім вони самі випускають випромінювання більш низької енергії, поглинутої склом. Скло посилає частину цієї енергії назад, забезпечуючи об'єкти всередині додатковим теплом. Точно таким же чином земна поверхня отримує додаткове тепло в міру того, як "парникові гази" поглинають, а потім виділяють випромінювання більш низької енергії.

    Гази, що викликають своєю підвищеною концентрацією парниковий ефект, називають парниковими газами. В основному це вуглекислий газ і водяна пара, але існують і інші гази, що поглинають енергію, що йде від Землі.  
Наприклад, хлорфторвмісні вуглеводневі гази, наприклад, фреони або хладони. Концентрація цих газів в атмосфері також збільшується. 

    ПРИРОДНИЙ ГАЗ

    Природний газ, який використовується в енергетиці, відноситься до не поновлюваних енергетичних ресурсів, в той же час це найбільш екологічно чистий вид традиційного енергетичного палива. Природнийгаз на 98% складається з метану, інші 2% припадають на етан, пропан, бутан і деякі інші речовини.  
При спалюванні газу єдиним справді небезпечним забруднювачем атмосфери є суміш оксидів азоту.

    На  теплових електростанціях і в опалювальних котельнях, використовують, природний газ, викидів вуглекислого газу, що сприяє парниковому ефекту, вдвічі менше, ніж на вугільних енергетичних установках, що виробляють таку ж кількість енергії.

    Застосування  стисненого природного газу на автомобільному транспорті дає можливість значно знизити забруднення середовища і поліпшити якість повітря в містах, тобто "загальмувати" парниковий ефект. У порівнянні з нафтою, природний газ не дає такого забруднення середовища в процесі видобутку і транспортування до місця споживання.

    Запаси  природного газу в світі сягають 70 трильйонів кубічнихметрів. При збереженні нинішніх обсягів видобутку їх вистачить більш, ніж на 100 років. Газові родовища зустрічаються як окремо, так і в поєднанні з нафтою, водою, а також у твердому стані (так званих газогідратних скупченнях). Більшість родовищ природного газу розташовуються в важко доступних та екологічно ранимих районах заполярної тундри.

    Хоча  природний газ і не викликає парниковий ефект, його можна віднести до "парникових" газів, тому що при його використанні виділяється вуглекислий газ, який сприяє парникового ефекту.

    Вуглекислий газ - діоксид вуглецю, постійно утворюється  в природі при окисленні органічних речовин: гниття рослинних і тваринних залишків, диханні, спалюванні палива. Парниковий ефект відбувається через порушення людиною кругообігу вуглекислого газу в природі. Промисловість спалює величезну кількість палива - нафти, вугілля, газу. Всі ці речовини складаються в основному з вуглецю і водню. Тому їх ще називають органічним вуглеводневим паливом.

    При горінні, як відомо, поглинається кисень та виділяється вуглекислий газ. Внаслідок цього процесу, щороку людство викидає в атмосферу 7 мільярдів тонн вуглекислого газу! Навіть важко уявити собі цю величину. Одночасно з цим на Землі вирубуються ліси - один із самих головних споживачів вуглекислого газу, причому, вирубуються зі швидкістю 12 гектарів у хвилину! Ось і виходить, що вуглекислого газу в атмосферу надходить все більше і більше, а споживається він рослинами все менше і менше.

    Кругообіг вуглекислого газу на Землі порушується, тому в останні роки вміст вуглекислого газу в атмосфері хоча і повільно, але збільшується. А чим його більше, тим сильніше парниковий ефект. 

    ХЛОРФТОРСКЛАДОВІ ГАЗИ

    Галогени  або хлорфторвмісні гази широко застосовуються в хімічній промисловості. Фтор використовують для отримання деяких цінних вторпохідних, наприклад, мастильних речовин, що витримують високу температуру, пластмас, стійких до хімічних реагентів (тефлон), рідин для холодильних машин (фреонів або хладонів). Фреон виділяється також аерозолями і холодильними машинами. Вважається також, що фреон руйнує озоновий шар в атмосфері.

    Одним з найпоширеніших фреонів є дифтордихлоретан (фреон-12) - газ, не отруйний, не реагує з металами, без кольору і запаху. Під тиском легко зріджується і перетворюється в рідину з температурою кипіння -  
30 градусів за Цельсієм. Застосовується в холодильних установках і як розчинник для утворення аерозолів. Хлор служить для приготування численних органічних і неорганічних сполук. Його застосовують у виробництві соляної кислоти, хлорного вапна, гіпохлоритів і хлоратів. Велика кількість хлору використовується для відбілювання тканин і целюлози, що йде на виготовлення паперу.

    Хлор  застосовують також для стеріллізаціі  питної води та знезараження стічних вод. У кольоровій металургії його використовують для хлорування руд, яке є однією із стадій одержання деяких металів. Особливо велике значення придбали за останній час деякі хлорорганічні продукти. Наприклад, хлорвмісні органічні розчинники - дихлоретан, чотирихлористий вуглець, широко застосовуються для екстракції жирів і знежирення металів. Деякі хлорорганічні продукти служать ефективними засобами боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур.

    На  основі хлорорганічних продуктів виготовляють різніпластичні маси, синтетичні волокна, каучуки, замінни кишкіри (павінол). Так як хлорфторвмісні гази широко використовуються в промисловості, їх видобуток безперервно зростає, а, значить, також ростуть і викиди в атмосферу цих газів.

    Хлорфторвмісні гази - "парникові гази", отже, із-за підвищення їх концентрації в атмосфері процес парникового ефекту йде швидше. Крім того фреони, пов'язані з хлорфторвмісними газами, руйнують озоновий шар в атмосфері. З цих газів роблять отрутохімікати, які хоч і боряться з сільськогосподарськими шкідниками, але й порушують екологічний баланс.

    Вміст озону в стратосфері також впливає на клімат.  
Поглинання озоном ультрафіолетової радіації призводить до нагрівання певних верств повітря високо в стратосфері. Ці верстви не дозволяють газоподібним домішках проникати в товщу стратосфери. Теплова «шапка» - важливий фактор формування тропосферного повітря, а отже і клімату  
Землі. За цим, будь-які види людської діяльності, що призводять доз меншення середнього вмісту озону в стратосфері, можуть мати досить серйозні віддалені наслідки для клімату, здоров'я людей, стану всієї живої природи.

      Наслідки парникового  ефекту

    1. Якщо температура на Землі  буде продовжувати підвищуватися, це зробить серйозний вплив на світовий клімат.

    2. У тропіках буде випадати більше  опадів, так як додаткове тепло підвищить вміст водяної пари в повітрі.

    3. У посушливих районах дощі  стануть ще більш рідкісними і вони перетворяться в пустелі в результаті чого людям і тваринам доведеться їх покинути.

    4. Температура морів також підвищиться, що призведе до затоплення низинних областей узбережжя і до збільшення числа сильних штормів.

    5. Підвищення температури на Землі може викликати підняття рівня моря тому що:

    а) вода, нагріваючись стає менш щільною  і розширюється, розширення морської води призведе до загального підвищення рівня моря;

    б) підвищення температури може розтопити частину багаторічних льодів, які покривають деякі райони суші, наприклад, Антарктиду чи високі гірські ланцюги.

    Вода, що утворилася в кінцевому підсумку стече в моря, підвищивши їх рівень. Слід, однак, помітити, що танення льоду, що плаває в морях, не викличе підвищення рівня моря. Крижаний покрив Арктики являє собою величезний шар плавучого льоду. Подібно до Антарктиди, Арктика також оточена безліччю айсбергів.

    Кліматологи підрахували, що якщо розтануть гренландські і антарктичні льодовики, рівень Світового океану підвищиться на 70-80 м.

    6. Скоротяться житлові землі.

    7. Порушиться водосолевий баланс океанів.

    8. Зміняться траєкторії руху циклонів і антициклонів.

    9. Якщо температура на Землі  підвищиться, багато тварин не зможуть адаптуватися до кліматичних змін. Багато рослини загинуть від нестачі вологи і тваринам доведеться переселиться в інші місця у пошуках їжі і води. Якщо підвищення температури призведе до загибелі багатьох рослин, то слідом за ними вимруть і багато видів тварин.

    Крім негативних наслідків глобального потепління, можна відзначити кілька позитивних. На перший погляд більш теплий клімат представляється благом, так як можуть зменшиться рахунки за опалення і збільшення тривалості вегетаційного сезону в середніх і високих широтах. Збільшення концетраціі діоксиду вуглецю може прискорити фотосинтез.

    Проте, потенційний виграш у врожайності  може бути знищений збитком від хвороб, спричинених шкідливими комахами, оскільки підвищення температури прискорить їх розмноження. Грунти в деяких областях виявляться малопридатними для вирощування основних культур. Глобальне потепління прискорило б, імовірно, розкладання органічної речовини в грунтах, що призвело б до додаткового надходження в атмосферу двоокису вуглецю та метану і прискорило парниковий ефект. Що ж нас чекає в майбутньому?

      Екологічне прогнозування

    В даний час обговорюються різні заходи, які могли б перешкодити наростаючому "антропогенного перегріву" Землі. Існує пропозиція видаляти надлишок СО₂ з повітря, скраплювати і нагнітати в глибоководні шари океану, використовуючи його природну циркуляцію. Інша пропозиція полягає в тому, щоб розсіювати в стратосфері дрібні крапельки сірчаної кислоти і зменшувати тим самим прихід сонячної радіації на земну поверхню.

    Величезні масштаби антропогенної редукції біосфери вже зараз дають підставу вважати, що вирішення проблеми СО₂ має здійснюватися шляхом  
"лікування" самої біосфери, тобто відновлення грунтового і рослинного покриву з максимальними запасами органічної речовини всюди, де це можливо. Одночасно мусить бути посилений пошук, спрямований на заміну викопного палива іншими джерелами енергії, в першу чергу екологічними не шкідливими, що не вимагають витрат кисню, ширше використовувати водну, вітрову енергію.

    Відомо, що не буває лиха без добра, і от вийшло так, що нинішній промисловий спад в країні виявився корисний - екологічно. Зменшилися обсяги виробництва і відповідно, зменшилася кількість шкідливих викидів в атмосферу міст.

    Шляхи вирішення проблеми чистого повітря цілком реальна. Перший – боротьба зі скороченням рослинного покриву Землі, планомірне збільшення в його складі спеціально підібраних порід, очищують повітря від шкідливих домішок.  
В Інституті біохімії рослин експериментально доведено, що багато рослин здатні засвоювати з атмосфери такі шкідливі для людиник омпоненти, як алкани і ароматичні вуглеводні, а також карбонільні сполуки, кислоти, спирти, ефірні олії та інші.

    Велике  місце в боротьбі із забрудненням атмосфери належить зрошенню пустель і організації тут культурного землеробства, створення потужних лісозахисних смуг. Треба також проводити величезну роботу по зменшенню і повному припиненню викиду в атмосферу диму та інших продуктів згоряння. Все більш негайними стають пошуки технології для "безтрубних" промислових підприємств, що працюють по замкненій технологічній схемі – з використанням всіх відходів виробництва.

    Діяльність  людини настільки грандіозна за розмахом, що вже набула природоутворюючий глобальний масштаб. До цих пір ми переважно шукали, якомога більше взяти в природи. І пошук у цьому напрямку буде продовжуватися. Але настає пора так само цілеспрямовано попрацювати і над тим, як віддати природі те, що ми в неї забираємо. Немає сумніву, що геній людства здатний вирішити і цю грандіозну задачу. 

      Шляхи зниження  впливу парникового ефекту на стан клімату

    Землі

    Головну міру щодо попередження глобального потепління можна сформулювати так: знайти новий вид палива або поміняти технологію використання нинішніх видів палива. Це означає, що необхідно:

    - зменшити споживання викопного  палива. Різко скоротити використання вугілля і нафти, які виділяють на 60% більше діоксиду вуглецю на одиницю виробленої енергії, ніж будь-яке інше викопне паливо в цілому;

    - використовувати речовини (фільтри,  каталізатори) для видалення діоксиду  вуглецю з викиду димових труб  електростанцій і заводських  топок, а також автомобільних вихлопних газів;

    - підвищити енергетичний коефіцієнт корисної дії;

    - вимагати щоб у нових будинках  використовувалися більш ефективні  системи опалення та охолодження;

    - збільшити використання сонячної, вітрової та геотермальної енергії;

    - істотно уповільнити вирубку і деградації лісових масивів;

    - видалити з прибережних територій  резервуари для зберігання небезпечних  речовин;

    - розширити площі існуючих заповідників  і парків;

    - створити закони, що забезпечують  попередження глобального потепління;

    - виявляти причини глобального потепління, спостерігати за ними і усувати їх наслідки.

    Повністю  знищити парниковий ефект не можна. Вважають, що якщо б не парниковий ефект, середня температура на земній поверхні склалаб - 15 градусів за Цельсієм. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновок

    Упевнена, що ми своїм ставленням до природи схожі на тих хто рубає сук під собою. Зіпсували, а потім починаємо кричати про це.

    Я вважаю, що зараз всі сили треба  кинути на те, щоб на кожному виробництві був розроблений замкнутий цикл, тобто, щоб нічого не викидалося ні в повітря, ні в річки, а все перероблялося і використовувалося. Від цього всі тільки виграють. Держава отримає додаткову продукцію, а люди будуть дихати чистим повітрям.

    Ймовірно, перспектива парникового ефекту може стати каталізатором всесвітнього усвідомлення термінової необхідності початку дій по захисту нашої Землі.

    Словник

    Глобальне потепління - загальне підвищення температури на Землі,викликається скупченням в атмосфері парникових газів, які утримуютьтепло біля поверхні Землі.

    Парниковий  ефект - передбачуване потепління клімату на Планеті увнаслідок накопичення в атмосфері "парникових газів", що пропускаютькороткочасні сонячні промені і перешкоджають тепловому випромінюванню зповерхні Землі.

    Парникові гази - це гази, що викликають своїм підвищеним вмістом уатмосфері парниковий ефект. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

Т. Міллер «Життя у навколишньому середовищі». т. 1. Москва, вид. 1980.

Т. Міллер «Життя у навколишньому середовищі». т. 3. Москва, вид. 1980.

А. Удальцов «Екологічні меридіани й паралелі». Москва, вид.

1981.

 Г.А.  Кузнєцов «Екологія і майбутнє»,  Москва, вид. 1988

«Калейдоскоп», 12 (46), 1997 р.