Радіоактивні відходи та їх вплив на навколишнє середовище

Міністерство аграрної політики України

Житомирський національний агроекологічний університет

Кафедра геодезії і землеустрою

Реферат на тему:

«Радіоактивні відходи та їх вплив на навколишнє середовище»

Роботу  виканав:

Студент 1 курсу 2 групи

Агрономічного факультету

Спеціальність «Агрономія»

Сабадах Д.О.

Роботу перевірила:

Дунаєвська  О. Ф.

Житомир 2013

План

• Необхідність захисту навколишнього середовища від небезпечних техногенних впливів промисловості на екосистеми.
• Вплив атомних станцій на навколишнє середовище.
• Вплив радіоактивних викидів на організм людини
• Обмеження небезпечних впливів АС на екосистеми
• Література

Необхідність  захисту навколишнього середовища від небезпечних техногенних  впливів промисловості на екосистеми

 Екологічний стан багатьох  районів нашої країни викликає  законну тривогу громадськості.  У численних публікаціях показано, що в багатьох регіонах нашої  країни спостерігається стійка  тенденція до багаторазового, у  десятки і більш раз перевищенню  санітарно-гігієнічних норм по  вмісту в атмосфері окисів вуглецю, азоту, пилу, токсичних з'єднань металів, амінів і інших шкідливих речовин. Маються серйозні проблеми з меліорацією земель, безконтрольним застосуванням у сільському господарстві мінеральних добрив, надмірним використанням пестицидів, гербіцидів. Відбувається забруднення стічними водами промислових і комунальних підприємств великих і малих рік, озер, прибережних морських вод. Через постійне забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, рослинності відбувається деградація екосистем, скорочення продуктивних можливостей біосфери.

 Забруднення середовища  проживання шкідливо відбивається  на здоров'ї людей, приносить  значні збитки народному господарству. Останнім часом обстановка погіршилася  настільки, що багато районів  оголошені районами екологічного  нещастя. Загальні викиди двоокису  азоту оцінюються в 6,5ґ 108 т/рік,  викиди сірки складають 2,4ґ  108 т/рік, промисловість викидає  5,2ґ 107 т/рік усіляких відходів. Викиди вуглекислого газу, сірчистих  з'єднань в атмосферу в результаті  промислової діяльності, функціонування  енергетичних, металургійних підприємств  ведуть до виникнення парникового  ефекту і зв'язаного з ним  потепління клімату

 Інша небезпека зв'язана  з дефіцитом чистої прісної  води. Відомо, що промисловість споживає 3000 куб. км прісної води в  рік, з яких приблизно 40% повертається  в цикл, але з рідкими відходами,  що містять продукти корозії,  частки золи, смол, технологічні  відходи, у тому числі шкідливі  компоненти типу важких металів  і радіоактивних речовин. Ці  рідини розтікаються по водяних  системах, причому шкідливі речовини  депонуються у фітоценозах, донних  відкладеннях, рибах, поширюються  по харчових ланцюгах, попадають  на стіл людини. Витрата прісної  води на сільськогосподарські  нестатки - зрощення, іригацію став  у деяких районах настільки  великий, що викликав великі  необоротні зрушення в екологічній  рівновазі цілих регіонів. Серед  інших екологічних проблем, зв'язаних  з антропогенним впливом на  біосферу, варто згадати ризик  порушення озонового шару, забруднення  Світового океану, деградацію ґрунтів  і спустошення зернових районів,  окислення природних середовищ,  зміна електричних властивостей  атмосфери.

Вплив атомних  станцій на навколишнє середовище

 Техногенні впливи  на навколишнє середовище при  будівництва й експлуатації атомних  електростанцій різноманітні. Звичайно  говорять, що маються фізичні,  хімічні, радіаційні й інші  фактори техногенного впливу  експлуатації АЕС на об'єкти  навколишнього середовища.

 Найбільш істотні фактори:

• механічний вплив на рельєф - при будівництві;
• стік поверхневих і ґрунтових вод, що містять хімічні і радіоактивні компоненти;
• зміна характеру землекористування й обмінних процесів у безпосередній близькості від АЕС;
• зміна мікрокліматичних характеристик прилеглих районів.

 Виникнення могутніх  джерел тепла у виді градирень,  водойм - охолоджувачів при експлуатації  АЕС звичайно помітним образом  змінює мікрокліматичні характеристики  прилеглих районів. Рух води  в системі зовнішнього тепловідводу, скидання технологічних вод, що  містять різноманітні хімічні  компоненти виливають на популяції,  флору і фауну екосистем.

 Особливе значення  має поширення радіоактивних  речовин у навколишнім просторі. У комплексі складних питань  по захисту навколишнього середовища  велику суспільну значимість  мають проблеми безпеки атомних  станцій (АС), що йдуть на зміну  тепловим станціям на органічному  викопному паливі. Загальновизнано,  що АС при їхній нормальній  експлуатації набагато - не менш  чим у 5-10 разів "чистіше"  в екологічному відношенні теплових  електростанцій (ТЕС) на куті. Однак  при аваріях АС можуть робити  істотний радіаційний вплив на  людей, екосистеми. Тому забезпечення  безпеки екосфери і захисту  навколишнього середовища від  шкідливих впливів АС - велика  наукова і технологічна задача  ядерної енергетики, що забезпечує  її майбутнє.

 Відзначимо важливість  не тільки радіаційних факторів  можливих шкідливих впливів АС  на екосистеми, але і теплове  і хімічне забруднення навколишнього  середовища, механічний вплив на  мешканців водойм-охолоджувачів,  зміни гідрологічних характеристик  прилеглих до АС районів, тобто  весь комплекс техногенних впливів,  що впливають на екологічне  благополуччя навколишнього середовища.

Вплив радіоактивних  викидів на організм людини

Розглянемо механізм впливу радіації на організм людини: шляхи  впливу різних радіоактивних речовин  на організм, їхнє поширення в організмі, депонування, вплив на різні органи і системи організму і наслідки цього впливу. Існує термін "вхідні ворота радіації", що позначає шляхи  влучення радіоактивних речовин  і випромінювань ізотопів в організм.

Різні радіоактивні речовини по - різному проникають в організм людини. Це залежить від хімічних властивостей радіоактивного елемента.

Види радіоактивного випромінювання

Обмеження небезпечних  впливів АС на екосистеми

АС і інші промислові підприємства регіону роблять різноманітні впливи на сукупність природних екосистем, що складають екосферний регіон АС. Під впливом цих постійно діючих чи аварійних впливів АС, інших  техногенних навантажень відбувається еволюція екосистем у часі, накопичуються  і закріплюються зміни станів динамічної рівноваги. Людям зовсім небайдуже в яку сторону спрямовані ці зміни в екосистемах, наскільки  вони оборотні, які запаси стійкості до значимих збурювань.

Нормування антропогенних  навантажень на екосистеми і призначено для того, щоб запобігати всі несприятливі зміни в них, а в кращому  варіанті направляти ці зміни в сприятливу сторону. Щоб розумно регулювати відносини АС з навколишнім середовищем  потрібно звичайно знати реакції  біоценозів на впливи, що обумовлюються АС.

Підхід до нормування антропогенних  впливів може бути заснований на еколого-токсикогенній  концепції, тобто необхідності запобігти "отруєння" екосистем шкідливими речовинами і деградацію через надмірні навантаження. Іншими словами не можна  не тільки труїти екосистеми, але і  позбавляти їхньої можливості вільно розвиватися, навантажуючи шумом, пилом, покидьками, обмежуючи їхні ареали і харчові ресурси.

Щоб уникнути травмування  екосистем повинні бути визначені  і нормативно зафіксовані деякі  граничні надходження шкідливих  речовин в організми, інші межі впливів, що могли б викликати неприйнятні  наслідки на рівні популяцій. Іншими словами повинні бути відомі екологічні ємності екосистем, величини яких не повинні перевищуватися при техногенних впливах.

Екологічні ємності екосистем  для різних шкідливих речовин  варто визначати по інтенсивності  надходження цих речовин, при  яких хоча б в одному з компонентів  біоценозу виникне критична ситуація, тобто коли нагромадження цих  речовин наблизиться до небезпечної  межі, буде досягатися критична концентрація. У значеннях граничних концентрацій токсикогенів, у тому числі радіонуклідів, звичайно, повинні враховуватись  і перехресні ефекти. Однак цього, очевидно, недостатньо.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Д. Нікітін, Ю. Новиков  "Навколишнє середовище і людина", 1986 р.

2. Ю.А. Израэль "Проблеми  всебічного аналізу навколишнього  середовища і принципи комплексного  моніторингу", Ленінград, 1988 р.

3. В.В. Бадев, Ю.А. Егоров, С.В. Козаків "Охорона навколишнього  середовища при експлуатації  АЕС", Москва, Енергоатоміздат, 1990 р.