Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Система комплексної діагностики знань студентів

МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАНА-БАРАНОВСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ

Кафедра економіки підприємства

РЕФЕРАТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ “УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА”

на тему: система комплексної діагностики знань студентів

Виконавець:

Студент 1 курсу ІЕУ

напряму підготовки

“Економіка підприємства”

група ЕП12В

Керівник:

к.е.н, доцент

Алексєєв С.Б.

Гостєєв Владислав Владиславович

Донецьк – 2012р.

Зміст

Висновок · 37

Відомі і інші варіанти тестового контролю знань студентів · 33

ВСТУП · 3

Єдина бальна система оцінювання знань студентів національною шкалою та шкалою ЕСТS · 21

Заліки · 29

Іспити · 30

Консультації · 29

Контроль у позааудиторний час · 28

Критерії оцінки та методичні вказівки щодо оцінювання самостійної роботи студента (СРС) · 16

Критерії оцінки та методичні вказівки щодо поточного оцінювання окремих видів навчальної роботи · 13

Мета та основні концептуальні · 9

Оцінка й оцінювання у вищій школі, засоби діагностики · 4

Підсумковий контроль з навчальної дисципліни за методикою комплексної діагностики знань студентів · 20

Рубіжний модульний контроль (РМК) як центральний елемент комплексної діагностики знань студентів. · 19

Список використаних джерел · 38

Стандартизований контроль знань (тестовий ) · 32

Умови функціонування методики комплексної діагностики знань студентів · 11

ВСТУП

Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти. Однією із передумов входження України до Єдиної Зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.[1]

Оцінка й оцінювання у вищій школі, засоби діагностики

Оцінка - процес і результат виявлення й порівняння рівня опанування студентами професійно важливих знань, навичок та умінь з еталонними уявленнями, задекларованими у навчальних програмах підготовки, порадниках, збірниках нормативів та інших керівних документах.

Еталонні уявлення - такі (індивідуальні й групові) знання, навички та вміння, а також рівень їхнього опанування, які необхідні для ефективного виконання завдань професійної діяльності. Вони є критеріями, щодо яких оцінюють знання, навички і вміння студентів.

До контролю та оцінки знань, навичок і вмінь студентів у навчанні висувають такі вимоги: об'єктивність; достатня кількість відомостей для оцінки; тематична спрямованість; умотивованість оцінок; єдність вимог з боку тих, хто контролює; оптимальність; усебічність; дієвість, тобто реальний їх вплив на формування професійних знань, навичок і вмінь студентів.

У процесі оцінювання знань студентів слід враховувати: і. Обсяг відомостей, оперування поняттями, категоріями, фактами, основними теоріями, законами, закономірностями й принципами, ступінь їх пізнання, здатність до систематизації та узагальнення, що передбачає:

■ пізнання й визначення понять, розуміння їх сутності, розкриття змісту, встановлення сукупності зв'язків і залежностей між окремими частинами й цілим тощо;

■ виокремлення головного, актуальних теоретичних проблем, усвідомлення їх глибини та визначення шляхів їх розв'язання;

■ розуміння законів, закономірностей, принципів, концепцій;

■ здатність до узагальнення, систематизації, класифікації явищ і предметів.

2. Якість опанування методологічною і теоретичною основами навчального предмета, що передбачає:

• глибоке розуміння викладеного в першому пункті, аргументованість, послідовність, упевненість і самостійність викладення своїх знань;

■ методологічне обґрунтування знань.

3. Дієвість знань, наявність простих умінь, доцільність їх застосування під час розв'язання практичних завдань, що передбачає:

• конкретне визначення основних напрямів застосування знань у практичний діяльності;

■ змістовна характеристика методів, процедур та методики дій щодо використання теоретичних і практичних знань у майбутній практичній діяльності та ін.

Отож, знання мають бути глибокими, міцними, систематизованими, оперативними та усвідомленими. А їх рівень може бути репродуктивним, реконструктивним, евристичним і творчим.

Оцінюючи навички студентів, науково-педагогічний працівник має врахувати:

■ наявність практичних навичок у галузі навчальної дисципліни, що сприяють успішному опануванню професійної діяльності;

■ якість, швидкість, стійкість, точність їх виконання в різноманітних умовах, зокрема й екстремальних.

Для оцінки вмінь педагог має враховувати:

■ наявність конкретних умінь, їхню глибину, стійкість і гнучкість;

■ ступінь опанування основними прийомами діяльності та їх творче застосування під час розв'язання нестандартних завдань у різноманітних ситуаціях майбутньої професійної діяльності,

■ конструювання алгоритму дій та його інноваційність;

■ здатність моделювати професійні дії;

■ виконання комплексу дій, які становлять це вміння;

■ упевненість, самостійність, обгрунтованість, систематичність цих дій;

■ зміст самоаналізу результатів власних дій, характер зіставлення отриманих результатів з основною метою діяльності;

■ умотивованість дій та їх усвідомлення;

■ наявність помилок, їхня кількість і характер, ступінь впливу на остаточний результат діяльності;

■ ступінь ефективності та якість виконаних дій тощо.

Оцінюють студентів за чотирибальною системою. Критерії оцінок визначено у навчальних програмах підготовки студентів.

Наприклад, критерії оцінок узагальнено й стисло можна сформулювати так;

■ "відмінно" - студент володіє навчальним матеріалом у повному обсязі (міцно засвоїв увесь програмний матеріал, виявив глибоке його розуміння, вичерпно відповів і обґрунтував власні висновки, прийняв обґрунтоване рішення і вміло використав на практиці, упевнено виконав завдання);

■ "добре" - студент засвоїв навчальний матеріал на достатньо високому рівні (загалом знає весь програмний матеріал, на питання відповідає вільно, але недостатньо широко, правильно використовує свої знання на практиці тощо);

■ "задовільно" - студент загалом засвоїв основний навчальний матеріал, оперує ним недостатньо чітко та упевнено, слабо визначає зв'язки й відносини між предметами і явищами (виявляє знання тільки основного матеріалу, передбаченого програмою, спроможний використовувати свої знання на практиці, правильно виконує прийоми і дії та ін.); "незадовільно" - студент загалом має поверхове уявлення про основний навчальний матеріал, не може ним оперувати.

Потрібно домагатися, щоб оцінка була об'єктивною, справедливою, обґрунтованою, ясною й зрозумілою студенту. Треба усунути фактор суб'єктивізму.

У сучасній дидактиці вищої школи триває інтенсивний пошук об'єктивних методів контролю. Таким засобом можуть бути дидактичні тести. Ідеться про тести досягнень, за допомогою яких можна виміряти рівень знань. Основне, щоб вони були об'єктивні й мали чіткі критерії оцінки для вимірювань ознак професійної діяльності.

В оцінюванні студентів використовують також самооцінку, яка насамперед є джерелом і спонукальною силою розвивального навчання, що є важливою характеристикою сучасного дидактичного процесу у вищій школі.

Педагог може використовувати словесні оцінки, що позитивно впливає на перебіг навчально-пізнавальної діяльності студентів. Такі оцінки закладено у деяких заохочувальних висловлюваннях, позитивних репліках на зразок "молодець", "так тримати", "добре", "дотепно", "якісно", "відмінно", "ти можеш" тощо. Безумовно, словесні оцінки можуть мати і у негативне значення - через зауваження, заперечення, демонстрування сарказму, докору, нотації та ін.

Однак головна функція словесної оцінки має полягати в орієнтуванні студента на правильність його навчально-пізнавальних дій, закріплення успіху на цьому шляху, подальшого його стимулювання для досягнення успіхів у пізнавальній діяльності та ін.

Досвід проведення контролю доводить необхідність урахування таких аспектів:

■ недоцільно контролювати те, що засвоєно на рівні ознайомлення, первинного уявлення;

■ не слід застосовувати контроль, коли викладач упевнений, що всі студенти впораються із завданням на 100%, але варто інколи давати такі завдання, з яким більшість студентів упорається, у такий спосіб студенти набувають віри у свої сили;

■ добре організований поетапний контроль знижує необхідність у підсумковому або взагалі робить його непотрібним;

■ потрібно варіювати засоби контролю;

■ створення спокійної доброзичливої атмосфери в процесі контролю сприяє кращій роботі студентів та позитивно впливає на результати контролю.[1]

Мета та основні концептуальні

підходи до комплексної діагностики знань студентів

Педагогічний контроль є невід’ємною частиною процесу навчання і має знаходитися в органічному взаємозв’язку з іншими елементами педагогічної системи.

Тому кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі – КМСОНП) пропонує і нові підходи до контролю та оцінюванню знань студентів. Головним завданням властивого КМСОНП педагогічного контролю є досягнення об’єктивності оцінки, діагностика реального рівня навчальної роботи студента шляхом використання комплексу критеріїв, забезпечення єдності двох найбільш важливих функцій – контролюючої та мотивуючої.

Сучасне реформування освіти передбачає реалізацію різних принципів, серед яких – методологічна переорієнтація процесу навчання з інформативної форми на індивідуально-диференційовану, орієнтовану на розвиток особистості студента, що передбачає оцінювання його навчальних досягнень за модульною системою у відповідності до вимог Болонських домовленостей.

Традиційна чотирибальна система оцінювання успішності студентів, що довгий час застосовується у вищій школі, буде використовуватися і в подальшому для більш звичної орієнтації студента стосовно реальної вартості набраних балів згідно з Методикою комплексної діагностики знань, що викладена далі.

Метою даної Методики комплексної діагностики знань студентів є підвищення вмотивованості та зацікавленості студентів у засвоєнні навчального матеріалу, засвоєння якого передбачено як на аудиторних заняттях, так і самостійно в позааудиторний час, шляхом стимулювання систематичного відвідування студентами усіх видів аудиторних занять, якісної підготовки до них, активної творчої роботи в аудиторіях, а також під час самостійної роботи по опануванню значної частини навчального матеріалу, підвищення об’єктивності та індивідуалізації оцінки успішності кожного, запровадження рейтингового оцінювання, що створює умови для здорової конкуренції у навчанні.

Дуже важливим є те, що ця методика, передбачає поряд із системою стимулів і заохочень певний набір санкцій, що мають здійснюватися не в традиційний адміністративний спосіб, а шляхом зняття певної кількості балів за конкретні порушення навчальної дисципліни та виявлені під час поточного та рубіжного контролю недоліки у засвоєнні навчального матеріалу тощо.

Відповідно до цієї методики студент має змогу отримати екзаменаційну оцінку або залік автоматично за наявності відповідної кількості набраних балів.

Умови функціонування методики комплексної діагностики знань студентів

Ефективне функціонування методики комплексної діагностики знань студентів можливе при наявності таких дидактичних елементів:

- Чіткої організації роботи на аудиторних заняттях та в позааудиторний час, її комплексному перманентному контролі, який має враховувати відвідування кожним студентом лекційних та інших видів аудиторних занять, активність студента на заняттях, оцінювання його виступів та результатів опитування на аудиторних заняттях, виконання самостійного домашнього завдання, оцінювання індивідуальних, у т.ч. наукових завдань.

- системи поточного контролю успішності, що дозволяє охопити максимальну кількість студентів навчальної групи під час кожного семінарського та практичного заняття (формами поточного оцінювання можуть бути: усне опитування, виступ на семінарському чи практичному занятті у дискусії або із рефератом/науковою доповіддю, письмова контрольна робота, тестування із конкретної теми або з окремих питань змістового модуля, перевірка виконання самостійного домашнього завдання, мультимедійна презентація певного навчального матеріалу із змістового модуля).

- системи чіткої організації самостійної роботи кожного студента СРС, яка б органічно поєднувала максимально конкретне планування з ефективним поточним, рубіжним (модульним) та підсумковим контролем;

- використання 50 хвилин навчального часу кожного останнього семінарського або практичного заняття змістового модуля, останні 30 хвилин якого передбачені для проведення модульної контрольної роботи, для здійснення суцільної перевірки та оцінювання СРС з тем змістового модуля, що оцінюється.

- достатньої забезпеченості викладання навчальних дисциплін навчально-методичними матеріалами, у т.ч. для здійснення якісного багатоваріантного тестового модульного контролю, розрахованого на 30 хвилин робочого часу.

- використання технічних засобів та інтерактивних методів інтенсифікації навчального процесу, зокрема, комп’ютерного контролю знань.

- системи обліку заборгованості та забезпечення своєчасного відпрацювання студентом пропущених занять та незадовільних оцінок, що дозволяє йому зрозуміти негативні наслідки свого безвідповідального ставлення до навчання задовго до кінця семестру (підсумкового контролю) та змінити свою поведінку.

Таким чином, методика комплексної діагностики знань студентів ґрунтується на контролі дотримання ними навчальної дисципліни, систематичного здійснення необхідного обсягу навчальної роботи, якості засвоєння навчального програмного матеріалу, що забезпечується під час поточного та рубіжного модульного контролю.

Методика спирається на чіткі критерії оцінювання усіх видів навчальної роботи студентів (роботу на лекційних, семінарських і практичних аудиторних заняттях, виконання самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань, модульних контрольних робіт - МКР ), які мають бути єдиними, універсальними, відомими та зрозумілими усім студентам, а також застосовуватися усіма науково-педагогічними працівниками однаково.

В основу комплексної діагностики знань покладена бальна система, яка дозволяє послідовно переводить бали у звичайну шкалу оцінок. Така система: дає більш точну і об’єктивну оцінку рівня знань студента; покращує результативність самостійної роботи; стимулює студента на дотримання навчальної дисципліни; визначає місце кожного студента у групі та на курсі за рівнем знань за рейтингом, надає переваги, зокрема додаткові вільні від офіційних занять дні тим з них, хто складає екзамени та заліки «автоматично», таким чином створює сприятливі умови для формування атмосфери здорової змагальності та вмотивованості у навчанні.

Критерії оцінки та методичні вказівки щодо поточного оцінювання окремих видів навчальної роботи

1. При оцінюванні усних (письмових) відповідей:

Відповідь на оцінку – «5» має відповідати таким вимогам:

розгорнутий, вичерпний виклад змісту теоретичного питання, в якому присутній повний перелік основних понять, категорій та законів, необхідних для розкриття змісту питання;
знання нормативного та законодавчого матеріалу, обов’язкове посилання на них під час розкриття теоретичного питання та розв'язанні тестових питань;
точність формулювань, логіка, достатній рівень узагальненості знань.

Відповідь на оцінку 4 – "добре" оцінюється, якщо:

порівняно з відповіддю на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище, якщо він необхідний для вичерпної відповіді;
хід виконання практичних завдань є правильним, але допущені незначні помилки в трактуванні чи розрахунках.

Відповідь на оцінку 3 – "задовільно" оцінюється, якщо:

письмова відповідь на теоретичне питання малообґрунтована, неповна, з визначенням лише основних понять;
студент не знайомий з нормативно-законодавчими актами у сфері відповідної галузі права, а звідси, наприклад, більша кількість відповідей на тестові питання є невірними;
студент знає, але не вміє застосовувати норми законів для розв’язування практичного завдання;
студент лише з допомогою викладача може зрозуміти та виправити свої помилки.

Відповідь на оцінку 2 – "незадовільно" оцінюється якщо:

відповідь студента елементарна, фрагментарна, зумовлена нечіткими уявленнями про зміст нормативно-правових актів у сфері даної галузі права;
студент не може самостійно сформулювати основні поняття, категорії;
допущені грубі помилки, і студент не може їх виправити;
студент не вміє робити висновки за обчисленими показниками.

2. При усних відповідях (доповідях) додатковими критеріями оцінки мають бути:

- повнота розкриття питання;

- логіка викладення, культура мови;

- емоційність та переконаність;

- використання посилання на основну та додаткову літературу (підручники, навчальні посібники, журнали тощо);

- підготовка та супроводження усної відповіді (доповіді) мультимедійною презентацією матеріалу за допомогою комп’ютерної техніки, а також інших різних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).

- аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки.

Кафедрами можуть висуватися додаткові критерії виходячи зі специфіки дисциплін, що викладаються.

З критеріями комплексної діагностики знань науково-педагогічних працівників знайомить студентів на початку викладання навчальної дисципліни.

Кожну оцінку студента викладач повинен аргументувати.

Критерії оцінки та методичні вказівки щодо поточного контролю

Поточне оцінювання успішності студентів з конкретної дисципліни включає до себе оцінки за традиційною шкалою (від 2 до 5 балів), отримані студентом на аудиторних заняттях за відповіді під час усного та експрес-письмового опитування, а також оцінки за відпрацювання пропущених занять та незадовільних оцінок.

Відмова від виступу на семінарському/практичному занятті оцінюються теж як незадовільна відповідь.

Кількість балів за відпрацювання визначається науково-педагогічним працівником не залежно від характеру заборгованості та дорівнює 3,4,5 балів.

Перевірка явки студентів здійснюється на початку кожного заняття. Поява студента в аудиторії після проведеної перевірки не призводить до зміни раніше проставленої викладачем відмітки «Н» та вимагає відпрацювання у звичайному порядку як пропущеного заняття.

Факт відпрацювання в обов’язковому порядку дублюється відповідним записом викладача у спеціально відведеному з цією метою розділі журналу.

За кожний пропуск заняття, а також кожну незадовільну оцінку при підведенні підсумків знімається по 2 штрафних бали.

Критерії оцінки та методичні вказівки щодо оцінювання самостійної роботи студента (СРС)

Оцінювання самостійної роботи студента включає оцінку(ки) за виконання завдань, передбачених у навчально-методичному комплексі для змістового модуля, що контролюється (ведення робочого зошиту для фіксації матеріалів до семінарів та практичних занять, а також виконання завдань, винесених спеціально для самостійного опрацювання.

Оцінювання самостійної роботи студентів за результатами перевірки конспектів та робочих зошитів	18-20	Завдання для самостійного опрацювання, передбачені НМК до кожного аудиторного заняття з тем, що входять до змістового модуля, виконані повністю та правильно (можуть бути допущені несуттєві помилки чи окреме завдання виконане частково).
	15-17	Завдання для самостійного опрацювання, передбачені НМК до кожного аудиторного заняття з тем, що входять до змістового модуля, виконані не менше ніж на 75% та містять лише несуттєві помилки.
	10	Завдання для самостійного опрацювання, передбачені НМК до кожного аудиторного заняття з тем, що входять до змістового модуля, виконані не менше ніж на 50% та містять несуттєві помилки.
	5	Завдання для самостійного опрацювання, передбачені НМК до кожного аудиторного заняття з тем, що входять до змістового модуля, виконані не менше ніж на 50% , хоча і містять помилки
	0	Студент виконав лише 1-2 завдання, без пояснень чи з помилками.

Критерії оцінки та методичні вказівки щодо оцінювання індивідуальних творчих завдань

В процесі вивчення навчальної дисципліни студент має право додатково виконати індивідуальне творче завдання, зокрема підготувати і захистити на аудиторному занятті один реферат на обрану ним особисто тему або одну міні-наукову доповідь ( у т.ч. рецензію наукової статті, огляд наукових публікацій тощо), зробити оригінальну мультимедійну презентацію навчального матеріалу, підготувати та письмово оформити практичне завдання та «ключі» розв’язання, ситуаційну задачу, наочні матеріали, схеми тощо) і таким чином заробити додаткові бали до оцінки за конкретний змістовий модуль..

Відповідними додатковими балами до підсумкової оцінки за заліковий кредит (тобто за навчальну дисципліну в цілому) – від 3 до 5 балів заохочується участь студента у науково-дослідній роботі з проблематики навчальної дисципліни (виступи в наукових гуртках, на конференціях, участь в конкурсах наукових праць тощо ).

Теми реферату студент має обрати з числа рекомендованих кафедрою до кожної з тем певної начальної дисципліни у разі, якщо вона не обрана раніше іншим студентом групи. Студент може за погодженням з викладачем обрати і власну тему.

Написання реферату по рекомендованій кафедрою темі та його презентація «захист» під час аудиторного заняття не є обов’язковим для студента. Втім, бажаним і тому дана Методика передбачає заходи стимулювання студентів до виконання за власним бажанням такого індивідуального творчого завдання, а саме можливість отримати значної кількості додаткових балів (ДБ).

Максимальна оцінка за реферат, наукову доповідь дорівнюється 10 балів (5 балів - за текст та 5 балів - за презентацію наукової доповіді або і захист реферату).

Незадовільно підготовлений текст реферату (плагіат, невідповідність змісту роботи реаліям сьогодення, невідповідність змісту роботи плану, застарілість використаної нормативної та бібліографічної бази тощо) може бути причиною для відмови викладача оцінювати роботу,що водночас унеможливлює її презентацію та захист студентом.

Сумарна позитивна оцінка за реферат або наукову доповідь (за обидві складові оцінювання) додається до оцінки за рубіжний модульний контроль за підсумками вивчення відповідного змістового модуля.

Конкретні вимоги до написання реферату розробляються та затверджуються кафедрами, виходячи зі специфіки окремих навчальних дисциплін.

Студент може обмежитися підготовкою лише тексту реферату, або також виступити на аудиторному занятті з доповіддю-презентацією та відповісти на можливі запитання та зауваження, тобто захистити свою роботу.

Рубіжний модульний контроль (РМК) як центральний елемент комплексної діагностики знань студентів

Рубіжний модульний контроль (РМК) - це форма оцінювання знань студентів після вивчення логічно завершеної частини програми навчальної дисципліни - змістового модуля.

РМК відбувається на основі модульної (тестової) контрольної роботи (МК)., що проводиться в останні 30 хвилин останнього аудиторного заняття певного змістового модуля. Не дозволяється переносити МК на перше заняття наступного змістового модуля. МК повинен включати питання, що розглядалися на аудиторних заняттях та вивчалися під час СРС протягом відповідного змістового модуля, з урахуванням зв’язку з попередніми модулями

Система комплексної діагностики знань студентів 📙 Реферат → 🆔 249425