Системний аналіз логістичної діяльності на підроиємстві

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ,УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКА АКАДЕМІЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Кафедра «Менеджмент  логістика»

 

 

 

 

 

 

Курсова работа

З дисципліни : «Проектування  логістичних систем»

На тему : «Системний аналіз логістичної діяльності на підроиємстві»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала :

Студентка групи 1-ЛГ-12сп

Азарчик А.В

Перевірила:

Ібрагімхалілова Т.В

 

 

 

 

 

ДОНЕЦЬК 2013

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Логістична система, основні поняття,види,завдання,класифікація та основи системного аналізу

1. Логістична система: види та завдання

Одним з базових  понять логістики є поняття логістичної системи. Різні види систем забезпечують функціонування економічного механізму. Серед них слід виокремити логістичні.

Поняття логістичної системи необхідно відокремлювати від загального поняття. Тому потрібно спочатку дати визначення загальному поняттю системи, а потім визначати, які системи відносяться до класу логістичних. У об’єкта має бути чотири якості, щоб його можна було вважати системою.

Перша якість. Система є цілісна сукупність елементів, котрі взаємодіють один з одним. Необхідно мати на увазі, що елементи існують лише в системі, а поза нею це тільки об’єкти.

Друга якість. Між елементами системи існують зв’язки, котрі є закономірною необхідністю і визначають інтегральні якості системи.

Третя якість. Наявність системоформуючих факторів, що дають змогу сформувати упорядковані зв’язки, тобто структуру.

Четверта якість. Наявність у системі інтегративних якостей, які притаманні системі в цілому, але не властиві жодному з її елементів окремо.

Для логістичних  систем характерним є сумісність усіх елементів, наявність зв’язків між ними, а також адаптивність та гнучкість.

Світова практика створення логістичних систем управління виявила, що логістичні принципи керування виробництвом і роботою підприємства в сучасних умовах можна розглядати як один з важливих магістральних напрямів нормалізації розвитку підприємств з метою посилення режимів економії трудових, матеріальних, грошових та енергетичних ресурсів, підвищення ефективності управління на різних рівнях, забезпечення потрібної кількості споживчих благ.

Система логістики  включає в себе матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжка. Логістична система — адаптивна система зі зворотнім зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції та операції. Вона, як правило, складається з кількох підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем.

Під логістичною  системою розуміють організаційно-управлінський  механізм координації, який дає змогу  досягти ефекту завдяки чіткій злагодженості  у діях спеціалістів різноманітних  служб, які беруть участь в управлінні матеріальним потоком.

Мета логістичної системи— доставка у задане місце необхідної кількості та асортименту товарів та виробів, максимально підготованих до виробничого чи особистого споживання при заданому рівні витрат. Поряд з функціональними підсистемами, до яких відноситься закупівельна, виробнича, розподільча, логістична система має і забезпечуючі підсистеми (наприклад, інформаційну, правову, кадрову тощо). Мета логістики— доставка вантажів «just in time» (точно у строк) при мінімальних витратах трудових та матеріальних ресурсів. Постачання матеріалів, сировини, готової продукції точно у строк позитивно впливає на функціонування усієї логістичної системи, дає змогу значно скоротити запаси на складах виробничих підприємств. Логістика повною мірою працює на споживача. Тому вважають, що реалізація функцій збуту у сфері логістики здійснюється через додержання шести умов: наявність вантажу, його якість, кількість, час постачання, витрати та пункт призначення. Для досягнення цього ефективні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, сприяють здійсненню комплексу заходів, пов’язаних з раціоналізацією тари та пакування, уніфікацією вантажних одиниць, у тому числі пакетизацією та контейнеризацією перевезень, налагодженням ефективної системи складування, оптимізацією кількості замовлень та рівня запасів, плануванням найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об’єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті. Основу побудови та функціонування логістичної системи становить реалізація принципу системного підходу, що проявляється насамперед в інтеграції та чіткості взаємодії всіх елементів логістичної системи. Цей принцип знаходить свій відбиток у розробці й здійсненні єдиного технологічного процесу виробничо-транспортної системи, у переході від окремих видів устаткування до створення виробничо-складських та виробничо-транспортних систем.

Логістичні функціональні  системи можна класифікувати, як подано на рис. 1.1.

Залежно від  виду логістичних ланцюжків логістичні системи поділяються на системи з прямими зв’язками, гнучкі та ешелоновані.

Гнучка логістична система (flexible logistical system) — система, в якій доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників. Прикладом системи, що розглядається, може бути постачання запасних частин, коли відвантаження деталей епізодичного попиту часто провадяться безпосередньо з центрального складу і відправляються на адресу одержувача, а відвантаження деталей стандартного та підвищеного попиту — зі складу посередника.

Рис. 1.1  Види логістичних систем

Гнучкі логістичні системи можуть бути використані  в надзвичайних та звичайних умовах.

У надзвичайних умовах механізми початкової гнучкості  мають застосовуватись у разі, коли не спрацьовують планові логістичні процедури. Наприклад, коли склад, котрому предписано виконати замовлення, не в змозі це зробити. Щоб не зривати поставки, звертаються до більшого складу, де є необхідна продукція.

Логістична система з прямими зв’язками (direct logistical system) — система, в якій матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників на основі прямих господарських зв’язків. Ешелонована логістична система (echelon logistical system) — система, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

В прямих логістичних  системах, як правило, використовують прискорені засоби транспортування  разом з інформаційними технологіями, що дозволяє швидко обробляти замовлення споживачів, а також дозволяє скоротити терміни доставки і значною мірою компенсує географічну роз’єднаність постачальників та споживачів.

Однак можливості прямих систем обмежені великими транспортними  витратами.

Штовхаюча логістична система передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком, а при тягучій логістичній системі матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок. Тобто, коли в першому випадку вони виштовхуються на виробничі місця, то в другому — матеріали витягаються самими виробничими ланками.

За останні  роки на західному ринку транспортних та складських послуг спостерігається  тенденція до підвищення вимог щодо комплектності та якості таких послуг. Це, в свою чергу, створює передумови для створення комплексних логістичних систем, які охоплюють багато функціональних завдань. Перелік таких завдань в умовах ринкової економіки наведений на рис. 1.2.

Рис. 1.2 Основні завдання логістичних систем

У виконанні  перелічених вище функцій важливу  роль відіграють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з  цих показників характерні і для  вітчизняної практики, а деякі  нові, чим заслуговують особливої  уваги. Але всі вони достатньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використовуються логістичною службою для розв’язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи.

На ряді цих  критеріїв базується селекція типу логістичної системи, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з перерахованих вище критеріїв є надійність. Підсумовуючи зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує, та ряду критеріїв, які їх характеризують.  

Умовні позначення:

1. ступінь надійності поставок;
2. мінімальна тривалість транспортування;
3. мінімальні транспортні витрати;
4. гнучкість системи;
5. забезпечення зберігання вантажів;
6. швидкість обробки рекламацій;
7. мінімальні витрати на пакування вантажів;
8. низькі витрати на страхування.

Властивості логістичної  системи:

• Цілісність і членімость, тобто логістична система є цілісна сукупність елементів, що взаємодіють один з одним;
• Зв'язок, тобто між елементами логістичної системи є істотні зв'язки;
• Складність, тобто наявність великого числа елементів, складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, що виконуються системою, наявність складної організації управління, дія на систему значної кількості стохастичних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища;
• Структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, що складається з взаємозв'язаних об'єктів і суб'єктів управління, що реалізовують задану мету.

Структуризація  логістичної системи направлена на:

• з'ясування реальних цілей функціонування логістичної системи;
• з'ясування альтернативних доріг досягнення цих цілей;
• з'ясування взаємозв'язків між елементами логістичної системи в процесі реалізації кожної альтернативи;
• досягнення поглибленого розуміння зовнішніх умов, в яких виникла логістична проблема;
• з'ясування обмежень і наслідків того або іншого варіанту (курсу) дій.

Межі логістичної  системи визначаються циклом оберту засобів виробництва. Спочатку закуповують  засоби виробництва. Вони у вигляді  матеріального потоку надходять  до логістичної системи, складуються, обробляються, знову зберігаються, а потім переходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, котрі надходять до логістичної системи.

Виявлення меж  логістичної системи на базі циклу  обороту засобів виробництва  отримало назву «принцип сплати грошей — отримання грошей».

Для стабільного  функціонування системи першорядне значення має достовірне планування виробництва, збуту і розподілу. Причому перевага надається стратегічному  плануванню над оперативним. З метою  досягнення високої надійності такого плану необхідно вивчати динаміку зовнішнього середовища, насамперед ринку, ідентифікувати можливі ситуації і одержувати стратегічні відповіді на питання, що постають у зв’язку з цим. Стратегічне планування, стверджують західні спеціалісти, — надійний інструмент у боротьбі фірм зі своїми конкурентами, в якій використовується практика військової стратегії, бо кон’юнктура ринку розглядається як поле битви. У науковому прогнозі, що є основою стратегічного планування, використовують дані минулих періодів, методи екстраполяції. Однак такі моделі використовують настільки, наскільки вони відповідають логіці технічного прогресу та перспективних перетворень у сфері економіки. У галузі логістики також застосовується принцип, згідно з яким стратегічне планування спрямовується більше на цілі, ніж на процеси, виходячи з того, що творчість неможлива без інновацій. Слід зазначити, що логістика — унікальна сфера творчої діяльності, спрямованої на стратегічну орієнтацію. Та виробленням стратегії поведінки фірм в умовах логістики процес планування не завершується. Стратегічне планування генерує ланцюжок технічних планів, коли ідентифіковані цілі та дії в оперативних ситуаціях на кожен день.

Щоб визначити  найбільш оптимальну логістичну систему, необхідно розробити її проект. Для цього слід означити три стани: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення і розробка пропозицій щодо створення проекту.

1.2 Проектування та планування логістичної системи 

Проектування та планування логістичної системи  необхідно починати зі всебічної оцінки поточної ситуації. Мета полягає в тому, щоб зрозуміти зовнішнє середовище, процес і характерні характеристики існуючої системи, а також визначити, які зміни необхідні. Це можна зробити провівши ситуаційний аналіз, котрий дає змогу вивчати внутрішній устрій логістичної системи, оцінювати ринкове та конкурентне середовище. Вивченню підлягає увесь логістичний процес і кожна логістична функція окремо. Зміст дослідження залежить від потрібної глибини аналізу.

Одним з показників реальної ефективності обраної логістичної системи може бути її стійкість, тобто дотримування прийнятих стандартів обслуговування. До них належать параметри, пороговий рівень сервісу в системі з мінімальними витратами.

Пороговий рівень сервісу, забезпечений логістичною системою з мінімальними загальними витратами, задає основу для

оцінювання сервісних  можливостей логістичної системи. Базові можливості системи можливо  змінити декількома способами:

• шляхом зміни кількості складів, що використовує система;
• зміною часу одного чи декількох функціональних циклів для підвищення швидкості або стабільності операцій;
• зміною політики формування запасів.

Аналізуючи проект логістичної системи, визначають, по-перше, достатні або недостатні резерви  удосконалення логістики, котрі  виправдали б проведення детальних досліджень та аналізу. По-друге, створення концептуальних схем проекту потребує всебічного вивчення фактичних даних, що допомагає об’єктивно та критично поглянути на існуючі методи роботи. По-третє, в процесі створення концептуальної схеми проекту слід чітко визначити можливі варіанти перебудови логістичної системи.

Процес планування логістичного проекту передбачає визначення мети та обмежень, розробку стандартів оцінки результатів, вибір техніки  аналізу, складання проектного завдання. Визначення мети означає фіксування можливих при перетворенні логістичної системи витрат і рівня сервісу. При цьому необхідно окреслити сегменти ринку або галузі, часові межі досягнення результатів, конкретні параметри діяльності, котрі, як правило, являють собою характеристики рівня сервісу.

Аналізують такі питання, як структура замовлень  і її зміна, організація отримання  замовлень, види інформаційних потоків, види матеріальних та транспортних потоків, переробка та зберігання вантажів та ін. Головне у внутрішньому аналізі — вияв сфер, в котрих можливе значне удосконалення.

Аналіз зовнішніх  факторів спрямований на визначення тенденцій ринкового попиту і  сервісних потреб споживачів. Основне  завдання оцінки ринку — відтворити сприйняття та передбачити коло споживачів. Для цього можна провести опитування клієнтів чи детальне дослідження думки споживачів.

Важливою частиною аналізу є технологічні дослідження, які допомагають оцінити наявні та потенційні можливості технології, що використовуються у всіх сферах логістики, включаючи транспортування, складування, вантажопереробку, планування та інформаційну підтримку. Наприклад, як вплине використана посередниками нова технологія вантажопереробки на ефективність логістики? Завдання технологічних досліджень — вияв перспективних напрямів з удосконалення технологічного процесу логістики.

При прогнозуванні  технологічного процесу аналізують технології, які використовують конкуренти, зважаючи на обробку замовлень, планування потреб у матеріалах. Особливу увагу приділяють технологіям вантажопереробки і транспортування.

В оперативних  планах зусилля менеджменту зосереджуються вже на діях, наприклад, на процесах збуту та розподілу. У логістиці  перевага надається не галузі економіки, а регіону. Територіальна спеціалізація й раціоналізація мають особливе значення для малих і середніх підприємств з незначними циклічними потоками товарів широкої номенклатури. У зв’язку з цим для обслуговування матеріальних потоків доцільно створювати регіональні розподільчі складські центри. Високої ефективності й стабільності логістичних систем можна досягти лише за умови застосування сучасних технічних засобів. Тому необхідною умовою високої ефективності логістичних систем є органічне поєднання логістики з кібернетикою.

1.3 Основи  системного аналізу в логістики

Поняття логістичної  системи є одним із базових  понять логістики. Існують різноманітні системи, що забезпечують функціонування економічного механізму. У цій безлічі  необхідно виділяти саме логістичні системи з метою їх синтезу, аналізу та вдосконалення.  
Поняття логістичної системи є частковим по відношенню до загального поняття системи. Тому спочатку дамо визначення загального поняття системи, а потім визначимо, які системи відносять до класу логістичних.  
В енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття «система»: «Система (від грец. - Ціле, складене ід частин; з'єднання) - безліч елементів, що знаходяться у відносинах і зв'язках один з одним, утворюють певну цілісність, єдність». 

Дане визначення добре відображає наші уявлення про системи, однак цілям аналізу та синтезу логістичних систем воно не задовольняє. Для більш точного визначення поняття «система» скористаємося наступним прийомом.  
Перерахуємо властивості, якими має володіти система. Тоді, якщо вдасться довести, що будь-який об'єкт має цієї сукупністю властивостей, то можна стверджувати, що цей об'єкт є системою. 

Існує чотири властивості, які повинен мати об'єкт, щоб його можна було вважати системою. 

• Перше властивість (цілісність і членімость). Система є цілісна сукупність елементів, що взаємодіють один з одним. Слід мати на увазі, що елементи існують лише в системі. Поза системи це лише об'єкти, що володіють потенційною здатністю освіти системи. Елементи системи можуть бути різноякісні, але одночасно сумісні. 
• Друге властивість (зв'язку). Між елементами системи є істотні зв'язки, які з закономірною необхідністю визначають інтегративні якості цієї системи. Зв'язки можуть бути дійсні, інформаційні, прямі, зворотні і т. д. Зв'язки між елементами всередині системи повинні бути більш потужними, ніж зв'язки окремих елементів із зовнішнім середовищем, тому що в іншому випадку система не зможе існувати. 
• Третє властивість (організація). Наявність сістемоформірующіх факторів у елементів системи лише передбачає можливість її створення. Для появи системи необхідно сформувати впорядковані зв'язки, тобто певну структуру, організацію системи. 
• Четверте властивість (інтегративні якості). Наявність у системи інтегративних якостей, тобто якостей, притаманних системі в цілому, але не властивих жодному з її елементів окремо

Природа матеріального  потоку така, що на своєму шляху до споживання він проходить виробничі, складські, транспортні ланки. Організовують  і направляють матеріал потік  різноманітні учасники логістичного процесу. 

Методологічною основою  наскрізного управління матеріальним потоком є системний підхід (системний  аналіз), принцип реалізації якого  в концепції логістики поставлений  на перше місце. 

Системний аналіз - це напрям методології наукового  пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем, що дозволяє досліджувати важко спостережувані властивості і відносини в об'єктах. 

Системний аналіз означає, що кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається  з окремих, роз'єднаних підсистем. Системний підхід дозволяє побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні і зовнішні зв'язки. Функціонування реальних логістичних систем характеризується наявністю складних зв'язків як усередині цих систем, так і в їх відносинах з навколишнім середовищем. У цих умовах прийняття приватних рішень, без врахування спільних цілей функціонування системи і висунутих до неї вимог, може виявитися недостатнім, а можливо і помилковою. 

Системний аналіз не існує у вигляді суворої  методологічної концепції. Це свого  роду сукупність пізнавальних принципів, дотримання яких дозволяє певним чином  зорієнтувати конкретні дослідження. 

При формуванні логістичних систем повинні враховуватися наступні принципи системного підходу: 

• Принцип послідовного просування по етапах створення системи. Дотримання цього принципу означає, що система спочатку, повинна досліджуватися на макрорівні, тобто у взаємовідносини з навколишнім середовищем, а потім на мікро рівні, м. тобто всередині своєї структури; 
• Принцип узгодження інформаційних, надежностних, ресурсних та інших характеристик проектованих систем; 
• Принцип відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем і цілями всієї системи. 

Об'єктом логістичними системами, як відомо є наскрізною матеріальний потік, проте на окремих ділянках управління ним має певну специфіку. Відповідно до цієї специфікою виконують  п'ять функціональних областей логістики, які в свою чергу здійснюють управління різними логістичними системами. В управління системами входять наступні структури: закупівельна, виробнича, розподільча, транспортна та інформаційна. У цьому розділі вкажемо специфіку кожної структури і її місце в загальній системі логістики. 

У процесі забезпечення підприємства сировиною і матеріалами вирішуються завдання закупівельної логістики. На цьому етапі вивчаються і вибираються постачальники, укладаються договори і контролюється їх виконання, вживаються заходи у разі порушення умов постачання. Будь-яке виробниче підприємство має службу, яка здійснює перераховані функції. Логістичний підхід до управління матеріальними потоками вимагає, щоб діяльність цієї служби, пов'язана з формуванням параметрів наскрізного матеріального потоку, що не була відокремленою, а підпорядковувалася стратегії управління наскрізним матеріальним потоком. У той же час завдання, які вирішуються в процесі доведення матеріального потоку від складів готової продукції постачальника до цехів підприємства споживача, мають певну специфіку. На практиці межі діяльності, що становить основний зміст закупівельної логістики, визначаються умовами договору з постачальниками і складом функцій служби постачання всередині підприємства.  
У процесі управління матеріальним потоком всередині підприємства, що створює матеріальні блага або надає матеріальні послуги, в основному вирішуються завдання виробничої логістики. Специфіка цієї структури управління полягає в тому, що основний обсяг робіт з проведення потоку виконується в межах території одного підприємства. Учасники логістичного процесу при цьому, як правило, не вступають в товароденежние відносини. Потік йде не в результаті укладених договорів, а в результаті рішень, що приймаються системою управління підприємством.  
Сфера виробничої логістики тісно стикається зі сферами закупівель матеріалів та розподілу готової продукції. Проте основне коло завдань у цій області - управління матеріальними потоками в процесі здійснення саме виробництва.  
При управлінні матеріальними потоками в процесі реалізації готової продукції вирішуються завдання розподільної логістики. Це велике коло завдань, рішенням яких займаються як виробничі підприємства, так і підприємства, що здійснюють торговельно-посередницьку діяльність. До вирішення цих завдань мають відношення владні структури, тому що від організації розподілу суттєво залежить стан економіки регіону. Наприклад, у випадку незадовільної організації системи розподілу продовольчих товарів у регіоні положення місцевої влади буде нестабільним.  
Реалізація функції розподілу на виробничому підприємстві інакше називається збутом продукції. У сферу уваги цієї структури управління матеріал потік потрапляє ще перебуваючи у виробничих цехах. Це означає, що питання тари та упаковки, розміру виготовляється партії і часу, до якого ця партія має бути виготовлена, а також багато інших питань, суттєвих для процесу реалізації, починають вирішуватися на більш ранніх стадіях управління матеріальним потоком.  
При управлінні матеріальними потоками на транспортних ділянках вирішуються специфічні завдання транспортної логістики. Сукупний обсяг транспортної роботи, що виконується в процесі доведення матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, моно розділити на дві великі групи (приблизно рівні):  
Робота, виконувана транспортом, що належить спеціальним транспортним організаціям (транспорт загального користування);  
Робота, яка виконується власним транспортом всіх інших (нетранспортних) підприємств.  
Також як і інші функціональні області логістики, транспортна логістика чітко окреслених кордонів не має. Методи транспортної логістики застосовуються при організації будь-яких перевезень. Однак пріоритетним об'єктом вивчення та управління у цьому розділі є матеріал потік, що має місце в процесі перевезень транспортом загального користування. 

Інформаційна  логістика. Результати руху матеріальних потоків знаходяться в прямому  зв'язку з раціональністю організації  руху інформаційних потоків. В останні  десятиліття саме можливість ефективного  управління потужними інформаційними потоками дозволила ставити і вирішувати задачу наскрізного управління матеріальними потоками. Висока значимість інформаційної складової в логістичних процесах стала причиною виділення спеціального розділу логістики - інформаційної логістики. Об'єкт дослідження тут - інформаційні системи, що забезпечують управління матеріальними потоками, що використовується мікропроцесорна техніка, інформаційні технології та інші питання, пов'язані з організацією інформаційних потоків (пов'язаних з матеріальними).  
Інформаційна логістика тісно пов'язана з іншими структурами логістичних систем. Цей розділ розглядає організацію інформаційних потоків усередині підприємства, а також обмін інформацією між різними учасниками логістичних процесів, що знаходяться на значних відстанях один від одного.

Найкоштовніше в аналізі  логістичних систем - правильна постановка цілей і складання програми їх досягнення.

 Сфера застосування  аналізу логістичних систем - вирішення  крупних логістичних проблем,  пов'язаних з діяльністю багатьох людей, з великими витратами ресурсів.

Основні завдання аналізу  логістичних систем:

• встановити міру взаємозв'язку цілей логістичної системи із засобами їх досягнення;
• розробити програму розвитку логістичної системи підприємства;
• перевірити ефективність взаємодії елементів системи, виявити вузькі місця і усунути їх;
• виявити ефективність організації управління підприємством, функції і структуру органів управління;
• розробити конкретні показники функціонування логістичної системи підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Системний аналіз логістичної діяльності на підприємстві

2.1 Характеристика підприємства