Туристичні ресурси Івано-Франківської області

План

1.      Загальна характеристика Івано-Франківської області.

2.      Природо- рекреаційні ресурси Івано- Франківської області.

     2.1. Природно- заповідний фонд.

     2.2. Кліматолікувальні ресурси.

     2.3. Мінеральні лікувальні ресурси.

          2.4. Ландшафтні ресурси.

          2.5.Водні ресурси.

3.      Історико- культурні ресурси Івано-Франківської області.

     3.1.Пам΄ятки архітектури.

     3.2. Сакральні пам’ятки.

     3.3.Музеї.

Висновки

     Список використаних джерел

Вступ

Івано-Франківська область має багатий природно-ресурсний потенціал, різноманітний рослинний і тваринний світ, джерельні води річок і чисте карпатське повітря. На Івано-Франківщині, більше, ніж деінде в Україні, збереглися природні ландшафти, незаймані території, особливо праліси, ендемічні та реліктові види рослин і тварин. Саме тут є значні рекреаційні ресурси а також різні історичні, культурні та етнографічні пам'ятки.

Сприятливі природні, бальнеологічні і санітарно-гігієнічні умови та розгалужена мережа унікальних природно-заповідних територій забезпечують можливість формування рекреаційного комплексу, розвитку індустрії відпочинку і оздоровлення як провідної галузі виробничої спеціалізації і пріоритетного використання природно-ресурсного потенціалу області. Цілющий клімат і широкий спектр лікувальної дії природних вод, багата історія й етнографія, розмаїття природи здавна приваблювали відпочиваючих і туристів. Особливою популярністю користуються перлини Карпат - Яремче, Косів, Верховина, Микуличин, Татарів,, Шешори, центри зимового спорту - Ворохта і Яблуниця, лікувальні центри у с. Черче та с. Новий Мізунь.

Насичене подіями минуле залишило унікаль¬ну історико-культурну спадщину. В області створено Національний заповідник „Древній Галич", куди увійшли колишня столиця Галицько-Волинського князівства - літописне місто Галич з 1100-річною історією, унікальні скарби духовності - церква св. Пантелеймона XXI ст. в с. Шевченкове, церква Різдва Христового ХІV-ХV ст. в Галичі, Успенська церква XVII ст. і фундамент Успенського собору XII ст. у Крилосі.

Численними пам'ятками архітектури й визначними місцями історії славляться м. Івано-Франківськ, батьківщина легендарної Роксолани - м. Рогатин, скарбниця культурної й духовної спадщини Прикарпаття - м. Коломия. Далеко за межами України відомі неповторні витвори народних умільців, багатство й колоритність обрядів і звичаїв, народна пісенна творчість. Центрами гуцульського мистецтва є Косів, Яремче, Верховина, Коломия

Саме завдяки наявному  величезному природно-рекреаційному і туристичному потенціалу Івано-Франківська область  має надзвичайну популярність серед туристів.

1. Загальна характеристика Івано-Франківської області

Івано-Франківська область утворена 4 грудня 1939 p. Розташована на заході України . Межує на півночі з Тернопільською та Львівською, на заході — Закарпатською, на сході — Чернівецькою областями України, на півдні — з Румунією. Територія — 13,9 тис. кв. км. (2,30% території України).

За адміністративним розподілом область має 14 районів. Центр — місто Івано-Франківськ, інші порівняно великі міста — Коломия, Калуш, Долина, Галич, Перегінське.

Фізико-географічна характеристика області. Область розташована на перетині Східноєвропейської рівнини та Карпат. Рельєф території області поділяється на три частини: рівнинну лісостепову — Наддністрянщина; середнє передгір'я — Передкарпаття; південно-західну гірську — Карпати (майже 50% усієї площі області). На північно-східній окраїні розташовані рівнини Опілля та Покуття.

Ландшафт у західній частині горбисто-пасмовий (висоти до 300 — 400 м. над рівнем моря), а в східній частині — рівнинно-хвилястий (висоти 200 — 300 м. над рівнем моря). Центральна частина території області — горбисто-пасмове передгір'я (Передкарпаття), що переходить у низинно-гірський пояс із висотами до 400 — 600 м. над рівнем моря [30;91].

У південно-західній частині області розташовані гори, які утворюють низку хребтів, що простягаються з північного заходу на південний схід. Вони відокремлюються один від одного поперечними та поздовжніми долинами і утворюють системи: Східний Бескид (1363 м.), Горгани (1818 м.) і Покутські гори (1491 м.). Є також відособлені масиви Чорногорів (найвища точка України — гора Говерла, 2061 м.), Чивчина і Гринявських гір. Ґрунтово-рослинне покриття залежить від різних висот.

На рівнинах переважають сірі лісові опідзолені ґрунти та опідзолені чорноземи, у передгір'ях — дерново-підзолисті ґрунти, у горах — бурі гірсько-лісові різного ступеня опідзоленості, дерново-буроземні і гірсько-лучні дернові і торфові.

Рівнини і передгір'я досить розорані. Майже 35% території області покриті лісом. На рівнинах переважають ліси дубові, дубово-букові, дубово-грабові; буково-дубові, букові і ялинові — у передгір'ях. У горах нижньої частини схилів переважають мішані ліси (бук, ялиця, ялина), у верхній частині — хвойні, переважно соснові ліси.

Найвищі вершини (1400 — 1600 м. над рівнем моря) зайняті високогірними луками-полонинами: субальпійськими (до 1850 м. над рівнем моря) і альпійськими (понад 1900 м. над рівнем моря).

Територію області пересікає 8286 річок, які належать до басейнів Дністра і Пруту. Річки в основному гірські. Озера нечисленні. Головні річки — Дністер (із притоками Гнила Липа, Лімниця, Бистриця) і Прут (з основною притокою Черемош). На річках — повінь навесні, дощові паводки — влітку. Багато річок використовують для лісосплаву .

Серед корисних копалин Івано-Франківщини — нафта, природний газ, калійна сіль, буре вугілля, сланці, фосфорити . Є мінеральні джерела.

Представники тваринного світу — благородний олень, європейська козуля, дикий кабан, лисиця, вовк, борсук, кам'яна і лісова куниці, дикий кіт, рись, бурий ведмідь, білка, заєць. Із птахів — дрізд, дятел, сова, глухар, тетерук, перепілка, беркут, сапсан, тощо. У водоймах водяться форель, лящ, судак, плітка, сом, густера, тощо.

Транспортні комунікації. Географічне положення області досить вигідне: вона знаходиться на перетині транспортних шляхів із заходу на схід, з півночі на південь (залізниць, автомобільних шляхів, трубопроводів і електричних мереж), щільність населення висока, тому цілком природно, що Івано-Франківщина має розвинену транспортну мережу.

Розвинений автомобільний транспорт. Головні автошляхи: Львів — Івано-Франківськ — Чернівці, Івано-Франківськ — Долина — Стрий, Івано-Франківськ — Надвірна — Рахів — Ужгород, Коломия — Чернівці, Надвірна — Воловець — Мукачево. В Івано-Франківську розташований аеропорт. Трубопровідний транспорт в області представлений газопроводами "Братерство", "Союз", Уренгой — Помари — Ужгород, етилено-проводом з Угорщини до Калушу. На території області проходять потужні лінії електропередач.

Отже, Івано-Франківська область має надзвичайно вигідне економіко-географічне положення, достатньо розвинутий виробничий сектор з домінуючою обробною промисловістю,  сприятливі кліматичні умови,розгалужену транспортну мережу.          

2. Природно-рекреаційні ресурси Івано-Франківської області

Івано-Франківська область має значні туристичні ресурси для задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів в оздоровленні, відпочинку й пізнанні історії та культури краю.

Під туристичними ресурсами спеціалісти розуміють закономірні поєднання компонентів природи та історико-культурних цінностей, які виступають як умова задоволення рекреаційних і пізнавальних потреб людини. Специфічними характерними властивостями туристичних ресурсів є такі категорії як цілісність, динамізм, місткість, усталеність, надійність, привабливість.

До природних ресурсів туризму відносять клімат, водні ресурси, мінеральні джерела та лікувальні грязі, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, національні парки й заповідники, мальовничі краєвиди, унікальні природні об’єкти, тощо.

2.1. Природно –заповідний фонд.

Третина області вкрита лісами, які становлять 10% лісів України. Різноманітний рослинний і тваринний світ. На Івано-Франківщині збереглося 120 видів рослин, які занесені до Червоної книги України.

Івано–Франківщина здавна славиться мальовничістю і багатством природи, її доброю збереженістю, неповторною історією, культурою, високим рекреаційно-оздоровчим потенціалом. Всі ці критерії дозволили створити такий природно-заповідний фонд, який відповідає сучасним екологічним, природоохоронним, освітньо-виховним, естетичним вимогам.

Всього на території області 438 заповідних територій та об’єктів загальною площею 186,5 тис. га, відсоток заповідності – 13,4 і є одним з кращих на Україні.

Одним з найвідоміших заповідних об’єктів області є Карпатський національний природний парк – перший в Україні, створений в 1980 р. як природно – рекреаційний комплекс, площа якого складає 50,3 тис. га.

Завдяки оптимальним кліматичним умовам, біогеографічній оригінальності території, етнографічним традиціям, територія парку традиційно використовується для рекреаційних та туристичних цілей ще з початку століття [6;111].

Карпатський національний природний парк – це храм природи, який дарує всім відпочинок і радість.

Перлиною Карпат називають Косівщину, відомою своєю мальовничістю і багатством природи. Це осередок самобутніх звичаїв, побуту і культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва, високий рівень якого відомий за межами України. Крім цього, це традиційний, дуже популярний край туризму. Тут на території 32,2 тис. га створений національний природний парк “Гуцульщина”. Звідусіль видно таємничу, манливу стіну гір. Це хребти Покутських Карпат, досить стрімкі, вкриті переважно мішаними лісами, з переважанням бука, граба.

Унікальні природні комплекси Горган, відомі своєю мальовничістю, сильно розчленованим рельєфом, конусоподібними вершинами, цікавим і багатим рослинним покривом та тваринним світом охороняються тепер природному заповіднику “Горгани”. В Горганах збереглося багато незайманих куточків живої природи. Заповідна територія площею 5344,2 га розташована в басейні ріки Бистриця Надвірнянська. Значна частина території заповідника (84,4%) вкрита смерековими, буково-ялицевими, ялицево-смерековими лісами. Вершини гір, узбіччя та плоскогір’я вкриті кам’янистими розсипами, на яких ростуть килими гірської сосни-жерепу, переліски-садки із сосни кедрової європейської, виду, занесеного до Червоної книги України.

З реліктом третинного періоду – тисом ягідним, видом, занесеним до Червоної книги України, деревом, оспіваним в піснях і легендах, можна зустрітися в ботанічному заказнику “Княждвірський”, що в Коломийському районі. Тут на площі 208 га зараз зростає близько 10 тис. дерев тису, яке народ називає “негний-деревом” за незвичайну якість деревини. Тис росте у ялицево-буковому пралісі. Могутні ялиці і буки утворюють перший ярус, а невисокі (4-8 м.) деревця тису – під їхніми шатами.

Однією з найвідоміших серед туристів пам’яток природи є “Скелі Довбуша”, розташовані в Горганах біля с. Бубнище в Долинському районі[4;20]. Овіяні легендами, рідкісні для Карпат за геологічною будовою, скелі розташовані на фоні мальовничого пейзажу, серед букових змішаних лісів, які в народі пов’язують з легендарним іменем Олекси Довбуша. Біля скель простяглась рівна площадка, обмежена штучним ровом. У скелях видовбані печери, добре відшліфовані, різні за формою та розмірами. Вважають, що печери в скелях використовувались людьми для різних цілей: були місцем для відправи язичних обрядів, захищали місцеве населення від набігів татар, служили пристанищем для народних месників – опришків.

У самій гущі Карпатських Горган розташований ботанічний заказник “Скит Манявський”. Один з найбільш мальовничих ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими лісами, єдиним місцем зростання в Івано–Франківській області насадженням модрини польської, красивим лісовим озером, унікальними скельними утворами. В народі модрину польську називають хвойним дубом.

Зважаючи на значний рекреаційний потенціал та популярність природи області, серед туристів, в останні роки створені заповідні об’єкти поліфункціонального призначення – регіональні ландшафтні парки, які поєднують в собі функції збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів, а також створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах. Найбільш відомим є Дністровський регіональний ландшафтний парк ,який займає площу 19 тис. га вздовж р. Дністер. Тут неначе в природничому музеї зібрані геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні пам’ятки природи. Ландшафт Дністра постійно змінюється. Рівнинний рельєф поступово переходить у гірський, представлений унікальними відшаруваннями юрського періоду. На Танутинській горі можна спостерігати гірські породи мезозойської ери – відклади нижньої юри. Вони представлені переважно жовтувато-білими вапняками, мають відбитки кількох видів унікальних морських водоростей і різноманітний комплекс викопної фауни. Другого такого немає в Європі. Важко уявити, що на місці цих скелястих виступів колись, понад 150 млн. років тому, вирувало справжнє море. Ліві притоки Дністра, глибоко врізуючись у Подільське плато, утворюють мальовничі каньйоноподібні долини. Серед них величаво підносять свої куполоподібні вершини Велика і Мала Говди, та Червона гора, що виникли в процесі горотворення в Карпатах. Вершини скель Червоної гори здіймаються на 150 м. над Дністром, вкриті рідкісною наскальною і степовою рослинністю. За переказами, каміння гори має особливий магнетизм, що звільняє людину від негативних емоцій та нещасть. Та справжнім дивом каньйону є Червоногірський водоспад – один з найпотужніших на Поділлі. Тут р. Джурин з оглушливим шумом скидає свої води з висоти майже 16 м., розсипаючи їх вологим казковим маривом. А ще чудові сосново-смерекові ліси, що майже впритул у деяких місцях підступають до ріки, створюють неповторний пейзаж, заворожуючи своєю красою і величністю.

На Івано-Франківщині багато й інших заповідних об’єктів, які вражають своєю красою та неповторністю і збереження яких є головним завданням природоохоронних служб, громадськості, формувати світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної свідомості та залучення людей до збереження природної спадщини.

2.2.Кліматолікувальні ресурси

Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірно теплого вологого Західно-Європейського до континентального Східно-Європейського. Області властива верти кальна біокліматична поясність, що визначає лімітуючі чинники для розвитку природних біоценозів. З висотою над рівнем моря змінюється тепловий режим і режим зволоження, суми активних температур (сума температур вище + 10°С), а також кількість днів із сприятливими типами погоди.

На території області виділено такі кліматичні райони:

1 Наддністрянський (з підрайонами: лівобережний, правобережний).

2 Південно-східний.

3 Передгірний.

4 Гірський.

Івано-Франківщина — одне з небагатьох місць в Україні, придатних для розвитку зимових видів відпочинку. У низині сніговий покрив утримується, як правило, з початку грудня і до березня, а у високогір'ї — з жовтня і до кінця травня, що важливо для розвитку гірськолижного туризму. В області діє понад 30 гірськолижних витягів, що забезпечують катання на лижах і сноубордах, та розраховані на початківців, дітей, любителів та професіоналів. Найбільшою популярністю користуються такі гірськолижні зони, як Поляниця, Яблуниця, Ворохта Яремчанської міської ради, м. Косів та с-ще. Верховина, с. Вишків Долинського району.

Основні кліматолікувальні курорти . Яремче - низькогірний кліматичний курорт лісної зонт. Літо тепле, переважно малохмарна погода. Середня температура липня досягає +1 8 °С. Осінь тепла, часто бувають тумани. Зима мяка, сніжна, середня температура січня -6 °С. Рослинність навколо Яремчі досить багата. Гірські сосни, ялинки, ольха, бук, береза і багато інших дерев. Багато ягід і грибів. Тут розташовані санаторії для хворих на туберкульоз легенів, будинки відпочинку.

Ворохта - високогірний курорт, 850 м над рівнем моря, лежить у верхів'ї р.Прут, на території Карпатського природного національного парку. Знижений атмосферний тиск, велика інтенсивність сонячної радіації при достатній кількості ультрафіолетових променів, чисте, прозоре повітря, підвищений вміст озону й насиченість фітонцидами сприяють лікуванню захворювань органів дихання.

Косів- кліматичний курорт місцевого значення. Розташований в долині річки Рибниця на висоті 145 м над рівнем моря. Клімат м΄який , тепле літо з середньомісячною температурою повітря в линпі до + 18 °С, у січні - 7 °С. Природні лікувальні чинники: кліматичні умови хвойно- листяних лісів. Сприяє лікуванню неспецифічних та специфічних  захворювань органів дихання.

2.3. Мінеральні лікувальні ресурси.

Представлені водами без специфічних компонентів, особливості яких визначаються основним іонним складом і загальною мінералізацією (від малої до міцної росольної), а також водами вуглекислими, бромистими.

У Коломийському районі особливу цінність мають середньомінералізовані залізовмісні хлоридно-натрієві води росольної мінералізації в с. Мельничівка. Мінеральні води Косівського, Надвірнянського і Рожнятівського районів придатні для лікування органів кровообігу, нервової системи, хронічних запальних процесів („Перегінська", „Косівська", „Коломийська").

Верховинський район - єдиний в області, де є вуглекислі води (с. Мокрин, хлоридно-гідрокарбонатно кальцієво-натрієва вода „Буркут").

У Долинському районі розповсюджені хлоридно-натрієві води від малої до міцноїросольної мінералізації. Особливий інтерес представляє собою гідрокарбонатно-натрієва вода слабкої мінералізації з високим вмістом органічних речовин в с. Новий Мізунь (лікування хвороб шлунково-кишкового тракту).

У Рогатинському районі розташований санаторій „Черче". Основними лікувальними природними факторами санаторію є сірководнева сульфідно-сульфатно-гідрокарбонатна кальцієва вода з вмістом сірководню від ЗО до 60 мг/л, яка в комплексі з лікувальними „грязями" використовується для лікування багатьох хвороб - артрити, поліартрити, радикуліти, хвороби опорно-рухового апарату.

У Долинському районі виявлено Оболонське родовище торфових лікувальних „грязей" сірководневого типу. Родовище використовує курорт „Моршин" у Львівській області. Експлуатаційні запаси торфу складають 200 тис. м3.

2..4.Ландшафтні ресурси.

У межах Івано-Франківської області виділяються три типи ландшафтів - рівнинні, передгірські, гірські [3].

Рівнинний тип ландшафтів характерний для південно-східної частини області (Рогатинське Опілля і Прут-Дністровське межиріччя) і представлений трьома видами: 1) пластово-ерозійний височинний; 2) пластово-ерозійний з карстовими формами; 3) пластово-горбогірний.

Ландшафти пластово-ерозійних височин розміщені на лівобережжі Пруту. Тут переважають орні землі, серед яких вкраплені невеликі ділянки дубово-грабових лісів, а також порівняно незначні площі сіножатей і пасовищ.

Ландшафти пластово-ерозійних рівнин з карстовими формами поширені у Прут-Дністровському межиріччі і зайняті орними землями. У рекреаційному відношенні надзвичайно цінним є мальовничий каньйон р. Дністер з унікальною рослинністю і геологічними пам'ятками природи. В межах області він простягається від с. Незвисько до межі з Чернівецькою областю.

Ландшафти пластово-горбогірних височин розміщені в долині середньої і нижньої течії Гнилої Липи і Свіржа (Рогатинський і Галицький райони), зайняті орними землями, серед яких на горбогірних межиріччях зростають дубові, дубово-грабові і букові ліси.

Передгірський тип ландшафтів об'єднує чотири види: 1) структурних низькогір'їв; 2) денудаційно-акумулятивних височин; 3) горбисто-пасмових ерозійно-зсувних межиріч; 4) акумулятивних улоговин. Ці типи ландшафтів поширені на правобережжі Дністра і Пруту до висот 400-450 м над р.м. у межах Передкарпаття. Тут панують лісолучні ландшафти. Ліси з участю дуба, бука, ялиці і ялини розміщені на високих межиріччях.

Гірський тип ландшафтів розміщений у пів¬денно-східній частині області і об'єднує наступні види: 1) високогірно-полонинський флішевий;

2)високогірно-полонинський мармароський;

3)середногірно-скибовий;

4)низькогірний міжгірно-верховинський;

5)низькогірно-крайовий.

Більшість гір вкриті ялиновими (смерековими) лісами. Вище межі лісу виділяється субальпійський пояс із зростанням сосни гірської, вільхи зеленої і ялівцю, а також альпійський пояс (вище 1800 м над р.м.) з переважанням альпійських лук.

Основою ландшафтних рекреаційних ресурсів є ліси, луки, водні угіддя, рельєф. Висока лісистість і мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок незайманої природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість рік, чистота природних вод визначають особливу цінність ландшафтних рекреаційних ресурсів Івано-Франківщини, яка відноситься до найбільш перспективних рекреаційних районів України і Європи. В області сформувались Яремчанський, Косівський, Верховинський, Шешорський, Микуличинський, Ворохтянський, Осмолодський і Болехівський рекреаційні райони. Кожен із них є своєрідним з широкою гамою неповторних природних комплексів.

2.5. Водні ресурси.

Найбільші ріки, які протікають через область - Дністер і Прут. Майже дві тритини территорії області зрошуються водами басейну Дністра, і тільки південно-східна окраїна належить до басейну Пруту.

Довжина Дністра в межах Прикарпаття - 190 км. Дуже розвинена сітка його правих приток: Свіча, Мімниця, Бистриця, які формуються в щедро зрошуваних атмосферними опадами Карпатах. Другий річковий бассейн належить Пруту - лівій притоці Дунаю. Джерела ріки - на північних схилах Чорногірського хребта. Довжина Пруту в межах області - близько 150 км. Найкрупніші притоки: Черемош, Рибниця, Пістинька. У рівнинній частині області багато озер та ставів. Найбільше озеро Шибене (довжина 850м, ширина 200м.) При закритих шлюзах глибина становить 25м, а запас води 400 тис. куб. метрів. Воду озера використовують для сплаву лісу по Черемошу. Другим за величиною є озеро Несамовите біля підніжжя гори Туркул (довжина 150м, ширина 44 - 80 м.). У ставках розводять рибу - коропа, амура, форель.

Найбільшою популярністю у туристів користується сплав по ріках: Чорни і Білий Черемош, Черемош, Прут, Свіча, Лімниця (яка є однією з найчистіших у Європі). Гірські ріки відрізняє висока по тужність потоку, стрімка течія, що досягає 10-15 км/год, могутні пороги та затяжні шивери. Нахил русла в верхів'ях до 10 м/км (Прут, Білий Черемош). Найкращий час для проходження річок  – кінець квітня – перша декада травня, під часповені, копи танення снігів найбільш інтенсивне. Це стосується, в першу чергу, р. Прут та малих приток, які взагалі придатні для проходження лише протягом кількох днів весни. Але за рахунок розвитку порівняно нової техніки сплаву на каяках та інших плавзасобах цей сезон можна значно продовжити. Сплав по річці Черемош можливий протягом усього теплого періоду року з квітня по жовтень,ріки можна долати на каяках, байдарках, катамаранах, плотах.

Неймовірною красою та незбагненною потугою гірської стихії наділяють карпатські водоспади, серед них найбільшою популярністю між туристами користуються:

Женецький водоспад розташований на потоці Женець біля сіл Микуличин і Татарів (на відстані приблизно 5 км від траси, 9 км від станції Татарів і 10 км від станції Микуличин. Водоспад Женецький Гук знаходиться на висоті 900 м над рівнем моря, утворився у післявоєнні роки в результаті повені. Вода вільно падає з гори з висоти 15 м. Місцеві жителі назвали водоспад Гук через шум, гул, що доноситься від нього. Завдяки постійному зволоженню і бризам водоспаду, рослинність тут буйна і різноманітна. Широкі округлі листки розкинула кремена біла. Біля води можна побачити незабудку болотну, смолку білу, гравілат міський, герань Робертова і білозір болотний.          

Манявський водоспад розташований біля села Манявка. Знаходиться вище Манявського монастиря, у гірській ущелині між стрімчастих скель, куди сонце заглядає дуже рідко і ненадовго.Манявський водоспад - один із самих казкових, красивих і загадкових водоспадів Карпат. Але потрапити туди досить важко. Водоспад являє собою вражаюче видовище. Висота водоспаду близько 20 метрів, вода з нього спадає декількома каскадами. У підніжжя водоспаду - невелике дрібне озерце, у якому при бажанні можна було б викупатися. У старі добрі часи тут відбувалися язичеські обряди. І саме близькі до природи язичеські Боги нібито допомагають зберегти молодість, що уходить.

Водоспад "Пробій" (Яремчанський водоспад) є одним з найвідоміших карпатських водоспадів. Розташований на окраїні Яремче Надвірнянського району в Івано-Франківській області. Через водоспад перекинуть місток, що служить як відпочиваючим-шанувальникам краси, що постійно товпляться тут, так і прихильникам зануритися в стихію з висоти. Однак стрибати смертельно небезпечно - особливість завихрення потоку ("бочка") іноді ускладнює пошук авантюристів. Найсміливіші місцеві жителі стрибають у водоспад за гроші. Водоспад має перепад висоти 12 м і, будучи могутнім по силі голосу і стихії, справедливо може бути названий українською Ніагарою.

3. Історико- культурні ресурси Івано-Франківської області.

До історико-культурних ресурсів відносять історичні, археологічні, архітектурні пам’ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва та ремесел, музеї, виставки, театри тощо.

Івано-Франківщина багата на культурну спадщину. За кількістю пам’яток архітектури і містобудування область, одна з найменших за територією і населенням, займає третє місце в Україні. В даний час в області під охороною держави знаходиться 1360 пам’яток архітектури, в тому числі 87 пам’яток національного значення, переважна більшість яких – це пам’ятки дерев’яної і мурованої архітектури, та пам’ятки житлового і громадського будівництва, зосередженого, в основному, в історичних містах.

3.1.Архітектурні пам’ятки.

Маючи таку давню історію, яка багата на визначні події, Івано-Франківщина не може бути бідною на різноманітні культурно-історичні пам’ятки. Тільки на території Карпатського національного природного  парку збереглося 9 церков ХVI-XX ст., збудованих у традиційних формах, які належать до гуцульської школи – церква Різдва (1615 р.) у смт Ворохта, дорівська церква Чуда св. Михайла (1844 р.), церква XIX ст. у м. Яремча, церква Анни (1872 р.) у с. Бистрець Верховинського району, Димитрівська церква (1870 р.) у с. Кремінцях. Опишемо більш детально деякі культурно-історичні пам’ятки області[2;31].

Скит Манявський Урочище широко відоме як місце знаходження старовинного монастиря, заснованого в 1611 р. Сьогодні Манявський скит поєднує прикмети музею і монастиря. Щороку тисячі туристів відвідують це таємниче і святе місце.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1615р. в с. Ворохта. Вхід на погост, де знаходиться церква, фланкований двома великими каменями. Такими каменями стародавні слов’яни позначали свої священні місця – жертовники. Будівля поставлена на невисоку кам’яну основу. Хрестова в плані, з квадратним середнім та прямокутними бічними зрубами, вона гордо височіє на одному з пагорбів селища.

На території області збереглися руїни чотирьох замків: замку XVI ст. в с. Пнів Надвірнянського району, замків XVII ст. в селах Раковець та Чернелиця Городенківського району, та руїни Старостинського замку XIV-XVIII ст. в м. Галичі.

Цікавими в області є пам’ятки промислового та інженерного будівництва, в першу чергу – це унікальна доменна піч поч. XIX ст. в урочищі Ангелів ( поблизу с. Ясеня ) Рожнятівського району; солеварні кін. XIX – поч. XX ст. в м. Долині та Болехові – єдиний на Україні приклад солеварних споруд, що збереглися дотепер, а також пивзавод 1767р. в м.. Івано-Франківську.