Україна в СОТ: переваги та недоліки членства

„Україна в  СОТ: переваги та недоліки членства”

  ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….2

1. Світова організація торгівлі……………………………………………….4

2. Вступ України до  СОТ……………………………………………………..8

3. Очікування України  в 2008р щодо приєднання до  СОТ………………..9

4. Переваги та недоліки  членства України в СОТ………………………….10

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..15

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ……………………………………………..16 
ВСТУП

Розвиток національної макросистеми супроводжується поглибленням її інтеграції в глобальний економічний простір. Однією із знакових подій, які засвідчують  активну участь вітчизняної економіки  у міжнародному поділі праці, що, власне, і є найбільш характерним виявом глобалізації, та визначають умови  її довгострокового розвитку, став вступ нашої країни до СОТ в  квітні 2008 року.

На сьогоднішній день, надзвичайно  важко оцінити позитивний чи негативний ефект від вступу в СОТ, так  як для українських підприємств  нові експортні можливості пов’язані  з вступом в СОТ нівелювалися фінансовою кризою. Для основних українських  експортерів – металургів, 2009 рік  скоріше був роком виживання  та пошуку фінансування аніж роком  експортної експансії.

Щодо 2011 року експорт товарів скоротився за рік на 41%. Продаж недорогоцінних металів і виробів з них, як і раніше – основа вітчизняного експорту: 32,3% загального (проти 41,2% 2008 року). Імпорт товарів скоротився за рік майже вдвічі (на 47%), а частка енергоносіїв у ньому збільшилась з 26,7% 2008 року до 32,2% торік. Через них і негативне сальдо торгівлі товарами.

Окрім цього, світова фінансова  криза спричинила стрімкий ріст протекціонізму в світі, (що в свою чергу теж  спричинило нівелювання для України  переваг при вступі в СОТ). Згідно даних Global Trade Alert (GTA; створеної в 2008 році для аналізу протекціонізму) в грудні 2009 року існувало 305 дискримінаційних мір через місяць їх стало вже 367, а ще 198 були оголошені але не введені. Відповідно, можна сміливо  заявити, що кількість мір зросла щонайменше на 60-70%

Для деяких галузей, СОТ принесло збитки. Зокрема, це швидше всього сільське господарство. Слід розуміти також, що у СОТ домінує  концепція “невидимої руки”, суть якої в тому, що при лібералізації  торгівлі людський та фінансовий капітал вкладатиметься у ті галузі, які дають найбільші прибутки. Але на певному етапі неможливо сказати, які це саме галузі будуть. Поки ми не пустимо цю “руку” в хід, ми не зрозуміємо, в чому Україна зможе зайняти свою нішу у світовій торгівлі. Ми розуміємо, що внаслідок вступу України до СОТ буде перетік капіталу, що окремі галузі вітчизняної економіки неефективні, хоча штучно ми зможемо їх підтримувати їх і надалі, але ми не розуміємо, у чому ми найкращі.

Найкращий приклад „переходу ресурсу”: сто років тому у сполучених Штатах 79 відсотків населення було зайнято  у сільському господарстві. Завдяки  глобалізації та вступу цієї країни у  СОТ та лібералізації торгівлі на сьогоднішній день у сільському господарстві зайнятий один відсоток населення. Отже, математично це означає, що 78 відсотків  населення змушені були залишити свою роботу, здобути інші кваліфікації. Однак, сьогодні США живе краще ніж  сто років тому, і ніхто не жаліє  про цю зміну.

1. Світова організація торгівлі

Світова організація торгівлі (СОТ) є міжнародною міжурядовою організацією, заснованою в 1994 р. згідно з угодою, укладеною в м. Марракеш (Марокко) під час Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів  під егідою Генеральної угоди  з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Відповідно до угоди, країнами-засновницями СОТ  стали всі сторони-учасниці ГАТТ. Правовою основою СОТ є Генеральна угода з тарифів і торгівлі у редакції 1994 р., включно із низкою нових угод, домовленостей та рішень, Генеральна угода з торгівлі та послуг (ГАТС), Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС), а також інші правові акти і  міжнародні домовленості.

Сучасна СОТ — провідна міжнародна організація, членами якої є більш 169 країн світу, на долю яких припадає близько 96% обсягу світової торгівлі. Останнім часом сфера діяльності СОТ розширюється і передбачає не тільки регулювання  торговельних потоків, а й міжнародне економічне регулювання капіталу та робочої сили. Членство в цій організації  стало практично обов'язковою  умовою для будь-яких країн, які прагнуть інтегруватися у світове господарство.

           Згідно зі статтею VIII Марракеської угоди про утворення Світової організації торгівлі, СОТ є міжнародною міжурядовою організацією, створеною згідно з нормами міжнародного права. СОТ може діяти незалежно від волі кожної країни-члена цієї організації. Проте така діяльність СОТ здійснюється винятково через створені нею органи (Міністерську конференцію, Генеральну раду і Секретаріат). Діяльність СОТ може здійснюватися винятково в рамках її компетенції, визначеної Марракеською угодою і прийнятими на її основі іншими документами.

            Згідно з Марракеською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто утворює міжнародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками. Сфера регулювання СОТ може бути розширена за рахунок майбутніх угод, які будуть включені в загальну систему СОТ.

Цілі СОТ визначено в преамбулі  Марракеської Угоди про утворення  СОТ. Основними з них є:

• підвищення життєвого рівня;
• забезпечення повної зайнятості;
• постійне зростання доходів і ефективного попиту;
• розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;
• оптимальне використання світових ресурсів згідно з цілями сталого розвитку;
• захист і збереження навколишнього середовища;
• забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

      Станом на 26 грудня 2011 року до СОТ входить 156 члена, з яких 152 — це держави, а 4 — митні території. 149 країн світу — членів СОТ (з 192) — це понад 97% обсягу світової торгівлі^[4], близько 85% світового ВВП та понад 85% населення світу. При цьому майже 30 країн перебувають у стадії переговорного процесу про вступ до СОТ, зокрема: Алжир, Андорра, Азербайджан, Багами, Білорусь, Бутан, Боснія і Герцеговина, Вануату, Ємен, Кабо-Верде, Казахстан, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Ліван, Сейшельські острови, Сербія, Судан, Таджикистан, Узбекистан. Україна набула повноправного членства в СОТ 16 травня 2008 року^[5].

Регулювання міжнародної торгівлі в рамках СОТ здійснюється на базі основних правил і принципів, серед  яких одним з найважливіших є принцип недискримінації. Він означає, що всі контрактні сторони-члени СОТ зобов'язані надавати одна одній однаково сприятливі умови. Таким чином, жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід. Принцип недискримінації поділяється на суб-принцип режиму найбільшого сприяння, який застосовується до зовнішніх ринків, та суб-принцип національного режиму, який стосується внутрішнього ринку.

       Режим найбільшого сприяння передбачає надання однакових переваг всім країнам в разі надання певної переваги одній країні. Наприклад, держава-член СОТ надає окремій країні, яка необов'язково є членом СОТ, деякі пільги в торгівлі певною послугою. Зазначена країна повинна згідно з режимом найбільшого сприяння встановити щодо інших держав — членів СОТ однаковий пільговий режим. Таким чином викликається мультиплікаторний ефект, який забезпечує поширення пільг, наданих окремій країні, на всі держави — члени, що і сприяє подальшій лібералізації торгівлі. Допускаються також винятки із зазначеного принципу, термін дії яких обмежений до 10 років та які переглядаються через п'ять років після впровадження з метою перевірки існування умов, що зумовили їхню необхідність.

         Національний режим забороняє дискримінацію іноземних товарів та послуг, наприклад, якщо держава субсидіює вітчизняного оферента послуг, тоді право на субсидії повинен також отримати іноземний оферент. Оскільки такі положення стосуються, зокрема, аудіовізуальної продукції, державних університетів, дитячих садків тощо, вони вважаються проблематичними, тому що викликають примусову комерціалізацію певних сфер економіки.

        Принцип взаємності, який в наш час особливо стосується України, зазначає, що країна, яка вступає в СОТ, отримає певні переваги, але і бере на себе певні зобов'язання. У зв'язку з цим важливо також зазначити, що жодна країна «де факто» не може відступити від попередньо взятих на себе зобов'язань в зв'язку з економічними наслідками для неї.

         Принцип зобов'язання — тарифні зобов'язання створені членами СОТ пронумеровані у спеціальному списку. Цей список встановлює межу зобов'язань: країна може змінити свої зобов'язання, але лише після переговорів зі своїми торговими партнерами, що може також означати відшкодування їм грошових втрат. Якщо відшкодування не надано, то країна-позивач може ініціювати процедуру обговорення і вирішення даної проблеми на рівні СОТ.

         Принцип запобіжних заходів — у певних випадках уряд має право ввести обмежувальні заходи щодо торгівлі.

Переваги  торгової системи

Практично всі великі держави зараз  є членами СОТ. Окрім суто економічних  переваг, які досягаються шляхом зниження бар'єрів у торгівлі, система  СОТ позитивно впливає на політичну  і соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян.

2. Вступ України до  СОТ

16 травня Україна стала  152-м повноправним членом Світової  організації торгівлі.

За 14 років переговорів  Україна пройшла шлях економічних  і структурних реформ, трансформації  від адміністративно-планової до ринкової економіки, завершила двосторонні  переговори з країнами-членами СОТ, ухвалила понад 50 необхідних для адаптації  українського законодавства до вимог  СОТ законів.

Протокол про приєднання України до Маракешської угоди про  створення СОТ був підписаний у Женеві 5 лютого 2008 року.

Верховна Рада 10 квітня ратифікувала протокол про вступ України до СОТ. Президент Віктор Ющенко 16 квітня підписав закон про ратифікацію  протоколу, у той же день Міністерство закордонних справ спрямувало ноту генеральному секретарю СОТ, у якій повідомило про ратифікацію протоколу  про вступ України в організацію.

За даними Міністерства економіки, з моменту вступу України до СОТ  країна отримувала такі переваги як поліпшення умов торгівлі зі 151 країною світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі. Крім того, такий крок веде до зменшення тарифних і нетарифних обмежень на доступ українських товарів  на товарні ринки країн-членів СОТ, до набуття офіційного статусу переговорного  процесу зі створення зони вільної  торгівлі з ЄС.

Однак, з огляду на те, що Україна набула членство в СОТ  не з початку року, розмір членського внеску розраховувавсь на фактичну кількість  місяців, які залишилися до кінця 2008 року.

3. Очікування України  в 2008р щодо приєднання до  СОТ

Приєднання до СОТ вчинить  на економіку більшою мірою сприятливий  вплив, оскільки передбачає скасування квот на експорт українських металів  у Європейський Союз і забезпечує недискримінаційний транзит товарів  і послуг.

Водночас, за винятком готельного і ресторанного бізнесу, сектор послуг буде демонструвати помірне зростання  сукупного випуску.

При цьому, за оцінкою Мінекономіки, від вступу до СОТ очікується зростання  доходів державного бюджету від  зовнішньоекономічної діяльності й  додаткове щорічне збільшення експорту продукції, щонайменше, на 7-10% (від $1,5-4 млрд).

Крім того, очікується істотне  підвищення конкурентноздатності виробництва  товарів через суттєве збільшення обсягів іноземного інвестування –  до $3-5 млрд щорічно.

Щодо ризиків, які несе для економіки вступ до СОТ, у  Мінекономіки зазначають, що може загостритися конкуренція на внутрішньому ринку.

4. Переваги та недоліки  членства України в СОТ

Загалом, переваг від членства в СОТ досить багато, вони стосуються різних сфер економічного життя .Але  поряд з перевагами крокують і  недоліки членства України в СОТ, це зумовлене тим що рівень розвитку національної економіки порівняно  відсталий від рівня провідних  країн-учасниць СОТ.

Можна розглянути основні  моменти що стосуються як переваг  так і недоліків, розділивши їх на такі основні групи як загальні та специфічні.

Загальні  переваги і недоліки відкритої економіки - традиційні переваги пов'язані з відкриттям економіки і збільшенням обсягів міжнародної торгівлі переважно випливають з раціональними розміщеннями ресурсів. Товари будуть поступово відображати світові ціни і будуть розміщені у "найпродуктивніших" секторах. Але водночас недоліком є те що економіка країни ще не готова до впровадження світових цін, оскільки купівельна спроможність не відповідає світовим вимогам.

Одночасно, держава відчуваючи переваги буде розміщувати свої ресурси  у секторах які є конкурентноздатними  на міжнародних ринках. Економічна активність зростатиме під впливом  нових торгівельних можливостей  та конкуренції з-за кордону. Виробництво буде мати доступ до ресурсів з імпорту і кінцевий продукт, навіть якщо лише частково, буде краще відображати світові ціни і буде кращої якості. Ці переваги часто нівелюються коштами перехідного періоду, що включають безробіття, перекваліфікацію, підтримку підприємств, загальну реструктуризацію і т.д. Однак, недоліки короткострокового періоду оправдуються довгостроковими виграшами.

Специфічні переваги та недоліки членства СОТ:

1. Доступ на ринки. Перша і основна перевага членства у СОТ – можливість отримати кращий доступ на ринки у галузях експорту.

Вступ України до Світової організації торгівлі забезпечує лібералізацію  доступу українських товарів  на ринки світу через:

а) зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинених країн світу і відповідно збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

б) одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі з 150 країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі.

2) Передбачуваність і транспарентність. Членство у СОТ забезпечує передбачуваність, незмінність і транспарентність доступу на ринки. Тарифи що застосовуються до не - членів можуть змінюватись і переглядатись кожен рік. СОТ забороняє таку практику, і збільшує стабільність.

3) Інституційна Реформа. Членство в СОТ вимагає створення ряду державних установ та прийняття ряду законів для провадження торгівельної політики. Такі зміни, в свою чергу, прискорюють реформи, підтримують процес лібералізації торгівлі, збільшення прозорості та посилення верховенства права.

Недоліком є те, що створення  таких умов та прийняття певних законів  надзвичайно затратним для держави. Часто такі реформи вимагають кваліфікованих спеціалістів та перекваліфікації існуючих працівників – яких важко "втримати" в державному секторі.

4) Механізм Розв'язання Суперечок. Наступною важливою перевагою членства в СОТ є можливість використання Механізму Розв'язання Спорів. Цей Механізм забезпечує "форум" для розв'язання багатьох торгівельних суперечок. Цей механізм Україна може застосувати для вирішення спорів з своїми найбільшими торгівельними партнерами – такими як ЄС, США в майбутньому Росія. Система розв'язання спорів СОТ є найпрозорішою та найдоступнішою системою

Недоліками використання цього форуму є традиційні недоліки самої системи. Розв'язання спорів: процедура є досить довгою, дорогою. Відсутня компенсація. Багато з членів СОТ ніколи не використовували систему розв'язання спорів для захисту своїх інтересів – це зокрема випадок країн що розвиваються. Станом на 2009 рік з 315 спорів лише 98 були принесені країнами що розвиваються. 90% з цих 98 спорів країнами що є найактивнішими в Азії та Латинській Америці – такими як Індія і Бразилія. Жодна Африканська країна та найменш розвинута країна до сьогодні не була стороною у торгівельному спорі СОТ. Система розв'язання спорів не є найефективнішим інструментом для приватних підприємств. Адже розпочати спір і оскаржити дії іншої держави може державний орган. Часом переконати свій уряд у необхідності розпочати справу може бути надзвичайно важко, зокрема у "політичному" аспекті.

5) Участь у прийнятті рішень СОТ. Членство у СОТ дає можливість формувати майбутні правила та розвиток світової торгівельної системи. Нові члени зможуть брати участь у міжнародних переговорах і переслідувати свої інтереси та вносити свої корективи у правила СОТ. СОТ надає можливість брати участь у найширшому міжнародному форумі переговорів, правил та напрямків торгівельної політики.

6) Покращення міжнародного іміджу країни. Вступ у СОТ позбило Україну клейма "не член СОТ" що матє значний політичний вплив у її міжнародних відносинах та значно підвищить стабільність та впевненість в ній як у діловому партнері. Можна передбачати, що членство СОТ принесе збільшення іноземних інвестицій.

7) Інтеграція з ЄС. Членство у СОТ є передумовою щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС і відповідно – ефективнішою інтеграцією України у ЄС. Вдосконалення законодавства та інституційна реформа що є передумовою членства в СОТ – частково відображає стратегію інтеграції України у ЄС

Після набуття членства у  СОТ було започатковано переговорні  процеси з укладення угод про  вільну торгівлю між Україною та низкою держав світу і окремими угрупованнями  держав. Здійснюється послідовна робота щодо опрацювання проектів угод про  вільну торгівлю та проведення відповідних  консультацій/переговорів з Сінгапуром, Сербією, Туреччиною, Канадою; продовжується підготовча робота з започаткування відповідних переговорних процесів з Мексикою, Сирією.

24 червня 2010 року укладено  Угоду про вільну торгівлю  між Україною та Європейською  асоціацією вільної торгівлі.

Україна використовує договірну  базу СОТ для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення товарообігу з країнами – основними партнерами.

Одним з основних політичних та економічних наслідків вступу України до СОТ стала активізація  переговорів з ЄС щодо укладення  Угоди про створення зони вільної  торгівлі у рамках Угоди про асоціацію  між Україною та ЄС.

8) Можливість правового відступу від правил. Кожен член СОТ має право користуватись перевагами системи і одночасно має можливість тимчасово цілком легально відступити від своїх зобов'язань. Така можливість існує у рамках захисних заходів, переобговорень тарифів, обмежень щодо торгового балансу і т.д. Окрім того існує можливість захисту національного ринку завдяки маніпулюванням обмінним курсом. Цей засіб є найменш ефективний ніж тариф хоча і може спричинити інші небажані економічні наслідки.

9) Реформа податкової та митної системи.

У результаті вступу в СОТ  тарифи знизилися і відповідно зменшилися надходження у державний бюджет. Для того щоб частково компенсувати цей ефект - реформували податкову систему щоб забезпечити ефективніше надходження податків від збільшення економічної активності пов'язаної з вступом у СОТ. Ця система повинна забезпечити перехід надходжень від тарифу до податків. Необхідною є також реформа митної системи. Надходження повинні забезпечуватись попри існуючі проблеми контрабанди та корупції. Якщо забезпечити обкладання митом виключно усіх товарів що ввозяться і повинні ним обкладатись, то зменшення надходжень не буде таким радикальним. Слід також зауважити, що заміна квот, які заборонені СОТ на тарифи – може збільшити тарифну базу і при ретельному їх зборі підвищить надходження у держбюджет.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумок, можна  стверджувати, що членство в СОТ  несе багато переваг для України. Основні недоліки пов’язані з  необхідністю переходу фінансового  та людського капіталу з економічно невигідних та неконкурентноспроможних  галузей у нові більш вигідні  сфери. Для мінімізації таких  негативних наслідків необхідно  покращити мобільність ресурсів. Основна ідея даної концепцій  полягає у тому, щоб як змога  ефективніше зменшити кошти трансформацій  у короткостроковому періоді. Адже відомо, що членство у СОТ передбачає однозначні переваги у довгостроковому періоді, але ці переваги нівелюються через короткострокові труднощі адаптації національної економіки до відкритої конкуренції. Зменшення таких труднощів та коштів можливе при забезпечені швидкої мобільності капіталу; мобільності трудових ресурсів, у тому числі горизонтальної (географічної) і особливо вертикальної (професійної), тобто можливість нагромадження людського капіталу; внутрікорпоративної мобільності – здатності підприємств до інновацій і гнучкість у зміні організаційних структур; інформаційної мобільності – необхідна умова для зниження транзакційних витрат на ринку продукції, праці і капіталу і підвищення інших видів мобільності.

Переваги для України  від членства, в першу чергу  залежать від нас самих: від нашої  швидкої адаптації до правил світової економіки, внутрішніх реформ, професіоналізму  персоналу та службовців, знання та використання правил СОТ. Адже СОТ –  велика гра: Україну прийняли у цю гру, навчили грати, вигравати –  Україні потрібно навчитись самій.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ

1. Звернення Президента України до Верховної Ради України у зв'язку з Посланням Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2009 році».

2. Моніторинг макроекономічних та галузевих показників. Міністерство економіки України. — 20010. — Жовтень.

3. Гончаров Ю., Петін Ю., Сальник О. Застосування системи рейтингових оцінок як засіб ефективного управління процесом євроінтеграції // Економіка України. — 2008. — № 11. — С. 73–82.

4. Дюмулен И. И. Международная торговля услугами. — М.: Изд-во «Экономика», 2009.

5. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я. А. Жаліло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белінська та ін. — К.: НІСД, 2010.

Размещено на http://www.allbest.ru/