Урагани, бурі, смерчі: характеристика, прогнозування, наслідки

УКООСПІЛКА ЛЬВІВСЬКА  КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Реферат на тему:

«Урагани, бурі, смерчі: характеристика, прогнозування, наслідки. Дії населення під час урагану, бурі, смерчі»

Львів 2013

Стихійне лихо - екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей. Характерними рисами стихійного лиха є його непередбачливість і неможливість, як правило, своєчасно попередити.

У ряді випадків стихійне лихо супроводиться  загибеллю матеріальних цінностей  і жертвами серед населення. Стихійне лихо оцінюється за кількістю жертв  і руйнування, в ненаселених місцях - за ступенем порушення природного середовища: рельєфу, рослинності, тваринного світу, а також за площею охоплення.

За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на:

• Літосферні (виверження вулканів, землетруси, зсуви, селі);
• Гідросферні (повені, снігові лавини, шторми);
• Атмосферні (урагани, зливи, ожеледі, блискавка).

До стихійного лиха належать: виверження вулканів, землетруси, цунамі, обвали, селі, лавини, повені, урагани, тайфуни, смерчі, смог, град, блискавки, лісова пожежа і інш. Злива, снігопад, заморозок, ожеледиця і інші явища, що постійно спостерігаються можуть мати характер стихійного лиха при раптовому різкому настанні або при незвичайно високій інтенсивності. Найнебезпечнішим стихійним лихом вважаються циклони, тайфуни, засуха і перетворення місцевості у пустелю.

Ураган, шторм, смерч — надзвичайно швидке і сильне, часто катастрофічне переміщення повітря, яке викликає загибель людей, тварин, знищення морських і річкових суден, руйнування будинків, споруд, а інколи і населених пунктів. Шторми викликають сильне хвилювання моря. Швидкість вітру під час урагану досягає 120–210 км/год і більше, при штормі — 80–100 км/год.

Наслідками ураганів, бур  і смерчів є пошкодження і  руйнування будівель, ліній електропередачі  та зв'язку, освіта заметів і завалів  на дорогах, знищення сільськогосподарських  посівів, пошкодження і загибель кораблів. В результаті цих стихійних  лих гинуть тварини, отримують травми і гинуть люди. Люди в зоні урагану і смерчу найчастіше уражаються летять предметами і обрушуються конструкціями. Вторинним наслідком ураганів бувають пожежі, що виникають через аварії на газових комунікаціях, лініях електропередачі, а іноді в результаті попадання блискавок.

Буря - дуже сильний і тривалий вітер, що має швидкість понад 20 м / с.

Нерівномірність нагрівання атмосфери  призводить до зміни атмосферного тиску  і, як наслідок, викликає загальну циркуляцію повітря в атмосфері, що і зумовлює особливості клімату, погоду, можливість та частоту виникнення метеорологічних  надзвичайних ситуацій.

Область зменшеного атмосферного тиску  з мінімумом в центрі називається  циклоном. Циклон у діаметрі досягає  декількох тисяч кілометрів. Циклони  формують похмуру із сильними вітрами  погоду.

Антициклон - це область підвищеного  атмосферного тиску з максимумом в центрі. Антициклон характеризується малохмарною, сухою погодою та слабкими вітрами.

Бурі та урагани виникають під  час циклонів. Швидкість вітру  біля земної поверхні перевищує 20 м/с  і може досягати 100 м/с.

Небезпека цих явищ природи створюється  внаслідок динамічного навантаження від потоку повітряних мас. Руйнування будівель, споруд та інших об'єктів, ураження людей відбувається внаслідок  дії швидкісного напору повітря, що викликає значний тиск на об'єкти. Розрахунок можливих руйнувань можна  виконати, використовуючи формулу для  визначення швидкісного напору повітря  та характеристики міцності конструкцій.

Р = 0,121-Р²

тиск

де, V - швидкість вітру, м/с.

Для характеристики сили вітру часто  користуються 12-ти бальною шкалою Бофорта, яка ґрунтується на характерних  наслідках дії вітру на земній поверхні (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Шкала Бофорта

Бурі поділяють на вихрові, пилові і потокові (на морі шторм) - сила вітру 9-11 балів, швидкість вітру 20-32 м/сек викликає пошкодження будівель, вириває дерева з корінням, перевертає машини, крани, руйнує повітряні лінії зв'язку та лінії електропередач. Ураження людей відбувається внаслідок пошкодження будов, перевертання машин та механізмів, падіння дерев. 6 квітня 2000 р. в 6-ти областях України буря пошкодила лінії електромереж, в результаті чого були знеструмлені 906 населених пунктів у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській та Волинській областях.

Ураган - сила вітру 12 балів, швидкість вітру 32-60 м/с, деколи до 100 м/с - руйнує та спустошує все на своєму шляху. За своїм пагубним впливом урагани не поступаються землетрусам. Залежно від швидкості вітру урагани класифікуються на три типи:

- Ураган (32 м / с і більше),

- Сильний ураган (39,2 м / с і більше)

- Жорстокий ураган (48,6 м / с і більше).

Причиною подібних ураганних вітрів є виникнення, як правило, на лінії зіткнення фронтів теплих і холодних повітряних мас, потужних циклонів з різким перепадом тиску від периферії до центру і з створенням вихрового повітряного потоку, що рухається в нижніх шарах (3-5 км) по спіралі до середині і вгору, в північній півкулі - проти годинникової стрілки.

У міру того як поверхневий тиск продовжує падати, тропічне обурення стає ураганом, коли швидкості вітру починають перевищувати 64 вузла. Помітне обертання розвивається навколо центру урагану, тому що як спіральні смуги випадання опадів закручуються навколо ока урагану. Найважчі опади і найсильніші вітри пов'язані зі стіною очі.

Око - область діаметром в 20-50 км, знаходиться в центрі урагану, де небо часто ясне, вітри слабкі, а тиск - найнижче.

Стіна очі - кільце купчасто-дощових хмар, закручене навколо ока. Найважчі опади і найсильніші вітри виявляються саме тут.

Спіральні смуги випадання опадів - смуги потужних конвективних злив, спрямованих до центра циклону.

Для забезпечення безпеки під час бурі та урагану оголошується "Штормове попередження". За цим повідомленням, обмежується вихід у море плавзасобів, закріплюються по "штормовому" баштові крани та інші будівельні механізми великих габаритів, обмежується рух транспортних засобів, припиняється заготівля лісу, польові роботи та ін. Крім того на підприємствах запобіжні заходи передбачають укріплення споруд, будівель, прибирання або закріплення предметів, які можуть травмувати людей, вживають заходів для збереження техніки.

У приватних будинках, квартирах  та у виробничих приміщеннях щільно зачиняють двері, вікна. З дахів, лоджій, балконів забирають предмети, які від поривів вітру можуть впасти вниз і травмувати людей. Предмети, які знаходяться у дворах, закріплюють  або заносять у приміщення.

Бурю (ураган) може супроводжувати гроза. При цьому необхідно уникати  ситуацій, за яких зростає вірогідність ураження блискавкою.

Передбачення  та попередження про бурю (ураган) здійснюється гідрометеослужбою за допомогою сучасних приладів, в т. ч. метеорологічних супутників, які фіксують виникнення надзвичайних метеорологічних явищ, після чого розраховується можливий напрямок їх переміщення, ймовірна потужність і час підходу до певного району. Повідомляються про наближення урагану (бурі) адміністративні органи областей, районів, штаби цивільної оборони, сільськогосподарські, лісогосподарські і промислові об'єкти. Місцеві органи влади повідомляють населення, а керівники підприємств і штаби ЦО - працівників. Це дозволяє вчасно привести в готовність формування цивільної оборони, провести попереджувальні роботи у зонах можливої дії урагану чи бурі та ефективно ліквідувати наслідки стихійного лиха.

У районі урагану, бурі, смерчу формування цивільної оборони і  населення повинні бути готовими до:

- проведення евакуації  населення і матеріальних цінностей  із небезпечних районів;

- рятування людей; розшуку  і звільнення потерпілих із-під  зруйнованих будівель і споруд;

- надання першої медичної  допомоги і доставки їх у  лікувальні установи;

- гасіння пожеж;

- ліквідації аварій на  виробничих об'єктах і комунально-енергетичних  мережах.

Смерч — це вихор, який перевищує інколи швидкість звуку. Розрідження повітря, яке виникло всередині смерчу, настільки велике, що може виривати з корінням дерева, зривати дахи, звалювати дерев’яні будинки, а інколи повністю їх руйнувати. В таких випадках рятуватися краще за все в підвалах, канавах, траншеях, сховищах і укриттях цивільної оброни.

Час існування смерчу від  декількох хвилин до декількох годин , швидкість переміщення - 50-60 км / ч.

Багато лиха наробив ураган, який здійнявся з 14 по 18 листопада 1992 року в одинадцяти областях України. Так, згідно з даними відповідального секретаря комісії з надзвичайних ситуацій Кабінету Міністрів України на сьому годину ранку 17 листопада були такі дані : без електроструму залишилося 3454 населених пункти, в тому числі і ряд великих міст; залишилося без телефонного зв'язку близько тисячі населених пунктів; 400 виробничих об'єктів у сільській місцевості через відсутність електроенергії не мали змоги приступити до роботи.

На жаль, не обійшлося  без жертв. Так, у Запорізькій  області загинуло 2 чоловіки, 3 одержали серйозні травми. Без даху залишилось 180 сімей. На Донеччині загинув 1 чоловік, 50 сімей — без даху.

Для ліквідації наслідків  стихії було створено аварійно-відновлювальні бригади Міненерго, Мінзв'язку, які  негайно розпочали роботу. По бойовій  тривозі підняті підрозділи Української  Армії) Національної Гвардії, Цивільної  оборони. Сформовані також загони цивільної  оборони з місцевого, населення. Загалом залучено до ліквідації стихійного лиха близько 50 тисяч чоловік.

За попередніми підрахунками загальний збиток становить близько 4 млрд. карбованців.

В результаті вжитих заходів  на 17 листопада електроенергія подавалася в 2130 населених пунктів, телефонний зв'язок в 200, половина з загальної  кількості пошкоджених сільгосппідприємств  розпочала роботу.

Особливо небезпечне становище  склалося в Закарпатській області. В результаті дощів на вечір 17 листопада  вийшли з берегів річки Уж, Тур, Любериця. Рівень паводка перевищив  критичні відмітки водоохоронних споруд.

Смерчі поділяються за співвідношенням  довжини та ширини — на змієподібні (чи лійкоподібні) та хоботоподібні (чи колонкоподібні); за місцем виникнення — на такі, що формуються над сушею  і над водою; за швидкістю руйнувань  — на швидкі (секунди), середні (хвилини) та повільні (десятки хвилин).

Виникають смерчі майже щорічно  то в одній, то в іншій області (1—2 рази на рік), переважно в серпні, мають невелику тривалість (до десяти хвилин). Частіше вони виникають  у Центральному Поліссі і Степовій зоні, особливо в Запорізькій, Херсонській  областях і в Криму. За останні 20 років XX ст. в Україні зареєстровано 34 випадки смерчів з людськими  жертвами і значними збитками, особливо в сільському і лісовому господарствах. Тому руйнівну силу смерчів можна  порівняти з ударною хвилею осередку ядерного ураження. Ураганні вітри  руйнують будівлі, лінії електропередачі  та зв'язку, розкидають скирти сіна і  соломи, спустошують посіви, пошкоджують  транспортні магістралі й мости, призводять до аварій на комунально-енергетичних мережах, а головне — до людських жертв.

Дії при  ураганах, бурях, смерчах

Для того щоб зменшити збитки і втрати підприємства, гідрометеослужби за декілька годин до наближення урагану, бурі, смерчу подають штормове попередження. Отримавши попередження, необхідно виконати запобіжні роботи: закріпити слабкі конструкції, в будинках зачинити двері, вікна, горища, вентиляційні пристосування. Великі вікна і вітрини зашити дошками. Скло заклеїти смужками паперу або тканини. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть нанести людям травми. Подбати про аварійне освітлення, медикаменти, бинти. Зробити запас продуктів харчування і води на 2–3 доби. Радіоприймачі і телевізори тримати ввімкнутими для прослуховування інформації штабів цивільної оборони і пояснення правил поведінки.

Заходи щодо захисту  населення від ураганів , бур і  смерчів :

- Своєчасний прогноз і  оповіщення населення;

- Зменшення впливу вторинних  факторів ураження ( пожеж , проривів  гребель , аварій ) ;

- Підвищення стійкості  ліній зв'язку та мереж електропостачання;

- Підготовка сховищ , підвалів  та інших заглиблених споруд  для укриття людей;

- Укриття в міцних спорудах  і місцях, що забезпечують захист  сільськогосподарських тварин; заготівля  для них води і кормів.

Після стихійного лиха

Рятувальні та невідкладні роботи при ліквідації наслідків стихійного лиха і аварії проводять рятувальні формування, а також залучене працездатне  населення.

Роботи, які потребують спеціальної  підготовки і залучення потужної техніки, виконують інженерні загони, створені на базі будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних  організацій і відділів комунального господарства.

При стихійних лихах, які не є  катастрофічними, всі заходи організовують  керівники районів, об'єктів, населених  пунктів і начальники загонів  служби порятунку.

Начальник цивільного захисту (району, населеного пункту чи об'єкта) приймає  рішення про проведення рятувальних  і невідкладних робіт, в якому  визначає: де зосередити основні зусилля, завдання рятувальних загонів і  порядок введення їх на об'єкти робіт, початок і тривалість робіт, управління силами, які ведуть роботи, і порядок  забезпечення їх дій.

Рятування людей і матеріальних цінностей є основним завданням  при стихійних лихах. Послідовність  виконання цього завдання залежить від характеру лиха, його наслідків, наявності та підготовки сил цивільного захисту, періоду року, стану погоди та інших факторів.

У завчасно розроблених планах ЦЗ на об'єктах господарювання визначають порядок приведення у готовність і дію рятувальних формувань  при стихійних лихах. Плани складають  на основі прогнозування можливих стихійних  лих.

Ліквідація наслідків  будь-яких стихійних лих

Ліквідація наслідків будь-яких стихійних лих полягає в таких  діях: оповіщенні формувань і населення  про небезпеку стихійного лиха; організації  управління рятувальними силами в районі лиха; веденні розвідки, встановленні ступеня і масштабів руйнувань, затоплення, зараження, пожеж та інших  даних; виявленні об'єктів і населених  пунктів, яким загрожують наслідки стихійного лиха; визначенні складу, чисельності  сил і засобів, які залучаються  для рятувальних та інших робіт; організації медичної допомоги потерпілим і евакуації їх у лікувальні заклади, виведенні населення в безпечні місця та його розміщенні; забезпеченні громадського порядку в районі лиха; організації матеріального, технічного і транспортного забезпечення; проведенні інших заходів, спрямованих на підготовку і забезпечення рятувальних робіт; ліквідацію наслідків стихійного лиха.

Успіх дій формувань при стихійних  лихах значною мірою залежить від своєчасної організації і  проведення розвідки.

Завдання для розвідки ставить  начальник цивільного захисту об'єкта. Він визначає мету розвідки, які  відомості та на який час необхідно  одержати, де і на виконанні яких завдань слід зосередити основні  зусилля, які для цього використати  сили і засоби.

У районі стихійних лих розвідка визначає: межі району лиха і напрямок його поширення; об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека; місця  знаходження людей і ступінь  загрози їм; шляхи підходу формувань  і техніки до місць роботи; стан пошкоджених будівель і споруд; наявність у них потерпілих, яким необхідна допомога у першу чергу; місця аварій на технологічних лініях, комунально-енергетичних мережах і розміри руйнувань на них; обсяги робіт, умови їх ведення; можливість використання техніки; найбільш зручні місця для розбирання завалів і звільнення потерпілих, а також для прокладання шляхів їх евакуації; стан вододжерел і можливість використання їх для господарських, питних потреб і гасіння пожеж; умови і доцільну черговість ведення робіт. Зібрані дані про характер і обсяг майбутніх робіт розвідники доповідають начальнику в намічені строки.

Після землетрусу потрібно знати, скільки  людей необхідно розшукати і  врятувати, кількість поранених, сімей, що залишилися без житла, які сили і засоби необхідні для відновлення  роботи господарства, підприємства, чисельність  людей, яких можна додатково залучити для проведення рятувальних і  відновних робіт.

Оскільки під руїнами можуть бути люди, за допомогою населення  потрібно провести суцільне обстеження виробничих приміщень, житлових будинків у районі землетрусу.

Під час роботи забороняється без  потреби ходити по руїнах, заходити у зруйновані будівлі та споруди, перебувати поблизу будов, які можуть обвалитися. Підходити до зруйнованої  будівлі чи споруди дозволяється з найбільш безпечного боку. Під  час огляду внутрішніх приміщень, підвалів забороняється використовувати  для освітлення відкриті джерела  вогню — факели, свічки, газові лампи  і ліхтарі.

Заходячи в дуже задимлене і  захаращене приміщення, потрібно обв'язатися  мотузкою, вільний кінець якої передати людині, що знахо-диься при вході, і періодично подавати сигнал про  себе.

Забороняється палити і користуватися  іскроутворюючими інструментами, пускати  двигуни, машини і механізми поблизу  загазованої території або всередині  загазованих приміщень.

У будівлях зі зруйнованою або пошкодженою  електричною мережею забороняється  без гумових рукавиць торкатися  електричних проводів і з'єднаних  з ними металевих предметів. Роботи проводять тільки після знеструмлення  електромережі.

За наявності отруйних чи сильнодіючих ядучих речовин роботи проводять  тільки в індивідуальних засобах  захисту органів дихання і  шкіри. В умовах запилення (будівельний  пил та ін.) для захисту органів  дихання використовують ватно-марлеві  пов'язки, протипилові тканинні маски  і респіратори.

Населення потрібно інформувати про  режими поведінки. Інформація має бути чіткою, ясною, а в завданні на проведення робіт слід конкретно зазначити: хто, коли і що повинен зробити. Від  цього буде залежати успіх проведення рятувальних і невідкладних робіт  у районі небезпечного стихійного лиха.

Для врятування населення необхідно  терміново залишити зону можливого  поширення зсуву чи селевого потоку. З оповіщенням про наближення зсуву чи селевого потоку або при  появі перших ознак потрібно погасити печі, вимкнути освітлення та електроприлади, перекрити газові крани, попередити сусідів і направитися в безпечне місце.

Якщо у селевий потік потрапили  люди, їм надають допомогу із застосуванням  засобів, які е поблизу: канатів, дощок, вірьовок, жердин. Виводити потерпілих із селевого потоку треба за напрямком  руху з поступовим наближенням до його краю.

Рятувальні формування ЦЗ і населення  повинні бути готові до проведення рятувальних і невідкладних робіт  з метою ліквідації наслідків  зсуву чи селевого потоку.

Формування цивільного захисту  і населення повинні бути готовими у районі урагану, бурі, смерчу до проведення таких робіт: евакуації населення, сільськогосподарських тварин і  матеріальних цінностей із небезпечних  районів; розшуку і звільнення потерпілих із-під зруйнованих будівель і  споруд; надання першої медичної допомоги і доставки їх у лікувальні установи; гасіння пожеж; рятування людей і сільськогосподарських тварин, які перебувають у будівлях, що горять і напівзруйновані; ліквідації аварій на виробничих об'єктах і комунально-енергетичній мережі.

Під час і після снігових заметів  органам управління ЦЗ, керівникам господарств і установ, населенню  потрібно бути готовими до проведення таких робіт: розшуку пропалих людей  і сільськогосподарських тварин; надання першої медичної допомоги; розчищення снігових заметів на дорогах, вулицях, навколо тваринницьких  ферм і виробничих будівель; надання  допомоги поїздам, автотранспорту, яких снігові заноси застали в дорозі; ліквідації аварій на комунальній і  енергетичній мережах.

Під час снігової бурі, особливо вночі, роботи слід виконувати тільки групами  з таким розрахунком, щоб кожна  людина перебувала в полі зору інших  працівників. Для ліквідації снігових заметів застосовують снігоочисні  машини, бульдозери, екскаватори, грейдери. Для зв'язку, постачання продуктів, кормів, палива використовують гусеничні  трактори. На дорогах виставляють  покажчики та орієнтири.

При спільних діях особового складу формувань цивільного захисту і  населення, при високій дисципліні та організованості населення можна  значно зменшити наслідки стихійного лиха.

В Україні, порівняно з іншими розвинутими  країнами, — високий рівень антропогенізації території, техногенне навантаження на природне середовище більше у 5—6 разів, окремо виділяється група природно-техногенних  небезпечних явищ, пов'язаних з експлуатацією  гребель, водосховищ, проведенням заходів  з меліорації і водопостачання, гірничих добувних робіт. Крім того, завжди є  загроза стихійних лих промисловим  і сільськогосподарським об'єктам  і спорудам. Руйнування або пошкодження  об'єктів з небезпечними виробництвами  може призвести до пожеж, вибухів, викидів  небезпечних речовин, радіоактивного забруднення, затоплення територій. Стихійні лиха можуть бути причиною аварій на електроенергетичних спорудах і мережах, транспортних аварій, великих руйнувань, травм, психічних розладів, паніки (див. стор. 485—486).

Тому захист населення, навколишнього  природного середовища, промислових  споруд і об'єктів від загрози  природних факторів, а також надзвичайних ситуацій техногенного походження є  важливим державним завданням.

Використана література:

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л.  Г., Акимов Н. И. Гражданская  оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель  С.И. и др. Методика выявления  и оценки рациональной обстановки  при разрушениях (авариях) атомных  электростанций. - М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П.  и др. Защита объектов народного  хозяйства от оружия масового  поражения. Справочник. - К., 1989.

5. Деміденко Г.П., Захист об'є  ктів народного господарства  від зброї масового ураження. - К., 1996.

6. Депутат О. П., Коваленко І.  В., Мужик І. С. Цивільна оборона/  За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

7. Дія населення в надзвичайних  ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів  стронцію і цезію у продуктах  харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

9. Загальні вимоги до розвитку  і розміщення потенційно небезпечних  виробництв з урахуванням ризику  надзвичайних ситуацій техногенного  походження. / Наукові керівники:  член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов  і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

10. Леігович Г.Г. Довідник з  цивільної оборони. - К., 1999.

11. Методика прогнозирования масштабов  заражения сильнодействующими ядовитыми  веществами при авариях (разрушениях)  на химически опасных объектах  и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

12. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі  отруйні речовини. -К., 1999.

13. Організація проведення рятувальних  робіт при стихійних лихах,  аваріях і катастрофах. - М., 1990.

14. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта  В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

15. Справочник по гражданской  обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.

16. Справочные данные о чрезвычайных  ситуациях техногенного, природного  и экологического характера. В  3-х частях. - М., 1990.

17. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.

18. Чорнобильська аварія. Події.  Факти. Цифри / Під керівництвом  генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.