Виконання дохідної частини державного бюджету України за 2006-2011

ЗМІСТ 

ВСТУП…………….………………………………………………………….3

1. Сутність прямих податків та їх місце у формуванні Державного бюджету України……………………………………………………………………4
2. Виконання дохідної частини державного бюджету України за 2006-2011 рр………………………………………………………………………………11

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….18

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….20

ВСТУП

Своєчасне наповнення дохідної частини Державного бюджету України  є базою розбудови економіки  держави та гарантією соціального  забезпечення населення. Важливу роль у цьому процесі відведено  податковим надходженням як вагомому джерелу поповнення бюджету. Податки  є регулятором перерозподілу  валового внутрішнього продукту (ВВП), вони відчутно впливають на економічні процеси в державі.

Податкова складова є одним  з основних джерел доходів державного бюджету, забезпечення виконання державою своїх функцій. За допомогою податків держава не лише акумулює кошти,  але й виробляє перерозподіл суспільних доходів між різними категоріями населення,  територіями,  галузями економіки. Крім того, податки забезпечують моніторинг економічних процесів.  Результати такого зворотного зв'язку використовуються при плануванні стратегічного розвитку держави, що неможливо здійснити, спираючись виключно на неподаткові надходження до бюджету, навіть враховуючи деяке зростання їх стабілізуючої ролі у кризовий та посткризовий періоди.

1. Сутність прямих податків та їх місце у формуванні Державного бюджету України

Надходження до державною бюджету - це кошти, що залучаються до складу доходів державного бюджету з метою фінансування запланованих видатків. Надходження до бюджету включають доходи бюджету та кошти, що залучаються на основі позики. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1. Податкові надходження.

2. Неподатної надходження.

3. Доходи від операцій з капіталом.

4. Трансферти.

Фінансування дефіциту бюджету  проводиться шляхом мобілізації  коштів та одержання позик. Класифікація фінансування бюджету здійснюється за категоріями кредиторів (або власників  боргових зобов'язань) та за типами боргових інструментів.

Податкові надходження - це доходи, що залучаються до складу державного бюджету в формі загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Питома вага таких надходжень в структурі доходів Державного бюджету складає від 65 до 70 %, а частка в ВВП від 9 % до 12 %. До податкових надходжень відносяться прямі і непрямі податки, збори та обов'язкові платежі. Зокрема, податкові надходження включають податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості активів, платежі за використання природних ресурсів, акцизи, податок на додану вартість, ввізне мито, плату за ліцензії та ін.

Прямі податки хоча й поступаються непрямим за своєю питомою вагою  у формуванні доходів бюджету  мають суттєве значення у податковій системі України. Найрозвинутішою є система прибуткового оподаткування. Земельне та майнове оподаткування як за своєю бюджетною роллю так і за впливом на платників поки, що недостаньо вагомі. При чому це скоріше недолік, ніж перевага податкової системи. Є певні проблеми у системі прибуткового оподаткування. Це насамперед проведення чіткого розмежування між прибутковим оподаткуванням юридичних і фізичних осіб. На заході податок на прибуок корпорації має високий рівень розвитку. Із розвитком акціонерної форми власності в Україні прибуток стає важливою складовою доходу, а тому потребує особливих форм оподаткування.

Система прямих податків регулює насамперед доходи юридичних і фізичних осіб, на відміну від непрямих, які впливають  на ціни. Але в кінцевому підсумку і прямі, і не прямі податки  скорочують споживання, впливаючи тим  самим на баланс попиту й пропозиції.

Важливим елементом системи  прямих податків є прибуткове оподаткування. Залежно від платників податку  прибуткове оподаткування поділяється  на два види:

• оподаткування фізичних осіб,
• оподаткування юридичних осіб.

Кожний з указаних видів передбачає різні умови справляння податку. Це пояснюється тим, що доходи юридичних і фізичних осіб, маючи однакову економічну природу - добавлену вартість, розрізняються за характером викорисання, виконуючи різні функції. Так, доходи підприємств мають продуктивніший характер. Вони спрямовуються на розвиток виробництва, тоді

• кошти, матеріальні цінності й нематеріальні активи, що надходять підприємству у вигляді внесків до його статутного фонду, оплати емітованих ним акцій або інших корпоративних прав;
• кошти громадян, що надходять до кредитних спілок, пенсійних фондів та інших спеціалізованих фінансових установ у вигляді внесків на додаткове пенсійне страхування;
• взяті на облік, але не сплачені боргові вимоги та права вимоги на виконання договірних зобов'язянь у тому числі отримані, але не оплачені векселі, боргові розписки, акредитиви, чеки, гарантії, банківські накази та інші види забезпечення заборгованості щодо розрахунків з дебіторами;
• курсові різниці, нараховані на валютні цінності підприємства;
• кошти спільного інвестування інвестиційних фондів та інвестиційних компаній;
• кошти, матеріальні цінності або нематеріальні активи, внесені у вигляді іноземної інвестиції та повернуті іноземному інвесторові в разі припинення інвестиційної діяльності на суму фактичного внеску в грошовій або натуральній формі;
• кошти, матеріальні цінності та нематеріальні активи, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, утому числі неризидентів, фондам, установам, закладам, громадським тарелігійним організаціям. Метою діяльності яких не є одержання прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної,культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності;
• кошти, одержані закладами і установами освіти та науки, що повністю або частково фінансуються з бюджету, на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами;
• кошти, одержувані релігійними організаціями від здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами.

Для сучасних держав характерним є  втручання в різні сфери економічного життя. Різниця лише в ступені цього втручання. У США воно менше, а в Швейцарії - більше.

Основним інструментом державного регулювання є податкова політика та фінансовий вплив на підприємництво.

Завдяки цьому впливу держави досягають  поставленої мети по забезпеченню економічного росту, впровадаженню ефективної цінової  політики, зайнятості населення країни, створенню системи соціального  захисту менше захищених верств населення, створенню рівноваги  у зовнішньо-економічній діяльності тощо.

Системи податків у розвинених країнах  багатогранні та розгалужені. Вони включають  в себе федеральні або загальнодержавні податки, податки регіонів та місцеві  податки. Ступені оподаткування  в Європі вище ніж в Пн. Америці.

На сьогодняшній день податки служать  інструментом розвитку економіки. Формування і рух бюджетних коштів займає центральне місце в реалізації економічної  політики всіх країн світу,зокрема  таких лідерів в економічному розвитку як Японія і США.

Податкова система Японії характеризується багатою кількістю податків.їх має  право стягувати кожен орган  територіального управління. Але всі податки країни зафіксовані в законодавчих актах. Кожен вид державного податку регулюється законом. Закон «Про місцеві податки» визначає їх види і граничні ставки, всі інші встановлює місцевий парламент.

Основу бюджету становлять прямі  податки, яким віддається очевидна перевага.

Найбільший дохід державі приносить податок на прибуток з фізичних і юридичних осіб. Він перевищує 56% всіх податкових надходжень.підприємства і організації сплачують з прибутку : державний податок на прибуток у розмірі 33,48%, префектурний податок на прибуток - 5% від державного, що дає ставку.

Прямий податок - це обов'язковий платіж, котрий стягується державою безпосередньо з доходів і майна фізичних та юридичних осіб. Прямий податок поділяється на реальний та особистий.

Прямі податки мають суттєве  значення у податковій системі України. Найрозвинутішою є система прибуткового оподаткування.земельне та майнове  оподаткування як за своєю бюджетною  рольюдак і за впливом на платників  податків поки що недостатньо вагомі. В умовах переходу від планової до ринкової економіки ще не встигли сформуватись досить сильна податкова служба,котра могла б надійно і всебічно контролювати доходи підприємств і громадян.Невизначеність законодавства й відсутність повноцінного податкового апарату значно ускладнюють контроль за доходами, особливо від підприємницької діяльності. В цих умовах майнове і земельне оподаткування може відіграти врівноважуючу роль у системі прямого податком на прибуток підприємств набагато більший,ніж прибутковий податок з громадянко так ж впливає на загальний розмір цих двох видів податків і забезпечує перевищення частки податку на прибуток підприємств над часткою прибуткового податку з громадян у доходах бюджету. Одночас спостерігається інша тенденція: різке зменшення частки платежів у бюджет із доходів господарюючих суб'єктів. [11]

Це зумовлено системою податкових пільг та практикою надання підприємцям податкового крeдиту у формі відстрочки здійснення платежів у бюджет.Відповідно до закону України «Про внесення змін до Закону України» «Про оподаткування прибутку підприємств» у структурі доходів зведеного бюджлу суттєво знижується частка прибутку підприємств. Це зумовлено на амперед уведенням нового порядку визначення оподатковуваного прибутку як різниця між валовим доходом і валовими витратами, включeнням до останніх витрат на утримання соціальної сфери. Водночас підприємства отримують суттєві додаткові кошти на розвиток власного виробництва у вигляді амортизаційних витрат.

Податки з населення - це економічні відносини в грошовій формі, які виникають між д фжавою і населенням із приводу примусового обов'язкового вилучення части ти доходу для створення централізованого грошового фонду держави.

Прибуткове оподаткування доходів  громадян може здійснюватися за пропорційними  і прогресивними (регресивними) ставками. Прогресія (регресія) буває прямою і ступінчастою. При прямій прогресії ставки збільшуються (зменшуються) із зростанням доходу, і податок за цими ставками нараховується пропорційно розміру доходу. Як правило, в системі прибуткового оподаткування ромадян при побудові шкали ставок використовується ступінчастий метод. Суть його полягає в тому, що дохід розбивається на частки, для кожної з яки: установлюється своя ставка податку. При прогресивній шкалі кожна наступна частка доходу оподатковується за більшою, а при регерсивній-за меншою ставкою, ніж попредня.

В Україні, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають поза межами України, є платниками податку на нерухоме майно, яке перебуває в їх власності в тому випадку, якщо воно знаходиться на території України.

Об'єктом оподаткування є нерухоме майно ,що перебуває у власності  громадян: житлові будинки, квартири, дачні (садові) будинки, гаражі, а також інші приміщення та споруди.

Платниками податку з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є як юридичні, так і фізичні особи, у власності яких є транспортні засоби. Ставки податку встановлюються в частинах мінімальної заробітної плати залежно від виду транспортного засобу та його вантажопідйомності. Для обчислення податку необхідно ставку помножити на показники потужності двигуна,які виражаються в кінських силах або в ккіловатах потужності.

Контроль за сплатою податку  з власників транспортних засобів здійснюють як податкові інспекції так і державні автомобільні інспекції. Зокрема технічний огляд автомобілів, які проводять автомобільні інспекційне здійснюється без пред'явлення розрахункових документів про сплату податку з власників транспортних засобів. Податкові інспекції мають можливість проконтролювавти сплату цього податку тільки в юридичних осіб, причому контроль може здійснюватися у два етапи: камеральна перевірка та документальна.

Камеральна перевірка проводиться в податковому органі куди платники мають подавати разом з іншими формами звітності і розрахунку податку з власників транспортних засобів. У цьому розрахунку платник наводить такі дані:марки авт'омобілів,що перебувають на балансі підприємства їх кількість, потужність двигунів, на основі яких і обчислюється сума податку належно до сплати в бюджет.

Документальна перевірка правильності сплати цього податку проводиться  податковим інспектором безпосередньо  на підприємстві разом із перевіркою правильності та своєчасності сплати інших податків. Для перевірки використовуються книги чи картки обліку основних засобів та технічні державою та підприємствами всіх форм власності прибутку як головного джерела інноваційногї діяльності підприємства є податок на прибуток підприємств, що входить до складу податкової системи України.

Кожен вид податків має свої специіфчні риси та функціональне призначення  і займає окреме місце в податковій системі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування. Цей вид податків сприяє такому розподілу податкового тягаря, при якому більше сплачують ті члени суспільства котрі мають вищі доходи. Такий принцип більшістю економістів світу вважається найсправедливішим з самого початку оподаткування прибутку підприємств його називали «впровадженням законів правди і справедливості», вважаючи найдосконалішою формою оподаткування.

Поряд з іншими видами податків, податок на прибуток підприємств є елементом податкової системи України та інструментом перерозподілу нацонального доходу. Але на відміну від податку на додану вартість цей податок є прямим тобто його кінцева сума повністю залежить від кінцевого результату господарської діяльності підприємств та організацій.

В Україні система оподаткування  прибутку характеризується частою зміною об'єкта оподаткування. Так, у 1991 р. податок справлявся з прибутку, в 1992 - з доходу, в першому кварталі 1993 - з прибутку, починаючи з другого кварталу 1993 та у 1994 р. - з доходу, в 1995-1997 рр. - з пибутку.

Згідно з редакцією Закону України «Про оподаткування прибутку підприємсті», що діяла до 01.07.97 р., об'єктом оподаткування був пртбуток, що визначався як виручка від реалізації з якої вираховувалась собівартість. При цьому не враховувались витрати підприємства, що були понесені за звітний період, але не знайшли відображення в собівартості. Це витрати на створення виробничих запасів, що використовуватимуться в майбутньому податковому періоді. Створювалась ситуація коли підприємство практично зазнавало великих втрат і не мало обігових коштів, але мало об'єкт оподаткування за бухгалтерським обліком. Результатом таких дій було «вимивання» обігових коштів підприємств.

2. Виконання дохідної частини державного бюджету України за 2006-2011 рр.

Виконання дохідної частини  зведеного бюджету за 2011 рік становило 398,3 млрд. грн., що на 83,9 млрд. грн., або на 26,7 %, більше аналогічного показника попереднього року.

Річний план виконано на 100,2 %. У 2010 році річний план було виконано на 98,4 %.

Виконання бюджету характеризувалося  стабілізацією надходжень основних податків до бюджету порівняно з  попеднім роком.

Річний план виконано на 100,2 %. У 2010 році річний план було виконано на 98,4 %.

Виконання бюджету характеризувалося  стабілізацією надходжень основних податків до бюджету порівняно з  попереднім роком.

До дохідної частини державного бюджету з урахуванням міжбюджетних трансфертів надійшло 314,6 млрд. грн., що на 74,1 млрд. грн., або на 30,8 %, більше аналогічного показника 2010 року. У тому числі до загального фонду державного бюджету надійшло 265,8 млрд. грн., а до спеціального - 48,8 млрд. грн.

Виконання дохідної частини державного бюджету без урахування міжбюджетних трансфертів становило 311,8 млрд. грн., що на 77,9 млрд. грн., або на 33,3 %, більше відповідного показника попереднього року.

Збільшення доходів бюджету  відбулось майже за всіма статтями, але основним його чинником стало  підвищення на 56,8 % податкових надходжень.

Зокрема, виросли обсяги надходжень за такими статтями: податком на додану вартість - на 43,8 млрд. грн., або 50,7 %; податком на прибуток підприємств - на 14,8 млрд. грн., або на 37,0 %; рентна плата та збори на паливно-енергетичні ресурси - на 7,9 млрд. грн., або на 60,0 %; акцизний податок - на 5,4 млрд. грн., або на 19,5 %; податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції - на 2,7 млрд. грн., або на 29,8 %.

Річний план при цьому  виконано на 103,5 %. Основним чинником такого перевиконання стало зростання податкових надходжень, а саме, податку на прибуток підприємств. Обсяг його перевиконання за результатами року становив 7,2 млрд. грн. Аналогічна ситуація - і з показником рентної плати та зборів на паливно-енергетичні ресурси (перевиконано на 2,5 млрд. грн.) та ПДВ (перевиконано на 1,6 млрд. грн.).

Водночас річний план не було виконано за такими бюджетними статтями, як акцизний податок з вироблених в Україні товарів (- 3,6 млрд. грн.) та вивізне мито (-0,7 млрд. грн.).

Динаміку щомісячних доходів  державного бюджету за звітний період представлено на графіку. Піки надходжень у лютому, травні, серпні листопаді  пояснюються тим, що саме на ці місяці припадають кінцеві терміни сплати податку на прибуток підприємств. У  цілому тренд надходжень до державного бюджету, зокрема в частині податкових надходжень, подібний до трендів попередніх років. Зазначене свідчить про те, що економіка адаптувалася до нових  правил оподаткування після запровадження з 1 січня 2011 року Податкового кодексу.

Виконання дохідної частини  державного бюджету характеризувалося такими ознаками:

• виконанням, у цілому, річного планового показника в частині бюджетних доходів;
• стабілізацією надходжень і забезпеченням стійкого зростання обсягів надходжень до бюджету основних податків: податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість;
• уповільненням темпів приросту надходжень акцизного податку, який протягом двох попередніх років в умовах фінансово-економічної кризи був фактично єдиним стабільно зростаючим джерелом наповнення бюджету.

У структурі дохідної частини  бюджету варто відмітити збільшення частки податкових надходжень, що було спричинено віднесенням надходжень рентної плати та зборів на паливно- енергетичні ресурси до категорії податків.

Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень зведеного бюджету порівняно з 2010 роком збільшилася на 9,4 в. п. до 84,0 %. Водночас змінилася структура самих податкових надходжень. Так, відбулося зростання часток податку на додану вартість (на 5,2 в. п.), податку на прибуток підприємств (на 1,0 в. п.) та інших податкових надходжень (на 11,6 в. п.). Частки решти податкових надходжень скоротилися: податку з доходів фізичних осіб - на 1,1 в. п., акцизного податку - на 7,0 в. п., зборів за спеціальне використання природних ресурсів - на 0,3 в. п.

Частка неподаткових надходжень зведеного бюджету знизилася на 8,4 в. п. і становила 15,0 %. Основним чинником цього стало віднесення рентної плати та зборів на паливно- енергетичні ресурси до податкових надходжень.

Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень державного бюджету в 2011 році порівняно з 2010 роком збільшилася на 12,5 в. п. Зміни у структурі доходів державного бюджету в цілому подібні до змін у структурі доходів зведеного бюджету.

Структура доходів зведеного та державного бюджетів наведена у таблиці 4.1.2.

В 2011 році до державного бюджету  надійшло 261,6 млрд. грн. податкових надходжень, що на 94,7 млрд. грн., або на 56,8 %, більше відповідного показника минулого року.

У зіставних умовах (без  урахування надходжень рентної плати  та зборів на паливно-енергетичні ресурси, віднесених з 1 січня 2011 року до податкових надходжень), обсяг податкових надходжень збільшився на 73,6 млрд. грн., або на 44,1 %.

До державного бюджету  надійшло 54,7 млрд. грн. податку на прибуток підприємств, що на 14,8 млрд. грн., або на 37,0 %, більше відповідного показника попереднього року. Таке зростання відбулося попри зменшення ставки податку на 2 в. п. (з 25 % до 23 %) з 1 січня 2011 року.

Річний плановий показник податку на прибуток виконано на 115,1 %, що повністю відповідає прогнозній оцінці експертів ІБСЕД (див. Бюджетний  моніторинг: Аналіз виконання бюджету  за січень - вересень 2011 року).

Щомісячна динаміка надходжень податку на прибуток підприємств у цілому повторює тенденції попередніх років.

Податок на прибуток підприємств зріс у 2011 році передусім за рахунок збільшення надходжень податку з підприємств і організацій приватного сектору на 12,8 млрд. грн., або більш як у 1,5 раза. Крім того, збільшилися надходження податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, - на 3,0 млрд. грн., або на 37,8 %. Водночас надходження податку з державного сектору скоротилося на 95,7 млн. грн..

У 2011 році до державного бюджету  надійшло 130,1 млрд. грн. податку на додану вартість, що на 43,8 млрд. грн., або на 50,7 %, більше відповідного показника попереднього року.

Річний плановий показник ПДВ виконано на 101,3 %, що відбулося  вперше за два останні роки, коли рівень виконання становив 89,2 % у 2009 році та 80,6 % у 2010 році. При цьому більш  як на 6 млрд. грн. перевиконано показник надходжень податку з ввезених на територію України товарів, що на 6,9 % більше запланованого.

У 2011 році з бюджету було відшкодовано 42,8 млрд. грн., що на 2,1 млрд. грн., або на 5,1 %, більше за відповідний  показник 2010 року. Слід зазначити, що у  серпні 2010 року відбулося зарахування  до доходів бюджету обсягу, оформленого облігаціями внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість на суму 16,4 млрд. грн. Відповідно, без урахування цього «заліку», тобто при порівнянні цього показника у зіставних умовах, обсяги відшкодування з бюджету у 2011 році збільшилися на 76,1 %.

Згідно з даними Державного казначейства України, станом на 1 грудня 2011 року в автоматичному режимі було відшкодовано ПДВ на суму 13,8 млрд. грн., що становить 35,1 % від загального обсягу відшкодування.

У цілому після серпня 2010 року, коли було проведено зарахування обсягу прострочених сум бюджетного відшкодування ПДВ шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики, суттєво зросли обсяги щомісячного відшкодування податку з бюджету: якщо за перші 7 місяців 2010 року середньомісячна сума відшкодування становила 1,4 млрд. грн., то, починаючи з серпня 2010 року, цей показник збільшився майже у 2,5 раза - до 3,4 млрд. грн. Таке зростання видно на діаграмі 4.1.2.

У 2011 році до державного бюджету  надійшло 11,8 млрд. грн. податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, що на 2,7 млрд. грн., або на 29,8 %, більше відповідного показника минулого року.

Збільшення надходжень податків на міжнародну торгівлю пояснюється, в  першу чергу, підвищенням обсягів  зовнішньої торгівлі. Так, станом на 1 грудня 2011 року обсяг імпортних операцій виріс на 38,1 %, обсяг експортних операцій - на 34,3 %.

Надходження податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції становили 94,9 % річного плану (у 2009 році цей показник становив 102,2 %). Невиконання річного плану відбулося через недоотримання 0,9 млрд. грн. вивізного мита. Цей факт пояснюється запровадженням і скасуванням протягом року експортного мита на зернові. Нагадаємо, що завдяки впровадженню з 1 липня 2011 року такого мита, надходження за цією статтею у липні - вересні 2011 року збільшилося в 3,5 раза. Водночас через те, що такий захід суттєво підвищив податкове навантаження на виробників сільськогосподарської продукції і через рекордний врожай зернових в Україні у поточному році (52-53 млн. т), який зняв побоювання щодо можливого дефіциту зернових на внутрішньому ринку, 7 жовтня 2011 року цей вид мита було скасовано, що призвело до падіння митних надходжень до бюджету

Порівняно з аналогічним  періодом попереднього року структура  податків на міжнародну торгівлю зазнала  певних змін, а саме:

• частка надходжень ввізного мита збільшилася на 7,9 в. п.;
• частка надходжень вивізного мита зменшилася на 5,4 в. п.;
• частка інших надходжень від зовнішньоекономічної діяльності скоротилася до 0,0 % через віднесення коштів за вчинення консульських дій до категорії адміністративних зборів і платежів.

Основним чинником виконання плану надходжень з податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції стало зростання обсягів надходжень від мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що у 2011 році збільшилися на 0,8 млрд. грн., або на 62,2 % порівняно з попереднім роком.

Надходження акцизного податку у 2011 року становило 33,0 млрд. грн., що на 5,4 млрд. грн., або на 19,5 % більше відповідного показника минулого року. Рівень виконання річного плану становив 90,1 % (за 2010 рік до державного бюджету з цього джерела надійшло 93,0 % від запланованого на рік).

Частка надходжень акцизного  податку з вироблених в Україні  товарів становила 76,3 % загальних «акцизних» надходжень проти 83,3 % у 2010 році.

Основним чинником збільшення сплати акцизу до бюджету стали надходження  акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів, які зросли на 2,2 млрд. грн., або на 17,2 %. Це пояснюється збільшенням з 1 січня поточного року ставок акцизного збору з цього виду продукції, а також зростанням мінімального акцизного податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби. Крім того, збільшення ставок податку привело до зростання надходжень акцизного податку на транспортні засоби - на 0,5 млрд. грн., або на 64,0 %.

На виконання плану з надходжень акцизного податку вплинуло законодавче рішення про зменшення ставок акцизного податку на нафтопродукти через дестабілізацію цін на нафту на світових ринках і відповідне подорожчання нафтопродуктів в Україні. Так, Законом України від 7 квітня 2011 року № 3221 «Про внесення змін до Податкового кодексу України» тимчасово до 31 липня 2011 року було знижено в середньому на ЗО % ставки акцизного податку на бензини та дизельне пальне. Згідно з даними Міністерства фінансів України, втрати державного бюджету від такого зниження ставок оцінено у 3,3 млрд. грн. Водночас відновлення стягнення цього акцизу з серпня 2011 року призвело до збільшення надходжень акцизного податку з нафтопродуктів порівняно з попереднім роком на 0,7 млрд. грн., або на 10,8 %. 

ВИСНОВКИ

Головним результатом виконання дохідної частини зведеного та державного бюджету у 2011 року став вищий порівняно з попереднім роком рівень фіскальних надходжень. Так, податків до бюджету було сплачено на 56,7 % більше, ніж у попередньому році. Причому позитивним моментом є те, що такі темпи приросту податкової частини бюджету відбулися в перший рік після реформи податкової системи внаслідок упровадження з 1 січня 2011 року Податкового кодексу.

У структурі дохідної частини  бюджету варто відмітити збільшення частки податкових надходжень, що значною  мірою було спричинено віднесенням  надходжень рентної плати та зборів на паливно-енергетичні ресурси  до категорії податків.

Така тенденція, крім того, є цілком логічною з огляду на загальне економічне пожвавлення, що спостерігалося з початку поточного року. Про  це свідчать, зокрема, статистичні дані щодо зростання внутрішнього валового продукту, показників експорту та імпорту, підвищення середньої заробітної плати - тобто зростання саме тих факторів, від яких залежить збільшення дохідної частини бюджету. Водночас в останньому кварталі року намітилася досить загрозлива тенденція до уповільнення економічного зростання в основних галузях економіки, що може зменшити приріст бюджетних надходжень, зокрема в частині основних податків, у наступному, 2012 році.

Виконання дохідної частини  державного бюджету за 2011 рік характеризувалося  такими ознаками:

• виконанням, у цілому, річного планового показника в частині бюджетних доходів;
• стабілізацією надходжень і забезпеченням стійкого зростання основних податків:
• податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість до бюджету;
• уповільненням темпів приросту надходжень акцизного податку, який протягом двох попередніх років в умовах фінансово-економічної кризи був фактично єдиним стабільно зростаючим бюджетним джерелом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. –  Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua.
2. Бюджетний моніторинг: аналіз виконання бюджету за 2011: [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Інститкт бюджету та соціально-економічних досліджень. – Режим доступу : http://www.ibser.org.ua/news/435/?lang=ua.
3. Науково-методичні основи формування податкових надходжень бюджету: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.02.03 / С.В. Давиденко; Наук.-дослід. екон. ін-т М-ва економіки та з питань Європ. інтеграції України. — К., 2002. — 17 с.
4. Текст Бюджетного кодексу України № 2542-14, остання редакція від 01.01.2011– [Електронний ресурс]. — Спосіб доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
5. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. — К.: Знання-Прес, 2004. — 454 с.