Засоби поширення реклами

ПЛАН

1. Пряма реклама
2. Друкована та сувенірна реклама
3. Аудіо- та аудіовізуальна реклама
4. Телевізійна реклама
5. Радіо реклама
6. Реклама в пресі
7. Реклама на місці продажу
8. Зовнішня реклама
9. Іміджева реклама
10. Інтернет-реклама

Реклама - невід'ємний  атрибут сучасної цивілізації. Без її існування світ був би не таким, яким ми звикли його бачити. Без реклами не обходиться на одне більш - менш успішне комерційне підприємство, незалежно від його масштабу і обсягу продажів, адже реклама як один з чинників нашого часу воістину є двигуном торгівлі.

Неможливо сьогодні просто пройтися по вулиці мегаполісу і не зустріти достаток всілякої реклами, вона всюди: на щитах, плакатах, листівках, стендах, білбордах, тентах, стовпах, на транспорті, в газетах, в радіо-повідомленнях  і т.д. Однак помилкою буде припущення, що реклама - виключна прерогатива капіталістичного світу, вона з'явилася набагато раніше, ніж може здатися на перший погляд - ще до появи газет, радіо, телебачення, Інтернету, поліграфії і навіть паперу. Достеменні джерела стверджують, що реклама існувала в Стародавній Греції та Римі, правда, тільки у вигляді усних повідомлень глашатаїв - спеціальних людей, які вигукували на вулицях і торгових площах різні рекламні повідомлення, що закликають і спонукають людей до певних дій. З точки зору рекламодавця роль носіїв реклами в принципі можуть виконувати будь-які особи або речі, що задовольняють дві умови – вони повинні бути створені так, щоб зуміти донести інформацію до споживача; контакт з ними повинен представляти певну користь для цільової групи.

1. Пряма реклама.

• пряма поштова реклама – перевага: при мінімальному витраті засобів має високу виборчу здатність;

• особисто вручаються рекламні матеріали;

Що стосується рекламних  матеріалів, які особисто вручаються, то це можуть бути листівки, запрошення на роботу, рекламні оголошення про послуги або товари, які зазвичай поширюються в місцях зосередження людей (метро, вулиця і т.д.); а також спеціальні рекламні матеріали, призначені для певного кола осіб (запрошення).

Пряма поштова  реклама (Direct-mail) є дуже популярним і одним з найефективніших видів реклами. Він являє собою розсилку рекламних повідомлень на адреси певної групи осіб-споживачів або можливих ділових партнерів.

ДМ включає в себе три етапи:

1) Створення бази даних  населення;

2) Розподіл населення  на цільові групи за соціальним  статусом, статтю, віком, доходом  і т.д. 

3) Розсилка листів  рекламного змісту з урахуванням  специфіки цільової групи. 

Ефективність ДМ залежить від правильного вибору адрес розсилки та переконливості надсиланих повідомлень. Обсяг останніх не повинен перевищувати 1-2 стор. Інша особливість успішного ДМ – індивідуалізація повідомлень, розміщення в них персональних даних керівника фірми- одержувача. Комплекс заходів ДМ передбачає: кампанію по розсилці листів (3-4 на одну адресу), організацію відповідей в кінці кожної розсилки, уточнення в ході комунікацій потреб замовників. Бажано 3-4 рази посилати не один і той же текст, а кожен раз переробляти, оновлювати послання ДМ.

ДМ успішно застосовується в політичній рекламі, особливо передвиборчій. Зазвичай розсилку тут здійснюють за принципом «в кожен дім». Суцільним методом покривають ту чи іншу територію, групу виборців.

До українських труднощів належить відсутність даних про великі й багато малих соціально-професійних групи, відсутність персональних «паспортів» покупців і виборців. Це перешкоджає індивідуалізації звернень у ДМ. За допомогою ДМ можна розсилати інформаційні листи, листи, брошури та іншу друковану рекламу, CD-диски з рекламною інформацією. Виділяють також безадресний ДМ.

2. Друкована та сувенірна реклама:

• проспекти;

• каталоги – друковані видання, що рекламують великий перелік товарів чи послуг з короткими поясненнями і цінами;

• буклети – спеціальні видання, присвячені одній фірмі, чи товарам. У буклети прийнято разом з рекламним текстам поміщати фотографії і факти з історії фірми, окремих її членів, називати спонсорські чи інші акції, участь у політичному і економічному житті країни. Буклети зазвичай створюються на високоякісному папері, кольоровими і є дуже престижними. Їх обов'язково вручають на презентаціях, ярмарках, виставках, прес-конференціях або під час укладення контракту;

• листівки – використовуються на виставках, ярмарках та інших заходах для роздачі відвідувачам;

• афіші або плакати;

• прайс-листи – перелік товарів і цін на них;

• прес-релізи – звіт про проведення тієї чи іншої акції, який використовується в рекламних цілях;

• календарі, ручки, папки, футболки тощо – дрібна продукція, що розповсюджується на презентаціях, виставках, ярмарках як рекламний акт;

3. Аудіо- та аудіовізуальна реклама

Цей засіб поширення реклами вважається найбільш ефективним, так як він охоплює великі маси населення (споживачів). Перевага такої реклами полягає в її особливій оперативності. Найбільш ефективною така реклама є під час рекламування товарі та послуг масового попиту, що розраховані на споживання широкими верствами населення.

Аудіовізуальна  реклама:

• рекламні кінофільми (рекламно-технічні фільми, рекламно-престижні фільми, рекламна експрес інформація) – зазвичай це короткі рекламні фільми, що демонструються серед широких верств населення або в кінотеатрах, або на виставках і фестивалях;
• слайди – як правило, цей вид реклами розповсюджений у середовищі фахівців і застосовується на виставках і презентаціях;
• телебачення – представниками реклами на телебаченні є рекламні ролики, а також телевізійні об'яви і телевізійні заставки. Телебачення, як засіб поширення реклами містить у собі зображення, звук, рух, колір, і тому робить на рекламну аудиторію значно більший вплив, ніж інші носії реклами. Телереклама стає все більш цікавою, інформативною і разом з тим складною і дорогою у виробництві і показі. Особливо якщо вона ґрунтується на комп'ютерній графіці. Якість вітчизняної телереклами помітно підвищується від року до року. Про це свідчить хоча б те, що рекламні ролики вітчизняного виробництва займають міцну позицію на телебаченні і витісняють собою західну продукцію, а також показові в цьому відношенні участі вітчизняної реклами на міжнародних фестивалях і виставках.

Недолік телевізійної реклами  в тому, що під час її трансляції увага потенційного споживача повинна  бути зосереджена на екрані, в іншому випадку рекламне звернення не буде сприйнято. У будь-якому випадку  телереклама дає широкий спектр можливостей. Для підвищення її ефективності встановлено безліч психологічних правил і прийомів, як ось: акцент на візуальну складову, стислість, оригінальність, близькість до споживача і т.д.

З іншого боку, телевізійна  реклама – самий дорогий спосіб рекламування. Найбільшою ефективності вона досягає в ранковому ефірі, коли основна маса людей збирається на роботу, або у вечірньому ефірі, коли основна маса людей знаходиться вдома і відпочиває. Цілком природно, що заможним рекламодавцям вигідно розмістити рекламу своєї продукції саме в цей час, наприклад у перервах між популярними фільмами і передачами (відповідно ціна на розміщення реклами в "час-пік", вечірній або ранковий час буде вище, ніж у денний). З точки зору потенційного споживача насиченість ефіру рекламою часом дуже висока. Наприклад, у двох рекламних перервах передачі КВК (вигідному з погляду розміщення реклами, так як КВК дивиться великий відсоток населення) було показано 16 і 18 рекламних роликів відповідно. Найбільш частий результат такої великої кількості інформації під час перегляду будь-яких фільмів чи передач, як знов-таки показують соціологічні опитування, - це роздратування і негативне ставлення до реклами.

Аудіо реклама:

• радіо-оголошення – рекламні оголошення в магазинах і в торгових точках в цілому, у метрополітені, на виставках;
• радіорепортажі – репортажі про певні ярмарки, виставки-продажі або інші події можуть містити як пряму, так і непряму рекламу;
• реклама на радіостанціях;

Перевага радіо перед  іншими засобами масової інформації – 24-годинне мовлення на багато регіонів і величезна різноманітність програм. Радіо слухають в житлових і виробничих приміщення, на кухні, прогулюючись на відкритому повітрі, в автомобілях. Тому рекламні оголошення, розміщені у відповідних радіопрограмах охоплюють значний відсоток заданої аудиторії споживачів, незалежно від того, де вони знаходяться. Радіореклама оперативна і має в основному доступну вартість. Разом з тим у процесі сприйняття рекламних звернень, трансльованих по радіо, не бере участь зір, за допомогою якого людина отримує до 90% інформації.

Як правило на радіостанціях  існують рекламні відділи, які спеціально займаються виробництвом реклами. Замовнику досить вказати моменти, на яких має бути акцентовано увагу. Розробляють рекламу (складають текст, визначають стиль реклами і т.д.), озвучують її вже безпосередньо фахівці відділу реклами радіостанції. Як правило, готові рекламні ролики від замовника не приймаються, а якщо й приймаються, то обов'язково пропускаються через відділ реклами, тому що у випадку неякісності реклами, що надійшла від клієнта і пройшла в ефір, може постраждати імідж (репутація) радіостанції. Замовником реклами може бути як рекламне агентство, так і безпосередньо фірма (замовлення без посередників).

Ефективність реклами залежить від престижу радіостанції, від кількості регіонів чи міст, на території яких віщає дана радіостанція і звичайно ж, від якості реклами, а також від аудиторії слухачів (соціальний статус, вік і ін.)

4. Телевізійна  реклама. 

Видами телевізійної реклами є такі:

• телеролики - рекламні кіно- або відеоролики тривалістю від декількох секунд до 2-3 хвилин, демонстровані по телебаченню. Рекламні ролики бувають ігровими, документальними, мультиплікаційними.

• рекламні серіали можна  вважати різновидом телероликів. Про них зазвичай говорять, коли в рамках однієї рекламної кампанії демонструється ціла серія логічно або емоційно пов'язаних між собою роликів. Найбільш відомі рекламні серіали середини 90-х рр.. - Реклама «Альфа-банку», банку «Імперіал», АТ «МММ». Серед сучасних рекламних серіалів можна виділити рекламу соку «Добрий», шоколадного батончика «Nuts», порошку «Tide» та ін

• фотофільми - або слайд-фільми, що представляють собою низку стоп-кадрів. Даний вид рекламної продукції не дуже розповсюджений, але при рекламі ряду видів продукції (одяг, взуття та ін..) він використовується досить часто; крім усього іншого він істотно дешевший від виробництва роликів.

• телевізійні об'яви - рекламна інформація, що читається  диктором.

• телетекст - текст з  конкретними рекламними пропозиціями (зазвичай продаж товарів і послуг із зазначенням цін та умов реалізації).

• «рядок, що біжить» - текстовий  рядок внизу кадру, що рухається, як правило, справа наліво й передавальна інформацію.

• телезаставки - що транслюються в супроводі музики і дикторського тексту різні нерухомі мальовані або фотографічні рекламні сюжети, які заповнюють паузи між різними телепередачами, або які-небудь елементи фірмової символіки рекламодавців, що розміщуються на телеекрані по ходу телепередач.

• рекламний репортаж - або прихована реклама. У принципі, подібний матеріал без згадки про  те, що це реклама, заборонений до демонстрації, але на практиці в першій половині 90-х рр.. подібний вид реклами на російському телерекламного ринку  був присутній у значних обсягах.

В даний час багато видів телерекламної продукції, раніше досить затребувані, поступово відходять з телевізійного простору. Перш за все це стосується таких видів, як телетекст, усні дикторські оголошення та рекламні репортажі. Біжучий рядок на провідних телеканалах в даний час взагалі майже не застосовується.

5. Радіо реклама.

Найпоширенішими видами реклами на радіо є:

• оголошення - інформація, зачитується диктором або актором;

• аудіоролик - спеціально підготовлений радіосюжет, який в оригінальній манері і, як правило, в музичному супроводі, викладає інформацію про рекламований об'єкт. Стандартні хронометраж аудіороликів - 30 с, 15 с. Можна виділити наступну класифікацію роликів:

• інформаційний - надані клієнтом відомості, прочитані під музику або у супроводі спецефектів;

• ігровий - оригінальний текст (ігровий монолог або діалог), 2 або 3 учасники у віршованій або  діалоговій формі під музику представляють  інформацію. Присутні спецефекти, більш  складний звукомонтаж;

• музичний - оригінальна музика, оригінальний текст (вірші до рекламної пісні або римована фраза з назвою продукту / компанії / слогана / телефону) у виконанні одного-двох акторів чи співаків. Присутні спецефекти, складний звукомонтаж;

• іміджевий - не завжди музичний ролик; відсутні телефони, адреси, реклама спрямована тільки на ім'я марки, продукту, їх запам'ятовуваність і впізнанність.

• виступи - прямі звернення  представників фірми-рекламодавця до радіослухачам з відповідними пропозиціями чи роз'ясненнями;

• консультації фахівців - вид радіореклами за формою близький до виступу, але при цьому крім представника рекламодавця в розмові можуть брати участь фахівці в тій галузі, де працює рекламодавець;

• радіорепортажі - репортажі  з виставки, ярмарки, магазину та інших заходів, що містять пряму і непряму рекламу (враження споживачів про куплених товари, думки учасників, відомості про нові товари і т. п.).

Крім перерахованих  видів радіореклами, на радіо активно  використовується спонсорство і  спеціальні комерційні програми, у рамках яких рекламодавці можуть розміщувати значні обсяги рекламної інформації.

До переваг радіо  як засобу поширення рекламної інформації можна віднести наступні характеристики:

• настирливість, так  як радіо може знайти слухачів у  будь-який час доби, в будь-якому місці;

• частотність, саме ця характеристика особливо характерна для реклами  на радіо. Чим частіше люди чують  ваше послання, тим більша ймовірність  того, що вони відреагують і куплять  ваш товар;

• вибірковість, тобто  реклама може бути розрахована на слухачів певної статі, віку, етнічної або професійної приналежності, рівня доходу або освіти. Радіо дозволяє вам вибрати ту радіостанцію, аудиторія якої максимально відповідає профілю вашого споживача;

• камерність, тобто можливість звертатися до адресата в домашній обстановці і тим самим створювати атмосферу довіри;

• оперативність;

• живий характер спілкування;

• відносно невисокий  рівень рекламних тарифів;

• доступність зміни  як тексту реклами, так і плану  її звучання в ефірі.

Проте радіо також володіє і недоліками. До недоліків радіореклами можна віднести обмеженість елементів впливу на слухача, неможливість показати товар, радіо поступається ТБ і пресі в плані роботи на «імідж», і до радіореклами не можна повторно повернутися, як у пресі.

6. Реклама в пресі:

• газети (міські, обласні, всеукраїнські, спеціалізовані);

• журнали (галузевого чи загального призначення);

• фірмові бюлетені;

• довідники 

Реклама в пресі має  широке поширення і за об'ємом витрат поступається лише рекламі по телебаченню. Перевага реклами в пресі полягає в її високій виборчій здатності. Люди з різними інтересами будуть читати літературу, присвячену тій сфері життя, яка їх цікавить. Таким чином, завдяки газетам і журналам рекламні звернення впливають на певну споживчу групу. Специфіка реклами в пресі диктує особливі підходи до її створення і розміщення. При її створенні потрібно враховувати, що реклама сприймається чисто візуально, а значить треба звернути особливу увагу на візуальну частину. Тобто оформлення повинне привернути увагу і зацікавити, а змістовне навантаження повинне утримати її і підштовхнути споживача до дії. У даному випадку творці повинні враховувати колір, розмір букв, реальність зображуваного, стиль звертання, а також, наприклад, те, що фотографія є кращою, ніж малюнок; що одна велика ілюстрація працює краще, ніж багато дрібних і багато іншого.

Вартість розміщення реклами в пресі залежить від:

1) престижу газети  чи журналу; 

2) формату рекламного  оголошення;

3) місця розташування (від смуги, обкладинки, рубрики, рекламного блоку);

4) кількості використаних  кольорів у рекламі (якщо це  журнал чи газети в кольорі).

 Щоб вибрати найбільш вдалі видання для проведення рекламної кампанії в пресі, необхідно скласти перелік всіх періодичних видань, здатних охопити бажану групу потенційних покупців. При виборі рекламодавцем видання слід звернути увагу на такі характеристики видань, як:

Тираж

• періодичність виходу
• географія розповсюдження
• читацька аудиторія
• рейтингу видання
• спрямованість видання
• спосіб розповсюдження
• поліграфічне виконання.

У самому загальному вигляді  всі видання можна розділити  на газети, журнали і спеціалізовані рекламні видання. За даними АКАР, в 2004 р. на рекламні видання припадало  близько 40% всіх рекламних бюджетів в пресі, на газети – 21%, а на журнали – 39%.

В пресі виділяють такі види рекламної продукції:

стандартне  рекламне оголошення – звичайне оголошення з усіма атрибутами – може містити рекламний текст, реквізити рекламодавця, малюнки, фотографії. При цьому змістовна сторона оголошення не лімітується нічим, крім законодавчих обмежень, розміру самого оголошення та поліграфічних можливостей видання, і варіюється від простої інформації про ціни на продавану продукцію до найскладніших вишукувань з формування іміджу фірми.

рекламне оголошення з відривним купоном – рекламне оголошення містить відривний купон, який дає його власникові деякі пільги або привілеї. За купоном можна отримати знижки, подарунок, брати участь у лотереї. Іноді пропонується відшкодування витрат споживача після підтвердження покупки (в основному, поштових витрат). Оголошення з купоном переконує прочитати його в 2 рази більше читачів, ніж традиційне оголошення.

вкладена реклама – це рекламні листівки, брошури, проспекти, буклети, плакати, а також моделі і зразки товарів, що вкладаються всередину газет і журналів. Вкладена реклама буває двох основних видів: вкладена поруч із супровідним оголошенням на шпальтах видання і вкладена без супровідного оголошення. Часом реклама прикладається до видання, але в такому випадку вона втрачає свою асоціативний зв'язок з виданням та ефективність її знижується.

рубрична реклама – це реклама, розміщена під спеціальними рубриками, часто на спеціально відведених сторінках (місцях сторінок) газети чи журналу. Англійською мовою таку рекламу називають «classified advertising»classified»). Найбільшого поширення рубрична реклама досягла у спеціалізованих рекламних виданнях. При цьому рубрики можуть утворюватися за найрізноманітнішими принципам - найчастіше вони формуються за групами товарів та послуг ("Нерухомість", "Відпочинок", "Робота", "Повідомлення", "Товари", "Транспорт", "Послуги").

стрічкова реклама – це реклама в словах, що розміщується в газеті стрічками. Сплачується в різних виданнях по-різному: виходячи з кількості знаків, слів чи рядків. Найчастіше стрічкова реклама використовується приватними особами і невеликими компаніями зі скромним рекламним бюджетом. Стрічкове рекламне оголошення буває двох видів: довільне і стандартне. Довільне - це оголошення, написане рекламодавцем у вільній, довільній формі. Стандартним називається оголошення, написане за заданими газетою чи журналом параметрами.

рядок під  «шапкою» видання – в газетах на першій сторінці під титульною назвою видання може розміщуватися, як правило, компактна стрічкова реклама, на яку встановлюються спеціальні тарифи.

логотип на сторінках – в деяких газетах та журналах рекламодавці можуть розмістити свій логотип у кутку кожної сторінки, але подібна форма реклами в Україні зустрічається досить рідко.

рекламна стаття – представляє собою, як правило, текст, стилізований під звичайний журнально-газетний матеріал. Це може бути виклад від особи рекламодавця, може бути огляд чи аналіз якихось проблем і т. д. Зустрічаються два типи подібних матеріалів: одні офіційно роблять вказівку на те, що пропонована стаття публікується на правах реклами, інші віддають перевагу варіанту «прихованої» реклами, видаючи опублікований матеріал або за журналістський, а іноді і за редакційний, або за думку незалежних експертів.

згадка в  редакційному матеріалі – форма реклами в журналах, що зустрічається останнім часом досить часто і характерна в основному для торгових компаній, що продають (і рекламують) споживчі товари. Існують різні варіанти подібної реклами, наприклад: торгові компанії надають свою продукцію для порівняльних випробувань, і у виданні обов'язково вказуються назви торгових фірм, їх адреси, час роботи, а іноді й інша інформація. Інший варіант - торгові структури, що продають одяг, взуття, коштовності і т. д., надають свою продукцію (найчастіше разом з манекенницями) для журналів мод або «жіночих» і «чоловічих» журналів для ґрунтовних репортажів з великою кількістю фотоматеріалів. З одного боку, тут начебто немає прямої реклами, і мова йде тільки про моду, а з іншого - у журналі обов'язково згадують про торговий дім, який надав цю продукцію, або внизу кожної сторінки, де показано його продукція, або в кінці журналу у рубриці «де це можна купити». При цьому розцінки на подібну рекламу значно - у два-чотири рази - нижче, ніж на пряму рекламу в тих самих виданнях.

Фоторепортаж – різновид «серійної» реклами, коли продукція фірми рекламується в основному за допомогою серії фотографій, розташованих або підряд на одній сторінці, або на різних сторінках, що дають досить повне уявлення про рекламовану продукцію. Як правило, до цього виду реклами звертаються фірми, що пропонують колекції одягу і взуття до сезону, автосалони, що виставляють весь набір наявної у них техніки, парфумерні салони і т. д.

розворот - рекламне оголошення, повністю займає дві сусідні смуги на розвороті. Зазвичай ця форма рекламного повідомлення використовується в журналах, частіше за все вона застосовується, коли рекламодавець прагне досягнення якихось іміджевих цілей, а, отже - має дуже ретельно розроблений макет.

обкладинка - розміщення рекламного оголошення на обкладинці журналу. У принципі, рекламне повідомлення і за змістом, і за оформленням на обкладинці видання і всередині його може бути абсолютно однаковою; але розміщення на обкладинці вважається більш престижним (відповідно і більш дорогим), носить в основному іміджевий характер і рекламодавець отримує полосу повністю. Найбільш престижною вважається четверта сторінка обкладинки журналу (остання сторінка у виданні), потім йде друга, потім - третя; на першій сторінці реклама публікується вкрай рідко.

багатосторінкове оголошення - одне або кілька пов'язаних між собою рекламних повідомлень, розміщених у рамках одного випуску видання. В основному буває чотири типи подібної реклами: публікація в одному виданні декількох абсолютно однакових оголошень, відокремлених один від одного значною кількістю сторінок; розміщення різних, але логічно пов'язаних між собою рекламних оголошень в рамках одного номера газети або журналу; каталог товарів і послуг, "вживлених" у видання, що складають його невід'ємну частину; так звана «розкладачка» - реклама, виготовлена на великому аркуші паперу і потім вшита у видання і підігнути за форматом видання. Крім того, іноді зустрічаються просто оголошення з великим обсягом інформації, які можна розмістити лише на декількох сторінках.

7. Реклама на місці продажу:

• вітрини;

• вивіски, знаки;

• упаковка;

• планшети.

Очевидна помилка багатьох підприємців полягає у впевненості більшої дієвості поза магазинної реклами по відношенні до реклами на місці продажу, як до другорядного фактору успіху. Спростовуючи подібне оманливе враження, західні фахівці вважають, що методами поза магазинної реклами недоцільно рекламувати більш 15% товару, тому істотно зростає роль реклами на місці продажу. Покупець, що знаходиться в магазині, де може побачити товар, більш схильний до купівлі. Проте тільки в тому випадку, якщо він отримує про товар необхідну йому інформацію.

Використання внутрішньої магазинної реклами дозволяє підштовхнути споживача на придбання не тільки раніше рекламованого товару, але і невідомої продукції. Відомо, що тільки 3% покупців не звертає уваги на упаковку. За даними дослідників, 35% споживачів купують товар у магазині, прочитавши текст на упаковці і 87% - побачивши знайому назву чи відому торгову марку.

Реклама в місцях продажу може полягати в розподілі куштування, використанні дисплей-матеріалів, поширенні друкованої реклами та інших.

8. Зовнішня реклама.

Зовнішньої називають  всю рекламу на вулицях і площах міст і населених пунктів. Зазвичай, суть зовнішньої реклами полягає в нагадуванні. Зовнішня реклама не може розпочинати рекламну кампанію, вона може її продовжувати або закінчувати.

Особливість зовнішньої реклами – це її миттєвість: її бачать, проїжджаючи чи проходячи по вулиці. Звідси вимоги особливої її яскравості та великих розмірів. Перевагою зовнішньої реклами є те, що вона наздоганяє потенційного споживача зненацька й у той момент, коли він найбільше схильний зробити покупку, прийняти комерційне рішення: енергійний, зібраний, на ногах, або в машині, при грошах. Дуже важливе питання про розміщення реклами. Кожна ділянка міста має свою престижну оцінку.

До зовнішньої реклами (ЗР) належать:

• великогабаритні плакати
• мультивізійні плакати;
• електрифіковані панно;
• неон – реклама, що світиться на вулицях міста з використанням інертних газів, волоконної оптики, лазерної техніки, різних типів світловодів.
• реклама на транспорті (внутрішня і зовнішня) - це реклама в метрополітені, оформлення автобусів і тролейбусів, таксі, трамваїв. Останнім часом спостерігається тенденція розміщення зовнішньої реклами на потягах далекого прямування.
• стандартні вуличні щити
• брандмауери
• конструкції сіті-формата
• транспаранти-розтяжки
• суперсайти
• дахові установки
• панель-кронштейни
• призматрони
• вітрини
• тендери
• вивіски
• вказівники

Для досягнення більшої ефективності ЗР розробляють мережеву рекламу. Існує кілька рекламних агентств, які займаються спеціальними дослідженнями і тестуваннями, необхідних для якісного проведення рекламної кампанії з використанням зовнішньої реклами. При грамотному і ретельно продуманому розміщенні ЗР, ефективність цього носія інформації може досягти ефективності, порівнянної з пресою і навіть телебаченням. Учасники мого тестування віддали свою перевагу саме зовнішній рекламі.