Звернення простого векселя з вчиненням протесту в неплатежі і забезпеченням платежу за допомогою авалю

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА  АКАДЕМІЯ

РЕФЕРАТ

з учбової практики

на тему

Звернення простого векселя з вчиненням  протесту в неплатежі і  забезпеченням  платежу за допомогою авалю

Виконала

Кушнір Т.

Група Ф-06-6

Перевірив

Величкін В.О.

Дніпропетровськ – 2010

ПЛАН

Вступ 3

1. Звернення простого векселя                                                                              4
2. Вчинення протесу в неплатежі векселя                                                            6

2.1. сутність та етапи  протесту векселів                                                                6

2.2. види протестів векселів                                                                                  10

3. Забезпечення платежу за допомогою авалю                                                  11

Висновок                                                                                                                 14

Список першрджерел                                                                                            15

Додаток №1. Приклад акту про протест простого векселя  в неплатежі          16

Додаток №2. Місце для  авалю на простому векселі                                          17

ВСТУП

  У сучасній ринковій економіці вексель відіграє помітну роль у господарській практиці та у діяльності комерційних банків. Важливість векселя, його місце у ринковій економіці визначається його функціями. Основною функцією вексельного обігу є оформлення короткострокового кредиту. По друге вексель здатний виконувати функцію платежу. Як платіжний засіб він дозволяє отримати гроші, не чекаючи строку платежу. Його можна продати або ж закласти в заставу в комерційному банку.

Прискорення розрахунків  і грошового обігу, звичайно, є головними функціями векселя. Але не тільки вони зберігають свою силу з часів виникнення вексельного обігу і донині. Насамперед, вексель здійснює функції контролю за виконанням зобов’язань між суб’єктами господарського життя, скорочення грошової і кредитної маси в обігу, а отже і стримування темпів інфляції.

В умовах сучасної ринкової економіки векселі стали об’єктом купівлі-продажу, формою інвестування капіталу на короткий строк з метою отримання доходу, тобто перетворилися в особливий вид цінних паперів у повному фінансовому розумінні цього терміну.

Та обіг векселів супроводжується проходженням складних етапів, кожен з яких потребує конкретних законодавчо визначених дій. Одним з таких етапів є процедура погашення векеселя, яка має певні особливості. Розкриття всих цих моментів є надзвичайно актуальним питанням согодення, яке потребує детального вивчення.

Тож, метою моєї роботи є розгляд та вивчення тематики звернення простого векселя з вчиненням протесту в неплатежі і забезпеченням платежу по ньому за допомогою авалю.

1.Звернення простого  векселя

На сьогоднішній день одним з найважливіших інструментів розрахунків та кредитування, які  використовуються в міжнародній  торгівлі так і в інших сферах економіки служить вексель.

Згідно до чинного  законодавства та Закону України Про цінні папери та фондовий ринок, вексель - цінний папір,  який посвідчує безумовне  грошове  
зобов'язання  векселедавця  або  його  наказ третій особі сплатити  
після настання строку  платежу  визначену  суму  власнику  векселя  
(векселедержателю). [3].

Сьогодні в обігу  існують два основних види векселів:

• соло-вексель (простий) - боргове зобов'язання однієї особи сплатити вказану суму іншій особі;
• тратта (переказний) (bill of exchange, draft) - безумовна пропозиція однієї особи, адресована іншій, сплатити в призначений термін третій особі певну грошову суму [4].

Відповідно вексель  має певну схему обігу. Так останнім і найважливішим елементом даної схеми є процедура погашення векселя, яка і виражає сутність даного цінного паперу.

Процедура погашення вказує на те, що останній векселедержатель повинен подати вексель до сплати в день, коли він має бути оплачений, або в один із двох наступних робочих днів (за згодою сторін строк платежу може бути пролонговано, а угода оформляється новим векселем з аналогічними умовами, у якій черговість індосантів має бути збережена). Дострокова оплата векселя можлива лише за згодою платника. Боржник, він же презентат, за допомогою індосаменту чи неперервного ланцюга індосаментів дізнається про нового власника векселя, впевнюється в тому, що презентант векселя (особа, яка подає вексель до платежу чи до акцепту) і векселедержатель є однією особою та сплачує останньому вексельну суму в грошовій формі з учиненням на звороті векселя розписки про здійснення платежу. Оплата векселя може провадитися готівкою, чеком або переказом на банківський рахунок. З моменту оплати векселя особа, яка здійснила платіж, вважається вільною від зобов'язання.

Якщо боржник запропонує виплатити лише частину вексельної суми, то векселедержатель не має права відмовитись від такої пропозиції. У цьому разі у тексті векселя червоним кольором робиться помітка залишкової суми боргу.

У разі відмови або неспроможності боржника оплатити вексельну суму, використовуючи принцип солідарної відповідальності за векселем, векселедержатель може подати позов до всіх індосантів, гарантів та трасанте без урахування черговості підписів на векселі. Відповідно, коли вексель оплачується одним із індосантів, особа, яка оплатила вексель, може подати позов до інших індосантів та трасантів, проте трасант не мас права вимагати оплати від індосантів. Однак поданню позову проти солідарно відповідальних осіб має передувати процедура протесту векселя з боку векселедержателя. За умови відсутності протесту, несвоєчасного його подання, недотримання при здійсненні протесту необхідних правових норм векселедержатель втрачає право на висунення позову до трасанта та індосантів [2].

2. Вчинення протесу в неплатежі векселя

2.1. сутність та етапи протесту векселів

Процедура протесту полягає в офіційному засвідченні факту відхилення від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і настання певних правових наслідків. Векселедержатель протягом двох робочих днів після строку платежу за векселем подає вексель нотаріусу за місцезнаходженням платника (або третьої особи, якій доручено здійснити оплату векселя). У той самий день нотаріус висуває вимогу платежу (акцепту) боржникові. Якщо до 12 год. наступного дня платник виплачує суму боргу (акцептує вексель), то нотаріус повертає йому вексель без учинення протесту. Якщо ж у вказаний термін платіж (акцепт) не надходить, нотаріус опротестовує вексель внесенням у текст векселя помітки про неплатіж (неакцепт), спеціальний реєстр та складанням акта про протест векселя.

Акт протесту векселя – кваліфікований письмовий доказ, складений в рамках спеціальної юридичної процедури - нотаріального виробництва, яке і має на меті створення таких доказів ( Додаток №1) [8].

Серед обов'язкових даних акта про протест:

— дані про особу, проти якої висувається протест (протестант);

— вказівка на безуспішну пропозицію оплатити (акцептувати) вексель;

— місце і дата подання протесту;

— підпис посадової особи, що вчинює протест;

— печатка установи, яка вчинює протест.

Акт разом з векселем вручається векселедержателю, який оплачує витрати на здійснення протесту, що включають державне мито, спеціальний збір за здійснення нотаріальних дій, канцелярські, поштові, транспортні витрати тощо.

У випадку, коли боржник не виявить бажання зустрічатись із нотаріусом, не допустить його до себе в кабінет чи квартиру або коли місцезнаходження платника не відоме, а також проти неіснуючих, фіктивних фірм здійснюється символічний протест.

Після здійснення протесту протягом чотирьох днів векселедержатель повинен повідомити свого індосанта та векселедавця про неплатіж (неакцепт), а ті, у свою чергу, протягом двох днів з моменту отримання повідомлення інформують про це свого індосанта аж до закінчення ланцюжка написантів векселя. Ця процедура називається нотифікацією. Вона дає змогу швидко повідомити всіх зобов'язаних за векселем осіб і сприяє якнайшвидшому погашенню векселя. Оскільки неоплата векселя негативно впливає на репутацію фірми, а плата за вчинення протесту покладається на осіб, які сплачують опротестований вексель, часто попередній векселедержатель чи трасант добровільно оплачують вексель, виключаючи вплив судових органів і уникаючи додаткових витрат. Уникнути витрат на протест векселя можна і учиненням на ньому напису «оборот без витрат», «без протесту». У такому разі векселедержатель має право вимоги до суб'єкта, що здійснив такий напис, і без процедури протесту. Якщо цим суб'єктом є трасант, то такий напис робить непотрібним протест щодо всіх зобов'язаних за векселем осіб. У сукупності розмір зворотної вимоги векселедержателя включає таке:

• Несплачену вексельну суму разом з процентами, якщо вони передбачалися.
• Проценти з дня закінчення строку векселя.
• Витрати, пов'язані з протестом.

Існують строки давності щодо вимог за векселем. Зокрема, стосовно акцептанта строк давності претензій становить три роки, до індосантів та особи, що виставила вексель, — один рік. У випадку, коли вексель було оплачено одним із індосантів, строк давності його вимог до інших солідарно відповідальних осіб становить шість місяців.

Якщо протест здійснений своєчасно, то наступають наступні  
наслідки:  
      - Органи суду вправі видавати судові рішення за позовами, заснованим  
на протестували векселі;

- Наступає відповідальність по простому векселю - надписателей, а в  
переказному - надписателів і трасанта (векселедавеця).

Усі ці особи, за винятком індосантів, що помістили перед своєю  
підписом слова "і без обороту на мене", є солідарно відповідальними  
перед векселедержателем. Останній має право пред'явити позов до всіх зобов'язаним за векселем особам (право регресу) або до одного з них, не зважаючи на порядком підписів цих осіб на векселі. Сплатив вексель у свою чергу звертається з вимогою до інших та, одержавши необхідну суму, передає сплатили протестувала вексель;

-Векселедержатель, несучи певні витрати, викликані вчиненням протесту векселя і неотриманням платежу за ним, має право вимагати з зобов'язаних осіб велику суму, ніж вказано у векселі.        

Виходячи з цих правил, видно, що чим пізніше відбудеться викуп  
протестував векселі, тим більше сума вимоги по ньому. Кожне із зобов'язаних за векселем осіб, викупивши протестувала вексель, може викреслити у векселі як свою власну, так і написи наступних за ним надписателів, так як, сплативши вексель і отримавши його назад, воно знову стає кредитором векселедавця та всіх тих осіб, від яких цей вексель дійшов до нього з написів. Написи же подальших за ним написів він викреслює тому, що пізніші, наступні за ним надписателі також перестають нести будь-яку відповідальність за векселем. Якщо він викреслить і які-небудь з верхніх написів, то тим самим зменшив би кількість відповідальних перед собою осіб, так як закреслені після протесту написи повинні вважатися знищеними.

       При викупі на самому векселі робиться розписка, де вказується, від  
кого, коли і в якій сумі отриманий платіж за векселем.

У разі закінчення строків, встановлених для здійснення протесту в  
неакцепті або неплатежі, векселедержатель втрачає свої права проти  
індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб, за винятком  
акцептанта.

Векселедержатель, який не одержав платежу за векселем, має право на  
стягнення у судовому порядку належних йому грошей, причому це право обмежується часовими межами, пропуск який позбавляє векселедержателя можливості отримати задоволення за векселем. Період часу, що призначаються за законом для здійснення судового стягнення за векселем, носить назву вексельної давності.

У векселі не всі є  однаковими ділянками, тому й терміни  
вексельної давності Положенням встановлюється різні залежно від характеру відповідальності кожного учасника векселя. Так, для пред'явлення позову векселедержателем до акцептанта переказного векселя встановлений 3-річний термін, а до векселедавця простого векселя - 1 рік з дня протесту, здійсненого у встановлений термін, або з дня платежу, у разі застереження - про обіг без витрати. Останнє має спадкоємців і індосантів.

Для позовних вимог індосантів один одному і до векселедавця встановлена  позовна давність - 6 місяців з  дня, в який індосант сплатив вексель, або з дня пред'явлення до нього позову.

З метою точного і  своєчасного інформування про кредитоспроможність  
клієнтів банки та інші кредитні установи зацікавлені в отриманні інформації про всі протестували векселях.

У міру розвитку вексельного обігу слід очікувати появи  
організацій або фірм, які за взаємними угодами між банками будуть збирати відповідну інформацію про протестували векселі та забезпечувати нею банки [1,2].  

2.2. види протестів векселів.

Найчастіше на практиці зустрічаються такі загальновідомі протести векселів, як протест у неплатежі, неакцепті і недатовані акцепту.

Протест у неплатежі – це посвідчення факту нездійснення платежу за векселем у строк. Даний вид протесту можливий як за простим, так і за переказним векселем. Протест у неплатежі може бути здійснений в залежності від ситуації проти акцептанта (доміціліанта).

Протест у неакцепті – це посвідчення факту нездійснення акцепту векселя. Він здійснюється у разі, якщо платник (трасат) взагалі відмовляється прийняти вексель. Цей вид протесту можливий тільки за переказним векселем.

Протест у недатовані акцепту – це посвідчення факту відмови поставити дату акцепту. Вказаний протест здійснюється у разі, якщо платник не заперечує проти оплати векселя і підтвердив це акцептом, але не вказав при цьому дату акцепту. Протест можливий тільки за переказним векселем.

Протест у недатовані візи – той же, що і протест в недатовані акцепту, але застосовний до простого векселя, це посвідчення факту відмови проставити дату здійснення відмітки при першому пред'явленні векселя строком платежу в стільки-то часу від пред'явлення.

Протест у невізування – це посвідчення факту відмови проставити відмітку при першому пред'явленні векселя строком платежу в стільки-то часу від пред'явлення .

Протест у невидачі оригіналу  векселя – це посвідчення факту відмови особи, яка є зберігачем оригіналу векселя, видати цей оригінал законному власникові копії векселя. Даний протест можливий у відношенні як простого, так і переказного векселя.

Протест у незнаходження трасата в місці платежу – це посвідчення факту відсутності платника (трасата) у місці платежу [7].

3. Забезпечення платежу за допомогою авалю

Аваль — вексельна порука, в силу якої особа (аваліст), яка здійснила її, переймає на себе відповідальність за виконання зобов'язання будь-якою зобов'язальною за векселем особою — акцептантом, векселедавцем, індосантом. Аваль може бути здійснений при видачі векселя або на будь-якому наступному етапі його обігу. Банк може здійснити авалювання векселя на підставі договору з будь-якою зобов'язальною за векселем особою.

Аваль виражається за допомогою напису на лицьовому боці векселя або на додатковому аркуші (алонжі): «Вважати за аваль», «Як аваліст  за (назва юридичної особи, за яку  видано аваль)», «Авальований» та будь-яким іншим рівнозначним написом, який підписується авалістом. В авалі обов'язково має бути вказано, за кого він виданий, в противному разі він вважається виданим за векселедавця (Додаток №2).

Для авалю достатньо  одного підпису, поставленого авалістом на лиці переказного векселя. При цьому не вимагається укладати договір вексельної поруки в письмовій формі.

Аваліст є боржником  «другої» черги, тобто він відповідатиме за зобов'язаннями по векселю у разі невиконання зобов'язань 
особою, за яку він виданий. Якщо клієнт банку не виконує своїх зобов'язань, банк повинен оплатити вексель. У такому разі, якщо банком було здійснено оплату переказного векселя, він набуває права як проти особи, за яку було здійснено платіж, так і проти осіб, що зобов'язані перед цією особою. 
Перед тим, як здійснити авалювання векселів, банк перевіряє кредитоспроможність клієнта. З цією метою клієнт подає до банку заяву, документи, які характеризують його фінансовий стан, а також угоди, на підставі яких були придбані векселі.

Векселі для авалювання подаються разом з реєстром векселів, пред'явлених до авалювання щонайменше у двох примірниках. Якщо банк після  перевірки векселів приймає позитивне  рішення, то з клієнтом укладається  договір на авалювання.

Сума, яку банк стягує на свою користь, розраховується на підставі відсоткової ставки банку. Крім цього, за іногородніми авальованими векселями  можуть утримуватися комісія, дамно  і порто. Також банк може утримувати з клієнта комісію за зобов'язання надати авальний кредит. 
Банк, що здійснив авалювання векселів, зобов'язаний оплачувати вексель тільки в тій сумі, на яку він видав аваль [5].

Банк зобов'язаний платити  за авальованим ним векселем, якщо: мала місце відмова від платежу  або акцепту, якщо боржник за векселем припинив платежі, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні; боржник оголошений банкрутом, незалежно від того, здійснив він акцепт чи ні. 
Відповідальність банку як аваліста припиняється, якщо була здійснена оплата векселя платником або особою, яка поставила свій підпис раніше позичальника або раніше закінчення строку позовної давності проти банку-аваліста.

Аваль векселя банком здійснюється лише після ґрунтовної перевірки його юридичної та економічної  надійності. Аваль не втрачає своєї  сили внаслідок недійсності зобов'язання, за яке він був наданий (недійсності підпису юридичної особи, її фінансової неспроможності тощо).

Договір між банком і  клієнтом щодо надання останньому авалю  на векселі укладається на строк, який визначається залежно від строку платежу за векселем. Договір може передбачати встановлення комісійної винагороди банку за здійснення авалю.

У разі неоплати платником  пред'явленого йому векселя векселедержатель звертається з пропозицією про  оплату до банку-аваліста. Після оплати авальованого векселя банк-аваліст набуває право регресної вимоги проти особи, за яку він надав аваль, а також проти усіх зобов'язаних за векселем осіб.

Після належного протесту векселя в неплатежі, здійсненого  векселедержателем, останній набуває  право звернення позову до всіх зобов'язаних осіб, у тому числі до банку-аваліста.

Відповідно до розд. 2 Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України і  Національного банку України  від 10 вересня 1992 р. № 528, виступати авалістами можуть лише юридичні особи. І тому ними не можуть бути відділення банку, про що свідчить і арбітражна практика (рішення Вищого арбітражного суду України від 10 серпня 1998 р. № 04-1/11-9/69) [6].

ВИСНОВОК

У даній роботі було розглянуто питання щодо звернення простого векселя з вчиненням протесту в неплатежі і  забезпеченням  платежу за допомогою авалю. А саме: розглянута процедура погашення векселя з вчиненням протесту в неплатежі з усими особливостіми даної процедури, а також розглятуно процедуру забезпечення платежу по векселю за допомогою авалю.

Тож, якщо боржник може сплатити тільки частину своїх зобов'язань за векселем, то пред'явник векселя зобов'язаний прийняти цю суму. У такому випадку на векселі робиться відмітка про платіж на суму, що залишилася, і векселедержатель може здійснити протест і пред'явити позов до будь-якої зобов'язаної особи в розмірі несплаченої суми.

Під вексельним протестом  розуміють офіційно засвідчену вимогу платежу та його неодержання. Існують такі види протесту:

1) протест переказного векселя в неакцепті або недатуванні акцепту. Мета протесту — створення умов для дострокового задовільнення вимог кредитора;

2) протест в несплаті  векселя як простого, так і  переказного. Юридична мета протесту — збереження прав зворотних вимог (регресу) до зобов'язаних по векселя осіб — трасанта, індосантів та їх гарантів (авалістів). Однак протест не є необхідним для збереження держателем права регресу проти акцептанта переказного векселя, які несуть вексельну відповідальність як головні боржники протягом всього строку позовної давності.

Платіж за векселем може бути забезпечений повністю або у  частині вексельної суми за допомогою аваля — вексельного доручительства. Виступати в ролі вексельного доручителя (аваліста) може третя особа або одна із осіб, що підписала вексель (індосант, векселедавець і навіть акцептант).

СПИСОК ПЕРШОДЖЕРЕЛ

1. Кондрашихін А.Б. Фондовий ринок (Ринок цінних паперів): Науковий посібник. – Київ: Центр учбової літератури, 2008. – 52;
2. Мороз А.М. Банківські операції: Підручник. – 3-тє видання, перероблене і доповнене. – Київ:КНЕУ, 2008. – 301-303;
3. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3480-15;
4. http://kursmm.com.ua/10a8.htm;
5. http://pravoznavec.com.ua/period/chapter/2/2/28;
6. http://readbookz.com/book/151/4272.html;
7. http://bookz.com.ua/3/12.htm;
8. http://business.rin.ru/cgibin/search.pl?action=view&num=343129&razdel=49&w=0.

Додаток №1. Приклад акту про протест простого векселя  в неплатежі.

Акт про протест простого векселя в неплатежі

 
 
 
Місто Дніпропетровськ, Україна

Двадцять другого листопада  дві тисячі другого року

Я, Іванов Іван Олександрович, нотаріус м. Дніпропетровськ, на прохання Товариства з обмеженою відповідальністю Уран законного власника простого векселя N 112, виданого Акціонерним товариством Севір 10 квітня 2002 р. у м. Дніпропетровську, строком платежу за пред'явленням на суму 60000 (Шістдесят тисяч) гривень, який представив вказаний вексель 22 листопада 2002 для вчинення протесту в неплатежі, пред'явив Акціонерному товариству Севір платнику за векселем вимога про платіж 22 листопада 2002 і не отримав платежу.

При цьому заявлені такі мотиви відмови: відсутність у Акціонерного товариства Севір грошових коштів для оплати векселя.

У зв'язку з викладеним та керуючись Положення про переказний і простий вексель в Україні, протестую вказаний вексель у неплатежі проти векселедавця.

Зареєстровано в реєстрі за N_____________

Стягнуто по таріфу_______________

Нотаріус______________ 
                    (Підпис)  

Додаток №2. Місце для авалю на простому векселі.