Економічна сутність грошових коштів, завдання їх обліку

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ І АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1. Економічна сутність грошових коштів, завдання їх обліку
2. Характеристика законодавчо-нормативної бази з обліку і аудиту грошових коштів

РОЗДІЛ 2.СУЧАСНИЙ СТАН ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ВАТ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ»

2.1 Коротка природноекономічна характеристика ВАТ «Зелений Гай»

2.2 Порядок документального оформлення операцій з грошовими коштами

2.3 Cинтетичний та аналітичний облік грошових коштів

РОЗДІЛ 3. АУДИТ ГРОШОВИХ КОШТІВІ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ЇХ ОБЛІКУ

3.1 Методика аудиту грошових коштів в касі підприємства

3.2 Методика аудиту  грошових коштів на рахунках  у банку.

3.3 Удосконалення обліку грошових коштів

РОЗДІД 4

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Будь якому підприємству в процесі свого існування для нормальної виробничо-господарської діяльності необхідні грошові кошти. Грошові кошти - це кошти, які має підприємство у своєму розпорядженні, вони створюються за рахунок власних та залучених коштів. Керівництву підприємства важливо знати не тільки, скільки коштів зараз є в касі чи на розрахунковому рахунку, а й причини того, чому саме така їхня сума там міститься. Для цього необхідно відповісти на два питання. З яких джерел і за якими каналами відбувалося відповідні надходження та витрата грошових коштів? Які зміни відповідних активів і пасивів призвели до кінцевого результату?

Актуальність теми даної роботи полягає в тому, що грошові кошти відіграють важливу роль в виробничо-господарській діяльності підприємства. Так, за допомогою грошових коштів підприємство в процесі своєї діяльності може закупляти сировину, основні засоби, тим самим нарощувати обсяги виробництва продукції (виконання робіт і надання послуг), що в наш час ринкової економіки дуже важливо, розраховуватись з працівниками по оплаті праці і т.д. Але для того, щоб підприємство мало можливість ефективно використовувати наявні у нього грошові кошти, потрібно правильно організувати їх облік і здійснювати контроль за витрачанням.

Метою дипломної роботи є обґрунтування організації обліку і аудиту грошових коштів на досліджуемому підприємстві. Багатогранність поставленої мети визначила необхідність вирішення таки завдань:

• дати характеристику грошових коштів;
• описати організацію обліку грошових коштів в ВАТ «Зелений Гай»;
• надати природно економічну характеристику базисному підприємству
• показати, як здійснюється документальне оформлення руху грошових коштів;
• визначити процедури проведення аудиторської перевірки;
• дати пропозиції щодо удосконалення організації обліку та контролю грошових коштів.
• визначити рівень організації охорони праці на досліджуємому підприємстві

Предметом дослідження  є операції руху грошових коштів в касі та на рахунку в банку в національній валюті у базисному підприємстві.

Об’єктам дослідження є організація обліку і аудиту грошових коштів в ВАТ «Зелений Гай» Вознесенського району Миколаївської обліасті.

При виконанні дипломної  роботи опрацьовано Закони України, Постанови Національного банку  України, накази Міністерства фінансів України та інші нормативні документи з питань організації обліку і аудиту грошових коштів, періодичні видання, що стосуються даної теми дипломної роботи, фінансові звіти ВАТ «Зелений Гай». Достовірність висновків та результатів досліджень забезпечена використанням наступних методів дослідження: загально-наукових (аналіз), методичних прийомів (підрахунок, узагальнення), методів економічного аналізу (групування, аналіз інформації).

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ОБЛІКУ І АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

1. Економічна сутність грошових коштів, завдання їх обліку

В процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками - за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями - за придбані ними товари, з банками - за одержання коштів і погашення кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами - за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо, з працівниками - із заробітної плати, наданих їм позик тощо, і все це відбувається за допомогою грошових коштів. Господарські зв’язки – необхідна умова діяльності підприємства, оскільки вони забезпечують безперебійну поставку мінеральних добрив, пального, запасних частин та інших матеріальних цінностей. Оформляються і закріплюються господарські зв’язки контрактами, відповідно до яких одне підприємство виступає постачальником  (виконавцем робіт), а інше – покупцем, а значить і платником.Чітка організація розрахунків між постачальниками і покупцями безпосередньо впливає на прискорення обертання  оборотних активів і своєчасне надходження  грошових коштів від реалізації. [37].

Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість  теоретичних концепцій грошей, людство  сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися. Наразі існують різні тлумачення і ствердження, тому завжди це питання привертало до себе пильну увагу науковців.

Гроші – це багатофункціональна  економічна форма, за допомогою якої здійснюється облік вартості, обмін, платежі, накопичення вартості. Гроші є одним з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є набагато більшим, ніж простий інструмент, що сприяє розвитку економіки. Добре діюча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості. Та навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості та цін в економіці [27, с. 120].

Гроші – це категорія  товарного виробництва і товарного  обігу. Вони мають товарне походження і виражають певні виробничі  відносини між товаровиробниками  з приводу обміну продуктами праці через ринок. У грошах як загальному еквіваленті втілений безпосередньо суспільний характер праці. Вони дають змогу вимірювати суспільні витрати і отримані результати [ 72 ].

Гроші – це специфічний  товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Для здійснення виробничої діяльності кожне підприємство повинне мати в необхідних розмірах грошові кошти, відмічає Завгородний В.П.., які є найліквіднішою частиною  оборотних активів. Гроші дають змогу придбати засоби матеріально- технічного призначення (корми, насіння, добрива, запасні частини, основні засоби тощо), які споживаються у виробничому процесі. У грошовій формі  здійснюються  деякі платежі  у виробничій сфері. У результаті виробництва створюється  готова продукція , яка реалізується покупцями , що дає підприємству змогу одержати грошові кошти . Ці кошти  витрачають знову на придбання ТМЦ, на виплату  заробітної плати, сплату податків, зборів ,інших обов’язкових платежів тощо. Отже, у процесі діяльності підприємства гроші постійно здійснюють кругообіх і поступово проходять усі його стадії. [24]

Скрипан О.П. [64], звертає увагу, що до грошових коштів у бухгалтерському обліку належать готівка, яка зберігається  у бухгалтерському обліку належать готівка, яка зберігається  на підприємстві в касі, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Під рухом грошових коштів розуміють надходження і вибуття грошових коштів у розрізі видів діяльності. Надходження коштів від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг); надходження коштів за наданням права користування активами (оренда); платежі постачальникам та підрядникам ; виплати працівникам та ін. – це приклади руху грошових коштів внаслідок операційної діяльності. Платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів; надходження коштів від продажу необоротних активів; адання позик іншим підприємствам; надходження дивідентів, відсотків та ін. Характеризують рух коштів  внаслідок інвестиційної діяльності. До складу грошових коштів не включають гроші на банківських рахунках, обмежені для поточного використання протягом терміну , що перевищує один рік. Такі кошти відображуються у складі необоротних активів, як і інші фінансові інвестиції.

На думку Осовської Г.В. [37] до грошових коштів підприємства відносяться не обмежені для використання гроші та грошові документи, на поточних та інших рахунках, у касі підприємства , а також еквіваленти грошових коштів. Не відносяться до грошових коштів та їх еквівалентів такі, що є обмежені у використанні : «заморожені» кошти на рахунках на невизначений термін, грошові документи та поточні інвестиції, які проблемно обміняти без втрат на грошові кошти.

На думку Огійчука М.Ф. під терміном «грошові кошти» розуміють  готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання; «грошові потоки» - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів [36].

Ряд вчених на чолі з професором Бутинецьом Ф.Ф. [8] стверджують, вільні грошові кошти підприємства повинні обов’язково зберігатися в банку, причому підприємство самоостійно обирає установу банку в якому  зберігає кошти. Готівку необхідну для забезпечення господарської діяльності , підприємства зберігають у своїх касах. Частина грошових коштів видається підзвіт співробітникам підприємства для витрат, що виникають у зв’язку з виконанням доручень  адміністрації підприємства для витрат, що виникають у зв’язку  з виконанням доручень адміністрації підприємства. Розрахунки  між підприємствами і організаціями здійснюються як правило без участі готівки, шляхом перерахування коштів з рахунку в банку свого підприємства на відповідні рахунки інших підприємств.

Коблянська О.І. [26] до грошових коштів підприємства відносить не обмежені для використання гроші та грошові документи на поточних та інших та інших рахунках, у касі підприємства, а також еквіваленти грошових коштів. Вільні грошові кошти підприємства зберігаються на  рахунках в банках : поточних в національній та іноземній валютах та інших рахунках у банку та  в касі підприємства. В Україні існує обмеження  на зберігання грошових коштів в касі та використання готівки. Суми в касі можуть  зберігатися ними лише в розмірах, встановлених банком. Граничний розмір суми  грошових коштів, які можуть зберігатися в касі  підприємства , називається лімітом каси. Більшість розрахунків між підприємствами  здійснюються через установи банків  безготівковим шляхом.

Наразі платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, називаються готівковими розрахунками. Розрахунки можуть здійснюватися не тільки в готівковій, але й в безготівковій формі.

Безготівкові розрахунки - це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам-підприємствам на договірній основі.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" [40] під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках в банках і депозити до запитання. Готівка (готівкові кошти) - це грошові знаки національної валюти України - банкноти та монети.

За економічним змістом безготівкові розрахунки бувають товарного та нетоварного характеру. До товарних відносяться розрахунки між підприємствами за реалізовані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, до нетоварних - розрахунки з бюджетом з платежів і податків, погашення банківських позик, відсотків, розрахунки з дебіторами, крім розрахунків за товарними операціями.

Порядок безготівкових  розрахунків суворо регламентований  законодавством. Здійснення розрахункових  операцій через банк знижує потребу  в готівці, сприяє концентрації в банку вільних грошових коштів для кредитування, забезпечує їх збереження і ефективніше використання, оптимізує й прискорює грошовий обіг держави.

Готівковий і безготівковий  грошовий обороти органічно пов'язані  між собою, що реалізується через перехід однієї форми в іншу. Наприклад, виручка надходить до каси підприємства, а потім здається до установи банку для зарахування на поточний або інший рахунки. З цих рахунків у банку проводяться розрахунки між господарюючими суб'єктами та надходить готівка в касу підприємства для видачі заробітної плати, авансу підзвітним особам тощо.

Валентинова T. [13] відмічає що як готівкова форма розрахунків, так і безготівкова мають свої певні переваги та недоліки. Серед переваг готівкової форми розрахунків  можна виділити, передусім, оперативність їх здійснення. До недоліків слід віднести встановленні обмеження щодо суми  розрахунків між підприємствами (підприємцями) протягом одного дня  (10 тис. Грн. ). Крім того, нормами чинного законодавства при здійсненні готівкових розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування  та послуг передбачена необхідність використання  реєстраторів розрахункових операцій. До перваг безготівкової форми рахунуів слід віднести  відсутність обмеженнь щодо мінімального та максимального розмірів платежу. Головним недоліком  безготівкової форми розрахунків є тривалий час їх здійсненняє.

За дослідженнями Костюк Д. [29 ] розрахунки з підприємствами, оплата забов’язань  перед державою, погашення позик  банків  здійснюються у більшості випадків у безготівковій формі. Обіг готівки пов’язаний, в основному, з виплатоюзаробітної плати, розрахунки з фізичними особами, оплатою господарських витрат підприємства. Готівку виручки підприємство також може використовувати для забезпечення  інших господарських  потреб, що виникають у процесі функціонування, в т.ч. для розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами. Проте за наявності податкового боргу підприємству не дозволяється використовувати готівкову виручку на виплати , пов’язані з оплатою праці, крім виплат через екстренні обставини (невідкладні потреби). Тобто підприємство, що має податковий борг може безперешкодно проводити розрахунки готівкою з іншими підприємствами, підприємцями  (у межах 10 тис. грн) і з фізичними особами для забезпечення власних потреб (крім виплат, пов’язаних з оплатою праці).

Отже, одним із найважливіших  показників діяльності підприємства в  ринковій економіці, за за якими оцінюється стабільність його фінансового стану, є ліквідність – а саме можливість перетворення активів підприємства на готівкові кошти. Для здійснення виробничої діяльності кожне підприємство повинне мати в необхідних розмірах грошові кошти у готівковій формі (касі підприємства), так і в безготівковій (на рахунках в банку). Також всю нормальну виробничу діяльність кожне підприємство може здійснювати лише при постійних звязках  з іншими підприємствами з допомогою грошових коштів. Оновними завданнями обліку грошових коштів є: суворий контроль  за збереженням, надходженням і витрачанням грошових коштів; своєчасне оформлення  цих операцій відповідними первинними документами ;контроль за цільовим характером використання коштів; надання повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства, для складання звітності; правильне і своєчасне відображення руху грошових коштів у регістрах бухгалтерського обліку.

2. Характеристика законодавчо-нормативної бази з обліку і аудиту грошових коштів

Гроші це один з важливих елементів впливу на економіку. За допомогою грошей держава здійснює контроль за господарством країни, за мірою праці і споживання. Держава планує та законодавче регулює грошовий обіг. У законодавчому порядку .закріплюються основні умовигрошового обігу на її території.

Гроші існують у вигляді  готівки (грошові знаки) або у безготівковому вигляді (записи на рахунках у банках). Грошові знаки випускають у вигляді банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість. Вони обертаються через відповідні платіжні системи, що узаконені на території держави. Будь-яка держава намагається мінімізувати розрахунки за готівкою. Це невигідно з економічних позицій, оскільки передбачає емісію для заміни пошкоджених банкнот та є досить дорогою іа вартістю операцією для центрального банку.

Юридичні особи, незалежно від їх організаційно–правових норм і форм власності, їх відокремленні підрозділи, представництва іноземних організацій та фірм, що здійснюють підприємницьку діяльність, а також зареєстровані в установленому порядку фізичні особи, котрі є суб’єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, обов’язково  повинні виконувати вимоги, встановленні чинним законодавством.

Кожному підприємству постійно неохідна готівка для забезпечення ефективної діяльності. Готівка є абсолютно ліквідним активом, тому необхідний постійний контроль і облік касових операцій.  До касових операцій відносять операції, повязані з отриманням і використанням готівки безпосередньо з каси підприємства. Дії підприємства по веденню касових операцій строго регламентовані. Усі підприємства незалежно від форм власності забовязані зберігати належні їм кошти в установах банків, а одержану суму готівки втрачають за цільовим призначенням.

Касові операції (надходження  готівки до каси і видача з неї) здійснюються на підставі Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні [41] – найважливіший закон згідно якого ведуться всі касові операції. Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [ 46] та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” також висвітлюють питання про рух грошових коштів.

Ст. 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» [39] визначає, що у статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом 1 року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів і відображати як необоротні активи.

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» [40] є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності яка має назву Звіт про рух грошових коштів. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства погасити зобов’язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та негрошові аспекти операцій підприємства.

З метою контролю за наявним  зверненням був прийнятий цілий  ряд нормативних документів, що регулюють  порядок ведення касових операцій на підприємствах, вимоги яких необхідно  дотримуватись при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і документального оформлення. Основними з них є Інструкція з організації роботи з наявним зверненням установ банків України [ 25 ], Наказ Держкомстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” [51], Інструкція “Про порядок виготовлення, збереження і застосування типових форм первинного обліку ДО-1 і М-20” [56]. Обіг готівки в Україні регулюється також нормативними та законодавчими документами, які я навела нижче.

В Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” говориться, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. А також йде мова про порядок та правила застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Указ Президента України  “Про застосування штрафних санкцій  за порушення норм з регулювання  обігу готівки” [ 48 ]вказує порушення, які тягнуть за собою застосування штрафної санкції у розмірі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки.

Права, обовязки і завдання, які покладаються на членів інвентаризаційної комісії та загальні принципи інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків. При прийманні готівки в касу підприємства касири керуються Правилами визначення плaтоспроможності банкнот і монет.

Порядок встановлення лімітів  залишку готівки в касі регулюється  Інстукцією Національного банку України № 4 «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України” [52] та Інструкцією про організацію роботи з готівкового обліку установами банків України. [54 ]

Аудиторська діяльність зокрема регламентується Законом  України «Про аудиторську діяльність» [45]. Цей закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю, з метою захисту інтересів власника.

Аудитор у своїй  роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудитора. Вона поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних  законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, проведення аналізу та складання висновку.

Внутрішня нормативна база – облікова політика суб'єкта, різні  методичні, інструкційні, розпорядчі документи  з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкціі тощо). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією.

З метою правильного  використання нормативно-правових актів  при проведені аудиту аудитори повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосується операцій з грошовими коштами, то основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 19.02.2001 року № 72. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установи банку і підприємства поштового зв'язку) незалежно від їх організаційно-правової форми і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також на зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та є обов'язковими для виконання з ними.

Крім цього Положення  існують ще декілька документів, які  регулюють операції з грошовими  коштами в касі підприємства та на поточному рахунку, відкритому підприємством в установі банку. До них належать:

1. Інструкція про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України, затверджена постановою Правління Національного Банку України від 19.02.01року № 69;
2. Наказ Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” від 15.02.96р. № 51;
3. Наказ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки” від 12.06.95р. №436/95 із змінами і доповненнями;
4. Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” від06.07.95 р. №265/95-ВР із змінами і доповненнями;
5. Наказ ДПАУ “Про затвердження нормативно-правових актів” від 01.12.00 р. № 614;

Відповідно до Інструкції №3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” [47] банки відкривають своїм клієнтам рахунки: розрахункові, поточні, позикові, депозитні, бюджетні і субрахунки.

При різноманітних формах власності і підприємницької діяльності Положення про безготівкові розрахунки грунтується на принципах вільного вибору суб’єктами форм розрахунків, закріплення ї сторонами у договорах, угодах чи окремих домовленостей, і невтручання установ банків у ці договірні відносини. Дане Положення визначає загальний регламент щодо організації, форм розрахунків, стандартів документів і документообороту, які впроваджуються в господарський оборот в Україні з метою забезпечення в найбільш короткий час компенсації виробникам продукції, що поставляється, виконаних робіт і наданих послуг у грошовій формі, прискорення обігу коштів.

Отже порядок здійснення розрахунків грошовими коштами суворо регламентований чинним законодавством України. Аналіз нормативно-правових актів з організації бухгалтерського обліку грошових коштів в Україні, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні нормативно-законодавча база щодо готівкового обігу, готівкових та безготівкових розрахунків в основному відповідає потребам підприємства.

РОЗДІЛ 2.

СУЧАСНИЙ СТАН ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ВАТ «ЗЕЛЕНИЙ ГАЙ»

2.1 Коротка природноекономічна характеристика ВАТ «Зелений Гай»

Дослідження природних і економічних умов є першим етапом аналізу господарської діяльності. Для більш детального знайомства з господарством, розглянемо характеристику природних умов, аналіз економічних умов, місцеположення, транспортні умови, зв’язок, забезпеченість опадами, а також економічні і соціальні умови.

Землекористування Віткритого акціонерного товариства «Зелений Гай» розташоване у с.Бузьке Вознесенського району Миколаївської області. Територія господарства відноситься до другого центрального агрокліматичного району. Характеризується теплою, короткою, малосніжною зимою, достатньою вологим і довгим теплим літом. Середня температура повітря самого теплого місяця (липень) + 26, самого холодного (січня) -2. Середній річний максимум температури повітря +38, а річний мінімум температури повітря - 29.

Середнє продовження  періоду активної вегетації 175-185 днів. Середня дата останнього весняного заморозку припадає на 12-17 квітня, середня дата першого осіннього заморозку припадає на 10-15 жовтня. Сума позитивної температури повітря за період активної вегетації рослин становить 3150-3200. Безморозний період  продовжується 190-195 днів.

Напрямок вітру переважно північно - західний. Середньорічна швидкість 48 м/с. Агрокліматичні ресурси території створюють умови для всіх польових, овочевих і багаторічних насаджень в господарстві, які культивуються. Середня річна кількість опадів складає - 450 мм, їхній випал відрізняється нерівномірністю як по окремим місяцям, так і по рокам.

Кліматичні умови, впливаючи  на енергію біологічних процесів в землі, впливають тим самим  на напрямок і хід землеутворюючого процесу, яке знайшло своє відображення в формуванні земельного шару даного господарства.

Вплив рельєфу на структуру  земельного шару на території господарства проявився в формовані змитих і намитих земель. Загальний характер рельєфу рівнинно – хвилястий Крім того, рельєф впливаючи на розподіл на поверхні землі сонячної енергії, змінює величину волого - і теплообміну землі. Наявність в господарстві більш великих масивів з відносно рівною поверхнею дозволяє найбільш повно механізувати процеси сільськогосподарського виробництва.

Для оцінки загального рівня  розвитку господарства і його економічних умов необхідно роздивитись цілий ряд показників таких, як розміри землекористування, забезпеченість трудовими ресурсами, наявність виробничих фондів та ін.

Так за даними додатків ________ ознайомимося з основними показниками економічного розвитку ВАТ «Зелений Гай», які наведено у табл. 2.1

На основі аналізу  таблиці 2.1, видно,що сільськогосподарські угіддя в 2011 році порівняно з 2009 роком збільшилися на 47% , при чому також відбулося і збільшення ріллі на 21%.

Позитивним моментом є збільшення у 2,7 разів доходу від реалізації. частково це пов’язано  зі збільшенням валової продукції майже у два рази (у 2011 році вартість валової продукції ,збільшилась на 95%порівняно з2009 роком). А валовий прибуток зрис лише на 29%. Середньорічна кількість робітників збільшилася на 20 чол.