Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Розробка інвестиційного проекту підвищення ефективності діяльності будівельного підприємства

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Економічний факультет

Кафедра фінансів

ДИПЛОМНА РОБОТА

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр»

на тему; «Розробка інвестиційного проекту підвищення ефективності діяльності будівельного підприємства»

Виконав: студентка 4 курсу, групи ЕФ-09-1

напряму підготовки

6.030508 «Фінанси і кредит»

___________ Карякіна А.С.

Керівник

___________ к.т.н., доц. Котлова Л.М.

Керівник 4 розділу

___________ к.т.н., доц. Дорганова Л. О.

Рецензент

___________ д.ф.-м.н., проф. Смирнов С.О.

м. Дніпропетровськ – 2013 року

ЗАВДАННЯ

РЕФЕРАТ

Економічний факультет

Кафедра фінансів

РОЗРОБКА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Виконавець: ст. групи ЕФ-09-1 Карякіна А.С.

Керівник: к.т.н., доц. кафедри фінансів Котлова Л.М.

Дипломна робота (проект) 78 с., 8 рис. , 9 табл. , 61 джерел, додатки.

Об’єкт дослідження: ефективність діяльності ЗАТ «Будпромстрой».

Мета роботи: запропонувати інвестиційний проект щодо підвищення ефективності діяльності будівельного підприємства.

Одержані висновки: На основі проведеного аналізу ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та ймовірності банкрутства підприємства, запропоновано інвестиційний проект щодо підвищення ефективності діяльності будівельного підприємства.

Результати дослідження можуть бути використані при розробці заходів щодо покрашення фінансового стану підприємства середнього рівня.

Перелік ключових слів: АНАЛІЗ, ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ, ЛІКВІДНІСТЬ, ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ, ДІЛОВА АКТИВНІСТЬ, АКТИВ, КАПІТАЛ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ПІДПРИЄМСТВО.

RESUME

on diploma work

The diploma works present the student training Каryakina Ann . The work is done in DNU, Institute of Economics, Department of Finance.

The work contains 61 sources, 8 illustration, 9 tables, composed on 78 pages.

In the first part of diploma works deals with necessity of financial analysis of the enterprise.

In the second part. of diploma works contains analysis of financial situation of the enterprise.

In the third part of diploma works deals with inculcation of the measures by improvement of financial situation of the enterprise.

The works is interesting for the enterprise dealing, with economic activity.

Keywords: financial situation, liquidity, analysis, financial resources.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………..………………7

1.1 Поняття, суть та задачі аналізу ефективності діяльності підприємства…….7

1.2 Основні методи аналізу фінансового стану підприємства …………..….….14

1.3 Поняття, порядок розробки та класифікація інвестиційних проектів……...18

РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………….25

2.1 Оцінка стану активів та фінансових ресурсів підприємства……….. ….… 24

2.2 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства………………..… 31

2.3 Дослідження показників фінансової стійкості підприємства………………34

2.4 Оцінка ділової активності підприємства……………………………………. 36

2.4 Дослідження ймовірності банкрутства підприємства……………………….39

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ….…..46

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………….…65

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………… 70

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………… 72

ДОДАТКИ………………………………………………………………………… 78

ВСТУП

Фінансовий аналіз є істотним елементом фінансового менеджменту й аудита. В зв’язку з розвитком ринкової економіки між підприємствами виникає суттєва конкуренція. Для того, аби гідно конкурувати і розвиватись підприємству необхідно постійно робити аналіз, щоб покращувати фінансовий стан підприємства, знаходити шляхи оптимального розвитку.

Мети аналізу досягаються в результаті рішення певного взаємозалежного набору аналітичних завдань. Аналітичне завдання являє собою конкретизацію цілей аналізу з обліком організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення аналізу. Основним фактором в остаточному підсумку є обсяг й якість вихідної інформації. При цьому треба мати на увазі, що періодична бухгалтерська або фінансова звітність підприємства - це лише “сира інформація”, підготовлена в ході виконання на підприємстві облікових процедур. Вони залежать також від цілей суб'єктів фінансового аналізу, тобто конкретних користувачів фінансової інформації.

Тема є актуальною тому, що в умовах ринкової економіки підприємству, щоб постійно бути конкурентноздатним необхідно постійно аналізувати свій фінансовий стан.

Основною метою фінансового аналізу є одержання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну й точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами й кредиторами, при цьому аналітика й керуючого (менеджера) може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і його проекція на найближчу або більше віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Мета аналізу досягаються в результаті рішення певного взаємозалежного набору аналітичних завдань.

Інформаційною базою фінансового аналізу є фінансова звітність. Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають майнове й фінансове становище організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період. Звітність, яка використовується в роботі: баланс (форма №1) та звіт про фінансові результати (форма №2).

Аналіз фінансового стану являє собою глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових ресурсів у єдиному виробничо-торговельному процесі. Завданнями фінансового стану господарюючого суб'єкта є:

- дослідження основних літературних джерел по даній темі;

- розкриття теоретичних аспектів аналізу фінансового стану підприємства;

- оцінка стану активів та фінансових ресурсів підприємства;

- аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

- дослідження фінансової стійкості підприємства;

- оцінка ділової активності підприємства;

- дослідження ймовірності банкрутства підприємства;

- розробка заходів щодо покращення фінансового стану підприємства.

Для проведення аналізу використовувалися наступні методи: горизонтальний, вертикальний, трендовий, коефіцієнтний, графічний.

Джерелами інформації про ЗАТ «Будпромстрой» є форма 1 для річної бухгалтерської звітності “Бухгалтерський баланс” та форма 2 для річної бухгалтерської звітності „Звіт про фінансові результати” за 2010-2012рр.

При написанні роботи були використані нормативні документи України, наукові розробки та навчальні посібники, періодична література, а також матеріали, що відображають господарську та фінансову діяльність об’єкту дослідження. В роботі використані наукові розробки таких авторів : Савицька Г.В., Попович П.Я, Баканов М.І., Ковалев В.В., Іваненко В.М., Бандурка А.М., Ненашев Е.В., Стоун Д., Хэррис Дж.М., Ван Хорн Дж

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття, суть та задачі аналізу ефективності діяльності підприємства

Фінанси - це сукупність грошових відносин, що виникають у процесі виробництва й реалізації продукції й містять формування й використання грошових доходів, забезпечення кругообігу коштів у відтворювальному процесі, організацію взаємин з іншими підприємствами, бюджетом, банками, страховими організаціями й так далі.

Фінансовий стан - комплексне поняття, що характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів підприємства, це характеристика його фінансової конкурентноздатності (тобто платоспроможності, кредитоспроможності), виконання зобов'язань перед державою й іншими господарюючими суб'єктами. [19, с.37]

Основним фактором в остаточному підсумку є обсяг й якість вихідної інформації. При цьому треба мати на увазі, що періодична бухгалтерська або фінансова звітність підприємства - це лише “сира інформація”, підготовлена в ході виконання на підприємстві облікових процедур. Вони залежать також від цілей суб'єктів фінансового аналізу, тобто конкретних користувачів фінансової інформації.

Рух будь-яких товарно-матеріальних цінностей і трудових ресурсів супроводжується утворенням і витратою коштів, а це означає, що фінансовий стан господарського суб'єкта відображає всі сторони діяльності.

Основними завданнями аналізу ефективності діяльності підприємства є:

- оцінка фінансів і структура фінансових результатів;

- аналіз майнового положення;

- оцінка ефективності залучення позикових коштів;

- аналіз ділової активності й ефективності виробництва.

Фінансовий стан характеризує, наскільки успішно всі ці процеси йдуть на підприємстві. Показники фінансового стану відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів. В остаточному підсумку фінансовий стан у значній мірі визначає конкурентноздатність підприємства, його економічний потенціал, оцінює, якою мірою гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансовим й іншим економічним відносинам.

Стійкий фінансовий стан формується в процесі всієї економічної діяльності підприємства. Визначення його на ту або іншу дату допомагає відповістити на запитання, наскільки правильне підприємство управляло фінансовими ресурсами протягом періоду, що передував цій даті. [23, с.67]

Фінансовий стан підприємства можна оцінювати з погляду короткострокової й довгострокової перспектив. У першому випадку критерії оцінки фінансового стану - ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність вчасно й у повному обсязі зробити розрахунки по короткострокових зобов'язаннях.

Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють здатність його трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Ніж коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів.

Говорячи про ліквідності підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням строків погашення, передбачених контрактами. Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів й їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є: а) наявність у достатньому обсязі засобів на розрахунковому рахунку; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Очевидно, що ліквідність і платоспроможність не тотожні один одному. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансове становище як задовільне, однак власне кажучи ця оцінка може бути помилкової, якщо в поточних активах значна питома вага доводиться на неліквіди й прострочену дебіторську заборгованість.

Мистецтво фінансового керування саме й полягає в тому, щоб тримати на рахунках лише мінімально необхідну суму засобів, а іншу частину, що може знадобитися для поточної оперативної діяльності, у активах, що швидко реалізуються.

Таким чином, чим значніше розмір коштів на розрахунковому рахунку, тим з більшою ймовірністю можна затверджувати, що підприємство має у своєму розпорядженні достатні засоби для поточних розрахунків і платежів. Разом з тим наявність незначних залишків на розрахунковому рахунку зовсім не означає, що підприємство неплатоспроможне - засобу можуть надійти на розрахунковий рахунок протягом найближчих днів, деякі види активів при необхідності легко перетворюються в готівку й ін. [7, с.19]

З позиції довгострокової перспективи фінансовий стан підприємства характеризується структурою джерел засобів, ступенем залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Яких-небудь єдиних нормативів співвідношення власного й запозиченого капіталу не існує. Проте поширена думка, що частка власного капіталу повинна бути досить велика - не менш 60%.

Умовність цього ліміту очевидна; наприклад, високорентабельне підприємство або підприємство, що має високу оборотність оборотних коштів, може дозволити собі відносно високий рівень позикового капіталу.

Результативність й економічна доцільність функціонування підприємства виміряються абсолютними й відносними показниками. Розрізняють показники економічного ефекту й економічної ефективності.

Економічний ефект - показник, що характеризує результат діяльності. Це абсолютний, об'ємний показник. Залежно від рівня керування, галузевої приналежності підприємства як показники ефекту використають показники валового національного продукту, національного доходу, валового доходу від реалізації, прибутку.

Основним показником беззбитковості роботи підприємства є прибуток. Однак по цьому показнику, узятому ізольовано, не можна зробити обґрунтовані висновки про рівень рентабельності. Прибуток в 1 млн. руб. може бути прибутком різно великих по масштабах діяльності й розмірам вкладеного капіталу підприємств. Відповідно й ступінь відносної вагомості цієї суми буде неоднаковою. Тому в аналізі використають різні коефіцієнти рентабельності.

Економічна ефективність - відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту. Такий показник уже можна використати в просторово-тимчасових зіставленнях. Найбільш загальну оцінку рівня економічної ефективності діяльності підприємства дають показники рентабельності авансованого й власного капіталу, а ріст їх у динаміку розглядається як позитивна тенденція.

Оскільки фінансовий стан оцінюється насамперед по статтях бухгалтерського балансу й додатка до нього, те такий аналіз можна назвати зовнішнім. Завдання зовнішнього аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичним матеріалом. Таких користувачів можна розділити на дві групи:

1. Безпосередньо зацікавлені в діяльності організації.

2. Опосередковано зацікавлені в ній.

До першої групи ставляться наступні користувачі:

Існуючі й потенційні власники коштів організації, яким потенційні кредитори, що використають звітність для оцінки доцільності надання або продовження кредиту, визначення умов кредитування, посилення гарантій повернення кредиту, оцінки довіри до організації як до клієнта;

постачальники й покупці, що визначають надійність ділових зв'язків з даним клієнтом;

держава, насамперед в особі податкових органів, які перевіряють правильність складання звітних документів, розрахунку податків, визначають податкову політику;

компанії, що служать, що цікавляться даними звітності з погляду рівня їхньої заробітної плати й перспектив роботи в даній організації.

Друга група користувачів - це ті, хто безпосередньо не зацікавлений у діяльності компанії. Однак вивчення звітності їм необхідно для того, щоб захистити інтереси першої групи користувачів. До цієї групи ставляться:

- аудиторські служби, що перевіряють відповідність дані звітності відповідним правилам з метою захисту інтересів інвесторів;

- консультанти по фінансових питаннях, що використають звітність із метою вироблення рекомендацій своїм клієнтам щодо приміщення їхніх капіталів у ту або іншу компанію;

- законодавчі органи;

- юристи, що бідують у звітній інформації для оцінки виконання умов контрактів, дотримання законодавчих норм при розподілі прибутку й виплаті дивідендів, а також для визначення умов пенсійного забезпечення;

- торгово-виробничі асоціації, що використають звітність для статистичних узагальнень по галузях і порівняльному аналізі й оцінки результатів діяльності на галузевому рівні. [35, с.69]

Інформаційною базою фінансового аналізу є бухгалтерська звітність.

Бухгалтерська звітність являє собою систему показників, що відображають майнове й фінансове становище організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період.

При аналізі звітності необхідно враховувати специфіку діяльності підприємства й конкретну економічну ситуацію.

Щоб ухвалювати рішення щодо керування в області виробництва, збуту, фінансів, інвестицій і нововведень керівництву потрібна постійна поінформованість по відповідних питаннях, що є результатом відбору, аналізу, оцінки й концентрації вихідної («сирої») інформації. Необхідно також аналітичне прочитання вихідних даних виходячи із цілей аналізу й керування.

Господарюючий суб'єкт здійснює свою виробничо-торговельну діяльність на ринку самостійно, але в умовах конкуренції. Ринкові регулятори, з'єднуючись із конкуренцією, утворять єдиний механізм господарювання, що

Рисунок 1.1 - Формування й використання загального фінансового результату діяльності підприємства

змушує виробника (продавця) ураховувати інтереси й запити споживача (покупця), провадити ту продукцію (послуги), що їм потрібно.

Господарюючі суб'єкти вступають між собою в конкурентні відносини в боротьбі за споживача (покупця). Господарюючий суб'єкт, що програв у боротьбі, звичайно стає банкрутом.

Оцінка фінансового становища підприємства здійснюється на підставі даних бухгалтерського балансу, а також "Звіту про фінансові результати і їхнє використання".

На стадії попередньої оцінки платоспроможності формується первісне подання про діяльності підприємства, виявляються зміни в складі майна підприємства і їхніх джерел; установлюються взаємозв'язки між показниками. Із цією метою визначають співвідношення окремих статей активу й масиву балансу, їхня питома вага в загальному підсумку (валюті) балансу; розраховують суми відхилень у структурі основних статей балансу в порівнянні з попереднім періодом. [22, с.105]

При цьому загальна сума зміни валюти балансу розчленовується на складові частини, що дозволяє зробити попередні висновки про характер зрушень, що мали місце, у складі активів, джерелах їхнього формування і їхньої взаємної обумовленості. Так, у процесі попереднього аналізу зміни обсягу нерухомого майна й поточних (оборотних) засобів розглядаються у зв'язку зі змінами в зобов'язаннях підприємства.

1.2 Основні методи аналізу фінансового стану підприємства

Серед фінансових проблем підприємств, мабуть, немає іншої, яка б так часто розглядалась науковцями й практиками та здавалась їм такою простою, як аналіз і оцінка фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства являє собою глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових ресурсів у єдиному виробничо-торговельному процесі. Завданнями фінансового стану господарюючого суб'єкта є:

- виявлення рентабельності й фінансової стабільності;

- вивчення ефективності використання фінансових ресурсів;

- установлені положення господарюючого суб'єкта на фінансовому ринку й кількісний вимір його фінансової конкурентноздатності;

- оцінка ступеня виконання планових фінансових заходів, програм, плану фінансових показників;

- оцінка заходів, розроблених для ліквідації виявлених недоліків і підвищення віддачі фінансових ресурсів. [38, с.146]

Основний принцип аналітичного читання фінансових звітів - це дедуктивний метод, тобто від загального до частки. Але він повинен застосовуватися багаторазово. У ході такого аналізу як би відтворюється історична й логічна послідовність господарських фактів і подій, спрямованість і чинність впливу їх на результати діяльності.

Практика фінансового аналізу вже виробила основні види аналізу (методику аналізу) фінансових звітів. Серед них можна виділити 6 основних методів:

горизонтальний (тимчасовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому;

трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів й індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формують можливі значення показників у майбутньому, і отже, ведеться перспективний прогнозний аналіз;

аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;

порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками підприємства, філій, підрозділів, цехів, так і міжгосподарський аналіз показників даного підприємства в порівнянні з показниками конкурентів, зі середньо галузевими й середніми господарськими даними;

факторний аналіз - аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження. Причому, факторний аналіз може бути як прямим (властиво аналіз), коли аналіз дроблять на складові частини, так і зворотним, коли становлять баланс відхилень і на стадії узагальнення підсумують всі виявлені відхилення фактичного показника від базисного за рахунок окремих факторів.

Результати фінансового стану організації становлять інтерес для різних категорій аналітиків: управлінського персоналу, представників фінансових органів, аудиторів, податкових інспекторів, працівників банківської системи, кредиторів і т.п. Оцінка результатів діяльності, як правило, здійснюється в рамках фінансового аналізу. Основною інформаційною базою такого аналізу служить бухгалтерська (фінансова) звітність.

Методика аналізу фінансової звітності ґрунтується на знанні й розумінні:

- економічної природи статей звітності;

- змісту основних аналітичних взаємозв'язків звітних форм;

- обмежень, властивому балансу й супутнім звітним формам;

Економічна природа статей звітності. Звітність містить десятки показників, багато хто з яких є комплексними. Безумовно, що вирішує передумовою якісного аналізу фінансового стану комерційної організації є розуміння економічного змісту кожної статті, її значимості в структурі звітної форми. [22, с.128]

Основні аналітичні взаємозв'язки фінансової звітності. Звітність являє собою комплекс взаємопов'язаних показників. Суть взаємозв'язку складається у взаємному доповнені звітних форм, їхніх розділів і статей. Тут необхідно виділити два аспекти.

По-перше, логіка побудови звітності визначається насамперед необхідністю дати розгорнуту характеристику економічного й фінансового потенціалу організації й ефективності його використання.

По-друге, багато балансових статей комплексні. Тому ряд показників балансу, найбільш істотних для оцінки майнового й фінансового становища організації, розшифровується в супутніх звітних формах. [15, с.88]

Бухгалтерський баланс є найбільш інформативною формою для аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. Уміння читання бухгалтерського балансу дає можливість:

- проаналізувати ліквідність і платоспроможність;

- простежити фінансову стабільність;

- проаналізувати ділову активність;

- проаналізувати рентабельність.

Значення бухгалтерського балансу таке важливе, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу. Основні напрямки аналізу для реальної оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства:

1.Аналіз фінансового стану на короткострокову перспективу полягає в розрахунку показників оцінки задоволеності структури балансу.

2.Аналіз фінансового стану на довгострокову перспективу досліджує структуру засобів, ступінь залежності організації від інвесторів і кредиторів.

Для оцінки реальних аналітичних можливостей необхідно знати обмеження інформації, представленої в балансі:

1. Баланс історичний по своїй природі: він фіксує сформовані до моменту його складання підсумки господарських операцій.

2. Баланс відбиває статус-кво в засобах організації, тобто відповідає на запитання, що являє собою організація на даний момент, але не відповідає на запитання, у результаті чого зложилося таке положення.

Розробка інвестиційного проекту підвищення ефективності діяльності будівельного підприємства 📙 Дипломная → 🆔 17472