Акціонерні товариства. 3

ЗМІСТ:

1. Правове становище акціонерних товариств

Запровадження в Україні  ринкових відносин з адекватними їм організаційно-правовими формами господарювання викликало відродження після багатьох десятиліть забуття інституту господарських товариств, серед яких особливе місце посідають акціонерні товариства. У цій організаційно-правовій формі підприємницької діяльності започатковується більшість нових великих та середніх підприємств, банків, страхових організацій, інвестиційних фондів та інвестиційних компаній.

Правове становище акціонерних  товариств визначається ст.ст. 24-29 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р., а також ст.ст. 79-91 ГК. Відповідно до ст. 80 ГК, акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Однак, зазначене визначення не вміщує інших важливих ознак, характерних для цього виду господарських товариств.

Отже, акціонерному товариству притаманні такі риси:

• господарська організація корпоративного типу, різновид господарського товариства;
• належність  до  товариств — об'єднань  капіталів,   в яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві достатньо зробити майновий внесок — сплатити вартість акції, а персональна участь у діяльності товариства є необов'язковою);
• можливість вибору у засновників типу акціонерного товариства — закрите або відкрите;
• установчим документом є статут;
• наявність   власного  майна,   сформованого   за  рахунок майна (коштів), сплачених за акції, виробленої продукції, отриманих доходів, а також майна, набутого на інших законних підставах;
• поділ статутного фонду (капіталу) на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;
• відповідальність акціонерного товариства за своїми зобов'язаннями лише власним майном;
• відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності  за  зобов'язаннями  товариства,  якщо вони повністю сплатили свої частки;
• корпоративний   характер   управління   і   наявність стаціонарних органів управління акціонерним товариством;
• обмеженість ризику акціонерів сплаченими за акції коштами (майном);
• наявність статусу юридичної особи.

Акціонерні товариства можна кваліфікувати: За  способом  створення  та порядком  відчуження акцій:

• відкриті акціонерні товариства;
• закриті акціонерні товариства.

За характером діяльності:

• акціонерні товариства, що безпосередньо здійснюють підприємницьку діяльність;
• акціонерні товариства,  що здійснюють управління діяльністю інших суб'єктів підприємницької діяльності (наприклад, холдингові компанії).

За метою  діяльності:

• підприємницькі (комерційні), що діють з метою отримання прибутку;
• непідприємницькі (некомерційні).

За видами діяльності:

• банки;
• страхові організації;
• інвестиційні фонди та компанії тощо.

Акціонерні товариства можуть створюватися шляхом заснування і шляхом реорганізації.

Основними етапами створення  акціонерного товариства є:

1. визначення  засновників,  тобто осіб,  що  ініціюють створення акціонерного товариства та беруть на себе обов'язки щодо здійснення відповідних підготовчих дій   та  у - разі   необхідності  укладання   між   цими 
   особами засновницького (установчого) договору;
2. публікація повідомлення про намір засновників створити відповідне акціонерне товариство;
3. проведення засновниками відповідних підготовчих дій щодо створення акціонерного товариства. Ці дії є різними залежно від виду товариства — закрите чи відкрите, тобто від способу утворення товариства — шляхом підписки на акції чи шляхом розподілу акцій між засновниками, в т.ч. початок формування   майнової   бази   майбутнього   акціонерного товаристві відповідно до встановлених законодавством вимог щодо її розміру;
4. в разі успішно проведених підготовчих дій скликаються  установчі  збори,   на  яких   приймається  рішення про створення акціонерного товариства, затверджується його статут, формуються органи товариства та вирішуються інші питання;
5. державна реєстрація товариства.

Порядок створення відкритих і закритих акціонерних товариств неоднаковий. Так, відкрите акціонерне товариство (далі — ВАТ) створюється таким чином.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства", засновниками акціонерного товариства можуть бути фізичні та (або) юридичні особи. Відповідно до ст. 153 ЦК, якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства.

Враховуючи положення ст. 114 ЦК, акціонерне товариство може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником, якщо спеціальним законодавством не передбачено інше (щодо комерційних банків та страхових організацій засновників має бути не менше трьох, фондових бірж — не менше 20). Якщо ж акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір про створення товариства. На відміну від положення Закону України "Про господарські товариства", яким визначається, що установчий договір є установчим документом, договір про створення акціонерного товариства не належить до установчих документів.

У договорі, що укладається  між засновниками акціонерного товариства, визначаються:

• намір сторін договору взяти спільну участь у створенні відповідного акціонерного товариства;
• порядок здійснення засновниками спільної діяльності зі створення акціонерного товариства з розподілом обов'язків між ними;
• відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.

Важливим етапом створення АТ є аудиторська перевірка фінансового стану засновників — юридичних осіб щодо їх спроможності сплатити свої вклади до статутного фонду акціонерного товариства. Обов'язковість проведення такої перевірки передбачена ст. 13 Закону України "Про господарські товариства".

До проведення підписки на акції засновники мають відкрити в комерційному банку рахунок, на який будуть вноситися сплачені за акції кошти в процесі підписки. Відповідно до п. 4.2. Інструкції НБУ "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах" від 12 листопада 2003 р., кошти з такого рахунку перераховуються на поточний рахунок зареєстрованого в установленому порядку акціонерного товариства або повертаються засновникам та особам, що підписалися на акції (у разі, якщо акціонерне товариство не відбулося).

Засновники повинні  зробити повідомлення про намір  створити  АТ  і  здійснити  відкриту  підписку  на акції. Зміст такого повідомлення, відповідно до законодавства, має бути зареєстрований Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, а повідомлення опубліковане не менш як за 10 днів до початку підписки в органах преси Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України та офіційному виданні фондової біржі. У разі заснування акціонерного товариства інформація про випуск акцій повинна містити такі відомості:

• повне  найменування майбутнього  акціонерного товариства;
• відомості про засновників, уповноважених проводити дії щодо підписки на акції із зазначенням номерів телефонів і телефаксів;
• предмет та цілі діяльності товариства;
• дату проведення установчих зборів;
• розмір статутного фонду, що передбачається;
• внески засновників до статутного фонду та форми здійснення внесків;
• склад майна, що вноситься засновниками в натуральній формі;
• найменування банківської установи та номер розрахункового  рахунку,   на  який  мають  бути  внесені початкові внески;
• дані про емісію акцій, а саме: дата і номер протоколу або рішення про випуск акцій; найменування органу, який прийняв рішення; кількість акцій за  
  типами і категоріями; форма випуску акцій; номінальна вартість акцій; права, що надаються власникам  простих  та  привілейованих   акцій;   перелік засновників із зазначенням кількості й типу акцій, якими вони володіють;
• дії,  що проводяться в разі перевищення (недосягнення)  рівня  запланованої  підписки  на  акції  або дострокового її закінчення;

— терміни, порядок та адреси місць виплати дивідендів за підсумками року.

Реєстрація інформації про емісію акцій здійснюється протягом 30 днів з моменту подання заяви та необхідних документів до реєструючого органу.

Наступним кроком засновників  АТ є проведення підписки на акції  відповідно до зробленої в пресі  інформації (але не раніше ЗО днів після опублікування такої інформації) в зазначеному місці і в межах зазначеного строку, який, однак, не може перевищувати 6 місяців (ч. 2 ст. ЗО Закону). На цьому етапі вже починає створюватися майнова база майбутнього акціонерного товариства: на момент підписки особи, які виявили бажання придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків номінальної вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій (ч. З ст. ЗО Закону).

Підписка припиняється із закінченням строку, зазначеного в інформації про підписку на акції. Належно оформлений звіт про результати підписки має бути поданий до ДКЦПФР протягом 15 днів після закінчення терміну підписки на акції.

Результати підписки можуть бути вирішальними для долі майбутнього відкритого акціонерного товариства: якщо підпискою не покрито 60% акцій, вона вважається такою, що не відбулася, і процес створення АТ припиняється. У зв'язку з цим засновники повинні повернути особам, що підписалися на акції, внесені ними суми або інше майно не пізніше, ніж через ЗО днів після закінчення терміну підписки.

Якщо підпискою покрито 60 і більше відсотків акцій, то вважається, що вона відбулася. Проте можлива ситуація, коли підписка на акції перевищує оголошений статутний фонд. Доля зайвої підписки вирішується або самими засновниками або на установчих зборах. Якщо доля зайвої підписки, відповідно до установчого договору, вирішується самими засновниками, вони можуть схвалити зайву підписку або відхилити її. У разі прийняття рішення про відхилення зайвої підписки, засновники повинні відмовити у ній особам, які підписалися на акції останніми, згідно з переліком передплатників, починаючи з кінця, і, відповідно, повернути цим особам сплачені в процесі підписки  суми.   Ці  суми  повертаються  передплатникам  протягом  30  днів  з  моменту відхилення  зайвої підписки.

Успішне завершення підписки на акції переходить до наступного етапу створення АТ — скликання  і проведення установчих зборів. На момент їх проведення майнова база майбутнього акціонерного товариства має бути вже більш значною: особи, що підписалися на акції, до моменту скликання установчих зборів повинні сплатити з урахуванням попереднього внеску не менше 30% номінальної вартості акцій, на які вони підписалися. Це підтверджується видачею засновниками зазначеним особам тимчасових свідоцтв.

Скликання установчих зборів обмежується у часі певним строком, зазначеним у повідомленні про підписку на акції, який, однак, не може перевищувати двох місяців з моменту завершення підписки. Щодо правомочності установчих зборів, то для кворуму необхідно, щоб на зборах були присутні особи, які підписалися більш ніж на 60% акцій, на які проведено підписку; якщо ж через відсутність кворуму установчі збори не відбулися з першого разу, протягом наступних двох тижнів мають бути скликані повторні установчі збори з тими самими вимогами щодо кворуму.

Установчі збори АТ повинні  вирішити такі важливі питання:

• прийняти рішення про створення акціонерного товариства;
• схвалити або відхилити зайву підписку;
• у   разі   позитивного   вирішення   цього   питання — прийняти рішення про відповідне збільшення статутного фонду АТ;
• затвердити статут акціонерного товариства;
• обрати   органи   управління   акціонерним   товариством;
• визначити пільги, що надаються засновникам;
• затвердити оцінку вкладів, внесених у не грошовій формі;
• вирішити  інші  питання,  передбачені  установчими документами.

Голосування на установчих зборах відбувається за принципом: одна акція, на яку здійснено підписку — один голос. Перед початком зборів здійснюється реєстрація присутніх підписувачів на акції із зазначенням кількості акцій, на які вони підписалися.

Порядок прийняття рішень на установчих зборах залежить від  важливості питань, винесених на голосування: життєво важливі для акціонерного товариства питання — про створення АТ, його дочірніх підприємств, філій і представництв, про обрання органів управління, про надання пільг — повинні прийматися кваліфікованою більшістю голосів, а саме 3/4 присутніх на зборах осіб, які підписалися на акції; рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів (ст. 35 Закону).

Створення АТ (у разі прийняття  установчими зборами позитивного рішення з цього питання і схвалення статуту товариства) завершується останнім етапом створення такого товариства — його державною реєстрацією, з моменту якої воно набуває статусу юридичної особи, тобто стає повноцінним суб'єктом господарювання. Така реєстрація здійснюється в загальному порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15 травня 2003 р.

Закритим акціонерним  товариствам (далі — ЗАТ) притаманний  більш простий порядок створення, який включає такі етапи:

1. визначення кола засновників і укладання між ними установчого договору, в якому повинні бути зазначені частки засновників у статутному фонді і, відповідно,   кількість  акцій,  що  відповідає  частці кожного засновника;
2. публікація   засновниками   повідомлення   про   їхній намір створити ЗАТ;
3. проведення   аудиторської  перевірки      засновників — юридичних осіб щодо їх спроможності сплатити вклади до статутного фонду товариства;
4. відкриття в банку рахунку, на який мають вноситися вклади засновників;
5. формування майнової бази майбутнього товариства не нижче встановленого законом розміру: до проведення установчих зборів засновники мають сплатити  щонайменше  50%   своїх  вкладів  до  статутного 
   фонду;
6. проведення установчих зборів, на яких мають бути вирішені   питання   щодо   створення   ЗАТ,   затвердження його Статуту, формування органів товариства та інші питання, що вирішуються на установчих зборах ВАТ, крім затвердження привілеїв для засновників;
7. проведення засновниками державної реєстрації товариства.

2. Правовий режим  та джерела формування майна  акціонерного товариства

Основним правовим титулом  майна акціонерного товариства є  право власності, що передбачене  ст. 12 Закону України "Про господарські товариства". Джерелами формування майна акціонерного товариства є:

• вклади засновників та учасників товариства, включаючи кошти,  отримані від продажу акцій додаткових емісій;
• продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності;
• доходи, одержані товариством від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;
• доходи від цінних паперів, що належать товариству;
• інше майно, отримане на законних підставах.

На етапі створення  акціонерного товариства його майнова  база формується за рахунок коштів (майна), сплачених за акції. Відповідно до законодавства вкладами учасників і засновників господарських товариств можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

У разі сплати акцій у  негрошовій формі постає питання їх оцінки. На етапі заснування акціонерного товариства таку оцінку здійснюють засновники з подальшим затвердженням установчими зборами товариства. Оцінка негрошового вкладу, зробленого в процесі додаткової емісії акцій, також має вирішуватися самим товариством з відповідною фіксацією у Статуті.

Важливу роль у діяльності акціонерного товариства відіграє його капітал. У законодавстві розрізняють такі види капіталів акціонерного товариства:

Статутний капітал — це сумарна номінальна вартість випущених акцій. Статутний капітал є постійною величиною, зафіксованою в установчих документах товариства.

Оголошений  капітал — це сумарна номінальна вартість акцій, на які оголошується підписка при створенні акціонерного товариства.

Сплачений капітал — це сума коштів (вартість майна), фактично сплачених акцій.

Фактичний капітал — вартість усіх активів акціонерного товариства. Фактичний капітал є змінною величиною, оскільки змінюється в результаті фінансово-господарської діяльності товариства і може як перевищувати, так і не досягати розміру статутного капіталу.

Наявність статутного капіталу (фонду) визначеного розміру є однією з істотних рис акціонерного товариства. Статутний капітал являє собою номінальну грошову суму, яка має бути внесена акціонерами як плата за набуття членства в акціонерному товаристві. Майно, що вноситься як внесок до статутного фонду під час заснування акціонерного товариства, складає матеріальну базу його господарської діяльності. Відповідно до вимог законодавства розмір статутного фонду акціонерного товариства не може бути менше 1250 мінімальних заробітних плат, що встановлені на момент створення товариства. Під час підписки цей капітал має бути сплачений мінімум на 10%, на момент проведення установчих зборів — на 30% або 50%, а повністю — до закінчення року з моменту державної реєстрації товариства.

Крім мінімального розміру  статутного фонду, законодавством України встановлюються певні обмеження щодо коштів, які не можуть використовуватися як внески до статутного фонду. Так, забороняється використовувати для цього бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит і під заставу.

Статутний капітал виконує  також гарантійну функцію, оскільки акціонерне товариство несе майнову відповідальність перед кредиторами в межах майна, що належить йому на праві власності. Саме зафіксований в установчих документах розмір статутного фонду визначається як величина, в межах якої товариство гарантує відповідальність за своїми зобов'язаннями.

Як уже зазначалося, статутний фонд є постійною величиною, проте законодавством передбачається можливість його зміни. Зміна статутного фонду може відбуватися шляхом його збільшення або зменшення. Порядок зміни статутного фонду акціонерного товариства визначається ст.ст. 16, 38, 39, 40 Закону України "Про господарські товариства" та Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2000 р.

Збільшення статутного фонду акціонерного товариства може відбуватися шляхом:

• збільшення   кількості   акцій   існуючої   номінальної вартості, тобто шляхом випуску нових акцій;
• збільшення номінальної вартості акцій, в результаті чого статутний фонд збільшується на суму, що становить різницю між загальною номінальною вартістю акцій нового випуску і попередніх випусків.

При збільшенні статутного фонду акціонерного товариства забороняється одночасно поєднувати шляхи збільшення або джерела.

Зменшення статутного фонду  здійснюється шляхом:

• зменшення номінальної вартості акцій;
• зменшення кількості акцій шляхом викупу частини  акцій  у їхніх  власників  з  метою  анулювання цих акцій.

Законодавством визначено порядок зміни статутного фонду акціонерного товариства, який передбачає:

1. прийняття рішення про зміну статутного фонду загальними зборами товариства в порядку, встановленому ст.ст.  40-43 Закону України "Про господарські товариства";
2. опублікування    в    офіційних   друкованих    органах оголошення  (повідомлення) про  скликання  загальних зборів для вирішення питання про зміну статутного фонду із зазначенням:

• мотивів,   способу   та   мінімального   розміру   зміни статутного фонду;

• пов'язаного з цим проекту змін до статуту акціонерного товариства;
• даних про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються, та їх загальну вартість;
• відомостей про нову номінальну вартість акцій;
• прав   акціонерів   при   додатковому   випуску   акцій або їх вилученні;
• дата початку та закінчення підписки на акції, що додатково випускаються, або їх вилучення;
• порядку відшкодування збитків, пов'язаних із змінами статутного фонду.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, пов'язаних із зміною статутного фонду, приймається кваліфікованою більшістю голосів — 3/4 голосів акціонерів, що беруть участь у загальних зборах;

3. наявність певних умов:  при збільшенні статутного фонду  (повна  сплата раніше  випущених  акцій  не нижче   їх   номінальної   вартості);    при   зменшенні (відсутність заперечень кредиторів);
4. виконання пов'язаних із зміною статутного фонду відповідних дій: при його збільшенні — проведення підписки на акції в загальному порядку; при зменшенні — анулювання   акцій,   поданих   протягом   6 місяців   після  повідомлення  акціонерів  передбаченим статутом способом;  відшкодування власникам акцій   збитків,   пов'язаних   із   змінами   статутного фонду;
5. внесення відповідних змін до відомостей державної реєстрації.

В акціонерному товаристві, як і в інших господарських товариствах, обов'язковою є наявність страхового (резервного) фонду, призначення якого — покриття непередбачених витрат товариства, зокрема, сплата власниками привілейованих акцій дивідендів у разі відсутності в акціонерного товариства прибутку; розрахунки з кредиторами тощо.

За законодавством України  розмір страхового (резервного) фонду має бути не меншим 25% статутного фонду. Формується він за рахунок щорічних відрахувань у розмірі, передбаченому установчими документами товариства, але не менше 5% суми чистого прибутку, до досягнення ним розміру, передбаченого статутом акціонерного товариства. Кошти такого фонду не можуть використовуватися на забезпечення господарської діяльності товариства, його роль — суто гарантійна, тобто гарантує кредиторам товариства покриття непередбачених боргів.

При повному або частковому використанні коштів резервного фонду  він повинен бути сформований  знову або поповнений шляхом наступних щорічних відрахувань з прибутку акціонерного товариства до досягнення ним визначеного статутом товариства розміру.

Законом та/або установчими  документами акціонерного товариства може передбачатися наявність інших фондів. Розпорядженням Фонду державного майна України від 5 травня 1996 р. затверджено примірне Положення про фонди акціонерного товариства, яким рекомендовано створювати в акціонерних товариствах з відповідною фіксацією у статуті та інших внутрішніх документах такі фонди:

• фонд прибутку,  що розподіляється (фонд дивідендів);
• фонд виробничого розвитку, кошти якого спрямовуються на реконструкцію і розширення виробництва,   запровадження  нових  технологій,   проведення науково-дослідних   і   проектних   робіт,   придбання устаткування, природоохоронні заходи, будівництво чи придбання будівель тощо;
• фонд розвитку персоналу, призначення якого — фінансування  заходів,  передбачених  Програмою роз витку персоналу і колективним договором. Використання коштів цього фонду повинне забезпечити заінтересованість працівників у належному виконанні своїх обов'язків за трудовим договором, підвищення їх кваліфікації, а також реалізацію прав працівників акціонерного товариства на гарантії і компенсації, встановлені чинним законодавством або додатково передбачені внутрішніми нормативними актами товариства, а також колективним договором;
• фонд соціального забезпечення, кошти якого спрямовуються на додаткові, понад передбачені законодавством, виплати працівникам у разі їх тимчасової непрацездатності;  заходи,  пов'язані із забезпеченням гарантованої зайнятості персоналу; додаткові  виплати працівникам у разі  заподіяння  шкоди здоров'ю при виконанні ними своїх трудових обов'язків;   страхування   життя   і   здоров'я   персоналу тощо;
• фонд  участі  персоналу  в  прибутках   акціонерного товариства.

3. Правовий режим  дивідендів

Дивіденди — це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується за акціями за підсумками фінансово-господарського року відповідно до рішення загальних зборів акціонерів.

Форма виплати дивідендів може бути різною. Найчастіше дивіденди сплачуються у грошовій формі. Можливим є також застосування натуральної форми або зарахування до частки акціонера, якщо це передбачено установчими документами товариства.