Баланс як елемент методу бухгалтерського обліку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Інститут перепідготовки та підвищення

кваліфікації  кадрів

 

Кафедра Облік і аудит

 

 

 

 

 

Курсова робота

 з дисципліни  «Бухгалтерський облік»

Варіант № 0

 

 

 

 

 

 

 

Виконала

05.06.2012 р.

Перевірила:

ст.викл. Петухова Т.О.

                                                                                     ______________________

 

 

 

Харків - 2012

Зміст

1. Баланс як елемент методу бухгалтерського обліку……………………..3
2. Синтетичні та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок …………………..7
3. Облік доходів підприємства………………………………………………9
4. Практична частина………………………………………………………..14

 

     Список літератури…………………………………………………….……...43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Баланс як елемент  методу бухгалтерського  обліку

 

      Отримати уявлення про склад господарських засобів підприємства та їх джерел на визначену дату можливо з балансу.

       Структура  балансу, його форма, зміст  його статей, оцінка та розкриття  статей балансу  регламентоване  Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 2 «Баланс».

       Слово  «баланс» походить від латинського  «двочашовий», в перекладі з італійської  та французької означає «терези».

       Як  обліковий термін слово «баланс»  має два значення:

а) рівність, рівновага  двох підсумків протилежного значення, які  мають місце на рахунках, відомостях та таблицях: дебет та кредит, актив та пасив;

б) таблиця, яка відображає результат облікової реєстрації майна підприємства в грошовій оцінці та у відповідний момент, тобто  стан його активів та пасивів.

        Таким чином, баланс – це спосіб відображення господарських засобів підприємства за складом та розміщенням, а також за джерелами утворення та  цільовим призначенням в грошовій формі на визначену дату.

        Метою складання балансу є подання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації щодо  фінансового стану підприємства  на визначену дату.

       Структура  та зміст балансу змінюються  в залежності  від форм власності,  рівня продуктивних сил та  розвитку виробничих відносин  суспільства.

       Види балансів залежать від: а) джерел складання; б) строків складання; в) обсягу даних; г) змісту; д) форми. 

      За джерелами складання баланси поділяються на :

• інвентарні – складаються на підставі повного опису інвентарю та є скороченим варіантом балансу;
• книжкові – складаються на підставі  записів в книгах без підтвердження інвентаризації, тому раніше називались пробними або попередніми;
• генеральні – представляють собою синтез двох попередніх видів та складаються за рік на підставі інвентаризаційного опису майна та попереднього балансу.

    За строками складання баланси  бувають:

• вступні- складаються на момент створення підприємства;
• операційні – складаються протягом року та охоплюють окремі аспекти діяльності підприємства;
• ліквідаційні - складаються на момент початку ліквідації  підприємства.

В залежності від обсягу даних баланси діляться на:

• простий - склад майна підприємства, яке не має структурних підрозділів та філіалів;
• складний – баланс підприємства, яке має структурні підрозділи;
• зведений – баланс підприємства, яке має філіали.

     За змістом баланси поділяються на:

• сальдові - включають лише залишки рахунків, які характеризують майновий стан підприємства на визначену дату;
• оборотний – крім залишків по рахунках, включає обороти по дебету та кредиту рахунків;
• результативний – це баланс доходів та витрат або прибутків чи збитків, який дозволяє визначити чистий прибуток  або чистий збиток;
• проміжний – це баланс, складається на будь – яку дату  при необхідності;
• шаховий – отримав свою назву від специфічної форми, яка, крім даних про залишки, включає й кореспонденцію рахунків. Однак такі баланси доцільно складати лише на невеликих підприємствах, які використовують обмежену кількість бухгалтерських рахунків при відображенні господарських операцій;
• порівнювальний – баланс, в якому відбувається порівняння статей звітного балансу із попереднім періодом.

     За формою баланси поділяються на: а) повний; б) скорочений.

     Всі перераховані  види балансів називаються бухгалтерськими,  оскільки складаються на підставі даних бухгалтерського обліку.

     Підприємства  та організації складають місячну,  квартальну та річну бухгалтерську  звітність. Квартальна  бухгалтерська  звітність  подається підприємством  не пізніше 25 числа місяця, наступного  за звітним; річна – не пізніше  15 лютого року, наступного за звітним. До складу бухгалтерської звітності обов’язково включається бухгалтерський баланс.  

    Актив,  пасив балансу та їх  взаємозв’язок       

    За формою  бухгалтерський баланс представляє  собою двосторонню таблицю. Ліва частина таблиці, в якій відображаються засоби за складом  та розміщенням, називається активом; права, в якій показано засоби за джерелами утворення та цільовим призначенням, називається пасивом. 

Підсумки активу та пасиву  називаються валютою балансу.  

    Таким чином, актив - це  система показників, які відображають склад та розміщення засобів підприємства, згрупованих у якісно однорідні групи, а пасив – це система показників, які відображають джерела засобів підприємства,  також згруповані у якісно однорідні групи.

   Однорідні види  засобів та їх джерел показуються  в балансі окремим рядком, називається статтею балансу.  

    Природа складання  балансу потребує рівності статей  активу та статей пасиву.

     Звідси  витікає головна балансова формула:

Активи

 

Зобов’язання

 

Власний капітал

 

 

 

      При  цьому згідно з П(С)БО 2 «Баланс».

      Активи – ресурси, які контролюються підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод в майбутньому.

      Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій, погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди.

      Власний капітал – частина у активі підприємства, яка залишається після вирахування його зобов’язань.          

 

Власний

Активи

Зобов’язання

 

      Представлене  співвідношення відоме як балансова рівність.

      Актив  балансу складається з трьох  розділів:

I «Необоротні активи»

II «Оборотні активи»

III «Витрати майбутніх періодів»

      Пасив  балансу складається з п’яти  розділів:

I «Власний капітал»

II «Забезпечення наступних витрат та платежів»

III «Довгострокові зобов’язання»

IV «Поточні зобов’язання»

V «Доходи майбутніх періодів»

      Типи балансових змін

     Діяльність підприємства приводить до постійної зміни господарських засобів та їх джерел. Усі ці зміні здійснюються під впливом господарських операцій.

      Господарська операція –це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, власного капіталу та зобов’язань підприємства.

      Кожна  господарська операція, яка відображається  в бухгалтерському обліку, впливає  на величину двох статей балансу.  При цьому  по одній з  них відбувається збільшення, а  по іншій – зменшення на однакову суму.

      Існує  чотири види балансових змін:

1 тип –зміна відбувається  всередині активу балансу. При цьому валюта балансу не змінюється, оскільки в активі балансу відбувається просте переміщення засобів з одного рядка на інший.

2 тип – зміна у складі пасиву балансу. В результаті  відбувається перегрупування джерел засобів за рахунок зменшення одного  та збільшення іншого; валюта балансу не змінюється.

3 тип - збільшення у складі господарських засобів та їх джерел. Дані операції стосуються як активу, так і пасиву балансу на ту ж саму суму. При цьому валюта балансу збільшується.

4 тип – зменшення господарських засобів та їх джерел. Валюта балансу зменшується.

      Таким  чином, господарські операції  можуть впливати на валюту  балансу, однак при будь – якому впливі зберігається рівність підсумків активу та пасиву балансу.

 

Синтетичні  та аналітичні рахунки, їх взаємозв’язок

 

       Для  отримання різноманітних за ступнем  деталізації облікових даних  на підприємствах та організаціях  ведуть два види рахунків –синтетичні та аналітичні.

      Синтетичними називаються рахунки, за допомогою яких відбувається узагальнене відображення в грошовому виразі стану та руху економічно однорідних видів активів, зобов’язань та власного капіталу.

      Облік, який ведеться на таких рахунках, називається синтетичним.

      Синтетичний облік  ведеться на рахунках 1 порядку,  коли на кожний вид активів  та пасивів відкривається окремий  рахунок.

     Особливими ознаками  синтетичних рахунків є:

• двозначний шифр рахунку;
• інформація узагальнюється за економічно однорідними видами майна та джерел його формування;
• поточний облік здійснюється лише в грошовому виразі;
• використовуються для ведення обліку спеціальні регістри ( журнали – ордери, відомості, Головна книга);
• стан активів та пасивів, який виходить з більшості синтетичних рахунків, відображається в бухгалтерському балансі однойменними статтями.

      Аналітичними називаються рахунки, за допомогою яких здійснюється деталізована характеристика даних синтетичних рахунків.

      Аналітичні  рахунки мають не лише грошові, але й натуральні показники.

      Облік, побудований  на аналітичних рахунках, називається  аналітичним.

      Синтетичні та  аналітичні рахунки взаємопов’язані  між собою. Будучи частиною  синтетичного рахунку, аналітичні рахунки мають ту ж саму структуру, що й синтетичний рахунок, тобто якщо синтетичний рахунок – активний, то активний і аналітичний рахунок, і навпаки. Тому записи в аналітичних рахунках відбуваються в тій же частині, що і в синтетичних рахунках. Крім того, записи на синтетичних та аналітичних рахунках роблять на підставі одних і тих же первинних документів, тому при звірянні синтетичного та аналітичного обліку суми завжди рівні.

        Аналітичні  рахунки  ведуть на картках,  в книгах або відомостях. Суми залишків по кожному синтетичному рахунку на початок та кінець звітного періоду повинні дорівнювати сумі залишків усіх його аналітичних рахунків. Суми дебетового та кредитового оборотів кожного синтетичного рахунку повинні дорівнювати підсумкам відповідних оборотів за усіма його аналітичними рахунками.

        Тотожність  записів по синтетичному рахунку  записам по аналітичним рахунках, відкритим для його деталізації,  має важливе значення для контролю  за правильністю облікових записів.  Відсутність тотожності вказує на наявність помилки, яку необхідно викрити  та виправити.

        Аналітичний облік є важливим засобом оперативного керівництва діяльністю підприємства. За його даними спостерігають за станом ТМЦ, використання основних засобів, за ведення розрахунків з дебіторами та кредиторами; здійснюють контроль за витратами підприємства протягом звітного періоду.

       Крім  синтетичних та аналітичних рахунків, застосовуються в бухгалтерському  обліку субрахунки, які являють собою перший ступінь деталізації синтетичного рахунку. За допомогою субрахунків здійснюється групування  даних обліку з метою отримання необхідних даних в іншому розрізі – за галузями діяльності та номенклатурою.

       Субрахунки  використовуються для отримання показників, необхідних для складання звітності.

       Вони  також вказують напрямок в  конкретизації облікових показників  та, як наслідок, є підґрунтям  для організації аналітичного  обліку.

       Субрахунки  за галузями діяльності. Деякі рахунки не мають субрахунків. Деталізація рахунків обумовлюється економічним змістом операцій, а також вимогами  од оперативної інформації.

        Синтетичні рахунки є рахунками  1 порядку, субрахунки – рахунками  2 порядку, аналітичні рахунки  можуть бути рахунками 3, 4, 5 та т.д. порядку в залежності від поставленої мети, яка  пов’язана із підготовкою, поясненням та прийняттям відповідних управлінських рішень.         

 

Облік доходів  підприємства

 

        У бухгалтерському обліку доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників).

     Для того, щоб відображати в бухгалтерському обліку і складанні фінансової звітності зокрема, Звіту про фінансові результати, події, пов’язані з отриманням доходів, вони поділяються за видами діяльності.

      Дохід визнається в разі додержання таких умов:

• при збільшенні активу або погашенні зобов’язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників підприємства);
• оцінка доходу може бути достовірно визначена.

     Доходи, достовірну оцінку яких здійснити неможливо, у звітності не відображаються, що відповідає принципу обачливості, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів за вартістю, яка має запобігати заниженню зобов’язань і витрат та завищенню активів і доходів підприємства. Цей принцип передбачає вибір методу оцінки.

      Можливість достовірної оцінки — основна умова визнання доходів. У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають одержанню.

       Не визнаються доходами, оскільки не є економічними вигодами, які надходять на підприємство і не приводять до збільшення власного капіталу, суми, одержані від імені третіх осіб, такі як:

— податок на додану вартість, акцизи, інші податки і обов’язкові  платежі, що підлягають перерахуванню  до бюджету і позабюджетних фондів;

— надходження за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

— попередня оплата (аванс  у рахунок оплати) продукції (товарів, робіт, послуг);

— завдаток під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

— надходження, що належать іншим особам.

     Разом із тим вищеназвані суми не включаються тільки до суми чистого доходу підприємства.

      У бухгалтерському обліку для обліку доходів Планом рахунків передбачено 7 клас рахунків — «Доходи і результати діяльності». Цей клас рахунків можна вважати тимчасовим, оскільки він закривається в кінці кожного звітного періоду. Ці рахунки відображають стан доходів за певний звітний період. Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності (квартальної, за півроку, за дев’ять місяців).У кінці періоду рахунки доходів (як, до речі і рахунки витрат) закриваються через списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати». Інструкція до нового Плану рахунків дозволяє закривати рахунки доходів та витрат щомісяця або по закінчені звітного року.

      Рахунки 7 класу «Доходи і результати діяльності» застосовуються для обліку доходів наступним чином:

• За кредитом рахунків 7 класу — валовий дохід.
• За дебетом рахунків 7 класу (крім рахунка 76 «Страхові платежі»):
• ПДВ;
• акцизний збір;
• інші непрямі платежі, включені до ціни продажу.

     Після чого на фінансовий результат діяльності підприємства відноситься сума чистого доходу.

      У бухгалтерському обліку і фінансовій звітності доходи відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів — це означає, що облік доходів і складання звітності здійснюється на підставі облікового принципу нарахування. Складена згідно з принципом нарахування фінансова звітність інформує користувача не лише про проведені операції, які супроводжувались виплатою або одержанням грошових коштів, але й про зобов’язання сплатити грошові кошти в майбутньому, та про ресурси, наведені у грошовому вираженні, які будуть отриманні у майбутньому.

 

 

 

      Планом рахунків для відображення доходів у бухгалтерському обліку передбачені рахунки

70	«Дохід від реалізації»
71	«Інший операційний  дохід»
72	«Дохід від участі в капіталі»
73	«Інші фінансові доходи»
74	«Інші доходи»
75	«Надзвичайні доходи»
76	«Страхові платежі»
79	«Фінансові результати»

 

     Закінчується 7 клас рахунків рахунком 79 «Фінансові результати». Цей рахунок призначений для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

     Фінансовий результат визначається за кожним видом діяльності шляхом зіставлення доходів і витрат звітного періоду.

      За кредитом рахунка 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

     Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» і потрапляє до бухгалтерського балансу.

Рахунок 79 «Фінансові результати»  має такі субрахунки:

791 «Результат основної  діяльності»

792 «Результат фінансових  операцій»

793 «Результат іншої  звичайної діяльності»

794 «Результат надзвичайних  подій».

      Закриття рахунка 79 «Фінансові результати» здійснюється по закінченні звітного періоду (місяця чи календарного року).

     Планом рахунків співвідношення доходів і витрат діяльності підприємства визначено спеціальними рахунками, класифікація яких за групами наведена у таблиці1.

Таблиця1 СПІВВІДНОШЕННЯ РАХУНКІВ ДОХОДІВ І ВИТРАТ

№	Найменування рахунків витрат	№	Найменування рахунків доходів
90	Собівартість реалізації	70	Доходи від реалізації
91	Загальновиробничі витрати
92	Адміністративні витрати
93	Витрати на збут
94	Інші витрати операційної  ді- яльності	71	Інший операційний дохід
95	Фінансові витрати	73	Інші фінансові доходи
96	Втрати від участі в капіталі	72	Дохід від участі в  капіталі
97	Інші витрати	74	Інші доходи
98	Податок на прибуток
99	Надзвичайні витрати	75	Надзвичайні доходи
		76	Страхові платежі
		79	Фінансові результати

 

Розрахунки по операціях

 

Операція 1. Отримані від постачальника матеріали з ПДВ

                  363840 /6 = 60640 (податковий кредит по ПДВ)

                  363840 – 60640 = 303200 (ціна без ПДВ)

Операція 2. Отримані акти від транспортних організацій за доставку

                   матеріалів з ПДВ

                   10172 /6=1695,33 (податковий кредит по ПДВ)

                   10172-1695,33 = 8475,64 (ціна без ПДВ)

Операція 4. Списані ТЗВ, що відносяться до відпущених матеріалів

                  ((158400+136000+800+400) / 303200) *8476,67 = 8264,19

Операція 9. Зроблені нарахування на зарплату

                   (64000+3200)*37,26% = 25038,72

                   (70000+3500)*37,26% = 27386,1

                   24200 *37,26% = 9016,92

                   2800 *3726% = 1043,28

                   25038,72+273861+9016,92+1043,28 = 62485,02

Операція 11. Розрахунок місячної норми амортизації

  1) будівля адміністрації 

           А = Ва / Т , де

           А-річна сума амортизації,

           Ва- амортизована вартість об’єкта ОЗ,

           Т – термін корисного використання об’єкта ОЗ(років)

           А=(50000 / 30) / 12 = 138,89

1. обладнання адміністрації  і обладнання по виробництву виробів А

           А = (Вп – Вл) * (Рк – Кр), де

           Вп- первинна вартість об’єкта ОЗ,

           Вл – ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ

           Рк – кількість років, які залишаються до кінця терміну 

                  корисного   використання об’єкта ОЗ,

           Кр – сума числа років корисного використання об’єкта ОЗ

           А = (40000 – 0) * 5 / 28 = 7142,86

           А = (100000 – 0) * 4 / 21 = 1904,76

                 7142,86+1904,76 = 9047,62

Операція 14. Відхилення фактичної  виробничої собівартості від облікової

                    ціни

                    314550 – 288000 = 26550 (вироби А)

                    283450 – 192000 = 91450 (вироби Б)

Операція 15. Відвантажена покупцям готова продукція

                     955520 / 6 = 159253,33(податкове зобов’язання  по ПДВ)

                     26550 + 91450 = 118000 (відхилення фактичної собівартості від

                                                          її облікової ціни)

Операція 16. Визначено фінансовий результат

                    955520 – 159253,33 = 796266,67

Операція 17.  Списані  рахунки витрат на фінансовий результат

                     800+24200+9047,62 = 34047,62 (адміністративні витрати)

                      400+2800 = 3200 ( витрати на збут)

                     796266,67 -34047,62-3200 = 759019,05

                     759019,05 * 21% = 159394,0 (податок на прибуток)

                     759019,05 – 159394,0 = 599625,05 ( нерозподілений  прибуток)

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

    

1. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник – Вид.2-е, доп. Й перероб. – Житомир: ЖІТІ, 2000.-460с.
2. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Навчальний посібник / за ред. М.В.Кужельного. – 6-те вид. – К.:А.С.К., 2002.-266с.
3. Кужельний М.В., Лінник В.Г.  Теорія бухгалтерського обліку: Підручник . – К.: КНЕУ, 2001. -334с.
4. Чебанова Н.В. Теорія бухгалтерського обліку: Навчально – методичний комплекс. – Харків: УкрДАЗТ,2004.-246с.
5. Бухгалтерський облік. Л.Г.Ловінська, Л.В. Жилкіна, О.М. Голенко –частина 1.

2