Бюджетный менеджмент. 2

 

Зміст

Теоретична частина……………………………………………………...………3

1(14). Охарактеризуйте систему  місцевих бюджетів в Україні…....................3

2(19). Порядок і терміни  складання, розгляду і затвердження  місцевих бюджетів, їх взаємозв’язок  із проектом Державного бюджету………………7

3(39). Форми бюджетного  фінансування……………………………………..10 

Практична частина……………………………………………………………..14

Задача 1…………………………………………………………………………14

Задача 2…………………………………………………………………………15

Задача 3…………………………………………………………………………20

Задача 4…………………………………………………………………………22

Задача 5…………………………………………………………………………23

Перелік використаної літератури……………………………………………..24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1(14). Охарактеризуйте систему  місцевих бюджетів в Україні

Система місцевих бюджетів — сукупність самостійних місцевих бюджетів, які не включаються до складу державного бюджету і один до одного.

Місцеві бюджети - це фонди  фінансових ресурсів, що формуються і  витрачаються на відповідній території. Сутність місцевих бюджетів необхідно  розглядати у двох аспектах: як організаційну  форму мобілізації частини фінансових ресурсів для розпоряджання нею  місцевих органів самоврядування і  як систему фінансових відносин, що складається між місцевим та державним  бюджетами та всередині сукупності місцевих бюджетів.

Організація місцевих бюджетів залежить від типу державного устрою країни і поділяється на два види:

- бюджети територіальних  громад та інших органів місцевого  самоврядування;

- бюджети місцевих державних  утворень, які є суб'єктами федерацій (наприклад, бюджети земель у ФРН, штатів у США, суб'єктів федерацій у Російській Федерації)-

У країнах з федеративним устроєм кожен штат чи кантон вирішує  питання, які в країнах з унітарним  устроєм належать до компетенції  центрального уряду. У країнах з  федеративним устроєм остаточний розподіл функцій здійснюється на регіональному  рівні управління. В багатьох унітарних  країнах центральний уряд вирішує, що повинен робити кожен рівень місцевого  управління. Рівні місцевого управління можуть співпрацювати, але зазвичай останнє слово у розподілі  повноважень залишається за центральним  урядом. Проте після розмежування повноважень між місцевими органами влади та державними органами найнижчі щаблі вирішують більшість питань самостійно.

В унітарних державах встановлення адміністративно-територіального поділу належить до відання центральної  влади та уряду. У федеративних державах адміністративно-територіальна структура - це компетенція суб'єкта федерації.

Найбільш суттєвими для  підтримки принципу бюджетного унітаризму є:

- єдина унітарна правова система, встановлена парламентом та сенатом, яка мас виключні повноваження, однак передбачено також ухвалення норм законодавчого характеру регіональними представницькими органами;

- унітарні принципи організації апарату державної служби, наявність інституційних одиниць загальної адміністративної влади, відповідальних на кожному територіальному рівні за національні інтереси та результатами діяльності адміністрації, передусім стосовно суспільної безпеки та порядку;

- законодавче встановлення принципів місцевого самоврядування в регіоні;

- закріплене законом єдине визначення фінансової системи, особливо податкової системи, без уповноваження регіонального самоврядування правом оподаткування, окрім права визначати податкові ставки, категорії податкових знижок тощо;

- заперечення концепції встановлення вищої парламентської палати (сенату) як представника місцевих урядів, який виражає їх інтереси.

В унітарних країнах поняття  місцеві бюджети збігається з  поняттям бюджети місцевого самоврядування. Оскільки Україна с унітарною  країною, тому під місцевими бюджетами  слід розуміти бюджети органів місцевого  самоврядування.

Конституція України не визначила  характеру республіканського бюджету  Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів. Але їх, безумовно, слід вважати місцевими, оскільки у  правовій унітарній державі може бути лише один державний бюджет - бюджет центрального уряду.

Місцевими бюджетами в  Україні визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети  місцевого самоврядування.

Місцевий бюджет може розглядатися в трьох аспектах:

- по-перше, це правовий  акт, згідно з яким виконавчі  органи влади отримують легітимне  право на розпорядження певними  фондами грошових ресурсів;

- по-друге, це план (кошторис) видатків і доходів відповідного  місцевого органу влади чи  самоврядування;

- по-третє, це економічна категорія, оскільки бюджет є закономірним економічним атрибутом будь-якої самостійної територіальної одиниці, наділеної відповідним правовим статусом.

В Україні існує система  так званих зведених місцевих бюджетів. Вони використовуються в процесі  бюджетного планування та бюджетного регулювання. До місцевих зведених бюджетів в Україні відносять:

- бюджет Автономної Республіки  Крим;

- бюджет області;

- бюджет міста з районним  поділом;

- бюджет району.

Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет Автономії та бюджети районів  і міст республіканського підпорядкування  цієї автономії.

Бюджет області складається  з обласного бюджету та бюджетів районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет району об'єднує  районний бюджет, бюджети міст районного  підпорядкування, бюджети селищних і сільських рад.

Бюджет міста з районним поділом об'єднує міський бюджет та бюджети районів у місті.

 

 

 

 

 

 

2(19). Порядок і терміни  складання, розгляду і затвердження  місцевих бюджетів, їх взаємозв’язок  із проектом Державного бюджету

Відповідно до Бюджетного кодексу місцевий бюджет містить  надходження і витрати на виконання  повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних  адміністрацій та органів місцевого  самоврядування. Ці надходження та витрати складають єдиний баланс відповідного бюджету. Основними власними джерелами доходів є закріпленні  за місцевими бюджетами податки  і збори, які враховуються при  визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, а також доходи, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Міністерством  фінансів України, і відповідно до статті 34 Бюджетного кодексу та з урахуванням  особливостей складання проектів місцевих бюджетів, місцеві органи розробляють  і доводять до головних розпорядників  бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

У бюджетних запитах головних розпорядників коштів місцевих бюджетів зазначається основна інформація, необхідна  для складання пропозиції стосовно бюджету на відповідний рік, яка  подається на розгляд місцевого  фінансового органу.

Після отримання бюджетних  запитів головних розпорядників  бюджетних коштів офіційно починається  процес розгляду бюджету. Цей процес завершується, коли місцевий фінансовий орган закінчує розробку остаточних рекомендацій місцевій державній адміністрації, виконавчому органу відповідної  ради стосовно бюджету.

Місцеві органи на будь-якому  етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів проводять аналіз бюджетного запиту з точки зору його відповідності мети, пріоритетності. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає  рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого  бюджету перед поданням його на розгляд  місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних  рад.

Після схвалення Кабінетом  Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України, Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів  Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про  місцевий бюджет (типова форма рішення).

У тижневий термін після  ухвалення закону про Державний  бюджет України в другому читанні  Кабінет Міністрів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних  рад положення та показники міжбюджетних відносин (обсяги міжбюджетних трансфертів  для відповідних бюджетів і текстові статті, що визначають особливості  міжбюджетних відносин на наступний  бюджетний період), які були проголосовані  Верховною Радою України при  прийнятті проекту закону про  Державний бюджет України в другому  читанні.

На підставі отриманої  інформації Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад готують проекти  рішень про відповідні місцеві бюджети.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації  та виконавчі органи відповідних  рад мають право здійснювати  витрати з відповідного бюджету  лише на ті цілі, які визначені у  рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні  видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній період, крім випадків, передбачений частиною четвертою статті 15 Бюджетного кодексу. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний період провадити  капітальні видатки забороняється.

До проекту закону про  Держаний бюджет України Кабінетом  Міністрів України додається  техніко-економічне обґрунтування  відрахувань, дотацій і субвенцій  бюджетам областей, яке повинно містити: статистичні дані про економічний, соціальний, природний та екологічний  стан зазначених адміністративно-територіальних одиниць; розрахунки необхідних витрат для вирівнювання економічного, соціального, екологічного стану та ефективного  використання природних умов адміністративно-територіальних одиниць; інформацію про урядові  та регіональні програми та такі, що розробляються, з прогнозом наслідків  використання.

Затвердження централізованих  місцевих бюджетів відбувається відповідною  радою не пізніше, ніж у у двотижневий  термін після офіційного опублікування  закону про Держаний бюджет України, а бюджетів районів у містах, селищ  або сіл, не пізніше, ніж у двотижневий  термін після затвердження районного  чи міського бюджету.

 

 

 

 

3(39). Форми бюджетного  фінансування

Суть бюджетного фінансування полягає у тому, що з його допомогою  налагоджуються грошові відносини, які виникають між державою, з  одного боку, та суб’єктами господарювання усіх форм власності – з іншого, щодо спрямування коштів бюджетів. Своєчасність і повнота фінансування значною мірою залежать від рівня  наповнюваності грошовими коштами  бюджету.

Система бюджетного фінансування, значним недоліком якої раніше була відсутність ефективного діючого  механізму стимулювання кращих результатів  роботи установи, організації, їх трудових колективів, збагатилася застосуванням  різноманітних систем матеріального  стимулювання для встановлення залежності розмірів матеріального стимулювання від кінцевих результатів діяльності трудових колективів, а індивідуального  заохочення – від обсягу, якості й ефективності роботи конкретних працівників.

Бюджетне фінансування здійснюється в таких формах, як кошторисне фінансування, державне фінансування інвестицій, надання  дотацій, субвенцій, субсидій.

Найпоширенішою формою бюджетного фінансування є кошторисне фінансування. Виділення грошових коштів з бюджетів різних рівнів установам і організаціям соціально-культурної сфери, оборони, органм державного управління тощо відбувається на основі планового документа –  кошторису доходів і видатків. Кошторис – це основний плановий документ, що підтверджує повноваження щодо отримання  доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для  виконання ними своїх функцій  та досягнення цілей, визначених на рік  відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис включає дві  складові:

1) загальний фонд, що містить  обсяг надходжень із загального  фонду бюджету та розподіл  видатків за повною економічною  класифікацією на виконання бюджетною  установою (організацією) основних  функцій;

2) спеціальний фонд, що  містить обсяг надходжень із  спеціального фонду бюджету та  їх розподіл за повною економічною  класифікацією на здійснення  видатків спеціального призначення  та на реалізацію пріоритетних  заходів, зумовлених виконанням  установою основних функцій.

Для здійснення бюджетного фінансування застосовуються два методи: метод єдиного казначейського рахунку  та метод перерахування коштів бюджетів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки головниз розпорядників  бюджетних коштів.

Фінансування видатків бюджету  може здійснюватись у таких формах:

- кошторис фінансування;

 - фінансування інвестиційних проектів;

 - державні субсидії, субвенції, дотації;

 - бюджетні кредити;

 - покриття різниці в цінах.

Бюджетне фінансування інвестиційних  проектів характеризує виділення державних  асигнувань на капітальні вкладення  у виробничу сферу. Суть цієї форми  полягає у тому, що держава, виходячи із своїх фінансових можливостей, здійснює конкурсний відбір найбільш необхідних та ефективних проектів. Проекти, що не пройшли конкурсний відбір, можуть фінансуватись за рахунок банківських  кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних  позик). Обсяг видатків встановлюється на основі спеціальних кошторисів, в яких визначається вартість спорудження  відповідних об`єктів.

 Державні субсидії  являють собою форму надання  державної фінансової допомоги  юридичним та фізичним особам. Вони мають на меті підтримку  певних сфер діяльності, галузей  чи підприємств (наприклад, субсидії  фермерам) і окремих верств населення  (наприклад, житлові субсидії). Державні  субвенції передбачають дольову  участь суб`єктів підприємницької  діяльності у фінансуванні окремих  витрат чи проектів. Державні  дотації – це надання коштів  з бюджету на покриття збитків  підприємств. В основному, вони  стосуються державних підприємств.  Недержавні підприємства можуть  отримувати дотацію в тих випадках, коли їх збитки виникають внаслідок  певної політики держави, наприклад,  в сфері ціноутворення.

 Бюджетні кредити являють  собою форму надання державним  підприємствам тимчасової фінансової  допомоги на умовах поворотності. Це не характерна для бюджету  форма його видатків, оскільки  взаємовідносини держави з юридичними  особами засновуються якраз на  безповоротній основі.

 Покриття різниці в  цінах характеризує відшкодування  з бюджету збитків чи втрат  прибутку, пов`язаних з обмеженням  державою рівня цін на окремі  товари і послуги. Масштаби  застосування цієї форми визначаються  сферою державного регулювання  цін. Різниця в цінах виникає  за рахунок обмеження як мінімальних  розмірів цін придбання окремих  товарів, так і максимальних  цін реалізації товарів, робіт,  послуг.

 Форми бюджетного фінансування  визначаються економічними умовами,  в яких функціонує бюджетний  фонд держави. Із зміною конкретних  умов господарювання поволі змінюються  як самі форми бюджетного фінансування, так і границі їх застосування. На сучасному етапі розвитку  економіки у зв`язку з необхідністю  вдосконалення всієї системи  управління економічною і соціальними  сферами постала потреба у  вдосконаленні форм бюджетного  фінансування.

 При визначенні шляхів  вдосконалення діючих форм бюджетного  фінансування до них не може  бути застосований єдиний підхід, перспективи розвитку кожної  з форм повинні пов`язуватися  з тими цілями, яким вона служить.  Цілі управління можуть бути  розподілені на загальні і  спеціальні. Загальні цілі реалізуються  за допомогою тих форм фінансування, які відповідають системі управління  економікою у цілому. Такими формами  виступають фінансування інвестиційних  проектів та кошторисне фінансування, за допомогою яких формуються  галузеві і територіальні пропорції,  здійснюються структурні зміни  в економіці. Спеціальні цілі  пов`язані з особливими умовами  господарювання, які виходять із  задач економічної політики держави  на певному етапі його розвитку. Звідси виникає необхідність  використання таких форм, як державні  субсидії, субвенції і дотації,  бюджетні кредити, покриття різниці  в цінах.

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача 1

В країні зафіксований ВВП у розмірі V+ номер варіанту помножений на 100. Доходи державного бюджету складають N+ номер варіанту помножений на 100. Базуючись на наведених даних, визначити яка модель централізації ВВП у бюджеті має місце в країні.

V (млн. грн)	N (млн. грн)
55625+(14*100)=57025	17800+(14*100)=19200

Рішення

За рівнем централізації  ВВП у бюджеті умовно виділяють 3 моделі:

1) американська (25-30%);

2) західноєвропейська (30-40%);

3) скандинавська (50-60%).

N/V = 19200/57025 = 0,337 = 33,7%

Відповідь: Таким чином, має  місце західноєвропейська модель.

 

 

 

 

 

 

 

Задача 2

Для складання кошторису  районної лікарні є показники:
1. Середньорічна кількість  ліжок (од.)	170+14=184
2. Кількість днів функціонування  одного ліжка протягом року (днів)	325+14=339
3. Норма витрати на 1 ліжко-день: - на харчування (грн.)	12,5
- на придбання        медикаментів (грн.)	13,80
4. Витрати за кодами  бюджетної класифікації на рік  (тис.грн.):
Канц. приладдя, матеріали  і предмети на господ. потреби	110
Придбання устаткування	310
Витрати на відрядження	80
Капітальний ремонт  будівель і спору	150
Оплата комунальних  послуг і електроенергії, в т.ч.
теплопостачання	130
природний газ	20
електроенергія	50
5. Нарахування на заробітну  платню	Згідно діючого законодавства

 

Найменування посад	Середньорічна кількість  посад	Середня ставка на 1 посаду в  місяць	Річна сума на всі посади в цілому
Лікарі	52+14=66	2500	визначити
Середній медичний персонал	93+14=107	2100	визначити
Молодший медичний персонал	45+14=59	1900	визначити
Господарський персонал	35+14=49	2000	визначити
Виплата  з тимчасової непрацездатності	–	–	106500
Витрати на оплату «вихідних» і «нічних»	–	–	125000

Необхідно:

1. Розрахувати витрати лікарні по напрямах:  заробітна платня;  витрати на харчування;  придбання медикаментів і перев'язувальних засобів
2. Скласти кошторис витрат районної лікарні.

 

Рішення

1. Розрахуємо витрати  на харчування та придбання  медикаментів та перев’язувальних  засобів:

184*339=62376

Харчування: 62376*12,5=779700грн.

Придбання медикаментів: 62376*13,80=860788,80грн.

Витрати разом: 779700+860788,80=1640488,80грн.

2. Розрахуємо витрати на заробітну плату за рік по усім посадам:

Лікарі: 2500*12*66=1980000грн.

Середній медичний персонал: 2100*12*107=2694400грн.

Молодший медичний персонал: 1900*12*59=1345200грн.

Господарський персонал: 2000*12*49=1176000грн.

Разом: 7195600 грн.

3. Розрахуємо нарахування на заробітну плату:

7195600*0,368=2647980,80грн.

4. Складемо кошторис:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наказ Міністерства фінансів України

29.12 2002 № 1099

Затверджений  у сумі 9 686 088,8грн.

(два  мільйонидвадцять одна  тисячадвісті тридцять  п`ять  гривень 48 коп.),

(сума літерами і цифрами)

Начальник фінансового управління Лисичанської міської ради

(посада)

М.Г. Солодовник

(підпис) (ініціали  і прізвище)

09.01.2013 р. '

(число, місяць, рік)

м.п.   

Кошторис на 2013рік

04051715 Стаціонарна лікарня

(код та назва бюджетної  установи)

міста Алчевськ Луганської обл.

(найменування  міста, району, області)

вид бюджету місцевий   

код та назва відомчої класифікації головного розпорядника коштів030 Амбулаторна лікарня 

код та назва програмної класифікації видатків державного бюджету .

код та назва тимчасової класифікації видатків місцевих бюджетів0720 „Стаціонарні поліклініки і амбулаторії"(грн.)

Показники	Код	Усього на рік		Разом
		Загальний фонд	Спеціальний фонд
1	2	3	4	5
Надходження — усього:	X	9 686 088,8	0	9 686 088,8
Надходження коштів із загального фонду  бюджету	X	9 686 088,8		9 686 088,8
Надходження коштів із спеціального фонду бюджету, у т. ч.	X
- плата за послуги, що надаються  бюджетними установами:	250100	X
плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональним повноваоїсеннями	25010100	X
кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської та/або  виробничої діяльності	25010200	X
плата за оренду майна бюджетних  установ	25010300	X
кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна	25010400	X
- інші джерела власних надходжень  бюджетних установ	250200	X
благодійні внески, гранти та дарунки, отримані бюджетними установами	25020100	X
кошти, що отримуються бюдоісетними установами на виконання окремих  доручень	25020200	X
- інші надходження (розписати  по видах)	24122200	X
Видатки - усього:	X	9 686 088,8		9 686 088,8
Поточні видатки	1000	9 376 088,8		9 376 088,8
Оплата праці працівників  бюджетних установ	1110	7195600		7195600
Заробітна плата	1111	7195600		7195600
Грошове утримання військовослужбовців	1112
Виплати по тимчасовій непрацездатності	1113

 

Нарахування на заробітну плату	1120	2647980,8		2647980,8
Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки	1130
Предмети, матеріали, обладнання та інвентар	1131
Медикаменти та перев'язувальні матеріали	1132	860788,8		860788,8
Продукти харчування	1133	779700		779700
М'який інвентар та обмундирування	1134
Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів	1135
Оренда та експлуатаційні послуги	1136
Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання	1137			24 380
Послуги зв'язку	1138
Оплата інших послуг та інші видатки	1139	110000		110000
Видатки на відрядження	1140	80000		80000
Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення	1150	150000		150000
Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	1160	200000		200000
Оплата теплопостачання	1161	130000		130000
Оплата водопостачання і водовідведення	1162
Оплата електроенергії	1163	50000		50000
Оплата природного газу	1164	20000		20000
Оплата інших комунальних послуг	1165
Оплата інших енергоносіїв	1166
Дослідження і розробки, державні програми	1170
Виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями	1200
Субсидії і поточні трансферти	1300
Субсидії та поточні  трансферти підприємствам (установам, організаціям)	1310
Поточні трансферти органам  державного управління інших рівнів	1320
Поточні трансферти населенню	1340
Виплати пенсій і допомоги	1341
Стипендії	1342
Інші поточні трансферти населенню	1343
Поточні трансферти за кордон	1350
Капітальні видатки	2000	310000		310000
Придбання основного капіталу	2100	310000		310000
Придбання обладнання і  предметів довгострокового користування	2110	310000		310000
Капітальне будівництво (придбання)	2120
Будівництво (придбання) житла	2121
Будівництво (придбання) адміністративних об'єктів	2122
Інше будівництво (придбання)	2123
Капітальний ремонт, реконструкція  та реставрація	2130
Капітальний ремонт та реконструкція  житлового фонду	2131
Капітальний ремонт та реконструкція  адміністративних об'єктів	2132
Капітальний ремонт та реконструкція  інших об'єктів	2133
Реставрація пам'яток культури, історії  та архітектури	2134
Створення державних запасів і  резервів	2200
Придбання землі і нематеріальних активів	2300
Капітальні трансферти	2400
Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)	2410
Капітальні трансферти органам державного управління інших  рівнів	2420
Капітальні трансферти населенню	2430
Капітальні трансферти за кордон	2440
Нерозподіленії і видатки	3000
Кредитування з вирахуванням погашення *	4000