Етика бізнесу

Міністерство освіти та науки України

 

 

 

 

Індивідуальне завдання з етики та естетики

на  тему:

« Етика  бізнесу»

 

 

 

 

Виконала 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

1. Поняття «етика»

2. Етика бізнесу

2.1 Етика бізнесу

2.2 Економічна та ділова етика

2.3 Етика поведінки

3. Ділове спілкування

3.1 Секрет успіху ділових зустрічей

3.2 Ділова риторика

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність роботи. Колись починаючи  свій новий справа, ми теж найменше очікували зустріти саме у бізнесі  сподіватися позитивні зміни. Ми далекі від думки ідеалізувати бізнес, але що сьогодні переконані: майже єдина конструктивна сила, від яких можна очікувати ніяких змін на краще в Україні,— це бізнес.

Справжніми людьми бізнесу виявилися  десятки тисяч керівників набагато менше значних проти кооперативів, фірм і корпорацій, колишні наукові працівники і інженери, військові й бухгалтери, студенти й пенсіонери. У неймовірно складних умовах хаосу і беззаконня вони починала свій справа, прагнучи розраховувати на незалежність, вирішити свої прості сімейні стосунки і особисті проблеми, і створювали маленькі, але діючі виробництва, насичували ринок товарами, добираючись до найбільших постачальників всіх континентах нашої світу і по занедбаних українських сіл, давали іншим роботи й заробіток, відчуття стабільності, хоч якийсь впевненості у майбутньому. І це процес триває, набуваючи дедалі більше зримі масштаби.

Метою написання реферату був аналіз загальних характеристик етики  що застосовуються у бізнесі, і навіть оцінка їхньої застосування в Україні.

Об'єкт дослідження – бізнес процеси.

Предмет дослідження етичних норм.

Відповідно до поставленої метою  вирішити ряд завдань, основні у  тому числі:

- вивчення поняття «етика»;

- вивчення основ етики бізнесу;

- аналіз особливостей ділового  спілкування

Робота суворо структурована і  складається з запровадження, трьох  глав, ув'язнення й списку літератури.

 

1. Поняття «етика»

Етика (філософія етики, моральна філософія) є наукову дисципліну, вивчаючу соціальну  мораль. Практика показує, що чимало студенти не зіштовхуються з цим наукової дисципліною до останніх класів школи або початкових курсів інституту. У той самий час ознайомлення з нормами моралі є невід'ємною частиною процесу соціалізації людини з раннього віку. У першому етапі цього процесу дитині доведеться навчитися відрізняти правила моралі від правил розсудливості, здоровим глуздом. Завдання може бути нелегкої, оскільки правила засвоюються дітьми одночасно, а вчителя не розмежовують поняття основі моралі й розсудливості.

Наприклад, в ранньому віці кожна людина постійно вислуховує настанови у тому, що можна що не можна робити. Більшість цих “роби” і “не роби” продиктована міркуваннями власної цікавості і є, в такий спосіб, вимогою здоровим глуздом. Одночасно люди засвоюють обов'язкові правил поведінки морального характеру. Батьки, вчителя, наставники кажуть, що існують певні речі не можна робити, оскільки є неправильними, інші робити слід обов'язково, оскільки вони правильні. Ці моральні правила спрямовані на регулювання поведінки, зачіпаючи інтереси інших людей. Принаймні того як дорослішають, вони брати до уваги інтересів інших покупців, безліч в такий спосіб відповідати соціальних стандартів.

Саме поняття «етики» уживане  до області нерухомості можна  з'ясувати, як систему норм моральної  поведінки людини, громадської чи професійної групи. 

Етика (грецьк. ethika, від ethikos - що стосується моральності, виражає моральні переконання, ethos - звичка, звичку, норов), філософська  наука, об'єктом вивчення якої є мораль, моральність ніж формою суспільної свідомості, як із найважливіших сторін життєдіяльності людини, специфічне явище суспільно-історичної життя. Етика з'ясовує місце моралі у системі інших відносин, аналізує її природу і внутрішню структуру, вивчає походження і історичне розвиток моральності, теоретично обґрунтовує той чи інший її систему.

У філософії об'єднання мораль окреслюється "норма поведінки людини у особистому житті", а етика - як "норма поведінки особи на одне основі сімейному житті". Роль моралі - спрямовувати індивіда на шлях вдосконалення особистості, а роль етики - спрямовувати його за шлях вдосконалення сімейному житті. Інакше висловлюючись, мораль є реалізації першого Благословення, а етика - нормою реалізації другого Благословення.

 

2. Етика бізнесу  

 

2.1 Етика бізнесу

"Бізнес - це мистецтво заводити друзів", - говорив американський фінансист Герберт Кессон, вивчив більш 300 видів підприємницької роботи і розумів на бізнесі. Чи можна навчитися цього мистецтва?

Можна, якщо зрозуміти, що фундаментом  ділових зв'язків є особисті довірчі відносини. На думку західних експертів, репутація компанії, її клієнтська і партнерська бази (те, що називається goodwill) мають реальну вартість, яка може становити близько 80% ринкової капіталізації фірми. Щойно цей нематеріальної актив похитнеться цінується, відразу стає видно реакція ринку - різке зниження котирувань акцій компанії. Сьогодні все більше українських керівників усвідомлюють усю важливість ділових зв'язків при побудові і підтримці сприятливого іміджу компанії. У структурі вітчизняних підприємств з'являються спеціальні відділи з налагодження зв'язку з громадськістю, органами державної влади управління. Крім формування позитивного іміджу, подібні структурні підрозділи розміщуються займаються лобіюванням інтересів компаній у відповідних органах.

Підприємництво, бізнес — самостійна, здійснювана на ризик діяльність, спрямовану систематичне отримання  прибуток від користування майном, продажу товарів, виконання надання  послуг особами, зареєстрованими у  цьому у встановленому законом  порядку. Ефективність підприємницької діяльності може оцінюватися як розмірами одержаного прибутку, а й зміною вартості бізнесу (ринкову вартість підприємства). Бізнес – це чітку систему заробляння грошей.

Етика бізнесу – ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здібності ефективно функціонувати над ринком відповідно до чинним законодавством, встановленими правилами та традиціями.

У багатьох робіт, присвячених бізнесу, привертає на увагу те обставина, що обговоренню питань етики бізнесу традиційно відводиться останній і звичайно не найбільший за обсягом розділ. Якоюсь мірою і ми розділимо цієї традиції. Хоча нам, відповідно до англійської приказкою «last but not least», цей розділ— останній почергово, проте не останній за значимістю. Він потрапив у це найкраще місце оскільки зрозуміти етику бізнесу неможливо, не обговоривши суттєві особливості цій діяльності, перипетій людські стосунки, виникаючих навколо бізнесу, відмінності індивідуальних особливостей і позицій, що впливають на вчинки людей, що у бізнесі.

Аналіз проблем етики бізнесу  передбачає різні повороти цієї теми. Можна говорити індивідуальних етичних  розбіжностях людей, які у бізнесі. Можна спробувати порівняти етику  бізнесу як соціального інститути  з етикою інших соціальних інститутів власності та видів діяльності. Можна обмежитися аналізом внутрішньої, цехової етики, яка проявляє себе у відносинах і взаємодію бізнесменів.

Порівняння бізнесу від іншими суспільні інститути легко дає  можливість прозирнути, що уявлення про  етичні системах по-різному діяльності, крім, мабуть, релігії, щонайменше суперечливі і заплутані, ніж уявлення про етику бізнесу. А щоб отримати про внутрішньоцехову етику взаємин у бізнесі, краще розгорнути будь-яку з багатьох і дуже непоганих робіт з діловій етикету, де частина з норм взаємовідносин описані яскраво і чітко з приведенням необхідних прикладів і порад.

Тому, кажучи про етику бізнесу, спробуємо зупинитися на трьох ключових чинниках, які, з погляду, визначають основні її особливості і може допомогти ув'язати між собою численні розрізнені факти і що спостереження щодо цієї теми.

Вважаємо, головне, який визначає своєрідність і надає внутрішню стрункість і цілісність здавалося б суперечливою етики бізнесу, укладено у трьох  неявних етичних постулатах: принципі економічної доцільності, принципі ситуативності і принципі індивідуальної відповідальності.

 

2.2 Економічна та ділова  етика

Р. Форд вважав, що щастя і добробут добуваються лише чесної роботою. Суть фордівської економічної етики  у цьому, що вироблений продукт непросто реалізована "ділова теорія", а "щось більше" - теорія, мету, якої створити зі світу речей джерело радостей. Сила й престижний автомобіль, гроші й майно корисні лише доти, оскільки вони сприяють життєвої свободі.

Етико-економічні установки Форда мають практичного значення й у час.

Економічна етика - це сукупність норм поведінки підприємця, вимоги, запропоновані  культурним суспільством для її стилю  роботи, характеру спілкування між  учасниками бізнесу, їх соціальному  виглядом.

Це – адаптовані до практичним потреб бізнесмена відомостей про етичних поняттях, про моральних вимоги до стилю праці та виглядом ділову людину.

Це - етика ведення переговорів  із партнерами, етика складання документації, використання етичних методів конкуренції.

Економічна етика включає у собі ділової етикет, що формується під впливом традицій і прагнень певних сформованих історичних умов конкретної країни.

Діловий етикет - це норми, які регламентують  стиль робіт, манеру спілкування  між фірмами, імідж бізнесмени й  т.д. Етика підприємництва неспроможна виникнути по суб'єктивного бажанню. Її формування - складний і тривалий процес. Умовами її формування є: політична й економічна свобода, сильна виконавча влада, стабільність законодавства, пропаганда, право.

Основними постулатами етичного кодексу підприємця є такі принципи:

- переконаний в корисності своєї  праці як собі, але й інших,  суспільству загалом;

- розмірковує так, що, оточуючі  його, хочуть і вміють

працювати;

- вірить у бізнес, розцінює його  як привабливе творчість;

- визнає необхідність конкуренції, але розуміє й необхідність співробітництва;

- поважає будь-яку власність,  громадські руху;

- поважає професіоналізм, компетентність  і закони;

- цінує освіту, науку і техніку.

Ці основні засади етики ділову людину може бути конкретизовано стосовно різних сфер його професійній діяльності.

Ділова етика є одним із форм прикладної етики, який старанно вивчає етичні принципи і моральні чи етичні проблеми, які творяться у бізнес-середовищі. У сумлінний ринках 21-го століття, попит більш етичних бізнес-процеси і дії (називається ethicism) наростає. З іншого боку, тиск застосування ділової етики нині надає через прийняття нових громадських ініціатив і законів.

Ділова етика вимагає, щоб компанія вивчає її поведінка стосовно зовнішнього  світу. Він бере до уваги моралі, етичних розмірковувань та етики докладання. Наприклад, моральна філософія бізнесу менеджера ситуацій впливають етичні переконання менеджера. Моральна філософія належить до спільної керівної системи переконань за сприйняття індивіда правильно чи неправильно.

Важливо, щоб із моральної філософії, етичних міркувань, і особливо застосування етики у бізнесі і потребу  керувати. Етичних теорій і концепцій, важливі на вирішення моральних проблем, завдань, які бізнесом. Працівники та менеджери повинні інтегрувати моральних негараздів у їх процес прийняття рішень.

 

2.5 Ділова етика  як спеціальність 

Ділова  етика перетворилася на нову область  дослідження, Не тільки предмета філософії, правничий та бізнесу. Тому необхідно  мати всеосяжне і систематичне виклад основі моралі й етики для бізнес-менеджерів. Ділова етика уточнює моральних питань, хто був проігноровані, і моральні дилеми, до того що, аби пережити суворий етичний аналіз, раціональна аргументація, й у остаточному підсумку, дозвіл.

По етичним рішення моральних проблем, завдань, які бізнесом, менеджери можуть краще зрозуміти й класифікувати їхні власні моральні переконання і від оснащені, щоб розвивати критичне і що відбиває особистої моралі. Моральні питання розглядаються як філософські питання, а й як є важливим, практичні, ділові питання керівників. Етика має розглядатися як розділ філософії, моралі, керівництва та зацікавлених значення керованих поведінки.

Ділова етика заклопотана переважно  з етикою і мораллю, які допоможуть компанії рішення моральних проблем, завдань, які бізнесом. 

 

2.3 Етика поведінки

Дуже важлива професійна репутація  виробника. Таку репутацію важко  придбати, цього йдуть роки, втратити яку можна миттєво, найчастіше через  дурницю: не відповівши вчасно на телефонний дзвінок чи лист, не відправивши факс, якого чекають, проявивши невихованість. Для репутації важливі й культура промови, і манери, одяг, інтер'єр офісу та ін.

Ділова ввічливість звичайно сприймає запевнень в схильності співрозмовників  друг до друга, тривалих подяк, вибачень за відібрану в людини час. Ввічливість передбачає і запобігливість, готовність надати послугу. Запобігливість годі було змішувати з улесливістю. Більш толерантний людина згладить ніяковість, допоможе людині вийти із складної ситуації.

Особливого значення мають тактовність і делікатність. Незмінним супутником і найкращим порадником бізнесмена має стати саме делікатність.

Делікатність повинна бути зайвої, перетворюватися на підлесливість, спричинить нічим не виправданим  вихвалянням. Тактовність – чуття міри, що слід дотримуватися у особистих і службових відносинах, здатність відчувати кордон, яку можна переступати у відносинах з людьми. Важливо враховувати духовний світ оточуючих, розуміти те що в людей може викликати негативну реакцію. Тактовний людина твердо знає, коли у якому місці можна здійснювати ті чи інші дії. Л. Н. Толстой писав.: «Ти бути розумним, можеш бути дурним, але тактовним ти бути зобов'язаний». Дж. Леббок, англійський натураліст стверджував.: «З допомогою такту можна домогтися успіху навіть у тому випадку, коли можна нічого з допомогою сили».

Тактовність передбачає усвідомлення, що чоловік-українець може доставити іншій людині неприємність чи радість, це здатність оцінити потреби іншу людину. Щоб виховати у собі тактовність, важливо ставити себе місце іншу людину. Це вимога стосується й тактиці ділових відносин.

«Якщо тут це і є будь-якої секрет успіху, - говорив Генрі Форд, - він  полягає у вмінні зрозуміти думку  іншу людину оцінювати речі й з  його, і зі свого точок зору».

Дуже важливий вимога етикету –  скромність. Ознака вихованого людини – її поведінка, пристосоване до оточуючої  обстановці, здатність скромно триматися. Вона про цілісності особистості, її різнобічну внутрішній світ, умінні завжди володіти собою, що спонукає до людині, сприяє ефективного рішення ділових питань.

Найважливіша для ділового етикету  вимога – точність і обов'язковість. Люди, вміють цінувати час, вважають непристойними  необов'язковість і неточність. Наприклад, неприпустимо змушувати людини  очікувати понад п'яти хвилин, призначити зустріч одночасно кільком людям. Пунктуальності і обов'язковості можна повчитися в японців. Призначаючи зустріч японцю втричі години, ви сміливо можете приходити без хвилин десять три – вона вже буде вас чекати.

Варто окремо зупинитися на етикеті керівника найвищого рангу і, тобто. першої особи організації. Керівник організації (президент, генерального директора, ректор, голова правління) є обличчям всієї організації. За його зовнішнім виглядом, манері поводитися, за рівнем виконання ним вимог ділового етикету судять про всієї організації; одна дрібна, але невдала деталь поведінці, один, навіть незначний, але неетичний вчинок, можуть зіпсувати враження оточуючих про організацію загалом.

 

3. Ділове спілкування

3.1 Секрет успіху ділових зустрічей 

Можна сміливо сказати, що секрет японського процвітання – саме пунктуальність і обов'язковість.

Пунктуальність і обов'язковість  вважаються у англійців якостями національної вдачі.

Для успіху ділових зустрічей дуже важливі як знання справи, а й виховання, відчуття власної гідності, розуміння ситуації та вміла реакція її у. Це виявляється в етики – поведінці за ході всього процесу, від зустрічі партнерів до прощання із нею. Хоч би як йшли дискусії, важливо завжди зберігати витримку, терпіння, не робити зауважень, не ходити кімнатою. Прагнучи змінити собі на користь хід переговорів, годі було вдаватися до найрізноманітніших вивертам. Це вважається шантажем і безтактністю. Кожен має право вибирати собі компаньйона, а робити це треба гідно, не ображаючи інших.

Після закінчення переговорів, керівники переговорів мають становити запис розмови, де зафіксовано назви фірми, місце, дата та палестинці час початку переговорів, учасники переговорів із обох сторін (прізвища та посади), тема переговорів, виступи учасників, результат переговорів.

Поруч із офіційними особливу роль грають неформальні контакти. Похід по розважальним закладам разом із партнерами у переговорах  після завершення робочих дискусій – невід'ємний елемент співробітництва. Запрошують розважитися й має всі витрати той, хто господар чи виступає ініціатором переговорів. Відсутність подібного запрошення означає, що господарі натякають на відсутність інтересу продовження контактів. У неофіційної обстановці, в ресторанах і барах тривають самі дискусії, як і за одним столом переговорів, лише трохи більше відверто і розкуто.

При наступних зустрічах обмін  подарунками стає обов'язковим. Потрібно добре представляти, кому буде піднесено  конкретний подарунок, причому виключно за рангам. Якщо ви хоч вручите президенту фірми той самий подарунок, як та віце-президентові, це завжди буде ж розцінено як образу. 

Але головне, звісно, - організація  ділового спілкування. Під час проведення зустрічі та розмови важливо враховувати  їм стратегію і тактику, а й  обертати увагу до «дрібниці» етикету, що потенційно можуть вирости в чинники, серйозно що впливають результат зустрічі.

У ділових відносинах дуже залежить від характеру особистих зустрічей, розмов, переговорів, нарад. Ділова етика  є своєрідною посередником, що дозволяє швидше знайти оптимальне рішення, згладжуючи у своїй гострі кути, із гідністю виходити з скрутних ситуацій. Мистецтву ділових контактів навчаються в усьому світі. Багато українських підприємців будь-коли навчалися процесу ведення переговорів, немає серйозного досвіду в них.

Будь-які ділові зустрічі, переговори носять оригінальний характер: щоразу інший предмет до обговорення, нові умови й учасники. Загальне, що відрізняє  їхню відмінність від інших напрямів ринкової діяльності — їх попередня  організація, дотримання умов, які у діловому світі, у відносинах учасників ділового спілкування.

Важливо не прогаяти ще одна важлива  обставина: сувеніри для партнерів. Необхідно заготовити подарунки  у разі прийому від керівництва  фірми.

По етикету за першої зустрічі подарунки дарують господарі. Потрібно обов'язково піднести щось прибулому ділового партнера з те, що його розглядають як почесного імені клієнта й розраховують на тривалі контакти.

Важливо вміти як дарувати, а й  подарунок. Усі подарунки, незалежно  від своїх матеріальної цінності, слід сприймати з увагою. Добре вручати сувеніри перед завершенням переговорів, наприкінці зустрічі.

Ділова розмова – то окрема форма  спілкування, яка від повсякденного  розмови, поведінки, потребує стримування  емоцій. Крім позитивного змісту це містить у собі негативний момент. У ділових контактах особливо важливо як те що говорити, а й уважно слухати. Так само важливого значення мають правила, які стосуються сприйняттю змісту почутого.

Усі бізнесмени повинні оволодіти  технікою живого контакту. Тим більше що багатьом підприємцям року дістає знання й уміння говорити красиво й лише переконливо й у своїй виглядати гідно.

 

3.2 Ділова риторика

І тому їм потрібне опанувати найефективнішим  інструментом спілкування – ділової  риторикою.

Риторика у перекладі грецького  означає красномовство. Це вміння струнко  й зрозуміло викладати свої міркування, аби схилити людей до своїх  поглядам і позицій. І це потрібно кожному, хто не хоче стати процвітаючим бізнесменом. Не володіння риторикою  – одне з істотних причин невдач багатьох підприємців, та його низького рейтингу серед професіоналів і споживачів.

Тембр, інтонація, чіткість вимови, паузи, гучність голоси – усе це чинники, які психологічно впливають на співрозмовника, цікавить нього повагу та симпатію після того чи, навпаки, негативні емоції. Занадто швидка багатослівна мова справляє враження про людину як недостатньо надійному, а занадто повільна дратує, змушує подумати про сповільненості реакції цієї людини, недостатньою оперативності в ділових відносинах.

Розмовляючи з недосвідченим у  певному спеціальної області  людиною, годі було вживати незрозумілі  йому скорочення, спеціальні терміни  і взяті у цій сфері мовні  звороти. Так само треба бути обережним  із використанням іноземних слів і висловів.

При виборі слів треба намагатися вживати прості, загальновідомі та загальноприйняті, всім зрозумілі слова. Але ці слова повинні найточніше висловлювати вашу думка. Не слід починати розмову з питань, якими ви розходитеся у думках. Невипадково люди інтуїтивно починають розмову з загальної теми, наприклад, обмінявшись думкою про погоду, - зазвичай, тут позиції збігаються.

Не слід наносити образи партнерам, повідомивши їм про їх помилки  і неточності. Це може викликати  лише роздратування.

Якщо виникли складнощі у  ході розмови, треба зосередитися не так на позиціях, але в інтересах. З'ясується, що інтереси в вас загальні – зав'язати контакти, з'єднати вашу з ринком збуту партнера чи ваше сировину з його передовий технологій оброблення і т.д.

А що якщо атмосфера переговорів загострилася, тут треба використовувати усі, щоб їх розрядити. Дотепне чи жартівливість, сказане вчасно, може розрядити обстановку. Не усю інформацію можна сформулювати словами. Вони доповнюються іншими засобами спілкування – невербальними. Цей вислів особи, хода, потиск рук, поза і жести.

Висновок

Насамкінець відзначити, що роль етики  як науки на справжній, пережитій сучасним українським суспільством період, велика: вона повинна переважно проаналізувати моральне стан суспільства, вказати причини, які цей стан, запропонувати рішення, які чи допомогли б оновити моральні орієнтири нашого суспільства.

На жаль, в українському бізнесі обмаль людей, які дотримуються етичних принципів, і норм в ділових спілкуваннях.

За всього жадібний увазі бізнесу  до науки, до найменшої можливості, використовуючи тавтологію, «зробити у ньому бізнес», не можна сказати, щоб досить значна частина цього уваги приділялася психології. І, хоч як сумно це визнати, у сенсі це об'єктивну оцінку практичної, прикладної цінності цієї науки. У тому мірою використовуючи досягнення і розробки психології в маркетингу і комерційній рекламі, соціальній та менеджменті, особливо у тій сфері, що стосується мотивації персоналові та до питань груповий динаміки, формуванню команд, бізнес практично відкидає сьогодні психологію у її найбільш «заповідних» сферах, у цьому, що пов'язані з добором і оцінкою кадрів. Спробувавши практично можливості різноманітних методів тестування, від тестів «олівця й паперу» до горезвісного поліграфа, детектори брехні, за рахунком бізнес віддав перевагу інтуїції і надзвичайно практичному досвідові менеджера як більше економічного у цілому щонайменше надійному інструменту.

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ботавина Р.Н. Этика деловых  отношений, Москва: Финансы и статистика, 2001 
2. Герет Т.-М., Клоноскі Р.-Дж. Етика бізнесу, Київ: Основи, 1999 
3. Тофтул М.Г. Етика: Навчальний посібник, Київ: видавничий центр Академія, 2005; 414с.

4. Уткин Э.А.  Этика бизнеса, Москва: Зерцало, 1998

5. Федоренко  Е.Г. Професіональна етика, Київ: Вища школа, 1983