Генеральна прокуратура України, її склад і структура. Генеральний прокурор України, порядок його призначення, повноваження, їх строк та

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Кафедра __Загально правових дисциплін ________

(назва кафедри)

 

 

Контрольна робота

з дисципліни ___Судові та правоохоронні органи ____________________

(назва навчальної дисципліни)

 

Варіант № _14_

 

 

 

 

Виконав

студент __2__ курсу ПЗ-09-2_групи

набір 2009_ року

за списком  № _14_

(або залікова  книжка)

_Джурко_А.В.__________

(прізвище, ініціали студента)

 

 

 

Перевірив

____________________________

(прізвище, ініціали викладача)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          План

1. Вступ.

 

2. Генеральна прокуратура України, її склад і структура. Генеральний    прокурор України, порядок його призначення, повноваження, їх строк та  підстави звільнення з посади.                     

 

3. Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України та їх завдання і функції.

 

4. Задача:

Суддя місцевого загального суду Мироненко після п’ятирічного терміну перебування на посаді судді  не був обраний Верховною Радою  України на посаду судді безстроково.                                                                                         Завдання:                                                                                     Обґрунтуйте чи є це підставою для припинення його    повноважень на посаді судді?

5. Висновок.

6. Список використаної літератури.                                                                

                       

 

 Вступ.                                                                                                                                            

 

Слово “прокуратура” походить від латинського слова prokuro –  “керую”. Прокуратура України —  централізований орган державної  влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад, права й свободи  людини, а також основи демократичного устрою. Прокуратура не підпорядковується  ні виконавчій, ні судовій владі, оскільки її діяльність є елементом системи  стримувань і противаг між гілками  влади, які формуються та утверджуються  в державі після прийняття  нової Конституції.

Відповідно до ст. 121 Конституції  У країни на прокуратуру покладено:

-  підтримання державного  обвинувачення в суді;

- представництво інтересів  громадянина або держави в  суді у випадках, визначених законом

-  нагляд за додержанням  законів органами, які проводять  оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

-  нагляд за додержанням  законів під час виконання  судових рішень у кримінальних  справах, а також під час  застосування інших заходів примусового  характеру, пов'язаних з обмеженням  особистої свободи громадян.

      Згідно  з положеннями Закону України  “Про правові засади цивільного  захисту” (ст.95), нагляд за додержанням  законності у сфері цивільного  захисту здійснюється органами  прокуратури України.

У ст. 123 Конституції України  передбачено, що організацію та порядок  діяльності органів прокуратури  визначає закон. Прийняття Верховною  Радою Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» дозволило зняти низку дискусійних  питань щодо конституційності деяких норм закону. Зміни в законодавстві, пов'язані з судово-правовою реформою, рішення 
Конституційного Суду України, накази Генерального прокурора України деталізують компетенцію прокуратури. 

 Проте в цілому діяльність  прокуратури України сьогодні  ґрунтується на нормативному  фундаменті, що поєднує, з одного  боку, норми Розділу VII Конституції,  які згідно з висновком Венеціанської  Комісії, відповідають Європейським  стандартам, а з другого — норми  Перехідних положень Конституції,  які відразу викликали застереження  Ради Європи й тому передбачались  як тимчасові, але продовжують  діяти і не мають чітко визначеного  обмеження в часі.

Невідповідність наявної  моделі прокуратури Конституції  України та міжнародним нормам і  стандартам стосовно її ролі в демократичному суспільстві, насамперед щодо забезпечення прав і свобод людини й громадянина, зумовлюють необхідність проведення відповідних  змін щодо напрямків діяльності прокуратури. 

      Генеральна прокуратура України, її склад і структура. Генеральний прокурор України, порядок його призначення, повноваження, їх строк та  підстави звільнення з посади.

       Відповідно до Конституції України (1, ст. 121, 122) та Закону «Про прокуратуру» органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Систему органів прокуратури  становлять: Генеральна прокуратура  України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них  прокуратури, а також військові  прокуратури. Таким чином, систему  органів прокуратури складають  територіальні та спеціалізовані прокуратури. Територіальні прокуратури створені та функціонують відповідно до адміністративно-територіального  устрою України, а спеціалізовані —  за предметно-галузевим принципом  і функціонують в окремих сферах життєдіяльності. На даний час система  органів прокуратури налічує  такі спеціалізовані прокуратури: військові, транспортні, природоохоронні та прокуратури  по нагляду за виконанням кримінально-виконавчого  законодавства.

Територіальні, а також  інші зазначені вище прокуратури  у своїй сукупності складають  злагоджену систему органів прокуратури. На вершині прокурорської системи  знаходиться Генеральна прокуратура  України.

Другу ланку системи органів  прокуратури утворюють прокуратури  Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також  прирівняні до них спеціалізовані прокуратури (наприклад, військові прокуратури  регіонів, військова прокуратура  Чорноморського флоту і Військово-Морських Сил України).

Третю ланку прокурорської  системи складають міські, районні, міжрайонні, районні у містах і  інші прирівняні до них прокуратури (наприклад, військові прокуратури гарнізонів). Очолює систему органів прокуратури з притаманними тільки йому повноваженнями Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України за поданням президента України строком на п’ять років. Він очолює також і Генеральну прокуратуру України.

Оскільки Генеральна прокуратура  не тільки здійснює керівництво підпорядкованими прокуратурами, а й безпосередньо  виконує особливо важливі завдання по здійсненню нагляду за додержанням  законів, остільки вона являє собою  складну державну структуру, яка  організує свою діяльність за територіальним та предметно-галузевим принципами.

Крім перелічених вище прокуратур Законом передбачено  створення й інших прокуратур, до яких належать київська міжобласна спеціалізована прокуратура, спеціальні прокуратури, природоохоронні прокуратури  та прокуратури з нагляду за додержаннями законів під час виконання  судових рішень у кримінальних справах.

Структура Генеральної прокуратури  затверджується Верховною Радою  за поданням Генерального прокурора. Положення  про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор. До складу Генеральної  прокуратури входять: Генеральний  прокурор, перший заступник, заступники Генерального прокурора, заступник  – він же начальник слідчого управління, старші помічники і помічники  Генерального прокурора по особливих  дорученнях. В Генеральній прокуратурі  є управління, в складі яких є  відділи, а також самостійні відділи. Генеральним  прокурором  України затверджуються положення про Головні управління,  управління (відділи),  якими визначаються  їх завдання і функції, а також обов'язки працівників підрозділів

Генеральний прокурор України  керує діяльністю органів прокуратури  і здійснює контроль за роботою підпорядкованих  йому прокурорів. Генеральним прокурором України затверджується положення  про структурні підрозділи, які визначають їх завдання і функції, а також  повноваження і обов'язки працівників  управлінь та відділів, старших помічників Генерального прокурора України, помічника першого заступника Генерального прокурора України у цивільній обороні. Заступники Генерального прокурора України затверджують розподіл службових обов'язків між працівниками підпорядкованих підрозділів за поданнями начальників управлінь та відділів.

Генеральний прокурор України  — службова особа, яка очолює систему  органів прокуратури в Україні, наділена відповідними службовими повноваженнями та посадовими обов'язками.

Відповідно до Конституції  України Генерального прокурора  призначає на посаду та звільняє з  неї Президент України за згодою Верховної Ради України. Генеральний  прокурор України не менш як один раз  на рік інформує Верховну Раду України  про стан законності у країні. Верховна Рада може висловити недовіру Генеральному прокуророві, наслідком чого є його відставка.

Генерального прокурора  звільняють з посади також у разі:

- закінчення строку, на  який його призначено;

- неможливості виконувати  свої повноваження за станом  здоров'я;

- порушення вимог щодо  несумісності;

- набрання законної сили  обвинувального вироку щодо нього;

- припинення його громадянства;

- подання заяви про  звільнення з посади за власним  бажанням. 
     Строк повноважень Генерального прокурора та підпорядкованих йому прокурорів - п'ять років.

Генеральному прокурору  України надані широкі повноваження по керівництву органами прокуратури, а саме:(2, Ст. 15)

• спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;
• призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, старших помічників і помічників Генерального прокурора України з особливих доручень, заступників керівників структурних підрозділів, старших слідчих з особливо важливих справ і слідчих з особливо важливих справ, старших прокурорів і прокурорів управлінь і відділів. Призначення цих працівників відбувається на невизначений термін;
• затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти на їх утримання в межах загальної чисельності працівників із фонду заробітної плати. Залежно від конкретних умов, складності, обсягу наглядової та іншої діяльності той же самий вид праці в обласних та прирівняних до них прокуратурах може здійснюватися або управліннями, або відділами, або старшим помічником чи помічником прокурора. В міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах чисельність апарату залежить від обсягу роботи, що виконується;
• призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора цієї республіки;
• призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, а також прирівняних до них інших прокурорів. Призначаються вони на п'ятирічний строк. Після його закінчення вони або залишаються на цій посаді на новий строк, або звільняються у зв'язку з переходом на іншу роботу за станом здоров'я, результатами атестації та ін.;
• відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщень та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено Законом України “Про прокуратуру ”.
• відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції;
• присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури. Вносить подання Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів.

Вказівки Генерального прокурора  України з питань розслідування  є обов'язковими для виконання  всіма органами дізнання і попереднього слідства.

Генеральний прокурор призначає  членів колегій прокуратур Автономної Республіки Крим, прокуратур областей та прирівняних до них прокуратур міст Києва і Севастополя. Начальники управлінь і відділів, старші помічники  прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей та прирівняні до них прокурори призначаються  відповідними прокурорами за узгодженням  з Генеральною прокуратурою (заступниками Генерального прокурора України, начальниками управлінь і відділів, які керують  відповідними ділянками роботи). Особи, призначення яких повинно узгоджуватись  з Генеральною прокуратурою, не можуть бути звільнені з посади, що займають, без її згоди.

Закону України «Про прокуратуру» закріплює заходи правового та соціального захисту працівників прокуратури і підкреслює, що прокурор і слідчий прокуратури знаходяться під захистом закону(2, Ст.50). Нанесення тілесних пошкоджень, образа, погроза у відношенні працівника прокуратури або його близького родича, а також знищення їх майна, інші насильницькі дії у зв'язку з виконанням прокурором або слідчим прокуратури своїх службових обов'язків тягнуть встановлену законом відповідальність.

Внутрішні війська  Міністерства внутрішніх справ України  та їх завдання і функції.

Внутрішні війська входять  до системи МВС і призначені для  охорони та оборони важливих державних  об’єктів, перелік, яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, охорони  виправно-трудових і лікувально-трудових установ, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю (3, ст. 1).

Правовою основою діяльності внутрішніх військ є Конституція України,  Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" від 11.12.98р., постанови Верховної Ради України, інші законодавчі акти України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, військові статути Збройних Сил України.

Чисельність військ встановлюється КМ України за поданням Міністра внутрішніх справ. Штати з’єднань, військових частин затверджує Міністр внутрішніх справ.

Особовий склад внутрішніх військ складається із військовослужбовців  та осіб, які не атестовані і працюють за трудовим договором.

До повного переходу комплектування на контрактній основі війська комплектуються як за контрактом, так і в порядку  призову.

Контракт укладається  строком на три роки і може бути продовжений на такий же строк.

       Основними завданнями внутрішніх військ є слідуючи:

- охорона та оборона важливих державних об'єктів, виправно-трудових і

- лікувально-трудових установ, об'єктів матеріально-технічного та військового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України;

- супроводження спеціальних вантажів;

- здійснення пропускного режиму на об'єктах, що охороняються;

- конвоювання заарештованих і засуджених;

- охорона підсудних під час судового процесу;

- переслідування і затримання заарештованих і засуджених осіб, які втекли з-під варти;

- виконання доручень адміністрації виправно-трудових установ і лікувально-трудових профілакторіїв щодо забезпечення внутрішнього порядку;

- участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю;

- участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об'єктах, що охороняються (3, ст.2).

Внутрішні війська будуються  на засадах централізованого керівництва, єдиноначальності, поєднання при  їх комплектуванні принципів добровільності та загального військового обов'язку.

Внутрішні війська підпорядковуються  Міністру внутрішніх справ України. Безпосереднє управління внутрішніми  військами здійснює командуючий  цими військами.

Контроль за діяльністю внутрішніх військ здійснює Міністр внутрішніх справ України.

Нагляд за дотриманням законності в діяльності внутрішніх військ Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. 

 

           Задача .

Суддя місцевого загального суду Мироненко після п’ятирічного терміну перебування на посаді судді  не був обраний Верховною Радою  України на посаду судді безстроково.

Завдання:

Обґрунтуйте чи є це підставою  для припинення його повноважень  на посаді судді?

           Перше призначення на  посаду  професійного  судді  
строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі  інші  
судді,  крім  суддів  Конституційного  Суду  України,   обираються  
Верховною Радою  України  безстроково,  в  порядку,  встановленому  
законом.(1,стаття 128)

           Суддя звільняється  з  посади  органом,  що  його  обрав  або призначив, у разі:

      закінчення  строку,  на який його обрано  чи призначено; (1,стаття 126)

             Тобто згідно Конституції України суддя Мироненко після закінчення п’ятирічного терміну  може бути звільнений з посади судді. У разі якщо не буде обраний безстроково Верховною Радою України.

    

 

 

Висновок.

Прокуратура України являється  єдиним правоохоронним органом який здійснює вищий нагляд за додержанням  і правильним застосуванням законів  Кабінету Міністрів України, державними комітетами, відомствами, урядом Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів, політичними партіями, громадськими організаціями, підприємствами, установами та організаціями незалежно  від форм власності, посадовими особами  та громадянами.

Правовою основою діяльності прокуратури є конституція України, Закони України «Про прокуратуру», інші законодавчі акти.

Прокуратура України становить  єдину централізовану систему органів. До складу прокуратури України входять: Генеральна прокуратура України, яка  є вищою ланкою в системі прокурату; прокуратури Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя; районні , міжрайонні інші прирівняні до них прокуратури, а також військові  прокуратури.

Генеральну прокуратуру  України очолює Генеральний прокурор України строком на 5 років.

Крім тога прокуратура  керується основними принципами організації та діяльності: централізації; незалежності; захисту прав громадян на основі їх рівності перед законом; публічності; гласності; позапартійності; єдності; законності.

Діяльність органів прокуратури  спрямована на всебічне утвердження  верховенства закону, зміцнення правопорядку і захист від правомірних посягань.

Прокуратура є невід’ємним  органом правової держави.

 

 

 Список використаної літератури.

1. Конституція України.
2. Закону України «Про Прокуратуру».
3. Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України"
4. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України.     Навчальний посібник. - К.: Дакор, КНТ, 2008. - 348 с.
5. Мичко М. Реформування прокуратури: проблеми і перспективи // Право України, 1999, №4;
6. Шумський П.В. Прокуратура України. К., 1998.