Контрольна робота з „Бухгалтерський облік”
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра обліку і аудиту
Контрольна робота
з дисципліни „Бухгалтерський облік”
Виконала :
Київ 2011
Зміст
1. Теоретичне питання………………………………………..…3
2. Тести ………………………………………………………….11
3. Задача ………………………………………………………....13
4. Використана література……………………………………....19
1. Інвентаризація. Суть, значення, порядок проведення та її результати.
2. Тести:
Питання | 9 | 11 | 16 | 24 | 27 | 31 | 35 | 52 | 79 | 95 |
Відповідь |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. а). Класифікувати господарські засоби та їх джерела утворення за їх розміщенням у балансі та заповнити форму 1 „Баланс” станом на початок звітного періоду та відкрити рахунки на кожний об’єкт, якщо відомо:
Господарські засоби та джерела утворення | Сума, грн. |
Довгострокові фінансові інвестиції | 33 000 |
Купівельні напівфабрикати | 9 000 |
Статутний капітал | 70 000 |
Доходи майбутніх періодів | 2 600 |
Розрахунки з соціальними фондами | 41 000 |
Короткостроковий кредит банку | 18 000 |
Готова продукція | 26 000 |
Розрахунки з бюджетом по ПДВ | 20 300 |
Основні засоби (первісна вартість) | 144 000 |
Знос основних засобів | 40 000 |
Незавершене виробництво | 52 500 |
Розрахунки з вітчизняними покупцями | 55 000 |
Нерозподілений прибуток | 77 000 |
Гроші на поточному рахунку в банку в національні валюті | 64 000 |
Резервний капітал | 97 600 |
Гроші в касі в національні валюті | 1 000 |
Пайовий капітал | 18 000 |
б). Заповнити журнал реєстрації господарських операцій та відобразити операції в рахунках бухгалтерського обліку, виходячи із даних:
№ | Зміст господарської операції | Сума, грн. |
1 | На поточний рахунок в національній валюті надійшли кошти від покупця | 12 000 |
2 | З поточного рахунку в національній валюті погашено частку короткострокового кредиту банку | 10 000 |
3 | Напівфабрикати передано на виробництво | 11 000 |
4 | З поточного рахунку в національній валюті перераховано кошти до соціальних фондів | 35 000 |
5 | З виробництва надійшла готова продукція | 9 000 |
6 | Від постачальника надійшли будівельні матеріали | 6 000 |
7 | Будівельні матеріали списано на виробництво | 5 000 |
8 | З поточного рахунку в національній валюті перераховано кошти до бюджету за ПДВ | 10 300 |
9 | Отримали на поточний рахунок в банку в національній валюті додатково короткостроковий кредит | 5 000 |
10 | На поточний рахунок в національній валюті надійшли кошти з каси | 900 |
в) Заповнити форму 1 „Баланс” станом на кінець звітного періоду, скласти оборотно-сальдову та шахову відомості.
1. Інвентаризація. Суть, значення, порядок проведення та її результати.
Документування господарських операцій, їх подвійний запис на рахунках бухгалтерського обліку не можуть врахувати всього реального руху активів і зобов’язань. Є такі процеси і явища, що не піддаються повсякденній обліковій реєстрації і документуванню в момент їх здійснення. Це так звані природні втрати за деякими видами ресурсів, а також наслідки помилок, допущених під час їх приймання та відпуску, записів в облікових регістрах, а також через зловживання.
Способом бухгалтерського обліку, за допомогою якого можна виявити й врахувати те, чого не можна взяти на облік при щоденній документації господарських процесів і явищ, є інвентаризація.
Отже, інвентаризація як складова частина методу бухгалтерського обліку є способом виявлення з наступним обліком ресурсів (активів підприємства) і джерел їх фінансування, які не піддаються документальному оформленню, для забезпечення достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Технічно інвентаризація здійснюється шляхом перевірки фактичної наявності господарських ресурсів і зіставлення їх з даними обліку. Це дає змогу виявити надлишки, нестачі, встановити причини і винних осіб у їх виникненні.
Залежно від повноти охоплення перевіркою ресурсів розрізняють повну та часткову інвентаризацію.
Повна інвентаризація охоплює всі ресурси підприємства та їх джерела; часткова — окремі їх види та групи (наприклад, товари, пальне, транспортні засоби, готівку в касі тощо).
За часом проведення інвентаризація може бути місячною, квартальною, піврічною та річною.
За характером інвентаризації бувають планові та позапланові (раптові). Планові інвентаризації передбачаються планом проведення інвентаризацій, який складається на початку року і затверджується керівництвом. Позапланові (раптові) наперед не плануються, а проводяться в міру потреби за розпорядженням керівництва, за вимогою перевіряючого органу, у випадках стихійного лиха, крадіжки, пожежі, аварії тощо.
Порядок і строки проведення інвентаризації регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків (наказ МФУ від 11 серпня 1994 р. № 69 із змінами, внесеними наказом МФУ від 05.12.97 № 268).
Інвентаризація здійснюється постійно діючою інвентаризаційною комісією, склад якої затверджує керівник підприємства. Відповідальність за організацію інвентаризації несе власник (керівник) підприємства, який визначає кількість інвентаризацій, строки їх проведення, перелік господарських об’єктів, ресурсів і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної із них, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим:
при реорганізації підприємства і зміні форми власності;
перед складанням річної бухгалтерської звітності, але не раніше 1 жовтня;
при зміні матеріально відповідальних осіб;
при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псуванні цінностей;
на вимогу судово-слідчих органів;
у разі аварій, пожежі, стихійного лиха;
у разі переоцінки товарно-матеріальних цінностей;
при ліквідації підприємства.
На кожному підприємстві для проведення інвентаризації створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія в такому складі: голова — керівник (заступник керівника) підприємства і члени комісії — головний бухгалтер, представники окремих структурних підрозділів, провідні фахівці тощо. Ця комісія відповідає за своєчасну і якісну інвентаризацію. На місцях зберігання виробничих запасів за потребою створюються робочі інвентаризаційні комісії, які повинні під керівництвом центральної комісії забезпечити безпосереднє проведення інвентаризацій: у присутності матеріально відповідальної особи виявити і підрахувати зважуванням, обмірюванням або перерахуванням фактичну наявність усіх цінностей. Одержані дані заносять в інвентаризаційні описи, які складають у двох примірниках. Описи складають окремо по кожній матеріально відповідальній особі і за місцем зберігання цінностей. Після закінчення інвентаризації описи підписують усі члени комісії і матеріально відповідальна особа.
Один примірник опису передається до бухгалтерії, другий залишається у матеріально відповідальної особи. Описи, що надійшли до бухгалтерії, використовують для виведення результату інвентаризації: в інвентаризаційному описі поряд із даними про фактичну наявність проставляють кількісні та вартісні показники цінностей за даними бухгалтерського обліку.
Остаточні результати проведеної інвентаризації можна визначити лише за порівняльними відомостями. У них відображаються усі позиції, де виникли відхилення від облікових даних. До складання порівняльної відомості бухгалтерія має ретельно перевірити правильність усіх записів у рахунках.
Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність порівняльних відомостей, з’ясовує причини виникнення надлишків, нестач, пересортиці, встановлює винних. Причини виникнення різниць ретельно з’ясовуються, уточнюються на підставі письмових пояснень матеріально відповідальної особи. Свої висновки та пропозиції щодо регулювання різниці між фактичними даними інвентаризації та показниками обліку комісія фіксує в протоколі. Протокол надається на затвердження керівнику підприємства, який приймає остаточне рішення про порядок урегулювання розбіжностей.
Результати інвентаризації відображаються в обліку в такому порядку: виявлені надлишки оприбутковують і зараховують на доходи підприємства; вартість нестачі, псування або інших втрат у межах норм списується на витрати діяльності підприємства, а в сумах, що перевищують ці норми, — на винних осіб; якщо винних не встановлено, суму нестачі відносять також на витрати звітного періоду.
Результати інвентаризації відображаються у бухгалтерському обліку в 10-денний строк і включаються до звіту за той період, в якому була закінчена інвентаризація.
Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11 серпня 1994р. №69.
Кількість інвентаризацій на рік, строки їх проведення, перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником підприємства, окрім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, а саме:
- при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство та в інших випадках, передбачених законодавством;
- перед складанням річної бухгалтерської звітності (але не раніше 1 жовтня). При цьому інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;
- при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);
- при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей;
- за рішенням судово-слідчих органів;
- у випадках аварій, пожежі, стихійного лиха, ліквідації підприємства.
Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, очолювана керівником підприємства або його заступником за обов'язковою участю головного бухгалтера і матеріально відповідальних осіб. Склад комісії, об'єкти інвентаризації, порядок її проведення визначаються наказом керівника. Відповідальність за своєчасне й якісне проведення інвентаризації несе керівник підприємства.
Інвентаризація проводиться, як правило, на 1-ше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після 1-го числа, а дані інвентаризації коригувати станом на 1-ше число.
До початку інвентаризації матеріальні цінності на складах повинні бути згруповані, розсортовані та розкладені за найменуваннями, сортами і розмірами в порядку, зручному для підрахунку. Це значно прискорює проведення їх інвентаризації.
Працівники бухгалтерії до початку інвентаризації повинні закінчити опрацювання всіх документів по надходженню і видатку матеріальних цінностей, визначити залишки на рахунках на день інвентаризації.
Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписки у тому, що всі прибуткові і видаткові документи здані ними до бухгалтерії і що ніяких неоприбуткованих або не списаних на видаток цінностей у них немає. Після цього Іііякі документи до уваги не приймаються.
Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцями їх зберігання в присутності матеріально відповідальних осіб. Наявність залишків матеріальних цінностей визначається шляхом підрахунку, зважування, обміру. При інвентаризації матеріальних цінностей, що зберігаються в непошкодженій тарі постачальників, дозволяється, в порядку винятку, їхню кількість встановлювати за документами (з обов'язковою вибірковою перевіркою в натурі правильності документальних даних), про що в інвентаризаційному опису роблять відповідні відмітки. Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносять в інвентаризаційні описи, які складаються в двох примірниках за місцями зберігання матеріальних цінностей і матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії. Матеріально відповідальні особи на кожному опису ставлять свій підпис під текстом такого змісту: "Всі цінності, поіменовані в даному опису, комісією перевірені в моїй присутності і внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, вказані в опису, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні."
Один примірник опису залишається у матеріально відповідальної особи, другий - передається до бухгалтерії. Цінності, що не належать підприємству,, але знаходяться у нього в користуванні або на відповідальному зберіганні, записують в окремий інвентаризаційний опис. На виявлені інвентаризаційною комісією зіпсовані матеріальні цінності складають акти, в яких вказують причини й осіб, що допустили псування цінностей.
При перевірці наявності грошових коштів у касі приймається до уваги тільки фактична наявність готівки. Ніякі документи або розписки в залишок готівки у касі не включаються. При виявленні нестачі або лишків грошових коштів в акті вказують їх суму і причини виникнення. Виявлена в касі готівка коштів, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається лишком і підлягає зарахуванню в дохід підприємства; нестача коштів - підлягає стягненню з касира. Акт інвентаризації грошових коштів у касі наведено нижче.
Перевірка стану розрахункових відносин з іншими підприємствами й організаціями здійснюється за документами. Підприємства обмінюються контокорентними виписками, тобто виписками з особових рахунків дебіторів і кредиторів. Виписки надсилаються підприємствами-кредиторами підприємствам-дебіторам, які повинні в 10-денний строк підтвердити заборгованість або повідомити свої заперечення. Таким чином на рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами мають відображатися тільки погоджені суми. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишилися нез'ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що значаться в записах поточного обліку і визнаються нею правильними.
Оформлені інвентаризаційні описи комісією передаються до бухгалтерії, де фактичні залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, порівнюють з даними бухгалтерського обліку і виявляють лишки або нестачі цінностей (якщо вони мали місце). Матеріальні цінності, по яких виявлені розходження з даними бухгалтерського обліку, записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні особи повинні дати інвентаризаційній комісії письмові пояснення щодо причин їх виникнення. Свої висновки і пропозиції щодо урегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і подає на затвердження керівнику господарства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків та списання нестач цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк.
Результати інвентаризації відображають в обліку в такому порядку. Виявлені при інвентаризації лишки матеріальних цінностей (або грошових коштів у касі) прибуткують і зараховують на доходи підприємства записом:
Д-т рах. "Сировина і матеріали" (або рах. "Каса")
К-т рах. "Інші доходи"
Нестача матеріальних цінностей, виявлена при інвентаризації, незалежно від причин виникнення, оформляється записом:
Д-т субрах. "Нестачі і втрати від псування цінностей"
К-т рах. "Сировина і матеріали" та ін.
На вартість нестачі товарно-матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню винними особами, в бухгалтерському обліку роблять запис:
Д-т рах. "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків"
К-т рах. "Відшкодування раніше списаних активів".
При цьому слід мати на увазі, що розмір збитку, нанесеного господарству внаслідок нестач і псування матеріальних цінностей, що підлягає відшкодуванню матеріально відповідальними особами, визначається відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 (з наступними змінами і доповненнями). Згідно з цим Порядком розмір збитку визначається за балансовою вартістю цінностей з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначаються Держкомстатом України, відповідного розміру податку на додану вартість та акцизного збору (по підакцизних товарах). Сума відшкодованого збитку оформляється записом:
Д-т рах. "Каса"
К-т рах. "Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків"
З відшкодованої суми покриваються збитки господарства по нестачах і псуванню цінностей, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету.
Під час інвентаризації можуть бути виявлені випадки пересортиці, тобто лишки одних і нестачі інших матеріальних цінностей, як результат заміни одного сорту іншим при відпуску цінностей. Взаємний залік лишків і нестач матеріальних цінностей, що виникли в результаті пересортиці, може бути допущений, як виняток, якщо пересортиця виникла в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, за один і той же період, по матеріальних цінностях одного і того ж найменування. Проте, якщо при заліку вартість нестачі матеріальних цінностей перевищить вартість лишку, то різниця у вартості підлягає відшкодуванню особами, що допустили пересортицю.
Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактичною наявністю господарських засобів й стану розрахункових відносин.
2. Тести
9. Система підсумкових показників, що подають характеристики господарсько-фінансової діяльності підприємства за певний період часу називається:
а) звітність підприємства;
б) первинний документ;
в) калькуляція;
г) правильна відповідь відсутня.
11. Бухгалтерський Баланс це:
а) форма звітності підприємства;
б) первинний документ;
в) внутрішнє розпорядження ;
г) правильна відповідь відсутня.
16. Статутний капітал відноситься до:
а) активу Балансу;
б) пасиву Балансу;
в) в залежності від ситуації або актив, або пасив;
г) позабалансовий об’єкт.
24. Ліцензію відноситься до:
а) активу Балансу;
б) пасиву Балансу;
в) в залежності від ситуації або актив, або пасив;
г) позабалансовий об’єкт.
27. Дохід від реалізації товарів відноситься до:
а) активу Балансу;
б) пасиву Балансу;
в) в залежності від ситуації або актив, або пасив;
г) позабалансовий об’єкт.
31. Векселі видані відноситься до:
а) активу Балансу;
б) пасиву Балансу;
в) в залежності від ситуації або актив, або пасив;
г) позабалансовий об’єкт.
35. Спосіб первинної реєстрації фактів господарської діяльності для безперервного їх відображення в поточному обліку це:
а) документація
б) інвентаризація;
в) оцінка;
г) калькуляція;
52. Рахунок бухгалтерського обліку є:
а) мінімальна одиниця зберігання облікової інформації;
б) мінімальна одиниця зберігання облікової інформації та її обчислення;
в) оцінка;
г) правильна відповідь відсутня.
79. Рахунок 40 „Статутний капітал” є:
а) активний;
б) пасивний;
в) активно-пасивний;
г) всі відповіді правильні
95. Існують методи виправлення помилок:
а) червоне сторно;
б) коректурний;
в) замазаний;
г) правильна відповідь а) та б).
3. Задача
Розв’язок :
Актив | | Пасив | | ||
№ | Рахунок | № | Рахунок | ||
14 | Довгострокові фінансові інвестиції | 33 000 | 40 | Статутний капітал | 70 000 |
301 | Гроші в касі в національні валюті | 1 000 | 69 | Доходи майбутніх періодів | 2 600 |
26 | Готова продукція | 26 000 | 65 | Розрахунки з соціальними фондами | 41 000 |
10 | Основні засоби (первісна вартість) | 144 000 | 641 | Розрахунки з бюджетом по ПДВ | 20 300 |
131 | Знос основних засобів | (40 000) | 60 | Короткостроковий кредит банку | 18 000 |
23 | Незавершене виробництво | 52 500 | 43 | Резервний капітал | 97 600 |
36 | Розрахунки з вітчизняними покупцями | 55 000 | 44 | Нерозподілений прибуток | 77 000 |
311 | Гроші на поточному рахунку в банку в національні валюті | 64 000 | 41 | Пайовий капітал | 18 000 |
25 | Купівельні напівфабрикати | |
|
|
|
|
| |
|
| |

- Контрольна робота з «Бухгалтерський облік»
- Контрольна робота з «Бухгалтерський облік в бюджетних установах»
- Контрольна робота з « Бухгалтерський облік ІІ »
- Контрольна робота з «Бухгалтерський облік у банках»
- Контрольна робота з "Бюджетна система"
- Контрольна робота з « Внутрішній економічний механізм підприємства »
- Контрольна робота з "Гігієни та гігієни спорту"
- Контрольна робота з аудиту
- Контрольна робота з «Банківські операції»
- Контрольна робота з «Безпека життєдіяльності»
- Контрольна робота з «БЖД. Цивільна оборона»
- Контрольна робота з Біоетика та основи біобезпеки
- Контрольна робота з «Біржове право »
- Контрольна робота з ”бухгалтерський облік”