Контрольная работа п оохране труда

Приватний вищий  навчальний заклад «МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ»

1993

Private institution of higher education «INTERNATIONAL UNIVERSITY OF FINANCE»

 

ПВНЗ «Міжнародний університет фінансів»

Кафедра менеджменту  та інновацій

 

 

 

 

 

Домашня контрольна робота

 

 

 

 

Студента 5 курсу ЗПМ-91М групи

напряму підготовки:   Менеджмент

       Тарасов Андрій Олександрович

(прізвище та ініціали)

Керівник:

Зацарна Олександра Вікторівна

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       

 

 

 

 

                                   м. Київ – 2013 рік

                                                  Зміст

Вступ

1.Правові та організаційні основи охорони праці на підприємстві

2.Аналіз параметрів приміщення

3.Аналіз освітленості приміщення

4.Аналіз геометрії робочого місця

5.Електробезпека

6.Пожежна безпека

Висковки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  

                                                            ВСТУП 

 
          На всіх підприємствї створюються безпечні та здорові умови праці, встановлюються правові засади регулювання відносин у галузі охорони праці між роботодавцями та працівниками, а також створюються умови праці, що відповідають вимогам збереження життя і здоров'я працівників упроцесі трудової діяльності.  
Забезпечення здорових і безпечних умов праці покладається на адміністрацію підприємства. Адміністрація зобов'язана впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, попереджуючі виробничий травматизм, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.  
Метою охорони праці є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, апаратури та обладнання з точки зору можливості виникнення появи небезпечних факторів, виділення шкідливих виробничих речовин. На основі такого аналізу визначаються небезпечні ділянки виробництва, можливі аварійні ситуації і розробляються заходи щодо їх усунення або обмеження наслідків.  
Об'єктом дослідження роботи є персонал компанії «Дукаскопи СА».  
Предметом дослідження є система охорони праці працівників на підприємстві та їх безпеку.  
Метою даної роботи є вивчення безпеки та охорони праці в «Дукаскопи СА». розробка пропозицій щодо підвищення безпеки та охорони праці на підприємстві, а також вплив їх на результат діяльності персоналу підприємства.  

 

 

 

 

 

       1. Правові та організаційні основи охорони праці на підприємстві.

Основними законодавчими  актами з охорони праці є: 
- Конституцiя України; 
- Кодекс законів про працю України; 
- Закон України про охорону праці; 
- Нормативні документи з охорони праці . 
Держава турбується про поліпшення умов з охорони праці, гарантує працюючим право на відпочинок, охорону здоров'я. Закріпила за громадянами право на матеріальне забезпечення в старості, у випадку хвороби, втрати працездатності. 
Згідно з кодексу законів про працю забезпечення здорових та безпечних умов праці покладається на адмiнiстрацiю підприємств, установ, органiзацiй. Вона повинна забезпечувати надійне технічне обладнання всіх робітничих місць та створити на них умови праці, відповідні правилам та нормам з охо-рони праці.Закон України визначає основні положення, що відносяться до реалiзацiї конституцiйного права громадян на охорону працi та здоров'я у процесi працi, регулює за участю відповідних державних органiв стосунки мiж органiзацiєю та трудiвником з питань безпеки, гiгiєни працi і виробничого середовища, установлює порядок органiзацiї охорони праці в Українi.На великих пiдприємствах є віддiл з охорони праці, на бiльш дрiбних - бюро (2-3 чол.), iнженер з охорони праці. В обов'язки служби охорони праці входить: розробка заходів по запобiганню нещасних випадкiв, по попередженню захворювань; заборона роботи, у випадку порушення правил та норм по охороні праці, на відповідних дiлянках; навчання працюючих охороні праці.

Первинний - на робiтничому мiсцi з всiма прийнятими на пiдприємство, що виконують нову роботу, пеpеведеними з одного пiдроздiлу у iнше. 
Повторний - проходять всi працюючi не рiдше чим через 6-ть мiсяцiв, а з пiдвищеними умовами небезпеки - 1 раз у квартал.  
Позаплановий - проводиться всьому персоналу при змінах правил з охорони праці, технологiчного процесу, замiни обладнання, вихiдного сировини та iнших факторiв, впливаючих на безпеку праці, при перервах у роботi бiльше нiж 2 місяці. 
Поточний - проводиться з працюючими перед виробництвом робiт, на якi оформляється наряд-допуск.

 

2. Аналіз параметрів приміщення.

 

Оцінка параметрів мікроклімату

Характеристика робочого місця             _____постійне____________
Категорія робіт                                         ___Легка 1а___________
Період року                                             __Холодний_______
Параметр мікроклімату				Висновок
Найме-нування	Значення
	Фактичне	Оптимальне	Допустиме
t, oC	21	22-24	21-25	Задовольняє допустимому значенню
w, %	44	60-40	До 75	Задовольняє допустимому значенню
v, м/с	0,1	0,1	До 0,1	Задовольняє допустимому значенню
Загальний висновок: Параметри мікроклімату на робочуму місці в цілому задовольняються допустими значенням встановленим ДСН 3.3.6.042-99 Доя досягнення оптимальних значень  необхідно підвищити на 1-3о С температуру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Аналіз освітленості приміщення

Розрахунок кількості освітлювальних приладів для забезпечення освітленості приміщення, яка б відповідала нормам, і розраховано струм короткого замикання і дотикову напругу, для забезпечення безпечної роботи в приміщенні, також розроблено план розміщення максимальної кількості робочих місць, обладнаних комп’ютерною технікою, щодо норм розташування робочих місць, у виробничому приміщенні.

Розрахунок освітленості виробничого приміщення

Вихідні дані для виконання  світлотехнічного розрахунку:

Розмір приміщення			Тип світильників	Кількість ламп у світильнику, шт.	Тип ламп	Коефіцієнти відбиття		Коефіцієнт запасу	Поправочний коефіцієнт
Довжина, м	Ширина, м	Висота, м				Стіни, %	Стеля, %
12	6	3	Відкр. ден. світла	4	LF-18/35	40	70	1.4	1.1

          Розрахуємо освітленість виробничого приміщення методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Основне рівняння методу:

F = Eskz / ηn (1.1)

де F - світловий потік  однієї лампи (знаходиться за табл.1), лм; S - площа приміщення:

S = ( ) = 12 6 = 72 м2, (1.2)

k - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників;

z - поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність  освітлення (відношення мінімальної освітленості до середньої горизонтальної),

z = 1,1; η - коефіцієнт  використання світлового потоку  освітлювальної установки у частках;  п - кількість ламп, п = 4.

Індекс приміщення визначається за формулою:

і = а∙b / (Нр∙ (а + b)),(1.3)

де а, b - відповідно ширина та довжина приміщення, м;

Нр - висота підвішування світильників над робочою поверхнею, м.

Нр = 3- 1 = 2 м,

          де 1 - висота столу.

Для визначення коеффіцієнту використання світлового потоку освітлювальної установки η необхідно визначити індекс приміщення і:

i = 12∙6/(2∙(12+6)) = 2

З урахуванням коеффіціентів  відбиття стін та стелі (rстелі=70 rстін=40) з таблиці 2 визначаємо η=56%

Кількість ламп можна подати як добуток  кількості ламп у світильнику  на кількість світильників (nл ·nc).

Для визначення кількості  світильників рівняння матиме вигляд:

nс = E·S·k·z /(F·η·nл) (1.4)

З вихідних даних маємо k=1.4; z=1.1; nл=4;

nс = 500 · 72 · 1,4 · 1,1/(1150 · 0,6 · 4) = 20,8 ≈ 21 світильників

            Таблиця 1

Світловий потік люмінесцентних ламп

Тип лампи (потужність), Вт	Світловий потік, лм
LF-18(35)	1150

           Таблиця 2

Коефіцієнти використання світлового потоку η, %

Індекс примі-щення i	Відкритий денного світла ШОД 2х40 ШОД 2х80 УСП-5 4х20
	При коефіцієнті відбиття відповідно стелі rстелі та стін rстін,%
	70
	50
2	60

     Результат: отримане цілочисельне значення 21 світильників не порушує встановлених норм освітлення 300-500 лк., необхідних для забезпечення нормативних показників освітленості на робочих поверхнях у приміщеннях з робочими місцями, обладнаними комп’ютерною технікою.

Розрахунок параметрів електричної схеми захисного  занулення

Вихідні дані для виконання  електротехнічного розрахунку

Параметри провідників  схеми занулення				Фазна напруга, В	Коефіцієнт кратності  струму розмикання	Розрахунковий опір трансформатора, Ом
Довжина провідників (фазового і нульового), м	Матеріал провідника	Діаметр провідників, мм	Відстань між фазовим  і нульовим провідниками, мм
21	мідь	1.4	8	220	3	1.05

     Мета розрахунку - перевірити правильність вибору елементів занулення заданої електроустановки.

Струм короткого замикання  розраховується за формулою:

(2.1)

де Rф, Rн - активні опори  фазного і нульового проводів відповідно; l∙Xв - зовнішній індуктивний опір петлі "фаза-нуль"; Zт/3 - розрахунковий опір трансформатора (за умовою - 1,05 Om).

Для проводів із кольорових металів опір провідників визначається за формулою (знаходиться за табл.3):

R = ρ∙l / S, Ом(2.2)

де ρ - питомий опір матеріалу провідника, l - довжина провідника, м;S - площа поперечного перерізу провідника, мм2.

Зовнішній індуктивний опір петлі "фаза - нуль":

l∙Xв= l ∙ 0.126 ln(2D/d), Ом (2.3)

де D і d - відстань між проводами  і діаметр проводу відповідно;

l·XB = 21 · 0,126 · ln(2·8/1,4) = 6,446 Ом.

Визначимо струм однофазного короткого замикання

А.

Визначимо розрахункову кратність струму замикання:

Ін= Ікз/ Кр (2.4)

Ін = 29,32/3 = 9,77 A

         Виконання системи занулення розрахованої тільки на здатність відключити установку не гарантує повну безпеку. Напруга буде максимальною при струмі, який дорівнює струму короткого замикання:

          Uпр max = Ікз∙Rн, В (2.5)

Uпр max= 29,32 ∙ 0,16 = 4,7 В.

Таблиця 3

Матеріал провідника	Питомий опір матеріалу  провідника, Ом∙мм/м
Мідь	0.01175
Алюміній	0.028
Сталь	0.1

        Результат: струм короткого замикання становить 29,32 А, напруга дотику 4,7 В, що не перевищує допустиму напругу дотику 42В. Якби ця умова не виконувалась, то для зниження Uпр. max необхідно було б зменшувати опір нульового проводу або використовувати повторно заземлення нульового проводу.

Розробка проекту розміщення робочих місць, обладнаних комп’ютерною технікою:

Вихідні дані для виконання  роботи визначаються відповідно до варіанту

Розмір приміщення
Довжина, м	Ширина, м	Висота, м
12	6	3

      Згідно вимог до організації робочого місця користувача ЕОМ площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом чи персональною ЕОМ, повинна складати не менш 6 м2, а об’єм - не менше 20 м3. Так як в запропонованому приміщенні висота рівна 3м, на 6м2 припадає об’єм меньше за 20м3. Для досягненя вказаного об’єму збільшемо площу робочого місця до 6,7м2.

Розміщення  робочих місць з відеотерміналами і персональними ЕОМ необхідно  задовольняти таким вимогам:

- робочі місця з відеотерміналами і персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

- відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинна бути не менша за 1,2 м;

- відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

- прохід між рядами робочих місць повинен бути не меншим 1 м.

 

 

                              4. Аналіз геометрії робочого місця.

Офісне приміщення знаходиться  в м. Київ . Це IV кліматичний пояс. Азимут складає 46…135 градусів. Приміщення знаходиться на другому поверсі в триповерховій будівлі. В приміщення виконується зорова робота, яка має V розряд середньої точності. Висота робочої поверхні h_р = 4,5 м. Офісне приміщення фінансового відділу має розміри a*b*H = 27,0*13,5*4,5 (м). Стеля свіжо білена, на стінах шпалери світлих тонів, підлога вкрита лінолеумом бежевого кольору.

Природне освітлення у офісному приміщенні бокове, одностороннє, 2 вікна розміром c*d = 2,0*3,0 (м). Вікна  металопластикові подвійні склопакети мають дерев’яні одинарні рами з контрастним листовим склом, регульовані штори.

Вікна затіняє будівля  висотою H^’ = 9,0 (м) і її відстань до вікон D = 18,9 (м).Необхідні для розрахунку вихідні дані по геометрії приміщення. Розташуванню робочого місця і таке інше наведені на рис. 1.1 – 1.3.

Рис. 1.1 Геометрія розрахункового приміщення

Рис. 1.2 Розташування робочої  поверхні в розрахунковому приміщенні

Рис. 1.3 Розташування протилежної  будівлі.

                                  

                                          5. Електробезпека.

       При експлуатації і ремонті електричного обладнання та мереж людина може опинитися в сфері дії електричного поля чи безпосередньому зіткненні з знаходяться під напругою проводками електричного струму.

Небезпека ураження електричним струмом посилюється тим, що:

• по-перше, струм не має зовнішніх ознак і, як правило, людина без спеціальних приладів не може завчасно виявити загрожує йому небезпека;
• по-друге, дії струму на людину в більшості випадків призводить до серйозних порушень найбільш важливих життєдіяльних систем, таких як центральна нервова, серцево-судинна і дихальна, що збільшує тяжкість поразки;
• по-третє, змінний струм здатний викликати інтенсивні судоми м'язів, що приводять до не відпускає ефекту, при якому людина самостійно не може звільнитися від дії струму;
• по-четверте, вплив струму викликає у людини різку реакцію отдергивания, а в ряді випадків і втрату свідомості, що при роботі на висоті може призвести до травмування внаслідок падіння.

Оцінювати небезпека впливу електричного струму на людину можна по відповідним реакцій організму. Зі збільшенням струму чітко проявляються три якісно відмінні відповідні реакції. 

До факторів, що впливають на результат поразки  електричним струмом, відносять:

• величина струму;
• величина напруги;
• час дії;
• рід і частота струму;
• шлях замикання;
• опір людини;
• навколишнє середовище;
• фактор уваги.

За величиною струму, струми поділяються  на: невідчутне (0,6 - 1,6 мА); відчуваються (3 мА); відпускають (6мА); неотпускающий (10 - 15 мА); задушливі (25 - 50 мА); фібрілляціонние (100 - 200 мА); теплові впливу (5А і вище).За ГОСТ 12.1.038-82 ССБТ "Гранично допустимі величини напруг і струмів. При короткочасному впливі (0,1 - 0,5 с) струм порядку 100 мА не викликає фібриляції серця.  При зміні часу впливу від 1 до 0,1 с допустимий струм зростає в 16 разів Тривалість одного періоду кардіоциклу (рисунок 1) складає 0,075 - 0,85 с.

 У кожному кардіоциклу спостерігається період систоли, коли шлуночки серця скорочуються і виштовхують кров в артеріальні судини. Для того щоб виникла фібриляція серця, необхідно збіг за часом дії струму з фазою Т, тривалість якої 0,15 - 0,2 с. Зі скороченням тривалості впливу електричного струму ймовірність такого збігу стає менше, а, отже, зменшується небезпека фібриляції серця. 

При напрузі на електродах 40-45 В у зовнішньому шарі шкіри виникають значні напруженості поля, які повністю або частково порушують полупроводящая властивості цього шару. При збільшенні напруги опір тіла зменшується і за напрузі 100-200 В падає до значення внутрішнього опору тіла. 

 

Усі виробничі приміщення у відношенні небезпеки поразки людей електричним  струмом поділяються на три класи: з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні, без підвищеної небезпеки.До приміщень з підвищеною небезпекою належать приміщення, в яких є хоча б одна з таких умов, що створюють підвищену небезпеку ураження людини електричним струмом:

• Вогкість або струмопровідна пил. 
• Струмопровідні підлоги - металеві, земляні, залізобетонні, цегляні;
• Висока температура. 
• Можливість одночасного дотику людини до мають з'єднання із землею металоконструкцій будинків, технологічним аппаратам.

До особливо небезпечних приміщень належать приміщення з наявністю одного з  умов, що створюють особливу небезпеку:

- Особлива сирість. Особливо сирими називаються приміщення, в яких відносна вологість повітря близька до 100%; стіни, стелю та предмети, покриті вологою;

- Хімічно активна або  органічне середовище. Приміщеннями з хімічно активної чи органічної середовищем називають приміщення, в яких постійно.

- Одночасно два або  більше умов підвищеної небезпеки.

До приміщень без підвищеної небезпеки належать приміщення, в  яких відсутні умови, що створюють підвищену  або особливу небезпеку.  Інструмент електрифікований:

1. До роботи з електрифікованим інструментом допускаються особи, які пройшли навчання і перевірку знань інструкцій з охорони праці і мають запис у посвідченні про перевірку знань про допуск до виконання робіт.

2. Електроінструмент випускається наступних класів:

• - I електроінструмент, у якого всі деталі, що знаходяться під напругою, мають ізоляцію і штепсельна вилка має заземлювальний контакт. 
• - II електроінструмент, у якого всі деталі, що знаходяться під напругою, мають подвійну або посилену ізоляцію.
• - III електроінструмент на номінальну напругу не вище 42 В, у якого ні внутрішні, ні зовнішні кола не перебувають під іншою напругою. 

3. Електроінструмент, який живиться від електромережі, слід обладнувати незнімним гнучким кабелем зі штепсельної виделкою.

4. Для приєднання однофазного електроінструмента шланговий кабель повинен мати три жили: дві - для живлення, одну - для заземлення. Для приєднання трифазного електроінструмента застосовується чотирижильний кабель, одна жила якого слугує для заземлення. Ці вимоги стосуються тільки електроінструмента із заземлювати корпусом.

5. Доступні для доторкання металеві деталі електроінструмента класу I, які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції, повинні бути з'єднані із заземлювальним затискачем. Електроінструмент класів II і III не заземлюють.

6. Конструкція штепсельної вилки електроінструмента класу III повинна виключати зчленування їх з розетками на напругу понад 42 В.

Щорічно всі робітники, зайняті у шкідливих умовах праці, проходять медичні огляди, отримують  додаткову відпустку, їм видається  спецхарчування (молоко).

Дукаскопи. , згідно з СН 245-71, відноситься до IV санітарному класу, ширина санітарної захисної зони складає 100 м. Під виробничими забудовами зайнято 1,8 гектарів, площа озеленення 0,71 гектара. Протипожежні розриви виробничого корпусу з ближніми будинками становлять: 15,5 метрів від будівель цехів і 24,5 - 28 метрів від адміністративного корпусу. Щільність забудови становить 57,1%, відсоток озеленення території - 9%. В основному виробничі споруди побудовані заглиблені і прямокутної форми. 

 

                                     6. Пожежна безпека.

 

Організація пожежної безпеки  на підприємстві здійснюється на підставі приведених нижче Законів України, Нормативно правових актів з охорони праці, нормативних актів з пожежної безпеки, Державних стандартів України Державних будівельних норм, Будівельних норм, Будівельних норм і правил , Відомчих будівельних норм, Відомчих норм технологічного процесу, Правил, Положень, Інструкцій, Враховуючи, що однією з найважливіших складових загальної безпеки будь-якого сучасного об'єкта є його надійний захист від пожеж, то і система управління пожежною безпекою має посісти відповідне місце у сфері загального управління. 
До основних функцій СУПБ відносяться: 
1. Кількісна оцінка ризику (ймовірності виникнення пожежі).. 
2. Регламентування пожежної безпеки.  
3. Забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів, виробничого обладнання, будівель і споруд.

4. Розробка і реалізація  програм запобігання пожежам  і зниження втрат від них. 
5. Створення пожежної охорони, служби пожежної безпеки, забезпечення та організація їх діяльності. 
Органами управління СУПБ є: 
- керівники підприємств;

- керівники структурних  підрозділів та служб; 
- фахівці служби пожежної безпеки; 
- особи, призначені відповідальними за пожежну безпеку; 
- пожежно-технічні комісії; 
- добровільні пожежні дружини (команди); 
- диспетчерські служби; 
- охорона. 
Об'єктами управління СУПБ є: 
- керівники, посадові особи, персонал апаратів управління; 
- власники, керівники, посадові особи та персонал підприємств; 
- виробнича діяльність підприємств; 
- пожежна безпека технологічних процесів, виробничого обладнання, будівель, споруд, речовин і матеріалів; 
СУПБ має бути організаційною структурою, яка шляхом постійного моніторингу і періодичного аналізу повинна підтримувати ефективність функціонування з урахуванням змін внутрішніх і зовнішніх чинників. 
Впровадження СУПБ повинно забезпечити сумісне виконання планових завдань у галузі пожежної безпеки всіма функціональними ланками підприємства. 

 

                                                      Висновоки 

        На досліджуваному підприємстві провели аналіз умов праці, апаратури та обладнання з точки зору можливості появи небезпечних факторів, виділення шкідливих виробничих речовин, який показав, що умови праці, в яких, знаходяться працівники, які не завжди відповідають нормативним, але в цілому по підприємству певного впливу на здоров'я і працездатність робітника не надають.  
Внаслідок застосування застарілих технологій, зношеності технологічного обладнання, поліпшення умов праці працюючих можливо тільки при здійсненні їх реконструкції і застосування нових, орієнтованих на працівника засобів праці.  
Багато роботодавців попустітельскі ставляться до своїх обов'язків, а зокрема, забезпечувати здорові та безпечні умови праці на кожному робочому місці, дотримуватись вимог з охорони праці.  
Сформоване положення справ із забезпеченням здорових та безпечних умов праці також багато в чому пов'язане з тим, що республіканські міністерства і відомства, а також місцеві органи влади ще недостатньо повно впливають на вирішення цих проблем, Йде процес скорочення служб охорони праці. На галузевому та регіональному рівнях не передбачено фінансування витрат на охорону праці, а виділення коштів на ці цілі роботодавцями йде в незначних обсягах за залишковим принципом.  
Однією з причин такого становища є існуюча система пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, яка економічно не зацікавлює роботодавця у їх поліпшенні. Необхідний обсяг капітальних вкладень в докорінне поліпшення умов праці набагато перевищує ті незначні доплати, які виплачуються працюючим за шкідливість.  
У сучасних умовах господарювання потрібно обов'язкове і негайне вдосконалення всієї нормативно-правової бази з даної проблеми. 

 

                           Список використаної літератури

 

1.  Закон України “Про пожежну безпеку”. 
 
2.  Постанова Кабінету Міністрів України (далі ПКМУ) від 26.07.94 р. “Про заходи щодо виконання Закону України “Про пожежну безпеку”. 
 
3.  Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МНС від 19.10.2004 року № 126.

4. Охорона праці в машинобудуванні. Б.Я. Юдін, С.В. Бєлов, С.К. Баланцев та ін; під ред. Є.Я. Юдіна, С.В. Бєлова. - М.Машинобудування, 1983. - 432 с.

5.Охорона праці. В.А. Девісілов. Москва. Форум - Инфра-М, - 2004 р.

6.Салов А.І. Охорона праці на підприємствах автомобільного транспорту. - М.: Транспорт, 351 с.

7. Засоби захисту в машинобудуванні. Розрахунок і проектування. Довідник. С.В. Бєлов, А.Ф. Козьяков, І.Ф. Партолін та ін; під ред. С.В. Бєлова. - М. Машинобудування, 368 с.

8. Охорона праці в електроустановках під ред. Б.А. Князівське. М. Вища школа, 1983 - 336 с.

9.ГОСТ 12.1.009-76. ССБТ. Електробезпека, терміни та визначення. - М.: Изд-во стандартів.

10.Правила улаштування електроустановок. 48 с.

11. Закон України «Про охорону праці».