Контрольная работа по "Математике". 55
КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ)
Номер варіанта обирається за двома останніми цифрами залікової книжки.
Наприклад, номер залікової книжки 10589. Останні цифри – 89. В завданні 20 варіантів. Розділимо 89 на 20 і візьмемо остачу від ділення: 89/20=4 (остача 9). Ваш варіант буде 9.
ЗАДАЧА 1. Ітераційні методи розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь - метод Зейделя.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Система лінійних алгебраїчних рівнянь із n-невідомими має вигляд:
(1) |
або в компактному вигляді
В матричній формі запишемо систему так:
,
де - матриця коефіцієнтів системи; - вектор вільних членів; - вектор невідомих.
Система (1) буде мати єдиний розв’язок, якщо матриця А не вироджена, тобто .
Ітераційні методи використовують зазвичай для систем великої вимірності ( ), коли використання прямих методів є недоцільним через необхідність виконувати занадто велику кількість арифметичних операцій.
Для розв’язування СЛАР ітераційними методами необхідно систему (1) перетворити до вигляду:
(4) |
або . Така система називається приведеною, її можна отримати, наприклад, якщо кожне i-рівняння системи (1) розв’язати відносно змінної . Тоді:
(5)
Всі ітераційні методи
знаходять наближений розв’язок
у вигляді послідовності
які отримуються з системи рівнянь (4). При побудові ітерацій постають питання про початок і кінець процесу обчислень.
Будь який ітераційний процес починається з того, що задається початкове наближення:
Як правило припускають, що
, або
.
Так як наближений розв’язок шукається з наперед заданою точністю e, то послідовність повинна мати скінчену кількість членів, які отримуються за скінчену кількість ітерацій.
Найпростіша умова закінчення ітераційного процесу:
.
Тобто, обчислення продовжують до тих пір, доки абсолютна величина різниці між попереднім й наступним наближеннями не стане менше деякої наперед заданої точності e:
Для дослідження збіжності ітераційного процесу користуються теоремою про достатню умову збіжності:
Якщо для приведеної системи (2) будь-яка канонічна норма матриці a менше одиниці:
- ;(найбільша сума модулів елементів матриці в рядках)
- ;(найбільша сума модулів елементів матриці в стовпцях)
- , (корінь з суми квадратів всіх елементів) (8)
то ітераційний процес збігається до єдиного розв’язку цієї системи, незалежно від вибору початкового наближення.
Ця умова по відношенню до матриці А системи (1) набуває такого змісту: процес ітерації буде збіжним, якщо модулі діагональних елементів матриці А будуть більші за суму модулів її сторонніх елементів:
.
До такого вигляду систему (1) можна привести, застосовуючи правила лінійного комбінування.
Метод простої ітерації. Кожне наступне наближення і-ой невідомої , і=1,2,…,n визначається за допомогою системи рівнянь (4), в яких всі доданки правої частини беруться з попередній s-ітерації:
(10)
Або система (10) в компактній формі:
(11) |
Метод Зейделя являє собою деяку модифікацію метода простої ітерації. А саме, при обчисленні (s+1)-ого наближення невідомої враховуються вже обчислені раніше значення невідомих на поточній ітерації :
(12)
або
(13) |
ЗАВДАННЯ
Знайти розв’язок системи методами простої ітерації (для непарних варіантів) та Зейделя (для парних варантів) з точністю 0,01. Перевірити виконання умови збіжності ітераційного процесу.
№ |
Метод простої ітерації |
№ |
Метод Зейделя |
1 |
|
11 |
|
2 |
|
12 |
|
3 |
|
13 |
|
4 |
|
14 |
|
5 |
|
15 |
|
6 |
|
16 |
|
7 |
|
17 |
|
8 |
|
18 |
|
9 |
|
19 |
|
10 |
|
20 |
|
ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗУВАННЯ
Розв’яжемо приведену систему методами простої ітерації та Зейделя.
Метод простої ітерації
Сформуємо матрицю коефіцієнтів при невідомих – α; вектор вільних членів –β:
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
Перевіримо
виконання умови збіжності
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
Σ рядки | |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
0,56 | |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
0,61 | |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
0,35 | |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,61 | |
Σ стовпці |
0,72 |
0,49 |
0,66 |
0,26 |
0,4203 |
І норма= |
0,61 |
< 1 |
|||
ІІ норма= |
0,72 |
< 1 |
|||
ІІІ норма= |
0,648305 |
< 1 |
Умова збіжності виконується, ітераційний процес буде збіжний.
Задамося початковим наближенням розвязку:
Крок 0 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
2,15 |
-0,83 |
1,16 |
0,44 |
Щоб знайти перше наближення, підставимо початкове в праву частину нашої системи, обчислюємо точність розрахунків.
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
X |
ε |
|||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
2,9719 |
0,8219 |
>0,05 |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-1,0775 |
0,2475 |
>0,05 |
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,5093 |
0,3493 |
>0,05 |
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,4326 |
0,8726 |
>0,05 |
Крок 1 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
|||||
2,9719 |
-1,0775 |
1,5093 |
-0,4326 |
Точність не задовольняється, тому зробимо ще кроки:
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
Х |
ε |
||||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
3,35551 |
0,38361 |
>0,05 | |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-1,07214 |
0,00536 |
||
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,50746 |
0,00183 |
||
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,73169 |
0,29908 |
>0,05 | |
Крок 2 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
||||||
3,355514 |
-1,07214 |
1,507465 |
-0,73169 |
|||||||
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
Х |
ε |
||||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
3,50172 |
0,14621 |
>0,05 | |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-1,01062 |
0,06151 |
>0,05 | |
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,50146 |
0,00600 |
||
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,81105 |
0,07936 |
>0,05 | |
Крок 3 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
||||||
3,501727 |
-1,01062 |
1,50146 |
-0,81105 |
|||||||
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
Х |
ε |
||||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
3,55112 |
0,04940 |
<0,05 | |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-0,97826 |
0,03236 |
<0,05 | |
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,49440 |
0,00705 |
<0,05 | |
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,83214 |
0,02108 |
<0,05 | |
Крок 4 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
||||||
3,55112 |
-0,97826 |
1,49440 |
-0,83214 |
|||||||
Відповідь |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
||||||
3,55112 |
-0,97826 |
1,49440 |
-0,83214 |
|||||||
Метод Зейделя
Початкове наближення розв’язку буде таким же.
Крок 0 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
2,15 |
-0,83 |
1,16 |
0,44 |
Знайдемо перше наближення. Невідому х1 обчислюємо також, як і в попередньому методі. Для невідомої х2 враховуємо вже отримане перше наближення х1 ; для невідомої х3 – перші наближення х1 та х2; для невідомої х4 – перші наближення х1, х2 та х3.
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
X |
ε | |||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
2,9719 |
0,8219 |
>0,05 |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-0,98709 |
0,157091 |
>0,05 |
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,598616 |
0,438616 |
>0,05 |
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,74405 |
1,184047 |
>0,05 |
Крок 1 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
|||||
2,9719 |
-0,98709 |
1,598616 |
-0,74405 |
Точність не задовольняється, тому зробимо ще кроки:
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
Х |
ε |
|||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
3,513287 |
0,127553 |
>0,05 |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-0,9765 |
0,041976 |
|
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,490712 |
0,003632 |
|
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,82723 |
0,020349 |
|
Крок 2 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
|||||
3,513287 |
-0,9765 |
1,490712 |
-0,82723 |
||||||
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
β |
Х |
ε |
|||
x1= |
0,32 |
-0,05 |
0,11 |
-0,08 |
2,15 |
= |
3,553233 |
0,039946 |
<0,05 |
x2= |
0,11 |
0,16 |
-0,28 |
-0,06 |
-0,83 |
= |
-0,96315 |
0,013348 |
<0,05 |
x3= |
0,08 |
-0,15 |
0 |
0,12 |
1,16 |
= |
1,489464 |
0,001248 |
<0,05 |
x4= |
-0,21 |
0,13 |
-0,27 |
0 |
0,44 |
= |
-0,83354 |
0,006316 |
<0,05 |
Крок 3 |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
|||||
3,553233 |
-0,96315 |
1,489464 |
-0,83354 |
||||||
Відповідь |
x1 |
x2 |
x3 |
x4 |
|||||
3,553233 |
-0,96315 |
1,489464 |
-0,83354 |
ЗАДАЧА 2: Інтерполяція функцій. Поліном Лагранжа і Ньютона.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Інтерполяцію функцій застосовують, коли деяка функція задана таблично скінченою множиною x: і потрібно визначити значення для проміжних значень аргументу - . В цьому разі будують функцію (достатньо просту для обчислень), яка в точках набуває значення . В інших точках наближено представляє функцію з тою чи іншою точністю (рис. 1).
Точки називають вузлами інтерполяції, функцію - інтерполюючою функцією, а задачу побудови - задачею інтерполяції.
Зазначені вище властивості інтерполюючої функції має поліном Лагранжа:
.
Поліном Лагранжа незручний у використанні тим, що при зміні кількості вузлів інтерполяції n, його треба будувати знову.
Інтерполяційний поліном Ньютона не має цього недоліку. При зміні степеня n необхідно лише тільки додати або відкинути відповідну кількість стандартних доданків:
Тут - розділена різниця першого порядку;
- розділена різниця другого порядку;
- розділена різниця n-ого порядку.
ЗАВДАННЯ
Використовуючи інтерполяційні поліноми Лагранжа (непарні варіанти) й Ньютона (парні варіанти), знайти наближене значення функції у точці .
1. |
x |
1.0 |
1.7 |
2.0 |
2.2 |
2.6 |
|
y |
0.1 |
0.53 |
0.79 |
-2.1 |
-3.2 |
2. |
x |
4.5 |
5.4 |
6.8 |
9.5 |
10.1 |
|
y |
1.5 |
1.68 |
3.2 |
8.4 |
9.8 |
3. |
x |
2.0 |
2.3 |
2.5 |
3.0 |
3.7 |
|
y |
5.8 |
6.12 |
6.3 |
6.7 |
7.05 |
4. |
x |
-2.0 |
1.0 |
2.0 |
4.0 |
5.0 |
|
y |
25 |
-8 |
15 |
-23 |
-27 |
5. |
x |
3.2 |
3.6 |
5.8 |
5.9 |
6.2 |
|
y |
5.3 |
6.0 |
2.4 |
-1.0 |
-3.2 | ||
6. |
x |
1.0 |
2.0 |
2.5 |
3.0 |
3.5 |
|
y |
-6.0 |
-1.0 |
5.6 |
16.0 |
18.0 |
7. |
x |
10 |
15 |
16 |
17 |
20 |
|
y |
3 |
7 |
10 |
17 |
19 |
8. |
x |
6.0 |
7.2 |
8.4 |
9.9 |
10.3 |
|
y |
-9.1 |
-8.3 |
-2.4 |
1.2 |
3.4 |
9. |
x |
4.0 |
5.0 |
6.0 |
7.0 |
8.0 |
|
y |
6.0 |
7.0 |
8.0 |
9.0 |
10.0 |
10. |
x |
1.5 |
1.54 |
1.6 |
1.63 |
1.72 |
|
y |
3.87 |
3.92 |
3.95 |
4.0 |
4.21 |
11. |
x |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
y |
1 |
-3 |
25 |
129 |
381 |
12. |
x |
14 |
18 |
31 |
35 |
38 |
|
y |
68 |
64 |
44 |
39 |
32 |
13. |
x |
2.0 |
2.2 |
2.5 |
3.0 |
3.3 |
|
y |
1.41 |
1.48 |
1.59 |
1.79 |
1.82 |
14. |
x |
0.0 |
0.25 |
1.25 |
2.12 |
3.25 |
|
y |
2.0 |
1.6 |
2.32 |
2.02 |
2.83 |
15. |
x |
0.0 |
0.5 |
1.4 |
2.25 |
3.5 |
|
y |
2.0 |
1.7 |
2.36 |
2.33 |
3.17 |
16. |
x |
0.0 |
0.75 |
1.6 |
2.36 |
3.75 |
|
y |
3.0 |
2.8 |
3.7 |
3.5 |
4.0 |
17. |
x |
0.0 |
1.0 |
1.8 |
2.5 |
4.0 |
|
y |
3.0 |
2.9 |
3.6 |
3.8 |
4.3 |
18. |
x |
-0.25 |
0.0 |
1.0 |
2.1 |
3.0 |
|
y |
4.0 |
3.6 |
4.56 |
4.02 |
3.83 |
19. |
x |
-0.5 |
0.25 |
1.1 |
1.88 |
3.25 |
|
y |
5.0 |
4.8 |
5.7 |
5.5 |
5.0 |
20. |
x |
-2.5 |
-1.5 |
-0.7 |
0.0 |
1.5 |
|
y |
6.0 |
5.9 |
6.9 |
6.7 |
5.83 |
ПРИКЛАД РОЗВ’ЯЗУВАННЯ
Функція задана таблично.
x |
-1.0 |
-0.2 |
1.8 |
2.7 |
4.0 |
|
y |
5.0 |
4.6 |
5.7 |
5.2 |
4.3 |
Сформуємо таблицю значень вузлів та функції:
i |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|||
Xi |
-1 |
-0,2 |
1,8 |
2,7 |
4 |
x~= |
2 | |
Yi |
5 |
4,6 |
5,7 |
5,2 |
4,3 |
Поліном Лагранжа
Побудуємо інтерполяційний поліном Лагранжа. Для зручності обчислень сформуємо таблицю:
| |||||
|
|
| ||||
|
|
| ||||
|
|
| ||||
|
|
| ||||
D |
Тут - добуток елементів і-ого рядка. D – добуток діагональних елементів.
Тоді значення полінома можна обчислити так: .
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
∏i |
Yi/∏i | |||
0 |
3 |
-0,8 |
-2,8 |
-3,7 |
-5 |
124,32 |
0,040219 | ||
1 |
0,8 |
2,2 |
-2 |
-2,9 |
-4,2 |
-42,8736 |
-0,10729 | ||
2 |
2,8 |
2 |
0,2 |
-0,9 |
-2,2 |
2,2176 |
2,570346 | ||
3 |
3,7 |
2,9 |
0,9 |
-0,7 |
-1,3 |
8,78787 |
0,591725 | ||
4 |
5 |
4,2 |
2,2 |
1,3 |
-2 |
-120,12 |
-0,0358 | ||
D |
1,848 |
∑= |
3,0592 | ||||||
L(2,0)= |
5,653402 |

- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"
- Контрольная работа по "Математике"