Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Кіотський протокол

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Кафедра екології та охорони навколишнього середовища

Контрольна робота

по курсу “Екологічна безпека”

на тему:

“Кіотський протокол”

Виконала студент групи № V-21 Драган О.С.

Перевірив Мойсеєнко Л.В.

Днепропетровск

2013

ЗМІСТ

1.	Вступ	3

2.	Кіотський протокол і Україна	4

3.	Виграші від двох механізмів Кіотського протоколу для України	6

4.	Впровадження гнучких механізмів Кіотського протоколу в Україні	8

5.	Висновок	10

6.	Література	11

7.	Розрахунок розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про «Охорону та раціональне використання водних ресурсів»	12

8.	Основні визначення	13

9.	Задача 1: Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об’єкт зі зворотними водами з перевищенням граничнодопустимого скиду	17

10.	Задача 2: Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами	19

11.	Задача 3: Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (морські води) внаслідок аварійних або самовільних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами	21

12.	Задача 4: Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (морські води) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини	23

Вступ

Внаслідок економічного спаду 1990-х років фактичний рівень викидів парникових газів (ПГ) значно нижче міжнародних зобов’язань України по Кіотському протоколу. Оскільки невикористана частина встановленої в протоколі квоти на викиди може бути продана іншим країнам, Україна могла б продати значну частину невикористаної квоти. Відповідні річні доходи від продажу невикористаної квоти можуть складати від 740 млн. дол. США до 2,9 млрд. дол. США у 2008–2010 роках. Більше того, спільні інвестиційні проекти українських та іноземних фірм, спрямовані на зменшення викидів, можуть стати джерелом додаткових доходів. Слід зауважити, що обидва механізми складні і досі не повністю оформлені. Тому більшість країн, які підписали протокол, наразі в переговорному процесі формують рішення згідно з їхніми, деколи протилежними, інтересами. Наприклад, домагаючись збереження вищого рівня ціни дозволів на викиди деякі країни виступають з наступною аргументацією: квота, яка вивільнилася в країнах з перехідними економіками, має бути блокована, адже вона була не результатом діяльності, спрямованої на зменшення викидів, а незалежного від них фактору – спаду промислового виробництва. Не зважаючи на подібні міжнародні дискусії, не кажучи про потенційні економічні вигоди, український Уряд не тільки не зайняв активної позиції в міжнародних переговорах, але й не докладав зусиль до процесу підготовки внутрішніх умов (наприклад, до створення реєстру викидів, необхідного для участі в торгах викидами). Цей «розслаблений» підхід може поставити під сумнів не тільки можливість участі українських фірм у вигідних проектах, спрямованих на зниження рівня викидів, а й призвести до обмеження прав перехідних економік розпоряджатися вільною часткою квоти викидів.

Базуючись на цих засадах, в моїй роботі наголошуються як економічні, так і екологічні вигоди від різних механізмів передбачених у Кіотському протоколі, а також висвітлюється необхідність більш активної участі України у внутрішній і зовнішній підготовці для того, щоб отримати повний спектр вигод від Кіотського протоколу.

Кіотський протокол і Україна

15 березня 1999 року Україна підписала Кіотський протокол, який є частиною Рамочної конвенції ООН зі зміни клімату (UNFCCC). Основна ціль UNFCCC досягнути «стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який відвернув би шкідливе антропогенне втручання до системи клімату». В межах загальної конвенції, Кіотський протокол містить конкретні квоти викидів для країн, час досягнення визначеного рівня викидів та механізмів, які можуть зробити зменшення викидів найменш витратним.

Суть протоколу зводиться до того, що країни – основні забрудники, отримали квоти викидів, у порівнянні з базовим 1990 роком, які вони мають задовольнити протягом 2008–2012 років.

Міжнародний процес зводиться до того, що країни демонструють своє бажання приєднатися до загальних зусиль по зменшенню викидів парникових газів (ПГ), підписуючи Кіотський протокол. Надалі вони починають підготовку до повної участі, що вимагає ратифікації договору. На цьому етапі – і трохи меншою мірою після ратифікації – детальна специфікація механізмів протоколу відкрита для переговорів між майбутніми сторонами протоколу, особливо до того, поки протокол ще не вступив у дію.

Країни ОЕСР (Організація Економічного Співробітництва та Розвитку) несуть найбільший тягар скорочення викидів ПГ. Аби полегшити тягар виконання вимог протоколу, для цих країн були розроблені положення про так звані гнучкі механізми, які мають знизити вартість досягнення зниження викидів аби зробити цей процес якомога ефективнішим. Україну можуть зацікавити два гнучких механізми:

Торгівля викидами (механізм базується на кадастрі (інвентаризації) викидів). Кіотський протокол передбачає, що кожна країна отримає в своє розпорядження дозволену квоту викидів, розраховану відносно базового 1990 року. Квоту можна умовно виміряти в Одиницях встановленого обсягу (AAU). Якщо викиди в країні нижчі за встановлений протоколом обсяг, певна кількість AAU може бути продана країнам, які перевищують рівень своєї квоти викидів.
Спільне впровадження (СВ, механізм базується на проектах). Країна, яка ратифікувала Кіотський протокол і має проблеми з дотриманням встановленого обсягу, може придбати Одиниці зниження викидів (ERU). Аби ERU були дійсними, подібні проекти мають продемонструвати та підтвердити досягнення постійного зниження рівня викидів.

Основна різниця між цими двома механізмами заключається в тому, що Торгівля викидами полягає у продажі іншій країні своєї частки невикористаного встановленого обсягу викидів, а механізм Спільного впровадження (СВ) генерує додаткове зниження викидів ПГ за допомогою спільних інвестиційних проектів між двома компаніями. Наприклад, якщо країна A викидає в повітря на 10 млн. тонн ПГ менше, ніж її встановлений обсяг, в той час, як країна Б перевищує свій встановлений обсяг на 15 млн. тонн ПГ, тоді країна А може продати 10 млн. тонн своїх невикористаних AAU країні Б (Торгівля викидами). Однак тепер фірма в країні Б (для спрощення припустимо, що в країнах існує тільки одна фірма) має скоротити свої викиди ще на 5 млн. тонн. Оскільки в країні А дешевше досягти скорочення викидів, ніж в країні Б (наприклад тому, що в країні А використовуються застарілі технології), тоді фірма в країні Б створює проект спільного впровадження з фірмою в країні А, досягає необхідного зменшення викидів в країні А і зараховує 5 млн. тонн ERU для виконання своїх зобов’язань, які вона недовиконувала на 15 млн. тонн ПГ. Отож, якщо Торгівля викидами веде лише до перерозподілу між країнами історичного рівня витрат 1990 року економічно ефективним шляхом (але не веде до скорочення викидів у порівнянні з 1990 роком), то Спільне впровадження дійсно веде до скорочення викидів (в нашому прикладі – на 5 млн. тонн ПГ в країні А), там де витрати на це будуть найменшими.

Виграші від двох механізмів Кіотського протоколу для України

Україна, як і інші країни з перехідними економіками, має унікальну можливість отримати значні вигоди від Торгівлі викидами. Внаслідок значної економічної кризи 1990-х років кількість викидів CO₂ в повітря в 1998 році скоротилася до 55% у порівнянні з рівнем 1990 року. Це зменшення, яке принизливо називають «гаряче повітря», робить Україну, де викиди CO₂ скоротилися на 38,5% між 1990 та 1999 роками, найбільш потенційним продавцем AAU на ринку Торгівлі викидами. За деякими оцінками у 2010 році Україна досягла 84% використання свого встановленого обсягу, що означає наявність у країні приблизно 148 млн. тонн CO₂щорічно, які можна продавати як AAUs (інші оцінки навіть більш оптимістичні).

Хоча основні принципи та механізми Кіотського протоколу, а також загальні вигоди для такої країни, як Україна, вже зрозумілі, багато конкретних деталей впровадження протоколу досі є об’єктом політичних дискусій, як на міжнародній, так і на українській арені. Українські урядовці мають докласти всіх зусиль аби ратифікація та форма конкретних механізмів протоколу давали якомога більше вигод Україні.

Переваги Торгівлі викидами:

Багато речей впливатимуть на майбутню ціну AAU. Сторони Кіотського протоколу мають досягти скорочення викидів, продемонструвавши його в середньому за певний період, який називається період дії зобов’язань (перший період дії зобов’язань простягається від 2008 до 2012 року). Якщо країна не повністю використовує свій встановлений обсяг в першому періоді, вона може або продати AAU іншій країні або накопичити їх для використання у другому періоді дії зобов’язань, якщо це необхідно. Отож передбачення точної кількості AAU, запропонованих до продажу в першому періоді дії зобов’язань, є доволі складним завданням, але необхідно зрозуміти, що завелика кількість AAU, які наразі потенційно можуть бути продані, не має однозначно приводити до зниження на них ціни, адже AAU представляють собою товар «тривкого зберігання». На цьому фоні зараз ціни на AAU передбачаються у проміжку від 5 до 20 дол. США за тонну CO₂. Якщо прийняти за вірну оцінку максимальної кількості AAU, які Україна зможе запропонувати на ринку Торгівлі викидами у 2008–2010 роках, тобто 148 млн. CO₂ тонн щорічно, тоді потенційні доходи від продажу AAU складають від 740 млн. до 2,9 млдр. дол. США. Оскільки ратифікація Кіотського протоколу, скоріше за все, не потребуватиме від України зменшення фактичного викиду ПГ, загальні видатки складатимуться лише з видатків на підтримання інституцій, які б забезпечували можливість країни брати участь у Торгівлі викидами.

Переваги Спільного впровадження:

Крім продажу AAU, в Україні також є великий потенціал отримати переваги від проектів спільного впровадження (СВ). Питомі викиди вуглецю в Україні (які вимірюються в тоннах вуглецю на мільйон доларів США внутрішнього валового продукту) є найбільшими в Європі. У 1996 році Україна викидала 1,248 тонн вуглецю на 1 млн. дол. США ВВП, в той час як в країнах ЄС цей показник становить 142 тонни в середньому, а в Росії 903 тонни. З цього можна зробити висновок, що зменшення питомої ваги викидів вуглецю може відбуватися за рахунок порівняно менших видатків, ніж у інших країнах, приваблюючи інвесторів, зацікавлених у проведенні проектів СВ. Ці проекти, в свою чергу, є доволі позитивними для України, бо матимуть зовнішні позитивні ефекти, доповнюючи свої прямі ефекти. Адже відбуватиметься передача технологій, розвиватиметься людський потенціал, підвищиться енергоефективність економіки, поліпшиться якість повітря та здоров’я населення. Більше того, проекти СВ можуть бути стимулом для зацікавленості іноземних партнерів у подальших інвестиційних проектах не пов’язаних з екологічними цілями.

кіотський протокол екологічний атмосфера

Впровадження гнучких механізмів Кіотського протоколу в Україні

14 квітня 1999 року Уряд України сформував Міжвідомчу комісію із забезпечення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. До того ж Відділ проблем зміни клімату Міністерства екології та природних ресурсів України має підтримувати роботу Міжвідомчої комісії.

Декілька двосторонніх програм зі співробітництва у сфері зміни клімату є зараз активними в Україні, наприклад, Україно-Американська Ініціатива з питань зміни клімату та Канадсько-Українська Програма екологічного співробітництва. Цей досвід має використовуватися для підготовки методології, правил та законодавчої бази, а також і для створення СВ офісу в Україні аби приватні фірми могли нарешті почати брати участь у проектах СВ. Оскільки країнам не дозволяється продавати всі наявні AAU (тобто весь невикористаний встановлений обсяг викидів), і вони зобов’язані підтримувати резерв протягом періоду дії зобов’язань, для України більш доцільним є спочатку відкрити офіс СВ, продаючи ERUs, зберігаючи надлишок AAU для більш пізнього вступу на ринок торгівлі викидами.

Україна досягла одного з найкращих в світі положень стосовно обсягу викидів, визначеного в Кіотському протоколі, за рахунок економічного спаду, а не за рахунок втілення екологічних проектів або державної політики. Така ситуація, яку часто називають «гарячим повітрям» залишається на порядку денному, бо потенційно вона підриває цілі Кіотського протоколу.

Зобов’язання України використовувати такі надходження на екологічні проекти (які можуть бути і економічно вигідними), а також аргумент, що Україна дорого заплатила за зниження викидів, можуть покращити її позицію в міжнародних переговорах. Російська позиція з «гарячого питання» та розробки Зеленої інвестиційної схеми можуть слугувати приблизним прикладом того, що Україна могла б робити на міжнародній арені.

Одним з найбільш значних результатів, досягнутих Національним агентством екологічних інвестицій України у минулому році, є підключення Національного електронного реєстру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів до Міжнародного журналу трансакцій та реалізація проекту «Утилізація шахтного метану на шахті ім. О.Ф. Засядька», за яким Україною вперше в світі була здійснена передача 1,5 млн. одиниць (частин) установленої кількості з рахунка України в Національному електронному реєстрі антропогенних викидів та поглинання парникових газів до Національного реєстру Японії відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2008 року №1294-р.

Це підтверджує те, що Національне агентство екологічних інвестицій України сумлінно виконує покладені на нього обов’язки, доводячи, що Україна є надійним та бажаним партнером для держав усього світу.

Висновки

Україна знаходиться у становищі, яке дозволяє їй отримати неабиякий зиск від протоколу, в основному, від продажу вільної частки свого встановленого обсягу викидів, використовуючи гнучкі механізми, передбачені протоколом. Щорічні надходження від продажу дозволів на викиди у 2008–2010 роках можуть складати від 740 млн. дол. США до 2,9 млн. дол. США. До того ж гроші можуть надходити як інвестиції у проектах спільного впровадження у сферах лісонасадження, підвищення енергоефективності, заміни палива, та запобігання витоку газів.

Досвід України у впровадженні двосторонніх екологічних програм, а також досвід інших країн має широко застосовуватися при розробці регулювання та створення офісу СВ, аби нарешті дозволити приватну ініціативу у цій сфері та почати роботу з іноземними партнерами, які цікавляться можливістю проводити проекти спільного впровадження в Україні.

Аби отримати повний спектр вигод від гнучких механізмів Кіотського протоколу, Україна має стати конкурентноздатним гравцем на ринку торгівлі викидами та проектів спільного впровадження.

Аби забезпечити вигоди, які може принести торгівля викидами, Україна має зайняти чітку позицію у міжнародних переговорах і, можливо, надати гарантії використання отриманих коштів для впровадження екологічно-орієнтованих проектів (які при цьому можуть бути і економічно вигідними). Іншим завданням є підготовка національної здатності брати участь у торгівлі викидами до початку масивних торгів.

І наприкінці варто зауважити, що попри всі можливі економічні вигоди, які може принести Кіотський протокол Україні, неможливо недооцінювати його внесок у підвищення важливості екологічної політики в Україні, яка зазнала величезних втрат від екологічних катастроф та досі стикається із доволі проблематичною екологічною ситуацією.

Література

Звіт про результати діяльності Національного агентства екологічних інвестицій України за 2008. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.climategroup.org.ua.
http://ua.for-ua.com/ukraine.html
http://www.climatestrategies.org/
http://vkurse.ua/ua/analytics/kiotskaya-tochka-rosta
http://epl.org.ua/ljudina/prosvitnicka-dijalnist/konsultaciji/zmina-klimatu/stan-vprovadzhennja-rkoonzk-i-kiots kogo-protokolu-v-ukrajini/

Розрахунок розмірів відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про «Охорону та раціональне використання водних ресурсів»

Задача №1

При перевірці очисних споруд каналізації м. Дніпропетровська встановлено, що якість стічних вод після очистки не відповідає затвердженим нормам на скид. Фактичні середні показники за останні 88 діб, згідно з результатами відомчої лабораторії, становлять:

-органічні речовини (БСК_повн) 45 мгО₂/дм³, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 15 мгО₂/дм³;

-завислі речовини 28 мг/дм³, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 15 мг/дм³;

-нафтопродукти 7,3 мг/дм³, при величині затвердженої гранично допустимої концентрації 0,3 мг/дм³;

Інші показники не перевищували затверджених спеціально уповноваженим органом допустимих концентрацій.

Витрати стічних вод за цей період становили 30 000 м³/добу.

Скид стічних вод здійснювався у водний об’єкт питного водокористування у межах населеного пункту.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою

М_i = (С_iф– С_ід) × Q_іф × t × 10^-6,

де М_i – маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами, т;

С_iф – середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м³;

С_ід– дозволенна для скиду концентраціязначення і- тої забруднюючої речовини, визначена при затвердженні нормативу ГДС, г/м³;

Q_iф– фактичні витрати зворотних вод, м³/год;

t –тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10^-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Органічні речовини:

С_іф = 45 мгО₂/дм³ або 0,45 г/м³

С_ід = 15 мгО₂/дм³ або 0,15 г/м³

Q_іф = 30 000 м³/добу

t = 88 діб

М_{орг.реч.} = (0,45 – 0,15) · 30 000 · 88 · 10^-6 = 792 000 · 10^-6 = 0,792 т

Завислі речовини:

С_іф = 28 мгО₂/дм³ або 0,28 г/м³

С_ід = 15 мгО₂/дм³ або 0,15 г/м³

Q_іф = 30 000 м³/добу

t = 88 діб

М_{зав.реч.} = (0,28 – 0,15) · 30 000 · 88 · 10^-6 = 343 200 · 10^-6 = 0,343 т

Нафтопродукти:

С_іф = 7,3 мгО₂/дм³ або 0,073 г/м³

С_ід = 0,3 мгО₂/дм³ або 0,003 г/м³

Q_іф = 30 000 м³/добу

t = 88 діб

М_{нафтопр} = (0,073 – 0,003) · 30 000 · 88 · 10^-6 = 578,16 · 10^-6 = 0,0006 т

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, здійснюється за формулою

З = К_кат × К_Р× k_з [(М_i1×γ_і1 ) + (М_i2 ×γ_і2 ) + (М_im ×γ_іm )]

де К_кат – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта, який визначається згідно з додатком Б методичних вказівок;

К_Р– регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком В методичних вказівок;

k_з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

М_i- маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами, т;

γ_і – питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою

g_i =g×А_i

де g- проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який у 2011 році становить 766,96 грн/т.

А_і - безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини, який визначається із співвідношення за формулою

А_і= 1/ГДК_і

g_{орг.реч.} = 766,96 · 1/0,15 = 5113,06

g_{зав.реч.} = 766,96 · 1/0,15 = 5113,06

g_{нафтопрод.} = 766,96 · 1/0,03 = 25565,3

К_кат = 1,68

К_р = 1,28

К_з = 1,5

З = 1,68 · 1,28 · 1,5 [(0,792 · 5113,06) + (0,343 · 5113,06) + (0,0006 · 25565,3)] = 18 619,5 грн.

Розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами, становить 18 619,5 грн.

Задача № 2

При перевірці очисних споруд каналізації м. Дніпродзержинська встановлено, що немає дозволу на спец. водокористування та затверджених величин ГДС, а скид здійснюється в рибогосподарський водний об’єкт I категорії в межах населеного пункту

Фактичні середні показники за ІІІ квартал 2010, згідно з результатами відомчої лабораторії, становлять:

-органічні речовини (БСК_повн) 85мгО₂/дм³,; (ГДК=3 мгО₂/дм³)

-завислі речовини 38 мг/дм³,; (ГДК=10 мг/дм³)

-нафтопродукти 4,8 мг/дм³,; (ГДК=0,05 мг/дм³)

Витрати стічних вод за цей період становили 58 тис. м³/добу.

Розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючих речовин, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством, внаслідок аварійного скиду зворотних вод за наявності дозволу на спеціальне водокористування або внаслідок аварійного чи самовільного скиду зворотних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за формулою

М_i = С_iф× Q_iф × t × 10^-6 ,

де М_i – маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами, т;

С_iф – середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м³;

Q_iф – фактичні витрати зворотних вод, м³/год;

t – тривалість скиду зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10^-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

М_{орг.реч.} = 0,85 · 58 000 · 92 · 10^-6 = 4 535 600 · 10^-6 = 4,5 т

М_{зав.реч.} = 0,38 · 58 000 · 92 · 10^-6 = 2 027 680 · 10^-6 = 2,02 т

М_{нафтопрод} = 0,048 · 58 000 · 92 · 10^-6 = 256 128 · 10^-6 = 0,25 т

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, здійснюється за формулою

З_а = K_c × К_кат × К_Р × k_з [(М_i1 ×γ_і1 ) + (М_i2 ×γ_і2 ) + (М_im ×γ_іm )]

де K_c = 1,5 – коефіцієнт, що враховує збільшення шкоди водній екосистемі при самовільному чи аварійному скиді;

К_кат – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта, який визначається згідно з додатком Б методичних вказівок;

k_з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

М_i- маса наднормативного скиду і- тої забруднюючої речовини у водний об’єкт зі зворотними водами, т;

γ_і – визначається за формулою

g_i =g× 1/ГДК_і

g_{орг.реч.} = 766,96 · 1/0,03 = 25565,3

g_{зав.реч.} = 766,96 · 1/0,1 = 766,96

g_{нафтопрод.} = 766,96 · 1/0,0005 = 1533920

К_с = 1,5

К_кат = 2,4

К_р = 1,28

К_з = 1,5

З_а = 1,5 · 2,4 · 1,28 · 1,5 [(4,5 · 25565,3) + (2,02 · 766,96) + (0,25 · 1533920)] = 3 546 713,3 грн.

Розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами, становить 3 546 713,5 грн.

Задача №3

В місті Маріуполі внаслідок аварії в системі каналізації підприємства протягом 65 годин здійснювався скид неочищених стічних вод не в міську каналізацію, а в Азовське море. В межах міста на відстані до 5 кілометрів від берегу. Усього було скинуто 26 тис. м³ стічних вод.

Кіотський протокол 📙 Контрольная → 🆔 43239