Ко’юнктура світового ринку інформаційних послуг

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

 

Інститут економіки  та міжнародних відносин

Економічний факультет

Кафедра міжнародної  економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни: «Міжнародна торгівля»

 

На тему:

«Ко’юнктура світового ринку інформаційних послуг »

 

 

 

 

 

 

Виконав:

студент 5 курсу, групи  ЕМ-52

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2012 
ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ ………………………5

2. ОСНОВНІ ПОСТАЧАЛЬНИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ……….….7

3. ОСНОВНІ ЕКСПОРТЕРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ………………….8

4. ОСНОВНІ ІМПОРТЕРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ…………………..10

5. РІВЕНЬ ТА ДИНАМІКА  ЦІН НА ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ,

     ТЕМПИ ІНФЛЯЦІЇ,ПРОГНОЗ……….……………………………………...11

6. СТУПІНЬ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ….12

7. ЄМКІСТЬ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ…………………………14

8. НАЙБІЛЬШ ЧАСТО ВЖИВАНІ  ФОРМИ І МЕТОДИ ТОРГІВЛІ………..15

9. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ,  ЩО КОНТРОЛЮЮТЬ

    РИНОК ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ……………………………………..16

10. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ…17

11. УКРАЇНА НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ

      ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ………………………………………….…..18

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….…..21

ПІДСУМКОВА ТАБЛИЦЯ  ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ  ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ………………………………………………….22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….24

 

ВСТУП

 

Сучасний етап розвитку економіки обумовив зростання потреб в інформації, тому що остання все  більше відіграє роль виробничого фактора та стратегічного ресурсу. В наші дні інформація є таким самим важливим фактором виробництва, як земля, праця і капітал.

Ринок інформаційних  послуг визначається як сукупність економічних, правових та інформаційних відносин по продажу та купівлі інформаційних послуг між постачальниками і споживачами.

Ринок інформаційних послуг зазвичай поділяється на:

• глобальний (загальнопланетарний);
• міжнародний (охоплює групи країн);
• національний (телебачення, радіомовлення й інші засоби масової інформації);
• регіональний (теле- і радіопередачі у визначеному регіоні);
• локальний (місцеве радіомовлення, місцеві газети і журнали);
• крапковий (інформаційні мережі в навчальних закладах, наукових установах, бібліотеках, музеях і т.п.).

В інформаційний ринок  входить 3 сектори:

• сектор ділової інформації;
• сектор науково-технічної і спеціальної інформації;
• сектор масової споживчої інформації.

Сектор ділової інформації включає:

• Біржова і фінансова інформація - інформація про котирування цінних паперів, валютні курси, дисконтні ставки, ринки товару і капіталу. Дана інформація надається біржами, спеціальними службами біржової інформації і брокерськими конторами.
• Статистична інформація - числова економічна, демографічна, соціальна інформація. Вона надається у вигляді рядів динаміки, прогнозних моделей і оцінок. Надається державними службами, а також компаніями, які дослідженнями, розробками та консалтингом;
• Комерційна інформація - це інформація про компанії, фірми, корпорації, напрями їх роботи, фінансовий стан, ціни на продукцію і послуги, зв'язки, угоди, керівників;
• Ділові новини в області економіки і бізнесу.

 Біржова та фінансова інформація змінюється постійно, отже, її надання має здійснюватися в реальному часі. Вимоги до оперативності надання комерційної інформації нижче, ніж до біржової. Зазвичай вона змінюється щодня або щотижня, але важливість комерційної інформації в умовах ринку і конкуренції вельми висока.

Основними суб'єктами ринку  інформаційних послуг є компанії - власники банків даних, посередники і користувачі. Власниками інформації є видавничі й дослідницькі організації, що володіють потужною фінансовою та технічною базою. Вони зберігають і на комерційній основі передають інформацію посередникам. Посередники в свою чергу передають інформацію споживачам. У зв'язку із зростанням обсягу перероблюваної інформації найбільш складними питаннями для власників є вибір техніки і методів обробки, зберігання масивів даних і їх пошук. Для вирішення цих питань створюється спеціальне програмне забезпечення, яке разом з масивами інформації складає банк даних.

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

 

Інформація — це відомості про осіб, предмети, факти, події, явища і процеси незалежно від форм їх подання, це дані, адаптовані для конкретних людей, цілей, проблем та ситуацій.

За галузями використання інформація може поділятися на :

• політичну;
• економічну;
• духовну;
• науково-технічну;
• соціальну;
• екологічну;
• міжнародну.

За видом розрізняють  інформацію:

статистичну — офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій та явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя держави;

масову —  публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація;

про діяльність державних органів влади та органів  місцевого і регіонального самоврядування — офіційна документована інформація, створювана в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування;

правову —  сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та профілактику їх тощо;

про особу  — сукупність документованих або  публічно оголошених відомостей про  особу. Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження;

довідково-енциклопедичного характеру — систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище;

соціологічну  — документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів. [1]

Інформаційна послуга  — діяльність щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами.

Комп‘ютерні та інформаційні послуги поділяються на 3 підкомпонента: комп‘ютерні послуги, послуги інформаційних агентств та інші послуги з надання інформації.

“Комп‘ютерні послуги” охоплюють послуги, пов‘язані з  апаратним та програмним забезпеченням, та послуги з обробки даних. Вони включають послуги технічного консультування та впровадження апаратних та програмних засобів; послуги технічного обслуговування і ремонту комп‘ютерів та периферійного обладнання; послуги з ліквідації аварійних збоїв, сервісне обслуговування та допомога в питаннях, пов‘язаних з використанням комп‘ютерних ресурсів, тощо.

“Послуги інформаційних  агентств” включають забезпечення засобів масової інформації новинами, фотографічними матеріалами та тематичними  статтями.

“Інші послуги з надання  інформації” включають послуги, пов‘язані з базами даних, - створення, зберігання та розповсюдження даних та баз даних (в тому числі абонентські книги та списки адрес) як в інтерактивному режимі, так і на магнітних, оптичних чи друкованих носіях; та портали пошуку web-сторінок (послуги пошуку адрес Інтернету для клієнтів, які зробили запит за ключовим словом). Також вони включають пряму, не колективну підписку на газети та журнали з використанням пошти, електронних каналів передачі інформації чи інших засобів.

 

2. ОСНОВНІ ПОСТАЧАЛЬНИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Основними постачальниками  інформаційних послуг на ринку виступають різноманітні організаційні структури, які діють на комерційних та некомерційних засадах (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Основні постачальники  
інформаційних послуг (побудовано за даними [2])

До виробників інформації відносять як організації, що добувають  і публікують інформацію (інформаційні агентства, засоби масової інформації, редакції газет і журналів, видавці, патентні відомства), так і організації, що професійно протягом багатьох років займаються її обробкою (відбором інформації, індексацією, завантаженням у бази даних у вигляді повних текстів, коротких рефератів і т.п.).

Умови надання інформаційних  послуг, порядок оплати та розрахунків  узгоджується сторонами при укладанні  угоди. Угода може укладатися в формі передплати на довідково-інформаційні видання, передоплати на підставі абонементної плати або оформлятися окремим договором.

 

3. ОСНОВНІ ЕКСПОРТЕРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Згідно з даними Всесвітньої  Торгової Організації найбільша частка експорту інформаційних послуг припадає на Європейський Союз (52,5% у 2010 році). Однак слід зазначити, що невпинно росте частка експорту Азійського регіону, лідером в якому по цьому показнику є Індія (19,2% у 2009 році).

Таблиця 3.1

Світовий експорт інформаційних послуг за регіонами

(2009 та 2010 рр.), млрд. дол.

	Об`єм експорту		Доля експорту
	2009	2010	2005	2010
Світ	190	215	100,0	100,0
Північна Америка	18	19	12,0	8,7
Південна та Центральна Америка	3	4	1,0	1,7
Європа	109	113	60,0	52,5
Європейський Союз (27)	103	107	57,8	49,8
Співдружність Незалежних Держав (СНД)	2	2	0,5	1,1
Азія	50	67	20,8	31,2

          Таблиця побудована автором за  матеріалами [10]

 

Таблиця 3.2

Основні країни-експортери інформаційних послуг (2009 та 2010 рр.), млн. дол.

	Об`єм експорту		Доля експорту поміж 10 економік	Річне змінення долі експорту
	2009	2010	2009	2005-09	2008	2009	2010
Європейський Союз(27)	102888	107226	58,5	13	23	-8	4
Індія	33807	...	19,2	...	...	...	...
США	13378	13830	7,6	9	12	0	3
Ізраїль	7671	7700	4,4	14	18	12	0
Китай	6512	9256	3,7	37	44	4	42
Канада	4216	4893	2,4	4	9	-16	16
Норвегія	2622	2192	1,5	31	90	20	-16
Філіпіни	1748	2151	1,0	111	276	52	23
Сінгапур	1583	1788	0,9	32	55	2	13
Малайзія	1454	...	0,8	35	21	42	...
Усьго	175880	…	100,0	-	-	-	-

Таблиця побудована автором за матеріалами [10]

 

4. ОСНОВНІ ІМПОРТЕРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Згідно з даними Всесвітньої  Торгової Організації лідером з  імпорту інформаційних послуг є  Європейський Союз (56,9% у 2010 році). Друге місце займає США (20,8%), на третьому – Японія (3,9%).

Таблиця 4.2

Основні країни-імпортери  інформаційних послуг (2009 та 2010 рр.), млн. дол.

	Об`єм експорту		Доля експорту поміж 10 економік		Річне змінення долі експорту
	2009	2010	2009	2010	2005-09	2008	2009	2010
Європейський Союз(27)	51505	52132	58,8	56,9	12	20	-6	1
США	17181	19032	19,6	20,8	13	11	2	11
Японія	3764	3575	4,3	3,9	12	10	-5	-5
Китай	3233	2965	3,7	3,2	19	43	2	-8
Бразилія	2795	3505	3,2	3,8	13	23	0	25
Канада	2688	2904	3,1	3,2	11	6	1	8
Індія	2266	2531	2,6	2,8	16	6	-40	12
Норвегія	1564	1691	1,8	1,8	8	4	-9	8
Російська Федерація	1429	1884	1,6	2,1	31	49	0	32
Австралія	1242	1460	1,4	1,6	12	6	-5	18
Усього	87665	91679	100,0	100,0	-	-	-	-

Таблиця побудована автором за матеріалами [10]

 

 

5. РІВЕНЬ ТА ДИНАМІКА  ЦІН НА ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ,  ТЕМПИ ІНФЛЯЦІЇ, ПРОГНОЗ

 

Рівень і динаміка цін на інформаційні послуги знаходяться під впливом системи ціноутворюючих факторів. У числі основних груп факторів, що роблять вирішальний і сталий вплив на ціни на інформаційні послуги, можна виділити наступні:

• Фактори, що впливають через зміну величини вартості;
• Фактори, що впливають через модифікацію вартості;
• Фактори, що викликають відхилення ринкових цін від ціни виробництва;
• Інфляційні.

Базою ціни на інформаційні послуги виступають не індивідуальні  витрати, а ринкова вартість, що складається  з урахуванням суспільно необхідних (визнаних суспільством на ринку) витрат праці на їх підготовку та споживчих  властивостей послуг, їх корисності. Загальною закономірністю динаміки вартості прийнято вважати зниження її величини в результаті розвитку продуктивних сил (і перш за все НТП, зростання продуктивності праці, зменшення витрат живої праці на одиницю корисного ефекту вироби і т. п.), а також в результаті удосконалювання самих споживчих вартостей. Дана закономірність виявляється і в разі індустрії інформації.

В результаті поєднання  багатьох факторів, що впливають одночасно  як в бік підвищення (наприклад, зростання  інфляції), так і в бік пониження (наприклад, пониження вартості), на світовому ринку інформаційних послуг спостерігаються такі характерні явища, як множинність цін, різна амплітуда і тривалість виникаючих коливань цін на окремі види послуг, відносна стабільність деяких цін.(в результаті того, що різноспрямовані фактори взаємно врівноважуються). Характеризуючі в цілому систему ціноутворення на інформаційні послуги, варто зазначити, що ціна у багатьох випадках є багатоставочною, використовується складна система знижок і надбавок до ціни, в залежності від типу споживача, умов надання і використання послуг. Розповсюджені договірні ціни, націнки на новизну, уцінки, знижки, цінові пільги, тобто всі доступні способи придання гнучкості цінам. [3]

 

6. СТУПІНЬ КОНКУРЕНЦІЇ НА РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

 

Світовий ринок інформаційних послуг по своїй суті не є традиційним ринком товарів і послуг. Це викликано тим, що йому - з політичних, ідеологічних, культурно-світоглядним причин стратегічного характеру - не властиво класичний міжнародний поділ праці, змістом якого є спеціалізація і супроводжуюче її кооперування праці суб'єктів світових економічних (інформаційних) відносин.

У зв'язку з цим на інформаційному ринку не завжди діє класична формула  економічної конкуренції, яку, як відомо, виграє той, хто надає на ринок, по-перше, затребувану продукцію - товар чи послугу, по-друге, найвищої якості і, по-третє, за найнижчою вартістю реалізації.

Конкурентоспроможність  в інформаційній сфері пов'язана  з національною конкурентоспроможністю в цілому і визначається нею.

Ключовими чинниками, що роблять безпосередній вплив  на конкурентоспроможність в інформаційному просторі держав в цілому і професійних  учасників інформаційного ринку  зокрема, в сучасних умовах прискореної  глобалізації та формування інформаційного суспільства є:

• збільшення кількості доступної інформації, що перевищує всі розумні межі і біологічні можливості осмислення людиною. Це визначає тенденції фрагментації інформаційного масиву, максимально можливого спрощення і деталізації інформації з метою, з одного боку, охоплення найширших мас, а з іншого боку, створення для людей можливості швидко і ефективно сортувати інформаційний потік, тобто дуже конкретно реалізовується право особистості на усвідомлений ( і неусвідомлений) вибір;
• розширення необмеженого доступу мас до будь-якої інформації за рахунок здешевлення інформаційно-телекомунікаційних технологій та послуг, що пропонують все більш досконалі канали для миттєвої і якісної передачі інформації;
• поступова сегментація внутрішнього (національного) інформаційного простору на дві паралельно існуючі частини - масове (доступно виключно місцеве аналогове і, іноді, кабельне телебачення; локальні друковані ЗМІ) і елітне (глобальне супутникове телебачення, інформаційні агентства, друковані видання). Вже зараз у всіх без винятку країнах світу очевидна наявність у суспільстві двох принципово різних світоглядів і моделей поведінки - масового та елітарного;
• переклад змістовної частини інформації (контенту) в зручний для сприйняття масами формат розважального шоу, в тому числі новинного, політичного, соціального, культурного. У той же час посилюється інтелектуальний заряд контенту розважального формату (гумор, ток-шоу, пізнавальні програми), який має тенденцію політизуватися;
• закріплення англо-американського (англосаксонського) формату в якості базового і домінуючого формату глобального та національного інформаційного простору як в сенсі мови, мислення і стереотипів, так і використовуваних регламентації, механізмів та інструментів.

Ці фактори визначають появу нових загроз і викликів, а також обумовлюють загострення конкуренції на всіх рівнях глобального інформаційного простору. [7]

 

7. ЄМКІСТЬ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ

 

Одним із головних показників, що характеризують ринок інформаційних послуг є  його ємкість, яку можна визначити як максимальний  можливий об’єм  інформаційних послуг, що можуть бути продані на цьому ринку за певний час.  Існує декілька методів розрахунку ємкості ринку, що базуються на прогнозуванні цього показника, спираючись на існуючі експертні або статистичні дані про ринок. Тому цей показник не є абсолютно точним, а лише окреслює очікуваний стан ринку.

Загальна математична  формула, що виражає ємкість ринку  має наступний вигляд:

Е = М х С,

де Е – ємкість  ринку, М – кількість проданих послуг за певний проміжок часу, а С – їх вартість.

За даними Всесвітнього Банку, у 2010 році ємкість ринку інформаційних  послуг оцінювалась приблизно у 450 млрд. доларів США. Основна частина світового ринку інформаційних послуг припадає на країни Європейського Союзу, США, Японію, Китай.

 

8. НАЙБІЛЬШ ЧАСТО ВЖИВАНІ ФОРМИ  І МЕТОДИ ТОРГІВЛІ

 

Інформаційний ринок  характеризується певною номенклатурою продуктів і послуг, умовами та механізмами їх надання, цінами. На відміну від торгівлі звичайними товарами, що мають матеріально-речову форму, тут в якості предмета продажу або обміну виступають інформаційні послуги,  системи, технології, ліцензії, патенти, товарні знаки, ноу-хау, різного роду інформація та інші види інформаційних ресурсів.

Основним джерелом інформації для інформаційного обслуговування в сучасному суспільстві є  бази даних. Вони інтегрують в собі постачальників і споживачів інформаційних  послуг, зв'язки і відносини між ними, порядок і умови продажу і покупки інформаційних послуг.

Торгівля інформаційними послугами може здійснюватися як прямим методом, між продавцем і покупцем, так і непрямим методом, за схемою «виробник - посередник - користувач».

Специфіка ринку інформаційних  послуг полягає в тому, що на ньому  відсутнє чітке розділення між розробниками інформаційних послуг, генераторами інформації та постачальниками їх на ринок, вендорами, посередницькими  фірмами. Це означає, що при встановленні зв'язків і відносин у системі «виробник - посередник - користувач» вибір информаційних послуг користувачем доволі ускладнений. Цей вибір залежить від властивостей і характеристик технологій, продуктів і послуг, пропонованих виробниками та вендорами, в той час як користувач, як правило, не в змозі самостійно визначити відповідність цих властивостей потребам, так як це вимагає професійного орієнтування в широкій номенклатурі информаційних і послуг. При цьому інформаційний продукт як результат на «виході» інформаційної системи або технології є втіленням уявлень виробника про конкретну предметну галузь - ресурсно-інформаційну ситуацію, для якої він створений. Очевидно, що при цьому можлива різна ступінь відповідності інформаційної структури конкретної господарської ситуації. [8]

 

9. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ,  ЩО КОНТРОЛЮЮТЬ РИНОК ІНФОРМАЦІЙНИХ  ПОСЛУГ

 

Ринок інформаційних  послуг контролюється як з боку урядів, так і з боку різноманітних  міжнародних організацій. До таких  організацій можна віднести ООН, а саме її підрозділи, такі як:

• Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO), одним із завдань якої є контроль інформації на ринку на предмет її автентичності та дотримання авторських прав.
• Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН), однією з функцій якої є регулювання міжнародних відносин в галузі інформації, стандартизація на ринку міжнародному ринку інформаційних послуг, тощо.
• Міжнаро́дний сою́з електрозв'язку (МСЕ), в завдання якого входять забезпечення суб’єктів інформаційного ринку легким доступом до електронних інформаційних джерел.

Також до організацій, що пов’язані з ринком інформаційних  послуг, можна віднести неурядові міжнародні організації (наприклад, Репортери без кордонів (RWB), одним із завдань якої є вільне поширення інформації та боротьба з цензурою).

 

10. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ  РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

 

На сучасному етапі  розвитку світової економіки інформація стає найважливішим фактором економічного зростання. Відбувається інформатизація економіки, тобто інформація перетворюється на економічний ресурс першорядного значення. Крім цього невпинно зростає чисельність споживачів інформації, галузей її застосування, методів розповсюдження.

 

% від усього експорту

на світовому ринку  послуг

роки

Рис. 10.1. Доля експорту інформаційних послуг від усього експорту на світовому ринку послуг (побудовано автором за даними [9])

Безперечно, ці процеси  сприяють активному розвитку світового  ринку інформаційних послуг та щорічному збільшенню його об’ємів. Як видно з графіку (рис 10.1), щорічно зростає доля інформаційних послуг серед всіх різновидів послуг на світовому ринку. Більш того за останні 10 років цей показник збільшився майже вдвічі.

Таким чином, прогнозуючи  динаміку на ринку інформаційних  послуг, можна зазначити його подальше зростання. Розвиток економіки буде мати все більшу потребу в розвинених інформаційних послугах, а процес інтернаціоналізації національних економік сприятиме подальшому розширенню міжнародних інформаційних послуг

 

11. УКРАЇНА НА МІЖНАРОДНОМУ  РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

 

Успішна інтеграція України до міжнародного ринку інформаційних послуг потребує значного підвищення конкурентоспроможності національної економіки на основі зміни структури експорту у напрямку галузей послуг, які визначають динаміку і детермінанти розвитку цього ринку, а саме: інформаційних, комп’ютерних, ділових, телекомунікаційних, фінансових.