Інформаційні системи в менеджменті

1.ІС. Поняття  і визначення

інформаційна  система  -  це  система,  яка організовує накопичення  і  маніпулювання  інформацією  щодо конкретної проблемної сфери.

З технічного Погляду Набір взаємозалежних компонентів, які збирають, зберігають, опрацьовують і розподіляють інформацію з метою забезпечення управління організацією та підтримки прийняття управлінських рішень

З ділового погляду Сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів комунікації, методів і процедур опрацювання даних та персоналу, які організовують збирання, зберігання, опрацювання і розподіл інформації для підготовки і прийняття управлінських рішень

З семантичного погляду Сукупність різноманітних взаємопов’язаних або взаємозалежних відомостей про стан об’єкта управління та процеси, які відбуваються в ньому.

2. Класифікація  автоматизованих систем

Основні ознаки класифікацій:

1.За  рівнем у системі державного  управління: загальнодержавні; галузеві; територіальні; міжгалузеві; іс підприємства.

2. За  рівнем інтелектуалізації:

- інформаційно-довідкові;

- інформаційно-пошукові;

- інформаційні  системи підтримки прийняття  УР.

3. За  ступенем централізації обробки  інформації: централізовані; децентралізовані;

колективного  використання.

4. За  принципом інтеграції:

багаторівневі за інтеграцією за рівнем управління; багаторівневі за функціями управління; однорівневі.

5. За  видами процесів:

для наукових досліджень; для автоматизованого проектування;

для управління організаційно-технічними процесами; виробничими процесами;

6. За сферою діяльності:

владні; соціальні; фінансово-економічні; міжнародних організацій.

7. За  режимом обробки інформації:

в реальному  часі; в автономному режимі.

3. Функціональні  компоненти ІС

Система - це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які функціонуючи або працюючи разом забезпечують досягнення більшого результату, аніж працюючи окремо. Основними елементами всіх інформаційних систем являються:

1.Засоби вводу  інформації;2. Засоби обробки   інформації;

3. Засоби зберігання  та виводу інформації.

Функціональні області:

1.Техніко-економічне планування. 2.Матеріально-технічне забезпечення; 3.Управління виробничими ресурсами і кадрами; 4. Управління фінансами; 5. Управління основним виробництвом; 6. Управління якістю;7. Бухоблік і звітність.

4. Інф. забезпечення ІС

Основні принципи створення  інформаційного забезепечення: 1.Достовірність. 2. Доступність. 3. Повнота. 4. Зрозумілість.

5. Якість. 6. Адаптивність  інформації. 7. Мінімізація введення  і виведення.

Проектування інформаційного забезпечення складається з трьох етапів:

1.Розробка рішень щодо  інформаційної бази.

2. Вибір номенклатури і  прив'язка системних класифікацій  та кодування інформації.

3. Розробка рішень щодо  забезпечення обміну інформацією  в системі. 

5.Етапи розвитку  ІС

1. Перше  покоління  (1960  -  1970рр.)  будувалось  на  базі центральних  ЕОМ  за  принципом  "одне  підприємство  -  один центр  опрацювання",  а  як  стандартне  середовище  виконання додатків (функціональних задач) слугувала операційна система фірми ІВМ - MVS.

2. Друге   покоління  (1970  -  1980рр.)  характеризується  першими спробами  децентралізації  ІС,  в  процесі  якої  інформаційні технології почали поширюватись на робочих місцях в офісах і відділеннях компаній. Для цього використовувались персональні комп’ютери  (ПК).  Одночасно  почалось  широке  впровадження технологій систем управління базами даних (СУБД) та пакетів комерційних прикладних програм. Кардинальним нововведенням цього  покоління  ІС  стала  багаторівнева  модель  системи

опрацювання  даних  з  використанням  децентралізованої  бази даних.

3. Третє покоління (1980 - 1992рр). Стрімке поширення мережевих технологій опрацювання даних. Логіка корпоративного бізнесу зажадала об’єднання окремих комп’ютеризованих робочих місць в  єдину  ІС,  і  таким  чином  з’явились  обчислювальні  мережі розподіленого  опрацювання. 

4. Четверте  покоління (з 1992р.) посідає наступну відмінну рису: централізоване  опрацювання інформації  і єдине управління ресурсами ІС  на  верхньому рівні поєднується з розподіленим опрацюванням  на  нижніх  рівнях.

6.створення  і розвиток АІС

Перший 1963 – 1972, спосіб використання даних –окремі дані, схема розв’язування задач- Розв’язування задач в пакетному режимі.

Другий 1972 – 1986, дані+БД, 1. Розв’язування задач в режимі реального часу 2. Багатоваріантні розрахунки

3. Елементарне моделювання

Третій з 1986, БД, 1. Розв’язування задач в режимі реального часу 2. Моделювання техніко- економічних процесів

3. Підтримка управлінських  рішень

До викладеного вище слід додати ще два дотичних міркування.

По-перше,  всі  сучасні  інформаційні  системи  розробляються  з врахуванням можливості автоматичного виконання операцій, які піддаються формалізації,  внаслідок  чого  сучасні  ІС  правильніше  називати автоматизованими інформаційними системами (АІС). В подальшому в цьому конспекті термін "інформаційні системи" вживається саме в цьому розумінні.

По-друге,  крім  прямого  економічного  ефекту  впровадження інформаційних  систем  має  великий  вплив  на  зміну  характеру  діяльності фахівців та управлінського персоналу.

7. ІС в міжнародному  бізнесі

8. Ресурси і  технології ІС

Інформаційні  ресурси - це весь обсяг інформації, що є в інформаційній системі. Управління інформаційними ресурсами полягає в оцінці інформаційних потреб на кожному рівні управління в межах кожної функції управління. Сюди відносяться:

- вивчення документообігу  в організації, його раціоналізація, стандартизація типів і форм  документів;

- подолання проблем  несумісності типів данних;

- створення систем  управління данними;

Інформаційні  технології- це операції і процедури  які виконуються над інформаційними сукупностями (це дані про певний об'єкт, які можуть бути зареєстровані, збережені  та оброблені).

ІТ - це системно-організована, для вирішення завдань управління, сукупність методів і засобів реалізації процесів збору, реєстрації, передачі, нагромадження, пошуку, обробки і захисту інформації на базі застосування засобів обчислювальної техніки і зв'язку, програмного забезпечення, а також засобів видачи інформації споживачам. Базовими складовими ІТ є:

1.Компоненти  технічного забезпечення для  збору, передачі, обробки та збереження  данних.

2.Інформаційні послуги, телекомунікації, електронна комерція і банки.

ІТ реалізуються в таких видах:

1.Автоматичному  (безпаперові);

2. Традиційному (паперовому);

Основна мета ІТ:

1.Отримання необхідної  інформації відповідної якості  на заданому носії. 

Економічна інформаційна система - це сукупність внітрушніх і  зовнішніх потоків прямого і  зворотного інформаційного зв'язку економічного об'єкта, методів, засобів та менеджерів різних рівнів, які беруть участь в процесі переробки інформації та прийнятті управлінських рішень.

9. Класифікація  ІТ

1.За  способом реалізації: Традиційні інформаційні технології.  Новітні.

2. За  ступенем охоплення завдань управління.  Електронна обробка данних. Автоматизація функцій управління. Технології підтримки прийняття рішень.  Електронний офіс. Інформаційні технології експертної підтримки.

3. За класом  реалізованих технологічних операцій. Робота з текстовими чи графічними редакторами. Робота з електронними таблицями. Система управління базами данних.

Гіпертекстові інформаційні технології. Мультимедійні  технології.

4. За типом  користувальницького інтерфейсу. Пакетні  ІТ. Діалогові ІТ. .Мережеві.

5. За способом побудови: Локальні.  Багаторівневі. Розподілені.

6. За видом  предметної області, що обслуговується.

Бухобліку. Банківської  діяльності. Податкової діяльності.

Страхових установ.

10.ІС бух.обліку

Згідно з міжнародними стандартами бухоблік поділяється на: фінансовий, управлінський, податковий.

Існує два підходи  до розробки комп'ютерних бухгалтерстких систем:

1.Концепція системи  відкритої архітектури: X-DOOR. Вона має два модуля: X-Doort i RTX-Door.

2. Системи закритого  типу. "1С підприємство" та ін.

11.Маркетингові  ІС

12. Принципи  побудови ІС

Принципи побудови систем за держстандартом:

1.Принцип системності. 2. Принцип розвитку.

3. Принцип сумісності. 4. Принцип стандартизації та уніфікації. 5. Принцип ефективності.

Часткові принципи:

- принцип декомпозиції; коли розбиваємо систему на елеменети.

- принцип першого  керівника; основним керівником  ІС є керівник підприємства, а  не розробник. 

- принцип нових  задач; постійно повинна вдосконалюватися  система. 

- принцип автоматизації  інформаційних потоків і документообігу;

- принцип автоматизації  проектування.

13. Моделі  життєвого циклу ІС

Життєвий цикл - це період часу з моменту виникнення необхідності в ній до моменту  її повного виходу з використання всіх без вийнятку користувачів.

Виділяють такі основні етапи життєвого циклу:

1.Аналіз вимог.  2. Проектування. 3. Програмування.

4. Впровадження. 5. Тестування і налагодження.

6. Експлуатація  і супровід.

Вирізняють такі основні типи життювого циклу  ІС:

1.Каскадна модель. передбачає послідовне виконання всіх етапів проекту в чітко фіксованому порядку. Перехід на наступний етап означає повне завершення робіт на попередньому етапі.

2. Поетапна модель  з проміжним контролем. Розробка ІС ведеться итерациями з циклами зворотного зв'язку між етапами. Міжетапні коригування дозволяють враховувати реально існуюче взаємовплив результатів розробки на різних етапах; час життя кожного з етапів розтягується на весь період розробки.

3. Спіральна  модель. а кожному витку спіралі виконується створення чергової версії продукту, уточнюються вимоги проекту, визначається його якість, і плануються роботи наступного витка. Особливу увагу приділяється початковим етапам розробки - аналізу та проектуванню, де реалізація тих чи інших технічних рішень перевіряється і обгрунтовується за допомогою створення прототипів (макетування).

14. КЕЙС представляє собою сукупність методології аналізу, проектування, розробки і супроводження складних програмних систем підтриманих комплексом взаємопов'язаних засобів автоматизації. КЕЙС - це інструментамій для системних аналітиків, розробників, для автоматизації процесу проектування  програмного забезпечення.

Переваги кейсу:

1.Спільна графічна  мова; 2. Загальна база данних.

3. Інтеграція  засобів; 4. Підтримка колективної розробки й управління проектом; 5. Прототипування; 6. Генерація документації. 7. Верифікація проекту. 8. Супроводження і реінжиніринг.

15.Проектування  АІС

Проектування - це сукупність робіт в яких на різних етапах беруть участь фахівці різних напрямків і кваліфікацій, і які  орієнтовані на пристосування типових проектних рішень та пакеиів прикладних програм до конкретного об'єкта управління.

Етапи створення  ІС - це частина стадій створення, виокремлена  згідно з розумінням єдності характеру  робіт і завершального результату або спеціалізації виконавців.

Вирізняють 8 основних стадій створення ІС:

1.Формування  вимог до ІС. Вивчення організаційної  структури об'єкта. Формування вимог  і завдань. Складання техніко-тактичного  завдання.

2. Розробка концепції  інформаційної системи. Вивчення  об'єкта. Проведення науково-дослідних робіт. Розробка варіантів концепції. Складання звіту про виконану роботу.

3. Технічне завдання.

4. Ескізний проект. Вибір попередніх рішень за  отриманим варіантом по ІС  загалом. Вибір попередніх рішень  по окремих компонентах ІС.

5. Технічний  проект. Розробка проектних ріщень  по ІС. Розробка технічної документації. Формування технічних вимог. Розробка  завдань для суміжників.

6. Робоча документація. Адаптація програмного забезпечення. Розробка технологічних і посадових  інструкцій.

7. Введення в  дію. Підготовка персоналу. Попереднє  випробування ІС. Дослідна експлуатація. Промислова експлуатація.

8. Супроводження  ІС. Виконання гарантійних зобов'язань.  Післягарантійне обслуговування.

16. Сучасні  підходи до формування АІС

Виділяють наступні сучасні підходи до проектування ІС:

1.Структурно-орієнтований. Передбачає дослідження системи  з загального її огляду і  поступової деталізації.

2. Об'єктно-орієнтований  підхід. Передбачає проектування  ІС як сукупності об'єктів,  що взаємодіють один з одним.

3. Процесно-орієнтований  підхід. Передбачає створення ІС  відповідно до кожного етапу  процесу управління на підтримку  якого вона орієнтована. 

17.Планування впровадження ІС в орг.-ї

Основними факторами, які  впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж

Цей план передбачає наступні етапи:

1. Попереднє обстеження  й оцінка стану підприємства

2. Попередня підготовка до впровадження 3. Технічне завдання 4. Техніко-економічне обґрунтування

5. Організація проекту 6. Визначення цілей

7. Технічне завдання  на керування процесами

8. Початкова перепідготовка співробітників

9. Планування і керування  верхнього рівня

10. Керування даними

11. Одночасне впровадження  різних технологій організації  і

Керування 12. Програмне забезпечення 13. Екстремальне випробування14. Одержання результатів 15. Аналіз поточного стану 16. Постійна перепідготовка

19. Характеристика  КІС та їх класифікація.

Корпоративні  ІС - це управлінська ідеологія, що поєднує  бізнес-стратегію підприємства та передові інформаційні технології.

Корпоративні  ІС - це інформаційна система яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві і надає інформацію для поглиблення знань і прийняття управлінських рішень.

Основні характеристики корпоративних інформаційних систем:1) Масштабність. 2) Багатоплатформне обслуговування. 3) Робота в неоднорідному обчислювальному середовищі. 4) Розподілення обчислення.

Корпоративні  ІС можна класифікувати наступним  чином:

1) великі інтегровані  системи - функціонально найрозвинутіші, найскладніші та найдорожчі системи,  в яких реалізуються західні стандарти управління рівня MRP2 та ERP.

2) локальні системи.  Успішно справляються з вирішенням  окремих задач обліку на підприємстві  але, як правило, не надають  цілісної інформації для автоматизації  управління. Перевагою систем є  невисока ціна та простота впровадження.

3) середні інтегровані  системи. Приклад: "Галактика", "1С підприємство", "Парус". Середні ІС пожна поділити  на три групи:

- системи перехідного  варіанта від традиційних ІС  до середніх ІС.

- відомі інтегровані  системи які вже давно присутні на ринку і у своєму розвитку наближуються до систем класу MRP, MRP2.

- нові інтегровані  системи які порівняно недавно  з'явилися на ринку. 

20. Середні  інтегровані КІС, особливості  їх функціонування

Ці системи призначені для управління виробничим підприємством і інтегрованим плануванням виробничого процесу. Облікові функції, хоча і глибоко пророблені, виконують допоміжну роль і часом неможливо виділити модуль бухгалтерського обліку, тому що інформація в бухгалтерію надходить автоматично з інших модулів.

Ланцюжок оперативного планування "збут – виробництво  – закупівлі" є ядром систем (на основі процедур MRP-II). Підрозділи інфраструктури підприємства (фінанси, бухгалтерія, маркетинг  і ін.) будують свою діяльність, спираючись на дані цього ланцюжка.

Такі системи більш складні в установці (цикл упровадження може займати від 6-9 місяців до півтора року і більш). Це обумовлено тим, що система покриває потреби підрозділів і цілком інтегрує виробниче підприємство, що вимагає значних спільних зусиль співробітників підприємства, постачальника програмного забезпечення або консалтингової компанії, що здійснює впровадження.

Виробничі системи по багатьом параметрам значно більш тверді, чим фінансово-управлінські. Виробниче  підприємство повинне, у першу чергу, працювати як добре налагоджений годинник, де основними механізмами управління є планування й оптимальне управління запасами і виробничим процесом, а не облік кількості рахунків-фактур за період.

21.МРП.

Основними цілями MRP є: задоволення в матеріалах, компонентах і продукції для планування виробництва і доставки споживачам, підтримка низьких рівнів запасів; планування виробничих операцій, розкладів доставки та закупівельних операцій;

Цикл роботи системи складається  з наступних основних етапів:

1) Розробляється програма виробництва.

2) Визначення та опис  стану матеріалів. Визначити які  матеріали є в наявності на  складі.

3) Порівняння наявних матеріалів  з потрібними. І на основі визначається  повна потреба в ресурсах. В  загальному вигляді Чисту потребу  в ресурсах можна розрахувати: ЧП=ПП-ІР-СЗ-Р

ПП - повна потреба; ІР - інвентаризовано на руках;

СЗ - страховий зас; Р - резервування для інших цілей.

В результаті формування системи  формуються наступні документи:

1) План замовлення; 2) Зміна плану замовлень; 3) Виконавчий звіт;

4) Звіт про "вузькі  місця" у виробничому процесі; 5) Звіт щодо прогнозів.

Основні припущення системи  MRP:

1.Операції здійснюються  в межах одного виробничого  майданчика, тобто не підтримується  територіально-розподілена структура  підприємства.

2. Виробничі ресурси необмежені, тому MRP НЕ ПІКЛУЄТЬСЯ ПРО ЇХ ДОСТАТНІСТЬ для виконання сформованого плану.

22.МРП 2.

MRP II (англ. manufacturing resource planning — планирование производственных ресурсов) — стратегия производственного планирования, обеспечивающая как операционное, так и финансовое планирование производства, обеспечивающая более широкий охват ресурсов предприятия, нежели MRP. В отличие от MRP, в системе MRP II производится планирование не только в материальном, но и в денежном выражении^[1]. Реализуется внедрением прикладных программных пакетов. Стратегия ERP считается развитием MRP II.

MRP II задаёт принципы  детального планирования производства  предприятия, включающая учёт  заказов, планирование загрузки производственных мощностей, планирование потребности во всех ресурсах производства (материалы, сырьё, комплектующие, оборудование, персонал), планирование производственных затрат, моделирование хода производства, его учёт, планирование выпуска готовых изделий, оперативное корректирование плана и производственных заданий.

Основні модулі МРП 2:

1) Планування  продажу і виробництва.  2) Управління попитом.

3) Складання  плану виробництва. 4) Планування  матеріальних потреб.

5) Специфікація  продуктів. 6) Управління складами. 7) Планові посиавки. 8) Управління на рівні виробничого підроздідлу.

9) Планування  потреб у потужностях. 10) Контроль  входу та виходу.

11) Матеріально-технічне  постачання. 12) Планування розподілу  ресурсів. 13) Планування та управління інструментальними засобами.

14) Управління  фінансами. 15) Моделювання. 16) Оцінка  результатів діяльності.

Основні недоліки системи МРП 2:

1) Орієнтація  системи управління лише на  чинні замовлення.

2) Слабка інтеграція з  системами проектування продукції.

3) Слабка інтеграція з  системами проектування технологічних  процесів.

4) Недостатня насиченість  системи управління функціями  управління витратами. 

5) Відсутність інтеграції  з процесами управління кадрами. 

23.ЕРП

Корпоративна ІС стандарту  ЄРП - це фінансово-орієнтована інформаційна система для визначення і планування ресурсів підприємства необхідних для здобуття, виготовлення, відвантаження і виконання та обліку замовлень споживачів.

Системи ЄРП навідміну  від МРП 2 орієнтовані на управління віртуальним підприємством яке відображаючи взаємодію виробництва постачальнників, партнерів і споживачів може складатися з автономно-працюючих підприємств. Навідміну від стандарту МРП 2, що виступає в якості ядра системи ЄРП, він обладнаний додатковими модулями:

1) Управління логістичними ланцюгами (СЦМ).

2) Вдосконаленого планування  і формування та розробки виробничих  графіків. APS.

3) Управління взаємовідносинами  з клієнтами CRM.

4) Електронна комерція.

5) Управління даними про  вироб PDM.

6) Надбудова бізнес-інтелекту, що включає рішення на основі систем ділового аналізу OLAP та підримки прийняття рішень DSS.

7) Автономний модуль, що  відповідає за конфігурацію системи  SACE.

8) Кінцеве планування ресурсів  FPR.

Переваги системи ЄРП:

1) Зниження вартості продукцій та послуг за рахунок ефективності операцій. 2) Скорочення часу виходу продуктів на ринок.

3) Зниження витрат і  браку продукції. 4) Поліпшення якості  продукції. 

5) Можливість обробки замовлень. 6) обробка замовлень за замкненим  циклом.

24.СРП

CRP - система планування виробничих потужностей  
Однією зі складових інтегрованих інформаційних систем управління підприємством класу MRP є система планування виробничих потужностей (CRP). Основним завданням системи CRP є перевірка здійсненності ОПП з точки зору завантаження устаткування по виробничим технологічним маршрутам з урахуванням часу переналагодження, вимушених простоїв, субпідрядних робіт і т.д.  
Вхідні дані для CRP: план-графік виробничих замовлень і замовлень на поставку матеріалів і комплектуючих, Вихідні дані: графік завантаження обладнання і робочого персоналу. 

CRP-підсистема  
робочі центри (опис структури виробничих робітників центрів з визначенням потужності)  
машини та механізми (опис виробничого устаткування з визначенням нормативної потужності)  
виробничі операції, що виконуються в прив'язці до робочим центрам і устаткуванню  
технологічні маршрути, які представляють послідовність операцій, що виконуються протягом деякого часу на конкретному обладнанні в певному робочому центрі  
розрахунок потреб за потужностями для визначення критичної завантаження і прийняття рішення 

26. Інф.підтримка планування та реаліз.виробн.програми

27.ІС фін.  Аналізу

Вільні гроші дозволяють досягти дві основні мети: одержання

максимальної дохідності при додержанні відповідної надійності. В цілому спекуляції на валютному і фондовому ринка до надійних активів віднести складно, але вони забезпечують найвищу дохідність з усіх легальних видів операцій.

Головна ціль створення  фінансової інформаційної системи - допомогти інвестору зберегти і примножити кошти, які вкладаються. Якщо за допомогою системи інвестору вдається мінімізувати збитки, то система виконує свої функції.

Сьогодні таких систем в чистому вигляді дуже мало, і  це є одною з причин низької інвестиційної активності в Україні.

Розглянемо особливості  фінансової інформаційної системи  на прикладі операцій з акціями в організації-посереднику. Так організація зазвичай складається з фронт-офісу, бек-офісу та бухгалтерії.

Фронт-офіс включає в  себе торговий відділ, відділ портфельного менеджменту, відділ роботи з індивідуальними та інституціональними

клієнтами. Головною його функцією є укладання угод з цінним паперами від імені компанії та за дорученням клієнтів, при цьому на фронт-офіс покладається мінімум облікових та розрахункових функцій. Облік та виконання угод здійснює бек-офіс.

Створення інформаційної  підсистеми для фронт-офісу наштовхується

на певні складності.

По-перше ІС повинна  оцінювати ефективність довготермінових фінансових інвестицій, тобто допомагати створювати інвестиційний портфель. Така ІС буде використовуватись у відділ портфельного менеджменту. Для цієї ІС потрібна інформація про доходи акцій емітента, яку можна отримати із звітів емітента, та інформація про ринковий показник дохідності. Ця інформація може міститись як в лістингу на біржі, так і в звітах про емітента. Для формування інвестиційного портфеля передусім використовують фундаментальний аналіз, в ході якого визначається дійсна (економічно виправдана, справедлива) вартість конкретного підприємства.

Нажаль, сьогодні не існує науково-обґрунтованого наукового методу

оцінки акцій. Всі використовувані  методи ґрунтується на припущеннях, які змінюються разом зі змінами на ринку

28. Автоматизація документообігу передбачає:

- збір та реєстрація ;

- передача.

- опрацювання інформації;

- створення і  введення інформаційних масивів. 

Автоматизація документообігу здійснюється за допомогою  уніфікованої системи документації. Важливим моментом в автоматизації  роботи підприємств є забезпечення колективної роботи персоналу. З цією метоб можуть застосовуватися наступні інструментальні засоби програмного забезпечення: